Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Шпаргалка - Історія туризму - файл 1.doc


Шпаргалка - Історія туризму
скачать (350 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc350kb.03.12.2011 12:02скачать

содержание

1.doc

  1   2   3
1.Назвіть найважливіші для розвитку туризму в Україні події кінця ХХ – початку ХХI століть

Відсутність у 1989-1993 рр. структур держав­ного регулювання тур-му в Україні призвела до руйнування важливих складових частин інфраструктурн. галузі, розпаду соціально-орієнтованого внутрішнього туризму, відпливу знач­них валютних коштів за кордон, а також до погіршення матеріально-технічної бази. Було порушено систему напрацьо­ваних зв'язків і турів, підготовки й використання досвідчених кадрів. За ці роки держава втра­тила майже 80 % валютних прибутків від іноземного туризму,а кількість туристів зназалась майже втричі.

Призупиненню цього негативного процесу сприяли посту­пове формування нової системи соціально-економічних відно­син в країні, адаптація населення до нових умов життя; вжиті парламентом, президентом та урядом заходи.

З метою реалізації державної політики в галузі туризму по­становою Кабінету Міністрів України № 616 від 10 листопада 1992 р. було створено Державний комітет України по ту­ризму.

Відродження туризму здійснювалось на планомірній осно­ві. Головною метою роботи Держкомтуризму стала необхідність посилення державного регулювання туристичної діяльності. Було вжито заходи:розробка й рекламування на між­народному ринку національного туристичного продукту; підго­товки досвідчених кадрів;створення та зміцнення нормативної бази туризму.

14 грудня 2001 р. Указом Президента України створено Державну туристичну адміністрацію України.

Важливим кроком у створенні правових засад туристич­ної діяльності стало прийняття 15 вересня 1995 р. Верхов­ною Радою України Закону України «Про туризм» (першого такого закону на теренах колишнього СРСР), який визначив стратегію і конкретні завдання розвитку туристичної сфери, став свідченням посилення уваги з боку законодавчої та виконав­чої гілок влади до туристичної галузі, її проблем і перспектив.

Цей закон визначив загальні правові, організаційні, вихов­ні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму. Метою Закону було створення право­вої бази для становлення туризму як високорентабельної галу­зі економіки та важливого засобу культурного розвитку грома­дян. Забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист прав та інтересів туристів і суб'єктів ту­ристичної діяльності, визначення їхніх обов'язків та відпові­дальності.

^ 2.Які області України домінували 2003 р. за темпами зростання внутрішнього туризму?

Запорізька,Тернопілська,Донецька,Дніпропетровська,м.Київ,Харківська,Одеська,АР Крим

^ 3.Охарактеризуйте динаміку організованого іноземного туризму в Україні у 2000-2003 рр.

Упродовж 2000 р. зареєстровано 11,2 млн. відвідань Украї­ни іноземцями, у тому числі 4,4 млн. туристичних поїздок та 6,8 млн. одно­денних поїздок.Іноземні від­відувачі впродовж свого перебування в Україні в 2000 р. зали­шили в ній 2,2 млрд. дол. США.У 2000 р. громадяни України здійснили 13,4 млн. закордон­них поїздок, у тому числі 8,7 млн. туристичних ,решта — одноденні відвідання.Для України сукупна частка туристичного обміну з Росією, Біло­руссю та Молдовою впродовж останніх років становила близь­ко 65 % загального обсягу туристичних потоків.Крім цього, сусідні країни забезпечують і потужні потоки одноденних відвідувачів, зокрема транзитних, чисельність яких зросла в 2000 р., порівняно з 1995-1996 рр., у 8 разів.Скоріше за все, поїздки між сусідніми державами і надалі значно переважатимуть у структурі міжнародного туризму.

4.Які напрями розвитку туризму передбачені “Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 рр.”, затвердженої Кабінетом Міністрів України 2002 р.?

29 квітня 2002 р. було прийнято постанову Кабінету Мі­ністрів України «Про затвердження Державної програми ро­звитку туризму на 2002-2010 рр.». Основною метою Програми проголошено створення конкурентоспроможного міжнародного ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, за­безпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умо­ви збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.

Основні завдання Програми:

-          забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підви­щення її частки в макроекономічних показниках;

-           підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць;

-          збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галу­зі у державному бюджеті;

-           підвищення іміджу держави на міжнародному рівні.

Програмою визначено такі напрями розвитку:

-          удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяль­ності;

-          зміцнення матеріальної бази туризму;

-           розширення міжнародної співпраці в туристичній галузі;

-           підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;

-          поліпшення транспортного обслуговування;

-         підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів культурної спадщини;

-          поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення;

-          впровадження ефективної інноваційної діяльності та ство­рення наукової бази туризму;

-          поліпшення кадрового забезпечення.







- нема голосів (167 відвідувань)

Користувачі повинні бути зареєстровані щоб голосувати за книгу




frame1

Назад 5.В якому році Україна стала дійсним членом Всесвітньої туристської організації?

У 1997 р. Україну прийнято дійсним членом до Все­світньої туристичної організації (ВТО), а у вересні 1999 р. на 13-й Генеральній асамблеї ВТО у м. Сантьяго (Чилі) об­рано до керівного органу ВТО — Виконавчої ради.

^ 6.Охарактеризуйте стан та тенденції розвитку туризму в світі?

Усвідомлення людиною того, що вона є громадянином не тільки своєї країни, але і світу, веде до розширення туристичних поїздок, збільшення пропозицій на ринку різноманітних турів, особливо цільових. На конференції ВТО в Ліссабоні за результатами дослідження "Tourism 2020 Vision" проголошені п'ять перспективних туристичних напрямків XXI століття.
Пригодницький туризм. У світі залишається все менше не досліджених туристами регіонів. Справжніх романтиків приваблюють найвіддаленіші куточки Землі, гірські вершини і морські глибини. Нові туристичні потреби вимагають розробки відповідного туристичного продукту.
Круїзи. Цей сектор туризму розвивається феноменально швидкими темпами. Якщо в 1997 році на круїзних суднах по морських і річкових маршрутах подорожувало біля 7 млн. чоловік, то вже в 2000 році кількість туристів зросла понад 9 млн. В світі будується 42 восьмипалубних круїзних теплоходи, місткістю до 6200 пасажирів кожен.
Екологічний туризм. Головна мета екотуризму - збереження навколишнього середовища та забезпечення мінімального згубного впливу людини на природу. Можна організовувати як тематичні пізнаватьні тури для любителів екотуризму, так і тури для відпочиваючих на курортах, з відвідуванням національних заповідників.
Культурно-пізнавальний туризм. Найбільші потоки туристів, подорожуючих з пізнавальною метою, спостерігаються в Європу, Азію та на Ближній Схід. Для невеликих груп туристів можна організовувати пізнавальні тури у вигляді одноденних екскурсій з відвідуванням пам'ятників культури.
Тематичний туризм. Цей вид туризму передбачає підвищену зацікавленість до конкретного явища, наприклад до кліматичних умов певної місцевості або тематичних парків як місць відпочинку.
За прогнозами ВТО, в XXI столітті очікується туристичний бум: кількість подорожуючих у світі до 2020 року зросте до 1,6 млрд. чоловік за рік, що означає збільшення туристичних прибуттів у 2,4 раза порівняно з 2000 роком.
При цьому доходи від туризму, за прогнозами ВТО, у 2010 році складуть 1550 млрд. доларів США, тобто у 3,3 раза перевищать рівень 2000 року, а до 2020 року прогнозується збільшення доходів до 2000 млрд. доларів США.
Прогноз найбільш популярних туристичних напрямків до 2020 р.-Китай,США,Франція

Передбачається, що при щорічному зростанні на 8% кількість туристичних прибуттів в Китай досягне до 2020 року 137,1 млн. осіб.Другим за популярністю туристичним напрямком стануть США (102,4 млн.), далі -Франція (93,3 млн.), Іспанія (71,0 млн.), Гонконг (59,3млн.).Щоденні витрати туристів, за винятком коштів на авіаперевезення, збільшаться до 5 млрд. доларів у день.
За прогнозами ВТО, очікується бурхливий розвиток виїзного туризму. Найбільшими країнами-постачальниками туристичних потоків стануть Німеччина, Японія, США, Китай, Великобританія.
Економічна відсталість нових політичних структур у Східній Європі є реальним бар'єром для залучення населення цих країн у міжнародний туризм. Обсяг туризму між країнами Західної і Східної Європи буде зростати, в основному, в напрямку зі Сходу на Захід.
І все ж таки разом з економічним піднесенням країн Східної Європи, розбудовою туристичної інфраструктури, розвитком транспортних систем міжнародний туризм для країн, що розвиваються, стане джерелом не тільки надходження іноземної валюти, але і створення нових робочих місць.
Таким чином, тенденції розвитку міжнародного туризму носять позитивний характер. Зростаючий інтерес туристів до іншої культури, велика кількість реклами, доступність інформації сприяють збільшенню можливостей спілкування між народами, що дозволяє пересічним громадянам краще розуміти один одного.

^ 7.Коли створено Всесвітню туристську організацію (ВТО)? Назвіть основні цілі ВТО

В 1975 р. ліквідовано МСОТО і створено Всесвітню туристичну організацію (ВТО), до складу якої на початку XXI ст. входило більше 120 держав. Генеральна асамблея ООН визнала за ВТО статус міжнародної організації, яка координує розвиток міжнародного туризму. Штаб-квартира ВТО знахо­дилася в Мадриді.Статут ВТО було прийнято 27 вересня 1975 р., а з 1980 року ця дата відзначається як Всесвітній день туризму.

Згідно статуту ВТО, її основними цілями є:

-          стимулювання розвитку туризму як засобу росту економічних показників;

-          розвиток туризму як чинника миру та взаємного спів­робітництва між країнами;

-          реалізація посередництвом туризму прав людини на відпочинок і свободу пересування незалежно від раси, статі, мови та релігії;

-          зосередження уваги на країнах, що розвиваються, в сфері туризму;

-          проведення науково-дослідної роботи в сфері туризму.

ВТО прийняла ряд важливих для туризму декларацій, се­ред яких:

-          Манільська декларація «Про туризм у світі» (Філіппіни 1980 р.);

-          «Документ Акапулько» (Мексика, 1982р.);

-          «Хартія туризму» і «Кодекс туриста» (Софія, Болгарія, 1985 р.);

-          Гаазька «Декларація про туризм» (Голландія, 1989 р.).

^ 8.Назвіть області України, які є найперспективнішими для прийому туристів.

Крим,Західна Україна,Центральна та ін

9. Охарактеризуйте стан і тенденції розвитку туризму в Україні.

Новою і дуже перспективною тенденцією в розвитку ук­раїнського туризму стало бурхливе зростання «зеленого» (сільського) туризму. У селах одного лише Рахівського району Закарпатської області в 2003 р. відпочили 19 тис. українців та 250 іноземців, а Івано-Франківська область в тому ж році прийняла 160 тис. гостей — споживачів «зеленого» туризму.Це особливо важливо, з огляду на те, що Закарпатська, Іва­но-Франківська, Львівська та Чернівецька області, разом узяті (тобто весь карпатський регіон) склали у 2003 р. лише 12 % за­гального обсягу туристичної діяльності в Україні (для порів­няння: частка Києва — 20 %). Враховуючи, що розвиток гірсь­колижного туризму в Карпатах вимагає значних інвестицій, «зелені» туристі здатні значно вплинути на доходи цих обла­стей від туризму. Перспективним для розвитку «зеленого» ту­ризму є також області Півдня України.

^ 10.У чому полягала трансформація готельної справи в другій половині ХХ ст.?

ХХ ст. Київ славився гостинністю,і готелів вистачало на всіх заможних ту­ристів.Найфешенебельнішими вважались «Гранд-Отель», «Отель де Франс», «Бель-Вю» та «Европейская» на Хреща­тику, а також «Метрополь» на Великій Володимирській. В першокласних номерах - розкішне меблювання, чемна прислуга, власні екіпажі, телефон. Номер зі зручностями кошту­вав від 1 до 12 карбованців на добу; самовар та білизна — за окрему платню.Гучні назва київських готелів відображали географію Євро­пи: «Малороссия», «Дрезден», «Россия», «Петербуржская», «Английская», «Лондон», «Рим», «Неаполь», «Женева».Підприємливі кияни утримували велику кіль­кість мебльованих кімнат майже на кожній вулиці мі­ста. Сервіс в них не посту­пався першокласним готелям, а коштував у декілька разів дешевше.Велика кількість готелів розміщувалась на вулиці Безаківській (нині Комінтерна) — їх скупчення поясню­валось безпосередньою близькістю вокзалу та прекрасного ботанічного парку.

64 готелі Києва, які були в Києві до 1901 р., можна умов­но розділити на чотири великі групи.

1 Готелі, що знаходились безпосередньо поруч з вокзалом (4).

2. Готелі на Подолі (11). Розвиток подільської готельної інфраструктури був пов'язаний, по-перше, з близькістю Дніпра,по-друге,з історично-обумовленою спеціалізацією району—торгівлею, організацією ярмарків.

3. Готелі в безпосередній близькості від Лаври та вздовж вул. Олександрівської (нині Грушевського). їх присутність була обумовленою близькістю Києво-Печерської лаври, важливих адміністративних будинків, великих парків, що дозволяло печерським готелям конкурувати з готелями центру.

4. Готелі центру міста. На території сучасного Старокиївського району функціонувало 44 готелі. Архітектори доклали макси­мум зусиль, щоб центр Києва став «доходним місцем з точки зору туризму». Здебільшого, на Хрещатику переважав стиль «віденський модерн». На східному кінці Хрещатика виникло розкішне місце розваг — парк «Шато де Флер», створений у 1863 р., зі своєю перлиною — Долиною троянд (нині на цьо­му місці стадіон «Динамо»). У всіх першокласних готелях бу­ли лазні, гаряча вод; їжа подавалась в номери або спожива­лась в ресторані, був свій погріб вин, які раз на добу подавались клієнтам безкоштовно.

^ 11.Охарактеризуйте основні тенденції розвитку туризму другої половини ХХ ст.

На межі XX і XXI ст. у світі продовжувалося зростання кількості туристичних подорожей. У зв'язку з чим зросте й зайнятість у туристичній індустрії. На межі XX і XXI ст. кожна 15-та людина на Землі прямо чи опосередковано була пов'язана з індустрією туризму.За кількістю відвідувань іноземними туристами першість на рубежі ХХ-ХХІ ст. була за Європою.Поступово збільшувалася кількість туристів в Африці і Південній Азії. Постійно популярним у туристів всього світу залишається Близький Схід. Але кількість туристів зменшиться в «гарячих точках», у місцях здійснення терактів. Чимало туристів у XXI ст. вже стали жер­твами терористичних угруповань. Тим не менш, за оцінками спеціалістів ВТО та інших екс­пертів, міжнародний тероризм на початку XXI ст. здійсню­вав менший вплив на туристичний бізнес, ніж зміни у світо­вій економіці.

Згідно прогнозам ВТО, основними, чинниками розвитку туризму будуть:

-          науково-технічний прогрес, підвищення якості життя;

-          збільшення тривалості вільного часу;

-          стан оточуючого середовища.

^ 12.У чому полягає стратегічна мета розвитку вітчизняного туризму?

Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає в створенні продукту, конкурентоспроможного на світовому ринку, здатного максимально задовольнити туристичні по­треби населення країни, забезпечити на цій основі комплекс­ний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини. Це стосується насамперед найбільш привабливих ту­ристично-рекреаційних зон, де туризм посідає одне з чільних місць в розвитку економіки; це Автономна республіка Крим, Волинська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька області, м. Київ.

^ 35.У чому полягая роль міграції населення Галичини в історії туризму?

Протягом XIX ст. прибутки селян в імперії Габсбургів зменшувалися внаслідок, переважно, двох чинників: 1) економічної залежності від великих землевласників; 2) лихварства в умовах нерозвиненості банківської системи.

Поширення залізничного транспорту негативно позначилося на добробуті переважної більшості міського населення. Залізницею почалося масове постачання дешевих і якісних продуктів західної промисловості до українських земель, приречуючи більшість місцевих виробників на закриття їхніх підприємств у процесі жорсткої конкуренції.

В українських регіонах Австро-Угорщини наприкінці XIX ст. сформувався великий надлишок робочої сили. Безробіття та зубожіння стали масовим явищем.

Ці явища спонукали сотні тисячі українців до еміграції. Уряди США, Канади, Бразилії, Аргентини та інших країн з величезними сільськогосподарськими ресурсами і браком робочої сили заохочували масовий приплив працездатних людей. Розповсюджувалася реклама еміграції, часто-густо недобросовісна.

Утім, багато емігрантів дійсно влаштували своє життя на чужині краще, ніж на батьківщині.

ей переселенський руж українців сприяв розвиткові транспортної та готельної інфраструктури у світі, збільшував фінансові можливості власників готелів та транспортних компаній. Наявність українських громад, сформованих цим рухом за океаном, створила передумови для сотень тисяч туристичних поїздок в майбутньому — подорожей емігрантів на їхню (чи їхніх предків) батьківщину, а також подорожей до них їхніх родичів з України

^ 36.Коли було створено АТ «радянський туризм»?

Наприкінці 1928 р. Об'єднане екскурсійне бюро було ліквідовано. Його замінило акціонерне товариство "Радянський турист" ("Рад-тур"), яке остаточно витіснило приватні туристичні контори й бюро.
Членами товариства могли стати громадяни, які придбали його акції. Обов'язком акціонерного товариства було створення мережі туристських баз і маршрутів на всій території тодішнього Радян. Союзу,тобто розвиток планового туризму. Туристські й екскурсійні маршрути проходили місцями, пов'язаними з революційними подіями та соціалістичним будівництвом у країні. Товариство мало власні турбази, будинки туристів, сезонні притулки, орендувало в містах готелі. До літа 1929 р. "Радтур" пропонував путівки на 29 маршрутів,
прокладених як у європейській, так і в азійській частинах країни: в Центральній смузі Росії, на Уралі та Волзі, в Україні й у Криму, на Кавказі та в Закавказзі, на Алтаї і навіть по Паміру. Тривалість
подорожей не перевищувала двох тижнів, що відповідало часу відпустки більшості працюючих.
Створення подібних організацій не вирішувало всіх проблем, пов'язаних з розвитком туризму в країні. Уявлення про нього наприкінці 20-х - на початку 30-х pp. було дуже неоднозначним. Для культкомісій профспілок туризм був чимось середнім між прогулянкою і пікніком, для рад фізичної
культури – фізкультурою.

^ 38. Назвіть музеї,що функціонують на українських землях у складі російської імперії у 20ст.

На початку XX ст. музейна справа в Україні зробила ве­ликий крок вперед, спостерігалося швидке зростання музейної мережі. Музеї створювалися на основі приватних колекцій, в яких знаходилась значна кількість цінних і рідкісних речей, художньо-історичних цінностей. Це були, здебільшого, дрібні місцеві музеї.

У 1910 р. в Україні нараховувалось 146 музеїв. У цей час розпочали роботу Краснодарський, Старобільський музеї, Вовчанський культурно-історичний музей старовини, музеї у Вал­ках, Богодухові, с. Наталіївці на Харківщині тощо.Прийняв перших відвідувачів міський музей старожитностей в Олександрійську, що на Катеринославщнні. Музей у Коростені на Житомирщині ставив своїм завданням дослідження Древлянщини (Коростенщини). Під керівництвом Ф. Козубовського проводили геологічні дослідження вчені С. Білявський та М. Бурчак-Абрамович. Вони зібрали цінні колекції, що експонувались у музеї та нараховували понад 400 оригінальних зразків копалин. Тоді ж було створено музеї в Донецьку, Лучинах (на Житомир­щині), соціально-історичний музей у Бердичеві, Тульчині.Музеї поступово перетворювались на багатофункціональні заклади, ставали центрами культурно-просвітницького, полі­тичного виховання широкого загалу, сприяли поширенню ма­сових туристичних подорожей, залученню громадськості до ек­скурсійного знайомства з пам'ятками історії та культури. Багато цікавого і досі відкривають для себе туристи в Житомирському краєзнавчому музеї, заснованому в 1901 році. У 1919 р. президент Всеукраїнської Академії наук академік В. І. Вернадський, назвав його найкращим в Україні. Тут і досі зберігаються багаті колекції з історії, геології, географії, біології, зоології, археології тощо.У 1893 р. відкрився Херсонський краєзнавчий музей. Зараз тут зберігаються унікальні знахідки скіфських пам'яток з антич­них поселень о. Березань, етнографічна колекція включає в себе понад 50 різноманітних рушників, близько 80 одиниць народно­го одягу та ін. Нумізматичну колекцію складають монети — ан­тичні, середньовічні, ХVІІ-ХІХ ст. і сучасні.

^ 40. Які обєкти прочанства були популярні в російській імперії у ХІХст.?

У 1847 розпочала свою діяльність Російська духовна мі­сія в Єрусалимі, яка відігравала важливу роль в організації прочанства до Святої землі. У 1882 р. було створено Імпе­раторське православне палестинське товариство (ІППТ), в завдання якого входила не тільки організація прочанства, але й справи благочинності та просвітництва. Товариство відкрива­ло школи, шпиталі в Святій землі, проводило наукову роботу, організовувало археологічні експедиції, налагодило видавничу діяльність.У Палестині постійно перебувала Духов­на місія російської православної церкви (представництво, ана­логічне посольству держави). Місія займалася, серед інших справ, організацією прийому прочан: скуповувала земельні ді­лянки під забудову, а також готові будівлі, які переобладнува­ла під гуртожитки для прочан; організовувала каравани.У 1858 р., паралельно з діяльністю місії, в Росії було створе­но спеціальний Палестинський комітет з метою організації подорожей прочан до святих місць Близького сходу. Перевезен­ня прочан та їхнє розміщення у Палестині взяло на себе Російсь­ке товариство пароплавства і торгівлі (РТПІТ), небезпідставно розраховуючи на великі прибутки.Фактичним засновником і керівником створеного в 1882 р. Імператорського православного палестинського товариства (ІППТ) був Н. Хітрово, а головою і формальним засновником — великий князь Сергій Олександрович. Користуючись підтрим­кою імператорської сім'ї, стабільною міжнародною ситуацією, розвитком морських та суходільних комунікацій, Православне палестинське товариство досягло великих успіхів. За даними Н. Хітрово, 70 % доходів ІППТ складали пожерт­ви віруючих. На утримання подвір'їв у Єрусалимі, Єрихоні та інших місцях ішло 35 % витрат товариства, інші гроші витра­чалися на освітні та медичні програми, організацію збирання пожертв, загальні організаційні витрати тощо. Напередодні Першої світової війни зарубіжні подорожі підданих Російської імперії на прощу стали доступними, а відтак і популярними серед селян (вони складали близько 70 % російських прочан у Палестині) та незаможних мі­щан, вони не лише задовольняли релігійні почуття, але й бу­ли зручним засобом побачити екзотичні країни.Масові подорожі прочан стали можливими, завдяки ве­ликому значенню православ'я в ідеологи Російської імперії і геополітичним інтересам російської верхівки, поширенню впливу імперії на Близький Схід. Держава підтримувала ма­сове прочанство у цей регіон, щоб зміцнити свій вплив у во­лодіннях Османської імперії, в зоні російських політичних інтересів.

^ 42. Які події ХІХ – початку ХХ століть позначилися на розвиткові Ялти як курорту?

Крихітне поселення Ялта, що в 1802 р. налічувало 13 будиночків, поступово перетворилось на центр усього південного узбережжя Криму. Розвитку Ялти сприяло будівництво гравійної дороги Алушта Сімферополь, яку в 1847 р. продовжили до Севастополя. 17 вересня 1837 р. імператор Микола І надав поселенню Ялта, в якому мешкали лише трохи більше 200 чоловік, статус міста.

Швидке перетворення Ялти на курорт почалося після того, як в Лівадії та Ореанді стали відпочивати члени імператорської родини, за ними потягнулося чимало аристократів, які придбали великі ділянки землі поблизу Ялти та побудували палаци й дачі. Наприкінці XIX ст. землі в цьому районі вже активно скуповували під дачі багаті підприємці. Почалося будівництво фешенебельних готелів, великих магазинів, приватних дач і лікарень, створення промислових садів та виноградників. Ялта стала престижним аристократично-буржуазним курортом.

Біля витоків зародження курорту стояв відомий російський учений С. П. Боткін. За його рекомендацією представники царської династії Романових придбали поблизу Ялти маєток Лівадію.

Ялту почали називати «Російською Ніццою» і «Російською Рив'єрою». У 1913 р. місто Ялта займало територію від Лівадії до Масандри, а його населення складало більше 30 тис. мешканців.

^ 50.З якою метою Т.Кук організовував свої перші тури?

Влітку 1845 р. Томас Кук організував першу розважальну подорож, без проповідей та утримань, на спецпоїзді з Лейстера до Ліверпуля і назад. Кук вирішив одразу відмовитись від незручних вагонів третього класу, зарахував комфорт і безпеку до рангу пріоритетів. Перед тим, як продати білети всім бажаю­чим, Кук сам проїхав по маршруту, оглянув міста, в яких пла­нував робити зупинки, і вперше запропонував мандрівникам дорожні чеки (аналоги яких були знайомі ще з часів тампліє­рів), знамениті згодом як «чеки Кука», які гарантували захист мандрівників від дорожньої крадіжки. Намагаючись зробити свої тури комфортними і цікавими для своїх клієнтів, Кук ви­дав у 1845 р. «Довідник для мандрівника» про подорожі із Лейстера у Ліверпуль.

^ 55. З чим повязаний термін ресторан?Коли і де зявились перші ресторани?

У Фран­ції XVIII ст. з'явилася система ресторанів.«Батьком» сучасного ресторану вважається парижанин М. Буланже, який тримав цілодобову таверну на вулиці Баель. Головною стравою, яка подавалась відвідувачам, був суп, що називався restorantes (у перекладі з французької - «той, що відновлює сили»), так народився термін «ресторан». У 1782р. на вулиці Рішел'є з'явився розкішний ресторан Grande Taverne de Londres, а три роки по тому у 1785 р. недалеко від Пале-Рояль — ще один, Aux Trois Freres Provencaux. Буланже знач­но збільшив кулінарний асортимент. Вже тоді, у XVIII ст., ця форма закладів харчування була настільки популярною, що в одному лише Парижі в 1794 р. налічувалось 500 ресторанів.Деякі дослідники історії гостинності вважають, що ресто­ран — один з результатів Великої Французької революції, адже завдяки їй французькі ресторатори були вимушені шукати кра­щої долі в інших країнах, де зайнялися ресторанним бізнесом. Французькі кухарі принесли з собою французькі кулінарні тра­диції, внаслідок чого прості англійські обіди і примітивна їжа американців були збагачені пікантними соусами і делікатесами.У XVIII ст. ресто­ранний бізнес з традиціями національної кухні в країнах Євро­пи завойовує міцні позиції в обслуговуванні населення. Хоча французьку кухню в багатьох країнах (зокрема, в Італії, США) не визнава­ли і навіть подекуди її забороняли,але саме це стимулювало розвиток ресторанного бізнесу.

^ 56. Чому в епоху просвітництва почали розвиватися морські курорти?

XVIII ст. з'явилися морські курорти, після того, як ан­глійським лікарем Річардом Раселом була доведена і розрекла­мована корисність морської води.Спочатку такі курорти від­крилися на південному узбережжі Англії, потім на Лазуровому узбережжі Франції, а також були відроджені курорти на мор­ському узбережжі Апеннінського півострова.В 1792 р. за ініціативою лікаря Р. Расела був створений перший дитячий приморський санаторій в Маргіті.Поступово поширилася мода на відвідання морських курор­тів, особливо після того, коли їх стали відвідувати коронова­ні особи. Внаслідок того, що французький імпера­тор Наполеон III пройшов курс лікування в містечку Біаріц, це місце на довгі роки стало «туристичною Меккою».Найбільш престижними містами відпочинку аристократії були термальні курорти: Баден-Баден, Віші, Карлсбад (Карлові Вари). Відпочиваючи у таких місцях, менш заможні та менш родовиті верстви населення відчували себе представниками елі­ти і, крім того, дійсно мали змогу використати цей відпочинок для налагодження зв'язків з аристократами. Отже, відпочинок на курортах був дуже престижним.У XVII ст. стали поширюватися курорти, головною при­надою яких були мінеральні джерела.

^ 57. Охарактеризуйте роль Шардена в історії мандрів та картографування в Україні

У другій половині XVII ст. французький негоціант Жан Шарден на свій страх і ризик здійснив три подорожі до країн Сходу. Метою їх, крім задоволення власної цікавості, був пошук можливостей організації торгівлі діамантами. Розумію­чи важливість географічного пізнання території, мови, звичаїв і побуту населення, історичних і архітектурних пам'яток, Шарден робив записи, копіював документи, а в одну з подорожей взяв з собою художника Грело, який зробив багато пізнаваль­них малюнків, що пізніше ввійшли до тематичного туристич­ного атласу. В атлас вміщено, зокрема, план і зовнішній вигляд руїн давньої перської столиці Персеполіса. У цьому своєрідно­му, першому в світі туристичному атласі є чимало й етногра­фічного матеріалу.Одну з подорожей Шарден здійснив через Крим. Територія України в атласі частково відображена на «Карті узбережжя Чорного та Азовського морів», виконаній особисто Ж. Шарденом у 1672 році. Схоже на те, що на типовій для тих часів кар­ті, де реальне співіснує з фантастичним, Шарден за результата­ми своїх подорожей вніс доповнення та поправки.Матеріали подорожей Ж. Шардена було систематизовано та видано у вигляді гравюр, об'єднаних в атлас.

^ 61. Які країни посідали провідне місце у мореплавстві в епоху Великих географічних відкриттів?

Іспанія,Португалія,Росія,Голландія,Англія

Епоху Великих географічних відкриттів поділяють на два періоди:

1. Іспано-португальський період, який тривав з кінця XV ст. до середини XVI століття. В цей час було відкрито Америку, португальці здійснили плавання до берегів Східної Азії та Індії, починаючи з експедиції Васко да Гама. Завершився цей період навколосвітнім плаванням Магеллана.

2. Період російських і голландських відкриттів, який продовжувався з середини XVI ст. до середини XVII століття. Це був час відкриттів російських першопрохідців по всій Північній Азії, час походу Єрмака і плавання Дежнєва, час тихоокеанських експедицій голландських мореплавців і відкриття австралійських берегів голландцями та англійцями.

З XVII ст. голландські кораблі обслуговували більшу частину світової колоніальної торгівлі.

Колоніальні володіння голландців у XVII ст. перевищували територію самої Голландії у 60 разів.

У 1606 р. голландцем В. Янсзоном було відкрито нову землю, названу Новою Голландією; її тільки з XIX ст. стали називати Австралією.

Англійська експедиція на чолі з А. Тасманом у 1642-1644 рр. відкрила Нову Зеландію і Тасманію.

Колумб(Іспанія)-подорож до Індії(відкриття Америки)

Італійський мореплавець Амеріго Веспуччі довів, що відкриті Колумбом землі – новий материк.

Магелан-Перша кругосвітня подорож

^ 62. Назвіть відомих мандрівників ХVІ ст. Чим вони сприяли розвиткові подорожування в світі?

Першим європейським мореплавцем, який намагався діста­тись Індії, йдучи західним шляхом (тоді вже було відомо, що Земля — куля), був Христофор Колумб. До кінця свого життя Ко­лумб не знав, що відкрив новий материк, всі відкриті землі він вважав Індією. В подальші роки італійський мореплавець Амеріго Веспуччі довів, що відкриті Колумбом землі – новий материк. Опи­си подорожей Амеріго Веспуччі до нової землі викликали в Євро пі великий інтерес, і новий материк було названо іменем Амеріго — Америка. іспанці здійснили одну з найбільш сміли­вих і ризикованих подорожей з метою досягти Азії західним шляхом. Очолював цю експедицію досвідчений мореплавець Фернандо Магеллан.

^ Значення подорожей епохи Відродження полягало в тому, що: були відкриті нові землі та морські шляхи до них;з'явилась світова торгівля;відбувався швидкий культурний та економічний обмін між різними країнами та народами;подорожі стали носити більш організований характер; вдосконалювалися транспортні засоби та розвивалась інфраструктура для подорожуючих.
  1   2   3



Скачать файл (350 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации