Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекция по анатомии Задний мозг и мозжечок - файл 1.doc


Лекция по анатомии Задний мозг и мозжечок
скачать (56.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc57kb.04.12.2011 06:51скачать

1.doc

Лекція № 5

Тема: Задній мозок та мозочок.
План

1. Довгастий мозок, його морфологічна та клітинна організація.

Основні ядра, та провідні шляхи довгастотого мозку. Ромподібна ямка.

2. Будова Варолієвого моста. Основні центри заднього мозку.

3. Будова мозочка: червяк, кора та підкоркові ядра.

Клітинна організація мозочка.
Задній мозок - це ростральна частина ромбоподібного мозку ембріона. Із нього розвиваються: довгастий мозок, міст (вароліїв міст) та мозочок. Задній мозок це невелика частина головного мозку у якій в певній мірі збереглась сегментарна будова нервової трубки. Проявом сегментарної будови заднього мозку є розташовані у ньому ядра V-XII пар черепно-мозкових нервів.

Крім того, характерною рисою структури заднього мозку є наявність у його складі скупчення нервових клітин, які нагадують, за принципом організації, нервові сітки кишковопорожнинних. Ці клітинні скупчення - це ретикулярна формація, яка займає центральну частину заднього мозку і є, по-суті, надбудовою над первинною сегментарною структурою центральної нервової системи. До надсегментарних структур заднього мозку належать також ядра провідних шляхів до інших відділів мозку.

Перейдемо до розгляду окремих структур заднього мозку.
^ Довгастий мозок

Довгастий мозок (Medulla oblongata) - (рис. 1) - це життєво важливий відділ центральної нервової системи, він служить центром регуляції дихання і кровопостачання, центром ковтання, рвотного рефлекса і рівноваги.

Довгасий мозок нагадує за формою зрізаний конус, довжина якого складає у людини 2,5-3 см, а ширина - приблизно 1,5 см. Він починається на рівні передніх корінців перших шийних нервів і служить безпосереднім продовженням спинного мозку. В нижній частині він за формою подібний до спинного мозку, а зверху розширюється та межує з мостом.

У довгастий мозок переходять усі борозни спинного мозку. Ці борозни розділяють довгастий мозок на вентральну, дорзальну і дві латеральні поверхні. Передня серединна борозна, яка проходить вздовж вентральної поверхні, закінчується біля верхнього краю довгастого мозку розширенням, що називають сліпим отвором. По обидва боки від передньої серединної борозни розташовані випуклі виступи - піраміди, які в нижній частині довгастого мозку сходяться і перетинаються, утворюючи перехрест пірамід, місце якого служить анатомічною межею між довгастим і спинним мозком. У пірамідах довгастого мозку проходять нервові волокна кортикоспінального тракту.

Збоку від пірамід довгастого мозку, між передньою і задньої латеральними борознами справа і зліва наявні парні овальні підвищення - оливи.

На задній поверхні довгастого мозку проходить задня серединна борозна. Ззовні від неї з кожного боку розташований задній канатик, який задньою латеральною борозною відокремлений від бічного канатика.

Задньою проміжною борозною задній канатик розділяється на два пучка, які є продовженням одноіменних канатиків спинного мозку: це медіальний тонкий пучок (або канатик) і розташований ззовні від нього клиноподібний пучок (або канатик). На верхніх кінцях цих канатиків наявні поздовжні виступи, які закінчуються горбиками: горбик тонкого ядра і розташований латеральніше горбик клиноподібного ядра, всередині яких розміщуються тонке і клиноподібне ядра. Це ядра чутливих шляхів задніх стовпів спинного мозку, які проводять інформацію від тактильних і пропріорецепторних утворень про положення тіла у просторі. Відростки клітин тонкого та клиноподібного ядер утворюють скупчення волокон розташоване між оливами довгастого мозку - медіальну петлю. Волокна медіальної петлі належать до пропріорецепторного шляху коркового скерування, вони несуть відчуття положення тіла і вібрації.

У верхній частині довгастого мозку задні канатики розходяться, обмежовують частину ромбоподібної ямки, і разом з частиною бічних канатиків утворюють нижні ніжки мозочка.

Дорзальніше олив із задньої латеральної борозни виходять корінці язикоглоткового, блукаючого і додаткового нервів (IX, X i XI пари).

Верхні 2/3 дорзальної поверхні довгастого мозку прикриті мозочком - це нижня половина дна IV шлуночка мозку, вона має трикутну форму і називається ромбоподібною ямкою.

По верхній межі довгастого мозку проходить поперечна медулярна смужка. Вздовж дна ромбоподібної ямки проходить серединна борозна, з країв якої наявні поздовжні впинання трикутної форми. Так, в глибині серединної борозни розташоване ядро під`язикового нерва і цю ділянку називають трикутником під`язикового нерва.

В місці сполучення передньої і задньої половин ромбовидної ямки розташоване впинання - нижня ямка. Ззовні від неї розташоване вестибуло-кохлеарне поле, в межах якого розташовані ядра вестибулярного (VIII) і слухового (VIII) нервів.

В бічному куточку дна IV шлуночка розташований виступ - слуховий горбик, всередині якого знаходиться слухове ядро.

Нижче вестибулярного поля розташована вершина трикутника блукаючого нерва (X пара). В цій ділянці знаходяться ядра блукаючого нерва: вегетативне, чутливе і соматичне (рухове) ядро.

Ззовні від рухового ядра блукаючого нерва розташовані ядра додаткового і язикоглоткового нервів. Ця ділянка дна IV шлуночка має голубувато-сірий колір і називається сірим крилом.

^ Отже, у сірій речовині довгастого мозку (на дні ромбоподібної ямки) розташовані ядра черепних нервів (з V по XII пари). Ядра черепно-мозкових нервів при розкритті ромбоподібної ямки розташовані на її дні. При цьому чутливі ядра розташовані в дорзо-латеральних ділянках довгастого мозку, а рухові ядра - вентро-медіально.

Виділяють покришку і основу довгастого мозку, що зумовлено зміною у ростральному напрямку структури сірої речовини довгастого мозку. Покришка довгастого мозку розташована над дном ромбоподібної ямки, у ній переважає сіра речовина, утворена декількома парами ядер. Вентральна частина довгастого мозку складає його основу, яка включає ядра олив.
Міст (pons)

Міст (pons) або вароліїв міст розвивається із вентральної стінки заднього мозку. Має вигляд поперечного потовщення, який зверху межує з середнім мозком (з ніжками мозку), а знизу- з довгастим мозком, а з боків - звужується і переходить у середні мозочкові ніжки, з товщі яких виступають корінці трійчастого нерва (ця ділянка є межею між мостом і ніжкою мозочка). Між мостом і пірамідами довгастого мозку в глибині поперечної борозни виходять гілки відвідного нерва, а дещо позаду і латеральніше - лицьовий (VII) і вестибуло-завитковий (VIII) нерви.

Міст складається із сірої і білої речовини, яка складає переважну його частину. На поперечному розрізі міст розділяються на вентральну (основу моста) і дорзальну (покришку моста) частини. Ці частини моста розділені трапецієподібним тілом - група поперечних волокон і розташованих між ними ядер (ядра моста). Трапецієподібне тіло належить до провідного шляху слухового аналізатора. Волокна слухового шляху виходять із клітин ядер завиткового корінця вестибуло-завиткового (VIII пара) нерва а також із клітин ядер трапецієподібного тіла. Вони по ходу утворюють перехрест, який одержав назву латеральної петлі.

^ Основа моста утворена поздовжніми та, в основному, поперечними нервовими волокнами. Поздовжні волокна утворені волокнами корково-мостового та пірамідного шляхів. Поперечні волокна основи моста розділяють на корково-ядерні, корково-спинномозкові та корково-ретикулярні волокна. Поперечні волокна сполучають міст з мозочком.

У задній частині моста (покришка моста) розташовані стовбурові ядра черепно-мозкових нервів (V, VI, VII i частково VIII), ретикулярні ядра, а також висхідні волокна медіальної і латеральної петель, спинно-покришкового шляху та ін., низхідні волокна червоноядерно-спинномозкового шляху, покришково-спинно-мозкового шляху та ін.
Мозочок (Cerebellum)

Мозочок (Cerebellum) - найбільша частина заднього мозку. Мозочок розвивається з ромбоподібної губи нервової трубки у місці її накладання на вестибулярні ядра (центри рівноваги). Мозочок розташований в задній черепній ямці і прикритий зверху потиличними частками півкуль великого мозку, які відділені від мозочка поперечною щілиною великого мозку.

^ Трьома парами ніжок мозочок сполучається з іншими відділами мозку: верхні ніжки з`єднують його з середнім мозком, середні - з мостом, нижні - з довгастим мозком.

Мозочок складається з двох півкуль і сполученої з ними непарної серединної частини - червяка. Між верхніми ніжками мозочка знаходиться тоненький мозковий парус, який прикріплений до передньої частини червяка. Передня поверхня червяка утворює дах IV шлуночка мозку і разом з середніми та задніми мозковими парусами утворює шатро над ромбоподібною ямкою. По задньому краю мозочка проходить глибока горизонтальна щілина, яка розділяє його на вентральну і дорзальну частини. Крім того, глибокі щілини, які пронизують кожну частину мозочка ділять його на передню, середню і задню частки. Передню і середню частки розділяє первинна щілина. Передня частка ділиться неглибокими дрібними щілинами на декілька часточок.

Мозочок складається з сірої і білої речовини. Основну масу мозочка складає його тіло - це біла речовина мозочка, розташована всередині мозочка, а також розгалужуючись проникає у його звивини утворюючи своєрідний рисунок галуження, який на сагітальному зрізі має вигляд дерева і називається “древо життя” (рис.2).

. До тіла мозочка на дорзальній поверхні прикріпляється ізольована маленька парна частка півкуль мозочка, яка називається клочок (flocculus). Клочок разом з додатковою непарною часткою червяка вузликом утворює клочково-вузликову частку - це найпримітивніш утворення мозочка (архіоцеребеллум). Ця частина мозочка відіграє вирішальну роль у підтриманні рівноваги і вірної орієнтації тіла у просторі.

Сіра речовина у вигляді тоненької пластинки покриває білу речовину утворюючи кору мозочка, а також ізольовані парні клітинні скупчення в товщі білої речовини - ядра мозочка.

^ Червяк (vermis)

Червяк вважають філогенетично найстарішою частиною мозочка порівняно з півкулями. В 1909 році Єдінгер вперше запропонував розділити тіло мозочка на старий - палеоцеребеллум (усі відділи червяка) і новий - неоцеребеллум (півкулі мозочка) відділи.

Передня частина червяка, яка переходить у передній мозковий парус, називається язичком (lingula). За ним розташована центральна часточка (lobulus centralis) і вершина (culmen). На поверхні півкуль їм відповідають парні зв`язки язика, крила центральної частлчки і передні частини квадратної часточки.

До середньої частки червяка відносять такі ділянки: схил (decline), листок (folium vermis) і горбик (tuber vermis). На поверхні пікуль їм відповідають парні зв`язки язика, крила центральної частлчки і передні частини квадратної часточки. Відповідно середня частка кожної півкулі включає задню частину квадратної часточки а також верхню і нижню півмісяцеві часточки та три парні півкульні часточками.

До задньої частки червяка мозочка належать розташовані на нижній поверхні червяка піраміда (pyramis) і втулочка (uvula). Втулочка зливається з розташованими по бокам мигдалинами.

Отже, на вентральній поверхні червяка спереду назад розташовані: язичок, центральна часточка, вершина і листок. Нижня поверхня червяка складається з чотирьох часточок, які розташовані ззаду наперед: горбик, піраміда, втулочка і вузлик. Відповідно, вентральна поверхня кожної півкулі утворена зв`язочкою язика, крилом центральної часточки, квадратною часточкою і верхньою півмісяцевою часточкою. Дорзальна поверхня півкулі складається з: нижньої півмісяцевої, тоненької, двобрюшинної, мигдалини і клочка.

^ Язичок, як і клочково-вузликова частка розглядаються як найстаріша частина мозочка (архіоцеребеллум). Передня і задня частки мозочка, разом із задньою квадратною часткою і схилом середньої частки належать до старого мозочка (палеоцеребеллум). Всі інші часточки середньої частки мозочка складають філогенетично новий відділ (неоцеребеллум).

Вся поверхня часточок розділена неглибокими маленькими борознами на листки мозочка (folia).

^ Внутрішня структура мозочка

Поверхню мозочка вкриває шар сірої речовини - кора мозочка (cortex cerebelli), під яким розташована центральна біла речовина, яка входить до складу кожної часточки і листочка, а також занурені у білу речовину скупчення клітинних тіл, що утворюють чотири пари ядер мозочка.

До білої речовини входять аферентні і еферентні проекційні волокна, а також асоціативні і комісуральні зв`язки. Короткі проекційні волокна проходять тільки в межах мозочка з`єднуючи кору з внутрішніми ядрами. Довші провідні шляхи служать для проведення імпульсів між мозочком і іншими відділами нервової системи. Асоціативні волокна зв`язують кору червяка і півкуль (довгі асоціативні волокна), а також окремі часточки мозочка (короткі асоціативні волокна). Комісуральні зв`язки забезпечують міжпівкулеві зв`язки. Їх скупчення утворюють передню, задню і клочкову спайки мозочка.
^ Мікростуктура кори мозочка

Кора мозочка має трьохшарову структуру: зовнішній шар - молекулярний, проміжний - гангліозний і внутрішній - гранулярний.

В молекулярному шарі розсіяні багаточисельні зірчасті клітини, від кожної з яких відходять 1-3 дендрита. В глибині молекулярного шару розташовані великі корзинчасті клітини (10-15 мкм) відростки якіх не віходять за межі шару.

^ Гангліозний шар представлений найбільшими нейронами мозочка клітинами Пуркін`є. Вони мають грушеподібну форму і великі розміри. Ці клітини розташовані одним шаром між молекулярним і гранулярним шарами. Від вершини кожної клітини відходить 2-3 дендрита, які проходять до молекулярного шару і там інтенсивно розгалужуються.

^ Гранулярний шар самий внутрішній шар. Він складається щільнорозміщених клітин-зерен (зірчастих клітин), клітин Гольджі і веретеноподібних горизонтальних нейронів. Аксони зірчастих клітин простягаються до молекулярного шару. У гранулярному шарі кори мозочка місяться два типи зірчастих клітин: короткоаксонні і довгоаксонні. На відміну від більшості клітин мозочка, дендрити яких галузяться в одній площтні, дендрити клітин Гольджі у ссавців формують в мікроструктурі мозочка утворення подібне на циліндр.

Короткоаксонні клітини розташовані у верхній зоні гранулярного шару, їх сильно розгалужені дендрити направляються в молекулярний шар, де синапитично закінчуються на аксонах гранулярних клітин, а короткі аксони закінчуються на інших нейронах гранулярного шару.

Довгоаксонні зірчасті клітини посилають свої волокна до нейронів гранулярного шару в інших ділянках кори мозочка через білу речовину. Їх дендрити розгалужуються в межах цього ж шару.

Веретеноподібні горизонтальні клітини розташовані під грушеподібними нейронами.

^ Надходження аферентних імпульсів у мозочок забезпечують два типи волокон. Основні кількість аферентних імпульсів проходить по волокнах мохоподібного типу: таке волокно утворює в гранулярному шарі небагаточисельні короткі гілочки, які синаптично закінчуються на дендритах зернистих клітин. Зокрема у ссавців мохоподібне волокно утворює до 16 розеток, кожна з яких формує зв`язки з 28 клітинами-зернами. Таким чином одне таке волокно діє одночасно на 448 клітин-зерен. Їх кінцеві відділи утворюють клубочки, які оточують гігантський синапс локальном сферичном утворенням.

Другий тип волокон - повзаючі або лазячі волокна, які починаються від оливариного комплексу довгастого мозку. Вони входять в корзинчасті плетива біля тіл грушеподібних клітин і як ліани накручуються на їх дендрити, утворюючи декілька синаптичних контактів.

^ Основними аферентними провідними шляхами мозочка є: корково-мосто-мозочковий шлях (найбільша група аферентів), вестибуло-мозочковий шлях, оливо-мозочковий шлях, спинно-мозочковий тракт, ретикуло-мозочковий шлях.
^ Ядра мозочка

У білій речовині мозочка розташовані парні ядра.

Найбільше з них - зубчасте ядро (nucl. dentatus), яке в горизонтальному розрізі має вигляд незамкненої сірої смужки, медіальна частина якої називається воротами зубчастого ядра. В зубчастому ядрі наявні мультиполярні і дрібні веретеноподібні клітини. Ця ділянка заповнена білими волокнами, які утворюють верхню ніжку мозочка. Мієлінізовані волокна мультиполярних клітин цього ядра утворюють основну частину верхньої ніжки мозочка.

До середини від верхнього края зубчастого ядра розташовані коркоподібне ядро (nucl. emboliformis), утворене групами великих мультиполярних нейронів воно ніби закриває вхід до зубчастого ядра. Нейрони цього ядра одержують синаптичні закінчення від аксонів грушеподібних клітин старої кори півкуль мозочка. Еферентні волокна від цього ядра направляються через верхні ніжки до середнього мозку і до базальних ядер.

Медіальніше від зубчастого ядра розташоване кулеподібне ядро (nucl. globulus) і, біля середньої лінії IV шлуночка - ядро шатра (nucl. fastigii). Кулеподібне ядро складається з груп дрібних і маленьких нейронів. До них підходять закінчення аксонів грушеподібних клітин. Аферентні і еферентні зв`язки такі, як і у коркоподібного ядра оскільки, вони у філогенезі розвивались із одного ядра.

Ядро шатра одержує аференті імпульси від клочково-вузликової частки мозочка, всієї кори червяка і півкуль ділянок старого мозочка, які пов`язані із спинно-мозочковими трактами. Крім того, в нього входять прямі аферентні волокна від вестибулярних ядер.

^ Ніжки мозочка

Мозочок знаходиться у тісному структурно-функціональному зв`язку з іншими відділами центральної нервової системи.

Зокрема, нижні ніжки мозочка сполучають його з догастим мозком. В їх складі проходять волокна заднього спинно-мозочкового тракту (в кору червяка), задні зовнішні дугоподібні волокна (в кору півкуль); волокна оливо-мозочкового шляху (в зубчасте ядро) і волокна вестибуло-мозочкового шляху (в ядро шатра).

^ Верхні ніжки мозочка мають вигляд правого і лівого тяжів. Вони забезпечують його зв`язок з середнім мозком. В складі цих тяжів проходять волокна переднього спинно-мозочкового (до кори червяка); мозочково-горбикового і мозочково-червоноядерного шляхів.

^ Середні ніжки мозочка - це групи волокон, зібрані у скупчення (тяжі), які йдуть від ядер моста до кори мозочка. Вони забезпечують зв`язок кори великих півкуль з мозочком.

Мозочок за своєю будовою є надсегментарним утворенням, яке безпосередньо включене у складну систему регуляції рухів. Мозочок виконує наступні функції:

*** - регуляція пози і м`язового тонусу;

*** - сенсомоторна регуляція;

*** - координація швидких цілеспрямованих рухів, які здійснюються за командою із кори великих півкуль.


Скачать файл (56.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации