Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольна робота - Економічна інформатика - файл 1.doc


Контрольна робота - Економічна інформатика
скачать (525.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc526kb.04.12.2011 06:07скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу «Економічна інформатика»

Теоретичні питання
1. Поняття Веб-сайту та Веб-сторінки.

2. Технологія роботи з об’єктами: створення та редагування внутрішніх об’єктів: автофігур, малюнків, дати, імені файлу тощо; впровадження та редагування зовнішніх об’єктів на основі технології OLE: формул MS Equation, малюнків MS Paint та MS Photo Editor тощо.
1. Поняття Веб-сайту та Веб-сторінки.

Веб-сторінка (англ. Web-page) — інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня павутина), який можна переглянути у веб-браузері. Зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML, і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки.

Веб-сторінки можуть зберігатись на локальному комп’ютері або отримуватись із віддаленого веб-сервера. Веб-сервер може накладати обмеження на доступ до веб-сторінок, наприклад, дозволяти перегляд лише з локальної мережі (інтранет), або відкривати доступ до сторінок в мережі World Wide Web. Запити на отримання та передача веб-сторінок з веб-серверів відбувається за протоколом HTTP.

Веб-сторінки можуть складатись із статичних текстових файлів, що зберігаються у файловій системі веб-сервера (статичні веб-сторінки), або веб-сервер може створювати сторінки за запитом браузера (динамічні веб-сторінки). Застосування сценаріїв на стороні клієнта після завершення завантаження сторінки може прискорювати роботу користувача з нею.

Веб-сайт (від англ. website: web — «павутина», «мережа» і site — «місце», букв. «місце в мережі») або просто сайт — у комп’ютерній мережі об’єднана під однією адресою (доменним іменем або IР-Адресою) сукупність документів (веб-сторінок) приватної особи або організації. За замовчуванням мається на увазі, що сайт розташовується в мережі Інтернет. Усі веб-сайти Інтернету в сукупності складають Всесвітню павутину. Для прямого доступу клієнтів до веб-сайтів на серверах був спеціально розроблений протокол HTTP. Веб-сайти інакше називають Інтернет-Представництвом людини або організації. Коли говорять «своя сторінка в Інтернеті», те мається на увазі цілий веб-сайт або особиста сторінка в складі чужого сайту. Крім веб-сайтів у мережі Інтернет так само доступні Wap-Сайти для мобільних телефонів.

Споконвічно веб-сайти являли собою сукупності статичних документів. У цей час більшості з них властива динамічність та інтерактивність. Для таких випадків фахівці використовують термін веб-додаток — готовий програмний комплекс для розв’язання завдань веб-сайту. Веб-додаток входить до складу веб-сайту, але веб-додаток без даних сайтом є тільки технічно.

У більшості випадків в Інтернеті одному веб-сайту відповідає одне доменне ім’я. Саме по доменним іменам сайти ідентифікуються в глобальній мережі. Можливі інші варіанти: один сайт на декілька доменах або кілька сайтів під одним доменом. Звичайно декілька доменів використовують великі сайти (веб-портали) щоб логічно відокремити різні види послуг, що надаються (mail.google.com, news.google.com, maps.google.com). Нерідкі й випадки виділення окремих доменів для різних країн або мов. Наприклад, google.ua і google.fr логічно є сайтом Google на різних мовах, але технічно це різні сайти. Об’єднання декількох сайтів під одним доменом характерно для безкоштовних хостингів. Іноді для ідентифікації сайтів в адресі після зазначення хосту стоїть тильда та ім’я сайту: example.com/~my-site-name/, а найчастіше використовується домен третього рівня: my-site-name.example.com.

Апаратні сервера для зберігання веб-сайтів називаються веб-серверами. Сама послуга зберігання називається веб-хостингом. Раніше кожен сайт зберігався на своєму власному сервері, але з ростом Інтернету технологічним поліпшенням серверів на одному комп'ютері стало можливе розміщення безлічі сайтів (віртуальний хостинг). Зараз сервера для зберігання тільки одного сайту називаються виділеними (англ. dedicated).

Той самий сайт може бути доступний за різними адресами і зберігається на різних серверах. Копія оригінального сайту в такому випадку називається дзеркалом. Існує так само поняття оффлайнова версія сайту — це копія сайту, яка може бути переглянута на будь-якому комп'ютері без підключення до комп'ютерної мережі і використання серверного програмного забезпечення (ПО).

Історія


Перший у світі сайт info.cern.ch з’явився в 1990 році [1][2]. Його творець, Тім Бернерс-Лі, опублікував на ньому опис нової технології World Wide Web, заснованої на протоколі передачі даних HTTP, системі адресації URI і мові гіпертекстової розмітки HTML. Також на сайті були описані принципи установки і роботи серверів та браузерів. Сайт став і першим у світі інтернет-каталогом, тому що пізніше Тім Бернерс-Лі розмістив на ньому список посилань на інші сайти.

Усі інструменти, необхідні для роботи першого сайту, Бернерс-Лі підготував ще раніше — наприкінці 1990 року з'явилися перший гіпертекстовий браузер Worldwideweb з функціоналом веб-редактора, перший сервер на базі Nextcube і перші веб-сторінки.

«Батько» веба вважав, що гіпертекст може бути основою для мереж обміну даними, і йому вдалося перетворити свою ідею в життя. Ще в 1980 році Тім Бернерс-Лі створив гіпертекстове програмне забезпечення Enquire, що використовує для зберігання даних випадкові асоціації. Потім, працюючи в Європейському центрі ядерних досліджень у Женеві (CERN), він запропонував колегам публікувати гіпертекстові документи, зв'язані між собою гіперпосиланнями. Бернерс-Лі продемонстрував можливість гіпертекстового доступу до внутрішніх пошуковика і документам, а також новинним ресурсам Інтернету. В результаті, у травні 1991 року в CERN був затверджений стандарт WWW.

Тім Бернерс-Лі є «батьком» основних технологій веба — HTTP, URI/URL і HTML, хоча їх теоретичні основи були закладені ще раніше. В 1940-х роках Ванневар Буш висунув ідеї розширення пам'яті людини за допомогою технічних пристроїв, а також індексації накопиченої людством інформації для її швидкого пошуку. Теодор Нельсон і Даг Енгельбарт запропонували технологію гіпертексту — «розгалудженого» тексту, що надає читачеві різні варіанти читання. Xanadu, так і не закінчена гіпертекстова система Нельсона, була призначена для зберігання й пошуку тексту, у який введені взаємозв'язки й «вікна». Нельсон мріяв зв'язати перехресними посиланнями всі тексти, створені людством.

В даний час Тім Бернерс-Лі очолює заснований їм Консорціум Всесвітньої павутини (World Wide Web Consortium), який займається розробкою й впровадженням стандартів інтернету.
^

Класифікація веб-сайтів


За доступністю сервісів:

  • Відкриті — усі сервіси повністю доступні для будь-яких відвідувачів.

  • Напіввідкриті — для доступу необхідно зареєструватися (зазвичай, безкоштовно).

  • Закриті — повністю закриті службові сайти організацій (у тому числі корпоративні сайти), особисті сайти приватних осіб. Такі сайти доступні для вузького кола людей. Доступ новим людям звичайно дається через т.зв.  інвайти (запрошення).

За природою вмісту:

  • Статичні — увесь вміст заздалегідь підготовляється. Користувачеві видаються файли в тому вигляді, у якому вони зберігаються на сервері.

  • Динамічні — вміст генерується спеціальними скриптами (програмами) на основі інших даних з будь-якого джерела.

За фізичним розташуванням:

  • Зовнішні сайти мережі Інтернет.

  • Локальні сайти — доступні тільки в межах локальної мережі. Це можуть бути як корпоративні сайти організацій, так і сайти приватних осіб у локальній мережі провайдера.

За схемою подання інформації, її обсягу і категорії розв'язуваних задач можна виділити наступні типи веб-ресурсів:

  • Інтернет-Представництва власників бізнесу (торгівля і послуги, не завжди зв'язані прямо з Інтернетом):

    • Сайт-Візитка — містить загальні дані про власника сайту (організація або індивідуальний підприємець). Вид діяльності, історія, прайс-лист, контактні дані, реквізити, схема проїзду. Фахівці розміщають своє резюме. Тобто докладна візитна картка.

    • Корпоративний сайт - містить повну інформацію про компанію-власника, послуги/продукцію, події у житті компанії. Відрізняється від сайту-візитки повнотою представленої інформації, найчастіше містить різні функціональні інструменти для роботи з контентом (пошук і фільтри, календарі подій, фотогалереї, корпоративні блоги, форуми). Може бути інтегрований із внутрішніми інформаційними системами компанії-власника (CRM, бухгалтерськими системами). Може містити закриті розділи для тих або інших груп користувачів - співробітників, дилерів, контрагентів та ін.

    • Каталог продукції — у каталозі присутній докладний опис товарів/послуг, сертифікати, технічні і споживчі дані, відгуки експертів і т.і.  На таких сайтах розміщається інформація про товари/послугах, яку неможливо помістити в прайс-лист.

    • Інтернет-Магазин — веб-сайт із каталогом продукції, за допомогою якого клієнт може замовити потрібні йому товари. Використовуються різні системи розрахунків: від пересилання товарів післяплатою або автоматичного пересилання рахунку по факсу до розрахунків за допомогою пластикових карт.

    • Промо-Сайт — сайт про конкретну торгову марку або продукт, на таких сайтах розміщається вичерпна інформація про бренд, різні рекламні акції (конкурси, вікторини, ігри і т.п.).

    • Сайт-Квест — Інтернет-Ресурс, на якому організовано змагання з розгадування послідовності взаємозалежних логічних загадок.

  • Інформаційні ресурси:

    • Тематичний сайт — веб-сайт, що надає вичерпну інформацію про яку-небудь тему.

    • Тематичний портал — це дуже великий веб-ресурс, який надає вичерпну інформацію з певної тематики. Портали схожі на тематичні сайти, але додатково містять засоби взаємодії з користувачами і дозволяють користувачам спілкуватися в рамках порталу (форуми, чати) — це середовище існування користувача.

  • Веб-сервіс — звичайно вирішує конкретне користувацьке завдання прямо пов'язане з мережею Інтернет:

    • Пошукові сервіси — наприклад, Мета, Google.

    • Поштовий сервіс.

    • Веб-форуми.

    • Блоговий сервіс.

    • Фотохостинг — наприклад, Flickr, Imageshack, Panoramio, Photobucket.

    • Зберігання відео — наприклад, Youtube, Rutube.

    • Дошка оголошень.

    • Каталог сайтів — наприклад, Open Directory Project

Будова


Сторінки сайтів — це файли з текстом, розміченим мовою HTML. Ці файли, будучи завантаженими відвідувачем на його комп'ютер, обробляються браузером і виводяться на його засіб відображення (монітор, екран КПК, принтер або синтезатор мови). Мова HTML дозволяє форматувати текст, розрізняти в ньому функціональні елементи, створювати гіпертекстові посилання (гіперпосилання) і вставляти у відображувану сторінку зображення, звукозаписи та інші мультимедійні елементи. Відображення сторінки можна змінити додаванням у неї таблиці стилів мовою CSS або сценаріїв мовою Javascript.

Сторінки сайтів можуть бути простим статичним набором файлів або створюватися спеціальною комп'ютерною програмою на сервері — так званим движком сайту. Движок може бути або зроблений на замовлення для окремого сайту, або бути готовим продуктом, розрахованим на деякий клас сайтів. Деякі із движків можуть забезпечити власникові сайту можливість гнучкого настроювання структурування і виводу інформації на веб-сайті. Такі движки називаються системами керування змістом.
^

Створення сайтів


Виготовлення сайтів як працюючих цілісних інформаційних ресурсів і систем — складений процес, що залучає працю різних фахівців. Цей вид діяльності називається веб-розробка. Власники майбутнього сайту (приватні особи або організації) розробляють сайти самотужки, або звертаються до спеціалізованих розробників (студіям, бюро, конторам і т.п.). Відносини між замовником і виконавцем регулюється за допомогою договорів, технічних завдань, спеціальних систем (різних сайтів, що виступають посередником між замовником і розробником), або усною домовленістю. Замовлена робота може представляти собою як повний комплекс створення сайту, аж до придумування назви і реєстрації домена, так і розширення сайту, технічну оптимізацію і редизайн.

2. Технологія роботи з об’єктами: створення та редагування внутрішніх об’єктів: автофігур, малюнків, дати, імені файлу тощо; впровадження та редагування зовнішніх об’єктів на основі технології OLE: формул MS Equation, малюнків MS Paint та MS Photo Editor тощо.
При оформленні економічних документів необхідно приділяти увагу, як формі, так і змісту табличних, графічних і формульних даних.

Процес оформлення економічної документації складається з ряду етапів:

 Введення формул

 Структуризація документів

 Оформлення табличних даних

 Графічне представлення даних

 Створення списків

 Створення колонтитулів

 Формування змісту документа
^

Введення формул


В економічних документах неможливо обійтися без формул, які містять знаки додавання, інтегрування і т.д. Формули у Word представляють собою OLE – об'єкти, впроваджені в текст.

Для вставки формул у текстовий документ необхідно вибрати команду Об’єкт у меню Вставка, з'явиться вікно діалогу Вставка об'єкта.



У вікні, що з'явилося, діалогу потрібно вибрати тип об'єкта Microsoft Equation 3.0, після чого з'явиться панель інструментів Формула


і поле для введення формул


Після введення формули



треба клацнути поза полем з формулами, панель інструментів буде вилучена, а формули  в текстовому документі приймають такий вигляд:



Для редагування формули  здійснюється подвійне клацання на формулі, у результаті чого  викликається редактор формул і знову з'являється панель інструментів Формула.
^

Структуризація документів


Для структуризації документа можна використовувати стилі. Призначення назвам розділів документа стилів заголовків є формою його структуризації. Так для назви проекту доцільно застосувати стиль Заголовок 1.

Для підрозділів призначати стилі Заголовків більш низького рівня (з 2 по 9 включно) дотримуючи принципу вкладеності.
^

Графічне представлення даних


Для розв'язання задач аналітичного характеру часто виявляються корисними не тільки табличні, але й візуальні форми представлення даних: графіки, діаграми і т.д.

Для візуальної представлення даних необхідно виділити таблицю і вибрати команду Вставка/Малюнок/Діаграма.


 

1 квартал

2 квартал

3 квартал

4 квартал

Планові

65000

71000

74000

79000

Фактичні

79000

82000

84000

88000
Активізується  Microsoft Graph, за допомогою якої, наприклад,  можна представити табличні дані у вигляді стовпчикової діаграми


^

Створення списків


При оформленні документів часто доводиться мати справу з текстовими фрагментами (регулярною структурою). Це може бути нумеровані і марковані списки. Для організації тексту у вигляді списків використовується команда Формат/Список, відкриється вікно діалогу для форматування тексту у вигляді списків.



Для перетворення звичайного тексту в списки можна використовувати і команди на панелі інструментів форматування.

Колонтитули


Колонтитули, як і фон документа, а також поля, розмір і орієнтація сторінок, номера сторінок, розриви сторінок і розділів відносяться до зміни зовнішнього вигляду сторінок і документа.

Колонтитул — це текст або малюнок (номер сторінки, дата друку документа, логотип організації, назва документа, ім'я файлу, прізвище автора і т.п.), який друкується внизу або вгорі кожної сторінки документа. Залежно від місця розташування (на верхньому або на нижньому полі сторінки) колонтитули бувають верхніми і нижніми. Як правило, колонтитули використовуються в друкованих документах.

Створення колонтитула

Для створення колонтитулів необхідно виконати наступне:

 Виберіть команду Колонтитули в меню Вигляд

 Для створення верхнього колонтитула введіть текст або малюнок в область верхнього колонтитула або натисніть кнопку на панелі інструментів Колонтитули.



Щоб вставити Колонтитули з панелі інструментів, наприклад, номер сторінки, дату або час, то натисніть кнопку на панелі інструментів Колонтитули: Номер сторінки, Дата, Час і т.д.
^

Формування змісту документа


Коли розробка економічного документа завершена, то необхідно зібрати воєдино перелік його розділів для того, щоб забезпечити пошук необхідної інформації. Word надає можливість автоматично сформувати зміст. 

Макроси


Як правило, при роботі з Word часто виникає необхідність кілька раз виконувати одну й ту ж послідовність дій. У цьому випадку необхідні дії можуть бути записані під певним іменем.

Послідовність дій, записана під певним іменем, називається макросом. Записаний макрос можна викликати для виконання з основного меню за допомогою кнопки на панелі інструментів або на робочій області, а також за допомогою встановленої для нього комбінації клавішею.

Виконання певного макросу може бути призначене якому-небудь графічному об'єкту. Макрос записується мовою Visual Basic for Applications (VBA). Слід зазначити, що текст створеного макросу можна неодноразово редагувати.

Для запису макросу виберіть у меню Сервіс команду Макрос і підкоманду Почати запис. Перегляд і застосування макросів до фрагмента тексту або документу здійснюється командою Сервіс / Макрос / Макроси.

Процесор ^ Word дає змогу використовувати об'єкти, створені іншими спеціалізованими редакторами, завдяки технології зв'язування та вкраплення об'єктів OLE.

  • Зв'язаний об'єкт, який перебуває у файлі-приймачі, відображає стан даних файла-джерела на даний момент. У випадку зміни інформації у файлі- джерелі, відповідні зміни відбудуться у файлі-приймачі. Такий механізм забезпечує актуальність даних документа, розмір файлу-приймача не збільшується, однак недоліком є те, що файл-приймач не може бути оновлений або відредагований у разі відсутності файла-джерела.

  • Вкраплений об'єкт вміщує дані зовнішньої програми, які зберігаються в документі Word. Для редагування таких даних потрібно двічі клацнути в межах вкрапленого об'єкта для запуску зовнішньої програми. Дані документа змінюються за умови безпосереднього редагування у вкрапленому редакторі. Недоліком є збільшення розміру файлу.
^

Зв'язування файлів


Зв'язувати файли можна кількома способами. Коли файл-приймач відкритий потрібно виконати команду Insert/Вставка File/Файл.



У діалоговому вікні ^ Insert File/Вставка файла вибирають файл-джерело і розкривають меню кнопки Insert/Вставить. Якщо вибрати пункт Insert as link/Вставить как ссылку, то файл буде уставлений в документ як файл-джерело.

Якщо файл-джерело є файлом редактора Excel, треба натиснути на кнопку Range/Диапазон. У діалоговому вікні Set Range/Задание диапазона вказують позначку або діапазон комірок файлу Excel для вставляння таблиці у файл-приймач.



Інший спосіб зв'язування файлів забезпечується командою ^ Insert/Вставка  Object/Обьект. У діалоговому вікні Object/ Вставка обьекта на закладці Create from File/Создание из файла за допомогою кнопки Browse/Обзор формують назву файла-джерела. Для зв'язування файлів потрібно активізувати можливість Link to file/Связь с файлом. Якщо активна можливість Display as icon/В виде значка, то замість вмісту файла-джерела буде логотип редактора цього файлу. Клацнувши на логотипі, файл-джерело відкривається в новому вікні.



Можна зв'язати файли і за допомогою спеціального вставляння. У файлі-джерелі виокремлюють певний фрагмент і виконують команду Edit/Правка Copy/Копировать. У файлі-приймачі фіксують курсор у потрібному місці і виконують команду Edit/Правка  Paste Special/Специальная вставка. У діалоговому вікні Paste Special/Специальная вставка можна вибрати, яким чином буде уставлений вміст буфера. Параметр Paste link/Связать забезпечує зв'язок між файлами.



Для редагування, оновлення або знищення зв'язків, користуються командою ^ Edit/Правка  Links/Связи. У діалоговому вікні Links/Связи можна побачити всі зв'язки, наявні у файлі-приймачі.



Зв'язки можна редагувати за допомогою таких функцій.

  • Update Now/Обновить - оновлення зв'язку;

  • Open Sourse/Открыть источник - відкривання файла-джерела в окремому вікні;

  • Change Sourse/Сменить источник - зміна файла-джерела;

  • Break Link/Разорвать связь - вилучення зв'язку, за умови, що дані файлу-джерела залишаються у файлі-приймачі.

Параметри поля Item/Элемент визначають параметри оновлення даних з файлу-джерела:

  • Automatic/Автоматическое - автоматичне оновлення;

  • Manual/По запросу - оновлення за запитом;

  • Locked/Не обновлять связь - без оновлення;

  • Save picture in document/Хранить в документе - зберігати об'єкт в документі.
^

Вкраплення об'єкта


Інший спосіб використання даних, створених в зовнішньому редакторі - це вкраплення. Можна навести декілька способів реалізації вкраплення.

Команда ^ Insert/Вставка  Object/Обьект відкриває діалогове вікно Object/Вставка обьекта, на закладці якого Create New/Создание вибирають назву редактора.



Після виконання команди, в робочому полі екрана з'являється рамка для створення об'єкта, а командний рядок і піктографічні панелі процесора Word замінюються відповідними рядками зовнішнього редактора. Щоб повернутись до процесора Word, після створення об'єкта досить клацнути поза рамкою.

Можна скористатися командою спеціального вставляння. Створений іншим редактором фрагмент виокремлюють та копіюють у буфер (практично у всіх редакторах це команда Edit/Правка  Copy/Копировать. У відкритому файлі установлюють курсор у потрібному місці і виконують команду Edit/Правка  Paste Special/Специальная вставка. В діалоговому вікні Paste Special/Специальная вставка активізують параметр Paste/Вставить і в переліку типів обирають тип об'єкта зовнішнього редактора.



Для редагування вкрапленого об'єкта можна двічі клацнути курсором на ньому або виконати команду Edit/Правка  Ім'я об'єкта  Edit/Изменить або Open/Открыть. У випадку користування файлом на комп'ютері, де не інстальовано редактора, за допомогою якого створено вкраплений об'єкт, його неможливо поправити, тому виникає потреба змінити тип вкрапленого об'єкта. Для цього вмикають пункт Convert/Преобразовать команди Edit/Правка  Ім'я об'єкта.



У діалоговому вікні Convert/Преобразование типа обьекта фіксують одну з двох можливостей:

  • Convert to/ Преобразовать в - перетворити формат вкрапленого об'єкта;

  • Activate as/Активизировать как - зберегти формат, для редагування відкривати відповідний редактор.


Використана література

1. Веб-сайт http://www.w3.org/History.html

2. Веб-сайт http://info.cern.ch/

3. Соляніченко М.О., Арапова І.П., Арапов С.М. Сучасні Internet - технології: Навч. посібник – Вінниця.: ВІ МАУП, 2005. – 91 с.

4. Клименко О. Ф., Головко Н. Р., Шарапов О. Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посіб­ник / За заг. ред. О. Д. Шарапова. – К.: КНЕУ, 2002. – 534 с.

5. Экономическая информатика: Учебник / Под ред. В.П. Косарева и Л.В. Еремина. – М.: Финансы и статистика, 2002.- 592 с.
Практична частина

Завдання 1. (MS Word)

1. Створити 2 абзаци. Кожен має містити по два речення.

  • перший абзац скопіювати після другого.

  • другий абзац скопіювати на початок документу.

  • встановити інтервал між абзацами 12 пт.

  • перший абзац вирівняти за шириною, використати шрифт Courier New Суг, розмір шрифту 12.

  • другий абзац вирівняти праворуч, зменшити загальну ширину абзацу, перший рядок у абзаці підкреслити пунктиром.

  • у третьому абзаці використати курсив, вставити буквицю.

  • четвертий абзац вирівняти по центру, використати напівжирне накреслення.


- Виділяємо необхідний абзац за допомогою миші або за допомогою клавіш переміщування курсору, утримуючи натисненою клавішу SHIFT. Щоб скопіювати текст, натискаємо на панелі інструментів Стандартна кнопку Копіювати . Клацаємо місце вставки тексту. На панелі інструментів Стандартна натискаємо кнопку Вставити .

- Виділяємо абзаци, для яких потрібно змінити інтервал. У меню Формат вибираємо команду Абзац, а потім відкриваємо вкладку Відступи та інтервали. У групі Інтервал вводимо інтервал 12 пт. у полі До або Після.

- Виділяємо перший абзац. На панелі інструментів Форматування натискаємо кнопку За шириною . Виділяємо перший абзац, який потрібно змінити. На панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Форматування вибираємо шрифт у списку Шрифт Courier New Суг. На панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Форматування вибираємо потрібний розмір знаків у списку Розмір 12.

- Виділяємо другий абзац. На панелі інструментів  Форматування натискаємо кнопку За правим краєм . На панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Форматування натискаємо кнопку Збільшити відступ для того, щоб зменшити загальну ширину абзацу. Виділяємо перший рядок у абзаці, який потрібно змінити. У меню Формат вибираємо команду Шрифт, а потім відкриваємо вкладку Шрифт. У списку Підкреслення вибираємо підкреслення пунктиром.

- Виділяємо третій абзац. На панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Форматування натискаємо кнопку Курсив . У меню Формат вибираємо команду Буквиця. Вибираємо параметр У тексті або На полі.

- Виділяємо четвертий абзац. На панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Форматування натискаємо кнопку По центру . На панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Форматування натискаємо кнопку Напівжирний .


  1. Перед другим абзацом вставити таблицю (5 рядків) та провести необхідні розрахунки (значення поля Заробіток та підсумки):

- Клацаємо перед другим абзацем - місце створення таблиці. У меню Таблиця вибираємо команду Вставити, а потім - команду Таблиця. У групі Розмір таблиці вибираємо кількість стовпців і рядків.

Для проведення розрахунків виділяємо клітинку Клітинка. Поле для вводу даних, утворене перетинанням рядка та стовпця на аркуші або в таблиці., в якій буде розташовано результат. У меню Таблиця вибираємо команду Формула. Якщо Microsoft Word пропонує невідповідну формулу, видаляємо її з поля Формула. У списку Вставити функцію вибираємо необхідну функцію. Наприклад, для складання чисел вибираємо SUM, для знаходження мінімуму - MIN, максимуму - MAX, середнього значення - AVERAGE. Щоб використати посилання на клітинки таблиці, вводимо у формулу адреси цих клітинок у дужках.


  1. Вставити малюнок і розташувати у четвертому абзаці з обтіканням тексту.

Клацаємо на місце вставки малюнка. У меню Вставка вибираємо команду Малюнок, а потім — команду З файлу. Знаходимо малюнок, який потрібно вставити. Двічі клацаємо малюнок, який потрібно вставити. У Форматі малюнка – Розташування вибираємо Навколо рамки.

  1. До слова першого абзацу додати просту виноску, до слова четвертого абзацу – кінцеву.

У режимі розмітки Режим розмітки. Режим відображення документа або інших об'єктів у тому вигляді, який вони матимуть на папері. Наприклад, заголовки, виноски, стовпці та написи відображаються на своїх дійсних місцях. вкажіть місце для вставки знака виноски. У меню Вставка виберіть команду Посилання, а потім команду Виноска . Виберіть виноски або кінцеві виноски. За замовчуванням звичайні виноски розташовуються внизу сторінки, а кінцеві — у кінці документа. Розташування виносок можна змінити, вибравши потрібний варіант у полі виноски або кінцеві виноски. Виберіть потрібний формат у полі Формат номера . Натисніть кнопку Вставити. У документ буде вставлено номер виноски, а курсор з'явиться поруч із ним. Введіть текст виноски. Верніться до документа та продовжуйте вводити текст.

  1. Вставити на початку тексту формулу:



Укажіть місце для вставки формули. У меню Вставка виберіть команду Об'єкт, а потім відкрийте вкладку Створення. У списку Тип об'єкта виберіть Microsoft Equation 3.0. Створіть формулу, вибираючи символи на панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Формула і вводячи змінні та числа з клавіатури. Щоб вернутися до Microsoft Word, клацніть документ.

  1. Встановити нижній колонтитул: ліворуч - прізвище студента, праворуч – номер сторінки.

У меню Вигляд виберіть команду Колонтитули, щоб на сторінці відкрити область верхнього або нижнього колонтитула Колонтитули. Верхній колонтитул може включати текст і малюнки та міститься у верхній частині кожної сторінки розділу. Нижній колонтитул розташовується в нижній частині кожної сторінки. Звичайно колонтитули містять номери сторінок, назви розділів, дати та імена авторів.. Щоб створити нижній колонтитул, перейдіть до нижнього колонтитула, натиснувши кнопку Верхній/нижній колонтитул на панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Колонтитули, а потім введіть текст. Після того, як створили колонтитули, натисніть кнопку Закрити на панелі інструментів Колонтитули.

  1. За допомогою автотексту вставити своє прізвище на початку документу.

Виділіть текст, який потрібно зберегти у вигляді елемента списку автотексту. Щоб зберегти елемент разом із форматуванням абзацу Форматування абзацу. Форматування, яке за допомогою відступів, вирівнювання, інтервалів і розбиття на сторінки визначає вигляд абзацу.), помістіть знак абзацу () до виділеного фрагмента. У меню Вставка виберіть команду Автотекст, а потім — команду Створити. Залиште ім'я елемента списку автотексту, запропоноване Microsoft Word, або введіть нове ім'я.

  1. Після другого абзацу вставити символи: <= => Σ .

Клацніть місце вставки символу. У меню Вставка виберіть команду Символ, а потім відкрийте вкладку Символи. У списку Шрифт виберіть потрібний шрифт. Двічі клацніть знак, який потрібно вставити. Натисніть кнопку Закрити.

  1. Створити схему (автофігури згрупувати між собою).

На панелі інструментів Панель інструментів. Рядок із кнопками та іншими елементами керування, призначеними для виконання команд. Щоб відобразити панель інструментів, виберіть у меню Сервіс команду Настройка та відкрийте вкладку Панелі інструментів. Малювання клацніть значок Автофігури Автофігури. Набір типових фігур, таких як прямокутники та кола, а також різних ліній, сполучників, фігурних стрілок, символів блок-схем, зірок, стрічок і виносок., виберіть категорію, а потім клацніть потрібну фігуру. Клацніть місце вставки автофігури.



  1. Кожному абзацу надати заголовок та на їх основі створити зміст документу.

Клацніть там, де потрібно вставити зміст. У меню Вставка виберіть команду Посилання, а потім — команду Зміст і покажчики. Виберіть вкладку Зміст. Щоб скористатися одним з готових рішень, виберіть потрібний варіант у полі Формати. Виберіть всі інші потрібні параметри змісту.
Завдання 2. (MS Excel)

1. Розв'язання задач фінансового аналізу в MS Excel.

Завдання:

У Вас є вибір: отримати від свого дядечка 21 000 Дол. через рік або (1 000*21 -100)=20 900 дол. сьогодні від своєї тітоньки. Річна ставка в улюбленому банку становить 12%, відсотки нараховуються щомісяця.

  1. Яка майбутня вартість подарунка від дядечка? Від тітоньки? Який подарунок Ви оберете?

  2. Чи змінилася б ваша відповідь, якщо ставку знизили до 10%?

  3. За якої процентної ставки не має різниці який подарунок обрати?


Розв'язання:

Для вирішення цієї дилеми необхідно порівняти майбутню вартість обох подарунків. Подарунок від дядечка через рік так і буде коштувати 21 000 дол., а вартість подарунка тітоньки дорівнює сумі, що буде через рік на рахунку у банку, початковий розмір якого 20 900 дол. Тому майбутня вартість подарунка тітоньки розраховується за формулою, у якій використовується функція БС. Ця функція має синтаксис:
ЕС(ставка; кількість періодів;розмір періодичних виплат; початкове значення)
За умовою задачі період нарахування відсотків - місяць, тому кількість періодів дорівнює 1*12, а ставка за період - 12%/12. Розмір періодичних виплат дорівнює 0, оскільки виплати не здійснюються. Початковий внесок на рахунок у банку становить -20 900 (враховується напрям руху грошей). Отже, майбутня вартість подарунка тітоньки розраховується за формулою:

=БС(12%/12;1*12;0;-20900)

Це становить 23 550,64 дол., тому треба обрати подарунок тітоньки. Якщо ставку знизили до 10%, подарунок тітоньки буде коштувати 23 088,50 дол. (=БС(10%/12;1*12;0;-20900)), а тому в цій ситуації все одно краще обрати подарунок тітоньки. Ставка, за якої обидва подарунки є рівноцінними, — це ставка, за якої майбутня вартість 20 900 дол. становить 21 000 дол., і її значення обчислюється за формулою:

=СТАВКА(1*12;0;-20900;21000)*12

Отримаємо, що, за ставки 0,00477 % не має різниці який подарунок обрати.


Подарунок дядечка

$ 21 000,00

Подарунок тітоньки

$ 20 900,00

 

 

Вартість подарунка тітоньки через рік з відсотковою ставкою 12%

$ 23 550,64

Вартість подарунка тітоньки через рік з відсотковою ставкою 10%

$ 23 088,50

 

0,004774228


2. Розв'язання задач статистичного аналізу в MS Excel.

Завдання:

На основі статистичних даних про прибуток (Y) та інвестицій (X) деякого підприємства:

  1. побудувати лінійну однофакторну регресійну модель;

  2. побудувати графіки реальних і прогнозних даних;

  3. побудувати лінію тренда і рівняння з оцінкою параметрів;

  4. виконати прогноз Y на наступний період вважаючи, що Х17=(8+21)=29 з використанням функцій ТЕНДЕНЦИЯ і ПРЕДСКАЗ;

5. зробити висновок.

Вихідні дані (в умовних одиницях) наведені в таблиці.



Y

X

1

29,1

25,5

2

34,4

25,5

3

36,4

26,4

4

38,6

26,8

5

38,8

27,4

6

40,5

28,2

7

31,4

28,8

8

34,5

26,2

9

36,2

26,7

10

38,1

27,3

11

39,3

27,7

12

32,4

27,9

13

37,2

27,1

14

40,8

28,2

15

41,4

28,5

16

42,7

28,8


Розв'язання:

1. Рівняння лінійної однофакторної регресії має вигляд: (1) у = а+bх. Необхідно знайти параметри а, b. Використаємо функцію ЛИНЕЙН (меню <Вставка> < Функции> категорія <Статестические>) для знаходження параметрів а, b.

  • Введемо таблицю задану в умові.

  • Знайдемо функцію ЛИНЕЙН (меню <Вставка> < Функции> категорія <Статестические>).

  • В діалоговому вікні функції ЛИНЕЙН введемо діапазон значень Y та X і натиснемо ОК.

  • В результаті отримаємо комірку із #3нач.

  • Для перегляду результату виконання функції необхідно: виділити одну клітинку праворуч разом із коміркою #3нач, натиснути F2, а потім одночасно Ctrl, Shift, Enter.

  • В результаті отримаємо два числа: перше число - b, а друге число - а.

Залишимо рівняння лінійної однофакторної регресії, для цього у рівняння (1) підставимо замість а і b відповідні числа.
2. Зайдемо в майстер Діаграм і виберемо тип ТОЧКОВА. Введемо дані X та Y для побудови графіку реальних даних . Додамо до отриманого Ряду, ще один і введемо значення X та Y (значення Y знайденого за допомогою рівняння (1)), які відповідають прогнозним даним.
3. Для побудови лінії тренду клацаємо на ряд даних Ряд даних. Пов'язані одна з одною точки даних, нанесені на діаграму. Кожний ряд даних на діаграмі має власний колір або інший спосіб позначення та представлений на легенді діаграми. Діаграми всіх типів, за винятком кругової, можуть містити декілька рядів даних., до якого потрібно додати лінію тренду Лінія тренду. Графічне подання напряму зміни ряду даних. Наприклад, висхідна лінія позначає збільшення продажу за певну кількість місяців. Лінії тренду використовуються для аналізу похибок прогнозування, також званого регресійним аналізом.. У меню Діаграма вибираємо команду Додати лінію тренду. На вкладці Тип вибираємо потрібний тип регресійної лінії тренду.

Таким чином, рівняння лінії регресії має вигляд
у = 1,8664х-13,989
Нижче наведено графік лінії регресії та точки які відповідають реальним статистичним даним.



4. Виконаємо прогноз Y на наступний період за допомогою функцій ТЕНДЕНЦИЯ і ПРЕДСКАЗ.




Y

X

y

1

29,1

25,5

33,6046

2

34,4

25,5

33,6046

3

36,4

26,4

35,28439

4

38,6

26,8

36,03096

5

38,8

27,4

37,15081

6

40,5

28,2

38,64395

7

31,4

28,8

39,76381

8

34,5

26,2

34,9111

9

36,2

26,7

35,84431

10

38,1

27,3

36,96417

11

39,3

27,7

37,71074

12

32,4

27,9

38,08402

13

37,2

27,1

36,59088

14

40,8

28,2

38,64395

15

41,4

28,5

39,20388

16

42,7

28,8

39,76381




40,13709

29







40,13709










1,866425

-13,9892







b

a




Висновок: Прогноз на 17-й період буде таким, що прибуток підприємства становитиме 40,13709.



^ 3. Розв'язання задач на знаходження екстремумів та задач оптимізації.

Завдання:

Знайти умовний максимум функції у = ах1+bх2, де а=21, b=(21-7)=14, за обмежень:

х12+х22­­<=100 та х1 і х2 не від'ємні.
Розв'язання:

Задача розв'язується засобами MS Excel. Нехай a=21, b=14. У комірку А2 заноситься початкове значення х1(0), у комірку В2 - початкове значення х2(0), у комірку С2 – формула цільової функції =2*А5+5*А6, у комірку А4 - формула першого обмеження -А2^2+В2^2.

Використовується надбудова Поиск решения, у вікно якої заносяться дані (див. рис). Надбудова викликається з меню Сервис —> Поиск решения.

Після занесення даних і натиснення кнопки Выполнить значення у комірках ^ А2:В2 будуть змінюватись так, щоб виконувались обмеження і значення у комірці С2 набуло найбільшого значення. В результаті у комірках А2 і В2 значення аргументів, які раніше дорівнювали 0, стануть рівними 8,320502795 і 5,547002193 відповідно (не від'ємними, умова виконується). У комірці А4 (це сума х12+х22) отримаємо 100 (<=100, умова виконується). Отже, обидва обмеження виконуються, а умовний максимум функції становить 252,3885894 (комірка С2).




Скачать файл (525.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации