Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Проект стратегічного управляння підприємством на прикладі спортивно-оздоровчого комплексу Багіра - файл 1.doc


Проект стратегічного управляння підприємством на прикладі спортивно-оздоровчого комплексу Багіра
скачать (505.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc506kb.24.11.2011 16:49скачать

содержание

1.doc

  1   2   3   4
Анотація
У даній дипломній роботі розробляється проект стратегічного управляння підприємством на прикладі спортивно-оздоровчого комплексу «Багіра»,

Значна увага приділяється питанням визначення стратегічних позицій, аналізу факторів зовнішнього середовища й аналізу сильних і слабких сторін підприємства - SWOT-Аналіз.

Знання основ стратегічного управління, стратегій розвитку конкурентних переваг фірм, а також механізмів реалізації обраної стратегії - одне з необхідних умов успішної роботи українських підприємств.
ЗМІСТ

ВСТУП

  1. ^ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

1.1. Сутність стратегічного управління…………………………………

1.2. Підприємство в умовах перехідної економіки………………

…1.2.1 Загальні проблеми малого підприємництва …

1.3. Особливості розробки і реалізація стратегії в підприємницьких проектах малого бізнесу

1.3.1 Оцінка стратегічних альтернатив і вибір стратегії.

1.4Висновки і постановка задачі досліджень

  1. ^ СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ НА БІЗНЕС РІВНІ

2.1. Визначення стратегічних позицій бізнесу…………………………

2.1.1Характеристика областей стратегічних позицій

2.2. Загальна характеристика спортивно-оздоровчого комплексу «Багіра»………………………...

2.3. Аудит стратегічних умов і визначення координат стратегічної позиції спортивно-оздоровчого комплексу «Багіра»

2.4. Стратегія і конкурентні переваги…………………………………..

3. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «Багіра»

3.1. Аналіз факторів зовнішнього середовища

3.2. SWOT-аналіз спортивно-оздоровчого комплексу «Багіра»…………

3.3. Ризики основних стратегій…………………………………………

  1. ^ ПРОЕКТНІ РЕКОМЕНДАЦІЙ СПОРТИВНО_ОЗДОРОВЧОМУ КОМПЛЕКСУ «БАГІРА»

ВИСНОВКИ………………………………………………………………

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП
В наслідок змін форм господарювання, удосконалення процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі діяльності, перед організаціями постають численні проблеми. Сьогодні виживання й розвиток організації в довгостроковій перспективі залежить від уміння своєчасно передбачити зміни на ринку й відповідно адаптувати свою діяльність, змінюючи асортимент продукції та послуг, форми обслуговування, збутову мережу, організаційну структуру, інші елементи внутрішнього потенціалу.

У країнах з розвинутою ринковою економікою спрямованість на організацію майбутнього стає необхідною складовою стратегічного мислення. За умов конкуренції організація сама визначає цілі на майбутнє, добивається конкурентних переваг, здійснює стратегічний вибір і послідовно втілює його в програму дій.

Прискорення змін у середовищі діяльності, поступове насичення вітчизняного ринку, поява нових запитів і зміна позиції споживачів, зростання конкуренції за ресурси, глобалізація бізнесу, поява нових можливостей для розвитку, пов’язаних з досягненнями сучасних технологій, розвиток інформаційних мереж – ці чинники привели до зростання значення стратегічного управління й необхідності його використання практичній діяльності українських організацій.

Відсутність розробленої стратегії розвитку та комплексу заходів з її реалізації гальмує розвиток організації або взагалі призводить до кризи та зникнення її з ринку.

Винятково важливим стає здійснення такого управління, яке б забезпечило адаптацію організації до середовища, що швидко змінюється.

Призначення стратегічного управління укладається в наступному:

  • установленні й ранжируванні важливих і довгострокових цілей відтворювального процесу, які відповідають вимогам розвитку економіки в цілому й інтересам даної організаційної одиниці;

  • оцінці й критичному розгляду ймовірних шляхів досягнення встановлених цілей у передбачуваних зовнішніх і внутрішніх умовах функціонування системи фірми в даний період;

  • виборі й поступовій реалізації рішень, що забезпечують, з одного боку, раціональне виконання економічно обґрунтованих проектів в умовах існуючої економічної системи, а з інший, - ефективну адаптацію відтворювального процесу до несподіваних змін.

Темою дипломної роботи є розробка проекту стратегічного напрямку розвитку підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

  1. Розкрити теоретичні і методологічні основи стратегічного управління.

  2. Визначити стратегічну позицію спортивно-оздоровчого комплексу «Багіра»

  3. Провести аналіз факторів зовнішнього середовища, SWOT-аналіз та аналіз фінансового стану підприємства.

  4. Розробити рекомендації по забезпеченню конкурентоспроможності спортивно-оздоровчого комплексу «Багіра»

^ 1КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ


    1. Сутність стратегічного управління

Сучасний стан економіки України характеризується кризовими явищами. Це обумовлено відсутністю у підприємств чіткої стратегії розвитку. Адже невірно обрана стратегія або її відсутність призводять до зниження ефективності діяльності підприємств. В зв'язку з цим виникає необхідність здійснення стратегічного управління, що дасть можливість підприємствам покращити виробничо-господарську діяльність та вийти з кризового стану.

Різке зростання значення стратегічного управління пояснюється з прискоренням змін у навколишньому середовищі, появою нових запитів і змін позиції споживача, зростанням конкуренції за ресурси, інтернаціоналізацією і глобалізацією бізнесу, появою нових несподіваних можливостей для бізнесу, досягненням науки і техніки, розвитком інформаційних мереж, що роблять можливим блискавичне поширення й одержання інформації, широкою доступністю сучасних технологій, зміною ролі людських ресурсів, а також рядом інших причин.

Проте стратегії, єдиної для всіх компаній, не існує, так само як і не існує єдиного універсального стратегічного управління. Кожна фірма унікальна у своєму роді, тому і процес розробки стратегії для кожної фірми неповторний, тому що залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик виробленого нею товару або послуг, стану економіки, культурного середовища і ще багатьох чинників. У той же час є деякі основні моменти, що дозволяють говорити про деякі узагальнені принципи розробки стратегії управління і здійснення стратегічного управління.

В загальному розумінні стратегія – це план управління фірмою, направлений на посилення її позицій, задоволення потреб споживачів та досягнення намічених цілей. Керівники розробляють стратегії, щоб визначити, в якому напрямку буде розвиватися компанія, і приймати обґрунтовані рішення при виборі способу її реалізації. Вибір конкретної стратегії означає, що із усіх можливих шляхів розвитку і способів діяльності, що відкриваються перед компанією, вирішено вибрати один напрям, в якому вона і буде розвиватися. Стратегічний план управління підприємством охоплює всі основні функції і підрозділи: постачання, виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, наукові дослідження і розробки. Кожному відведено певну роль в цій стратегії. Єдність дій і підходів буде відображати поточну стратегію.

Існують різні бачення щодо визначення стратегічного управління, кожен із авторів трактує його по різному, так Шендел і Хаттен розглядали стратегічне управління “як процес визначення і встановлення зв'язку організації з її оточенням, який складається з реалізації вибраних цілей і з спроб досягнути бажаного стану взаємовідносин з оточенням за допомогою розподілу ресурсів, що дозволяє ефективно і результативно діяти організації і її підрозділам ”, по Хіггенсу, “стратегічне управління — це процес управління з ціллю здійснення місії організації за допомогою управління взаємодії організації з її оточенням”, Пірс і Робертсон визначали стратегічне управління “як набір рішень і дій по формуванню і виконанню стратегій, розроблених для того, щоб досягнути цілей організації ”.

Отже, стратегічне управління — це багатоплановий поведінковий процес, спрямований на розробку й реалізацію стратегії фірми з урахуванням змін, що відбуваються в зовнішнім середовищі.

Призначення стратегічного управління укладається в наступному:

  • установленні й ранжируванні важливих і довгострокових цілей відтворювального процесу, які відповідають вимогам розвитку економіки в цілому й інтересам даної організаційної одиниці;

  • оцінці й критичному розгляду ймовірних шляхів досягнення встановлених цілей у передбачуваних зовнішніх і внутрішніх умовах функціонування системи фірми в даний період;

  • виборі й поступовій реалізації рішень, що забезпечують, з одного боку, раціональне виконання економічно обґрунтованих

проектів в умовах існуючої економічної системи, а з іншого, - ефективну адаптацію відтворювального процесу до несподіваних змін.

Стратегічне управління забезпечує фірму:

  1. методами координації й інтегрування видів діяльності, які можуть бути диверсифіковані;

  2. засобами передбачення й адаптації до змін, які відбуваються у зовнішнім середовищі;

  3. необхідним зв'язком між розробкою й реалізацією стратегії.

Основна причина більш активного використання методів стратегічного управління в теперішній час - їх внесок у підвищення довгострокової ефективності функціонування фірми. Стратегічне управління припускає "реалістичну" модель майбутніх результатів і дозволяє адаптувати стратегії в процесі досягнення цілей організації.

^ Предметом стратегічного управління є вивчення теоретико-методологічних основ і аспектів формування стратегії фірми як відкритої системи.

Стратегічне управління опирається на наступні методи:

  1. метод системного підходу;

  2. методи стратегічної діагностики;

  3. методи експертних оцінок;

  4. методи стратегічного аналізу;

  5. методи економічної й математичної статистики.

Об'єкт стратегічного управління — фірма як відкрита система. Це складна, динамічна система, що розвивається, змінює в часі й просторі свої параметри, піддана впливам з боку зовнішнього середовища, впливає на це середовище за принципом зворотного зв'язку .

Стратегічне управління пов'язане з постановкою цілей організації і з підтримкою визначених взаємовідносин із навколишнім середовищем, що дозволяють їй домагатися поставлених задач і відповідають її внутрішнім можливостям. Потенціал, що забезпечує досягнення цілей організації в майбутньому, є одним із кінцевих продуктів стратегічного управління.

Іншим кінцевим продуктом стратегічного управління є внутрішня структура й організаційні зміни, що забезпечують чутливість організації до змін у зовнішньому середовищі. Потенціал організації і стратегічних можливостей визначаються її якістю персоналу.

Застосування стратегічного управління дає підприємствам ряд переваг:

По-перше, у випадку стратегічного управління на кожному моменті фіксується, що організація повинна робити в даний час, щоб досягти бажаних цілей в майбутньому, виходячи з того, що оточення і умови життя організації будуть змінюватись.

По-друге, при стратегічному управлінні виробляється здатність реагувати на зміни в оточенні, які дозволяють досягти бажаних цілей в майбутньому.

На жаль, поряд із явними перевагами стратегічне управління має ряд вад і обмежень на використання, котрі вказують на те, що і цей тип управління, так само як і всі інші, не є універсальним в застосуванні в будь-яких ситуаціях і для вирішення будь-яких задач:

  1. стратегічне управління вже в силу своєї сутності не дає та й не може дати точної і детальної картини майбутнього.

  2. стратегічне управління не може бути зведене до набору рутинних процедур і схем.

  3. потребуються величезні зусилля і великі витрати часу і ресурсів для того, щоб в організації почав здійснюватися процес стратегічного управління.

  4. різко посилюються негативні наслідки помилок стратегічного передбачення.

  5. при здійсненні стратегічного управління найчастіше основний наголос робиться на стратегічному плануванні. Насправді ж найважливішою складового стратегічного управління є реалізація стратегічного плану.

Такий спосіб діяльності по стратегічному управлінню спрямований на отримання стратегічної позиції, що забезпечить тривалу життєздатність організації в умовах, що змінюються. Його завдання полягає в тому, щоб виявити необхідність і провести стратегічні зміни в організації; підібрати і виховати кадри, спроможні провести стратегічні зміни.

Стратегічне управління можна розглядати як динамічну сукупність взаємозалежних управлінських процесів, що логічно випливають один з іншого (рис. 1). Проте існує стійкий зворотній зв'язок і відповідно обернений вплив кожного процесу на інші і на всю їхню сукупність. Це є важливою особливістю структури стратегічного управління.



Рисунок 1- Процес стратегічного управління

^ 1.2. Підприємство в умовах перехідної економіки
Світовий досвід і практика переконують, що важливим елементом ринкової економіки є існування й взаємодія великих, середніх і малих підприємств. При цьому мале підприємництво розглядається не тільки як доповнення до великого виробництва, а як самостійна форма функціонування й розвитку сучасних продуктивних чинностей - гнучка, життєздатна, ефективна, прогресивна.

Особливе значення малого бізнесу в перехідний до ринкових відносин період проявляється в структурній перебудові економіки, прискоренні науково-технічного процесу, формуванні нової соціальної верстви.

Мале підприємництво - один із провідних секторів, багато в чому визначальні темпи економічного росту, стану зайнятості населення, структуру і якість валового національного продукту. Розвиток малого бізнесу відповідає загальносвітовим тенденціям до формування гнучкої змішаної економіки, сполученню різних форм власності й адекватної їм моделі господарства, у якій реалізується складний синтез конкурентного ринкового механізму й державного регулювання великого, середнього й дрібного виробництва.

У сфери малого підприємництва працює більше 12% загальної кількості працівників, і який формує близько 8% валового внутрішнього продукту нашої країни.

Для виходу з економічної кризи треба підтримувати малий бізнес. Поява великої кількості фірм приведе до появи нових робочих місць, малим підприємством легше управляти в умовах нестабільного курсу національної валюти, та й це принесе реальні гроші в бюджет не тільки центра, але й регіонів, що особливо важливо.

Але щоб уникнути як найбільше помилок, які неминучі при утворенні нового плину в економіці України, спочатку варто повчитися на зльотах і падіннях інших країн у цій області й зрозуміти, які ж умови необхідні для розвитку дрібного підприємництва в нашій країні.
  1   2   3   4



Скачать файл (505.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации