Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольная работа, предмет - Научный практикум, Тема: Контент-аналіз як засіб вимірювання та формалізації - файл 1.docx


Контрольная работа, предмет - Научный практикум, Тема: Контент-аналіз як засіб вимірювання та формалізації
скачать (56.9 kb.)

Доступные файлы (1):

1.docx57kb.04.12.2011 04:28скачать

содержание

1.docx



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. ХАРКІВ

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародної інформації

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Контент-аналіз як засіб вимірювання та формалізації

Виконала:

Студентка МІ-4 Нестеренко Ю.В.

Перевірив:

канд. техн. наук, доц. Немшилов Ю.А.

Харків-2011



ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………

3

1. Історія розвитку методу контент-аналізу…………………………………....

4

2. Сутність і можливості контент-аналізу………………………………………

9

3. Характеристика процесу контент-аналізу та його

основні процедури…………………………………………………………….

14

Висновки………………………………………………………………………….

21

Перелік посилань…………………………………………………………………

22





ВСТУП

Медіа сьогодні рішуче претендують на повноправну участь у системі соціального та політичного контролю, виконуючи як функції ретранслятора влади, так і водночас, пропонуючи альтернативу її впливові. Медіа в дійсності притаманна роль продюсера й оформлювача взаємодій між соціальними й культурними агентами різних рівнів, вони просувають глобальну культуру або відстоюють локальні культурні зразки. Для повсякденності, уже не мислимої поза медіа-контекстом, мас-медіа й телебачення насамперед – це ще й джерела експертного знання про світ, політичне життя, культурні плини.

Одним із методів дослідження масових інформаційних потоків став контент-аналіз, який зародився та розвивався разом із зростанням феномена масової інформації. До кінця ΧΧ ст. контент-аналіз як методика дослідження документальних комунікацій не лише вийшов з наукових келій, редакцій журналів і газет, а й став одним із загальнодоступних базових аналітичних інструментів, який завдяки комп'ютерній техніці та Інтернету нині поступово прогресує.



1. Історія розвитку методу контент-аналізу.

Аналоги найсучасніших методів можна знайти в анналах історії. Не є винятком і контент-аналіз. Ранній контент-аналіз розпочинався як систематизований підхід до вивчення текстів. Це були ранні інтерпретації Біблії, ранній газетний аналіз, аналіз почерків.

Пальма першості як за кількістю, так і за якістю використання контент-аналізу, безперечно належить американцям. Вперше на американському континенті формалізований аналіз змісту застосував Дж. Спід, надрукувавши у 1893 р. статтю «Чи дають зараз газети новини?».

Наступним дослідженням у галузі контент-аналізу, яке стало дуже відомим є робота Д. Уілкокса. Він проаналізував зміст 240 щоденних американських газет за один день. Дослідник класифікував тематику газет за такими пунктами: 1) новини, 2) ілюстрації, 3) література, 4) думки (редакційні статті, листи), 5) реклама.

На початку ΧΧ ст. відомі також контент-аналітичні дослідження Б. Меттьюза (1910), Т. Гарста (1916). Деякі дослідники відносять становлення метода контент-аналізу до періоду другої світової війни, але це не так. Уже в 1927 р. вийшла фундаментальна праця в цій галузі класика та одного із засновників контент-аналізу Г. Лассвелла «Пропагандистька техніка у світовій війні». Г. Лассвелл у зв'язку з великою роллю, яку відігравала пропаганда в прешій світовій війні, проаналізував яким ж соціальними моделями поведінки маніпулювала пропаганда воюючих країн, а потім з цього зробив висновки щодо того, які цілі вона переслідувала. Вагомість цього дослідження збільшувало те, що його об'єктом були газети, бюлетені, інформаційні агентства, журнали, церковні проповіді як у США і Англії, так і в Німеччині.

Широко відомі дослідження ще одного американського вченого Л. Лоуенталя. В одній із своїх праць «Біографії в популярних журналах» він дослідив зміни у свідомості середнього американця за характером біографій осіб, що вміщувались в найбільш популярних журналах у різні роки.



Для ілюстрації американських досліджень у галузі контент-аналізу можна навести ще два приклади, які показують, що об'єктом вивчення були не тільки тексти, але й радіомовлення та ілюстрації. Р. Арнхейм провів контент-аналіз багаторічного серійного циклу радіопередач для домогосподарок (так званих мильних опер). У ході дослідження виявилось, що в них перш за все, відтворюється світ особливостей стосунків і проблем героїв з середнього класу з пасивними і консервативними настановами. Як бачимо метод контент-аналізу дає можливість дослідити та безперечно довести напрям будь-якого ЗМК.

На початку 50-х рр. у галузі контент-аналізу з'явилося кілька нових напрямів. По-перше, це утилітарно-прагматичний чи інструментальний напрямок. Його яскравим представником був Олександр Джордж. У своїй основній праці «Аналіз пропаганди», яка була видана в 1959 р., він узагальнив досвід роботи спеціального відділу Розвідувальної служби по іноземних передачах при Американській Федеральній Комісії по вивченню змісту іноземних радіопередач. Метою роботи відділу і самого методу О. Джорджа була реконструкція пропагандистських директив і техніки, яку використовував комунікатор. Тобто дослідники намагалися вивчити ланцюжок «текст-комунікатор-керівництво».

О. Джордж писав: «В аналізі пропаганди часто ґрунтом для специфічних висновків є не частота вживання тих чи інших слів, тем, стереотипів, а факт, що вони взагалі з'явилися чи не з'явилися в повідомленні чи його певній частині» [3, с.82]. Таким чином, метод запропонований О. Джорджем був уже не кількісним, а якісним.

Другий напрям можна визначити як психолінгвістичний. Він побудований на дослідженні асоціацій і взаємозв'язку одиниць аналізу. Очолив цей напрям Чарльз Осгуд. Він писав: «Випадковість зв'язку між двома категоріями змісту, яка значно вище імовірності, розглядається як доказ присутності асоціації у свідомості комунікатора, а випадковість значно нижча, ніж імовірність, розглядається як доказ присутності дисоціації у свідомості комунікатора» [3, с.86]. Таким чином, суть методики Ч. Осгуда полягає у виявленні того, як часто та чи інша одиниця аналізу являється в документах і повідомленнях у зв'язку з 

іншими одиницями аналізу і з цього робиться висновок про глибинні задуми комунікатора.

В історії американського контент-аналізу в цілому можна виділити три періоди: 1) період різнорідного нестрогого частотного аналізу змісту (кінець ΧІΧ ст. – 30-і рр. ΧΧ ст.); 2) період «класичного» частотного контент-аналізу Г. Лассвелла – Б. Берельсона (40-і – 50-і рр.); 3) період удосконалених методик Ч. Осгуда та ін. і методик «машинного контент-аналізу Ф. Стоуна та ін. (середина 50-х – початок 60-х рр.). Американські вчені безперечно відіграли та продовжують відігравати провідну роль у розвитку і поширенні методу контент-аналізу. Більшість дослідників усіх країн беззастережно йшли по шляху, розробленому американськими вченими.

Питання теорії і практики контент-аналізу обговорювалися за кордоном на численних конференціях та симпозіумах. Серед найбільш важливих треба згадати конференцію «Тенденції у контент-аналізі», яка пройшла в Іллінойському університеті в 1959 р. На конференції було підбито підсумки моделізації лассвеллівського контент-аналізу, в ній брали участь не тільки соціологи а і багато психологів та психолінгвістів. Цікава також і Анненбергзька конференція з проблем контент-аналізу 1969 р., на якій розглядалися питання про взаємозв'язок тексту з поза текстовою реальністю, а також проблеми використання в контент-аналітичних дослідженнях комп'ютерної техніки.

Розвиток контент-аналізу в Радянському Союзі в тому числі і в Україні, почався набагато пізніше ніж у західних країнах. В цілому можна вважати, що якісно-кількісний метод аналізу документів в Росії набув більш-менш широкого розвитку десь у 70-х рр. ΧΧ ст. Звичайно були якісь спроби таких досліджень і раніше у 20-х рр. Але ці дослідження не можна повною мірою назвати контент-аналітичними. Наприклад, В.Я. Попов у 20-і рр. провів структурний аналіз казок. Л.С. Виготський теж некількісним методом аналізував у своїй праці «Психологія мистецтва» оповідання І. Буніна. Він розчленував текст на ряд епізодів і дав графічну схему диспозиції і композиції оповідання.



Певний інтерес викликає і робота Н.А. Рибнікова «Автобіографії робітників та їх вивчення». Автор проаналізував велику кількість автобіографій, мемуарів та щоденників. Зокрема, об'єктом вивчення були 1,5 тис. творів написаних школярами у 1926-1928 рр. на тему: «Як я зараз живу». Н.А. Рибніков аналізував їх тори з точки зору статі та віку їх авторів, ставлення до свого життя (гарно чи погано живуть), кількості речень у творах дітей різного віку (тобто обсягу творів), перших спогадів, порівнюючи результати дослідження з об'єктивним аналізом проведення дітьми свого вільного часу.

В цілому ж можна сказати – і це видно із подальших праць по вивченню соціологічних досліджень в 20-і рр. – контент-аналіз вченими в той час майже не використовувався і серйозних розробок не має.

Ще гіршим був стан розвитку контент-аналізу в 30-50 рр. ΧΧ ст. Соціологія була в той час визнана буржуазною наукою, і це не тільки загальмувало а й поклало край розробці багатьох соціологічних методів. Серед контент-аналітичних досліджень в той час можна назвати працю В.Н. Касаткіна «Теорія сновидіння». Автор на протязі 30-50-х рр. з медико-психологічною метою провів тематичний аналіз змісту 4 тис. записаних сновидінь здорових і хворих людей.

Але наприкінці 60-х рр. інтерес до контент-аналізу різко підвищився. Виявилося відразу декілька центрів контент-аналітичних досліджень: Москва, Ленінград, Новосибірськ. Ґрунтовно розроблялися питання теорії і практики контент-аналізу на деяких наукових конференціях. Цілком питанням розвитку контент-аналізу були присвячені конференції «Проблеми розвитку контент-аналізу в соціології» (1970) і «Методологічні й методичні проблеми контент-аналізу» (1973). Працювали секції з контент-аналітичних досліджень і на інших конференціях.

У розвитку контент-аналізу в Радянському Союзі велику роль відіграло дослідження за проектом «Громадська думка» у межах генерального проекту «Функціонування громадської думки в умовах міста і діяльність державних та громадських інститутів», яке було проведене в Інституті конкретних соціальних досліджень під керівництвом професора Б.А. Грушина. Висновки дослідження 

були ґрунтовно викладені в монографії «Масова інформація в радянському промисловому місті».

Неабияку роль у розвитку контент-аналізу відіграв проект «Районна газета в системі журналістики». Це було комплексне дослідження місцевої газети в одному з районів Рязанської області у 1969-1971 рр. Шоста і сьома частина цього дослідження були повністю присвячені контент-аналізу змісту газети та редакційної пошти. Вчені порівнювали інтерес читачів до окремих тем (у % до числа опитуваних) та кількість матеріалів на ці теми (у % до загальної кількості публікацій). Категоріями контент-аналізу були також автори, ставлення до дійсності, жанри публікацій. Висновки контент-аналізу було порівняно з поглядами самих працівників газети.

Проводились і сумісні контент-аналітичні дослідження з ученими зарубіжних країн. Так у 1987 р. було видано працю «Масова комунікація і охорона середовища», яка стала наслідком спільного естонсько-литовсько-російсько-угорського дослідження впливу масової комунікації на свідомість людей і процеси, які відбуваються в суспільстві.

У цілому, підбиваючи підсумки розгляду контент-аналітичних досліджень у Радянському Союзі можна поділити розвиток контент-аналізу на три етапи: 1) нестрогий якісно-кількісний аналіз змісту документів у соціолого-журналістських та психологічних цілях (до 60-х рр. ΧΧ ст.), 2) контент-аналіз, який використовував техніку берельсонівського типу і застосовувався вузькою групою дослідників в основному у соціологічних цілях, 3) поява вітчизняного строгого якісно-кількісного аналізу документів, який застосовується вченими в різних науках (з початку 70-х рр.).

Щодо контент-аналітичних досліджень в Україні, то тут на жаль, пишатися нема чим. Про контент-аналіз писалося дуже мало. Про нього нагадували у своїх працях В.І. Волович, В.Ф. Шевченко, деякі інші автори. Але це були саме побіжні згадки, бо вчені ставили у своїх працях зовсім інші завдання, ніж вивчення контент-аналізу. Серед нечисленних робіт з контент-аналізу можна назвати розділ «Метод контент-аналізу тексту», що був написаний Н.В. Кос

тенко у колективній монографії науковців Інституту філософії АН УРСР «Масова інформація і громадська думка молоді», а також статтю того ж автора «Контент-аналіз» у виданому в Україні «Соціологічному довіднику».

Отже, треба констатувати, що в Україні ще бракує наукової літератури про контент-аналітичні дослідження і це ставить певні перешкоди на шляху розвитку контент-аналізу.

2. Сутність і можливості контент-аналізу.

Ученим, що займаються контент-аналітичними дослідженнями, протягом тривалого часу цілком правильним здавалося класичне визначення, яке дав контент-аналізу Б.Берельсон: «Контент-аналіз – це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту комунікації, яка відповідає цілям її дослідника». [2]. Але зараз багатьом вченим зрозуміло, що таке визначення застаріло. Контент-аналіз розвинувся у соціологічний метод вивчення документів, а об'єктивність, системність та кількісність не вичерпують усіх принципів й умов контент-аналізу.

Зараз уже багатьом дослідникам зрозуміло, що контент-аналіз можна здійснювати не лише на текстових, а й на будь-яких інших документальних джерела, що до речі, з успіхом роблять археологи. Предметом дослідження може бути будь-яка проблема, яку висвітлює чи навпаки обминає увагою документ, і через те з допомогою контент-аналізу можна досліджувати соціальну дійсність. Але це не вичерпує можливостей контент-аналізу. З його допомогою також можна з успіхом вивчати внутрішню структуру самого документа, вирішувати проблему його авторства, досліджувати закономірності його побудови.

Контент-аналіз – це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікацій ній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. З допомогою контент-аналізу можна здійснити повний цикл дослідження будь-якого документального об'єкта, він корінним чином відрізняється від інших методів дослідження документів і являє собою самостійний шлях наукового дослідження, тобто метод.



Один із засновників і головний теоретик контент-аналізу Г. Лассвелл вважав, що головний принцип контент-аналізу розчленувати, певним чином анатомувати суцільний масив тексту так, щоб найдрібніша одиниця аналізу несла у собі якості цілого, і на підставі переваги тих чи інших стверджень виявити тенденції розвитку. Тобто Г. Лассвелл за принцип поставив процедуру контент-аналізу.

Автори «Робочої книги соціолога» визначили такі загальні принципи використання контент-аналізу:

1) застосування методу рекомендується в усіх випадках, коли потрібний високий ступінь точності чи об'єктивності аналізу;

2) контент-аналіз, як правило, застосовується при наявності великого за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли безпосереднє застосування останнього утруднено;

3) контент-аналіз корисний у тих випадках, коли категорії, важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи у досліджуваних документах;

4) контент-аналіз часто дає добрі результати, коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, яке вивчається, його специфічні характеристики [5, с.38].

Контент-аналіз – це кількісно-якісний метод. При дослідженні з його допомогою має велике значення не тільки те, яка частота появи тієї чи іншої категорії, а взагалі присутня вона у досліджуваному тексті – чи ні. Таким чином, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій і одиниць дослідження, а весь процес аналізу. Кількісний підрахунок дозволяє зробити об'єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю уживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах, якісний аналіз робить те саме, але внаслідок вивчення того, чи зустрічається і в якому контексті якась важлива, оригінальна категорія взагалі.

Щодо принципів контент-аналізу, то тут треба перш за все виділити строгість аналізу, тобто його обґрунтованість і відтворюваність, повне охоплення 

усіх досліджуваних джерел і об'єктивність аналізу. Аналіз має проводитися за строго виробленими правилами, його категорії та визначення мають бути однозначними, щоб будь-який дослідник на тому самому об'єкті дійшов тих самих висновків, що і його попередники. Ця вимога – одна з основних у контент-аналізі. Щоб її дотримуватись, треба здійснити перехід дослідницького матеріалу на мову гіпотез у таких одиницях, які дозволяють точно описати і квантифікувати текст. Це ставить перед дослідником дуже важливу проблему вибору категорій, одиниць аналізу та підрахунку.

Крім того, до контент-аналізу ставляться вимоги систематичності, тобто весь зміст має бути упорядкованим через категорії, які обираються залежно від мети дослідження, і жодна частина змісту не повинна випасти із аналізу. Ще одна вимога – це вимірювальність, тобто всі елементи аналізу мають бути реально присутніми і зафіксованими згідно з методикою аналізу, а не інтерпретованими дослідником. Доцільним також є висунення більш простих і загальних правил:

– процедура контент-аналізу складається із точно визначених дій, котрим без будь-яких змін підлягають усі об'єкти даного дослідження (це забезпечує можливість перевірки результатів контент-аналізу іншими дослідниками);

– одиниці спостереження мають бути ясними і недвозначними з тим, щоб не допускати тлумачення їх кодувальниками і звести до мінімуму вплив суб'єктивних думок кодувальників на процес обробки;

– інтерпретація результатів дослідження повинна охоплювати всі здобуті дані, висновки мають спиратися не на якусь частину результатів, а враховувати їх всі без винятку.

Деякі дослідники висувають ряд умов для здійснення контент-аналізу. Б. Берельсон вважав, що «аналіз змісту повинен застосовуватись тільки тоді, коли є певна частота категорій змісту, які відносяться до даної теми». [4]. Він рекомендував контент-аналіз у тих випадках, коли потрібні висока точність і об'єктивність аналізу, коли дані для аналізу дуже надмірні і несистематизовані, наприклад, у інтерв'ю з відкритими питаннями.



Серед російських дослідників умови застосування контент-аналізу найбільш ґрунтовно спробував визначити В.А. Ядов. Він писав, що контент-аналіз не потрібний, якщо ми маємо справу з унікальними документами, де головна мета вивчення – інтерпретація даного матеріалу, а не його формальне перегрупування. Не треба звертатися до кількісного аналізу, якщо перед нами опис дуже складного явища, якщо документальних даних недостатньо для масової обробки, якщо вони неповні (нерепрезентована вибірка документів, наприклад, газет). Кількісний аналіз текстів є доцільним в тому випадку, коли текстового матеріалу не тільки достатньо, але так багато, що його не можна охопити без сумарних оцінок. Квантифікація можлива за умови, що досліджувані якісні характеристики з'являються з достатньою частотою. Як бачимо, В.А. Ядов спробував розвинути положення Б. Берельсона. Однак не з усіма його думками можна погодитися. Контент-аналіз може проводитись, якщо його категорії зустрічаються в тексті тільки один раз чи навіть не зустрічаються взагалі. Може здійснюватись контент-аналіз і на основі унікальних документів. Тут з його допомогою можна виявити особливості кожного із документів, його внутрішню структуру і правила побудови.

Взагалі контент-аналіз вимагає дуже небагато принципових умов. По-перше, об'єкт дослідження має бути не формалізованим, тобто допускати різні варіанти інтерпретації, по-друге, матеріали контент-аналізу повинні репрезентувати якесь соціальне явище чи сукупність документів, по-третє, для проведення якісного контент-аналітичного дослідження треба намагатися зменшувати вплив суб'єктивного фактору (зокрема, думок кодувальників) на процес аналізу і виробити точну його процедуру, якої усі причетні до дослідження мають строго дотримуватись, і, по-четверте, при інтерпретації результатів дослідження необхідно пам'ятати, що контент-аналіз – не всемогутній метод і його висновки ґрунтуються тільки на тому змісті, який заклали у документи комунікатори.

Як уже зазначалося раніше, поява методу контент-аналізу викликана тим, що виникла необхідність в об'єктивному, незалежному від вражень людини 

дослідженні. Новизна якісно-кількісного аналізу змісту полягає перш за все у тому, що особисті враження дослідника замінює об'єктивна процедура формалізації і квантифікації тексту. У ході цієї процедури у стандартному контент-аналізі зміст розчленовується і підраховується кількість згадок одиниць аналізу, які визначив сам дослідник (у цьому полягає якісний момент у контент-аналізі).

Головну теоретичну особливість методу контент-аналізу спробувала сформулювати Л.Н. Федотова: «Текст у ході аналізу розглядається як об'єктивне відбиття намірів суб'єктів, котрі спілкуються один з одним: в разі масової комунікації комунікатора і аудиторії. Відповідно квантифікація і наступний кількісний аналіз дають змогу досліднику з тією чи іншою мірою впевненості судити про поведінку, політику і т. ін. учасників комунікації. Це було завжди головною метою звернення дослідників до текстів. Контент-аналіз принципово відділяє інструмент від дослідника. Інструмент-методика створюється спеціально, вона існує самостійно як інструкція, як керівництво з аналізу для усякого (другого, третього) дослідника, котрий у ході аналізу дійде тих самих висновків. Аналіз змісту можна відтворити, він емпіричний, він експериментальний» [1, с.159].

Взагалі, багато дослідників знаходять у контент-аналізі різноманітні вади, як дійсні, так і уявні. Більшість критиків звинувачують контент-аналіз у тому, що при ньому втрачається своєрідність документа, що він не дає індивідуальної особистості і структури повідомлень, що він не повністю вичерпує зміст документів, одним словом, що при формалізації втрачаються лексико-граматичні елементи, інтонація, експресивно-емоційні моменти. З цього приводу можна зауважити, що все це значно перебільшено. Якщо вміло підібрати категорії й одиниці дослідження, то формалізація, навпаки підкреслить особистість документу, якщо звичайно, у дослідженні поставлено таке завдання. Не правильні і твердження, що контент-аналіз мало може дати для дослідження впливу повідомлень на аудиторію, що цей вплив визначається в основному суб'єктивними і ситуативними факторами сприймання даної інформації, що повідомлення у журналістиці розсіяні і нерівномірні і тому їх квантифікація дає значно менше, 

ніж класичний аналіз. Аудиторія є об'єктом контент-аналізу тому що, по-перше, сам вибір реципієнтами засобів комунікації свідчить про їхні пристрасті, і по-друге, ЗМІ впливають на аудиторію і з допомогою контент-аналізу можна виявити, у якому напрямку змінюватимуться настрої реципієнтів.

Треба погодитися з тими вченими, які вважають, що погляд про складності і методологічну неправильність контент-аналізу пояснюється не його слабкими можливостями, а незнанням цих можливостей, невмінням користуватися цим методом, а також некоректною постановкою завдань дослідження. Можливості ж контент-аналізу насправді дуже великі. З його допомогою можна розглядати весь комплекс проблем, пов'язаних зі створенням та сприйманням тих чи інших документальних джерел.

3. Характеристика процесу контент-аналізу та його основні процедури.

При визначенні основних характеристик контент-аналізу особливе значення має коло питань, яке обирається для дослідження. Взагалі, можна розглядати формування об'єкта контент-аналізу як виділення відповідного до мови дослідження аспекту процесу комунікації, який відображає відношення між документом й іншими фрагментами інформаційного процесу. Деякі дослідники визначають теоретичний об'єкт контент-аналізу як співвідношення текстової і позатекстової реальності, причому під позатекстовою розуміють тільки соціальну реальність. Ці обмеження уявляються зайвими, бо з допомогою контент-аналізу з успіхом можна вирішувати і завдання дослідження закономірностей внутрішньої побудови документів, і зв'язок не тільки з соціальними процесами.

Більш правильним є підхід до характеристики сукупності досліджуваних текстів Б.З. Докторова, який вважає, що при методі контент-аналізу зміст тексту визначається як сукупність відомостей, оцінок, які вміщені у ньому і об'єднані у деяку цілісність єдиною концепцією, задумом. Що стосується конкретних об'єктів прикладення сил, то ними можуть бути газети і журнали, телефільми, радіопередачі, особисті документи, тексти публічних доповідей, соціологічних інтерв'ю, знахідки археологів тощо. Одне слово, об'єктом дослідження 

контент-аналізу може бути будь-який документ у широкому розумінні. Дуже багато і галузей застосування контент-аналізу. Взагалі ж сфера об'єктів контент-аналізу охоплює усі галузі народження й обертання текстів.

При розгляді предмета контент-аналізу слід пам'ятати про визначення комунікаційного ланцюжка Г. Лассвелла. Усі ланки його можна вивчати з допомогою контент-аналітичних досліджень. Ми можемо дізнатися про пристрасті і політичні погляди реципієнтів, вивчивши напрямок тих видань, яким вони віддають перевагу. Крім того, можна досліджувати те, як слід будувати текти для найкращого їх сприйняття аудиторією.

Не менш важливе значення має контент-аналіз у дослідженні комунікатора. Деякі дослідники навіть вважають, що за самим текстом ми з більшою мірою впевненості можемо судити про виробника тексту, ніж про його споживача, тому що ймовірність появи у тексті характеристик автора набагато більше. При дослідженні комунікатора можливі дві ситуації. Перша, рідкіша, коли дослідник має безпосередній вихід на комунікатора, і друга, коли дослідження ведеться тільки з допомогою вивчення текстів.

Ще один важливий аспект дослідження документів – вивчення самого змісту документа. Це може бути аналіз однієї тільки сукупності текстів чи у порівнянні з іншими сукупностями. Наприклад, С.С. Саргент і Р.К. Вільямсон зробили порівняльне вивчення культурних цінностей з допомогою контент-аналізу тем у літературі, мистецтві, матеріалах масової комунікації. Допомагає контент-аналіз і у вирішенні питань вивчення засобів, з допомогою яких інформація потрапляє до споживача і впливає на нього. Таким чином, ми бачимо, що аналіз змісту документів відіграє дуже велику роль. Він характеризує тією чи іншою мірою складові комунікаційного процесу, й усі вони можуть бути предметом контент-аналітичного дослідження.

Контент-аналіз вигідно відрізняється від інших видів вивчення документів саме високою достовірністю. Цей метод дає багато можливостей для дослідження як наявного так і прихованого змісту комунікацій. Звичайно, в останньому випадку потрібні особливі процедури для підвищення достовірності й 

обґрунтованості висновків дослідження. Контент-аналіз вимагає від дослідника, по-перше, інтуїції, доброго знання предмета аналізу для того, щоб правильно обрати одиниці дослідження, по-друге, кодувальник має виявити терпіння й дисциплінованість для строгого виділення та підрахування одиниць аналізу.

Висока достовірність контент-аналізу ґрунтується на тому, що дослідження дуже мало залежить від суб'єктивних думок того, хто його проводить. Співвідношення якісних і кількісних начал у контент-аналізі дозволяє досягти великого ступеня надійності. Значну проблему у плані досягнення достовірності дослідження являє інтерпретація висновків. Справді, з тих самих результатів різні люди роблять часто цілком протилежні висновки. Тому тут завжди слід враховувати настанови дослідника. Великий ефект для об'єктивної інтерпретації висновків дослідження дає порівняння результатів контент-аналізу з вивченням тієї самої проблеми іншими методами.

Основні операції контент-аналізу розробив Г. Лассвелл. Але минуло багато часу, і дослідники контент-аналізу неодноразово пробували удосконалити операційний апарат. Деякі дослідники на перше місце виносять операцію розчленування об'єкта. Так наприклад, на думку Л.Н. Федотової:« у ході процедури аналізу тексту аналізований текст підлягає розчленуванню, квантифікації на ті лінгвістичні одиниці мови, котрі служать у тексті індикатором певних явищ дійсності, ідей, моделей поведінки і т. ін.. Ці мовні одиниці повинні бути адекватними по суті більш узагальненим поняттям, категоріям, явищам, які цікавлять дослідника» [2]. Тут на перший план висувається саме розчленування, розтрощення змісту тексту на одиниці і їх класифікування за категоріями аналізу.

Інші дослідники висувають на перший план підготовчі процедури контент-аналізу, такі як формулювання мети дослідження, його завдань, гіпотез, проект вибірки досліджуваних документів, тобто визначення об'єкта, меж масиву публікацій і проведення вибірки, яка є репрезентативною щодо генеральної сукупності, опис методу оцінки даних, експертна оцінка тезауруса, вироблення інструкцій кодувальника.



Більш правильним є комплексний підхід до проведення процедури контент-аналізу. Тут у його процесі висуваються такі стадії:

1) підготовка програми аналізу документів (маються на увазі завдання, гіпотези, поняття, об'єкт аналізу і т. ін.);

2) визначення емпіричних моделей аналізу, проведення вибірки (тобто підбір комунікаційних органів, вибір матеріалів за ті чи інші періоди часу, визначення видів повідомлень, типу вибірки);

3) розробка методики даного конкретного аналізу;

4) пілотажне дослідження, перевірка надійності методики;

5) збір первинної емпіричної інформації;

6) кількісна обробка зібраних даних;

7) інтерпретація здобутих результатів, висновки дослідження.

Один з основних етапів контент-аналітичного дослідження – вибір категорій аналізу. Вперше таке поняття увів М. Уіллі в 20-і роки ΧΧ ст. Під час проведення дослідження «Провінційна газета» він класифікував зміст за трьома критеріями: 1) тема чи сфера соціальної дійсності; 2) форма (новини, предова стаття та ін.); 3) суміш першого і другого (наприклад політичні новини). Ці поняття назвали категоріями. М. Уіллі обґрунтував критерії, за якими виділяються категорії. Треба, щоб їх можна було застосовувати до всіх газет загального порядку, щоб вони можливість порівняти різні газети в один час, одну газету у різні часи, різні газети у різні часи і щоб ті категорії були об'єктивними і точними, а елемент суб'єктивізму в них був зведений до мінімуму.

У кожному дослідженні свої категорії. Адже вибір категорій цілком залежить від цілей дослідження. Категорії показують напрямок аналізу, те, на що дослідник звертає увагу. Від правильного підбору категорій багато в чому залежать загальні підсумки дослідження. Категоріальна мережа – це своєрідна схема, за якою дослідник проводить свій аналіз. Вибір категорій це суто якісний момент дослідження, на базі якого у подальшому застосовуються кількісні методи.



Щодо визначення самого поняття категорій, то тут існують різні думки. Одні вважають, що категорії будуються тільки на базі поза текстової реальності. Проте більшість дослідників дотримується думки, що категорія – це містке і разом з тим лаконічне висловлення проблеми дослідження, у відповідності з якою сортируються одиниці аналізу і квантифікується зміст. Конструювання категоріальної мережі полягає у класифікації, відповідному групуванні семантичного простору одиниць аналізу. Категорія контент-аналізу – це поняття, яке показує один з аспектів загального напрямку конкретного дослідження документів. У структурному плані категорія являє собою угрупування одиниць аналізу. Джерело категорій – це сам документ як сукупність окремих суджень та цілі і завдання дослідження. Категорії контент-аналізу повинні бути місткими і разом з тим достатньо конкретними, щоб з одного боку не упускати щось таке, що характеризує даний документ як оригінальне джерело інформації, а з другого, щоб не загубити за дрібницями загального напрямку дослідження.

Успіх будь-якого контент-аналітичного дослідження багато в чому залежить саме від правильного обрання категорій аналізу. Це обумовлює великі вимоги, які ставляться до категорій. Категорії мають бути вичерпними, тобто бути придатними для розгляду усього змісту документа чи в усякому разі тих його частин, які відповідають на питання дослідження.

Категорії також повинні бути виключними, тобто одиниці аналізу мають належати тільки до однієї з категорій. Категорії повинні бути об'єктивними, незалежними і надійними, щоб будь-який кодувальник, взявши на озброєння категорії дослідження, розумів їх недвозначно. У нього не повинно виникати питань про те, до якої ж категорії віднести ту чи іншу одиницю змісту. Саме у такому випадку дослідження не залежатиме від суб'єктивних думок окремих людей, а праця кодувальника буде суто технічною. І, нарешті категорії повинні бути доцільними, тобто відображати цілі дослідження і зміст об'єкту аналізу.

Що ж стосується виділення одиниць аналізу взагалі, то тут необхідно твердо зрозуміти, що по-перше, одиниці аналізу обираються із досліджуваної сукупності документів і по-друге, підставою для обрання цих одиниць служать: 

а) цілі та завдання дослідження, б) специфіка конкретного об'єкта аналізу, тобто документа.

Слід виділяти перш за все одиниці дослідження чи реєстрації. Дослідники дотримуються різної думки про те, що ж таке одиниця аналізу. Одні вважають, що це та частина змісту, котра виділяється як елемент, що підлягає під ту чи іншу категорію. Інші – що це найдрібніша одиниця тексту, де може з'явитися згадування категорії (слово, абзац, фрагмент змісту). Виділяють дві групи одиниць аналізу. Перша – коли ці одиниці виступають як ознаки матеріалу і характеризують його в цілому. При цьому враховується кількість матеріалів та їх обсяг. Друга – коли одиницею аналізу виступає певний фрагмент тексту: слово, судження, дійова особа, абзац та ін. Таким чином, одиницею аналізу треба називати той момент документа – об'єкта аналізу, у якому фіксується належність до тієї чи іншої категорії дослідження. Такий висновок дає можливість вийти за рамки текстових матеріалів і досліджувати не тільки зміст, але і форму документальних джерел.

Часто одиницею аналізу обирають якусь тему, тобто окремий фрагмент тексту, ідея якого підпадає під одну з категорій дослідження. Тема як одиниця аналізу відігравала особливу роль у радянських дослідників контент-аналізу, через те, що багато хто з них вважав головною смисловою одиницею соціальну ідею, соціально-значиму тему. Західні дослідники ще з часів Лассвелла брали за основну одиницю аналізу символ. Сам Лассвелл як одиницю вимірювання брав символ ідеологічний і політичний.

Дослідники застосовують також одиниці аналізу: назва видання, назва матеріалу, рубрика, жанр, тема, сфера дійсності, автор, ставлення (позитивне, негативне, нейтральне, збалансоване), тип видання, оперативність, джерело інформації, персонажі, локальність, цілі дій, способи дій, географія, події, зв'язок між категоріями, часова спрямованість (минуле, сучасне, майбутнє), модальність (ствердження, впевненість, сумнів, бажаність, прохання, припущення, стимулювання), форма відображення (пряма, непряма). На фотографіях відношення з текстом (збіг, доповнення, протиставлення, виділення), спосіб вико

нання (з текстом, без тексту), знаходження на шпальті. У листах: автор, географія, теми, ставлення, цілі.

Остання з основних одиниць дослідження у контент-аналізі – це одиниця підрахунку чи переліку. У деяких випадках одиниці аналізу і переліку збігаються, але частіше вони різні. Основна різниця між цими видами одиниць полягає у тому, що одиниця аналізу показує на той елемент тексту, знаходження якого є метою дослідження, а одиниця підрахунку – скільки таких елементів.

У контент-аналізі розроблені різні методики забезпечення надійності одиниць дослідження. Найчастіше застосовується перевірка обрання одиниць з допомогою експертів чи за незалежним критерієм. Підвищує надійність одиниць і їх перевірка з допомогою інших соціологічних методів. Для підвищення надійності аналізу процес кодування проводиться декілька разів чи з допомогою двох кодувальників.

Наступним етапом процесу контент-аналізу є квантифікація – підрахунок і кількісне зіставлення різних документів чи частин документів. Для квантифікації використовують різні математичні методики і моделі. Взагалі, квантифікація дає змогу дати об'єктивний, системний і кількісний опис досліджуваного матеріалу, його характеристику, в тому числі і якісну, а також визначити цілі комунікації.

Важливою частиною контент-аналітичного дослідження є інтерпретація даних. Б. Берельсон вважав, що основними шляхами інтерпретації даних є простеження тенденцій статистичних змін, внутрішньотекстові порівняння, зіставлення контент-аналітичних та інших джерел. І все одно на цьому етапі, як і при обранні одиниць дослідження, з найбільшою силою відчувається вплив суб'єктивних думок дослідника. Для того, щоб інтерпретація результатів аналізу була коректною, треба робити її, виходячи тільки з наявних результатів аналізу, а не із своїх суджень про ці результати.



ВИСНОВКИ

Отже, контент-аналіз посідає особливе місце у системі соціологічних методів, зокрема методів вивчення документів. Це майже один метод, у якому переважають квантифікацій ні процедури. Він вигідно відрізняється від інших методів своєю об'єктивністю й систематичністю. Слабкими сторонами контент-аналізу є те, що не відрізняються напівтони у документі, й те, що чим менший об'єкт аналізу, тим менш ґрунтовні його висновки.

Різні дослідники наводили багато своїх методик контент-аналізу. Але в усіх цих методиках зберігається у загальному вигляді процедура контент-аналізу. Основні етапи процесу контент-аналізу такі. Спочатку вчений виробляє програму дослідження, мету і гіпотезу аналізу. Він визначає об'єкт аналізу, його часові й територіальні рамки, принципи вибірки. Потім виробляються категорії та одиниці дослідження, створюється інструкція кодувальника. Після кодування результати обробляються й інтерпретуються.

З допомогою цього методу можна проводити дослідження будь-якого документа чи сукупності документів з метою вивчення як закономірностей внутрішньої побудови документа, так і того, що його породило і для чого він призначений. З високими можливостями контент-аналізу пов'язана і необхідність його застосування, оскільки він вирішує проблему по-перше, документа, і по-друге, наявна відповідність мови документа мові гіпотез дослідження. В цілому можна зазначити, що у наш час вже жодне дослідження документа не можна здійснити без застосовування методу контент-аналізу. Цей метод продовжує свій розвиток і поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованого аналізу.



^ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1. Герасимчук Н. Контент-аналіз у системі сучасних методів дослідження текстів [Текст] / Н.Герасимчук // Журналістика. – 2010.– № 9(34).– С.156-163.

  2. Іванов В.Ф. Формалізовані методи вивчення мас-медіа [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua. 11.12.2010 р. Загол. з екрану.

  3. Костенко Н.В. Досвід контент-аналізу: моделі та практики [Текст]: монографія / Н.В. Костенко. – К.: Центр вільної преси, 2004.– 200с.

  4. Манаев О.Т. Контент-анализ – описание [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http//psyfactor.org/lib/content. 14.12.2010 г. Загол. с экрана.

  5. Юськів Б.М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід [Текст]: монографія / Б.М. Юськів.– Рівне: «Перспектива», 2006. – 203с.



Скачать файл (56.9 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации