Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Конспект лекцій з менеджменту малого бізнесу - файл Конспект лекций.doc


Конспект лекцій з менеджменту малого бізнесу
скачать (163.2 kb.)

Доступные файлы (1):

Конспект лекций.doc794kb.29.08.1997 12:10скачать

Конспект лекций.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
^

2.2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності


Одним із перших питань, що постає перед підприємцем, є вибір організаційно-правової форми підприємства.

Вибір конкретної організаційної форми підприємства здійснюється підприємцем самостійно. Разом з тим законодавство України надає можливість здійснювати підприємницьку діяльність громадянам без утворення юридичної особи.

Підприємці різної організаційно-правової форми користуються різними правами і несуть встановлену законом відповідальність перед державою, контрагентами.

У відповідності до Закону України «Про власність» на Україні можуть діяти підприємства таких видів:

  • індивідуальні, основані на особистій власності фізичної особи та на її праці;

  • сімейні, основані на власності і праці громадян України - членів однієї родини;

  • приватні, основані на власності окремих громадян України з пра­вом наймання робочої сили;

  • колективні, основані на власності трудового колективу, коопера­ти­ву, іншого товариства, громадської чи релігійної організації;

  • державні комунальні, основані на власності адміністративно- те­ри­торіальних одиниць;

  • спільні, основані на базі об’єднання власності різних власників (змішана форма власності);

  • підприємства, засновані на власності юридичних осіб і громадян інших держав.

Юридична особа має відокремлене майно (ст.23 Цивільного Кодексу України) і відповідає за результати господарської діяльнос­ті в межах належного майна. Якщо майна не вистачає для покриття боргів та майнових зобов’язань, може бу­ти порушено справу про банкрутство згідно до Закону «Про бан­крутство».

На відміну від юридичної особи, фізична особа - суб’єкт підпри­є­м­ниць­кої діяльності - не має відокремленого майна і несе повну від­повідальність за свою господарську діяльність усім майном, включаючи частку власності сім’ї.

Найбільш поширеними є такі форми організації бізнесу:

  • приватне володіння;

  • кооперативне володіння;

  • орендне володіння

  • господарське товариство;

Приватне володіння - це така форма організації бізнесу, при якій одна особа (або одна сім’я) є власником фірми, здійснюється у двох формах: без створення юридичної особи в якості приватного підприємця і шля­хом створення юридичної особи (приватного або сімейного підпри­єм­ства).

Приватне підприємництво без створення юридичної особи

Приватними підприємцями можуть бути громадяни України і ін­ших країн, які не обмежені законом в право- і дієздатності. Обов’яз­кова реєстрація в якості підприємця, а також одержання ліцензії на проведення окремих видів дільності.

Приватний підприємець несе повну відпові­дальність за ре­зультати дія­льності і за свої рішення всім майном, вклю­чаючи частку в майні сі­м'ї. У разі невдачі він по­ви­­нен по­вні­с­тю ро­зрахуватися із кредито­ра­ми.

Перевагами ведення бізнесу є спрощена система реєстрації, ведення обліку, сплати податків, не передбачені обмеження по роботі з готівкою (немає необхідності придбання та реєстра­ції контрольно-касового апарату), щоквартальне звітування (декларація про доходи).

Приватне підприємство зі створенням юридичної особи

Власник - засновник підприємства відповідає за можливими бор­га­ми створеної юридичної особи часткою належного йому май­на, яка була добровільно відокремлена для підприємства і збі­льшена в процесі ви­ро­б­ничої діяльності підприємства. На іншу частку майна закон не дозволяє покладати відповідальність за бор­ги підприємства.

Колективна власність - право колективної власності виникає на підставі добровільного об‘єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств і об‘єднань. Об‘єктами власності колективу є вироблена продукція, одержані доходи.

Кооперативні підприємства – добровільні об‘єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності, використання власного або орендованого майна. В економіці України функціонують два основні типи кооперативів: споживчі та виробничі.

Орендні підприємства – одна із форм підприємницької діяльності у державному секторі економіки. Оренда полягає в тимчасовому (на договірних засадах) володінні майном, небхідним орендатору для здійснення підприємницької діяльності. Об‘єктами можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств або структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці), а також окремі одиниці майна.

Господарськими товариствами визнаються підприємства, органі­зації і установи, які створені на основі угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання майна для підприємницької дія­ль­ності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать (ст.1 Закону «Про господарські товариства):

- акціонерні товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- повні товариства;

- командитні товариства.

Існує ряд ознак, характерних і спільних для видів господар­сь­ких товариств.

Засновниками і учасниками товариств можуть бути підприємст­ва, організації, установи, а також громадяни, в тому числі іноземні громадяни і юридичні особи, міжнародні організації. Учасник від­різняється від засновника тим, що увійшов до товариства після заснування. Підприємства, організації і установи, які стали уча­сниками товариств, не ліквідуються як юридична особа, оскіль­ки відокремлюють частку майна для статутного фонду товариства, що створюється.

Товариство є колективним власником майна, яке передано йому засновниками і учасниками, виробленої продукції, доходів, одержаних в результаті господарської діяльності, а також майна, придбаного на законній підставі. В товаристві створюються різні фонди, в тому числі - резервний (страховий) фонд в розмірі не менше за 25% Статутного фонду.

Види товариств:

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, ро­з­ділений на певне число акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за забов’язаннями майном. Відповідаль­ність акціонерів за зобов’язаннями товариства обмежується на­­­ле­ж­ними акціями. Загальна номінальна вартість акцій скла­дає статутний фонд товариства.

Акція - це цінний папір без встановленого терміну обігу, який за­с­від­чу­ює участь на паях в статутному фонді акціонерного товарис­тва.

Акціонерні товариства бувають двох видів: відкриті і закриті. До відкритих відносять акціонерні товариства, акції яких розповсюд­жу­ють­ся шляхом відкритого продажу, в тому числі на біржах. Зак­ри­ті акціонерні товариства можуть розповсюджувати акції між засновниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товарис­т­во, в якому статутний фонд поділений на частки, розмір яких визна­чається засновницькими документами, є найбільш розповсюдженими.

Назва товариства обумовлена тим, що учасники несуть об­ме­жену відповідальність за зобов’язаннями товариства - у ме­жах особистого внеску, не випускаються акції, учасники обирають керівні органи товариства, вносять частки до статутного фонду. За результатами діяльності учасни­ки одержують дивіденди.

Товариство з додатковою відповідальністю створюється подібно до товариства з обмеженою відповідальністю. Учасники товариства з додатковою відповідальністю відпо­ві­дають за зобов’язаннями внесками до статутного фонду, а за бра­ком цих сум відповідають додатково своїм майном в однако­во­му для усіх учасників кратному обсязі до внеску кожного учасника до статутного фонду.

Особливим різновидом товариства з додатковою відповідальніс­тю є довірчі товариства, які передбачені Декретом Кабінету Мініст­рів України №23-93 від 17.03.1993р. «Про довірчі товариства». Здійснюють представницьку діяльність згідно угоди з довірителем майна відносно реалізації прав власників.

Довірче товариство здійснює довірчі операції:

- для громадян - представницькі послуги для обслуговування цінних паперів, в тому числі приватизаційних паперів, заставних, боргових зобов’язань, збереження активів;

- для юридичних осіб - розпорядження активами, агентські пос­лу­ги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів і управління акціями;

- для учасників інвестиційних і страхових фондів - операції з об­слу­говування і збереження їх коштів.

Джерелом прибутку довірчого товариства є плата за здійснення довірчих операцій.

Повним товариством визнається господарське товариство, в якому учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і не­­суть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства належним майном. Діяльність учас­ників повного товариства є підприємницькою і спіль­ною, а не лише внесення коштів до статутного фонду това­риства.

Якщо при ліквідації повного товариства його майна не вистачає для покриття всіх боргів, то учасники товариства несуть солідарну відповідальність всім своїм майном. На це майно згідно до законо­дав­с­тва України може бути накладено стягнення. Учасник відпові­дає за боргами товариства незалежно від того, виникли вони після або до його вступу до товариства.

Відмінною особливістю командитного товариства є наявність двох категорій учасників:

- учасники, які відповідають необмежено і солідарно за зобов’я­за­н­нями товариства;

- учасники, які приймають обов’язок внести визна­че­ний вклад до загального майна товариства, відпові­да­ль­ність обмежується вкладом.

Управління здійснюють учасники з повною відповідальністю.

При ліквідації командитного товариства грошові кошти пі­сля розрахунків з найманими працівниками і виконання обов’язків перед банками, бюджетом та іншими кредиторами в першу чергу розподіляються між учасниками з неповною відповідальністю для повернення їх вкладів. Розрахунки з учасниками з повною відпові­да­ль­ність здійснюються в останню чергу.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



Скачать файл (163.2 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации