Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Побудувати епюри згинальних моментів та поперечних сил в статично невизначенній нерозрізній балці - файл РГР7.doc


Побудувати епюри згинальних моментів та поперечних сил в статично невизначенній нерозрізній балці
скачать (73.7 kb.)

Доступные файлы (2):

РГР7.doc107kb.23.01.2006 15:59скачать
РГР7.dwg


РГР7.doc

1 Пронумеруємо опори і прольоти по правій опорі.

2 Визначимо ступінь статичної невизначеності: Сн=Со-3=5-3=2. Отже, балка двічі статично невизначена. Зображуємо основну систему , вводимо шарніри на проміжних опорних перетинах на опорах 1 та 2, навантажуємо її заданим навантаженням і невідомими опорними моментами М1 та М2. Консоль відкидаємо і заміняємо її дію опорним моментом на опорі 3 та зосередженою силою.

Мо=-q2*2*1=-12*2*1=-24kHm

Fo=- q2*2=-12*2=-24kH

3 Розглянемо кожний прольот нерозрізної балки як прості балки на 2 шарнірних опорах.

3.1 Розглянемо прольот 1, навантаживши його прольотним навантаженням.(мал.1)

3.1.1Визначаємо опорні реакції:



3.1.2 Будуємо епюру згинальних моментів:



3.1.3 Визначимо площу епюри М:



3.1.4 Визначаємо фіктивні опорні реакції



3.1.5 Перевіряємо правильність визначення фіктивних опорних реакцій:



3.2 Розглянемо прольт 2, навантаживши його прольотним навантаженням.(мал.2)

3.2.1 Визначаємо опорні реакції:



3.1.2 Будуємо епюру згинальних моментів:



3.1.3 Визначимо площу епюри М:



3.1.4 Визначаємо фіктивні опорні реакції



3.1.5 Перевіряємо правильність визначення фіктивних опорних реакцій:



3.1 Розглянемо прольот 3, навантаживши його прольотним навантаженням.(мал.3)

3.3.1Визначаємо опорні реакції:





3.3.2 Будуємо епюру згинальних моментів:



3.3.3 Визначимо площу епюри М:



3.3.4 Визначаємо фіктивні опорні реакції



3.3.5 Перевіряємо правильність визначення фіктивних опорних реакцій:


4 Будуємо епюру Мо для усієї балки.

5 Складаємо рівняння 3 моментів для опор.

5.1 Для опори 1



5.2 Для опори 2



5.3Розвязуємо систему рівняннь відносно М1 та М2.

24*12+2М1(12+4)+ М2*4=-6(21,333+810)

М1*4+2 М2(4+6)+24*6=-6(120+21,333)

12=-1319

М1 +5М2=-248

М2=-1319-8 М1

М1+5(-1319-8М1)=-248

М1-6595-40М1=-248

М1=-162,744кНм

М2=-17,051кНм

6 Будуємо лінію опорних моментів на базі отриманих М1 та М2.

7 Побудова кінцевих епюр Q та М для кожного прольоту окремо.

7.1Для прольту 1(мал.4)

7.1.1 Будуємо епюру поперечних сил:

для х=0



для х=6m



7.1.2 Будуємо епюру згинальних моментів:

для х=0



для х=6м



для х=12м



7.2Для прольоту 2(мал.5)

7.2.1 Будуємо епюру поперечних сил:

для х=0



для х=4м



7.2.2 Будуємо епюру згинальних моментів:

для х=0



для х=2м



для х=4м



7.3 Для прольоту 3(мал.6)

7.3.1 Будуємо епюру поперечних сил:

для х=0



для х=4м



для х=6м



7.3.2 Будуємо епюру згинальних моментів

для х=0



для х=4м



для х=6м



8 Побудова епюри Q, М для балки.

9 Перевірка правильності побудови епюри М графічним методом.









кНм







10 Побудова епюри Q, М на консолі.

10.1Побудова епюри поперечних сил:

Q1=0

Q2=q2*2=12*2=24kH

10.2 Побудова епюри згинальних моментів:

М1=0

М2=- q2*2*1=-24кНм

11 Визначання опорних реакцій.

R=Qпр-Qлів

R0=31,438kH

R1=52,4+58,562=110,962kH

R2=18,84-20,4=-1,56kH

R3=24+41,16=65,16kH

12 Перевірка правильності визначення опорних реакцій.



31,438-90+110,962-8*4-1,56-60+65,16-12*2=0


Скачать файл (73.7 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации