Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Осокін В.В., Селезньова Ю.А. Охорона праці: питання і відповіді - файл 1.doc


Осокін В.В., Селезньова Ю.А. Охорона праці: питання і відповіді
скачать (1351 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc1351kb.03.12.2011 16:08скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Реклама MarketGid:
Загрузка...
30.Питання: Якими є заходи безпеки при експлуатації авто- і електронавантажувачів, електроштабелерів?

Відповідь: Навантажувачі з механічною системою підйому вантажу повинні мати кінцеві вимикачі. Електронавантажувачі та електроштабелери обладнують пристосуваннями, які запобігають перевантаженню механізмів підйому. При висоті підйому вантажу більше 2м над їх кабіною влаштовується огорожа. Не допускається експлуатація цих машин із зіпсованим робочим освітленням, а також із зіпсованими гальмами і засобами сигналізації.

При навантаженні та розвантаженні тарно-штучних вантажів механізмами слід здійснювати їх пакетування з використанням піддонів, контейнерів та інших пакетоутворюючих засобів. Вантажі у пакетах повинні бути скріплені. Вилками навантажувача допускається піднімати вантаж при наявності щілини між ним і підлогою (майданчиком). При переміщенні тари машинами або механізмами з вилковими або телескопічними захватами опорна поверхня її повинна розміщуватись на вантажозахватних пристроях стійко, без переваги на бік. Зміщення тари на вантажозахватних пристроях не повинне перевищувати одної третьої довжини її опорної поверхні. Транспортування тари на вилках навантажувача повинне бути на висоті не більше 300 мм від рівня поверхні, по якій він перемі­щується.

31.Питання: Якими є вимоги безпеки до конструкції й експлуатації конвеєрів ?

Відповідь: Конвеєри підрозділяються на стрічкові, пластинчаті, скребкові та ін. Конструкція конвеєрів повинна передбачати установку наванта­жувального і розвантажувального пристроїв для рівномірної і центрированої подачі вантажу у напрямку його руху. Швидкість руху стрічки конвеєрів при ручному розбиранні вантажу повинна бути не більш: 0,5м/с - при масі вантажу, що відбирається, до 5 кг; 0,3 м/с - при масі вантажу більше 5кг. Привідні і натяжні пристрої, ремінні та інші передачі, шківи і муфти конвеєрів огороджують.

У зоні, де можуть знаходитись працюючі, також огороджують: навантажувальні пристрої для насипних вантажів; приймальні пристрої, встановлені у місцях скидання вантажів з конвеєрів; ділянки траси конвеєрів, на які незаборонений прохід людей. Якщо конвеєри встановлені нижче рівня підлоги, то по всій довжині їх огороджують поручнями висотою не менше 0,9 м з зашивкою знизу бортів висотою 0,15м.

Конвеєри слід встановлювати так, щоб відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин вантажу, що транспортується, до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій або комунікаційних сис­тем була не менше 0,6м.

Ширина проходів для обслуговування конвеєрів повинна бути не менше: 0,7 м - для конвеєру, що обслуговується з одного боку; 1,0м - для пластинчатого конвеєра, що обслуговується з двох боків, і між паралельно встановленими конвеєрами; 1,2м - між паралельно встановленими плас­тинчатими конвеєрами, що обслуговуються робітниками з двох боків. Відстань між конвеєром і колоною повинна бути не менше 0,6м. Конвеєри у головній та хвостовій частинах обладнуються аварійними кнопками ”Стоп”. Конвеєри з відкритою трасою довжиною більше 30м додатково обладнуються вимикаючими пристроями, які дозволяють зупиняти привід в окремих місцях проходу для обслуговування.

32. Питання: Які наявні вимоги безпеки до конструкції та експлуатації машин для обробки продуктів різанням ?

Відповідь: Для забезпечення безпечної експлуатації машини МРГ - 300А необхідно стежити за міцністю кріплення дискового ножа у корпусі і завантажувального лотка на важелі. Забороняється експлуатація машини при відсутності або пошкодженні захисного кожуха, що огороджує дисковий ніж. Завантаження машини продуктами слід здійснювати тільки при зупиненому електродвигуні.

У машині МРГУ - 370 дисковий ніж і передавальний механізм закриті захисним кожухом. Для заточення дискового ножа є заточувальне пристосування, яке встановлене у верхній частині корпусу і закрите огорожею.

Небезпечним елементом у машині МРЗП, призначеній для різання стандартних заморожених безкісткових блоків рибного філе, субпродуктів і м'яса, є гільйотина з тонким консольно встановленим ножем. У цій машині для здійснення різання необхідно натиснути одночасно дві пускові кнопки. При цьому ніж з верхнього положення переміщається вниз, розрізаючи продукт, і потім знову повертається у вихідне положення. Завдяки двокнопочному управлінню машиною виключається знаходження рук оператора у зоні роботи ножа. При експлуатації машини забороняється працювати без огорожі, із знятими щитками і кожухами.

Для різання сортових розрубів м'яса (з кістками) і птахів використовуються машини типу МРСР. Ріжучі інструменти - гладкі леза (для різання м'яса) і пилки (для різання кісток). Зміна ріжучого інструмента здійснюється за допомогою ножної педалі.

М'ясорубки різних видів мають однаковий принцип дії і розрізняю­ться за конструкцією незначно. Найбільш небезпечним елементом м'ясорубки є шнек. Для того, щоб при завантаженні продукту пальці пра­цівника не діставали до шнека, завантажувальному пристрою надається форма воронки або лотка. Над горловинами м'ясорубок з діаметром завантажувальних отворів більше 45мм повинні бути встановлені запобіжні кільця. Для проштовхування продукту у горловину завантажувальної тарілки повинні використовуватись дерев'яні пести. Витягнення шнека і ріжучого інструменту (ножів, решіток) із корпусу після вимикання м'ясорубки повинне здійснюватись виштовхувачем або спеціальним гачком.

Небезпечними елементами хліборізки типу МРХ-200 є дисковий ніж і каретка з зігнутими голками. Для забезпечення безпечної експлуа­тації хліборізки у конструкції її передбачені: кожух захисту ножа і проти­ваги, захисна решітка - на завантажувальному лотку, огорожа - на розван­тажувальному лотку, електроблокування для вимикання електродвигуна при піднятій захисній решітці і (або) незафіксованій засувці приймального лотка у правому крайньому положенні, конічне фрикційне гальмо для га­сіння кінетичної енергії частин, що обертаються. В машині у зібраному вигляді виключається доступ до ножа, противаги, клиноремінцевої і ланцюгової передач.

33.Питання: Які існують вимоги безпеки до конструкції та експлуатації машин для перемішування і збивання продуктів, обробки їх тиском?

Відповідь: У фаршомішалках найбільш небезпечним елементом є вал з лопатями. Для запобігання травмуванню рук персоналу при завантаженні продукту фаршомішалка МС8-150 має у верхній частині завантажувальної воронки запобіжну хрестовину. Перед початком роботи перевіряють технічний стан універсального приводу і приєднаної до нього за допомогою хвостовика фаршомішалки. Розвантажувальний отвір на торці робочого циліндра повинен бути щільно закритий. Завантаження змінного механізму продуктом здійснюється після перевірки роботи його на холостому ході.

При експлуатації тістомісильної машини ТММ-1М захист працівників від місильного важеля, що рухається, забезпечує корпус діжі. Положення візка з діжею на фундаментній плиті машини фіксується трьома циліндричними штирями. Заради уникнення викидання тіста з діжі при його замішуванні передбачені спеціальні огороджуючі щити. У момент замісу тіста щити опускаються вниз і щільно охоплюють діжу. При піднятті огорожі система блокування відключає електропривід.

У змішувальних машинах типу КВ для приготування коктейлів робочий інструмент обертається усередині легкознімного стакана, що виключає небезпеку травмування рук працівників. Автоматичне вмикання та вимикання електродвигуна машини відбувається за допомогою мікровимикача при установці та зніманні стакана.

У тісторозкачувальній машині МРТ-60М для запобігання попаданню рук оператора до валів, що обертаються, встановлена над завантажувальним лотком запобіжна решітка, яка діє на мікровимикач. Перед розкачуванням тіста машину включають у роботу на холостому ході і перевіряють спрацювання електроблокування: поворот запобіжної решітки на кут більше 5° повинен викликати зупинку електродвигуна. При опусканні решітки на місце контакти мікровимикача замикаються і електродвигун може бути знову ввімкнений кнопкою ”Пуск”.

34. Питання: Які технічні засоби забезпечують безпеку експлуатації електричних харчоварильних котлів?

Відповідь: На підприємствах торгівлі і громадського харчування використо- вують електронагрівальне обладнання різного функціонального призначення. Безпека цього обладнання при роботі забезпечується в основному його конструкцією.

Електричні харчоварильні котли оснащені контрольно-вимірювальною та запобіжною арматурою. На котлах встановлені: електроконтактний манометр, подвійний запобіжний клапан, наповнююча воронка, кран верхнього рівня води, електрод захисту трубчастих електронагрівачів від “сухого ходу” і клапан-турбінка. За допомогою електроконтактного манометра автоматично підтримується у заданих межах тиск пари у пароводяній рубашці котла і здійснюється керування тепловим режимом його роботи. Нижнє та верхнє граничні значення робочого тиску пари задаються установкою у відповідні положення двох стрілок електроконтактного манометра, що переміщаються спеціальним ключем. Рухома стрілка у кожний момент часу показує фактичний тиск пари у пароводяній рубашці котла. При співпадінні рухомої стрілки зі стрілками верхнього або нижнього граничних значень тиску пари відбувається, відповідно, зниження або збільшення потужності трубчастих електронагрівачів у парогенераторі. Таким чином тиск пари у пароводяній рубашці котла підтримується у заданих межах. Для скидання надмірного тиску пари (більше 150 кПа) з пароводяної рубашки і пропускання в неї атмосферного повітря при охолодженні апарата передбачений подвійний запобіжний клапан. У конструкції цього клапана передбачений важіль підриву парового клапана, який в процесі експлуатації може ”прикипати” до сідла. За допомогою цього важеля паровий клапан слід періодично піднімати над сідлом. У подвійному запобіжному клапані є також повітряний клапан для видалення повітря з пароводяної рубашки котла в період його розігрівання. Цей клапан відкривають і закривають вручну. У початковій стадії розігрівання котла цей клапан повинен знаходитися у відкритому положенні, він закривається при появі з нього пари. Для контролю кількості води у парогенераторі служать: кран верхнього рівня її (при досягненні його рідина зливається з пароводяній рубашки назовні); електрод захисту трубчастих електронагрівачів від “сухого ходу” (при зниженні рівня рідини до нижнього граничного значення котел відключається від електричної мережі). На кришці котлів, що не перекидаються, встановлюється клапан - турбінка, що охороняє варильну посудину від утворення в ній надмірного тиску понад 2,5кПа. Кришка котлів, що не перекидаються, врівноважується протива­гою, яка дозволяє фіксувати її у будь-якому положенні.

35.Питання: Які технічні засоби забезпечують безпеку експлуатації електричних кип'ятильників?

Відповідь: На підприємствах використовуються електричні кип'ятильники різної продуктивності. Вони мають однакові засоби забезпечення їхньої безпечної експлуатації.

Електричний кип'ятильник КНЭ-25 оснащений блоком автоматики. Автоматика забезпечує захист від "сухого ходу", тобто неможливість включення трубчастих електронагрівачів при відсутності або дуже низькому рівні води у коробці живлення і кип'ятильній посудині. Автоматика забезпечує також відключення трубчастих електронагрівачів при надмірному зниженні рівня води під час роботи кип'ятильника. Крім автоматики захисту, у кип'ятильниках застосовується автоматика регулювання, що забезпечує відключення трубчастих електронагрівачів при наповненні збірника кип'ятку до верхньої заданої межі та включення їх після розбору кип'ятку і зниження його рівня до нижньої заданої межі. Роботу автоматики забезпечують: електрод захисту від "сухого ходу" на дні коробки живлення і електроди нижнього та верхнього рівнів рідини у збірнику кип'ятку.

При переповненні збірника кип'ятку, порушенні нормальної роботи клапана живлення або несправності автоматики регулювання кип'яток видаляється з апарата по сигнальній трубці у трап. Постійний рівень води у коробці живлення підтримується поплавковим пристроєм, який складається з поплавка, важеля та клапана, керуючого подачею води з живлячого трубопроводу. Кип'ятильник закритий зверху кришкою. Сигнальні лампи на корпусі кип'ятильника сповіщають про наявність напруги і роботу електронагрівальних елементів. Кип'ятильник має електромагнітний пускач. Заземляючий провідник приєднують до заземляючого болта на корпусі апарата.

36.Питання: Які технічні засоби забезпечують безпеку експлуатації експрес-кавоварок ?

Відповідь: У експрес-кавоварках для запобігання підвищенню тиску пари у водогрійному котлі понад гранично допустимого значення передбачений запобіжний клапан. Тиск пари у котлі контролюється за манометром, рі­вень води - через водомірне скло. Водогрійний котел з'єднаний з водо­провідною мережею поплавковим клапаном, за допомогою якого в ньому підтримується постійний рівень води.

37.Питання: Як конструктивно забезпечена безпека експлуатації посудомийних машин безперервної дії ?

Відповідь: Для миття посуду використовуються посудомийні машини різних видів. Найбільшу потенційну небезпеку при експлуатації представляють мийні машини безперервної дії, наприклад ММУ-2000. У цій машині секції завантаження та вивантаження посуду утворені настилом конвеєра та облицювальними листами. Секція миття - це тунель, створений настилом конвеєра і кожухом, який має підйомні дверцята. Ванни закриті решітками. Сходження посуду з конвеєра виключає дія встановленого на ньому кінцевого вимикача. Передбачено захист від ураження електричним струмом. Температура у секції миття реєструється двома термометрами УТ-200. У ванні первинного полоскання термосигналізатор ТСМ-100 регулює роботу трьох електронагрівних елементів і підтримує температуру води у межах 58...62°С. Рівень води у ваннах підтримується датчиками рівня і соленоїдними клапанами. У мийну ванну миючий розчин подається з бачка циклічно через соленоїдний клапан. Температура води у водонагрівачі для зони повторного полоскання підтримується термосигналізатором ТСМ-100 у межах від 82 до 96°С.

На панелі управління є: тумблер перемикання ре­жимів роботи ("Наладка" і "Робота"), три кнопки управління ("Підготовка", "Пуск", "Стоп") та три сигнальні лампи ("Мережа", "Мити не можна", "Робота").

Перед пуском у роботу будь-якої посудомийної машини перевіряють надійність заземлення, справність огорожі і працездатність вузлів. Заради уникнення опіків гарячою водою та парою забороняється при роботі відчиняти дверцята секції миття. Не допускається експлуатація машин із зіпсованими засобами захисту, регулювання і сигналізації. По закінченні роботи необхідно відключити машину від мережі, перекрити вентилі водопровідних магістралей, злити воду з ванн та провести санітарну обробку всіх вузлів.

38.Питання: Як конструктивно забезпечена безпека експлуатації електричних сковорід з безпосереднім обігрівом ?

Відповідь: На підприємствах використовують електричні сковороди з без­посереднім обігрівом (СЭСМ-0,2, СЭ-0,45 та ін.). Сковорода СЭ-0,45 являє собою прямокутну чашу, встановлену на фермі та облицьовану з усіх боків сталевими листами. Касети з електронагрівачами, що знаходяться під подом чаші, недоступні для обслуговуючого персоналу. Температура жарової поверхні регулюється автоматично за допомогою датчика-реле температури. Горизонтальне і похиле положення чаші сковороди контролюють кінцеві вимикачі. Зверху чаша закрита кришкою. Механізм підйому кришки зблокований з вимикачем електродвигуна для перекидання чаші сковороди: перекидання чаші можливе тільки при відкритій кришці. При перекиданні чаші електронагрівачі автоматично вимикаються з мережі. На пульті управління розташовані кнопки вмикання механізму перекидання чаші і повернення її у вихідне положення, а також лампа, яка сигналізує про включення нагрівання. На корпусі електросковороди є заземляючий зажим, до якого приєднують заземляючий провідник. Вилучення газів та парів з робочого простору здійснюється за допомогою місцевого вентиля­ційного відсмоктувача.

39.Питання: Які технічні засоби забезпечують безпечну експлуатацію надвисокочастотних печей?

Відповідь: Теплова обробка продуктів може здійснюватись у надвисокочастотних печах. У НВЧ-печі "Дніпрянка-1" є небезпечні напруги 220В та 4000В, а також створюються генератором надвисокочастотні випромінювання. Піч має два блокування, одне з яких забезпечує відключення напруги на генераторі (магнетроні) при натисканні ручки дверцят робочої камери, друге - при відкриванні цих дверцят. Тривалість теплової обробки продукту задається за допомогою реле часу. Захист магнетрона від перегрівання здійснюється термовимикачем, який у аварійному режимі розриває коло його живлення. Електричне коло печі захищене плавким запобігачем. Не допускається експлуатація НВЧ - печі при знятому кожусі, відчинених дверцятах робочої камери, пошкодженої сітки дверцят, а також при відсутності в ній піддону і (або) продукту. При експлуатації НВЧ - апаратів забороняється використовувати посуд: металевий, з фольги, а також з декоративним малюнком, виконаним металізованою фарбою.

40. Питання: Як забезпечується безпека експлуатації електричних плит з відкритою жаровою поверхнею?

Відповідь: У гарячих цехах для теплової обробки продуктів використовують елект­ричні плити з відкритою жаровою поверхнею. Електричні плити (ПЭ-0,51-0,1, ПЭТ-0,51-0,1, ПЭСМ-4 та ін.) розміщують у гарячих цехах з урахуванням вимог пожежної безпеки. Для зниження небезпеки опіків по периметру плити встановлюються на кронштейнах металеві поручні. Жарова поверх­ня повинна бути рівною, гладкою, без тріщин і знаходитись на одному рівні з бортовою поверхнею. Інтенсивність та температура нагрівання конфорок регулюються пакетними перемикачами. Температура у жаровій шафі плити підтримується автоматично вбудованим у її стінку терморегулятором. У колі живлення кожної електроплити встановлено плавкі запобігачі і магнітний пускач. Передбачено заземлення (занулення) металевих конструктивних елементів плити. Для видалення газів і парів, що створюються при тепловій обробці продуктів, використовуються місцеві вентиляційні відсмоктувачі. При експлуатації плит необхідно максимально завантажувати жарову поверхню наплитним посудом з метою зниження тепловтрат і обмеження інфрачервоного теплового випромінювання. На нагріті конфорки не повинна потрапляти рідина заради уникнення появи у них тріщин за рахунок різких перепадів температури і зволоження їх електроізоляції.

41.Питання: Якими є загальні вимоги безпеки при експлуатації персональних електронно-обчислювальних машин?

Відповідь: Приміщення для роботи на ЕОМ не повинні граничити з приміщеннями, де знаходяться виробництва категорій А і Б (згідно з ОНТП 24 86), виробництва з мокрими технологічними процесами, а також з приміщеннями, де рівні шуму і вібрації перевищують норму (механічні цехи, майстерні і т.п.). Не допускається розміщати приміщення для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах і цокольних поверхах. У цих приміщеннях повинні забезпечуватися на робочих місцях: коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%, рівень освітленості штучним світлом у межах 300…500лк. Зазначені приміщення повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжної вентиляцією (згідно з СНиП 2.04.05-91). На кожне робоче місце з персональною ЕОМ або відеотерміналом виділяються: площа приміщення не менше 6 м2, об’єм його не менше 20м3. Робочі місця розташовують від стін із світловими прорізами на відстані не менше 1м. Таким за величиною повинний бути прохід між рядами робочих місць. Відстань між бічними поверхнями відеотерміналів, а також між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого встановлено не менше, відповідно, 1,2 і 2,5м. Робоче місце користувача ЕОМ повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.1.032-78. "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования". Висота робочої поверхні столу для відеотермінала повинна бути у межах 680…800мм. Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600мм. Розташування екрана відеотермінала повинне забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 300 від лінії зору працівника. У приміщенні, де одночасно використовуються більше п'яти персональних ЕОМ, на видному і доступному місці встановлюється резервний вимикач, яким можна цілком відключати електроживлення устаткування, крім освітлення. При роботі на ЕОМ необхідно виключати зовнішнє підсвічування екрана монітора. Безупинна тривалість роботи оператора, пов'язаної з уведенням даних, редагуванням програм, читанням інформації з екрана, не повинна перевищувати 4-х годин. Через щогодини роботи оператору необхідно робити перерву на 5...10 хвилин, а через 2 години – на 15 хвилин. При роботі на ЕОМ необхідно виконувати вимоги "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин".

42. Питання: Яка область поширення "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском"?

Відповідь: Посудини, працюючі під тиском, через можливість вибуху є обладнанням підвищеної небезпеки, тому експлуатувати їх необхідно відповідно до "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском". Ці правила розповсюджуються на: посудини, що працюють під тис­ком води з температурою вище 115°С або іншої рідини з температурою, яка перевищує температуру кипіння при тиску 0,07 МПа (без урахування гідростатичного тиску); посудини, що працюють під тиском пари або газу понад 0,07 МПа; балони, призначені для транспортування і зберігання сти­снутих, зріджених і розчинених газів під тиском понад 0,07 МПа; цистер­ни і бочки для транспортування та зберігання зріджених газів, тиск парів яких при температурі до 50°С перевищує 0,07 МПа; цистерни і посудини для транспортування або зберігання стиснутих, зріджених газів, рідин та сипучих тіл, у яких тиск вище 0,07 МПа створюється періодично для їхнього спорожнення; барокамери.

Указані правила не розповсюджуються на: посудини і балони місткістю не більше 0,025 м3 (25л), для яких добуток тиску (р) у МПа на місткість (V) у м3 не перевищує 0,02; посудини, що працюють під вакуумом; прилади парового і водяного опалення; трубчасті печі; частини машин, що не являють собою самостійних посудин, та деякі інші.

43. Питання: Які технічні засоби забезпечують безпеку посудин, що працюють під надлишковим тиском ?

Відповідь: Для керування роботою та забезпечення безпечної експлуатації посудини обладнують приладами для вимірювання тиску і температури, запобіжними пристроями, запірною арматурою та, при необхідності, показниками рівня рідини.

На посудинах для вимірювання тиску встановлюють манометри, перевірка яких з опломбуванням або тавруванням здійснюється на рідше одного разу на рік. Не рідше одного разу на 6 місяців на підприємстві перевіряють показання робочих манометрів за контрольним; результати перевірки записують у журнал. Манометр повинен мати червону межу поділки, відповідну дозволеному робочому тиску у посудині.

Запобіжні клапани бувають пружинні та важільно-вантажні. Запобіжні клапани повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-82. "ССБТ. Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности". Тиск настроювання запобіжних клапанів повинен дорівнювати робочому тиску у посудині або перевищувати його, але не більше ніж на 25%. Робоче середовище, що видаляється із запобіжного клапана, слід відводити у безпечне місце. Запобіжні клапани перевіряють не рідше одного разу на 6 місяців або одного разу на рік залежно від виду посудини, на яку вони встановлені. При проведенні періодичних перевірок запобіж­ний клапан після випробування і тарування повинен пломбуватись.

Замість запобіжних клапанів можуть бути використані запобіжні пластини, які розриваються при тиску в посудині, який перевищує робочий не більше ніж на 25%.

Посудина, працююча під тиском, який менший за тиск джерела її живлення, повинна бути обладнана автоматичним редуцюючим пристроєм для зниження тиску газу. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск у місткості, в яку перепускається газ. Такі пристрої-редуктори є, наприклад, в автосатураторах.

Запірну арматуру встановлюють на трубопроводах, по яких до посудини підводяться або від неї відводяться рідини, пари чи гази. Установка запірної арматури між посудиною і запобіжним клапаном не допускається. Не можна встановлювати запірне пристосування на трубах, що відводять газ або пару від запобіжних пристроїв.

Між посудиною з надзвичайно небезпечною або високонебезпечною речовиною, а також з пожежо- або вибухонебезпечним середовищем і насосом (компресором) встановлюють зворотний клапан, що автоматично закривається під дією тиску з посудини.

При необхідності контролю рівня рідини у посудинах, що мають межу розділу середовищ, застосовуються покажчики рівня. Окрім покажчиків рівня, на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем.

44.Питання: Якими є загальні вимоги безпеки до конструкції і маркування балонів для збереження і транспортування різних газів?

Відповідь: Балон - це товстостінна посудина, у горловину якої угвинчений вентиль. Бокові штуцери вентилів для балонів, що наповнюються воднем і іншими горючими газами, повинні мати ліву різьбу, а для балонів, що наповнюються киснем і іншими негорючими газами, - праву різьбу. Кожний вентиль балонів з вибухонебезпечними і горючими речовинами, а також з надзвичайно небезпечними і високонебезпечними шкідливими речовинами постачають заглушкою, яка накручується на боковий штуцер. У балонах ємкістю більше 12л для захисту вентилів передбачені накручувальні ковпаки. Балони для установки у вертикальному положенні мають спеціально приварені башмаки. У верхній сферичній частині балона тавруванням наносять паспортні дані. Всі балони після виготовлення, огляду і ремонту фарбують у колір, що відповідає газу, з нанесенням розпізнавальних написів і, у деяких випадках, смуг. Балони для аміаку пофарбовані в жовтий колір, мають напис "Аміак" чорного кольору. Балони для вуглекислоти пофарбовані в чорний колір, мають напис "Вуглекислота" жовтого кольору. Фарбування балонів для ацетилену біле, напис "Ацетилен" червоного кольору. Фарбування балонів для сірководню біле, напис "Сірководень" червоного кольору, нанесена смуга червоного кольору. Узагалі балони з горючими газами, за деякими виключеннями, пофарбовані в червоний колір, мають напис білого кольору з найменуванням газу.

45. Питання: Яким є порядок опосвідчення балонів?

Відповідь: Балони, що знаходяться у експлуатації, піддають опосвідченню один раз на 5 років. Балони, призначені для заповнення газом, що викликає значну корозію металу (хлор, фосген, сірководень та ін.), а також балони для зріджених газів, що застосовуються як паливо для автомобілів, піддають опосвідченню не рідше одного разу на 2 роки.

Балони з газом, що знаходяться на тривалому складському зберіганні, після закінчення строку опосвідчення піддають вибірковому опосвідченню: 5од. з партії 100 балонів, 10од. з партії до 500 балонів і 20 од. з партії понад 500 балонів.

При позитивних результатах такого опосвідчення строк зберігання балонів може бути подовжений, але не більше ніж на 2 роки. При незадовільних результатах вибіркового опосвідчення (допускається проводити його двічі) газ із балонів вилучають і кожний балон піддають опосвідченню окремо.

Опосвідчення балонів здійснюється спочатку на заводах-виго­товлювачах, а далі при експлуатації - на наповнювальних станціях або випро­бувальних пунктах.

46.Питання: Яким є порядок збереження, транспортування та експлуатації балонів з газами ?

Відповідь: Балони з газами можуть зберігатися в спеціальних складах або на спеціальних площадках, захищених від атмосферних опадів і дії сонячних променів. Балони з отруйними газами зберігають у спеціальних закритих приміщеннях, балони з іншими газами - як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Склади для збереження балонів з горючими газами повинні бути одноповерховими з легкоскидаємим покриттям, без горищних приміщень. Покриття підлоги і рампи повинне бути таким, щоб при ударах не могли утворитися іскри. Для захисту балонів від прямої дії сонячних променів скла у вікнах складів необхідно зафарбовувати білою фарбою або затінювати сонцезахисним пристосуваннями. У цих складах необхідно мати постійно діючу примусову вентиляцію. Опалення в них повинне бути водяне, парове низького тиску або повітряне. У приміщеннях для збереження горючих газів необхідно мати газоаналізатори або робити добір і контроль проб повітря. Балони з горючими газами необхідно зберігати окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором і іншими окислювачами, а також від балонів з токсичними газами. В одному відсіку складу можна розміщати не більше 500 балонів з горючими або токсичними газами, 1 тис. балонів з іншими газами. У цілому на складі може зберігатися не більше 3 тис. балонів (при ємкості кожного 40л). Балони з горючими газами, що мають башмаки, зберігають у вертикальному положенні в спеціальних гніздах або клітках, що виключає їхнє падіння. Балони без башмаків необхідно зберігати в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах. У цьому випадку висота штабеля не повинна перевищувати 1,5м. Між рядами балонів розміщають прокладки, що виключають їхнє розкочування і зіткнення між собою. Вентилі балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками і повернені в один бік. Обслуговуючий персонал повинний знати про пожежну небезпеку газів, що зберігаються, порядок евакуації балонів і гасіння пожеж, викликаних горінням цих газів.

При транспортуванні і зберіганні балонів необхідно вжити заходів, що запобігають їхньому падінню, пошкодженню і забрудненню. Перевозити балони слід тільки на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні з прокладками між рядами. Для перевезення балонів у вертикальному положенні і переміщення їх за допомогою кранів використовують металеві контейнери. Балони, що перевозяться на далекі відстані, покривають брезентом, який у літній час змочують водою. При перевезенні балони розміщують вентилями в один бік. На короткі відстані балони перевозять на візках.

Балони з газом, що встановлюються у приміщеннях, повинні знаходитися від радіаторів опалення, інших опалювальних приладів і печей на відстані не менше 1м, а від джерел теплоти з відкритим вогнем - не менше 5м. При використанні газу залишок тиску його у балоні повинен бути не менше 0,05 МПа.

Забороняється зберігання і перевезення кисневих балонів разом з горючими речовинами, у тому числі і з балонами, наповненими горючими газами.

47.Питання: Які ставляться вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів?

Відповідь: Сатураторні установки, у зв'язку з наявністю у них балона з вуглекислим газом під тиском 5…7 МПа та сатуратора з надмірним тиском у межах 0,4…0,5 МПа, повинні відповідати вимогам ”Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском”. До роботи на цих установках допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, атестацію і мають відповідне посвідчення.

Сатураторні установки працюють при тиску газу 0,4…0,5 МПа і тиску води 0,1...0,6 МПа. З водопровідної мережі вода надходить до насоса через фільтруючий елемент і редуктор, що знижує її тиск. Охолоджена вода вприскується через форсунку у змішувач сатуратора. Зворотному руху води перешкоджає встановлений перед форсункою клапан. У змішувач сатуратора надходить вуглекислий газ під тиском 0,4...0,5 МПа з балона, який оснащений редуктором, що має два манометри, вентиль, запобіжний клапан і регулювальний гвинт. Один манометр реєструє тиск газу, що надходить з балона у редуктор, другий - тиск у сатураторі. Регулювальним гвинтом встановлюють потрібний робочий тиск вуглекислого газу у змішувачі сатуратора. Редуктор знижує тиск вуглекислого газу від 5...7 МПа (на виході із балона) до 0,4..,0,5 МПа (у сатураторі). Приєднують сатуратор до редуктора за допомогою шлангів із харчової гуми, що витримують тиск 0,8 ...1,0 МПа. На змішувачі сатуратора є повітряний кран для випуску ву­глекислого газу в атмосферу.

При експлуатації сатураторної установки особливу увагу приділяють стану вуглекислого балона і встановленого на ньому редуктора.

Балон, звичайною ємкістю 40л, повинен бути встановлений у вертикальному положенні і закріплений на опорі за допомогою хомута, ланцюга або іншим способом. Запасні балони з вуглекислотою повинні зберігатись у прохолод­ному приміщенні у вертикальному положенні з накрученими запобіжними ковпаками.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Скачать файл (1351 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации