Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции по риторике - лекции 1-3 + материалы - файл Лекция 1.doc


Лекции по риторике - лекции 1-3 + материалы
скачать (159 kb.)

Доступные файлы (9):

Dodatky2007-2008.doc220kb.15.10.2007 22:06скачать
Eko.doc66kb.24.09.2006 21:14скачать
Plany seminariv 2007-2008.doc120kb.15.10.2007 22:04скачать
Priepa.doc53kb.24.09.2006 21:15скачать
RytRobZaoch.doc309kb.20.09.2007 19:13скачать
Zalik2007-2008.doc114kb.15.10.2007 22:07скачать
Лекция 1.doc40kb.15.02.2011 12:44скачать
Лекция 3.doc37kb.22.02.2011 12:48скачать
Леция 2.doc44kb.17.02.2011 10:46скачать

Лекция 1.doc

Комісар Людмила Федорівна

Література:

Клюєв

Анісімова

Зарєцкая

Н.А. Колотілова

Л1 Предмет риторики.

  1. Предмет риторики. Традиції класичної риторики.

  2. Особливості мовної комунікації

а) моральність у риторичному мовленні

б) позиція реципієнта

в) свідоме/несвідоме і фальсифікація у мовленнєвій комунікації

(Зарєцкая «риторика. Теорія и практика речевой коммуникации ст. 7 -26)

  1. Місце риторики в системі гуманітарного знання

  2. Умови ведення мовлення як виокремлення царин ораторської практики- еристика, діалектика, софістика

  3. Класифікація цільових установок мовлення.

***

  1. Класична Р як наука сформувалася у 5 ст до н.е. у давній демократичній Греції. Засновник: софіст Горгій.

«ритор, оратор, ораторіо»

Вміння гарно говорити допомагало у створенні кар’єри публічного діяча.

У давній Греції прирівнювалася до мистецтва.

Розквіт відбувається в епоху еллінізму: Горгій Аристотель. Сократ. Платон, РИМ: Цицерон, Цезар, Демосфен, Сократ.( ВІТЧИЗНЯНІ: Могила, Сковорода, Ф. Прокопович, митрополит Іларіон.)

В епоху Середньовіччя – церковне мовлення.

В Новий час відбувається занепад риторики (через розквіт поезії)

У 19 ст занепала.

20ст: відродження 1958р поява неориторики . Засновник бельгієць Перельман «Нова риторика. Трактат про аргументацію»

Неориторика – теорія практичного дискурсу, або теорію аргументації. (ефективність впливу і переконливість мовлення). Є аргументативна (У.Еко) і лінгвістична риторика .(Перельман)

Традиції класичної Риторики:

1 - заснована Аристотелем 4ст. до н.е В цих межах Р визначалася як мистецтво переконання. Головне для оратора : переконання аудиторії.

2 - традиція :Квінтіліан 1 ст н.е. –Р = мистецтво говорити витончено. Головне завдання для оратора: краса, вишуканість і витонченість виразу думки.

Сучасна неориторика - синтез з цих двох.

Можна визначити дві головні мети оратора, між якими простягається поле риторики: переконання та інформування у процесі публічного виступу.

За Аристотелем Риторика – здатність знаходити способи переконання стосовно кожного предмета.

Квінтіліан не виголошував промови, він лише вчив.
Риторика – являє собою не стільки науку про красномовство, скільки дисципліну, що вивчає коректне творення мовлення.

Наука про способи підготовки та виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторію.

Фактори впливу на аудиторію

Промова – оратор – аудиторія (вербальні/невербальні засоби)
3. Місце Р в системі гуманітарного знання.

Герменевтика, поетика – Лотман (теоріяя інтертекстуальності), лінгвістика, етностилістика.

Анісімова: ст. 1-9; Клюєв: Глава 1 ст 1- 25.
^ 4. Умови ведення мовлення як виокремлення царин ораторської практики

Еристика – (ерістікус = той хто сперечається) риторика діалогічного мовлення, мистецтво ведення суперечки. До сфери Е. входять такі види: дискусія, диспут, полеміка, дебати, суперечка.

Греція - життя громадян: діяльне (політик, ритор) та споглядальне (філософ, мудрець).


Дискусія (від лат розгяд, дослідження ). Для дискусії головним є пошук істини шляхом зіставлення аргументів і контраргументів.
Полеміка ( військовий, ворожий) Головним є досягнення перемоги, утвердження власного погляду хоч і на шкоду істині.

Диспут (від лат. досліджую, сперечаюсь.) заздалегідь підготовлена і проведена у певний час на обрану тему публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами.
Дебати (від фр. сперечатися) представлення своїх ідей і поглядів, свого бачення розв’язання важливих проблем на противагу іншій стороні, учаснику, учасникам дебатів.
Софісти (4-5 ст до н.е.) Протагор – перший дав визначення людини ( міра всіх речей)

Це вчителі риторики (самі називали себе «вчителі мудрості»). Вважали, що об’єктивної істини не існую, а існують лише об’єктивні судження, отже істинною буде та думка, яка переконливіша. Хотіли навчити переконувати інших. Та вміти робити свою думку слабкою чи сильною.

^ Чорна риторика (Чи перестав ти бити свого батька?).

Софістика співвідносилася з діалектикою - спрямована на пошук істини.

Вклад софістики: до існуючої родової елітарності додала і вивищила елітарність за освітою і знанням.
^ 5.Класифікація цільових установок мовлення.

З якою метою я буду говорити?
Першу класифікацію промов (за метою) вивів Аристотель:


Ораторика (одноразові):
-судова (звинувачення чи виправдання)
-дорадча (радять щось прийняти чи віхилити, мета: прийняти/відхилити), спрямовані у майбутнє
-показова (епідеїктичні) мета: похвала/по ганьблення, спрямовані у теперішнє

Гомілетика (довготривала, багаторазова) сильніша:
-проповідь
-пропаганда
-навчальна промова.




Скачать файл (159 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации