Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции Интеллектуальная собственность - файл 1.doc


Лекции Интеллектуальная собственность
скачать (108.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc109kb.03.12.2011 21:25скачать

содержание

1.doc


Интеллектуальная собственность. Конспект лекций. Выполнил: Зенин П. КВ-31

Загальні поняття про ІВ

ОПІВ – об’єкт права ІВ

ІВ – права на результати розумової діяльності в наукової, художньої, виробничій та інших областях. Є об’єктом цивільно-правових відносин стосовно права кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю ІВ.

Є право нематеріальним, зберігається за його творцями та можуть використовуватися лише за узгодженням з ним за винятком випадків передбачених законом.

ІВ – єдина в світі монополія яка визнається законом.

Особливість права ІВ – подвійна природа: економічна і духовна(дуалізм)

Право ІВ містить:

  1. Особисте немайнове право творця на створений ним інтелектуальний продукт

  2. Майнове право на цей продукт

Право ІВ:

  1. Немайнові права

    1. Право на авторство

    2. Право на недоторканість твору

  2. Майнові права

    1. Право володіти

    2. Право використовувати

    3. Право розпоряджатися

Особисте немайнове право (моральне право) належить тільки творцю – фізичній особі. Право на визнання та право на перешкоду спотворенню «твору» належить автору.

Особисті немайнові права невід’ємні від автора, не відчужуються та не передаються. Вони належать автору незалежно від майнових прав і зберігаються за автором навіть при переході майнових прав до іншої особи, не мають обмежень в часі. Автор може дозволяти та забороняти різні дії щодо своїх творів.

Майнові права можуть належати творцю або іншій фізичній або юридичній особі, є від’ємними від людини чи підприємства, може передаватись повністю або частково (згідно договору), має часові та територіальні обмеження.

Сам процес інтелектуальної діяльності правом не регулюється. Норми цивільного права, які встановлюють охорону прав творця і забезпечують суспільне визнання ОПІВ вступають в дію по завершенню творчого процесу, коли заявляється результат. Цей результат не є об’єктом майнових прав, товаром він стає лише коли отримує споживчу вартість.

ІВ регулює відносини, які виникають при створенні, використанні та охороні розумових творів, які не завжди мають форму матеріального об’єкту.

ІВ – це логічна абстракція.

Основу цих відносин визначають статті 41 та 54 Конституції України та 4 книга ЦКУ.

^ Місце та роль ІВ у світовому розвитку

Дуже хорошим показником вважається «втілення в життя» 30% існуючих ідей. Це збільшує прибуток на 28%.

Дигиталізація – це процес обернення у цифрову форму.

ІК – інтелектуальний капітал

ІАК – інтелектуальні активи

ІВ – інтелектуальна власність

ІК – підсумок досвіду і знань всіх співробітників підприємства, що формує конкуренті переваги фірми/патенти, торгові марки тощо.

ІК = вартість фірми – вартість матеріальних активів.

ІАК – це ІК, який ідентифіковано, зафіксовано і документовано так, що з ним можна ознайомитись.

ІВ – це ІАК, які захищено відповідними законами. (договори, патенти)

^ Джерела прибутку:

  1. Створення конкурентоздатного продукту, завоювання ринку збуту.

  2. Продаж ОПІВ, ліцензійних угод на право використання ОПІВ, технологічно місткі послуги в рамках інженерінгу (інженерне супроводження проекту та консалтингу, зокрема через мережу Інтернет)

  3. Комерціалізація об’єктів авторських та суміжних прав (перетворення в товар)

У 1994 р держави, які приєднались до Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі заснували світову організацію торгівлі. А з 1,01,95 набрала чинність Угода про торгівельні аспекти прав на ІВ(TRIPS). ІВ включено до контексту світової торгівлі. TRIPS вводить мінімальні стандарти в сфері ІВ, обов’язкові для членів СОТ.

Основні інститути права ІВ.

Інститути права визначаються видом творчої діяльності. ВОІВ – всесвітня організація ІВ (1967). В конвенції дано перелік видів діяльності права, які відносяться до ІВ.

Інститути відрізняються об’єктами та суб’єктами права:

  1. Право (на об’єкти) промислової власності(ПВ)

  2. Авторське право та суміжні права

  3. Право на нетрадиційні об’єкти ІВ

Об’єкти права ІВ

  1. Об’єкти промислової власності

    1. Винаходи

    2. Корисні моделі

    3. Промислові зразки

    4. Торгівельні марки або знаки для товарів і послуг

    5. Географічні зазначення

    6. Фірмові найменування

  2. Об’єкти авторського права та суміжних прав

    1. Літературні твори

    2. Комп. програми

    3. Бази даних

    4. Музичні твори незалежно від жанру

    5. Твори образотворчого мистецтва

    6. Фотографічні твори

    7. Твори архітектури, містобудування та содово-паркового мистецтва

    8. Твори хореографії та пантоміми

    9. Похідні твори(переклади, анотації)

  3. Нетрадиційні об’єкти ІВ

    1. Породи тварин

    2. Топографії ІМС

    3. Комерційні таємниці

    4. Наукове відкриття

Об’єкти промислової власності потребують державної кваліфікації і державної реєстрації. Права на ці об’єкти виникають лише з моменту, визначеного законом.

Об’єкти авторського права виникають внаслідок створення, не потребують обов’язкової кваліфікації та реєстрації.

ЦК України обумовлює придатність об’єкту для набуття права ІВ, чим це засвідчується і коли права визнаються недійсними. Інтереси творців захищаються державними нормами законодавства, що надають право по використанню творів. Основний спосіб охорони – видача охоронного документу(патенти, свідоцтва).

Мета правової охорони – створити механізм законного запобігання можливості безоплатного використання прав на ОІВ третіми особами з комерційною метою.

Інтереси суспільства полягають у тому, що права творців обмежені у часі по території та об’єкту.

^ Система правової охорони ІВ в Україні

Виключні права на використання ІВ належали державі до 1991. Правове регулювання забезпечувалось підзаконними актами, виняток – 2 розділ в УКУРСР.

Законодавчу базу України в сфері ІВ складають:

  1. Конституція України (ст. 41, 42, 46, 54)

  2. Кодекси України:

    1. Цивільний (кн.. 4 і 5)

    2. Цивільний процесуальний кодекс

    3. Господарський

    4. Господарський процесуальний

    5. Кримінальний

    6. Кримінальний процесуальний

    7. Про адміністративні правопорушення

    8. Митний кодекс

    9. Кодекс законів про працю

  3. Спеціальні закони




Для координації діяльності органів виконавчої влади створено міжвідомісний комітет з проблем захисту прав власності на ОІВ при Кабінеті Міністрів.

2002 – державний департамент(забезпечення державної політики) – це урядовий орган державного управління, уповноважений реєструвати і підтримувати на території України права на об’єкти промислової власності.

  1. Здійснює експертизу заявок на ОПВ на предмет відповідності умовам правової охорони, видає експертний висновок. Має філію – український центр іноватики та патентно-інформаційних послуг.

  2. Головна функція – колективне управління правами авторів, за бажанням автора здійснює реєстрацію авторських та сумісних прав, видає свідоцтво, здійснює допомогу при порушенні прав.

  3. Створено в 2002 р з метою вдосконалення організації видачі контрольних марок аудіо-відео продуктів, програмного забезпечення, БД.

З охороною ІВ пов’язана діяльність різних міністерств та відомств:

  • Міністерство юстиції

  • Міністерство внутрішніх справ України

  • Державна податкова адміністрація

  • Державна митна служба

  • СБУ – захист державних таємниць, відповідає за голографічний захист товарів і документів

  • Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації – захист споживачів

2001 р – створена спеціалізована судова колегія суддів вищого господарського суду України.

2003 – діють спеціалізовані господарські палати в Господарських судах.

^ Міжнародна система охорони ІВ

Міжнародне і національне право (ст. 9 Конституції України). В системі ООН діють 2 координуючі центри з питань ІВ:

  • ВОІВ (всесвітня організація інформаційної власності)

  • СОТ

Основою міжнародної системи ІВ є 23 угоди, які адмініструються ВОІВ та Всесвітньою конвенцією авторського права і угода про торгівельні аспекти прав ІВ(TRIPS) адмініструються в СОТ.

Всі угоди можна поділити:

  1. Базові угоди – встановлену міжнародну систему охорони

    1. Паризька конвенція про охорону промислової власності

    2. Бернська конвенція про захист літературних та художніх творів

    3. Римська конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та ефірного мовлення. 1961р.

    4. Угода про закони щодо торгівельних знаків TLT

    5. Вашингтонська угода про ІВ стосовно інтегральних мікросхем – 1989

  2. Угоди, що поліпшують отримання охорони одночасно в декількох країнах

    1. Договір про патентну кооперацію PLT

    2. Договір про патентне право PCT

    3. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків

    4. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію міжнародних знаків

  3. Угоди, що встановлюють міжнародні класифікації

    1. Страсбурзька угода патентної класифікації МПК – міжнародна патентна класифікація

    2. Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів для реєстрації товарних знаків

    3. Віденська угода

^ Структура, функції та основні напрямки діяльності ВОІВ

ВОІВ була утворена у 1960 році на дипломатичній конференції в Стокгольмі. З 1974 ВОІВ – це спеціалізована структура ООН.

^ Мета – поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами і сферами ІВ.

Напрямки діяльності:

  • Реєстрація міжнародних заявок різних тирів

  • Співробітництво з адміністраторами питань (керівники патентними фондами)

  • Регіональні огляди в галузі ІВ

  • Програмна діяльність (оновлення та перегляд угод)

  • Співробітництво з метою розвитку і навчання



Структура ВОІВ



Членство у ВОІВ – будь-яка країна, яка є членом якогось із союзів, членом ООН чи її установи, міжнародної агенції з атомної енергетики.

1948 – 23 країни підписали генеральну угоду з тарифів та торгівлі(GAAT)

1993 – Світова організація торгівлі (СОТ), а також підписана TRIPS.

1995 – договір про співробітництво між GAAT і СОТ

^ Паризька конвенція про охорону промислової власності

Основні принципи:

  • Національний режим (громадяни з інших країн мають однакові права з мешканцями країни)

  • Право пріоритету (в усіх країнах союзу – 12 місяців на винаходи і корисні моделі та 6 місяців на промислові зразки)

  • Незалежність патентів (патенти в різних країнах не залежать один від одного)

^ Правова охорона об’єктів патентного права

Об’єкти ПП – винаходи, промислові зразки. Принципи як в Паризькій конвенції.

Винахід – технологія (технічне рішення, що відповідає умовам патентоздатності).

Об’єкти винаходу:

  1. Продукти (пристрої) – речовина, культура клітин...

  2. Процес (спосіб)

  3. Нове застосування відомого продукту чи процесу

Корисна модель – технічне рішення, яке за зовнішніми ознаками нагадує модель, але за вкладами у розвиток техніки менш значне.

^ Промисловий зразок – вирішення зовнішнього вигляду, поєднує художні і конструктивні елементи. Об’єкти ПЗ – форма, малюнок, колір або їх поєднання.

Не визнаються патентноздантими рішення виробів, зовнішній вигляд яких зумовлює їх технологічну суть:

  • Об’єкти архітектури (малі архітектурні форми – зупинки, кіоски)

  • Друкована продукція

  • Об’єкти, які не мають конкретної форми (рідкі, сипкі, газоподібні)

Об’єктами промислового зразка не можуть бути пропозиції, які своїм змістом суперечать суспільним інтересам, принципам моралі та гуманності.

Промислові зразки бувають об’ємні, площинні, комбіновані, одно - або багато об’єктні.

^ Умови надання охорони:

Об’єкт патентного права

Критерії охороноздатності

Термін правової охорони (р.)

Винахід

  • Новина

  • Винахідний рівень

  • Промислова придатність

20

Корисна модель

  • Новизна

  • Промислова придатність

10

Промисловий зразок

  • Новизна

15

Винахід є новим, якщо він прямо не витікає із сучасного рівня техніки.

Більшість країн вимагають абсолютну світову новизну (сутність виробу не повинна бути ніяк і ніде розкрита).

В рівень техніки включають попередні, це не опубліковані, заявки – щоб попередити видачу патентів на тотожні винаходи. Основне джерело інформації – патент.

Винахід має винахідний рівень, якщо він не є очевидним для середнього фахівця.

Промислова придатність передбачає підтвердження застосування винаходу.

Патент на корисну модель видають на відповідальність заявника.

^ Обсяг охорони

Передбачається національним законодавством у вигляді територіальних (територія країни, на якій діє патент), часових (строк дії патенту, який встановлено національним законодавством (20р). Дія виключних прав починається з доведення до відома 3х осіб про це право, тобто з публікації про видачу патенту) та предметних меж (визначається змістом формули винахід, яка стисло окреслює область патентної монополії).

^ Суб’єкти права промислової власності

  1. Автори (винахідники) – фізичні особи, що створили цей об’єкт. Якщо авторів кілька, то вони є співавторами і їх відносини визначають згідно договору. У разі суперечки – суд. Автор має право дати назву своєму винаходу. Ім’я автора зазначено в заявці та патенті, тобто воно абсолютне і не відчужується, можна лише передати права на використання. Автор може зазначити в заявці на чиє ім’я видавати патент. Автор службового твору має право на відповідальну винагороду від працедавця. Їх відносини також визначаються договором. Майнові права належать їм спільно.

  2. Власники патентів – фізичні або юридичні особи, які володіють патентами і відповідними виключними правами на їх використання. Власниками можуть бути кілька людей одночасно, їх відносини визначаються договором.

  3. Правонаступники – фізичні та юридичні особи. Можуть бути спадкоємці (за заповітом чи законом) або фірми. Їх права пов’язані бути оформлені юридично. Якщо спадкоємців немає і заповіт відсутній, правонаступникам є держава.

  4. Патентоповірені – спеціалісти, які виконують дії, пов’язані з охороною документів за дорученням фізичних або юридичних осіб.

Законодавство більшості країн передбачає, що іноземні фізичні особи або юридичні особи ведуть справи тільки через патентоповірених.

^ Отримання (набуття) прав на об’єкт права ІВ

Оформлюються згідно з законодавством та правилами згідно оформлення та подання заявки.

Дії:

  1. Подати, оформлені відповідним чином, заявку у державний департамент ІВ на адресу Українського інституту промислової власності.

  2. Патентна установа встановлює дату подання заявки (перевіряє наявність документів і заносить в БД – 4-5 днів)

  3. Попередня формальна експертиза (перевіряє виконання вимог національного патентного законодавства до заявки).

  4. Кваліфікаційна експертиза або експертиза за суттю (відповідність умовам патентоздатності). Видається експертний висновок. Є країни, в яких діє лише формальна експертиза (Греція, Італія), тобто законодавство встановлює лише формальні вимоги.

Якщо рішення позитивне, то державна реєстрація патенту, публікація даних та видача патенту (місяць).

Права патентовласника

  • Самостійно використовувати

  • Надати право 3м особам

  • Передати всі права (виключні) – відступлення патенту.

Якщо патент належить декільком, то їх права розділяються угодою. При відсутності угоди кожен співавтор має право використовувати але не може передати або дати ліцензію.

Продукт – використання, введення, вироблення, здача в найм – використання.

Ліцензування

Ліцензія – це специфічна комерційна угода. Ліцензіар – продає, ліцензіат – покупець.

Цілі продажу ліцензії:

  • Отримати прибуток, який перекриє витрачені попередньо гроші.

  • Залишитись на ринку – захопити його частку

  • Отримати сприятливий р-м.

Вигоди покупця:

  • Швидко отримує нову технологію, яка вже «працює»

Вигідно державі – зростає експорт – додатковий прибуток.

Ліцензія класифікується за:

  • Об’єктом – ліцензія передбачає використання об’єкта в певних межах, надання обслуговувань, доставка обладнання (сировини)

  • Правами – проста (передається частина монопольних прав), виключна (передаються виключні права. Ліцензіар передає права на використання і більше нікому не може передати ліцензію), повна (всі монопольні права на деякий час).

  • Видами – субліцензія (ліцензія від ліцензії), перехресна ліцензія (власнику залежного патенту)

Обсяг прав в ліцензії:

  • Обмеження в часі

  • Обмеження території, сфери використання

  • Обмеження кола дозволених дій (обсяг виробництва)

  • Угода обов’язкова містить обов’язки ліцензіару та ліцензіату

Види ліцензійних виплат (винагород):

  1. Паушальні – сума зафіксована в угоді і виплачується одразу чи частинами до початку виробництва.

  2. Роялті – виплачується протягом всього строку дії угоди з кожної одиниці продукції.

  3. Комбіновані.

^ Відступлення патенту – віддача всіх прав на патент іншій особі (назавжди).

Обмеження прав патентовласника: якщо винахід є вдосконаленням іншого, то потрібно отримати ліцензію.

Обмеження, передбачені законодавством:

  1. Визнання права попереднього користування або після користування за 3ю особою.

  2. Використання запатентованих об’єктів, що тимчасово перебувають на території дії патенту.

  3. Разове виготовлення ліків в аптеках за рецептом лікаря.

  4. Використання винаходу для наукових досліджень.

  5. Видача примусових ліцензій (ліки від раку тощо).

  6. Використання урядом та в надзвичайних ситуаціях.

Право попереднього використання виникає коли незалежно від автора створено тотожній винахід і розробка реально використана або зроблено необхідне приготування для такого використання (капіталовкладення), тоді виникає право на безоплатне використання розробки але в тих межах, які були до отримання ліцензії.

Післякористування – якщо тимчасово припиняється використання патенту.

Примусова ліцензія видається на патент, який не використовують протягом строку, який вказаний законом (3 роки). На залежний патент та у суспільних інтересах (вплив на недобросовісних патентовласників) може видаватись у адміністративному та судовому порядку.

Зацікавлена особа звертається до Кабінету Міністрів з поданням на дозвол на таку людину (якщо патентовласник відмовив). Рішення Кабміну містить розділ про суму компенсації. Особливість – використання лише на внутрішньому ринку.

^ Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг

Об’єкти засобів індивідуалізації:

  • Комерційне (фірмове) найменування

  • Торгова марка, торгівельний знак

  • Географічне значення (походження товарів).

Комерційне найменування – стале позначення підприємства, назва (ім’я) фірми, під якою вона виступає на ринку.

Складається вона за певними правилами:

  • Оригінальні назви

  • Особове ім’я

  • Позначення типу організації, виду діяльності

  • Уточнення (за бажанням)

  • Повинно бути новим і відрізнятися від тих, що використовуються (виняток – діють в різних ділових сферах чи на різних територіях)

  • Не повинно співпадати з товарними знаками або географічними зазначеннями, що належать 3м особам

  • Бути стабільним

  • Може використовуватись як торгівельний знак.

Торгівельна марка – будь-яке позначення чи комбінація позначень, які придатні для індустрії. Вказується на товарах, документах.

Торгівельні знаки бувають:

  • Словесні 70% - охороняється слово і спосіб зображення

  • Зображувальні

  • Об’ємні

  • Світові, звукові

  • Нюхові

  • Колективні

  • Комплексні.

Не суперечить нормі моралі. Не підпадає під підстави для відмови. Права чинні з дати наступної за дату подання заяви. Обсяг – зображення в свідоцтві. Термін – 10 років із правом продовжити на 10 років щоразу.

Не можуть отримати охорону, але можуть бути включені як елементи що не охороняються, якщо є згода компетентного органу або власників.

Позначення, які зображують:

  • Державну символіку

  • Офіційні назви держав

  • Емблеми, найменування міжнародних та міжурядових організацій (охорона Паризької конвенції та інше (ТРІПС))

  • Нагороди та інші відзнаки

  • Клеймо, печаті

  • Не мають розрізненої здатності

  • Якщо складаються з загальновживаних товарів

  • Знаки, що зняті з позначень що є описовим

В Україні знак можуть визнати загальновживаним:

  • Суд

  • Апеляційна комісія

Підстави для набуття прав – визнання ТМ добре відомою в Україні.

Передання:

  • За рішенням суду

  • Перехід

Чинність прав може бути припинена достроково за ініціалізацією власника у зв’язку із перетворенням в загальновживану.

Може бути анульованою не раніше 6 місяців від подання заяви.

Право власника ТМ проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, що знак зареєстровано в Україні (ТМ, МР, SM).

Набуття прав позначається державною реєстрацією. Права чинні з дати наступної за датою реєстрації. Термін охорони – безстроково.

Географічне зазначення не є видовою назвою.

В заявці обов’язково має бути малюнок, документи про сплату зборів.

За похибку – 200 грн.





Скачать файл (108.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации