Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури - файл 1.docx


Використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури
скачать (57.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.docx58kb.16.11.2011 10:44скачать

содержание

1.docx

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова

Інститут іноземної філології

Кафедра методики викладання російської мови та зарубіжної літератури


Використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури


Курсова робота

з методики викладання зарубіжної літератури

студентки …. групи


Науковий керівник –


Київ – 2010




Зміст

Вступ……………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні засади використання комп’ютерних технологій…………………………………………………………………..4

    1. Комп’ютерні технології, їх класифікація………………………….4

    2. Психолого-педагогічні основи використання комп’ютерних технологій в середніх класах…………………………………………………………8

    3. Дослідження питання використання комп’ютерних технологій при вивченні зарубіжної літератури……………………………………….14

Розділ 2. Особливості викладання зарубіжної літератури за допомогою комп’ютерної техніки……………………………………………………20

2.1.Методичні рекомендації щодо використання комп’ютерних технологій….20

2.2.Прийом використання комп’ютерних технологій на уроці зарубіжної літератури………………………………………………………………….26

Висновки…………………………………………………………………..29

Список використаних джерел……………………………………………31




Вступ


Курсова робота присвячена питанню використання комп’ютерних технологій при вивченні зарубіжної літератури.

^ Актуальність теми зумовлена тим, що застосування комп’ютерних технологій дає можливість інтенсифікувати учбовий процес, реалізовувати ідеї розвиваючого навчання. Можливості комп’ютерних технологій як інструменту людської діяльності і принципово нового засобу навчання, привело до появи нових методів і організаційних форм навчання.

Уміння використовувати комп’ютер для вирішення професійних і учбових задач стає обов’язковим компонентом підготовки будь-якого фахівця, зокрема вчителя зарубіжної літератури.

В сучасному світі перед системами освіти будь-якого рівня стоїть задача підготовки фахівців до використання комп’ютерних технологій у майбутній професійній діяльності. Це стосується і вищих навчальних закладів, які готують майбутніх педагогів.

^ Мета роботи полягає у визначенні педагогічних умов ефективного впровадження комп’ютерних технологій у навчальному процесі при викладанні зарубіжної літератури.

^ Об’єктом роботи є комп’ютерні технології, які застосовуються в навчальному процесі, зокрема при викладанні зарубіжної літератури.

Предмет дослідження – процес впровадження вчителем комп’ютерних технологій при вивченні зарубіжної літератури.

Завдання роботи:

  • Визначити місце комп’ютерних технологій у системі педагогічних технологій

  • Перевірити рівень готовності учнів та вчителів до впровадження комп’ютерних технологій

  • Визначити педагогічні умови ефективного впровадження комп’ютерних технологій у процес вивчення зарубіжної літератури.



Розділ 1. Теоретичні основи використання комп’ютерних технологій

1.1.Комп’ютерні технології, їх класифікація

Сучасні суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні зміни висувають нові вимоги до підготовки вчителя нової генерації, що потребує створення й застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, форм, методів та засобів навчання. Виникає необхідність у створенні сучасної моделі підготовки майбутнього педагога. В існуючий моделі є суперечність між рівнем підготовки та сучасними вимогами до фахівця. Таким чином, оновлення змісту навчання є нагальною проблемою, що потребує нової схеми підготовки вчителя, здатного працювати в динамічних умовах сучасних комп’ютерних технологій та активно їх використовувати у своїй професійній діяльності.

На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп’ютерні (інформаційні) технології, вони виступають як один із інструментів пізнання.

Інформаційними технологіями називають усі технології, які використовують спеціальні інформаційні технічні засоби (комп‘ютер, аудіо, відео, кінотехніка). Комп‘ютерні або нові інформаційні технології навчання – це процеси підготовки і передачі інформації, засобом впровадження яких є комп‘ютер.

Розвиток комп’ютерної техніки не тільки якісно змінює життя суспільства, але й впливає на культуру, залучає людство до накопичення культурного багатства. Інформатизація суспільства стимулює якісні зміни в

соціально-політичних й економічних процесах. Нові інформаційні технології орієнтують людину на саморозвиток та самонавчання.



Значно розширюються потенційні можливості комп’ютерних технологій завдяки сучасним досягненням науковців у цій галузі. Проблема полягає в ефективному застосуванні комп’ютерних програм, тому що часто фахівці не завжди, знаючи добре комп’ютер, можуть використовувати їх ефективно під час навчання.

Інтенсифікація навчання, що характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно

підвищували б якість навчання.

Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання. У Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл зазначено, що інформатизація навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи передбачає, у першу чергу, широке використання в процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп’ютерів і телекомунікаційних мереж.

Застосування комп’ютерних технологій змінює функції викладача щодо організації навчального процесу, активізації класу, налагодження робочих місць, проведення інструктажу, індивідуального підходу до учнів, підготовки до використання комп’ютерних технологій.

Комп’ютерні технології урізноманітнюють навчальний процес, тому що часто учні є пасивними слухачами, які "споживають" знання. Використання комп’ютерних технологій дозволяє учням співпрацювати з носієм інформації, здійснювати вибір інформації, темп подання, компонувати матеріал та бути активним учасником процесу навчання.

Використання комп’ютерних технологій дає можливість у навчальному процесі організувати неперервне і ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу.[5]



Основним недоліком використання комп’ютерних технологій є зменшення безпосереднього спілкування учня з вчителем та з колективом, значні матеріальні затрати на комп’ютеризацію навчальних закладів, особливо гостро ця проблема постає у школах сільської місцевості. У таких навчальних закладах комп’ютери не завжди відповідають сучасним вимогам, а подекуди зовсім відсутні. Але згідно з Концепцією програми інформатизації загальноосвітніх закладів, комп’ютеризації сільських шкіл комп’ютерні технології навчання є одним із пріоритетних напрямів та головною метою Концепції, що значно покращить підготовку підростаючого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, підвищить якість, доступність та ефективність освіти.[9]

У сучасній освіті один із пріоритетних напрямів розвитку є інформатизація та впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес, що значно покращує якість та ефективність навчання майбутніх фахівців,

підвищує конкурентоспроможність на ринку праці. Застосування комп’ютерних технологій потребує перегляду форм і методів навчальної діяльності. Слід пам’ятати, що комп’ютерні технології є ефективним, але допоміжним засобом навчання. Застосування комп’ютерних технологій підвищує активність студента, веде до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання. Без перевантажень можна інтенсифікувати процес навчання в умовах профільного навчання завдяки раціональному використанню комп’ютерних технологій. Використання сучасних технічних засобів для розв’язання фахових завдань на базі отриманої комп’ютерної підготовки є запорукою конкурентоспроможності майбутнього фахівця. При масовому забезпеченні комп’ютерами зберігається його індивідуальність, можливість отримання достовірної оцінки без великих затрат часу на проведення контролю.



Головним для майбутнього фахівця в сучасному інформаційному середовищі є подальше використання комп’ютерних технологій як методів та інструментів майбутньої педагогічної діяльності для розв’язання задач

предметної галузі.




1.2 ^ Психолого-педагогічні основи використання комп’ютерних технологій в середніх класах

З появою комунікаційних та інформаційних технологій потрібно критично переглянути стан й перспективу розвитку системи освіти. Вирішення цього завдання можливе за умови впровадження в учбовий процес інноваційних психолого-педагогічних технологій навчання, сутність яких полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему викладання.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Державна національна програма визначає стратегічні напрямку розвитку освіти й забезпечення постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального й культурного потенціалу – вищих цінностей нації. Трансформація освіти передбачає розвиток творчої людини, здатної не тільки до трансляції знань, але і до створення світових зразків культури і духовності.

Стратегічні напрямки розвитку освіти ставлять нові задачі і перед психологічною наукою, предметами її дослідження, методами, теоріями й практикою, щоб у центрі уваги стала особистість; повернутися до навчання людини, щоб знати, як розвивати її здатності до творчої праці.

Творчість людини – це її психічна активність. У своїй цікавій праці болгарський учений М.Арнаудов наполягає на тому положенні, що «творчість – це здоров`я, творчість – це боротьба з усім хворобливим, творчість – це прояснення і душевне очищення, катарсис. Кожна значна художня творчість передбачає не тільки гру уяви, але й максимум духовних сил».

Серед безлічі проблем застосування комп'ютера (як уособлення нових інформаційних технологій) слід особливо виділити одну – проблему впливу 

комп'ютера на здоров'я людини. Її значущість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення комп'ютера у всі сфери життя і діяльності сучасного суспільства. Найбільший вплив з боку комп'ютера відчувають діти, формування особистості яких відбувається в умовах настання нової інформаційної ери. Охорона здоров'я користувача комп'ютера – проблема багатогранна, яка може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд чинників: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Педагогічні задачі в області здорової роботи з комп'ютером сьогодні вийшли вже далеко за рамки забезпечення правил техніки безпеки в навчальному класі. Школа повинна готувати учнів до свідомої, самостійної і активної організації своєї роботи і дозвілля в просторі екранної культури і комп'ютерних технологій. Причому не тільки в можливій майбутній професійній діяльності, але вже й сьогодні.

Увага при висвітленні проблеми здорової роботи з комп'ютером повинна бути перенесена в педагогічній діяльності з технічних характеристик комп’ютерної техніки (важливість яких ніхто не ставить під сумнів) на біологічні і соціальні особливості користувача.[6] Проблема охорони здоров'я на заняттях з використанням комп'ютера – це не вивчення реакції пасивних організмів, що піддаються дії електростатичного поля, електромагнітних, рентгенівських і інших випромінювань з боку працюючого активного комп'ютера. Це питання формування в учнів адекватного сприйняття нових, особливих умов своєї діяльності в комп'ютерному класі.

Визнаючи численні переваги комп'ютера для розвитку, навчання, творчості особистості всі сходяться в тому, що він наносить невиправну шкоду.

Найважливіший для практичного педагога наслідок системного розуміння здоров'я полягає у тому, що завдяки йому вдається зняти безумовно негативне сприйняття комп'ютера ( як загрози здоров'ю), яке так заважає об'єктивному і обґрунтованому розгляду відповідних питань з учнями. У вчителя з'являється можливість і потреба вийти за вузькі рамки нормативів техніки безпеки, 

оцінити комп'ютер як явище культури, спробувати разом з учнями визначити своє цілісне відношення до нього і вже на цій основі будувати взаємодію з ним.

Характеризуючи дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій, передусім слід звернути увагу на те, що структурована інформація, яка подається за їх допомогою, прискорює процеси сприйняття й, як наслідок, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Доцільність впровадження нових комп'ютерних технологій у процес навчання зумовлюється тим, що вони є ефективним засобом закріплення засвоєного матеріалу й тим самим сприяють економії навчального часу.

Академік В.М. Глушков писав, що "навіть в майбутньому електрообчислювальні машини не зможуть повністю замінити вчителя". Що стосується часткової комп'ютеризації навчального процесу, то ця можливість в силу наявності великої наукової, матеріально-технічної, а також морально-психологічної бази не потребує корінної перебудови умов, що склалися, а отже стала реальною і конкретною. Більше того, впровадження комп’ютерів в навчання стало необхідністю, оскільки метою його є "не оголошувати відому і однакову для всіх схему знан ", а розвивати " різноманітність, своєрідність, індивідуальну неповторність" особистості.

Навчання за допомогою комп’ютерів - це принципово новий тип навчального процесу, що вимагає нових форм і методів навчальної та навчаючої діяльності. Використання комп'ютерів змінює функції викладача: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям у тому числі. Істотною дидактичною особливістю навчання за допомогою комп'ютерів є встановлення безпосередніх діалогів між учнем і машиною або діалогічного трикутника-учень-комп'ютер-викладач.

Такі діалоги допомагають розібратися у всіх труднощах, що виникають у процесі вивчення предмета при самостійному розв'язанні завдань, а викладачеві - спостерігати та контролювати якісний стан навчання.



Важливість дотримання психолого-педагогічних вимог до діалогу учня з комп'ютером зумовлена тим, що в цьому діалозі моделюється педагогічне спілкування, при якому, як підкреслював О.О. Леонтьев, повинні створювати найкращі умови для розвитку мотивації учня і творчого характеру учбової діяльності, для формування особистості учня, має забезпечуватися сприятливий емоційний клімат навчання.

Специфічною вимогою до діалогу учня з комп'ютером виступає його психолого-педагогічне спрямування. Саме воно відрізняє цей діалог від усіх від усіх інших видів діалогової взаємодії людини з комп'ютером. За умови недотримання цієї вимоги експертно-навчальна система перетворюється на експертну, де моделюється діяльність не педагога, а фахівця з певної предметної галузі.

Середні класи в школі припадають саме на підлітковий вік учнів (від 10-11 до 14-15 років), який є перехідним. На сьогодні, діти починають працювати з комп’ютером з малечку. Звичайно, кажучи про безпеку використання комп’ютера, це є шкідливим, але, як правило, багато хто з батьків не розуміють цього факту. Враховуючи те, що комп’ютер супроводжує дитину протягом всього її навчання, то безперечним лишається те, що інтерес до комп’ютера у дитини з роками не зникає.

Говорячи про використання комп’ютера у навчанні, комп’ютеризованим школярам звичайно це є досить цікавим. Вони звикли пов’язувати свій вільний час разом з комп’ютером, а залучаючи його ще й в шкільний процес, це пробуджує у учнів неабиякий інтерес, саме інтерес до навчання. Той психологічний факт, що мова підлітків часом уповільнюється, сповільнюються і відповідні реакції на мову дорослих, звернену до них, іноді сердить і бентежить викладачів. Так за допомогою комп’ютера учні почувають себе більш вільними і впевненішими.

Спостерігаючи за учнями на уроках з використанням комп’ютерної техніки, можна підкреслити те, що учні працюють інтенсивніше, активніше, вони 

швидше засвоюють матеріал, адже урок стає більш яскравішим і цікавим для них. Також за допомогою сучасних технологій надається учням можливість проявити себе, виконуючи завдання, пов’язані з даним предметом. В цьому випадку вони проявляють більшу ініціативу, адже за допомогою комп’ютера, ви маєте можливість зробити більше, ніж ви зробили би без нього.

Чи може техніка замінити викладача? Жодна машина не може взяти на себе роль педагога як суб'єкта педагогічного впливу, одна із найважливіших функцій якого - керувати пізнавальною діяльністю того, хто навчається, у взаємо-опосередкованому процесі викладання - навчання. Але технічний пристрій, виступаючи засобом навчання в руках педагога, може виконувати низку його функцій, передаючи навчальну інформацію або контролюючи її засвоєння. Час, що звільнився, викладач витрачає на здійснення таких функцій педагогічної діяльності, які не під силу електроніці.

Існує й інший погляд щодо марності й навіть "хибності" застосування нових засобів навчання без відчутних змін в адміністративній структурі навчальних закладів. Це твердження підкріплювалося навіть намаганнями деяких навчальних закладів в США ввести безперервний процес навчання, при якому кожен учень просувається вперед згідно зі своїм індивідуальним планом, закінчуючи курс у зручний для нього час.

Дійсно, досить розповсюджений серед неспеціалістів погляд про витіснення людини-викладача з навчального процесу і повної заміни його комп’ютером може мати місце в конкретних специфічних умовах, наприклад: а) там, де немає чи не вистачає викладачів (малорозвинені країни); б) де учні розкидані географічно і не можуть бути забезпечені штатом викладачів; в) де економічно незручно створення організованого навчання (якщо підприємство невелике і учні працюють за плаваючим графіком). Низка дослідників стоять на позиціях застосування комп'ютерів для дистанційного домашнього навчання, для спеціалізованого навчання глухих, сліпих, німих, розумово відсталих, "важких", 

"вразливих" та деяких інших особливих категорій учнів, а також для навчання в системі відкритих університетів.

Багато зарубіжних педагогів віддають перевагу ідеї так званого "перемежаючого" навчання, яке поєднує традиційні і нові прийоми та засоби, при цьому більшість дослідників схильні вважати комп'ютери засобом розширення можливостей людини, хоч і не заперечують того, що роль останньої суттєво зміниться.




^ 1.3 Дослідження питання використання комп’ютерних технологій при вивченні зарубіжної літератури

Запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові способи надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно- орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять із зарубіжної літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.

Упровадження сучасних інформаційних технологій на заняттях зарубіжної літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета. У зв’язку з цим надзвичайно вагомою є проблема підготовки педагогів – словесників до роботи в такому режимі. Є численні факти того, що вчителі-словесники вважають, що використання комп'ютерів – справа лише вчителя інформатики. Проте практична діяльність кращих учителів зарубіжної літератури переконує в тому, що сьогодні і вчитель-словесник зобов’язаний вміти користуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав дитини – право на якісну освіту. Оснащення навчального кабінету комп'ютерною технікою і доцільне використання її на уроці літератури стає обов'язковим атрибутом сучасної школи.



Серед головних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за допомогою комп'ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури, методисти визначають наступні:

- пізнавальна. Використовуючи комп'ютерні технології та Інтернет, можна отримати будь-яку необхідну інформацію, як ту, що зберігається на жорсткому диску власної комп'ютерної бази, так і розміщену на дисках CD-ROM чи відповідних сторінках Інтернету. Популярними серед молоді є мультимедійні програми, мультимедійні енциклопедії та ін.

- розвивальна. Під час використання ІКТ навчання надається можливість враховувати типологічні вікові та індивідуальні здібності учнів, виявляти і розвивати потенційні можливості, особисті потреби школярів, водночас коригувати недоліки у розвитку їхніх навичок та умінь. Робота з різноманітними комп'ютерними програмами, крім активізації літературних можливостей особистості, сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічного мислення, пам'яті, уяви;

- дослідницька. На основі широкого спектру інформації, представленої завдяки комп'ютерним технологіям, сучасні учні готують різноманітні роботи самостійного, дослідницького характеру за окремими темами. У школярів з'являється можливість взяти участь у роботі літературних пошукових груп, Інтернет-конкурсах; виконувати творчі роботи різних видів, створювати власні творчі проекти, розробляти доповіді, реферати, учнівські презентації, публікації, web-сайти; дослідити певні проблемні питання, представляти своє досліджувати на різноманітних Інтернет-олімпіадах, -проектах, -конференціях, - форумах;

- комунікативна. Під час обміну інформацією між учнями створюється певна віртуальна єдність, у всіх є реальна можливість увійти на сайти популярних сучасних митців; вони мають можливість зіставити різні погляди, давати їм оцінку, формувати свої позиції.



Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Тому очевидною є роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинених комп'ютерних систем навчання. Я.А.Коменський зазначав: "... Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями... усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик...."[8]

На сучасному етапі розвитку освіти мультимедія дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання на заняттях зарубіжної літератури. Саме тому мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який кожного разу будується учнем по-новому, за його розсудом, а сама комп'ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання.

Арсенал дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання можна стисло визначити так:

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів навчальних завдань;



- створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

- забезпечення негайного зворотного зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

- широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

- широке застосування ігрових прийомів;

- широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного);

- активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);

- посилення мотивації навчання.

Використання мультимедійних програм може відбуватися у різних видах навчальної діяльності учнів визначаємо так:

І. Комп'ютерні програми під час подання нового матеріалу, його повторення, узагальнення та систематизації (використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань).

ІІ. Мультимедійні програми як засіб впровадження самостійної роботи учнів (мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань. Доцільність проведення самостійної роботи за змістом мультимедійних засобів навчання полягає в тому, що вони допомагають учителеві поставити проблему, активізувати сприймання, 

забезпечити міцне засвоєння знань, сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Дидактична цінність полягає саме в тому, що учні сприймають не "готові" знання, а виконують пошукову роботу).

ІІІ. Мультимедійна інформація як інструктивний та ілюстративний матеріал (розрізняють ілюстрації, що лише відтворюють та конкретизують навчальний матеріал; ілюстрації, що доповнюють навчальний матеріал або подають його в новому висвітленні. Останній вид ілюстрації варто вважати найпридатнішим для розвитку пізнавальної активності школярів у процесі вивчення зарубіжної літератури. Необхідно підкреслити, що використання мультимедійної інформації з ілюстративним матеріалом – це не "доважок" до уроку літератури, а додаткове джерело навчальної інформації, за допомогою якого має вивчатися художній твір).

ІV. Мультимедія у поєднанні з іншими засобами навчання.

Академік С.Г.Шаповаленко так пояснював сутність та необхідність такого поєднання: „засоби навчання обслуговують усі моменти навчання: сприймання, осмислення, закріплення та застосування інформації. Далеко не завжди один і той самий засіб може обслуговувати всі ці моменти, тому що функціональні можливості його обмежені”. Тому залежно від того, яке завдання необхідно розв'язати, учитель-словесник залучає ті або інші засоби. Так виникають поєднання - комплекси засобів навчання.

Основною особливістю методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань.

Вважаємо, що необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з 

гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми поєднання зі словом учителя.

Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі уроку і змісту навчального матеріалу, наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з мультимедійною інформацією тощо).

Для правильного визначення функцій поєднання мультимедійних та інших засобів навчання педагог має вирішувати запитання:

- Яке поєднання засобів навчання під час вивчення навчальної теми є найдоцільнішим?

- Які дидактичні функції кожного із засобів навчання потрібно реалізувати під час поєднання?

- Яке місце займають мультимедійні та інші засоби у процесі вивчення всієї теми?

- На якому етапі уроку використання мультимедійної програми є найбільш доцільним?

У такий спосіб поради К.Д. Ушинського будуть цілком виконані: "Педагог ... має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь в акті запам'ятовування... За такого дружнього сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять"[15]




Розділ 2. Особливості викладання зарубіжної літератури за допомогою комп’ютерної техніки

^ 2.1.Методичні рекомендації щодо використання комп’ютерних технологій

На початку XXI століття людство вступило в нову стадію свого розвитку - інформаційну еру, яка характеризується виникненням нових систем інформаційних технологій і, як наслідок, нових трансформацій освіти.

Як відомо, освіта є самостійною системою і одночасно стратегічним ресурсом держави. Тому розвинені країни досить активно розробляють та впроваджують інформаційні технології в систему освіти.

В Україні, яка "крокує" до єдиного світового простору, упровадження інформаційних технологій набуває все більш масштабного і комплексного характеру. Сучасних учнів і студентів вже мало цікавлять традиційні уроки та лекції - сьогодні молодь надає перевагу інтерактивним технологіям. До того ж ці методи, на думку викладачів, є дуже результативними (підвищується рівень як успішності так і якості навчання).

Але є численні факти того, що викладачі вважають, що використання комп'ютерних та інформаційних технологій – справа лише викладачів інформатики. Проте практична діяльність кращих викладачів переконує в тому, що сьогодні викладачі зобов’язані не тільки вільно володіти сучасними інформаційними та комп’ютерними технологіями, а й уміло використовувати їх у своїй професійній діяльності.

Сьогодні найзручнішим технічним засобом навчання, який надає змогу проводити цікаві заняття є комп’ютер. З його допомогою можливо збереження та відтворення ілюстративних аудіо- та відеоматеріалів і використання навчаючих програм, тестів тощо.



На думку багатьох викладачів, найбільш зручним засобом в практичній діяльності є програмний засіб Microsoft Power Point, що входить до складу пакету Microsoft Office.

Специфікація цієї програмної оболонки - створення мультимедійних презентацій. Використання програми Power Point не потребує значної підготовки для її оволодіння, а також не займає багато часу для розробки заняття. При цьому вона дозволяє використовувати інформацію в будь-якій формі представлення - текст, таблиці, діаграми, слайди, відео- та аудіо фрагменти і таке інше. При цьому викладач має змогу проявити свою творчість і компонувати матеріал на свій розсуд.

Презентація являє собою послідовність змінюючих один одного слайдів - тобто електронних сторінок. Показ слайдів викладачем може бути здійснений на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціального пристрою – мультимедійного проектора.

Учні бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, історичні карти, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням. Частіше за всього демонстрація презентації супроводжується коментарями викладача.

При здійсненні показу об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений викладачем для підсилення наочності учбового матеріалу та акцентування на особливо важливі моменти його змісту. За потреб викладач може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку.

В літературі не існує загальновизнаної класифікації презентацій за типом змісту та оформленням. Частіше за все їх класифікують за ступенем «оживлення» різними ефектами. Мультимедійні презентації, що використовуються під час занять, доречно класифікувати як навчальні.



Серед навчальних презентацій в залежності від цілей її застосування можна виділити: лекційні; проект, дослідження (учнівська робота); тест. За способом подання слайдів можна розрізняти презентації:



  • Для супроводу лекції;

  • Слайд-шоу – без супроводу викладача, або із записаним голосом останнього;

  • Комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом, частиною якої може бути слайд-шоу.

Можна виділити переваги мультимедійних презентацій:

  • презентації дають змогу вчителю зацікавити учнівську аудиторію предметом – уроки стають більш емоційними;

  • презентації можуть створюватися не тільки для показу на великому екрані для всього класу, але також можуть використовуватися для індивідуального перегляду на комп’ютері;

  • комп’ютерні презентації можуть використовуватися як для занять з безпосередньою участю вчителя, так і без його участі (наприклад, під час виконання необхідного об’єму самостійної роботи, передбаченої навчальною програмою дисципліни);

  • маневреність при доборі потрібної послідовності відображення навчальної інформації.



Крім того, мультимедійні презентації легко тиражуються та розповсюджуються. Створені на інших носіях схеми, таблиці, слайди, відеокліпи, звукові фрагменти легко зберігаються в електронному вигляді за допомогою презентацій.

Разом з суттєвими перевагами використання в процесі навчання мультимедійних презентацій мають певні обмеження їх застосування. Перш за 

все для їх повноцінного використання у навчальному процесі викладачам потрібен постійний доступ до комп’ютерів. Сьогодні ж більшість навчальних закладів України не мають змоги забезпечити кожного викладача сучасним комп’ютером, не кажучи вже про коштовну мультимедійну апаратуру (проектор, інтерактивну дошку тощо).

Не зважаючи на це, досвід використання програмного продукту Power Point, показав його надзвичайно високу ефективність, яка була цілком передбачена, адже процес викладання – це, по суті, і є презентація навчального матеріалу. Використання різноманітних можливостей, які надає програмний продукт Power Point для викладачів, відкриває безмежні простори педагогічної творчості, а учні із зацікавленням набувають нових знань та більш ефективно засвоюють попередній матеріал і надалі показують високі результати.

На жаль, сьогодні процес використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури має стихійний характер, що часто призводить до необґрунтованої захопленості медіазасобами.

І якщо гуманітарним знанням, набутим лише через читання, бракує образної конкретності та яскравої наочності, то знання, одержані переважно за допомогою мультимедійних технологій, відзначаються неупорядкованістю, надлишковою, часто неперевіреною інформацією, що, в свою чергу, стає перешкодою на уроці для справжнього діалогу тексту і читача, ускладнює вихід учнів на понятійний, «дискурсивний» рівень засвоєння навчального матеріалу.

Мультимедійні технології на уроці літератури повинні мати чітку мету, логічну структуру, продумані внутрішні зв’язки. Тобто йдеться про те, що настав час залучити до створення потрібного комп’ютерного забезпечення, крім учених, учителів та методистів, ще і програмістів.

Інформація, подана за допомогою комп’ютера, має бути достовірною, доступною для сприйняття учнів певного шкільного віку, повною та, безперечно, цікавою. Тільки тоді мультимедіа на уроці літератури 

виконуватимуть головну свою функцію – сприяти зацікавленню учнів навчальним матеріалом, а учителю допомагати впливати на розвиток інтересу школярів до читання художніх творів.

Сучасний учитель літератури мусить уміти користуватися комп’ютером та розумно використовувати йог на уроках. Але, звичайно, вчителя до такого викладання з використанням медіа технологій потрібно підготувати, озброїти його і теоретично, і практично відповідними матеріалами.

Призначення медіа технологій на уроці літератури – замінити застарілі та примітивні дидактичні засоби, полегшити працю вчителя, показати «незавершену завершеність» літературного твору, але в жодному разі – не заміняти його. І головний принцип тут – «не зашкодь».

Застосування медіа технологій на уроці літератури – це тільки додатковий потужний дидактичний засіб, який має спрямовувати учнів на зацікавлення художнім твором, його прочитання та перечитування під час аналітичної роботи над текстом, що врешті сприятиме створенню власної аргументованої оцінки мистецького явища.

Звичайно, було б методологічно неправильно наполягати сьогодні на думці, що книжка і читання, як колись, залишаються єдиним засобом одержання інформації і єдиним шляхом самопізнання особистості. Але так само хибно було б вважати, що захоплення медіа технологіями розв’яже всі проблеми. Велика кількість наочного матеріалу не полегшує завдання вивчення літератури, а ускладнює його. Розмаїття ілюстративного матеріалу, іноді низької якості і чіткості, порушення принципу доцільності наочності на уроці, що, на жаль, сьогодні можна спостерігати, призводить до фрагментарності сприйняття учнями найголовнішого об’єкта на уроці літератури – художнього тексту, не дає можливості відчути насолоду від спілкування з мистецтвом слова.



Існує думка, що використання медіа технологій на уроці літератури може допомогти залучити сучасних учнів до читання. Тут діє методичний прийом переносу інтересу з одного предмета на інший.

Комп’ютерні технології можуть безпосередньо впливати на сучасний літературний процес.[7]




^ 2.2.Прийом використання комп’ютерних технологій на уроці зарубіжної літератури

Вчитель Володимир-Волинської школи О.В.Андрєєва вже кілька років використовує комп’ютерні технології у своїй роботі. Нижче наведені приклади використання мультимедіа на підсумковому уроці зарубіжної літератури в 7 класі.[2]

І. Прочитай прізвище письменника.

Прізвища письменників подані у вигляді анаграм, які необхідно розшифрувати.

Анаграма – літературний прийом, який полягає у перестановці літер або звуків певного слова.

Розв’язування анаграм розвиває мислення учнів, концентрує їхню увагу на правильному написанні слів. На виконання завдання відводиться 30 секунд

Прочитай прізвища письменників!

ЕТЕГ ГЕТЕ

^ ФТІСВ СВІФТ

ПІГКЛІН КІПЛІНГ

ВІТСЕНОНС СТІВЕНСОН




Прочитай прізвища письменників!

^ УШНКІП ПУШКІН

ОГОГЛЬ ГОГОЛЬ

КТОСТ СКОТТ

КІЛЕРЬ РІЛЬКЕ



ІІ. Склади баладу!



Учням пропонуються в довільному порядку рядки з двох балад, що вивчалися в курсі 7 класу. За 30 секунд вони повинні скласти з цих рядків два уривки. Це завдання розвиває в учнів відчуття поетичного слова.

^ Склади баладу!

Я знаю – мухи гинуть в молоці.

Малого тулить і гріє він.

Чогось боїться і мерзне син -

То іде батько, з ним син малий.

Я знаю добру і лиху годину.

Я знаю по голках сосну й ялину.

Я знаю – є співці, сліпці й скопці,

Хто пізно так мчить у час нічний?



^ Склади баладу!

Я знаю – мухи гинуть в молоці.

Я знаю добру і лиху годину.

Я знаю – є співці, сліпці й скопці,

Я знаю по голках сосну й ялину…

^ Франсуа Війон «Балада прикмет»

Хто пізно так мчить у час нічний?

То іде батько, з ним син малий.

Чогось боїться і мерзне син -

Малого тулить і гріє він.

Й.В.Гете



ІІІ. Прочитай назви творів!

На екрані з’являється набір слів, серед яких «загубилися» назви двох літературних творів з курсу 7 класу. На виконання завдання відводиться 10 секунд. Завдання розвиває уважність, швидкість мислення.

^ Прочитай назви творів!

Баскервіль Тарас Останній

Острів Пісня Пригоди

Трунок Вільшаний Радість

Вересковий Капітан Бульба

«Тарас Бульба», «Вересковий трунок».



^ Прочитай назви творів!

Бульба Король Пісня

Гуллівер Собака Пригоди

Вільшаний Любов Балада

Знаменитий Капітан Мандри

«Мандри Гуллівера», «Вільшаний король»



ІV. Чи знаєш ти жанри?

Виконуючи це завдання, учні повинні за 10 секунд за певними ознаками упізнати літературні жанри. Це допомагає систематизувати знання учнів з теорії літератури і зробити сухий теоретичний матеріал більш цікавим.



Чи знаєш ти жанри?

Героїко-патріотична пісня Київської Русі;

Дійові особи – Богатирі;

Виконувалися речитативом;

Виконавець – Співець-сказитель.

Билина



^ Чи знаєш ти жанри?

Епічний твір;

Великий обсяг;

Відтворено значний відрізок часу;

Формування характерів героїв;

Велика кількість героїв.

Роман



^ V.Назви автора!

Завдання, на виконання якого відводиться 10 секунд, спрямоване на те, щоб учні пригадували не лише твори, прочитані ними протягом навчального року, а й їхніх авторів. На екрані спочатку з’являються назви творів, а після відповіді учнів – імена авторів.



^ Назви автора!

«Доля людини» М.О.Шолохов

«Айвенго» В. Скотт

«Балада прикмет» Ф. Війон

«Собака А.Конан Дойль

Баскервілів»



^ Назви автора!

«Тарас Бульба» М.В. Гоголь

«Мандри Гуллівера» Дж. Свіфт

«Вільшаний король» Й.В.Гете

«Останній листок» О. Генрі





Висновки

Інформаційні технології - це усі технології, які використовують спеціальні інформаційні технічні засоби (комп‘ютер, аудіо, відео, кінотехніка). Комп‘ютерні або нові інформаційні технології навчання – це процеси підготовки і передачі інформації, засобом впровадження яких є комп‘ютер.

Розвиток комп’ютерної техніки не тільки якісно змінює життя суспільства, але й впливає на культуру, залучає людство до накопичення культурного багатства. Інформатизація суспільства стимулює якісні зміни в

соціально-політичних й економічних процесах. Нові інформаційні технології орієнтують людину на саморозвиток та самонавчання.

Упровадження сучасних інформаційних технологій на заняттях зарубіжної літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета.

Серед головних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за допомогою комп'ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури, методисти визначають наступні:

  • пізнавальна

  • розвивальна

  • дослідницька

  • комунікативна

Мультимедійні технології на уроці літератури повинні мати чітку мету, логічну структуру, продумані внутрішні зв’язки.

Інформація, подана за допомогою комп’ютера, має бути достовірною, доступною для сприйняття учнів певного шкільного віку, повною та, безперечно, цікавою.

Сучасний учитель літератури мусить уміти користуватися комп’ютером та розумно використовувати його на уроках.



Застосування медіа технологій на уроці літератури – це тільки додатковий потужний дидактичний засіб, який має спрямовувати учнів на зацікавлення художнім твором, його прочитання та перечитування під час аналітичної роботи над текстом, що врешті сприятиме створенню власної аргументованої оцінки мистецького явища.




Список використаних джерел

  1. Андрєєва О.В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури// газ. Зарубіжна література в школі.-2008.-№6(березень). С. 12-33

  2. Андрєєва О.В. Використання комп’ютерних технологій на уроках і в позакласній роботі [текст], О.В. Андрєєва//Зарубіжна література в школі.-2009.-№18. С. 32-37

  3. Апостолова Г.В. Електронна техніка і безпека розвитку дитячих здібностей.// Безпека життєдіяльності. – 2003. – №10. – с. 16-18.

  4. Гапон В. Комп'ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.// Директор школи, ліцею, гімназії.-2001.-№2.-С.85-89.

  5. Гевал П.А Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім’ї.-2000.-№3.-С.33-34.

  6. Жураковская А.Л.Воздействие компьютера на здоровье пользователя.// Вестник Оренбургского государственного университета.-2002.-№2.-С.169-173.

  7. Ісаєва О. Комп’ютер на уроці літератури як методична проблема//Всесвітня літ-ра в середніх навчальних закладах України.-2009.-№5. С. 2-5

  8. Коменський Я.А. Велика дидактика / Вибр. пед. твори. - К., 1940. – Т.1.

  9. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл: Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2001 р. № 5/8-21 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2001. – №13. – С. 3-10.

  10. Мадзігон В.М.. Проблематика та перспектива інформатизації освіти. – К., 2006. – 112 с.

  11. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця. - К.: ІЗМН, 1997.– 214 с.

  12. 

  13. Пасічник Є.А. Методика викладання літератури в середніх навчальних закладах. Навчальний посібник. — К.: Ленвіт, 2000. — 384 с.

  14. Сисоєва С. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4(49).– С. 60-66

  15. Уроки з компютером і зарубіжною літературою/ С. Святенко//Зарубіжна література.-2004.-№10. С. 22-24

  16. Ушинський К.Д. 36 творів у 6-ти томах. - К: Рад.школа, 1952. – Т.4





Скачать файл (57.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации