Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Конспект лекцій з менеджменту малого бізнесу - файл Конспект лекций.doc


Конспект лекцій з менеджменту малого бізнесу
скачать (163.2 kb.)

Доступные файлы (1):

Конспект лекций.doc794kb.29.08.1997 12:10скачать

Конспект лекций.doc

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
^

7.3. Функції та роль Адміністрації малого бізнесу США


До основних цілей діяльності Адміністрації малого бізнесу (АМБ) належать: сприяння розвитку малих фірм, надання допомоги, захист інтересів, надання можливостей заключення державних контрактів, позик, видача ліцензій, регулювання діяльності і надання інвестиційним компаніям для малого бізнесу.

АМБ створено відповідно до Закону про малий бізнес від 1953 року, який визначає його діяльність і повноваження.

Діяльність АМБ:

- ФІНАНСОВА ДОПОМОГА - управління надає малим фірмам гарантовані, прямі позики для фінансування спрорудження заводів, конверсії або розширення виробництва, придбання обладнання, устаткування, механізмів, сировини та матеріалів. Сільськогосподарські підприємства занесено до категорій малих відповідно до Закону, ухваленого 4 червня 1976 року.

- ^ ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ ВІД СТИХІЙНИХ ЛИХ – Адміністрація позичає гроші потерпілим від повеней, інших стихійних лих, порушень громадського порядку для заміни пошкодженого майна та налагодження діяльності.

- ^ ІНВЕСТУВАННЯ – Адміністрація видає ліцензії та надає фінансову допомогу інвестиційним компаніям для допомоги малого бізнесу. Єдиним завданням таких компаній є забезпечення підприємств ризиковим капіталом у вигляді випуску акцій, фондів виділення довгострокових позик та надання управлінських послуг.

  • ^ КОНТРАКТНІ ГАРАНТІЇ – надаються гарантії невеликим підприємствам відшкодування у розмірі до 90% від обсягів збитків, понесених у зв‘язку з невиконанням пропозицій, платежу або контрактних гарантій, вартість яких не перевищує 1,25 млн доларів.

  • ^ УРЯДОВІ КОНТРАКТИ – Адміністрація співпрацює з агентствами федерального уряду, що займаються закупівельною діяльністю та головними фірмами- підрядниками держави в розробці стратегії та процедур, які сприяють збільшенні кількості контрактів, переданих малим фірмам. Адміністрація має комп‘ютерізовану базу даних про підприємства малого бізнесу, якою користуються федеральний уряд та великі підприємства під час пошуку джерел закупівель, взаємодіє з урядовими агентствами, забезпечуючи підприємствам малого бізнесу можливість придбання належної частки державної власності, наприклад, деревини, нафти, за видобуток якої сплачується орендна плата, стратегічні матеріали та права на розробку корисних копалин. Метою взаємодії Адміністрації з федеральними агентствами є забезпечення рівних можливостей щодо придбання надлишків державної власності.

  • ^ ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ІНІЦІАТИВИ – Адміністрація готує і бере участь у фінансуванні навчальних програм та конференцій, готує та видає інформаційні випуски, буклети.

  • ^ СПРИЯННЯ ПІДПРИЄМСТВАМ, що належать представникам меншин програма передбачена статтями 7 та 8 Закону про малий бізнес. Програмою передбачається допомога: програма розвитку управлінських навичок і надання технічної допомоги. Можуть приймати участь підприємства малого бізнесу, де одна або більше осіб, які за оцінкою Адміністрації належать до соціально упосліджених верств, володіє, контролює та здійснює управління 51% власності.

  • ^ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ – служба правового захисту оцінює те, яким чином на підприємства малого бізнесу впливають законодавчі пропозиції та інші аспекти державної політики. Служба виконує свої функції заходами:

  • готує аналітичні матеріали на основі досліджень;

  • вивчає вплив на фірми федеральних законів, програм і постанов;

  • готує рекомендації щодо внесення відповідних змін до них;

  • підтримує зв‘язки з профспілками і організаціями суб‘єктів малого бізнесу;

Таким чином, Служба правового захисту слугує для малих підприємств основним джерелом інформації щодо намірів уряду.

  • ^ ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖІНОК – програму сприяння підприємницькій діяльності жінок, що охоплює понад 5 млн жінок,

  • мають власну справу із сукупним валовим доходом, що перевищує 278,1 мільярда доларів, було проведено з метою підтримки жінок – підприємців.

Програму виконує Служба у справах підприємницької діяльності жінок, і мережа окружних і регіональних представників. Служба розробляє і координує національну програму збільшення чисельності
Тема 8 Самоврядування в малому бізнесі

8.1 Необхідність та форми самоорганізації малого бізнесу

8.2 Роль підприємницьких організацій самоврядування в ринковій економіці

8.3 Профспілки і малий бізнес в Україні
^

8.1 Необхідність та форми самоорганізації малого бізнесу


Підприємницькі утворення (структури) мають право на засадах добровільності об'єднувати інноваційну, маркетингову, виробничу, постачальницько-збутову, фінансову і соціальну діяльність. Нагромаджений світовий та вітчизняний досвід господарювання свідчить, що підприємницькі структури інституціонального типу можуть створювати різні за цілями і принципами добровільні об'єднання. В Україні найбільш поширеними і ефектив­но діючими можна вважати асоціації (союзи, спілки), консорціуми, концерни, холдинги.

Асоціація (союз, спілка) — форма договірного об'єднання підприємств з ме­тою постійної координації господарської діяльності. Асоціація (союз) не має права втручатися у виробничу і комерційно-фінансову діяльність будь-кого з її учасників (членів). За кількістю членів асоціації менші за союзи (спілки). Останні можуть створюва­тися на загальнодержавному рівн. Наприклад, у нашій країні успішно функціонує Український союз промисловців і підприємців (УСПП), який об'єднує понад 17 тисяч членів і в регіонах має філії; основна мета діяльності — сприяти захисту інтересів товаровиробників.

Консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для реалізації підприємницької ідеї та досягнення загальної мети (здійснення спільного значного іннова­ційно-інвестиційного або іншого господарського проекту). Членами (учасниками) консорціуму можуть бути державні і приватні фірми, представництва країн (наприклад, існує Міжнародний консорціум супутникового зв'язку).

Концерн — статутне об'єднання підприємницьких структур, що характеризується по­єднанням власності та контролю; об'єднання відбувається на основі використання принципу диверсифікації виробництва або інших видів колективної діяльності, коли організаційне утворен­ня у формі концерну інтегрує підприємства (промис­ловість, транспорт, торгівля, організації науки і наукового обслуго­вування, фінансово-кредитної системи). Суб'єкти господарювання, що входять до складу новоствореного концерну, втрача­ють економічну самостійність. У сучасних умовах збільшується кількість міжнародних концернів.

Зростання ролі та значення малого підприємництва в Україні повязано з появою відповідних інституціональних утворень. Бажання учасників економічної діяльності знайти додаткову стійкість і захистити соціальні, політичні інтереси виявилось у створенні асоціацій, спілок та громадських обєднань.

За умови політичної та економічної нестабільності багато діючих та утворюваних громадських підприємницьких структур на різних рівнях намагаються впливати на хід подій, що їх цікавлять. Відсутність чітких програм, організаційного досвіду, ресурсних можливостей та громадської підтримки приводить до скорочення діяльності суспільних утворень.

Саморганізація малих підприємств відбувається на соціально-політичній (громадські об‘єднання підприємств, громадсько-політичні рухи та їх парламентське представництво) і економічній засадах.

Причини, які перешкоджають розвитку громадських об‘єднань підприємств:

- недовіра та традиційно негативне ставлення населення і підприємців до об‘єднань;

  • протистояння місцевих органів влади;

  • слабкий взаємозв‘язок малого підприємництва з інститутами політичної системи суспільства, що зумовлено нерозвинутістю політичної сфери;

  • недостатність коштів на утримання таких структур;

  • важкий тягар податкової політики держави.

Процес виникнення і становлення громадських об‘єднань підприємців умовно можна розділити на два етапи:

І етап (1989-1992рр.) – характеризується як початковий етап інтеграції відповідних груп населення. Перші форми корпоративних об‘єднань виникали в рамках партійно-державних структур, профспілкових та виробничо-господарських організацій.

Як приклад, можна згадати центри науково-технічної творчості молоді (ЦНТТМ), які створювались при комітетах комсомолу. Згодом зародження кооперативного руху сприяв появі спілок кооператорів, які заявляли про право захищати групові соціальні інтереси.

Восени 1989 року з‘явилась Спілка кооперативів та підприємців України, яка була заснована та затверджена 20 травня 1989 року першим З‘їздом Спілки об‘єднаних кооператорів УРСР. Головні завдання:

  • участь у розробці основних напрямків розвитку кооперативного руху, умов надання підприємцям і кооперавам податкових та інших пільг;

  • здійснення соціального захисту підприємців.

У липні 1990 року були створені дві спілки підприємців: Спілка малих підприємств України та Спілка орендарів і підприємців України.

Спілка малих підприємств України була створена за ініціативою малих підприємств з метою комплексної підтримки малого бізнесу. Спілка на добровільних засадах об‘єднала громадян-підприємців, підприємства всіх форм власності, а також банки, компанії, інші формування. Спілкою створені і працюють регіональні центри, представництва, асоціації, фонди.

У відповідності до статуту Спілка надає підтримку підприємцям:

  • правова підтримка і захист економічних, професійних, соціальних інтересів на рівнях державного і господарського управління, консолідація зусиль підприємств, координація їх діяльності;

  • консультаційно-юридична допомога, економічні крнсультації, аудиторське обслуговування членів спілки, централізоване забезпечення необхідною інформацією з коментаріями про закони, декрети, постанови, інструкції;

  • навчання і підвищення кваліфікації, професіоналізму членів Спілки, проведення конгресів, конференцій, семінарів, шкіл підприємництва, а також безкоштовно для учасників двічі на тиждень – консультацій з правових питань, бухгалтерської звітності, оподаткування;

  • сприяння в інвестуванні виробництв, торгової кооперації через різні фонди, банки;

  • встановлення прямих звязків між малими підприємствами Українита діловими колами іноземних держав, асоціаціями, фондам.

Спілка має договори з облвиконкомами, торговими палатами зарубіжжя (Торгово-промисловою Палатою Тарнавського воєводства, Бургаського регіону (Болгарія), Національною Радою Патронату Румунії.

З ініціативи Спілки розпорядженням Президента України в квітні 1995 року в м.Києві відбувся міжнародний Конгрес малого бізнесу.

Спілка орендарів і підприємців України – добровільна громадька організація, яка створена у липні 1990 року з метою захисту економічних, правових, соціальних та інших інтересів членів, а також сприяння їх підприємницькій діяльності.


Основні завдання Спілки:

  • надання консультаційно-правової допомоги;

  • інформаційне забезпечення учасників, створення банку даних про їх діяльність;

  • пошук партнерів для створення спільних виробництв;

  • пропаганда і популяризація орендних відносин і підприємництва.

При виконанні статутних завдань Спілка згідно з чинним законодавством передбачає:

  • внесення пропозицій до органів влади і управління з питань оренди для підприємців;

  • виявлення перспективних виробництв, науково-технічних розробок;

  • організація симпозиумів, конференцій, семінарів, лекцій, виставок;

  • здійснення видавничої діяльност, заснгування власних засобів масової інформації;

  • створення госпрозрахункових установ і організацій зі статутом юридичної особи;

  • заснування підприємств.

Другий етап – розпочався в 1993 році і триває до цього часу, характеризується активізацією процесів роздержавлення, приватизації та змін у соціально-економічних силах.

Перші спілки підприємців створювались з високою активністю учасників, негативний досвід об‘єднань, труднощі об‘єктивного та суб‘єктивного характеру призвели до громадського песимізму, пасивності та скептичного ставлення до створення нових підприємницьких структур.

Причини, які знижують підприємницьку активність у створенні суспільної активності:

  • негативне ставлення в суспільстві до підприємців;

  • невміння колегіально вирішувати власні проблеми;

  • власні амбіції лідерів;

  • відсутність досвіду колективного відстоювання життєво важливих інтересів.

В 1992-1993 році Бабіч В.Г. спробував об‘єднати підприємців організувавши “Конгрес ділових кіл України”, в який ввійшли Українська Національна Асамблея підприємців (УНАП), Ліга підприємств з іноземними інвестиціями, Спілка кооперативів та підприємців, Спілка юристів, Союз банків, Союз бірж, Союз незалежних підприємців та інші об‘єднання.

Паралельно працювало суспільно-політичне об‘єднання “Нова Україна” – рух за економічні реформи в Україні, який поєднав зусилля ряду партій та об‘єднань (Партія демократичного відродження, Соціал-демократична партія України, Партія зелених України, Конституційна-демократична партія України та ін.

15 лютого 1992 року засновано ^ Український Союз Промисловців та Підприємців (УСПП), який є правонаступником, заснованої у 1990 році Асоціації підприємств промисловості, будівництва, транспорту, зв‘язку та наукових організацій “Україна”.

Головна мета діяльності організації:

Захист економічних, соціальних та інших інтересів вітчизняних виробників товарів і послуг, сприяння формуванню в Україні соціально-орієнтованої економіки, вирішення питань соціального партнерства. До структури УСПП входять 29 регіональних відділень, 8 галузевих об‘єднань та 9 громадських організацій, які мають Всеукраїнський або міжнародний статус. УССП є засновником та членом Міжнародного Конгресу промисловців та підприємців, представляє сторону роботодавців в Національній Раді соціального партнерства України. 19 листопада 1996 року УСПП принята до складу учасників Міжнародної організації роботодавців.

Основні функції УСПП:

  • представництво інтересів членів УСПП в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, у взаєминах з фізичними та юридичними особами;

  • сприяння формуванню правових умов ринкової економіки;

  • сприяння росту споживання та формування стабільної структури доходів;

  • формування соціального партнерства в суспільстві;

  • підтримка сумлінної економічної конкуренції;

  • сприяння ефективному використанню ресурсів промисловців і підприємців;

  • залучення нових технологій в індустрію;

  • сприяння інвестиціям в Україну;

  • консультативно-експертні послуги.

Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва “Єднання” - недержавна та некомерційна організація, заснована в липні 1989 року, як всеукраїнське добровільне об‘єднання підприємств малого і середнього бізнесу з метою захисту прав та сприяння діяльності. Засновниками Асоціації виступили Асоціація консультаційних фірм України “Укрконсалтинг”, Спілка підприєців України, комерційні банки “Градобанк”, “Ва-банк”, “Київський народний банк”, Україно-фінський інститут менеджменту та бізнесу, обласні ради профспілок кооперації та ін. Напрямки діяльності:

  • за підтримки Світового банку реконструкції та розвитку організація економічних семінарів в регіонах України для працівників місцевих органів управління, економістів, промисловців та підприємців;

  • проведення конференцій при підтримці Центру Міжнародного приватного Підприємництва США;

- здійснення інформаційного обслуговування підприємств.

До організацій, які внесли істотній вплив на самоврядування малого бізнесу в Україні можна віднести: Прідніпровську Асоціацію ділового партнерства Підприємців (1995р.), “Ліга підприємців Тернопільщини” (1993 р.), “Спілка підприємців Вінницької області” , “Личаківське об‘єднання підприємців” (1994), Гільдія підприємців міста Києва, Міжнародна спілка українських підприємців (1996) – громадське об‘єднання зі статусом міжнародної організації, головна мета діяльності якої полягає у в об‘єднанні зусиль великих, середніх та малих підприємств, підприємців міста та села, представників світового українства для подолання економічної кризи національної економіки української держави, Міжрегіональний форум підприємців (1996).

Таким чином, в Україні створено багато корпоративних організацій, які об‘єднують групи підприємців за різними ознаками. З часом частина їх виявилась нежиттєздатними, перетворились на формальні структури, інша частина, активізувала діяльність щодо захисту інтересів підприємців. Проходить постійне оновлення та створення нових організацій.

Самоорганізація малого підприємництва – це самоорганізація “середнього класу”, який є опорою державності у демократичному суспільстві. Комплексна підтримка процесів саморганізації малого бізнесу, стимулювання створення громадських об‘єднань підприємців, сприяння їх оновленню і розвитку – одне з головних завдань центральних і місцевих органів влади.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18



Скачать файл (163.2 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации