Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Шпаргалкі з дисципліни Системи технологій - файл 1 2 3 5 6.docx


Шпаргалкі з дисципліни Системи технологій
скачать (265.3 kb.)

Доступные файлы (8):

1 2 3 5 6.docx31kb.27.04.2011 22:09скачать
18-24.docx35kb.27.04.2011 22:19скачать
38 Соціальні технології.docx36kb.28.04.2011 14:59скачать
44.docx62kb.28.04.2011 15:38скачать
53-60_ответы_by daSHa.docx44kb.27.04.2011 22:13скачать
______ 9-17.doc76kb.28.04.2011 00:14скачать
Екзаменаційні питання Сист техн.doc38kb.25.05.2007 19:15скачать
Ответы 26-34(Фесенко).docx25kb.27.04.2011 23:27скачать

содержание

1 2 3 5 6.docx


1Система, як науково-методологічне поняття

Системи технічні - це машини, апарати, агрегати, печі, прилади, транспортні засоби тощо. Технічні системи можуть існувати окремо або входити до складу елементів технологічних систем.

Системи технологічні є складовими частинами виробничих систем. Вони створені для перероблення сировини у проміжну або готову продукцію.

Технологію у зв’язку з виробництвом поділяють на діючу (прак-

тичну) та суб’єктивну (наукову і теоретичну).

Практична технологія базується на природничих процесах.

Теоретична вивчає процеси цілеспрямованого перетворення

форм існування матерії і базується на фундаментальних дослідженнях

та інформації про наслідки реалізації відповідних практичних

технологій.

Технологію, у зв’язку з природним середовищем можна поділити

на глобальну та соціальну. Основне завдання глобальної технології

полягає в тому, щоб відшукати зв’язки природної рівноваги обміну

між різними формами існування матерії та тенденції її змін у майбут-

ньому, тобто ретельно вивчити природну технологію та закономірності

її розвитку. Крім того, необхідно вивчити взаємозв’язок і взаємодію

людини та природного середовища, порівнюючи з попереднім станом

3.6. Систематизація сучасних технологій

54 Системи технологій

та з очікуваним у майбутньому. Одержані показники використовують-

ся для розробки стратегії оптимального розвитку земної цивілізації,

континентів і держав. Останнє характерно для зони ЧАЕС, для якої роз-

робляються технології повної або часткової утилізації радіонуклідів.

Інша глобальна проблема – це щорічна втрата 0,1–0,2% родючих

земель, що пов’язано зі значним рівнем розорюваності, ерозією. За

останні три десятиріччя в Україні виведено з обігу 2,6 млн. га с.-г.

угідь, зокрема 1,6 млн. га ріллі.

Соціальна напруженість в суспільстві, що виникла в країнах СНД,

пов’язана не тільки з виробництвом продукції, а із процесом її реалізації.

Тільки за умов прямого зв’язку між виробництвом і споживанням мож-

ливе вирішення ряду соціальних проблем.

Соціальні технології також можна поділити на теоретичні, наукові та

практичні. Теоретичні технології об’єднуються в науку про відповідні

галузі виробництва, де вивчаються процеси спрямованого перетворення

технологічних процесів.


^ 2Класифікація систем, складові систем.

Суттєвим аспектом розкриття змісту поняття системи є виділення різних типів систем. За відповідними ознаками техно

логічні системи можна поділити на групи і рівні (табл. 2.1).

Є матеріальні й абстрактні системи. У свою чергу, матері

альні поділяють на системи неорганічної природи (фізичні, хімі

чні, технічні, геологічні та ін.) і живі (біологічні) системи. ^ Абст

рактні системи — продукт людського мислення (поняття, гіпотези, теорії та ін.).
Крім того є системи статичні (стан системи з часом залиша

ється постійним) і динамічні (стан системи з часом змінюється).

^ Технологічні системи класифікуються за такими ознаками:

за ієрархією (технологічний процес, виробничий підрозділ, підприємство, галузь);

за ступенем спеціалізації (універсальні, спеціальні, спеціалі

зовані);

за ступенем гнучкості, мобільності всі технологічні систе

ми поділяються на:

  • жорсткі, розраховані на виготовлення єдиного виду продукції;

  • перебудовуючі, що потребують зупинки, демонтажу і заміни
    обладнання (устаткування) під час переходу на випуск нової про


  • дукції;

  • переналагоджувані, в основі яких залишається програмна
    комп'ютеризація та існуюче обладнання, але змінюється порядок
    дій, процедур, програма;

  • гнучка автоматизована система, що є найвищим типом тех


  • нології.

Найважливіші властивості кожної технологічної системи: ста

більність і надійність функціонування; гнучкість і здатність до адаптації, висока інтенсивність, малостаді'йність, малооперацій-ність і безвідходність;

за характером взаємодії системи і середовища системи по

діляють: на відкриті і закриті. Кожна закрита система в підсумку досягає стану рівноваги;

за ієрархічним рівнем технологічні системи поділяють на п'ять груп: технологічний процес, виробничий підрозділ, підпри

ємство, галузь, народне господарство;

за рівнем автоматизації— механізовані, автоматизовані, ав

томатичні системи;

за рівнем спеціалізації— спеціальна технологічна система, (призначена для виробництва одного виду продукції); спеціалізо

вана (призначена для виробництва декількох видів продукції); універсальна система (забезпечує виробництво продукції з різ

ними конструктивними та технологічними ознаками);

за типом зв'язків у технологічній схемі — паралельні, послі

довні, комбіновані.

У сучасних паралельних технологічних системах запрова

дження нових технічних рішень стає більш вигідним через те, що складність освоєння та доопрацювання з розрахунку на одиницю обладнання зменшується пропорційно числу однотипних оди

ниць. Для інноваційних процесів теж більш пристосовані парале-

льні системи. Ось чому об'єднання технологічних процесів за принципом паралельності пронизує весь народногосподарський комплекс. Головною ознакою паралельності технологічних сис

тем є ситуація, коли продукція технологічної системи дорівнює сумі продукції всіх її складових елементів.

^ Характерною особливістю технологічних систем із послідо

вними зв 'язками є те, що випуск продукції такої системи визна

чається її лімітною ланкою. Результати праці одних ланок по

слідовної системи можуть виступати предметом, засобом праці для інших.

^ Комбіновані технологічні системи— це системи, структура яких може бути представлена поєднанням послідовних та пара

лельних систем нижчого рівня. Такий тип систем характерний для більшості виробництв. Народне господарство можна розгля

дати як системи технологічних процесів різного рівня, послідовні та паралельні зв'язки яких визначають характер його функціону

вання. Так, послідовність робочих ходів і переходів складає опе

рацію (послідовне з'єднання), однотипні операції на однаковому обладнанні об'єднуються в дільниці (паралельне з'єднання), від

ділки — в підприємства (послідовне з'єднання), підприємства — в галузі (паралельне), галузі — в систему народного господарства (послідовне). Зазначене вище дає змогу чітко відслідкувати взає

мозв'язок технологічних і організаційних структур виробництва. З розвитком і зміною технологічних зв'язків змінюється і органі

заційна структура системи управління ними. Таким чином, можна зробити висновки:

  • організаційні структури управління є відображенням стру


  • ктур технологічних систем;

  • технологічні зв'язки первинні відносно організаційних;

  • технологічні процеси та їх системи будуються за своїми за


  • конами;

  • організація і управління виробництвом тільки забезпечу


  • ють їх функціональний розвиток.

Отже, знаючи об'єктивні закономірності розвитку технологіч

них систем, можна створити і оптимальну систему управління ними.

До основних структурних утворень з послідовними взає

мозв'язками відносяться:

  • технологічні процеси виготовлення окремих видів продукції;

  • підприємства, на яких підрозділи є послідовними ланками
    загального технологічного процесу;

агропромисловий комплекс.

^ 3. Види технологічних систем та їх наукове значення
природні та штучні. Природні системи існують у Природі, штучні системи створила Людина для задоволення своїх потреб. До штучних систем належать виробничі, технологічні, технічні, хемічні та ін.

Виробничі системи створені людиною для виготовлення необхідної продукції, їм властиві зміни, які спричинені науковими винаходами, зміною форми організації виробництва, впливом людини тощо. Ці зміни спрямовані на підвищення техніко-економічних показників виробничої системи.

Технологічні системи є складовими частинами виробничих систем. Вони створені для перероблення сировини у проміжну або готову продукцію.

Технічні системи - це машини, апарати, агрегати, печі, прилади, транспортні засоби тощо. Технічні системи можуть існувати окремо або входити до складу елементів технологічних систем.

Технічні системи менш рухливі ніж інші. Вони повільніше адаптуються до зовнішнього середовища. Однак це не означає, що вони незмінні. Саме на них має великий вплив науково-технічний прогрес.

Технічні системи дуже дорогі, їх замінюють у двох випадках: коли є кошти на їх заміну і, коли є щось краще. Це залежить від розвитку науково-технічного прогресу.

Якщо порівняти між собою аналогічні технічні системи, які створені у різний час, то легко можна виявити певні тенденції у змінах. Для прикладу розглянемо легковий автомобіль. З часу винайдення автомобіля поліпшилась його форма, зменшився розмір двигуна, внаслідок чого збільшилась швидкість і надійність автомобіля, зменшилися витрати палива та забруднення довкілля.

Попит на технічні системи, навіть після винайдення нових, більш ефективних не завжди спадає до нуля. Наприклад плуг і трактор, серп, коса і косарка тощо. Винахід нових високопродуктивних систем не викреслив з людського життя їх простих попередниць.

Час переходу технічних систем від задуму до готових виробів є дуже різним. Якщо у минулому він тривав кілька десятків років, то у XX ст. ці терміни скоротилися до кількох років. Наприклад, ідея фотографії
пробивала собі дорогу 112 років, радіо - 35, телевізора - 12, транзистора - 5, інтегральної мікросхеми - 3 роки. У майбутньому буде тенденція на ще більше скорочення часу впровадження нових ідей у вироби. ;" 2. За ієрархією (за поділом на вищий і нижчий рівень). За цією [«знакою системи поділяють на макро- та мікросистеми. Ьг Поняття «елемент» і «система* відносні, оскільки одна система шоже бути елементом іншої системи більшого масштабу, а елемент шістеми можна поділити на складові частини, отже, він може бути систе-шою, але нижчого рівня. Саме тому введено поняття ієрархії систем. £ Система нижчого рівня знаходить більш універсальне застосування, їліж вищого. Наприклад, гвинт застосовується в машинобудуванні ^скрізь, електричний двигун - часто, а вже технологічна лінія - лише .їдля певних потреб.

: 3. За складністю структури. Складність системи визначається її ' структурою, числом елементів і зв'язків, обсягом інформації, закладеної в систему тощо.

Отже, за складністю структури системи поділяють на безмежно складні (наприклад людський мозок); дуже складні (повністю атоматизоване підприємство); складні (університетська бібліотека, легковий автомобіль) та прості (з'єднання двох деталей у вузол за допомогою прогонича).

^ 4. За зв'язками з оточенням. За цією ознакою системи поділяють на відкриті, які мають принаймні один вхід і вихід; замкненні без зв'язку з оточенням; комбіновані.

Крім описаних ознак класифікації систем існують ще інші, але під час вивчення основ даної дисциплін їх розглядати не будемо
Для систем із послідовними зв'язками технологічних елемен

тів метою управління є підтримання заданого режиму функціо

нування системи.

^ Загальними і найбільш важливими функціями управління послідовною системою для всіх рівнів є:

  • планування обсягів випуску продукції для окремих елементів системи;

  • матеріально-технічне постачання, баланс виробництва;

  • оперативне управління та ін.

Отже, зазначені рівні управління (вертикальні, ієрархічні зв'язки) утворюються на основі черговості послідовних і парале

льних зв'язків технологічних структур та відображають їх діале

ктичну єдність і протиріччя.

У міру формування управлінського рівня відповідно до тих або інших типів технологічних зв'язків слабшають і зникають зв'яз

ки іншого типу. Структуру системи управління формують тех

нологічні зв'язки, сильніші на даному рівні. Система управління повинна змінюватися разом із зміною технологічних зв'язків, а управління повинно повніше використовувати внутрішні законо

мірності науково-технічного розвитку технологічних систем. Не-врахування взаємозв'язку технологічних і організаційних струк

тур призводить до суттєвих порушень у виробничій діяльності.

^ Під адаптацією розуміють таку реакцію на зміни внутріш

нього і зовнішнього середовища, що протидіє зниженню ефекти

вності функціонування системи.

Гнучкість технології необхідна як дискретним, так і непере

рвним виробництвам.

Неперервні виробництва більш придатні для автоматизації і комп'ютеризації. Автоматизація виробництва в поєднанні з його гнучкістю дає можливість легко здійснювати перехід на випуск нового виду продукції, використовувати нову сировину та ін.

Надійність технологічної системи — це не тільки надійність обладнання і технологічних процесів, а й оптимальність її струк

тури, що базується на малостадійності, малоопераційності, безпе

ребійності, мінімізації затрат на випуск достатньої кількості про

дукції високої якості.

Малостадійність та малоопераційність технологічної системи дають можливість різко підвищити продуктивність праці та ско

ротити потреби у виробничих площах.

Неперервність і ритмічність забезпечують найкращі умови функціонування. Замкненість багатократних циклів сприяє ство

ренню високоефективних безвідходних технологій.


^ 5Поняття моделі, її види та їх використання в системі технологій.
Модель – 1) теоретична побудова, що має деяке відношення до реальності, яке можна незалежно обговорювати й аналізувати; 2) це умовне подання реальності, тобто символьне – інформаційне відображення (образ) реального об'єкта, що відтворює останній з деяким визначеним ступенем точності у формі, відмінній від форми самого об'єкта.

Модель — штучно створений об'єкт (реальний або ідеальний), що, будучи подібний до досліджуваного об'єкта, відображає й відтворює в більше простому виді структуру й зв'язки між елементами досліджуваного об'єкта. Модель створюється для таких об'єктів, безпосереднє вивчення яких пов'язане з якими-небудь труднощами. Поняття моделі лежить в основі методу моделювання.

^ Моделі пізнавальні є формою організації й подання знань, засобом з'єднання нових знань із наявними.

Моделі прагматичні є засобом керування, засобом організації практичних дій, способом подання зразково правильних дій або їхнього результату.


Інноваційні процеси в технологічних системах.Інноваційні системи технологій – новостворені або вдосконалені конкурентно спроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно – технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які істотно поліпшують структуру та якість технологій і соціальної сфери.

Типи інноваційних процесів:1.Продуктові нововведення мають результатом постановку на виробництво нових виробів, або виробів з поліпшеними якісними властивостями, що дає право виробникам обґрунтовано підвищувати ціну на ці вироби на ринку.

2.Технічні (технологічні) нововведення – нове обладнання, нові технології, що докорінно змінюють або покращують істотно існуючий технологічний уклад і ефективність економіки.

3.Організаційні нововведення полягають у впровадженні нових або більш досконалих методів організації виробництва.
4.Економічні нововведення – нові механізми функціонування економіки, що забезпечують прогресивні зміни існуючого господарського укладу, сприяють розвитку економіки на всіх рівнях – від суспільства в цілому до окремого підприємства.

5.Управлінські нововведення – нові підходи та методи щодо організації управління, реформування системи управління для адаптації ВЕС до мінливих ринкових умов.

6.Політичні нововведення – це нові механізми управління процесами державотворення, нові методи вирішення міждержавних проблем та проблем взаємовідносин політичних суб’єктів.

7.Соціальні нововведення – цілеспрямовані зміни в соціальній структурі і соціальних взаємовідносинах, проведені державою або організацією для підвищення соціального статусу особистості й оптимального співвідношення особистих і суспільних інтересів.

8. Перевезти мебель перевезти пианино, недорогие перевозки. Юридичні нововведення спрямовані на розробку нових або вдосконалення існуючих законодавчих та підзаконних актів, що регулюють відносини у різних сферах 

суспільства.





























































Скачать файл (265.3 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации