Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Будівельне мистецтво та архітектура Стародавнього Риму - файл 1.doc


Будівельне мистецтво та архітектура Стародавнього Риму
скачать (71.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc72kb.24.11.2011 08:20скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Зміст.

Вступ.

  1. Основні досягнення будівничого мистецтва римлян в епоху республіки.

  2. Архітектура Стародавнього Риму часів правління Октавіана Августа (епоха імперії).

Висновки.

Використана література.
Вступ

Римська культура склалася під впливом культур багатьох народів. Використовуючи іноземні досягнення, римляни в багатьох областях перевершили своїх учителів, піднявши загальний рівень власного розвитку до небувалих висот. Але майже донедавна римську культуру не виділяли з античної цивілізації. О. Шпенглер і А. Тойнбі, наприклад, вважали, що римська доба була лише кризовою стадією античної епохи. Однак більшість сучасних вчених стоять на тих позиціях, що Рим створив власну своєрідну та оригінальну культуру зі своєю системою цінностей. Значення римської культури для світової цивілізації важко переоцінити. Ще й зараз більшість наукових, медичних, юридичних термінів - латинського походження. Таке ж значення мають досягнення римлян в архітектурі, образотворчому мистецтві, системі державного та приватного права, адміністративного управління та форм організації суспільного життя. Культура Стародавнього Риму проіснувала з VIII ст. до н.е. н.е. до 476 р. н.е. .

Давньоримська культура утворилася шляхом злиття культур багатьох народів: етрусків, сабінів, еквів, вольсків, на основі яких формувався римський народ. Але серед найпомітніших попередників Давньоримської культури VIII-VI ст. до н.е. була культура етрусків. Від етрусків римляни засвоїли поліпшені методи обробітку землі, почали культивувати виноград, перейняли алфавіт, грецький пантеон богів та полісну форму державного устрою. У VII-VI ст. до н.е. етруські ремісники передали римлянам техніку металургійного виробництва, будівельного мистецтва та архітектурних стилів.

Крім етрусків, значний вплив на виникнення й розвиток римської культури справили й інші давні народності, особливо оски. Раніше від інших народностей вони почали підтримувати тісні взаємини з грецькими колоністами півдня Апеннінського півострова й стали провідниками грецького культурного впливу серед місцевого населення, в тому числі й серед римлян.

Релігія відігравала значну роль у житті римлян, але не визначальну. З часом у Римі з'явилося багато нових богів, запозичених здебільшого у греків. Поступово утворився пантеон з 12 головних богів, які були римськими аналогами грецького релігійного культу. На відміну від інших народів, римляни не вважали, що їхній устрій освячений богами, які встановили свої норми моралі. Такий підхід до релігії давав римлянам можливість більше зосередитися на дослідженні філософії.

Архітектура Стародавнього Риму також зробила внесок у світову культуру. Принцип доцільності, чіткість і сміливість інженерного мислення давали можливість задовольняти і побутові потреби численного населення, і витончений естетичний смак аристократів (їх вілли з парками і палаци мали надзвичайну вартість). Етруські традиції в архітектурі і винахід бетону дозволили римлянам перейти від простих балкових перекриттів до арок, склепінь і куполів. Взагалі, римляни ввійшли в історію як видатні будівельники. Вони зводили монументальні споруди, навіть руїни яких дотепер вражають уяву. До них відносяться амфітеатри, цирки, стадіони, терми (суспільні лазні), палаци імператорів і знаті. В Римі будували багатоквартирні будинки — інсули — у 3-6, а часом і в 8 поверхів. Римські будівельники широко використовували бетон. Майже цілком з бетону побудований храм Пантеон (II ст.), купол якого діаметром 43 м зберігся неушкодженим до середини XIX ст. З бетону був споруджений фундамент Колізею (I ст.) глибиною в 5 м. З бетону будували фортеці, мости, акведуки, портові моли, дороги.

В усьому древньому світі римська архітектура не має собі рівної по висоті інженерного мистецтва, різноманіттю типів споруджень, багатству композиційних форм, масштабу будівництва. Римляни ввели інженерні спорудження (акведуки, мости, дороги, гавані) як архітектурні об'єкти в міські, сільські ансамблі і пейзажі. Краса і міць римської архітектури розкриваються в розумній доцільності, у логіці структури спорудження, у художньо точно знайдених пропорціях і масштабах, а не в пишній декоративності. Величезним завоюванням римлян було задоволення практичних побутових і суспільних потреб не тільки пануючого класу, але і мас міського населення. Досягнення римської матеріальної культури стали основою технічного розвитку Західної Європи в епоху Середньовіччя.

Історія Риму поділяється на два етапи: епоха республіки (з кінця VI ст. до н.е., коли з Рима були вигнані етруські царі, і до середини I ст. до н. е) та епоха імперії ( початку правління Октавіана Августа, який перейшов до єдиновладдя, і до IV ст. н.е.)


  1. ^ Основні досягнення будівничого мистецтва римлян в епоху республіки.

Початок давньоримського мистецтва відноситься до періоду республіки (кінець VI — середина I ст. до н.е. ). Потреби римського суспільства породили багато типів споруджень: амфітеатри, терми, тріумфальні арки й ін. На римському грунті одержали нове архітектурне рішення палаци, вілли, театри, храми, мости тощо. В основі римської архітектури лежить раціоналізм. Він проявлявся в просторовому розмасі, конструктивній логіці, строгій симетрії і чіткості. З поширенням римського панування на Грецію й елліністичні держави в Рим проникнули витонченість і розкіш елліністичних міст. Із завойованих країн до Риму ввозилися у величезній кількості знамениті грецькі статуї і картини грецьких майстрів. Завдяки цьому римські храми та палаци перетворилися у свого роду музеї мистецтва.

На межі III— II ст. до н.е. римські будівельники вперше використали міцний і водостійкий бетон. Вони відкрили новий спосіб зведення будинків — монолітно-оболонковий замість стояково-балкової системи. При стояково-балковій системі основу конструкції складають дві стійки, на яких лежить горизонтальна балка. Основу монолітно-оболонкової системи складають дві вузькі цегельні стіни, між якими залитий битий щебінь з бетоном, зовні вони облицьовувалися мармуром чи іншими породами каменів. Переваги нової системи будівництва видні і зараз: від багатьох грецьких храмів з їхніми колонами, на яких лежать перекриття і фронтони, залишилося по 2-3 колони, багато ж римських будівель дожили до наших днів. Велике місце належало арці, що спиралася на масивні стовпи. Колони не могли нести на собі навантаження багатоповерхових споруджень зі склепінними і купольними перекриттями і лише в аркадах зберігали конструктивну роль, причому частіше застосовувалися запозичений у греків пишний коринфський ордер і строгий тосканський, успадкований від етрусків.

Головним завоювання римлян у будівництві суспільних споруджень було створення величезних внутрішніх просторів, вільних від внутрішніх опор. Необхідність їх перекриттів викликала розвиток могутніх склепінних і купольних конструкцій, що лише обмежено застосовувалися на Сході й у Греції. Римська техніка стала широко використовуватися в цивільній і культовій архітектурі. Вона послужила зразком для розвитку візантійської і європейської архітектури. Основною формою перекриттів був циліндричний звід з бетону і каменю. Його бічний тиск сприймала опорна стіна, що грала важливу роль у римській архітектурі. З перетинання двох циліндричних зводів однакової висоти в підніжжях зводу (п'ятах) і вершині (де закладений замковий камінь) вийшов хрестовий звід. При рівності прольотів він дає в плані квадрат. Внутрішня поверхня зводів утворює у перетинанні гострі краї — ребра, у основі яких зосереджується тиск зводу. Це дало можливість прорізати опорні стіни напівциркульними арками, замінити стіну окремими стовпами, що приймали на себе тиск арки. Витягнуті в довжину приміщення залів-галерей звичайно поділялися на квадрати і перекривалися ланцюгом хрестових зводів, що породжувало ефектне розчленовування внутрішнього простору.

Також заслуговують уваги древні оборонні стіни Рима, вимощені з каменю (рання — VI ст. до н.е. і так звана Сервієва стіна — 378—352 р. до н.е.). Римські дороги мали важливе стратегічне значення, вони поєднували різні частини країни. Ведуча до Рима Аппієва дорога (VI-III ст. до н.е.) для руху когорт і гінців була першою з мережі доріг, що вкрили пізніше всю Італію. Біля долини Аріччі дорога, мощена товстим шаром бетону, щебеню, плитами лави і туфу, йшла через рельєф місцевості по масивній стіні (197 м довжиною, 11 м висотою), розчленованою в нижній частині трьома наскрізними арковими прольотами для гірських вод. До нашого часу функціонує Аппієва дорога. Уздовж дороги розташовані сімейні гробниці римської знаті. Було побудовано водогін Аква Аппія завдовжки 16 км 617 м - критий канал, місцями пробитий у скелі або складений з кам´яних плит і піднятий на підпори, де цього вимагав рельєф місцевості.

Громадське життя римлян протікало на ринковій площі. Вона набула назви форум. Форум спочатку був центром ремесел і торгівлі, але потім об'єднав у собі також адміністративні і політичні функції. Тут відбувалися події, що торкалися повсякденного життя рядового римлянина, тут же розігралося і багато драматичних епізодів римської історії. Тут відбувалися всі головні міські події: збори, ради, тут оголошували важливі рішення, навчали дітей, торгували, вона служила ареною політичної діяльності, народних зборів, військових тріумфів. Форум був домівкою римського красномовства, а разом зі своїми нащадками, сусідніми імператорськими форумами, він став колискою римського права. В архітектурний ансамбль форуму входили храми, базиліки, крамниці торговців, ринки. Площі прикрашалися статуями знаменитих громадян, політичних діячів і були оточені колонами, портиками. Найдавніший форум у Римі — республіканський форум Романум (VI століття до н.е.), до якого сходилися всі дороги. Зараз від Форуму Романум залишилися лише фундаменти будівель.

В епоху республіки, особливо в V-II ст. до н.е., храм був основним типом громадської будівлі. Він склався поступово в результаті схрещування переважаючих місцевих італійсько-етруських традицій із грецькими. Будувалися круглі і чотирикутні псевдопериптери із входом лише з головного фасаду. Круглий храм - моноптер складався із циліндричної основи, оточеної колонадою. Вхід був по етруському звичаю з однієї сторони.

Заслуговують уваги також римські мости I ст. до н.е. Так, міст Мульвія як би спирається на воду півкругами арок, опори між якими для полегшення ваги прорізані високими і вузькими прорізами. На арках зверху лежить карниз, що додає мосту особливу закінченість.

Своєрідність римської архітектури позначилося в створенні нового типу приватного житлового будинку багатих землевласників, торговців, ремісників. Римські особняки - це здебільшого одноповерхові будинки, у яких затишність сімейного побуту. В очах римлян, подібно етрускам, будинок володів своїм сакральним простором, близьким космосу.

Таким чином, в республіканський період склалися основні типи римської архітектури. Сувора простота життєвого укладу в умовах постійних запеклих війн знайшла відображення монументальних інженерних споруджень. Але при всіх досягненнях римській архітектурі властиві риси обмеженості. Тенденція звеличувати владу імператорів, спрямованість до масштабних перебільшень, зовнішніх ефектів лише свідчить про кризу Римської республіки. Після розгрому численних повстань і завершення громадянських війн почався період стабілізації, але вже в умовах твердої диктатури імперії.


  1. ^ Архітектура Стародавнього Риму часів правління Октавіана Августа (епоха імперії)

Наприкінці І століття до н.е. Римська держава з аристократичної республіки перетворилася на імперію - часи затишку у класовій боротьбі. При правлінні Імператора Августа (27-14 рр. до н.е.) набули високого розвитку культура та мистецтво. Творчий геній римлян яскраво проявився в архітектурі. За часів Августа будуються головним чином споруди практичного призначення - міські дороги, мури, мости, акведуки (водогін), базиліки, складські приміщення, цирки.

В архітектурному мистецтві за часів імператорського Риму приходить пишність і розкіш. Ідея величі Риму знайшла своє найяскравіше втілення в грандіозних пам'ятках архітектури. Тут закладалась політична мета - підкреслити щедрість правителя і зберегти його ім'я в пам'яті потомків. Імператор Август прийняв Рим цегляним, а залишив його мармуровим. Рим став величезним на той час містом з населенням понад мільйон жителів, та почав перетворюватися на світову столицю. Збільшилась кількість громадських закладів, збагатилося архітектурне оздоблення. Місто вражало сучасників неозорістю площі - з жодної сторони воно не мало чітких границь. Його передмістя губилися в розкішних віллах Кампан’ї. Чудові будинки, портики, склепінні і прикрашені фронтонами дахи, багато декорованих басейнів і фонтани чергувалися з зеленню гаїв і алей.

Золоте століття Августа не могло просто так піти в небуття - довкола нього створювався ореол безсмертя. Собі і своєму сімейству Август спорудив і величний мавзолей, близько 90 метрів у діаметрі, що складався з двох могутніх концентричних стін і насипного пагорба з вічнозеленими деревами.

Представлення про стиль культової августової архітектури дає храм в Німі (поч. I ст. н.е. Південна Франція), що належить до типу псевдопериптера. В ньому акцентувався внутрішній простір. Класичні форми коринфського ордера строго дотримані, пропорції стрункі, у порівнянні з республіканськими храмами з'явилося тяжіння до добірності, нарядності. Храм вибудуваний з рожевого вапняку та мав шестиколонний портик.

Але вже за перших наслідників Августа починає зникати мнима ідеальність золотого століття. Новою віхою в мистецтві стало правління Нерона, одного із самих божевільних деспотів на римському троні. Імператор Нерон вирішив додати Риму новий вигляд. Він дивився на Рим як на своє особисте володіння, в якому центром повинний був стати його будинок. По указі імператора були таємно спалені кілька міських кварталів, на місці яких імператор спорудив свій знаменитий Золотий будинок. Золотий будинок був і палацом, і віллою одночасно. Стіни, аркові ніші, склепінні перекриття зведені настільки сміливо і красиво, що будинок, позбавлений усяких прикрас, вражає своєю оригінальною конструкцією. Прикрашали будинок фрески третього помпейського стилю, ще більш витончені і тонкі, чим раніше.

При імператорі Веспассіані та Титі у 75-80 pp. н.е. для гладіаторських боїв було збудовано величезний амфітеатр Флавієв, або Колізей. В основу його покладено еліпс завдовжки 188 м і завширшки 156 м. Висота триярусної стіни -50 м. Одночасно на арені Колізею могли вести поєдинок 3000 пар гладіаторів, за яким спостерігали 55 тис. глядачів. Зовні амфітеатр був прикрашений колонами доричного, іонічного та коринфського ордеру, розташованих в арках.

Новим словом в архітектурі став "храм усіх богів" - Пантеон, збудований у 118-125 pp. н.е. за наказом імператора Адріана. Перекритий високим куполом діаметром 43,2 м. Ццей храм вражає ідеальними досконалими пропорціями, а техніка купольного перекриття була перевершена лише в XIX ст. Його архітектором був Аполлодору. Йому належить ще одна споруда - форум імператора Трояна (103-113 pp. н.е.). У центрі форуму стоїть сорокаметрова колона, від п'єдесталу до капітелі облицьована плитками добутого в кар'єрах Луни мармуру, на якому спіральною стрічкою викладено рельєфи 2500 різноманітних фігур.

На честь перемог імператорів споруджувалися особливі тріумфальні арки, такі як арка Тіта. Арка тіта була поставлена у 81 р. н.е. на честь перемоги імператора над Іудеєю. Тріумфальні арки стали втіленням могутності та історичної значущості імператорського та прославляли великі військові перемоги грандіозною. Вони були видовищними спорудами Стародавнього Риму.

Поширеними архітектурними спорудами в ті часи були також громадські лазні "терми". На кінець IV ст. налічувалось 12 імператорських терм, що були місцем відпочинку та розваг. Одним з "чудес Риму" вважаються терми імператора Каракалли (211-217 pp. н.е.).

З часом у містах імперії зводяться численні двійники римських споруд - місцеві колізеї, амфітеатри і театри, здійснюється будівництво кількаповерхових палаців, терм тощо.

Ця епоха була часами спорудження грандіозних архітектурних комплексів та будівель величезного просторового розмаху. Поряд з республіканським Форумом зводилися форуми імператорів, будувалися багатоповерхові будинки, що визначали обличчя не тільки самого Риму, а й інших міст Імперії.
Висновки

Стародавній Рим вписав в історію світової архітектури важливі сторінки. Давньоримська архітектура завершує тисячолітню історію античної архітектури рабовласницького суспільства, і таким чином стародавній Рим використав і розвинув усі її досягнення. Риму довелося також творити і самому. Перед архітектурою римської держави стояли нові завдання: для велетенських міст потрібні були нові принципи забудови і нові типи споруд. Для будівництва доріг, акведуків, мостів, величезних терм, палаців з гігантськими залами, ансамблів міських центрів – форумів тощо потрібні були і нові типологічні рішення, а головне – нова будівельна техніка. Римські інженери винайшли новий будівельний матеріал – бетон, який дав можливість вирішувати найскладніші технічні проблеми, а також використовувати малокваліфікованих рабів.

Найвищий розквіт римської архітектури припадає на другу половину І ст. і першу половину ІІ ст. н. е., коли Римська імперія досягла своєї могутності. Саме в цей час були збудовані найвизначніші шедеври давньоримської архітектури. Серед них можна відзначити особливо Пантеон.

Розсовуючи кордони покорених земель, завойовуючи Галлію, Іспанію, Британію, Грецію, Північну Африку і країни Близького Сходу, римські легіони несли із собою досягнення римської цивілізації, у тому числі характерні для Рима архітектурні форми. Акведуки і храми, терми і театри поширилися по всьому середземноморському світі. Епоха панування Риму тривала кілька сторіч, але вже в 3 ст. почався занепад імперії – час, коли вже не творились величні шедеври архітектури.

Значними громадськими спорудами в Римі були базиліки — крупні прямокутні будови з великим залом, розділеним рядами колон на декілька приміщень. Збереглися рештки базиліки Еміліїв.

Центром торговельного і суспільного життя Риму став форум Романум — площа, навколо якої розташовувались культові та громадські споруди: Табулярій (державний архів), храм Сатурна, храм богині Конкордії, базиліка Юлія. Для римської культової архітектури був типовим храм Вести з округлою формою з колонами. Відомі також своєрідні погребальні споруди — мавзолеї, колумбарії, що мали різноманітні архітектурні форми — у вигляді вежі, хлібного кошика, піраміди.

Мистецтво Стародавнього Риму залишило людству величезну спадщину, значимість якого важко переоцінити. Великий організатор і творець сучасних норм цивілізованого життя, Стародавній Рим рішуче перетворив культурний вигляд величезної частини світу. Тільки за це він гідний неминущої слави і пам'яті нащадків. Крім того, мистецтво римського часу залишило безліч чудових пам'яток архітектури. Кожна давньоримська пам'ятка втілює спресовану часом і доведену до логічного кінця традицію. Вона несе інформацію про віру і ритуали, сенс життя і творчі навички народу, якому вона належала, місце, яке займав цей народ у грандіозній імперії.
Використана література.
1. Горбач Н.Я., Гелей С.Д Росінська З.П. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підручник.– Львів: Каменяр. 1992 – С. 166.;
2. Історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій / - Тернопіль, 2005.- 164 c. ;
3. Культурологія. Навчальний посібник / Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю. - К.: Центр навчальної літератури, 2007.- 392 c.;
4. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. noci6.- К., 2004. - 368 с.;
5. Культурологія: українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник / M. M. Закович - К.: Знання, 2007.- 567 c.;
6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. — Львів: Світ, 2005. — 568 с з іл.;
7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. - Навч. посіб. 6-те вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2006.- 359 с. - (Вища освіта ХХІ століття).







Скачать файл (71.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации