Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Курсовая работа - различия основных функциональных стилей японского языка - файл 1.doc


Курсовая работа - различия основных функциональных стилей японского языка
скачать (196.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc197kb.04.12.2011 08:55скачать

содержание

1.doc

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

Кафедра порівняльної філології східних та англомовних країн
КУРСОВА РОБОТА

за темою:

«ВІДМІННОСТІ ОСНОВНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ ЯПОНСЬКОЇ МОВИ»

Дніпропетровськ

2010

Зміст

Вступ 3

Глава 1. Основні функціональні стилі мовлення у японській мові 7

1.1. Епістолярний стиль мовлення 7

1.2. Офіційно-діловий стиль мовлення 10

1.3. Науковий стиль мовлення 12

1.4. Розмовний стиль мовлення 14

1.5. Публіцистичний стиль мовлення 16

1.6. Художній стиль мовлення 18

^ Глава 2. Аналіз функціональних стилів мовлення на основі 20

автентичних матеріалів

2.1. Епістолярний стиль. Привітальні картки 20

2.2. Офіційно-діловий стиль. Конституція Японії. 22

Розділ І. Статті 1-6

2.3. Науковий стиль. Уемура Сусуму. 24

Запис лекції з історії японської мови. Уривок.

2.4. Розмовний стиль. Аніме «プラネテス/ΠΛΑΝΗΤΕΣ». 25

Епізод 1. 7:02–8:03

2.5. Публіцистичний стиль. Замітка. 27

2.6. Художній стиль. Сакутаро. Мрія. 30

Висновки 31

Список використаних джерел 33
Вступ

Майже дві декади тому відомий лінгвіст Жан-Жак Лесеркл опублікував статтю, що різко розкритикувала цілі, методи та доцільність сучасної стилістики. Згідно Лесеркла, «ніхто ніколи дійсно не знав, чим є стилістика та ніхто дійсно й не дбав». [18; 19] Проте, на сьогодні стилістика вивчається, викладається та знаходить практичне застосування у найрізноманітніших галузях суспільного життя, таких як освіта, рекламний бізнес, літературні студії.

^ Тема даної роботи – відмінності основних функціональних жанрів японської мови.

За мету даної роботи було поставлено укласти систему даних про функціональні стилі японської мови. Окрім того, здійснено спробу дослідити процес виникнення та розвитку функціональних стилів японської мови. Мета дослідження зумовила необхідність виконання наступних завдань:

  1. описати основні функціональні стилі японської мови як системи та виявити їх узуальні відмінності.

  2. проаналізувати взаємний вплив та перетин стилів.

  3. виявити й описати основні мовні стратегії, властиві окремим стилям японської мови.

Обрана тематика є вкрай актуальною, тому що функціональні стилі японської мови у вітчизняному японознавстві вивчені недостатньо, відсутня струнка система знань відповідно до застосування стилів. Стилістика є практичною галуззю мовознавства, що пов’язана з дійсністю, з щоденним життя суспільства. Стилістичні мовні явища постійно змінюються, підпорядковуючись потребам суспільства, тому відомості зі стилістики необхідно оновлювати. Наприклад, Жукова у своїй праці «Стилистика японского языка», що було видано у 1978 році та перевидано у 2002, виділяє військово-документальний підстиль офіційно-ділового стиля. У цій праці ми цей підстиль виділяти та досліджувати не станемо, оскільки вважаємо, що в сьогочасній дійсності стиль військового документа не знаходить достатнього практичного застосування через мирний стан зовнішніх обставин у сучасній Японії.

Отже, функціональна стилістика – галузь науки про підсистеми літературної мови (стилі мови) та про засоби мовленнєвого вираження за допомогою яких досягається ­­­необхідний ефект (мета) висловлювання. [4]

Мовні одиниці в стилістиці вивчаються з погляду їх виражальних функцій у процесі мовлення залежно від мети, призначення, умов і сфери спілкування.

Відомий стиліст Шарль Баллі описав стилістику як науку, що «вивчає експресивні факти мовної системи з точки зору їх емоційного змісту, тобто вираження в мовленні явищ із сфери почуттів і дії мовленнєвих факторів на почуття», таким чином підкресливши, що предметом стилістики є емоційно-експресивне в мові й мовленні. [2] Функціональна стилістика, на відміну від стилістики описової, що вивчає будову і системи мови, використовує комунікативно-прагматичний аспект, який охоплює функції мови, сферу її поширення в суспільстві і способи її використання.

Функціональна стилістика вивчає закономірності функціонування мови відповідно до потреб учасників комунікативного акту та ситуації спілкування.

Вивчання стилістики дає змогу краще зрозуміти сенс мовленого, оскільки розглядає мовленнєвий акт у комплексі з екстралінгвістичними параметрами.

Стилістика аналізує текст, спираючись на всі рівні мови і залучаючи розділи лінгвістичної науки, які їх вивчають, такі як фонологія, графологія, морфологія, синтаксис та граматика, лексикологія, семантика та дискурсивний аналіз. [15, c. 5]

Особливу увагу функціональна стилістика приділяє питанням визначення, формування і розвитку функціональних стилів мови. Також функціональна стилістика визначає участь екстралінгвістичних чинників у мовному спілкуванні. В сучасній лінгвістиці функціональна стилістика є найперспективнішим напрямом розвитку стилістики, оскільки вивчає як власне мову у її структурі, так і її функціональний та естетичний аспекти. Сучасна стилістика виділяє науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний та художній функціональні стилі.

Більшість науковців-лінгвістів згодні у тому, що стилістика має справу з такими поняттями як «естетичні функції мови, засоби виразності мови, синонімічні засобі вираження думок, емоційна забарвленість мови, стилістичні прийоми, розшарування літературної мови на системи (стилі мовлення)» [4]

Ми не претендуємо на повноту охвату стилістичних проблем японської мови оскільки функціональна стилістика не є достатньо вивченою галуззю мовознавства як у вітчизняному японознавстві, так і в японському мовознавстві.

У вивченні японської мови стилістика особливо важлива вже на початкових етапах знайомства з мовою, так саме як і в період поглиблення знань і в професійній діяльності.

Важливо розрізнювати стилі мови та стилі мовлення. Мовна стилістична система поперед усе ділить стилі на дві об’ємні категорії: усний та письмовий мовні стилі. Іноді виділяють ще й нейтральний стиль [5]. Як зазначає В. В. Виноградов, «стилі мовлення – це, поперед усе, деякі композиційні системи у колі основних жанрів або конструктивних різновидів суспільного мовлення. У той час як стилі мови – це окремі системи («підсистеми») у загальній структурі мови як «системи систем». [6]

У галузі стилістики японсько мови досі ще не існує єдиної стрункої мовної теорії. Причини існування стильового розшарування в японській мові мають особливо соціальне походження, що найбільш повно виявляється у вертикальній структурі ієрархічних категорій ввічливості.

Жукова І. В. виділяє наступні стильові характеристики:

1. Ступінь стандартизованості та кодифікованості мовленнєвих актів.

2. Суб’єктивна або об’єктивна направленість (особистість мовця чітко просліджується або ж навпаки навмисно не відображається. Об’єктивна направленість передається за допомогою суфіксів ввічливості о та го, дієслів напрямку дії куру, ітадаку, яру, агеру).

3. Емфатичність або неемфатичність мовлення.

4. Термінологічність або не термінологічність (образність).

5. Ступінь синтаксичної організації (цільність або синтагматичність, складні розгорнуті багатоприсудкові речення ділового мовлення на противагу коротким реченням побутового спілкування).

6. Розгорнутість або згорнутість.

7. Відношення елементів нової та старої граматики (ко:го та бунго; іноді старі граматичні форми використовуються, коли мова йде про значні дати, видатних людей та подібне).

8. Написання (орфографічна норма та можливі її варіанти як то написання ієрогліфами або азбуками, наявність або відсутність фурігани, розділення тексту на слова, що характерно для дитячих книжок).

Дослідженням функціональної стилістики японської мови займалися такі науковці як ホームズ (Holmes), 吉岡健一 (Йосіока Кен′ічі), 陳志文 (Чін Сіфумі), 山本雅子 (Ямамото Масако) [22], 野村眞木夫 (Номура Макіо) [23],中村明 (Накамура Акіко) [24], 佐藤信夫 (Сато Нобуо) [25], 瀬戸賢一 (Сето Кен′ічі), І. В. Жукова [9], Е. М. Маєвський [11], Л. М. Свинина [12], Е. Л. Фролова [14], О. П. Фролова [15].

^ Глава 1. Основні функціональні стилі мовлення у японській мові Епістолярний стиль мовлення

За даними 2003 року, Японія має 24 тис. поштових відділень, що обслуговують коло 7 млн. клієнтів щодня. При цьому коло 80% складає ділова кореспонденція. Окрім того, 23 число кожного місяця вважається Днем листа (фумі но хі, використовується лінгвістична гра, число 23 можна прочитати як фумі, що співзвучно із словом «лист»). [14, с. 3–8]

Початок розвитку епістолярного стилю можна датувати епохою Хейан (IX – XII в.) Лист епохи Хейан був засобом спілкування між чоловіками та жінками. Листи писалися за суворими канонами, про які видавались спеціальні справники. Важливим був як тільки зміст листа, так і його форма, папір, його колір, прикладені до листа квітки, чорнила, сила надавлювання на кисть тощо. Тобто існував чіткий канонічний етикет написання листів.

Епістолярний стиль sourou (候) мав значне місце у кінці XIX сторіччя. На його основі навіть розвинувся окремий стиль літератури 候文 (souroubun).

Проте стиль сучасних листів наближається до стилю повсякденного спілкування. Стиль сучасних листів у порівнянні зі стилем со:ро: вільніший та різноманітніший. Однак, за словами Жукової, сучасний епістолярний стиль успадкував деякі особливості стилю со:ро:, а саме:

1. Використання шанобливих дієслів, що практично не зустрічаються у ввічливій усній мові (遊ばす та 仕る –– ввічливі варіанти する).

2. Використання традиційних правил граматики та синтаксису, які проте можуть незначно варіюватись, використання традиційних елементів структури письма як то вітання).

Сучасний епістолярний стиль має також ряд граматичних та лексичних особливостей.

1. Зазвичай у листі опускається

  • показник знахідного відмінку を у стійких виразах вибачення, подяки:

お返事(を)ありがとうございました。Вельми дякую за відповідь.

お体(を)お大切に。Бережіть себе.

  • показник називного відмінку はпісля займенників першої особи:

私(は)食品会社に勤めることになりました。Я буду працювати у фірмі, що займається харчовими продуктами.

  • には після звернення до адресату:

その後皆様(には)お変わりなくお過ごしのことと存じます。

Сподіваюсь, що у Вас все буде гаразд.

  • だ у стійких ввічливих конструкціях こと(だ)とお喜び申し上げます (Радію тому, що):

お忙しいこと(だ)と存じますが、ぜひお願いいたします。

Знаю, що ви зайнятий, проте маю до Вас прохання.

2. У менш формальних листах заключне ввічливе дієслово може опускатися:

まずはお礼まで(もうしあげます)。

Перед все, хочу виразити Вам подяку.

3. Дієприслівна форма дієслова у листах (наприклад, 負けて) вважається неввічливою та замінюється на форму другої основи (負け) або форму на суфікс –масу (負けまして).

4. Зазвичай, у дієприслівної форми предикативних прикметників て перед комою опускається:

試験も近く、お忙しいこととぞんじます。

Уявляю, наскільки Ви зайняті зараз, коли наближаються екзамени.

5. Негативні форми дієслова, наприклад 分からなくて та 分からないで змінюються у листах на 分からず та 分からずに відповідно.

6. Форми дієслова на –масу можуть стояти не тільки у кінці речення, а і в середині. Зазвичай форма на –масу використовується з формою на –тара або є означенням іменника:

お紹介いただきました田中さんにはなだあいませんでした。

Я ще не зустрічався з паном Танакою, що ви мені його представили.

7. В епістолярному стилі використовується ряд стійких виразів:

  • には використовується замість は для того, щоб зробити речення більш ввічливим.

  • には・・・のことと存じます є дуже ввічливим аналогом は・・・だと思います。

  • つきましては («у зв’язку з цим», «тому») часто використовується, щоб перейти до прохання після пояснення ситуації.

  • このたび використовується перед тим як перейти до опису нещодавніх подій.

  • その節は має значення «коли», «у той час» і посилається як на минулиі так і на майбутні події.

  • A かたがたB –– «водночас», «користуючись нагодою».

  • 折 є ввічливою формою сполучника 時.

  • の折から має значення «так як зараз», «тому що зараз»

  • 追って є синонімом 後で.

  • замість するように використовується ~のほど, особливо у формальних листах

  • 何とぞ~ використовується для посилення прохання.

  • звичайно замість ようにвикористовується よう [14, с. 23–57]

Офіційно-діловий стиль мовлення

Офіційно-діловий стиль — функціональний стиль мови, що використовується у сфері державно-політичного й громадського життя, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. У житті сучасного японського суспільства ділова комунікація відіграє дуже визначну роль. Офіційно-діловий стиль не є гомогенним, а поділяється на такі підстилі:

1. Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституцій, законів, указів, статутів, постанов тощо.

2.Дипломатичний — використовується в сфері між­державних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.

3.Юридичний — використовується в юриспруденції у вигляді актів, заяв, протоколів, постанов, за­питів, повідомлень тощо.

4.Адміністративно-канцелярський — використовуєть­ся в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, дого­ворів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо. [3] Доцільно поділити ділове спілкування на усне та письмове, перша можна також поділити на офіційне (формальне) та неофіційне (неформальне), з яких неофіційне ближче до розмовного стилю, проте зберігає специфічні риси мови бізнесу. [12, с. 7]

Офіційно-діловий стиль базується на послідовній логічній основі. Важливим є послідовність і точність викладу, документальність, об’єктивність, чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.

Діловий стиль має суворі вимоги до лексики й фразеології (широке використання професій­ної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо).

Діловий текст характеризується як високим ступенем стандартизації мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конс­трукцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий поря­док слів). Властивий високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту. [3]

Суб’єктивна складова зводиться до мінімуму. Неофіційна усна ділова комунікація, проте, не виключає емоційного забарвлення повідомлення.

Ієрархізація японського суспільства, а саме розшарування його на чотири стани (самураї, селяни, ремісники та торгівці) значно вплинула на формування ділового стилю. Як вважає Свініна, розвиток ділового стилю відбувається у період Едо (1603–1867 рр.) і пов’язано із становлення міста Осака у якості торгівельного центру Японії. Саме у той період закріпилися певні мовні засоби досягнення ефективності ділового спілкування.

Однією з особливостей японського ділового мовлення є значна кількість запозиченою лексики, здебільшого з англійської мови. Зростає кількість термінів, що поясняється тим, що запозичені слова мають більш вузьке конкретне значення.

Ознаками офіційно-ділового стилю також є специфічні обов’язкові форми звертання, початку та завершення розмови, використання скорочень та символів (наприклад, ¥), негнучка структура ділового повідомлення. [5, с. 15–16] В бізнесовому світі Японії дуже важливими є кейго – форми ввічливості, що є важливим інструментом налагоджування і підтримання дружніх та коректних відносин. Навички використання ввічливих форм граю важливу роль як у письмовому так і в усному діловому спілкуванні.

Найбільш ввічливим вважається звернення за професією, що має підкреслювати виключну важливість співрозмовника як професіонала. Звертання на суфікс –сан можливе у менш формальному спілкуванні. У діловому спілкуванні японською поширене «вихваляння» співрозмовника, навмисна чемність.

^ Науковий стиль мовлення

Науковий стиль мовлення –– функціональний стиль, що використовується в наукових працях та має ряд особливостей: попереднє обдумування вислову, монологічний характер, суворий відбір мовленнєвих засобів, нормоване мовлення. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.

Науковий стиль властивий таким жанрам як монографія, рецензія, наукова стаття, анотація, підручник, дисертація, лекція.

Науковий стиль має свої ознаки та особливості.

У текстах наукового стилю часто вживаються цитати, посилання на джерела.

Властива ясність і предметність тлумачень, логічна послідовність і довідність викладу, узагальненість понять і явищ, об’єктивність, точність і лаконічність висловлювань, аргументація й переконливість тверджень, однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки.

Використовуються специфічні мовні засоби, а саме значна кількість термінології, наявність схем, діаграм, мап, графіків, таблиць, систем знаків і позначок, оперування абстрактними, чужомовними словами, уживання суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполук, відсутність емоційно-експресивної лексики, наявність виразної композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням нумерації), переважання різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).

Науковий стиль має такі підстилі:

Японському науковому тексту властивий великий процент термінологічних багатоієрогліфічних з’єднань та абревіатур. Типові прості форми дієслів, предикативних прикметників, еліптичні (опущені) форми присудку.

У філологічних наукових текстах часто зберігається велика кількість граматичних елементів старої письмової мови («бунго»), а іноді навіть історична орфографія, невласна сучасній японській мові. [9, с. 61]

Наукові дискусії та конференції «дзаданкай» (座談会) вважатимемо, згідно Жукової, жанром, що є граничним між науковим та публіцистичним стилями.

^ Розмовний стиль мовлення

Розмовний стиль використовується в усному повсякденному спілкуванні у побуті. Призначення розмовного стилю – бути засобом обміну думками та з’ясування стосунків.

Найбільш поширеними жанрами розмовного стилю є діалог та полілог.

Вважаємо, що найбільш наглядним буде описати розмовний стиль у протиставленні стилям, які мають зазвичай своїми жанрами жанри письмові.

Японські дослідники 山本雅子 та 大西五郎 (Ямамото Масако та Оонисі Горо) стверджують, що поділення лексики на розмовний та письмовий шари у японському мовознавстві хоч і було досліджено у достатній мірі, у освітній практиці достатнього застосування не знайшло. Причиною цього вони зазначають розмитість термінів 話し言葉 та書き言葉. [22, с. 3]

Так, властивостями розмовного стилю є:

  • відносна стислість тексту,

  • використання невеликого слою лексики,

  • використання великої кількості кейго, вигуків, сю:дзьобі (よ、ね ), запитуючих слів гімонсі,

  • часте використання інверсії, порушення порядку слів та подібне.

Проявляється різниця у мовленні жінок та чоловіків, діалекти. Часто, для того, щоб уникнути різкості, уникають робити прямі висновки. Коли один мовець починає говорити, якщо обидва мовця зрозуміли, що він хотів сказати, репліка переривається. Використовується форми на ~です、~ます。

Взагалі у розмовному стилі можемо використовувати п’ять формантів: だ、です、である、であります、でございます, з яких だ та である звичайні, です та であります є ознакою чемного мовлення, а でございます – урочистого. [13, с. 37]

Японська усна мова характеризується використанням більшою частиною власне японської лексики, збагаченої фразеологічними висловами. Дієслівні форми часто скорочуються: 書いている до 書いてる, 読んでおく до 読んどく, 言ってしまう до 言っちゃう, では до じゃ, なければ до なけりゃ та ін.

Складні речення часто розбиваються на прості. [9; 22]

Сьогодні в японській усній мові спостерігаються тенденції уніфікації, стирання кордонів між мовленням чоловіків та жінок, між начальником та працівником.

Граничним між епістолярним та розмовним стилями будемо вважати жанр обміну короткими повідомленнями за допомогою служб skype, MSN та e-mail. Технічні особливості обміну даними зумовили ємність та короткість повідомлень. Зазвичай відсутніми є розгалужені привітання, завершення розмови, мова не формалізована. Виникають окремі прошарки лексики Інтернет-спілкування. Е-mail проте може бути і повноцінним епістолярним жанром.

^ Публіцистичний стиль мовлення

Публіцистичний стиль найчастіше використовується у текстах суспільної, політичної та освітньої тематики. Метою публіцистичного стилю є викладення та з'ясування соціально-політичних проблем, вплив на читачів або слухачів, агітація та пропагування суспільно-політичних та освітніх ідей. [1]

Особливості публіцистичного стилю зумовлені його специфічною метою – вплинути на свідомість, зпропагувати якісь ідеї та переконання. Публіцистика тісно пов’язана із поточною зовнішньою ситуацією, намагається на неї впливати та не боїться приводити у мову інновації.

Публіцистичний стиль має підстилі, а саме усні різновиди радіо та телеповідомлень, коментарів; письмові різновиди, як, наприклад, стиль газетних статей, есе, оглядів, рецензій, реклами.

Розглянемо підстиль газетної статті. У мові преси не використовується фурігана, оскільки читачу необхідно зрозуміти смисл повідомлення. У мові японської преси багато слів із соціально-економічної та політичної галузей. Речення зазвичай синтаксично складні, використовуються бунго.

Заголовки японських публіцистичних текстів зазвичай мають яскраве експресивне навантаження, що створюється за допомогою незакінчених речень, що спонукає прочитати статтю. [9, с. 65–66]

Перші японські газети з’являються у 17 ст. Вони мали назву йоміури та каварабан (読売 та 瓦版). Першою сучасною газетою була Nagasaki Shipping List and Advertiser, яку видавав англієць Мансард. Виходила вона раз на два тижні. Потім газету було перейменовано на Japan Herald. У 1862, сьогунат Токугава почав видавати Kampan batabiya shimbun. Ці газети мали у собі тільки іноземні новини. Першою японською газетою, що розповідала і про японські і про іноземні події, була Yokohama mainichi shimbun, що її вперше було опубліковано у 1871 році.

Газети того часу можна розділити на два типи: 大新聞 та小新聞. Осімбун були більш політизовані та пов’язані із суспільним рухом自由民権運動 (Дзію: мінкен ундо:). Пізніше, такі газети як Yokohama mainichi shimbun та Chūgai shimbun стали органами політичних партій.

Японські газети відіграли важливу роль у питаннях свободи слова та преси. У період демократії Тайсьо з 1910 до 1920-і роки, уряд намагався подавити такі газети як Asahi shimbun, що критикували уряд та відстоювали права громадян та конституційну демократію. У період зростаючого мілітаризму газети були вимушені піддатися цензурі та контролю. У 1951 році свобода преси повернулася до Японії і залишається там до сьогодні. [17]
^ Художній стиль мовлення

Художній стиль – це стиль художньої літератури, що використовується у літературній творчості. Головною особливістю художнього стилю є те, що він акумулює та розчиняє у собі властивості інших стилів мовлення, а також елементи жаргонів, діалектів, що використовується як художній метод для досягнення естетичної мети автора, підпорядковуючись закону художньої необхідності. В. В. Виноградов вважає, що художній стиль стоїть не на одному рівні з іншими стилями мовлення, а використовує їх, та у зміненому вигляді включає в себе. [6]

Мета художнього стилю полягає у тому, щоб створити засобами мови художні образи. Тому художній стиль звичайно відрізняється експресивно-емоційною забарвленістю елементів мовлення.

Стилістику художнього мовлення вивчали В. В. Виноградов, М. М. Бахтин, В. М. Жирмунський, Б. А. Ларин, Г. О. Винокур та ін.

Художній стиль реалізується у формі драми, епосу та лірики, які розподіляються на відповідні жанри.

Засобами художнього слова цей стиль впливає на розум і почуття читача, формує переконання та естетичні смаки. [9, с. 78–80]

Основними ознаками художнього стилю є образність, поетичність мовлення у прозових і драматичних творах, естетичність мовлення, експресивність, інтенсивність вираження, зображувальність, конкретно-чуттєве описання дійсності, суб’єктивізм розуміння і відображення (індивідуальне світосприйняття автора). Будь-яке нормування відсутнє через індивідуальну манеру письма.

Художній стиль використовує ряд мовних засобів:

  • різноманітність використаної лексики,

  • уживання емоційно-експресивної лексики, синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів,

  • використання слів, вигаданих автором, нових значень, знайдених автором, формування індивідуального стилю митця,

  • уведення до творів із стилістичною метою історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просторічних слів та жаргонізмів,

  • особливості інтонування та ритмомелодики. [10]

Що до поетичної складової художнього стилю, найбільш традиційною формою японської поезії вважається танка, що виникли у VII—VIII ст. та є написані на бунго. Особливістю сучасної японської поезії є використання розмовного слою японської мови.

Основною особливістю драматургії є розмовна мовленнєва характеристика персонажів п’єси, ремарки. Текст від автора зазвичай поєднує літературно-книжний стиль мови з розмовним. Важлива тема сучасної драми – відношення дійсності на ідеалу.

Про мову драми в Японії довгий час ведеться дискусія, основним положенням якої є питання важливості психологічно обґрунтованої мовної характеристики героя, його психологічного портрета.

Завдяки діяльності письменників та драматургів національна мови збагачується новими лексичними одиницями, синонімами, смислами. Їх творчою діяльністю визначається рівень літературної мови в цілому. [9, с. 83]


^ Глава 2. Аналіз функціональних стилів мовлення на основі автентичних матеріалів

Епістолярний стиль. Привітальні картки

Проаналізуємо наступні тексти у епістолярному стилі. Усі вони є вітаннями з одруженням.

沙紀さん

この度は、ご結婚おめでとうございます。披露宴での沙紀さん、とても幸せそうな顔をしていて見ているこちらもうれしい気持ちでいっぱいになりました。 お式の写真を同封します。これからも、末永くお幸せに…

美幸

Сакі-сан,

Вітаю вас із одруженням. На банкеті у вас було дуже щасливе обличчя. Дивлячись на вас, я сам сповнююсь щасливим відчуттям. Фотокартки з церемонії укладаю у цей самий конверт.

^ Відтепер навіки будьте щасливі.

Міюкі

Це вітання від товариша. Використовуються прості ввічливі форми на ~ます.

У реченні 「これからも、末永くお幸せに… 」спостерігаємо еліпсис присудка, що властиво епістолярному стилю. Направленість тексту суб’єктивна, автор прямо говорить про свої почуття.

田中さん

ご結婚おめでとうございます。せっかく招待していただきながら、出席できず申し訳ありませんでした。私自身もとても残念に思っています。 伊藤部長に式のお写真を見せていただきましたが、とても優しそうな、素敵な奥様ですね。 お二人の前途を心よりお祝いいたします。 心ばかりのお祝いの印に、フォトフレームをお送りしました。使っていただけたら幸いです。

修治

Танака-сан,

Щиро вітаю Вас із одруженням. Нема мені пробачення за те, що був відсутній, хоча й був запрошений. Я теж про це дуже жалкую. Начальник відділу Іто: був люб’язний показати мені фото з церемонії. Здається, Ваша наречена дуже гарна та добра. Мої найкращі побажання від серця молодятам. У підтвердження вітань надіслав Вам фоторамку. Буду радий, якщо Вам сподобається.

Сюдзі

Це вже привітання від колеги. Помічаємо більший рівень ввічливості та дистанційованості. Використовується дуже ввічливі суфікси お та ご, кейго いただく(об’єктивна направленість тексту), ввічливі форми на ~ます. Використовуються складні розгорнуті багатоприсудкові речення, що ближче до ділового мовлення. Іто:-сана називають за посадою, як прийнято на роботі, а не на суфікс –сан. Мовлення стандартизоване та кодифіковане.


みどりさん、

ご結婚おめでとうございます。小さかったみどりさんがもうご結婚される歳になられたなんて、驚き半分、とても嬉しく思います。ほんとうにおめでとう。ささやかですが、お祝いの品をお送りしますので、

ご笑納ください。

Мідорі-сан,

вітаю тебе із одруженням. Маленька Мідорі-сан вже виросла й виходить заміж. Чомусь я цьому частково дивуюсь, але дуже за тебе рада. Щиро вітаю! Не багато, але відсилаю вам подарунки, прийміть, будь ласка, прихильно.

А це вже привітання від тітки. Використовуються ввічливі форми, водночас відчуваємо значну близькість адресата та адресанта. Направленість тексту суб’єктивна, автор говорить про свої відчуття. Стиль листа більш наближений до розмовного.

^ Офіційно-діловий стиль. Конституція Японії. Розділ І. Статті 1-6

日本國憲法

第一章 天皇

第一条 天皇ハ日本国民至高ノ総意ニ基キ日本国ノ象徴及日本国民統合ノ標章タル地位ヲ保有ス。

第二条 皇位ハ皇室典範ノ定ムル所ニ依リ世襲シテ之ヲ継承ス。

第三条 天皇ノ国事ニ関スル一切ノ行為ハ内閣ノ輔弼ニ依ルコトヲ要ス。内閣ハ之ニ付其ノ責ニ任ズ。

第四条 天皇ハ此ノ憲法ノ定ムル国務ニ限リ之ヲ行フ。政治ニ関スル権限ハ之ヲ有スルコトナシ。

天皇ハ法律ノ定ムル所ニ依リ其ノ機能ノ一部ヲ委任シテ行使セシムルコトヲ得。

第五条 皇室典範ノ定ムル所ニ依リ摂政ヲ置クトキハ摂政ハ天皇ノ名ニ於テ其ノ権限ヲ行フ。此ノ場合ニ於テハ前条第一項ノ規定ヲ準用ス。

第六条 天皇ハ国会ノ決議ヲ経テ内閣総理大臣ヲ任命ス。

^ Ст. 1. Імператор — символ Японської держави і єдності японської нації; його статус залежить від волі японської нації, носія суверенітету.

Ст. 2. Імператорський Престол є спадковим і успадковується відповідно до Закону про Імператорський Дім, прийнятого Парламентом.

Ст. 3. Усі дії імператора, що стосуються державних справ, потребують поради і затвердження Кабінету Міністрів, і Кабінет Міністрів несе за них відповідальність.

Ст. 4. 1.Імператор виконує лише такі дії, що стосуються державних справ, які передбачені цією Конституцією, і не має повноважень стосовно державного управління.

2. Імператор, відповідно до закону, може доручати іншим виконання своїх дій, що стосуються державних справ.

Ст. 5. Коли відповідно до Закону про Імператорський Дім встановлюється регентство, регент виконує від імені імператора його дії, що стосуються державних справ. У цьому випадку застосовується перший абзац попередньої статті

Ст. 6. 1. Імператор призначає Прем'єр-міністра згідно номінації Парламенту.

2. Імператор призначає старшого суддю Верховного Суду згідно подання Кабінету Міністрів.

(колективний переклад http://uk.wikisource.org/wiki/Конституція_Японії)

Маємо взірець законодавчого підстилю офіційно-ділового стилю мовлення – основний державний документ. Спостерігаємо високий рівень стандартизації. У деяких виданнях вживаються старі варіанти написання ієрогліфів (國, а не 国 у заголовку), стара орфографія (おこなふ, а неおこなう) та катакана. Вважаємо, що вживання катакани у старих офіційних документів пов’язано з її походженням: вона генетично пов’язана з ієрогліфічним письмом та разом з ієрогліфами була частиною «чоловічого письма», що символізує ділову строгість. Емоційна окраска нейтральна, викладення об’єктивне та чітке.
^ Науковий стиль. Уемура Сусуму. Запис лекції з історії японської мови. Уривок.

日本書紀-奈良時代の720年に完成。日本最古の正史。全30巻。漢文で書かれている。日本紀とも言う。

万葉集-世の中のすべての歌を集めたもの、と言う意味で、現存する日本最古の歌集。20巻。仁徳天皇の皇后の歌をはじめとして、759年までの359年間の長歌・短歌など約4500首と漢詩なども収録している。編集は大伴家持の手を経たものと考えられている。

Ніхон Секі. Вироблені у 720 році епохи Нара. Найстаріший опис історії Японії. Всього є 30 томів. Написані китайськими ієрогліфами. Також називаються «Ніхонкі».Ман’йосю. По нині існуючий збірник старих японських пісень, назва якого позначає «збірка пісень світу». Двадцять томів. Першими увійшли пісні дружини імператора Дзінтоку і включає в себе зібрані за 359 років (до 759 року) біля 4500 танка та тьока. Також записана китайські вірші. Вважають, що до створення приклав руку Ото моно Якамоті.

У цьому уривку автор повідомляє про факти минулого японської письменності. Текст має об’єктивну направленість. Використовуються слова-терміни長歌, 短歌. Присудок іноді опускається, речення прості, що пояснюється тим, що це – запис лекції, конспект. Дотримаються орфографічної норми.
^ Розмовний стиль. Аніме «プラネテス/ΠΛΑΝΗΤΕΣ».

Епізод 1. 7:02–8:03

ラービ:ああ、きみきみ、こっちこっち。えぇ、こちらがデブリ課課補佐フィリップ・マイエズ。つまり、内で一番えらいお方。

田部:よろしくお願いします。

マイエズ:はい、よろしくね。

ラービ:そして、私が係長補佐アルビンド・ラービ、ここのナンバーツ。

田部:よろしくお願いします。*驚*

ラービ:ああ、これ。今度の歓迎会があってさあ。

田部:ほう。

ラービ:そんなことより君ももう会社人なんだから挨拶の順番は学ぶをよりに。

田部:はい?

ラービ:偉い人から順番。

田部:はい!

マイエズ:でもよく来てくれたね。三年ぶりな新人だよ。

田部:えぇ?

マイエズ:デブリの回収って正直お金にならないんだよね。だから内の課は毎年成績最下位でさあ。

ラービ:会長!どこでの会社でもデブリ課はそんあものですって。

マイエズ:でも、うちはポッチぎりだよ。ここに下ってもとはただ倉庫足しさあ。

八郎田:まあ。出世とかは期待するな。仕事はきついし危険だしその上お襁褓だ。

Раві: Ти, ти, ходь сюди. Так, це завідувач відділом збору космічного сміття Філіп Майерз. Іншими словами, головний тут.

Танабе: Дуже приємно.

Майерз: Взаємно.

Раві: Крім того, я його замісник Арвінд Раві, номер другий тут.

Танабе: Дуже приємно. *Подив*

Раві (тримає шляпу фокусника): А, це. Я виступаю цього разу на банкеті фірми.

Танабе: Ось як.

Раві: До речі, тепер ти тут працюєш і повинна знати порядок привітань.

Танабе: Га?

Раві: Спочатку вітайся з важливими людьми.

Танабе: Так!

Майерз: Все ж гарно, що ти прийшла. Вже три роки в нас не було новеньких. На зборі космічного сміття багато не заробиш. Тому наш відділ завжди приносить менш за всіх прибутку.

Раві: Шеф! Кажу ж Вам, так у всіх відділах зі збору сміття у всіх фірмах!

Майерз: Але ж ми найгірші. Наш офіс знаходиться у минулому складі.

Хатірота: Ага. І на підвищення не розраховуй. Робота складна та небезпечна, ще й підгузки прийдеться носити. (Усі космонавти одягають підгузки під скафандр. – прим. перекл.)

Хоча дія і відбувається у одному з відділів серйозної космічної компанії-монстра, тобто на робочому місці, розмову ведуть місцями навіть просторічно. Використовуються засоби емфатичного підкреслення та суб’єктивного вираження думок, такі як частки さあ、よ、ね。Раві говорить про себе використовуючи вираз ナンバーツ, що не є дуже формальним. Хатірота взагалі розмовляє на кансайському діалекті (期待するな).

^ Публіцистичний стиль. Замітка.

NYフィルと提携「小さな作曲家」コンサート

浜地道雄2009/07/22

 一学期が終わり、いよいよ夏休み。快晴。

 小学生たちが海に山にと飛んでいく7月19日、日曜日の午後のひととき。 東京都港区の公立小学校の8人の小さな作曲家たちが集まり、作品を披露した。 作曲の指導はNYフィルハーモニック(NYP)のTA(Teaching Artist)たち。 来日のTAたちはまず、小学校に出向き、子供たちと対話を重ねる。「テーマは何にする?」「どんなトーンでやろうか?」「リズムは?」「ゆっくりかな、早くかな?」から始まり、「ではこういうのはどうだろう」「そうか、やっぱりもっとゆっくりとしようか」「ここではどんな気持ちを表現しようか」「バス低音をもっときかせよう」といったように一つ一つの対話をもとに、次々にPCに入力し、五線紙に書き表わされる。

 最初はギコチないやりとりだが、段々馴染んできて、「ここではこういう奏法も入れたい」など、活発なやりとりに展開する。演奏はTAを含む6人のアンサンブルで、出来たてのホヤホヤの曲がまず演奏される。

 そして、小さな作曲家が呼び出されて、ご挨拶。さっきまでPC上で聞いていた自分の作った曲が突然、一流の演奏家によって美しいハーモニーとなり緩急自在に再現される。その驚き--。そして、曲が再度演奏され、聴衆もなるほどと、みごとな演奏に込められた小さな作曲家たちの思いを共有する。

協賛:クレディ・スイス

創設者:ジョン・ディーク

協力:くらしに音楽プロジェクト(代表:筆者)

 そのTA(Teaching Artists)によって現在もなお年間延べ1,500回もニューヨークの小学校で実施されている。その原点のNYフィルによるYoung People's Concert(青少年コンサート)は80余年の歴史をもつが、1958年以後、かのレナード・バーンスタインにより本格化し、長期にわたるTV教育番組として一躍有名になり、現在も脈々と引き継がれている。 このYPCは日本の長寿番組、「題名のない音楽会」の原点でもある。 折しも、NYフィルの10月来日公演が発表された。 この小さな作曲家たちの曲が、世界一流のオーケストラによって演奏されることになるのか? まさに、ドキドキである。

^ Спільний концерт юних композиторів та Нью-Йоркського філармонічного оркестру

Хаматі Мітіо

Перший семестр скінчився і нарешті настали літні канікули. Чи не чудово?

Дев’ятнадцятого липня юні школярі, перед тим як летіти в гори та до моря, зібралися на недовгий недільний вечір. Зібралося вісім маленьких композиторів з муніципальної школи району Мінато Токіо та їх твори були представлені. Керували написанням композицій виконавці Нью-Йоркського філармонічного оркестру, що викладають.Наступного дня по приїзду в Японію виконавці-вчителі прийшли до школи поговорити з дітьми.Спочатку чутно було такі запитання: «На яку тему писати?», «У якій тональності?», «У якому ритмі?», «Повільно чи скоро?», «Тоді складемо це бурунцями?», «Тоді зробимо ще повільніше?», «Які почуття ти хочеш передати тут?», «Може виділимо бас?» Потім отримані дані ввели у комп’ютери та надалі на нотний папір.
Спочатку виходило трохи незграбно, але поступово всі подружилися та дискусії стали більш живими, діти стали виражати своє бажання щось зміни в композиції, наприклад ввести якийсь інший спосіб гри. На виступі ансамбль, у якому було шість музикантів-викладачів зіграв новостворену мелодію. Після цього вийшли юні композитори та привітали публіку. Мелодії, що вони їх самі скомпонували та нещодавно чули з комп’ютера, тепер гармонічно та ритмічно відіграли оркестранти. І здивувалися всі! Мелодію відіграли на біс. Аудиторія повністю розділила відчуття маленьких композиторів, що так багато вклали у виступ.


^ Засновник: Клоді Свіс

Спонсор: Джон Дік

Співпрацювали: Музичний проект для життя (делегат: автор статті)

Протягом кількох років такі заходи вже проводилися у Нью-Йорку 1500 разів силами тих самих музикантів. На сьогодні Нью-Йоркський філармонічний оркестр вже має восьмидесятилітню історію таких юнацьких концертів. Після 1958 року, Леонард Бернстейн зайнявся продюсуванням таких концертів та вони одразу та надовго стали популярні у якості освітньої телепрограми. І по цей день вона продовжується. Ці юнацькі концерти і в Японії починалися як довгограюча програма про «Оркестр без назви». У цей момент, Нью-Йоркський філармонічний оркестр оголошує жовтневі гастролі по Японії. Тож твори юних композиторів будуть зіграні оркестром світового рівня? Дуже хвилююче.

Маємо замітку про захід, що відбувся. Замітка – один з найрозповсюдженіших жанрів публіцистичного стилю, що освітлює якийсь факт суспільного життя. Матеріал викладено досить стисло. Автор не дає повного аналізу тому, що відбулось.

Особистість автора просліджується, але навмисно не підкреслюється. Використовуються такі скромні книжні слова як筆者, 拙稿. Замітка носить інформаційний характер, проте автор таки виявляє своє ставлення до події короткими емоційними реченнями, епітетами, навіть прямо говорить про відчуття хвилювання у останньому реченні. Речення іноді скорочуються до самого підмета.

^ Художній стиль. Сакутаро. Мрія.



あかるい屏風のかげにすわつて

あなたのしづかな寢息をきく。

香爐のかなしいけむりのやうに

そこはかとたちまよふ

女性のやさしい匂ひをかんずる。

かみの毛ながきあなたのそばに

睡魔のしぜんな言葉をきく

あなたはふかい眠りにおち

わたしはあなたの夢をかんがふ

このふしぎなる情緒

影なきふかい想ひはどこへ行くのか。

薄暮のほの白いうれひのやうに

はるかに幽かな湖水をながめ

はるばるさみしい麓をたどつて

見しらぬ遠見の山の峠に

あなたはひとり道にまよふ 道にまよふ。

ああ なににあこがれもとめて

あなたはいづこへ行かうとするか

いづこへ いづこへ 行かうとするか

あなたの感傷は夢魔に饐えて

白菊の花のくさつたやうに

ほのかに神祕なにほひをたたふ。

         (とりとめもない夢の氣分とその抒情)


У цьому віршованому творі спостерігаємо дуже дестандартизоване мовлення, як і належить художньому стилю. Мовлення дуже суб’єктивне. Образність тотально переважає над інформативністю. Використовуються старі норми написання, наприклад, かう замість こう, やう замість よう, ふ замість うу закінченні дієслова, にほひ замістьにおい. Використовуються старі форми ієрогліфів 寢, 氣, варіантна форма 祕. У поетичній формі описується неясний сон. Образи диму, поверхні озера, ширми мають безпосереднє відношення до світу снів як до світу таємничого, хиткого, розпливчатого та неясного. Помітний мотив дороги та її пошуку, можливо життя як дороги. Наявний образ чуттєвого світосприйняття – образ таємничого запаху хризантеми, яку виспівували багато японських поетів.

Висновки

У цій роботі зроблено спробу дослідити та проаналізувати функціональні стилі японської мови та їх узуальні відмінності. Виявлено основні особливості функціональних стилів та, де можливо, їх історичний розвиток.

У ході роботи виявили, що існують перехідні жанри, які знаходяться на перетині кількох стилів. Наприклад, жанри електронного письма та короткого текстового повідомлення, спілкування засобами MSN та skype можна віднести одночасно до епістолярного та розмовного стилю, оскільки вони мають ознаки обох. Жанр наукових дискусій та конференцій «дзаданкай» (座談会) є граничним жанром між науковим та публіцистичним стилями. Таке взаємопроникнення функціональних стилів мовлення є наслідком того, що стилі не є відірваними від життя та практики, а, навпаки, знаходяться під їх впливом та повністю підпорядковані своєму практичному призначенню.

Підкреслимо важливість та актуальність вивчення стилістики японської мови так само, як, наприклад, її граматики з самого початку навчання, оскільки деякі особливості будови мови можуть виявитися критичними. Наприклад, згідно Жукової, з артистами перед їх виходом необхідно вітатися тільки на «Охайо: годзаімасу», і ніяк не «Комбанва», навіть увечері, оскільки так в їх осередку прийнято. Цим мовець підкреслить бажання працювати та енергійність, перед вечірньою зйомкою або нічним записом, так, наче всі бадьорі як вранці і можуть забути про втому та думати лише про глядача, публіку. Дуже важливо володіти подібними тонкощами мови для перекладача.

Безмірне значення у японському суспільстві мають також категорії ввічливості та гендерні відмінності у мовленні. Письмові стилі загалом використовують форми на ~ある, які у усному мовленні можуть бути неввічливими, але так само можуть и не бути. Наприклад, сьогодні у мовленні дітей звичайна відсутність нейтрально-ввічливих або ввічливих суфіксів. Проте мовлення підлітків вже витримує усі правила мовленнєвого етикету родини та суспільства.

Можливо, наша робота відображає не всі аспекти функціональної стилістики японської мови, але ми класифікували загальні відомості у рамках формату курсової роботи. Тема потребує подальшого вивчення, описання, аналізу та уточнення.

Наскільки автору відомо, стилістичного словника японської мови на просторі СНД не видавалося і взагалі, тема висвітлена недостатньо глибоко.

Існує лише один повноцінний підручник зі стилістики японської мови авторства Жукової І. В., що було видано аж у 1978 році, але перевидано у 2002. У ході написання цієї роботи ми у багатьох питання спиралися на нього. Існують також підручники, що розглядають практичні аспекти використання деяких функціональних стилів.

У загальних питаннях визначення стилів довелося звертатися до джерел, що описують українську та англійську стилістику.

Дискусійним є питання про розділення розмовного стиля на розмовний письмовий та розмовний усний. Ми дотримуємося думки, що ці підстилі необхідно розділяти, оскільки письмовий розмовний стиль вже набув масштабу та розвитку завдяки популярності письмових засобів неформального спілкування за допомогою засобу Інтернет.

Список використаних джерел

1. Іванова І. Б., Дейнека Н. П., Кондрашенко Г. П. Українська мова. Навчальний посібник для школярів, абітурієнтів та студентів. Шанс. — Харків: Парус, 2005.

2. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. Електронний ресурс: http://lingmar.narod.ru/matsko

3. Офіційно-діловий стиль та його підстилі. Електронний ресурс: http://dilomova.org.ua/?p=53

4. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык — М.: Флинта. – Наука, 2009.

5. Афанасьева Н.Р. Functional Styles: Учебно-методическое пособие / Сост.: Н.Р. Афанасьева, Т.В. Сенюшкина. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005.

6. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. ––М.: Издательство Академии Наук СССР, 1963.

7. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка. – М.: Высшая школа, 1981.

8. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка. – М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958.

9. Жукова И.В. Стилистика японского языка / И.В. Жукова. — 2-е изд., доп.— М.: Вост. лит., 2002.

10. Зубков М. Сучасне ділове мовлення. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007.

11. Маевский Е. В. Графическая стилистика японского языка – М.: АСТ: Восток-Запад, 2000.

12. Свинина Н. М. Деловой стиль японского языка в устной форме. Автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата филологических наук. – М., 2008.

13.Уэмура Сусуму. Запись лекции по истории японского языка.

14. Фролова Е. Л. Японский язык. Эпистолярный стиль / Е. Л. Фролова. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2005.

15. Фролова О. П. Японский речевой этикет. Лингвистический аспект / О. П. Фролова. – Новосибирск, 1997.

16. Черненко Н. М. Специфика научного текста// Ярославский педагогический вестник. – 2002. – № 4 (33)

17. Kodansha Encyclopedia of Japan. ––Tokyo and New York: Kodansha, 1983.

18. Lecercle, J-J. (1993). ‘The current state of stylistics’, The European English Messenger, 2, 1, 14–18.

19. Paul Simpson. Stylistics. A resource book for students. – 2004.(Adobe eReader Format)

20. 石田栄美、安形輝、野末道子、久野高志、池内淳、上田修一。本文からみた学術的文献の特徴分析

21. 簗 晶子、大木理恵、小松由佳。日本語。Eメールの書き方/Akiko Yana, Rie Ooki and Yuka Komatsu. Nihongo. Emeiru no kakikata. – The JapanT imes, Ltd., 2005.

22. 山本雅子、大西五郎。話し言葉と書き言葉の相互関係. – 2003.

23. 野村眞木夫。文章・文体

24. 中村明『日本語の文体・レトリック辞典』 – 2007.

25. 佐藤信夫(企画・構成)『レトリック事典』–大修館書店, 2006.

26. NYフィルと提携「小さな作曲家」コンサート. Електронний ресурс: http://www.news.janjan.jp/culture/0907/0907207458/1.php
27. 結婚のお祝い(友人から). Електронний ресурс: http://www.midori-japan.co.jp/letter/tegamibunrei/sample/tegamibunrei-sample-011.html

28. 日本国憲法. Електронний ресурс: http://uk.wikisource.org/wiki/Конституція_Японії

29.日本語史講義ノート. Електронний ресурс: http://www.yaku.su/ua/community/articles/o2.aspx






Скачать файл (196.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации