Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Конспект лекцій з менеджменту малого бізнесу - файл Конспект лекций.doc


Конспект лекцій з менеджменту малого бізнесу
скачать (163.2 kb.)

Доступные файлы (1):

Конспект лекций.doc794kb.29.08.1997 12:10скачать

Конспект лекций.doc

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18
^

Спільне підприємництво


5.1 Економічна основа спільного підприємництва

5.2 Механізм створення спільного підприємства

5.3 Діяльність спільних підприємств в Україні
^

5.1 Економічна основа спільного підприємництва


Проголошення незалежності України породило докорінні зміни у взаєминах з зарубіжними країнами. Формування ринкової системи господарювання пов‘язано зі світовою економікою, процесами інтернаціоналізації господарської діяльності, здійснюваної на рівні інституціональних органів управління та окремих фірм з різними формами власності.

Спільне підприємництво є формою міжнародного економічного співробітництва з поєднанням зусиль різнонаціональних партнерів стосовно інвестування, управління, виробництва продукції (надання послуг, торгівлі тощо), розподілу доходів і ризиків.

Економічною основою виникнення спільних підприємств є транснаціоналізація виробництва та обігу, глобалізація господарських процесів, які забезпечують залучення країн в систему міжнародного поділу праці, поглиблюють процес взаємозалежності.

Cпільне підприємництво є формою інтернаціоналізації виробництва та обігу, забезпечує становлення міжнародних форм виробництва шляхом об‘єднання в єдиному виробничому процесі факторів: робочої сили, засобів виробництва, матеріальних ресурсів. На продуктивні сили спільного підприємства впливають науково-технічна революція, внутрішні та міжнародні економічні відносини.

Спільне підприємництво виступає як специфічний суб‘єкт міжнародного бізнесу, спосіб виходу на зарубіжний ринок, різновид іноземного інвестування, одна з форм господарювання для країн з економікою, що активно трансформуються на ринкових засадах.

Потреба у спільному підприємництві виникла давно. У колишньому СРСР перший досвід створення та діяльності спільних підприємств відноситься до часів НЕПу. В 20-ті роки створювались змішані товариства за участю німецького, англійського, голандського капіталу та інших. Всього в довоєнний час функціонувало близько 40 змішаних товариств за участю СРСР. Напрямками їх діяльності були: продаж металобрухту, лісу, інших сировинних ресурсів. Іншим типом змішаних підприємств були радянсько-монгольські, створені в 20-30 роках, які діяли на акціонерних засадах. На такій основі створювались і діяли “Монголвовна”, “Радмонголметал”, “Монголбанк”, “Монголнафта” та інші.

Різновидом спільних підприємств за участю колишнього СРСР були підприємства, які виникли в повоєнний час в більшості країн Східної Європи. Вони створювались на базі підприємств, що були в період другої Світової війни власністю німецьких промисловців, розвивались за їх участю. Найбільшого розвитку досягали радянсько-румунські та радянсько-угорські акціонерні товариства. Крім того, аналогічні підприємства діяли в Болгарії та в колишній НДР.

В середині 50-х років, спільні підприємства перейшли у повну власність країн Східної Європи. З того часу СРСР не приймав участі у створенні спільних підприємств, а така форма організації економіки перейшла до розряду неприйнятих існувавшому державному устрою.

Розвиваючись у результаті взаємодії продуктивних сил і економічних відносин, механізм спільного підприємництва формується під значним впливом форм власності на засоби виробництва. Головна функція механізму спільного підприємництва зводиться до забезпечення взаємодії продуктивних сил і суспільних економічних форм розвитку і проявляється на чотирьох структурних рівнях:

Мегарівень – рівень міжнародного співтовариства, що проявляється в системі в Оргінізації Об‘єднаних Націй та її економічних та юридичних інститутів, формуються загальні положення і підходи, що характеризують суть і зміст спільного підприємництва як форми міжнародних економічних відносин.

Метарівеньрегіональний і міждержавний рівень, на якому загальні положення адаптуються стосовно особливостей регіонального та міждержавного співробітництва.

Макрорівень – економіка окремої країни, у якій формується механізм спільного підприємництва.

Мікрорівень – економіка підприємства, на рівні якого реалізується сукупність організаційно-економічних і правових норм, напрацьованих на рівнях міжнародного економічного спілкування.

Вирішальний вплив на формування і функціонування спільного підприємництва справляє взаємодія двох підсистем макро і мікрорівня. Мотиваційний механізм виникнення спільного підприємництва формується на макрорівні (через стратегічну орієнтацію країн) і мікрорівні (мотивація партнерів). Сукупність організаційно-економічних і правових норм макрорівня становить зовнішнє середовище, якісні і кількісні характеристики, якого визначають ступінь реалізації механізму спільного підприємництва мікрорівня.

Система взаємостосунків мікрорівня включає економічні, вартісні (грошово-товарні) інструменти, правові норми, інституційні структури, шо формують спосіб функціонування та ступінь господарської свободи спільного підприємництва.

Мотиви, що спонукають іноземну фірму створювати спільне підприємство на території іншої країни:

  • - придбання виробничої бази та джерел сировини (дешева робоча сила);

  • - розширення каналів торгівлі, виробничих потужностей, ефективності маркетингу;

  • - зниження питомих інвестиційних ресурсів і підприємницького ризику при створенні і використанні нових потужностей;

  • - реалізація переваг меншої вартості факторів виробництва, збереження ресурсів;

  • - можливість уникнення сезонної нестабільності виробництва і пристосування до процесу скорочення життєвого циклу продукції;

  • - проникнення і закріплення на новий територіальний ринок, набуття управлінського досвіду;

  • обхід тарифних зборів і нетарифних протекціонісських бар‘єрів;

  • одержання переваг в оподаткуванні (перевод одержаного прибутку за межі країни.

Мотиви, що спонукають підприємства, що залучають капітал, до створення спільного підприємництва:

  • - скорочення обсягу капітальних вкладень і ризику при створенні нових потужностей;

  • доступ до новітніх технологій і методів управління;

  • використання збутової мережі партнера і відомих у світі торгових марок;

  • мобілізація додаткових фінансових ресурсів;

  • диверсифікація виробництва, вступ у нову сферу діяльності;

  • зниження витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки;

  • вирішення проблеми навчання національних кадрів;

  • отримання фінансового зиску у порівнянні з імпортом товарів та іноземними ссудами;

  • стимулювання конкуренції і пов‘язаних з нею позитивних явищ (підрив позицій місцевих монополій, підвищення якості імпортозамінної продукції та зниження цін );

  • нарощення експортного надходження у вигляді податку на прибутки.

Співвласники зацікавлені в досягненні високих результатів, від цього залежить розмір прибутку, який отримує кожний партнер (пропорційно до вкладеного капіталу).

Спільні підприємства характеризуються трьома ознаками: спільним майном, управлінням та розподілом прибутку та ризику.

Таким чином, спільне підприємництво - форма співробітництва партнерів, які об‘єднують капітал для здійснення спільної виробничої діяльності, управління і розподілу прибутків пропорційно вкладеному капіталу.
^

5.2 Механізм створення спільного підприємства


Процес створення спільних підприємств базується на чинному законодавстві України, відображає логіку і порядок аналітико-організаційних робіт (процедур), охоплює узгоджені у часі етапи.

Оцінка вітчизняного партнера здійснюється за сукупністю показників, що характеризують:

  • рівень якості продукції порівняно зі світовими аналогами;

  • технічний стан устаткування, наявність споруд, вільних виробничих площ;

  • професійну підготовку і спеціалізацію персоналу;

  • місце розміщення підприємства стосовно постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих, забезпечення транспортними комунікаціями.

Пошук зарубіжного партнера має враховувати вихідні умови партнера, який може мати досвід роботи із зарубіжним (створюване спільне підприємство грунтується на попередньому розвитку експортно-імпортної діяльності, поглиблення науково-технічної чи виробничої кооперації з зарубіжними фірмами).

Оптимальний варіант при виборі партнера полягає в тому, щоб максимально уникати спільної діяльності з випадковими контрагентами і орієнтуватися на підприємства, з якими встановились успішні торгівельно-економічні зв`язки. З метою зменшення ризику необхідно володіти інформацією про технічний рівень фірми, фінансове становище та позиції на світовому ринку товарів і послуг, укладається угода про конфіденційність і обмін інформацією. Згідно з угодою сторони зобов`язуються інформувати одна одну про наявні технології, виробничі потужності, джерела сировини і матеріалів, обсяги виробництва та продажу, систему постачальників деталей, вузлів і напівфабрикатів, фінансові показники діяльності підприємств майбутніх партнерів по сумісному господарюванню.

Обмін інформацією дає змогу партнерам здійснити оцінку сумісності, визначити фінансове становище і платоспроможність, технологічний рівень, методи управління. Інформація використовується для розрахунку рентабельності створення спільного підприємства і прийняття рішення про організацію, що закладає економічну основу для проведення переговорів.

Наступний етап створення спільного підприємства полягає у розробці партнерами плану діяльності. Головні розділи плану включають визначення обсягів інвестицій і технологій, потреби в основному і оборотному капіталі, в позичкових засобах, розрахунки витрат виробництва та цін на готову продукцію, показники фінансової і економічної діяльності (обгрунтування доцільності виробництва продукції, вивчення конкурентів-виробників, розробка стратегії маркетингу, страхування підприємницької діяльності, розробка фінансового плану і стратегії).

Якщо інтереси сторін після обміну інформацією, здійснення розрахунків рентабельності, розробки погодженого бізнес-плану узгоджуються, переходять до укладання протоколу про наміри, головною метою якого є закріплення в офіційному документі намірів партнерів про створення спільного підприємства. До них належать ключові питання: розмір і структура статутного капіталу, розподіл доходів і прибутків, умови передачі технології, форма передачі, та структура управління.

Підготовка техніко-економічного обгрунтування підприємства включає:

  • уточнення цілей, визначення об‘єкта діяльності;

  • обгрунтування необхідності створення підприємства як форми оптимізації взаємних інтересів;

  • дослідження ринку збуту продукції майбутньої фірми, визначення ємкості, оцінка обсягів продажу, прогнозування цін і тарифів;

  • формування програми виробництва на основі прогнозу про комерційний попит і мінімізацію виробничих витрат, ефективне використання ресурсів;

  • визначення потреб підприємства у комплектуючих виробах, сировині, енергоносіях, оцінка вартості за цінами внутрішнього та зовнішнього ринків;

  • розрахунок обсягів капіталовкладень і будівельно-монтажних робіт;

  • пошук оптимальної структури зайнятих і витрат на оплату праці;

  • фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства.

Процес створення завершується реєстрацією підприємства згідно з національним законодавством країни. В Україні реєстрація спільного підприємства проводиться у валютно-економічному управлінні Міністерства фінансів України.

Для реєстрації необхідні документи:

  1. Письмова заява одного з учасників, в якій зазначаються учасники, юридичні адреси, керівні органи, особа, якій доручено отримати реєстраційне свідоцтво;

  2. Згода обласної (міської) облдержадміністраці і керівного органу відчизняного учасника на створення спільного підприємства;

  3. Нотаріальне засвідчення копії установчих документів;

  4. Техніко-економічне обгрунтування створення;

  5. Документи, що підтверджують реєстрацію іноземного партнера як юридичної особи та платоспроможність.

Реєстрація проводиться за умови позитивного рішення Державної зовнішньоекономічної комісії Кабінету Міністрів України. Після розгляду і схвалення поданих документів приймається відповідне рішення, видається свідоцтво про реєстрацію, а спільне підприємство вноситься до спеціального реєстру.


    1. 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18



      Скачать файл (163.2 kb.)

      Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации