Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции по риторике - лекции 1-3 + материалы - файл RytRobZaoch.doc


Лекции по риторике - лекции 1-3 + материалы
скачать (159 kb.)

Доступные файлы (9):

Dodatky2007-2008.doc220kb.15.10.2007 22:06скачать
Eko.doc66kb.24.09.2006 21:14скачать
Plany seminariv 2007-2008.doc120kb.15.10.2007 22:04скачать
Priepa.doc53kb.24.09.2006 21:15скачать
RytRobZaoch.doc309kb.20.09.2007 19:13скачать
Zalik2007-2008.doc114kb.15.10.2007 22:07скачать
Лекция 1.doc40kb.15.02.2011 12:44скачать
Лекция 3.doc37kb.22.02.2011 12:48скачать
Леция 2.doc44kb.17.02.2011 10:46скачать

RytRobZaoch.doc





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖУЮ”
_________________

проректор з навчально-виховної роботи

''___''___________200 __ р.
Р О Б О Ч А П Р О Г Р А М А

з курсу “Основи риторики”

для спеціальностей: 7.030502 ”Переклад”

факультети: факультет вечірнього та заочного навчання

кафедра: філософії

курс: V семестр: ІХ

Всього годин за навчальним планом на весь курс: 54

В тому числі: лекційних – 2;

семінарських – 2;

самостійна робота – 50

Залік: ІХ семестр Іспит: –

Київ – 2007

Робоча програма складена на основі типової програми з курсу «Основи риторики», розробленої на кафедрі філософії КНЛУ.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії.

Протокол № ___ від “___” ________ 2007 р.
Завідувач кафедри: Баранцева К.К., кандидат філософських наук, доцент.


Укладач: Баранцева К.К., кандидат філософських наук, доцент.
перезатвердження робочої навчальної програми



^ Навчальний рік


2007/2008


2008/2009


2009/2010


2010/2011


2011/2012


Дата засідання кафедри


















Номер протоколу


















Підпис завідувача кафедри


















І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Викладання курсу "Основи риторики" у лінгвістичних вузах набуває всезростаючої значущості у сучасних умовах. Адже для повноцінної лінгвістичної підготовки важливим є не лише знання фонетико-, лексико-, граматико- та синтаксично-стилістичних особливостей конструювання знакових систем, але й комунікативні здібності, можливості роботи із аудиторіями різного рівня та професійної спрямованості. Останнє не може бути реалізованим, якщо фахівець ставиться до мови виключно як до формальної семіотики, зв'язок між елементами якої забезпечується правилами морфології, синтаксису і стилістики. Осмислена, впливова та комунікативно-ефективна мова у більшості випадків тяжіє до високої ораторської культури, яка, у свою чергу, детермінована безліччю логічних, естетичних факторів.

Отже, метою навчального курсу “Основи риторики” виступає формування культури мовленнєвої поведінки, яка включає у себе уміння на основі орієнтації у понятійно-категоріальному апараті риторики здійснювати самостійну побудову промов різної спрямованості з використанням основних технологій раціонального та емоційного впливу на аудиторію і навички здійснення аргументованого, доцільного та коректного доведення власної думки, позиції.

Завдання дисципліни, зумовлені метою її викладання, полягають у забезпеченні:

- здатності студентів вилучати потрібні смисли у текстах різних видів та стилів, необхідні для побудови осмисленого текстуального масиву (комунікації);

- сформованості у студентів цілісних теоретичних уявлень про умови впливу мовлення на поведінку аудиторії;

- оволодіння основними поняттями, категоріями, методами та прийомами риторики, іманентною метою якого виступає формування вмінь та навичок реалізації риторичних технологій у практичній мовленнєвій діяльності;

- наближення матеріалу, що вивчається, до специфіки лінгвістичного вузу, сприяння підвищенню професійної орієнтації у вивченні риторики, забезпечення наявності завдань, які передбачають прямі міжпредметні зв'язки.

Місце дисципліни у навчальному процесі. Курс “Основи риторики” у навчальному процесі виконує функції залучення студентів до реалізації актуальних завдань сучасної гуманітарної політики, сприяє формуванню свідомої, творчої особистості, її мовленнєвої культури, культури ведення діалогу, дискусії, доведення власної точки зору та коректного ставлення до опонента, а також сприяє вихованню толерантності до іншої думки та умінню досягнення “конфліктного ситуативного консенсусу” (П.Рікьор) – того варіанту консенсусу, який є найбільш реальним за умов постсучасного світу. Важливою функцією курсу є забезпечення студентів найважливішими методами аналізу текстів різних жанрів, що сприяє формуванню власної точки зору на одержувану інформацію, здатність вичленовувати потрібні смисли з невпинного потоку інформації (щільність та тотальність якого, на думку багатьох сучасних філософів, виступає рівноцінним замінником цензури, оскільки не передбачає орієнтації у ньому та вибіркового ставлення з боку реципієнта) та критично ставитися до пропагандистських заходів і прийомів різних ґатунків. Зазначені здібності, у свою чергу, сприяють формуванню свідомого, відповідального та соціально активного громадянина. Крім того, завдяки своїй спрямованості на концепцію перманентної системи освіти, яка відповідає вимогам до професійної гнучкості, що пред'являються до спеціаліста сучасним постіндустріальним суспільством, здатності постійно оновлювати професійні позиції, зазначений курс сприяє розвитку професійних якостей майбутніх педагогів та перекладачів, оскільки забезпечує їх знанням техніки підготовки промов різних жанрів (у тому числі, й навчальних промов – лекцій, публічних виступів тощо) та умінням реалізації цих знань на практиці, а також допомагає поповнювати свої професійні знання, користуючись навичками роботи з довідковим матеріалом, здійснювати градуювання поняття, творення таксономічних схем тощо.

Відповідно до зазначеної вище теоретичної та практичної значущості осягнення студентами курсу “Основи риторики”, він входить до навчальної програми освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”.

Реалізація означених вище мети і завдань навчального курсу відбувається шляхом цілеорієнтованого здійснення міжпредметних зв'язків, насамперед, у галузі дисциплін філологічного, філософського та соціально-гуманітарного циклу. Таким чином, матеріали навчального курсу розроблено на підставі синтезу знань, умінь та навичок студентів, отриманих у процесі попереднього вивчення стилістики, лексикології, теорії літератури, теорії перекладу, а також культурології, філософії, основ правознавства та конституційного права, історії України та інших дисциплін соціально-гуманітарного циклу, а також психології, педагогіки, лінгвокраїнознавства, історії країни, мова якої вивчається. Такий підхід до міжпредметних зв'язків, у свою чергу, передбачає цілеспрямований перехід від предметної до проблемної орієнтації навчального матеріалу. Здійснення такого підходу також забезпечується наявністю завдань, які передбачають прямі міжпредметні зв'язки, як-от, підготовка промов на тему “Я – громадянин України”, для різних професійно спрямованих типів аудиторії, яка передбачає узагальнення та синтез знань практично з усіх означених вище дисциплін тощо. Крім того, з урахуванням включення курсів логіки та стилістики у навчальні плани як спеціальності “Філологія”, так і спеціальності “Переклад”, тема “Логічна аргументація” представлена у даній програмі у скороченому варіанті, а тема “Елокуція” подається лише в загальних рисах. Таким чином, ми уникаємо дублювання навчального матеріалу і, одночасно, відтреновуємо та закріплюємо на практичних завданнях матеріал, який викладався у рамках інших дисциплін.

Програма розрахована на вивчення курсу “Основи риторики” студентами V курсу у ІХ семестрі. Лекційний курс супроводжується семінарськими заняттями та самостійною роботою студентів. Обсяг курсу 54 години; 2 години – лекційних; 2 години – семінарських; 48 годин – самостійна робота. По закінченні вивчення курсу “Основи риторики” студенти складають усний залік.

ІІ. ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ КУРСУ ЗА РОЗДІЛАМИ, ТЕМАМИ І ВИДАМИ ЗАНЯТЬ




^ Назва частин, розділів за темами

Всього

Лекції

Семін.

Самост.

1.

Тема 1: Риторика як теорія мовленнєвої доцільності. Класифікація цільових установок мовлення

8

2




6

2.

Тема 2: Категорії риторики. Риторика як техніка мовленнєвого винаходу

4







4

3.

Тема 3: Етапи здійснення мовленнєвого винаходу. Інвенція. Диспозиція. Елокуція

24




2

22

4.

Тема 4: Аргументація як аспект диспозиції. Логічні помилки та маніпулятивні прийоми

10








10


5.

Тема 5: Етапи розвитку та історичні особливості риторики

8







8




Всього

54

2

2

50

ІІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТА ДИСЦИПЛІНИ

^ Назва розділів і тем лекцій, зміст (тема, мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття лекції), тема, мета, короткий зміст семінарських занять

Кількість годин

^ Календарні строки

Назва, зміст розділів і тем, винесених на сам. опрацювання

Кількість годин

Література до розділів і тем (вказується з посиланням на розділ ІV)

а) основна;

б) додаткова

Засоби навчання (вказується з посиланням на розділ ІV)

Методи і форми контролю

^ Тема 1: “Риторика як теорія мовленнєвої доцільності. Класифікація цільових установок мовлення”.

Мета: з'ясувати предмет риторики, місце риторики у системі гуманітарного знання, її значення для здійснення процесу комунікації; охарактеризувати принципові відмінності жанрів усної словесності у залежності від цільових установок промовця.

^ Провідна ідея: риторика являє собою не стільки науку про красномовство, скільки дисципліну, що вивчає мовленнєву доцільність, або, іншими словами, усвідомлене “говоріння” та коректне творення мовлення.

^ Основні проблеми: визначити предмет риторики, найактуальніші завдання, що постають перед риторикою; охарактеризувати місце риторики у системі гуманітарного знання; визначити основні жанри усної словесності згідно з цільовими установками промовця та сфери ефективності, обумовлені природою цих жанрів; з'ясувати царини ораторської практики відповідно до умов, згідно з якими ведеться мовлення.

^ Ключові поняття: риторика, поетика, красномовство, мовленнєва доцільність, еристика, діалектика, софістика, ораторика, промова судова, дорадча, показова (епідейктична), гомілетика, навчальна промова, проповідь, пропаганда.

Зміст:

1. Предмет риторики. Традиції класичної риторики.

2. Закон зв’язку мови і суспільства. Розвиток фактури мови і суспільства.

3. Особливості мовної комунікації:

3.1. Моральність у риторичному мовленні.

3.2. Позиція реципієнта.

3.3. Свідоме / безсвідоме і фальсифікація у мовній комунікації.

4. Місце риторики: протиставлення риторики та поетики.

5. Місце риторики: відношення до логіки, стилістики, граматики.

6. Умови ведення мовлення як основа виокремлення царин ораторської практики (еристики, діалектики, софістики).

7. Класифікація цільових установок мовлення як основа розрізнення жанрів усної словесності (ораторики та гомілетики).

7.1. Судова, дорадча та показова промови як основні жанри ораторики.

7.2. Проповідь, пропаганда та навчальна промова як основні жанри гомілетики.

2

ІХ семестр

Зміст:

2. Закон зв’язку мови і суспільства. Розвиток фактури мови і суспільства.

3. Особливості мовної комунікації:

3.1. Моральність у риторичному мовленні.

3.2. Позиція реципієнта.

3.3. Свідоме / безсвідоме і фальсифікація у мовній комунікації.


6

4.1. (2, 4, 7)

4.2 (1, 2, 3, 11, 26).

4.3. (2, 3)

Представлення власних промов, обговорення промов, залік

Тема 2: “Категорії риторики. Риторика як техніка мовленнєвого винаходу”.

Мета: охарактеризувати найширші категорії риторики, за допомогою яких переконання реалізується у конкретних повідомленнях; продемонструвати взаємозв'язок зазначених категорій та їх практичне значення для творення доречної та доцільної промови.

^ Провідна ідея: риторика являє собою техніку доцільного мовленнєвого винаходу; доцільність винаходу забезпечується дотриманням умов, узагальнених у категоріях риторичного логосу, риторичного пафосу та риторичного етосу.

^ Основні проблеми: оратор формує свій образ за посередництвом мовлення, тому абсолютна щирість оратора найчастіше закінчується програшем; образ оратора залежить від аудиторії, предмета мовлення та типу мовлення; реалізація цілі риторики, вираженої у її найшіршій категорії – рersuasio, – переконання слухачів забезпечується завдяки застосуванню риторичних засобів, узагальнених у таких категоріях, як логос, етос та пафос.

^ Ключові поняття: рersuasio, логос, етос, пафос, типи загального пафосу (героїчний, романтичний, сентиментальний, натуралістичний, іронічний), топіка (сукупність “загальних місць”).

4

ІХ семестр

Зміст:

1. Риторика як техніка мовленнєвого винаходу. Умови здійснення доцільного мовленнєвого винаходу.

2. Рersuasio як найширша категорія класичної риторики. Реалізація переконання у конкретних повідомленнях.

3. Логос як сукупність засобів переконання, що апелюють до розуму.

4. Етос як етичні умови переконання, які одержувач промови пропонує її творцю. Поняття топіки.

5. Пафос як сукупність засобів переконання, що апелюють до почуттів. Типи пафосу за Арістотелем.

6. Взаємодія етосу, логосу та пафосу у процесі здійснення конкретного мовленнєвого винаходу.

4

4.1. (2, 3, 4, 7, 9)

4.2. (1, 2, 3, 4, 14, 16, 30, 31, 37).

4.3. (2, 3, 4).

Представлення резюме та анотацій науково-публіцистичних текстів, промов, обговорення резюме, анотацій, промов, залік

Тема 3: “Етапи здійснення мовленнєвого винаходу. Інвенція. Диспозиція. Елокуція”.

Мета: продемонструвати взаємозв'язок між усіма стадіями процесу мовленнєвого винаходу, докладно охарактеризувати стадії інвенції, диспозиції та елокуції, забезпечити уміння застосовувати методи, прийоми та засоби, властиві для кожної стадії, у здійсненні самостійного мовленнєвого винаходу.

^ Провідна ідея: доцільність мовленнєвого винаходу, впливовість промови визначається не наслідуванням класичних зразків відповідного жанру, а творчим використанням методів, прийомів та засобів, властивих для кожної стадії мовленнєвого винаходу.

^ Основні проблеми: інвенція – розділ риторики та етап мовленнєвого винаходу, на якому відбувається відбір предметів реальної дійсності, що мають стати предметом майбутнього повідомлення, відмежування таких предметів від інших, а також систематизація знань оратора стосовно зазначеного предмету; доспозиція – розділ риторики та етап мовленнєвого винаходу, на якому предмет промови перетворюється на поняття та розташовується у системі інших понять; елокуція – розділ риторики та етап мовленнєвого винаходу, на якому оратор забезпечує промову стилістичними засобами – тропами та фігурами.

^ Ключові поняття: інвенція, градуювання, таксономія, фаза орієнтації, фаза вибору, фаза занурення, диспозиція, викладення, аргументація, рекламний вступ, вступ-вербування союзників, вступ-презентація теми, основна частина, моделі ab ovo та in medias res, дедуктивний, індуктивний, аналогічний, стадіальний, концентричний методи, сумативне закінчення (з розгортанням на предмет повідомлення, на структуру повідомлення), типологізуюче закінчення (з перспективою, з фоном), апелююче закінчення, “елегантний фінал”.

Семінар № 1.

(Семінар-практикум)

Тема: Осягнення умов та етапів здійснення мовленнєвого винаходу у процесі підготовки конкретних повідомлень.

^ Мета: здійснити рубіжний контроль за глибиною знань та сформованістю умінь, передбачених темами №№ 1, 2, 3.

Зміст:

Підготовка студентами власних промов згідно з умовами, заданими у плані семінарського заняття.

1
2


ІХ семестр


Зміст:

1. Інвенція як мистецтво попередньої систематизації матеріалу.

1.1. Мотиви відбору “фрагментів дійсності”.

1.2. Таксономія.

1.3. Топіка та її застосування на етапі інвенції.

1.4. Типи матеріалу у складі повідомлення та фази інвенції.

2.3. Моделі та методи викладення матеріалу в основній частині повідомлення.

2.4. Закінчення промови. Типи закінчення.

3. Елокуція у складі риторики. Основні прийоми елокуції.

4. Акція та меморія у складі риторики.


22


4.1. (1, 2, 5, 6, 7, 8);

4.2. (4, 7, 14, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 40, 41, 42, 43, 44, 46, 49, 50, 54-60).


4.3. (1, 3, 4, 5).

Усне опитування, дискусія, аналіз за відповідними параметрами запропонованих викладачем промов, представлення власних промов, їх аналіз, залік










^ Тема 4: “Аргументація як аспект диспозиції. Логічні помилки та маніпулятивні прийоми”.

Мета: охарактеризувати основні закони, принципи та прийоми логічної і аналогічної аргументації; визначити значення використання прийомів паралогіки у процесі здійснення мовленнєвого винаходу.

^ Провідна ідея: негативне використання законів логіки та перетворення їх на прийоми паралогіки виступає формою непрямого впливу на аудиторію.

Основні проблеми: аргументація – мистецтво добору вагомих аргументів та мистецтво ведення дискусії; логічна аргументація являє собою метод руху від загального до часткового; тотожність та розрізнення являють собою підгрунтя аналогічної аргументації; логічні помилки, що виникають у процесі демонстрації, можуть використовуватись у якості риторичних тропів та фігур.

^ Ключові поняття: аргументація, теза, аргумент, логічна аргументація, силогізм, логічні закони, аналогічна аргументація, рефлексивність, симетричність, транзитивність, фізична аналогія, метафізична аналогія, пропорційна аналогія, атрибутивна аналогія, демонстрація, логічні помилки, паралогіка.

Зміст:

1. Логічна аргументація. Теза. Аргументи.

2. Принципи логічної аргументації. Логічні закони.

3. Аналогічна аргументація.

4. Демонстрація. Логічні помилки. Логіка і паралогіка в риториці.

10


4.1. (1, 9)

4.2. (20, 23, 29, 38, 39, 58).


4.3. (1, 2, 3, 4).

Усне опитування, дискусія, перевірка виконання практичних завдань, залік.










^ Тема 5: “Етапи розвитку та історичні особливості риторики”.

Мета: прослідкувати еволюцію умов та приципів здійснення риторичного винаходу у різних типах суспільства.

^ Провідна ідея: попри принципові зміни у ставленні до предмету риторики у різні історичні періоди, протягом усієї історії риторика залишалась особливою цариною знання про те, яким чином передавати та зберігати інформацію.

^ Основні проблеми: вчення про цілі промови виступало основним полем суперечок античних риторів; середньовічна риторика, будучи включена у сім “обраних наук”, перетворюється на нормативну дисципліну, слідувати вимогам якої вважається обов'язковим; тлумачення риторики як “науки про красномовство” у новочасний період визначається специфікою європейської парадигми Просвітництва; сьогоднішня соціокультурна “парадигма нестабільності” потребує повернення до тлумачення риторики як теорії здійснення доцільного мовленнєвого винаходу.

^ Ключові поняття: доцільність як гармонійність мовленнєвого винаходу в античності, середньовічний диспут, “навчальна риторика”, “протестантська риторика”, “раціональна риторика”, контент-аналіз, теорія комунікації, семіотика.

Зміст:

1. Мовленнєва практика греко-римської античності.

2. Середньовічна риторика як нормативна дисципліна.

3. Новочасні метаморфози риторики.

4. Сучасний етап розвитку риторики: взаємодія риторики з семіотикою, психолінгвістикою та теорією комунікації.

5. Історія риторики на теренах України.

8


4.1. (1, 3, 4, 6, 7)

4.2. (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 25, 39, 45, 46, 47, 49).


4.3. (2, 3, 6).

Дискусія, перевірка знань з даної теми у процесі представлення та обговорення власних промов.

^ ІV. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
4.1 Основна література.
1. Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учебное пособие для вузов. – М., 2001.

2. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория речевой коммуникации. – М., 2001.

3. Александров Д.Н. Риторика: Учебное пособие для вузов. – М., 1999.

4. Рождественский Ю.В. Теория риторики. – М., 1999.

5. Сагач Г.М. Живе слово полеміста. – К., 1991.

6. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993.

7. Сагач Г.М. Риторика. – К., 2000.

8. Сагач Г.М., Мартиненко В.Ф. Мистецтво ділового спілкування. – К., 1991.

9. Сагач Г.М., Юнина Е.А. Риторика в интеллектуальных играх. – К., 1991.

^ 4.2 Додаткова література.
1. Аристотель. Сочинения. Т. 1 - 4. - М., 1975 - 1984.

2. Аристотель. Поэтика. – Аристотель и античная литература. - М., 1987.

3. Аристотель. Риторика. – Античные риторики. - М., 1978.

4. Аристотель. Топика. – Сочинения в 4-х т. - М., 1978, т. 2.

5. Античная поэтика: Риторическая теория и литературная практика. – М., 1991.

6. Античные риторики. - М.: МГУ, 1978.

7. Античные теории языка и стиля. - М.-Л., 1936.

8. Антология русской риторики.—М., 1995.

9. Аристотель и античная литература. - М., 1978.

10. Вомперский В.П. Риторики в России XVII - XVIII вв. - М., 1988.

11. Ломоносов М.В. Краткое руководство к красноречию. Полн. собр. соч. - М.-Л., 1952, т. 7.

12. Памятники позднего античного ораторского и эпистолярного искусств ІІ-У вв.- М., 1964.

13. Поэтика древнегреческой литература. - М., 1981.

14. Платон. Сочинения. В 3-х т. - М., 1968-1970.

15. Прокопович Ф. Сочинения. - М.-Л., 1961.

16. Судебное красноречие русских юристов прошлого. - М., 1992.

17. Цицерон М.Т. Речи. - М., 1962, т. 1,2.

18. Цицерон М.Т. Три трактата об ораторском искусстве. - М., 1972.

19. Аверинцев С.С. Риторика как подход к обобщению действительности. – Поэтика древнегреческой литературы. - М., 1981.

20. Аветян З.Г. Смысл и значение. - Ереван, 1979.

21. Азбука делового общения: Встречи. Переговоры. Переписка.- М., 1991.

22. Андреев В.И. Деловая риторика. Практический курс для творческого саморазвития делового общения, полемического и ораторского мастерства. - Казань, 1993.

23. Арутюнова Н.Д. Логические теории значения. Принципы и методы семантических исследований. - М., 1976.

24. Арутюнова Н.Д. Метафора. Метонимия. / Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990.

25. Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики. - М., 1991.

26. Безменова Н.А. Теория и практика риторики массовой коммуникации. - М., 1989.

27. Бельчиков Ю.А. Говорите ясно и просто. - М., 1980.

28. Бернацкий Г.Г. Культура политической дискуссии. - Л., 1991.

29. Брутян Г.А. Аргументация. - Ереван, 1984.

30. Васильева А.Н. Основы культуры речи. - М., 1990.

31. Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. - Ростов-на-Дону, 1982.

32. Стилистика художественной речи. - Калинин, 1982.

33. Гельгардт Р.Р. О языковой норме. / Вопросы культуры речи, вып. 3. - М., 1961.

34. Гиро П. Разделы и направления стилистики и их проблематика. / Новое в зарубежной лингвистике, вып.. IX. - М., 1980.

35. Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж.-М. и др. Общая риторика. - М., 1986.

36. Иванова С.Ф. Искусство диалога, или Беседы о риторике. - Пермь, 1992.

37. Иванова С.Ф. Специфика публичной речи. - М., 1978.

38. Иванушкина П.Ф. Риторика. Логические, психологические и языковые основы речевой деятельности. - Ставрополь, 1993.

39. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

40. Козаржевский А.И. Мастерство устной речи. - М., 1984.

41. Кохтев Н.Н. Ораторская речь: Стиль и композиция. - М., 1992.

42. Кохтев Н.Н. Основы ораторской речи. - М., 1992.

43. Кохтев Н.Н. Риторика. - М., 1994.

44. Кохтев Н.Н. Эмоциональное воздействие пропагандистского слова. - М., 1981.

45. Кузнецова Т.И., Стрельникова И.П. Ораторское искусство в Древнем Риме.-М., 1976.

46. Культура парламентской речи. - М., 1994.

47. Лотман Ю.М. Риторика. / Труды по знаковым системам, вып. XII. - Тарту, 1981.

48. Маркичева Т.Б., Ножкин Е.А. Мастерство публичного выступления. - М,1989.

49. Мастера красноречия. - М., 1991.

50. Ножкин Е.А. Мастерство устного выступления. - М., 1989.

51. Об искусстве полемики. - М., 1982.

52. Об ораторском искусстве, - М., 1973.

53. Павлова К.Г. Искусство спора: Логико-психологические аспекты. - Владивосток, 1988.

54. Павлова К.Г. Психология спора. - Владивосток, 1988.

55. Павлова К.Г. Спор, дискуссия, полемика. - М., 1991

56. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора. - М., 1991.

57. Сергеич П. Основы искусства речи. - М., 1992.

58. Соколов К.Г. Проблемы научной дискуссии. - М., 1980.

59. Сопер П.Л. Основы искусства речи. - М., 1992.

60. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или Переговоры без поражения.-М., 1990.

^ 4.3. Засоби навчання
1. Словникові картки.

2. Порівняльні таблиці (з тем 1, 2, 4, 5).

3. Хрестоматії (текстуальні добірки) з юридичної, політичної та філософської тематики.

4. Статті сучасних українських та зарубіжних авторів, опубліковані у наукових та публіцистичних часописах, уривки з газетних статей.

5. Ситуативні сценарії для ділової гри.

6. Історико-культурні схеми.

^ V. ВИМОГИ ДО РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА

5.1 Вимоги до знань
Освоєння навчальної дисципліни “Основи риторики” передбачає такі вимоги до знань:

- знання основних підходів до визначення предмету та функцій риторики;

- знання провідних концепцій тлумачення центральних категорій риторики – категорій “логос”, “пафос”, “етос”;

- знання структури загальної риторики, її головних понять, методів, прийомів;

- знання історичного шляху розвитку світової та вітчизняної риторики;

- знання шляхів реалізації риторичних технологій у практичній мовленнєвій діяльності.

^ 5.2 Вимоги до умінь та навичок
Навчальний курс орієнтується на формування таких умінь:

- уміння здійснювати аналіз риторичної специфіки різних видів текстів;

- уміння вилучати потрібні смисли у текстах різних видів та стилів, необхідні для побудови осмисленого текстуального масиву (комунікації);

- уміння застосовувати методи, прийоми та засоби, властиві для кожної стадії мовленнєвого винаходу, у процесі самостійної підготовки та презентації власних промов;

- уміння здійснювати побудову промов різної спрямованості;

- уміння використовувати основні технології раціонального та емоційного впливу на аудиторію;

- уміння на основі орієнтації у понятійно-категоріальному апараті риторики здійснювати самостійне мислення та застосовувати одержані знання до розв'язання нестандартних (творчих) проблемних питань та практичних завдань.
У процесі освоєння курсу у студентів виховуються такі навички:

- навички гуманітарного мислення, діалогічної та комунікативної культури;

- навички запитальності та рефлексивності у процесі тлумачення різних видів текстів;

- навички здійснення аргументованого, доцільного та коректного доведення власної думки, позиції.

^ 5.3. Зразки контрольних матеріалів.

Особливості системи контролю і оцінювання знань.

Вивчення курсу передбачає такі види контролю:

1. Самоконтроль.

2. Контроль за поточною навчальною діяльністю студента.

3. Рубіжний контроль.

4. Семестровий контроль (залік).
Вимоги до видів контролю:

Система контролю за навчальною діяльністю будується за схемою:
А) Контроль за поточною навчальною діяльністю:
Об'єктами контролю є:

а) успішність виконання студентом завдань до семінарських занять, опанування обов'язковими джерелами та іншою обов'язковою літературою, успішність засвоєння лекційного матеріалу.

Форми контролю: усне опитування, перевірка виконання письмових практичних завдань, дискусія, аналіз за відповідними параметрами запропонованих викладачем промов, представлення резюме та анотацій науково-публіцистичних текстів, обговорення резюме, анотацій, представлення власних промов, обговорення власних промов.

б) успішність засвоєння матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання.

Форми контролю: перевірка виконання письмового завдання, письмова контрольна робота, контроль знань шляхом перевірки виконання практичних завдань до семінарських занять, усні повідомлення на семінарі.

в) відвідування студентами семінарських занять.

Оцінювання: навчальна діяльність студента є успішною за умови задовільного виконання всіх обов'язкових завдань та відвідування семінарських занять.

В) Рубіжний контроль:
Об'єктом контролю є: успішність засвоєння кола теоретичних питань, що складають зміст навчальних модулів (тем) “Риторика як теорія мовленнєвої доцільності. Класифікація цільових установок мовлення”, “Категорії риторики. Риторика як техніка мовленнєвого винаходу” та “Етапи здійснення мовленнєвого винаходу. Інвенція. Диспозиція. Елокуція”, а також формування навичок практичного застосування отриманих знань у процесі підготовки власних промов.

Форми контролю: підготовка студентами власних промов згідно із заданими умовами відповідно до ситуативних сценаріїв для ділової гри, демонстрація зазначених промов та їх обговорення у процесі проведення ділової гри.

Оцінювання: проходження рубіжного контролю є успішним, якщо студент у процесі демонстрації власної промови, її обговорення та аналізу промов інших студентів продемонстрував задовільний рівень володіння знаннями та вміннями, формування яких у рамках відопвідних модулів передбачено програмою, і не допускав при цьому значних помилок.

С) Семестровий контроль (залік):
Об'єктом контролю є: ступінь розвиненості способу мислення студентів, їх базової теоретичної компетентності, передбаченої робочою програмою з курсу, здатності до інноваційного використання отриманих знань (яке передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії у процесі самостійного здійснення мовленнєвого винаходу), набуті студентом у результаті вивчення усього курсу “Основи риторики”.

Форми контролю: індивідуальна бесіда з викладачем, що передбачає відповіді на 3 питання (репродуктивний рівень – 1 питання, алгоритмічний рівень – 1 питання, творчий рівень – 1 питання), у ході якої перевіряється глибина теоретичних знань та практичних умінь, набутих студентом у результаті вивчення курсу.

Оцінювання:

Допуском до заліку є успішна навчальна діяльність студента, задовільне відвідування семінарських занять, успішне проходження рубіжного контролю.

Оцінка “зараховано” виставляється за повні та грунтовні відповіді на питання викладача, за вміння застосовувати набуті знання для розв'язання алгоритміних та творчих завдань.

Оцінка “незараховано” виставляється за відсутність міцних знань теорії та невміння розв'язувати алгоритмічні та творчі завдання.

^ ЗРАЗОК

навчального матеріалу для поточного контролю
Семінар № 1
Тема: Осягнення умов та етапів здійснення мовленнєвого винаходу у процесі підготовки конкретних повідомлень.
План.

1. Тактика та варіанти вступу до промови.

2. Моделі та методи викладення матеріалу в основній частині повідомлення.

3. Закінчення повідомлення: типи доцільного (релевантного) фіналу та „елегантний фінал”.
Питання та завдання:

1. Опрацюйте теоретичний матеріал розділу “Диспозиція” з підручника: “Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учебное пособие для вузов. – М., 2001.” – С.62-82, 137-146.

У процесі опрацювання даного матеріалу зверніть увагу на зразки, наведені у додатках №№ 4, 5 до планів семінарських занять.

2. Після опрацювання теоретичного матеріалу виконайте наступні практичні завдання.

2.1. Проаналізуйте вступи до промов, представлені у додатку№6 до планів семінарських занять, та визначте: 1) тип вступу, його тактику; 2) використані у ньому моделі та методи викладення.

2.2. Проаналізуйте за наступними параметрами:

- тип вступу;

- модель та метод викладення основної частини;

- тип закінчення

тексти, представлені у додатку№7 до планів семінарських занять.

Результат аналізу коротко зафіксуйте письмово для оперативнішої роботи на семінарському занятті.

2.3. Підготуйте письмово усі типи вступу (рекламний з метою активізації уваги присутніх; рекламний з метою стимулювання інтересу до промовця; вербування союзників завдяки зняттю протиріч; вербування союзників з допомогою відкладальної тактики; презентація теми у спокійній мовленнєвій ситуації) та усі типи закінчення (сумативне закінчення з розгортанням на зміст промови; сумативне закінчення з розгортанням на структуру промови; типологізуюче закінчення з перспективою; типологізуюче закінчення з фоном; апелююче закінчення; “елегантний фінал”) до однієї з двох відомих Вам статей: або до статті У.Еко “От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст”, або до статті А.Прієпи “Задача дня: продавливать и не подставляться”.

3. Підготуйте письмово (обсягом не більше, ніж на 3-4 хвилини) дві промови відповідно до представлених нижче типів ситуації:

1) Ви – батько чи мати першокласника. Вчителька Вашого сина попросила Вас підготувати коротку промову на тему “Значення слова у житті людини” (з орієнтацією на головні ідеї статей У.Еко “От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст” та А.Прієпи “Задача дня: продавливать и не подставляться”) й представити її на класній годині. Зробіть усе, щоб Вашій дитині не було за Вас соромно.

2) Випадково Ви потрапили у гурт студентської молоді (студенти 3-5-х курсів різних київських вищих навчальних закладів). Студенти обговорюють проблеми української освіти, переваги та недоліки підписання Україною Болонської Декларації. Декілька особливо активних молодих людей намагаються довести, що наші негаразди пов'язані, у першу чергу, з орієнтацією нашої освітньої системи на гуманітарний цикл предметів, з витратою студентами зайвого часу на вивчення непрофілюючих предметів: філософії, культурології, політології, риторики та ін., замість того, щоб присвятити цей час вивченню вузькоспеціалізованих курсів, ознайомленню з новими технологічними досягненнями тощо. Вони стверджують, що «порожнє патякання» на семінарах з гуманітарних предметів лише привчає людину до неробства та відбирає дорогоцінний час. Дайте достатньо коротку, але дієву відповідь стосовно значення слова у житті людини (орієнтуючись на головні ідеї статей У.Еко “От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст” та А.Прієпи “Задача дня: продавливать и не подставляться”), що заперечувала б наведену вище позицію.

При цьому для кожної з двох підготовлених Вами промов оберіть особливості побудови з наступного списку :

1) використовуючи один з представлених нижче варіантів вступу:

- рекламний з метою активізації уваги присутніх;

- рекламний з метою стимулювання інтересу до промовця;

- вербування союзників завдяки зняттю протиріч;

- вербування союзників з допомогою відкладальної тактики;

- презентація теми у спокійній мовленнєвій ситуації.

2) будуючи викладення основної частини відповідно до однієї з наступних моделей та одного з наступних методів:

- за допомогою моделі природного порядку слідування елементів цілого (ordo naturalis (ab ovo));

- за допомогою моделі штучного порядку слідування елементів цілого (ordo artificialis (in medias res)) з використанням одного з наступних методів:

- дедуктивного;

- індуктивного;

- аналогічного;

- стадіального;

- концентричного;

3) використовуючи один з представлених нижче варіантів закінчення:

- сумативне закінчення з розгортанням на зміст промови;

- сумативне закінчення з розгортанням на структуру промови;

- типологізуюче закінчення з перспективою;

- типологізуюче закінчення з фоном;

- апелююче закінчення;

- “елегантний фінал”.

Можливо також поєднання певних умов одного рівня (наприклад, поєднання стадіального та концентричного методів викладення тощо). При цьому Ви маєте чітко зафіксувати обрані Вами умови та зазначити їх письмово після тексту промови з метою точної оцінки того, як Ви справилися з власноручно обраним завданням, а також бути готові відстоювати Ваш вибір моделей та методів викладення відповідно до запропонованої ситуації.

Таким чином, кожен студент готує 2 промови, обираючи моделі та методи їх побудови сам. При цьому ці дві промови мають відрізнятися умовами та методом їх побудови. На семінарі студент представлятиме усно ту з промов, яку обере викладач або яка буде доцільнішою з точки зору роботи на семінарі.

Будьте готові пояснити, захистити принципи побудови Вашого варіанту викладення.
Література:

Підручники:

1. Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учебное пособие для вузов. – М.: ПРИОР, 2001. – С.62-82, 137-146.

2. 2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 2003. – С.110-133.

3. Рождественский Ю.В. Теория риторики. – М.: Добросвет, 1999. – С.177-229.

4. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория речевой коммуникации. – М.: Дело, 2001. – С.169-258.

5. Сагач Г. Риторика. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2000.

6. Абрамович С.Д. Риторика: Для студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ. – Л.: „Світ”, 2001.

7. Михальская А.К. Педагогическая риторика: История и теория: Учебное пособие для студентов пед. институтов и университетов. – М.: Изд. центр „Академия”, 1998.

Додаткова:

Аристотель. Риторика. – В кн.: Античные риторики. - М., 1978.

Аристотель. Топика. Сочинения в 4-х т. - М., 1978, т. 2.

Античная поэтика: Риторическая теория и литературная практика. – М., 1991.

Античные риторики. - М.: МГУ, 1978.

Безменова Н.А. Теория и практика риторики массовой коммуникации. – М., 1989

Горский Д.П. Вопросы абстракции и образования понятий. – М., 1961

Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж.-М. и др. Общая риторика. – М., 1986

Иванова С.Ф. Искусство диалога, или беседы по риторике. – Пермь, 1992

Иванова С.Ф. Специфика публичной речи. – М., 1978

Иванушкина П.Ф. Риторика. Логические, психологические и языковые основы речевой деятельности. – Ставрополь, 1993

Кохтев Н.Н. Ораторская речь: Стиль и композиция. – М., 1992

Кохтев Н.Н. Основы ораторской речи. – М., 1992

Кохтев Н.Н. Риторика. – М., 1994

Сопер П.Л. Основы искусства речи. – М., 1992

Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или Переговоры без поражения.-М., 1990.

^ В) ЗРАЗОК

навчального матеріалу для рубіжного контролю
Об'єкт контролю: успішність засвоєння кола теоретичних питань, що складають зміст навчальних тем “Риторика як теорія мовленнєвої доцільності. Класифікація цільових установок мовлення”, “Категорії риторики. Риторика як техніка мовленнєвого винаходу” та “Етапи здійснення мовленнєвого винаходу. Інвенція. Диспозиція. Елокуція”, а також формування навичок практичного застосування отриманих знань у процесі підготовки власних промов.

Мета: сформувати практичні навички використання знань, набутих у процесі вивчення відповідних модулів, для самостійної підготовки та презентації власних промов різної спрямованості.

Завдання:

- забезпечити засвоєння знань змісту центральних категорій риторики – категорій “логос”, “пафос”, “етос”, знань принципів підготовки промови, етапів, методів, прийомів підготовки;

- сформувати уміння застосовувати зазначені знання для контролю доречності та доцільності власного мовленнєвого винаходу та аналізу релевантності щодо поставлених умов промов інших студентів;

- сформувати уміння реалізації риторичних технологій у практичній мовленнєвій діяльності;

- сформувати уміння застосовувати свої знання до розв'язання (на основі орієнтації у понятійно-категоріальному апараті риторики) стандартних (алгоритмічних) питань та практичних завдань і здійснювати самостійне мислення у процесі виконання нестандартних (творчих) практичних завдань.

Форми контролю: підготовка студентами власних промов згідно із заданими умовами відповідно до ситуативних сценаріїв для ділової гри, демонстрація зазначених промов та їх обговорення у процесі проведення ділової гри.

Оцінювання: проходження рубіжного контролю є успішним, якщо студент у процесі демонстрації власної промови, її обговорення та аналізу промов інших студентів продемонстрував задовільний рівень володіння знаннями та вміннями, формування яких у рамках відопвідних модулів передбачено програмою, і не допускав при цьому значних помилок.

МАТЕРІАЛ

для рубіжного контролю (модулі 1, 2, 3)
Практикум.
Тема: Осягнення умов та етапів здійснення мовленнєвого винаходу у процесі підготовки конкретних повідомлень.
^ Питання та завдання:

Підготуйте письмово (обсягом не більше, ніж на 2,5-3 сторінки) дві промови, обираючи два з трьох представлених нижче типів аудиторії:

1) Ви – батько чи мати першокласника. Вчителька Вашого сина попросила Вас підготувати промову на тему “Я – громадянин України” та представити її на класній годині. Зробіть усе, щоб Вашому сину не було за Вас соромно.

2) Ви – претендент на отримання посади викладача КНЛУ. Випробування, запропоноване Вам, – прочитати публічну лекцію на тему “Я – громадянин України” перед студентами четвертого курсу. Зробіть усе, аби отримати омріяну посаду.

3) Ви – працівник посольства України у країні, мову якої вивчаєте. Ви отримали доручення виступити перед представниками політичної, бізнесової та культурної громадськості цієї країни (з нагоди Дня Незалежності України) з промовою на тему “Я – громадянин України”. Зробіть це так, щоб після цього Ви не втратили своє місце роботи.

При цьому для кожної з двох підготовлених Вами промов оберіть умови побудови з наступного списку :

1) згідно з правилами ораторської (судової / дорадчої / показової (епідейктичної)) або гомілетичної (пропагандистської / промови-проповіді / навчальної) промови;

2) звертаючись до героїчного / сентиментального / романтичного / натуралістичного / іронічного пафосу;

3) використовуючи один з представлених нижче варіантів вступу:

- рекламний з метою активізації уваги присутніх;

- рекламний з метою стимулювання інтересу до промовця;

- вербування союзників завдяки зняттю протиріч;

- вербування союзників з допомогою відкладальної тактики;

- презентація теми у спокійній мовленнєвій ситуації.

4) будуючи викладення основної частини відповідно до однієї з наступних моделей та одного з наступних методів:

- за допомогою моделі природного порядку слідування елементів цілого (ordo naturalis (ab ovo));

- за допомогою моделі штучного порядку слідування елементів цілого (ordo artificialis (in medias res)) з використанням одного з наступних методів:

- дедуктивного;

- індуктивного;

- аналогічного;

- стадіального;

- концентричного;

5) використовуючи один з представлених нижче варіантів закінчення:

- сумативне закінчення з розгортанням на зміст промови;

- сумативне закінчення з розгортанням на структуру промови;

- типологізуюче закінчення з перспективою;

- типологізуюче закінчення з фоном;

- апелююче закінчення;

- “елегантний фінал”.

Можливо також поєднання певних умов одного рівня (наприклад, епідейктична промова з елементами судової; героїчний пафос з елементами натуралістичного; поєднання стадіального та концентричного методів викладення тощо). При цьому Ви маєте чітко зафіксувати обрані Вами умови та зазначити їх письмово після тексту промови з метою точної оцінки того, як Ви справилися з власноручно обраним завданням.

Таким чином, кожен студент готує 2 промови, обираючи умови їх побудови сам. При цьому ці дві промови мають відрізнятися умовами їх побудови. На семінарі студент представлятиме усно ту з промов, яку обере викладач або яка буде доцільнішою з точки зору роботи на семінарі.

Будьте готові пояснити, захистити принципи побудови Вашого варіанту викладення.
Література:

Обов'язкова:

1. Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учебное пособие для вузов. – М., 2001.

2. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория речевой коммуникации. – М., 2001.

3. Рождественский Ю.В. Теория риторики. – М., 1999.

Додаткова:

1. Аристотель. Риторика. – В кн.: Античные риторики. - М., 1978.

2. Аристотель. Топика. Сочинения в 4-х т. - М., 1978, т. 2.

3. Античная поэтика: Риторическая теория и литературная практика. – М., 1991.

4. Античные риторики. - М.: МГУ, 1978.

5. Безменова Н.А. Теория и практика риторики массовой коммуникации. – М., 1989

6. Горский Д.П. Вопросы абстракции и образования понятий. – М., 1961

7. Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж.-М. и др. Общая риторика. – М., 1986

8. Иванова С.Ф. Искусство диалога, или беседы по риторике. – Пермь, 1992

9. Иванова С.Ф. Специфика публичной речи. – М., 1978

10. Иванушкина П.Ф. Риторика. Логические, психологические и языковые основы речевой деятельности. – Ставрополь, 1993

11. Кохтев Н.Н. Ораторская речь: Стиль и композиция. – М., 1992

12. Кохтев Н.Н. Основы ораторской речи. – М., 1992

13. Кохтев Н.Н. Риторика. – М., 1994

14. Сопер П.Л. Основы искусства речи. – М., 1992

15. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или Переговоры без поражения.-М., 1990.

Питання для самоконтролю згідно з навчальними темами
Тема №1:

1. У чому полягають принципові розбіжності у баченні предмета риторики? Які наслідки тягнуть з собою такі розбіжності?

2. Як Ви розумієте тезу про те, що риторика – це дисципліна, яка вивчає мовленнєву доцільність, або, іншими словами, усвідомлене “говоріння” та коректне творення мовлення?

3. Охарактеризуйте принципові відмінності жанрів усної словесності у залежності від цільових установок промовця.

4. Охарактеризуйте царини ораторської практики відповідно до умов, згідно з якими ведеться мовлення.

5. Поясніть зміст таких понять, як: еристика, діалектика, софістика, ораторика, промова судова, дорадча, показова (епідейктична), гомілетика, навчальна промова, проповідь, пропаганда.
Тема №2:

1. Визначте найширші категорії риторики. Розтлумачте їх зміст.

2. Які фактори визначають прийоми та засоби, що обираються промовцем для підготовки та презентації конкретної промови?

3. Якими засобами забезпечується доцільність мовленнєвого винаходу?

4. Поясніть зміст таких понять, як: логос, етос, пафос, типи загального пафосу (героїчний, романтичний, сентиментальний, натуралістичний, іронічний), топіка (сукупність “загальних місць”).

5. Продемонструйте взаємозв'язок зазначених вище категорій та їх практичне значення для творення доречної та доцільної промови.
Тема №3:

1. Охарактеризуйте особливості, етапи та прийоми інвенції як першого етапу мовленнєвого винаходу.

2. Охарактеризуйте типи вступу до промови та умови, за яких використання того чи іншого типу є доцільним.

3. Охарактеризуйте моделі та методи викладення основної частини промови та умови, за яких використання цих моделей і методів є доцільним.

4. Охарактеризуйте типи закінчення до промови та умови, за яких використання того чи іншого типу є доцільним.

5. Як Ви розумієте тезу про необхідність творчого використання методів, прийомів та засобів, властивих для кожної стадії мовленнєвого винаходу?
Тема №4:

1. Розкрийте співвідношення таких елементів аргументації, як теза та аргументи.

2. Охарактеризуйте методи та прийоми логічної аргументації.

3. Охарактеризуйте методи та прийоми аналогічної аргументації.

4. Як Ви розумієте тезу про те, що негативне використання законів логіки та перетворення їх на закони паралогіки виступає формою непрямого впливу на аудиторію.

5. Наведіть приклади стилістичних фігур і тропів та визначте, які саме логічні помилки використані при їх творенні.
Тема №5:

1. Визначте особливі риси античної риторики. Яке значення антична риторика має для сьогодення?

2. У чому полягає специфіка розвитку риторики у середньовіччі?

3. Що послугувало підставою для проголошення “занепаду” риторики у Новий час?

4. Охарактеризуйте особливості сучасного етапу розвитку риторики.

5. Охарактеризуйте найвизначніші етапи історії риторики на теренах України.

^ С) ЗРАЗОК

навчального матеріалу для семестрового контролю з курсу “Основи риторики”
Об'єктом контролю є: ступінь розвиненості способу мислення студентів, їх базової теоретичної компетентності, передбаченої робочою програмою з курсу, здатності до інноваційного використання отриманих знань (яке передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії у процесі самостійного здійснення мовленнєвого винаходу), набуті студентом у результаті вивчення усього курсу “Основи риторики”.

Форми контролю: індивідуальна бесіда з викладачем, що передбачає відповіді на 3 питання (репродуктивний рівень – 1 питання, алгоритмічний рівень – 1 питання, творчий рівень – 1 питання), у ході якої перевіряється глибина теоретичних знань та практичних умінь, набутих студентом у результаті вивчення курсу.

Оцінювання:

Допуском до заліку є успішна навчальна діяльність студента, задовільне відвідування семінарських занять, успішне проходження рубіжного контролю.

Оцінка “зараховано” виставляється за повні та грунтовні відповіді на питання викладача, за вміння застосовувати набуті знання для розв'язання алгоритмічних та творчих завдань.

Оцінка “не зараховано” виставляється за відсутність міцних знань теорії та невміння розв'язувати алгоритмічні та творчі завдання.

І. Зміст та структура заліку
Мета заліку: з’ясування ступеню розвиненості способу мислення студентів, їх базової теоретичної компетентності, передбаченої робочою програмою з курсу, здатності до інноваційного використання отриманих знань (яке передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії у процесі самостійного здійснення мовленнєвого винаходу), набутих студентом у результаті вивчення усього курсу “Основи риторики”.

Призначення: залік виступає підсумковим етапом контролю якості засвоєння студентами основного змісту навчального курсу з “Основ риторики”.
Структура та організаційні засади заліку:

Об'єктом контролю є: ступінь розвиненості способу мислення студентів, їх базової теоретичної компетентності, передбаченої робочою програмою з курсу, здатності до інноваційного використання отриманих знань (яке передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії у процесі самостійного здійснення мовленнєвого винаходу), набуті студентом у результаті вивчення усього курсу “Основи риторики”.

Форми контролю: індивідуальна бесіда з викладачем, що передбачає відповіді на 3 питання (репродуктивний рівень – 1 питання, алгоритмічний рівень – 1 питання, творчий рівень – 1 питання), у ході якої перевіряється глибина теоретичних знань та практичних умінь, набутих студентом у результаті вивчення курсу.

Кожен студент отримує одно теоретичне питання (на вибір викладача), здійснює аналіз запропонованого викладачем тексту промови (алгоритмічний рівень), представляє підготовлену заздалегідь промову на обрану тему, коментуючи особливості власного мовленнєвого винаходу (творчий рівень).
Зміст навчальних тем:

Тема 1: “Риторика як теорія мовленнєвої доцільності. Класифікація цільових установок мовлення”.

1.1. Предмет риторики. Традиції класичної риторики.

1.2. Місце риторики: протиставлення риторики та поетики.

1.3. Місце риторики: відношення до логіки, стилістики, граматики.

1.4. Умови ведення мовлення як основа виокремлення царин ораторської практики (еристики, діалектики, софістики).

1.5. Класифікація цільових установок мовлення як основа розрізнення жанрів усної словесності (ораторики та гомілетики).

1.5.1. Судова, дорадча та показова промови як основні жанри ораторики.

1.5.2. Проповідь, пропаганда та навчальна промова як основні жанри гомілетики.

Тема 2: “Категорії риторики. Риторика як техніка мовленнєвого винаходу”.

2.1. Риторика як техніка мовленнєвого винаходу. Умови здійснення доцільного мовленнєвого винаходу.

2.2. Рersuasio як найширша категорія класичної риторики. Реалізація переконання у конкретних повідомленнях.

2.3. Логос як сукупність засобів переконання, що апелюють до розуму.

2.4. Етос як етичні умови переконання, які одержувач промови пропонує її творцю. Поняття топіки.

2.5. Пафос як сукупність засобів переконання, що апелюють до почуттів. Типи пафосу за Арістотелем.

2.6. Взаємодія етосу, логосу та пафосу у процесі здійснення конкретного мовленнєвого винаходу.

Тема 3: “Етапи здійснення мовленнєвого винаходу. Інвенція. Диспозиція. Елокуція”.

3.1. Інвенція як мистецтво попередньої систематизації матеріалу.

3.1.1. Мотиви відбору “фрагментів дійсності”.

3.1.2. Таксономія.

3.1.3. Топіка та її застосування на етапі інвенції.

3.1.4. Типи матеріалу у складі повідомлення та фази інвенції.

3.2. Диспозиція як розділ риторики.

3.2.1. Вступ до промови. Типи вступу.

3.2.2. Основна частина. Особливості її побудови.

3.2.3. Закінчення промови. Типи закінчення.

3.3. Елокуція у складі риторики. Основні прийоми елокуції.

3.4. Акція та меморія у складі риторики.

Тема 4: “Аргументація як аспект диспозиції. Логічні помилки та маніпулятивні прийоми”.

4.1. Логічна аргументація. Теза. Аргументи.

4.2. Принципи логічної аргументації. Логічні закони.

4.3. Аналогічна аргументація.

4.4. Демонстрація. Логічні помилки. Логіка і паралогіка в риториці.

Тема 5: “Етапи розвитку та історичні особливості риторики”.

5.1. Мовленнєва практика греко-римської античності.

5.2. Середньовічна риторика як нормативна дисципліна.

5.3. Новочасні метаморфози риторики.

5.4. Сучасний етап розвитку риторики: взаємодія риторики з семіотикою, психолінгвістикою та теорією комунікації.

5.5. Історія риторики на теренах України.

Зразок залікового завдання:
1. Охарактеризуйте розділи риторики та стадії процесу мовленнєвого винаходу.
2. Проаналізуйте наступний вступ до промови за такими параметрами:

1) тип вступу та його риторичні особливості;

2) тип загального пафосу даного уривку.
^ Дорогі друзі!

Сьогодні всі можуть почути про те, що людство роз'єднане егоїстичними діями спільнот і окремих людей.

Люди намагаються знайти добробут – і не знаходять його, бо добробут неможливий без усвідомлення спільності інтересів.

Люди створюють політичні блоки – і не досягають миру, оскільки мир передбачає подолання фанатичного егоцентризму.

^ Люди акцентують увагу на збереженні природи – і не можуть створити умови для цього, бо споживацька розбещеність егоцентричної людини дійшла до крайньої точки.

А от чи завжди було так? Можливо, краще не будемо "винаходити велосипед", а подивимося, яким чином формувалося ставлення до природи в інших культурах…”
3. Представте підготовлену Вами промову на одну із запропонованих у питаннях до заліку тем та докладно прокоментуйте особливості Вашої промови за наступними критеріями:

1) тип промови: ораторська (судова / дорадча / показова (епідейктична)) або гомілетична (пропагандистська / промова-проповідь / навчальна) промова;

2) тип загального пафосу;

3) тип вступу;

4) модель та методи викладення основної частини;

5) тип закінчення.

Доведіть доцільність використання саме таких засобів побудови промови.


ІІ. Вимоги до заліку:
Освоєння навчальної дисципліни “Основи риторики” передбачає такі вимоги до знань:

- знання основних підходів до визначення предмету та функцій риторики;

- знання провідних концепцій тлумачення центральних категорій риторики – категорій “логос”, “пафос”, “етос”;

- знання структури загальної риторики, її головних понять, методів, прийомів;

- знання історичного шляху розвитку світової та вітчизняної риторики;

- знання шляхів реалізації риторичних технологій у практичній мовленнєвій діяльності.

^ Навчальний курс орієнтується на формування таких умінь:

- уміння здійснювати аналіз риторичної специфіки різних видів текстів;

- уміння вилучати потрібні смисли у текстах різних видів та стилів, необхідні для побудови осмисленого текстуального масиву (комунікації);

- уміння застосовувати методи, прийоми та засоби, властиві для кожної стадії мовленнєвого винаходу, у процесі самостійної підготовки та презентації власних промов;

- уміння здійснювати побудову промов різної спрямованості;

- уміння використовувати основні технології раціонального та емоційного впливу на аудиторію;

- уміння на основі орієнтації у понятійно-категоріальному апараті риторики здійснювати самостійне мислення та застосовувати одержані знання до розв'язання нестандартних (творчих) проблемних питань та практичних завдань.

^ У процесі освоєння курсу у студентів виховуються такі навички:

- навички гуманітарного мислення, діалогічної та комунікативної культури;

- навички запитальності та рефлексивності у процесі тлумачення різних видів текстів;

- навички здійснення аргументованого, доцільного та коректного доведення власної думки, позиції.

Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру у процесі вивчення відповідних модулів, навчальний матеріал, що передбачено планом самостійної роботи студентів та планом опанування ними джерел і обов’язкової навчальної літератури.

ІІІ. Критерії оцінювання:
Допуском до заліку є успішна навчальна діяльність студента, задовільне відвідування семінарських занять, успішне проходження рубіжного контролю.

Оцінка “зараховано” виставляється за повні та грунтовні відповіді на питання викладача, за вміння застосовувати набуті знання для розв'язання алгоритмічних та творчих завдань.

Оцінка “не зараховано” виставляється за відсутність міцних знань теорії та невміння розв'язувати алгоритмічні та творчі завдання.

Література до навчальних модулів:
Основна:

1. Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учебное пособие для вузов. – М., 2001.

2. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория речевой коммуникации. – М., 2001.

3. Александров Д.Н. Риторика: Учебное пособие для вузов. – М., 1999.

4. Рождественский Ю.В. Теория риторики. – М., 1999.

5. Сагач Г.М. Живе слово полеміста. – К., 1991.

6. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993.

7. Сагач Г.М. Риторика. – К., 2000.

8. Сагач Г.М., Мартиненко В.Ф. Мистецтво ділового спілкування. – К., 1991.

9. Сагач Г.М., Юнина Е.А. Риторика в интеллектуальных играх. – К., 1991.
Додаткова:

1. Аристотель. Сочинения. Т. 1 - 4. - М., 1975 - 1984.

2. Аристотель. Поэтика. – Аристотель и античная литература. - М., 1987.

3. Аристотель. Риторика. – Античные риторики. - М., 1978.

4. Аристотель. Топика. – Сочинения в 4-х т. - М., 1978, т. 2.

5. Античная поэтика: Риторическая теория и литературная практика. – М., 1991.

6. Античные риторики. - М.: МГУ, 1978.

7. Античные теории языка и стиля. - М.-Л., 1936.

8. Антология русской риторики.—М., 1995.

9. Аристотель и античная литература. - М., 1978.

10. Вомперский В.П. Риторики в России XVII - XVIII вв. - М., 1988.

11. Ломоносов М.В. Краткое руководство к красноречию. Полн. собр. соч. - М.-Л., 1952, т. 7.

12. Памятники позднего античного ораторского и эпистолярного искусств ІІ-У вв.- М., 1964.

13. Поэтика древнегреческой литература. - М., 1981.

14. Платон. Сочинения. В 3-х т. - М., 1968-1970.

15. Прокопович Ф. Сочинения. - М.-Л., 1961.

16. Судебное красноречие русских юристов прошлого. - М., 1992.

17. Цицерон М.Т. Речи. - М., 1962, т. 1,2.

18. Цицерон М.Т. Три трактата об ораторском искусстве. - М., 1972.

19. Аверинцев С.С. Риторика как подход к обобщению действительности. – Поэтика древнегреческой литературы. - М., 1981.

20. Аветян З.Г. Смысл и значение. - Ереван, 1979.

21. Азбука делового общения: Встречи. Переговоры. Переписка.- М., 1991.

22. Андреев В.И. Деловая риторика. Практический курс для творческого саморазвития делового общения, полемического и ораторского мастерства. - Казань, 1993.

23. Арутюнова Н.Д. Логические теории значения. Принципы и методы семантических исследований. - М., 1976.

24. Арутюнова Н.Д. Метафора. Метонимия. / Лингвистический энциклопедический словарь. - М., 1990.

25. Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики. - М., 1991.

26. Безменова Н.А. Теория и практика риторики массовой коммуникации. - М., 1989.

27. Бельчиков Ю.А. Говорите ясно и просто. - М., 1980.

28. Бернацкий Г.Г. Культура политической дискуссии. - Л., 1991.

29. Брутян Г.А. Аргументация. - Ереван, 1984.

30. Васильева А.Н. Основы культуры речи. - М., 1990.

31. Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. - Ростов-на-Дону, 1982.

32. Стилистика художественной речи. - Калинин, 1982.

33. Гельгардт Р.Р. О языковой норме. / Вопросы культуры речи, вып. 3-й. - М., 1961.

34. Гиро П. Разделы и направления стилистики и их проблематика. / Новое в зарубежной лингвистике, вып.. IX. - М., 1980.

35. Дюбуа Ж., Эделин Ф., Клинкенберг Ж.-М. и др. Общая риторика. - М., 1986.

36. Иванова С.Ф. Искусство диалога, или Беседы о риторике. - Пермь, 1992.

37. Иванова С.Ф. Специфика публичной речи. - М., 1978.

38. Иванушкина П.Ф. Риторика. Логические, психологические и языковые основы речевой деятельности. - Ставрополь, 1993.

39. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

40. Козаржевский А.И. Мастерство устной речи. - М., 1984.

41. Кохтев Н.Н. Ораторская речь: Стиль и композиция. - М., 1992.

42. Кохтев Н.Н. Основы ораторской речи. - М., 1992.

43. Кохтев Н.Н. Риторика. - М., 1994.

44. Кохтев Н.Н. Эмоциональное воздействие пропагандистского слова. - М., 1981.

45. Кузнецова Т.И., Стрельникова И.П. Ораторское искусство в Древнем Риме.-М., 1976.

46. Культура парламентской речи. - М., 1994.

47. Лотман Ю.М. Риторика. / Труды по знаковым системам, вып. XII. - Тарту, 1981.

48. Маркичева Т.Б., Ножкин Е.А. Мастерство публичного выступления. - М,1989.

49. Мастера красноречия. - М., 1991.

50. Ножкин Е.А. Мастерство устного выступления. - М., 1989.

51. Об искусстве полемики. - М., 1982.

52. Об ораторском искусстве, - М., 1973.

53. Павлова К.Г. Искусство спора: Логико-психологические аспекты. - Владивосток, 1988.

54. Павлова К.Г. Психология спора. - Владивосток, 1988.

55. Павлова К.Г. Спор, дискуссия, полемика. - М., 1991

56. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора. - М., 1991.

57. Сергеич П. Основы искусства речи. - М., 1992.

58. Соколов К.Г. Проблемы научной дискуссии. - М., 1980.

59. Сопер П.Л. Основы искусства речи. - М., 1992.

60. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или Переговоры без поражения.-М., 1990.


^ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ПРЕДМЕТУ “ОСНОВИ РИТОРИКИ”

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ:
1. Предмет риторики. Риторика та граматика, стилістика, логіка, поетика. Проблеми тлумачення предмету риторики та їх причини.

2. Поняття ораторики та гомілетики. Типи ораторського мовлення.

3. Поняття етосу у риториці. Загальні місця у риториці.

4. Поняття пафосу у риториці.

5. Поняття логосу у риториці.

6. Розділи риторики та стадії процесу мовленнєвого винаходу.

7. Особливості інвенції як стадії мовленнєвого винаходу. Прийоми та фази інвенції.

8. Диспозиція як стадія мовленнєвого винаходу.

9. Стратегії побудови вступу.

10. Загальна стратегія побудови основної частини.

11. Викладення: моделі і методи.

12. Модель викладення ab ovo.

13. Модель викладення in medias res та її методи.

14. Аргументація як аспект диспозиції. Основні принципи аргументації.

15. Логічна аргументація. Закони логіки.

16. Демонстрація. Логічні помилки та засоби маніпуляції.

17. Аналогічна форма аргументації.

18. Стратегія побудови закінчення до промови.

19. Елокуція як розділ риторики.

20. Фігури і тропи в усній та писемній комунікації.

^ АЛГОРИТМІЧНІ ЗАВДАННЯ:
Будьте готові проаналізувати запропонований викладачем текст промови згідно з наступними параметрами:

1) тип промови: ораторська (судова / дорадча / показова (епідейктична)) або гомілетична (пропагандистська / промова-проповідь / навчальна) промова;

2) тип загального пафосу;

3) тип вступу;

4) модель та методи викладення основної частини;

5) тип закінчення.

^ ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ:
Підготуйте заздалегідь для представлення на заліку коротку (на 2-3 хвилини) промову на одну з наступних тем:

- “Мажоритарна, пропорційна та змішана виборчі системи – їх переваги та недоліки”;

- “Ефективна організація вивчення риторики (як я її бачу)”;

- “Проблеми молоді в Україні”.

^ Уявна аудиторія – студенти Вашого курсу.

Будьте готові докладно прокоментувати особливості Вашої промови за наступними критеріями:

1) тип промови: ораторська (судова / дорадча / показова (епідейктична)) або гомілетична (пропагандистська / промова-проповідь / навчальна) промова;

2) тип загального пафосу;

3) тип вступу;

4) модель та методи викладення основної частини;

5) тип закінчення

та довести доцільність використання саме таких засобів побудови промови.



Скачать файл (159 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации