Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Есе - Підвищення рівня готельного бізнесу як галузь туризму в Україні - файл 1.docx


Есе - Підвищення рівня готельного бізнесу як галузь туризму в Україні
скачать (49 kb.)

Доступные файлы (1):

1.docx49kb.08.12.2011 19:45скачать

содержание

1.docx

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародного бізнесу

Есе

з дисципліни «Менеджмент и маркетинг»

на тему:

«Підвищення рівня готельного бізнесу як галузь туризму в Україні»

Виконала:

студентка 203 групи

ФМЕВ

Курасова Марія
Перевірив:

Мартьянов О.І

Київ 2008



Тема: Підвищення рівня готельного бізнесу як галузь туризму в Україні
Проблема: низькі темпи розвитку індустрії готельного бізнесу в Україні
Мета: виявити і проаналізувати проблеми розвитку готельного бізнесу

в Україні
Завдання:

  1. дослідити актуальність проблеми готельного бізнесу, як складової економіки України




  1. проаналізувати фактори розвитку готельного бізнесу, вказати на найгірше розвинуті




  1. виявити з них та проаналізувати проблеми розвитку готельного бізнесу в Україні




  1. розробити можливі шляхи розв’язання проблем




  1. розробити рекомендації для покращення існуючого стану готельного бізнесу в Україні




  1. висвітлити чинники, що можуть допомогти підштовхнути готельний бізнес до прискореного розвитку




  1. вказати перспективи розвитку готельного бізнесу в Україні.


План

Вступ

  1. Актуальність вибраної теми

  2. Фактори розвитку індустрії готельного бізнесу в Україні

  1. падіння попиту

  2. низька наповнюваність готелів

  3. податкові навантаження

  4. недосконала система обліку поселення

  5. існування обмежень у наданні послуг

  6. низький рівень капіталовкладень

  7. висока вартість будівництва

  8. низький рівень інформатизації

  9. неефективна організація праці

  10. відсутність кваліфікованих фахівців

  1. Каталізатори готельного бізнесу на сьогодні

  2. Перспективи розвитку

Висновки

Список використаної літератури



Вступ
У теперішній час готельне господарство у всьому світі стало на індустріальну основу і являє собою галузь економіки, яка забезпечує значні валютні надходження за рахунок

розвитку іноземного туризму. Тільки цього вже достатньо, щоб зрозуміти, наскільки актуальна тема розвитку готельного господарства, визначення його сучасних тенденцій і майбутніх прогнозів, аналіз минулих помилок і планування нових стратегій управління та розширення готельної бази.

Але погляд на готельне господарство тільки як на комерційну галузь економіки, яка здатна приносити прибуток, являв би собою лише частину цієї сфери діяльності.

Сьогодні в умовах нових тенденцій на ринку індустрії гостинності вони мають унікальну можливість ще більше підняти свій престиж і репутацію за рахунок поліпшення стандартів обслуговування, які б відповідали б самим високим сучасним вимогам. Тому було б несправедливо називати галузь готельного господарства чисто комерційною діяльністю. В Україні готельну галузь по праву можна назвати напривабливішою для інвестування. Переживши гостру кризу в 90-х роках, викликану структурними, політичними і економічними змінами в економіці країни, ця сфера сьогодні характеризується високим ступенем інвестиційної привабливості. І це не дивно - ситуація, що склалася на ринку готельного бізнесу радує око потенційних інвесторів: при невгасаючому збільшенні попиту спостерігається явний дефіцит пропозиції. Дійсно, щорічно кількість туристів збіль-шується на 15-20%, це було пов'язано з більш відкритою позицією України на світовій арені і акцентуванні уваги до європейської приналежності. Ступінь необхідності готелів – небачений. Проте, якщо го-ворити про загальний рівень завантаженості готельного сектора по Україні, то він відносно невисокий - 31%, в Києві - 56%. Такі суперечливі дані дають 

мотив припустити, що сектор готельного бізнесу в Україні далеко не прозорий і вимагає ретельного розгляду і аналізу. Чому ж все-таки темпи розвитку індустрії готельного бізнесу в Україні такі низькі.
За основну мету цього есе я поставила виявити і проаналізувати проблеми розвитку готельного бізнесу в Україні.

Для реалізації цієї мети я поставила перед собою конкретні завдання для роботи:


  1. дослідити актуальність проблеми готельного бізнесу, як складової економіки України




  1. проаналізувати фактори розвитку готельного бізнесу, вказати на найгірше розвинуті




  1. виявити з них та проаналізувати проблеми розвитку готельного бізнесу в Україні




  1. розробити можливі шляхи розв’язання проблем




  1. розробити рекомендації для покращення існуючого стану готельного бізнесу в Україні




  1. висвітлити чинники, що можуть допомогти підштовхнути готельний бізнес до прискореного розвитку




  1. вказати перспективи розвитку готельного бізнесу в Україні




  1. ^ Актуальність вибраної теми


Жодна цивілізована країна не може нормально функціонувати без належного рівня розвитку готельної справи. Наявність комфортабельних готелів є не тільки наслідком розвитку потреб, а й повинна перетворитись на важливий стимул інтенсифікації міжнародних зв'язків, сприяти активнішому входженню України у світове співтовариство.
На сучасному етапі на ринку готельних послуг спостерігається дисбаланс між обсягом, структурою та якістю:
- пропозиція готельних послуг перевищує попит;

- структура пропозиції суттєво відрізняється від структури попиту;

- якість готельних послуг, що пропонуються, ще не відповідає потребам і побажанням споживачів.
Тривалий час вітчизняні готелі функціонували в умовах перевищення попиту над пропозицією, тоді як у всьому світі, а тепер це властиво також і для України, пропозиція переважає попит. З початком ринкових перетворень і зростанням інфляції ситуація в готельній сфері значно швидше, ніж у багатьох інших галузях змінилося: ринок продавця перетворився на ринок покупця. Останнє вимагає вдосконалення маркетингових підходів для забезпечення успішного готельного бізнесу.
Маркетинг готельних послуг має певну специфіку, в основі якої -специфіка самих готельних послуг: відсутність матеріального результату, неможливість накопичення, зберігання, відокремлення від конкретного готелю, необхідність спеціальних зусиль для підтримки постійної якості, необхідність супроводу основної послуги додатковими і периферійними, 

високий рівень постійних і низький - змінних витрат, значні сезонні коливання попиту, важливість людського фактора при наданні послуг.
З метою формування інформаційної бази для аналізу стану, розвитку і маркетингових можливостей готельного господарства України може бути використана статистична звітність. Для підвищення достовірності цієї звітності слід:
- забезпечити більшу чіткість інструкцій щодо змісту окремих показників, зокрема статей витрат;

- ввести в статзвітність такий найважливіший показник, як балансовий прибуток;

- ліквідувати перевантаженість статистичної звітності показниками структури витрат.
Суттєвому розширенню інформаційного фонду аналізу діяльності готелів сприятиме використання запропонованої методики формування банку маркетингової інформації, необхідної для прийняття ефективних рішень у сфері готельного бізнесу. Методика передбачає обчислення 65 аналітичних показників, що об'єднані у 6 груп. Розрахунок цих показників у розрізі готелів різних міст, областей, економічних районів, форм власності дозволяє утворити інформаційний банк обсягом понад 7 тис. показників, які можуть бути використані для аналізу конкретного становища і розробки напрямів удосконалення маркетингової політики підприємств готельного господарства.
Стан розвитку готельного господарства України свідчить про те, що сформувалися тенденції, які є несприятливими для готельного бізнесу. Діяльність готелів у таких умовах повинна базуватися на основі 

маркетингових принципів з урахуванням результатів ґрунтовних маркетингових досліджень.


  1. ^ Фактори розвитку індустрії готельного бізнесу в Україні




  1. Падіння попиту

Після|потім| розпаду Радянського Союзу|спілки,сполучника| протягом трансформаційного періоду кількість службових відряджень і туристичних поїздок в Україні різко скоротилася. Більшість українських споживачів не мають можливості|спроможності| подорожувати|мандрувати| під час відпустки|відпуску|, що раніше не складало великих труднощів, враховуючи дотаційні ціни. Таким чином|зображенням|, контингент потенційних клієнтів готелів середньої і низької цінової категорії звузився. Крім того, у|в,біля| нас значно менше ніж в інших країнах з|із| подібним рівнем доходів населення (таких, як Південна Африка), поширений продаж товарів через торгових|торгівельних| представників, клієнтів недорогих готелів, що є|з'являються,являються| одними з основних цільових груп. Різке падіння попиту в пострадянський період привело до скорочення заповнюваної готелів. Останніми роками через збільшення числа поїздок українських громадян на відпочинок за кордон|кордон| положення|становище| все погіршується. Єдине, що дозволяє більшості готелів працювати, не дивлячись на|незважаючи на| вкрай|надто| низький рівень завантаження|загрузки|, - це малі змінні операційні витрати (особливо в недорогих готелях). Зниження рівня доходів українських споживачів також обмежує попит на дорогі|любі| готельні номери.

Вирішення: Маркетингова діяльність готелю передбачає: 1) вивчення кон'юнктури і динаміки попиту на дані готельні послуги; 2) аналіз зміни цін на дані готельні послуги та їхні замінювачі; 3) прогноз зростання доходів споживачів і їхніх потреб у даних послугах; 4) використання реклами, як головного інструмента нецінової боротьби з конкуруючими готелями; 5) стимулювання збуту готельних послуг; 6) планування асортименту послуг з урахуванням соціально-психологічних установок споживачів; 7) спеціальна 

організація обслуговування споживача, заснована на принципі: готельна послуга шукає потенційного споживача.

Основна мета маркетингової діяльності готельного господарства повинна полягати у знаходженні вигідних споживчих ніш, сегментів ринку для його успішної роботи та передбачення і виявлення попиту на перспективні та інноваційні види готельних послуг. Кожен готель, що розраховує на ринковий успіх, прагне до розробки готельних послуг з високою споживчою цінністю, тому готелям необхідно постійно оновлювати свої послуги. Для розробки нових послуг готелі повинні здійснювати пошук нових ідей і аналізувати світовий досвід. Доцільно формувати «банк ідей», збираючи та узагальнюючи різноманітну інформацію з цієї проблеми, що отримується як із зовнішніх, так і внутрішніх джерел.

Використання маркетингу підприємствами готельного господарства повинно забезпечити завчасну координацію його діяльності, яка з одного боку, повинна пристосовувати його послуги до попиту, а з іншого – активно формувати попит на нього. Впровадження маркетингу може істотно змінити діяльність підприємств готельного господарства в кращу сторону, тому необхідно втілювати маркетингову діяльность у практичну діяльність підприємств готельного господарства з дотриманням певних принципів: створення і впровадження у їх діяльність раціональної організаційної структури; підбір досвідченого і кваліфікованого персоналу; створення нормальних умов праці, сприятливого психологічного клімату у колективі, нормальних взаємостосунків співробітників; збір необхідної маркетингової інформації; проведення ефективної рекламної діяльності; постійне вивчення, аналіз та оцінка потреб споживачів; постійний пошук і впровадження інновацій.


  1. ^ Низька наповнюваність готелів



До періоду перебудови 74%-ий| рівень наповнюваності готелів підтримувався за рахунок надання державними підприємствами і відомствами готельних номерів своїм працівникам і їх сім'ям за дотаційними цінам. З|із| 1990 р. у зв'язку з практичним припиненням внутрішнього туризму, спадом ділової активності, загальним|спільним| падінням доходів населення, підвищенням цін на послуги готелі втратили|згубили,змарнували,загубили| свою клієнтуру. Об'єм|обсяг| готельних послуг, що надаються іноземцям, теж|також| неухильно зменшувався. Подібну ситуацію можна пояснити також появою в Україні напівтіньового ринку готельних послуг. Його суб'єктами стали власники квартир, спеціально обладнаних для прийому іноземних туристів на короткий термін. Як правило, приватники надають гостям повний|цілковитий| спектр додаткових послуг: забезпечуються транспорт, перекладачі, живлення|харчування| і т.д. Маючи низькі фіксовані витрати і часто|частенько| не сплачуючи податки, "тіньовики" одержують|отримують| достатні оборотні кошти для підтримки якості послуг на високому рівні і розширення бізнесу. До того ж тіньовий готельний бізнес має можливість|спроможність| гнучко оперувати цінами залежно від попиту і сезону, знаходиться|перебуває| поза|зовні| сферою державного регулювання, означає|значить|, не стикається з|із| додатковими витратами|затратами|. У 2000 р. завантаження|загрузка| готелів України склало 29 %, у 2004 р. – 24 %, у 2005 р. -25 %. У київських готелях завантаження|загрузки| знизилося з 52 % у 2000 до 41 % у 2005 р. Кількість койка-місць короткострокового|короткотермінового| проживання в цілому|загалом| по Україні в 2000 р. була рівна 130869, в 2005 р. - 102906.

Вирішення: Найкращим вирішенням цієї проблеми на мою думку є створення зручних умов для розширення сфери туризму в Україні. Крім того покращення внутрішніх умов готелів та створення жорсткої конкуренції на виживання у державі.


  1. ^ Податкові навантаження.

Ставки готельного збору|збирання| для готелів різних категорій в Україні відрізняються. Так, для 2-зіркових| готелів ставка складає 10%, для 3- 

зіркових| - 15%, для 4- і 5-зіркових| - 20%. Не належне виконання вимог податкової дисципліни і заборгованість по податках характеризують роботу дрібних|мілких| готелів; не маючи доходу, вони звичайно затримують податкові платежі або вдаються до бартеру, коли не вистачає засобів|коштів|. Виступаючи|вирушаючи| в ролі власника, держава може безпосередньо впливати на податкові платежі «офіційних» готелів, що виконують замовлення уряду.

Але найбільш суттєвою перешкодою розвитку готельного бізнесу є значний податковий тиск: різні види податків забирають 70-85% прибутків готелів.

Оподаткування туристів використовується державою з тим, щоб перерозподілити витрати від туризму, які припадають на місцеве населення, яке забезпечує комфортні умови та належне обслуговування гостей, а також щоб збільшити дохідну частину бюджету. Однак впровадження податків не завжди може бути сприятливим для держави, тому що стягнення податків, у свою чергу, знижує попит на туристичні послуги, а, отже, і доходи. Так, готельний збір змушує власників готелів піднімати ціни на проживання, що призводить до зниження попиту на готельні послуги і знижує доходи тих самих готелів.

Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати, що при зменшенні розміру готельного збору до 10%, надходження до бюджету у вигляді готельного збору не зменшаться, а надходження інших податків (ПДВ, податку на прибуток) зростуть за рахунок збільшення завантаженості готелів. Як наслідок, готелі одержать вільні обігові кошти, які можуть бути спрямовані на покращання якості надання послуг, ремонт та технічне переоснащення.

Вирішення: Готелі як суб’єкти туристичної діяльності, які займаються розміщенням іноземних туристів, відтак забезпечуючи притік іноземної валюти до країни, заслуговують також на стимулюючі заходи у вигляді зменшення інших місцевих податків: земельного збору (на сьогоднішній день щомісяця готельне підприємство повинно сплачувати 3.90 грн. за 1 кв.м), комунального податку тощо.


  1. ^ Недосконала система обліку поселення в готель.

Впровадження 6 бланків суворої звітності та 7 бланків первинного обігу в документообігу готельних підприємств (згідно Наказу Держбуду та Держкомтуризму від 30.12.97 р. №63/53 “Про затвердження форм бланків суворої звітності та первинного обліку в готелях України” з наступними змінами і доповненнями та Наказу Держкомтуризму від 16.04.99 р. №17 “Про організацію виробництва бланків суворої звітності”) пов’язане з такими негативними моментами:

значною вартістю бланків зумовлює вилучення- частини обігових коштів готелів на виготовлення бланків (ціна комплекту бланків 4,5-7 грн. на клієнта);

зменшенням обсягів надання готельних послуг за- рахунок тих клієнтів, які не бажають розголошувати певну інформацію про себе; це водночас створює можливості корупції (14-17% клієнтів забезпечуються готельними місцями без реєстрації);

ускладненням документообігу та системи- обліку;

дублюванням інформації в бланках суворої- звітності, що передбачає нераціональні затрати часу і ресурсів (аналогічними є форми №1-г та №2-г, однак перша призначена для заповнення громадянами України, а друга – іноземцями та особами без громадянства; інформація у журнальних формах №5-г та №6-г дублює ту, що міститься в формах №1-г та №2-г); як наслідок з вищевказаного, має місце- скорочення надходжень до бюджету.

Вирішення: На мою думку, єдиний документ, який має право на існування як документ суворої звітності, причому у модифікованому вигляді, - це рахунок (форма №4-г). Існування інших бланків суворої звітності вважаємо за доцільне відмінити.


  1. Існування обмежень у наданні готельних послуг.

Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу та Держкомтуризму України від 10.09.96 р. №77/44, містять ряд обмежень в наданні готельних послуг, які стримують розвиток готелів:

обмеження максимального терміну проживання в- готелі 45 добами;

обов’язковість пред’явлення паспорту- (відсутність паспорта в людини є однією з причин звернення потенційного клієнта до послуг приватного сектору, на чому втрачає як готель, так і бюджет через скорочення податкових надходжень від надання готельних послуг);

жорстка регламентація порядку та оплати- бронювання номерів та порядку оформлення проживання в готелі.

Вирішення: Вважаю, що суб’єкти готельного бізнесу повинні мати більше самостійності у здійсненні підприємницької діяльності, а встановлення порядку поселення та здійснення бронювання має бути прерогативою кожного готелю.


  1. ^ Недостатність інвестування у будівництво нових готелів.

Бiльшiсть готелiв країни не вiдповiдає нормам розташування iноземних туристiв. Вiдсутнi 4-х та 5-зiрковi готелi. Будівництво готелів, що масово розпочалося у період 1992-95 років, практично припинено.

Індустрія туризму є однією з небагатьох галузей нашої економіки, в яку можна за короткий час залучити іноземний капітал. Термін будівництва туристичних об’єктів іноземними фірмами складає 1-2 роки, а окупність готелів міжнародного класу - 3-5 років. Але в даний час важко розраховувати на великий приплив іноземного капіталу, зважаючи на те, що західних 

інвесторів стримує економічна нестабільність в країні, відсутність правових гарантій.

Вирішення: Як можливі шляхи розв’язання проблеми низького рівня капіталовкладень в розвиток готельного господарства пропоную наступні:

- звільнення новостворюваних готелів від сплати ГЗ протягом 3 років з початку експлуатації, запровадження пільгових ставок сплати податку на прибуток на цей період;

- при будівництві надання переваги невеликим туроб’єктам - 40-50 місць - вони швидше реагують на вимоги клієнтів та економічно рентабельніші;

- створення спільних підприємств. Одним з варіантів участі української сторони є вартість відводу земельних ділянок під забудову і природних ресурсів, які будуть використовуватись в процесі експлуатації об’єкту. Внесок зарубіжної сторони - інвестування проектів. Пропорційно внескам і ділиться прибуток;

- укладання франчайзингових угоди та контрактів на управління. Цей підхід передбачає наступну схему: держава володіє землею, приватизований державний готель або готельна компанія володіє майном, а іноземна компанія інвестує гроші на реконструкцію чи відновлення готелю, в подальшому повертаючи їх за рахунок частки у прибутку;

- створення локальних вільних економічних зон туристичного профілю із встановленням для обмежених територій пільгових економіко-правових, фінансово-кредитних, митних та інших умов господарювання. Це дало б значний поштовх в інфраструктурному облаштуванні територій, забезпечило б приплив вільної конвертованої валюти у місцеві бюджети, збагатило б управлінський досвід і, в кінцевому підсумку, прискорило б вихід на міжнародний ринок туристичних послуг.



  1. ^ Висока вартість будівництва і реконструкції готелів.



Бiльшiсть готелiв в області не вiдповiдає нормам розташування iноземних туристiв. Вiдсутнi 4-х та 5-зiрковi готелi. Будівництво готелів, що масово розпочалося у період 1992-95 років, практично припинено.

Індустрія туризму є однією з небагатьох галузей нашої економіки, в яку можна за короткий час залучити іноземний капітал. Термін будівництва туристичних об’єктів іноземними фірмами складає 1-2 роки, а окупність готелів міжнародного класу - 3-5 років. Але в даний час важко розраховувати на великий приплив іноземного капіталу, зважаючи на те, що західних інвесторів стримує економічна нестабільність в країні, відсутність правових гарантій.

Не менш важливим чинником є те, що для ремонту готелів більше 60% матеріалів і устаткування|обладнання| ввозиться з-за кордону. Через високі митні збори матеріали коштують на 40% дорожче, ніж в середньому в Європі. Крім того, в більшості проектів до реконструкції готелів висувається вимога про збереження|зберігання| фасаду будівлі, що збільшує вартість робіт ще на 25%. Збільшення вартості капіталу, викликано|спричинено| політичною і економічною нестабільністю, високі податки - все це примушує|заставляє| потенційних інвесторів відмовитися від будь-яких намірів вкласти засоби|кошти| в цю справу|річ|.

Вирішення: приваблення іноземного капіталу у будівництво готелі в Україні.



  1. ^ Низький рівень інформатизації.

Просування українського турпродукту на зовнішній ринок доволі проблематичне без грамотної та суттєвої інформаційної підтримки. Незважаючи на те, що для підняття завіси невідомості про Львів на зовнішньому ринку необхідні шалені гроші (видання якісного рекламного туристичного каталогу обсягом 30 сторінок та тиражем у 1000 екз. обходиться в 40-50 тис. дол. США) [1], все ж таки необхідно вишукувати ці кошти, оскільки вони швидко окуповуються. Зауважимо, що, наприклад, 

Великобританія витрачає 80 мільйонів фунтів стерлінгів з державного бюджету на пропаганду своєї країни, її історичних та культурних пам’яток, однак кожний вкладений в рекламу фунт обертається двадцятьма сімома [2].

Для покращання існуючого стану інформатизації в галузі вважаємо необхідним:

запровадити 50-відсоткове цільове скерування- надходжень від готельного збору на інформаційно-рекламне забезпечення туристично-готельної діяльності;

забезпечити тісніше співробітництво з- представництвами України за кордоном, які б могли розповсюджувати рекламно-презентаційні видання у відповідних країнах для створення іміджу Києва як туристично-привабливого регіону;

проводити масову пропаганду поїздок до Киїав- під час проведення міжнародних туристичних ярмарків;

організувати рекламні тури до Києва та області- представників туристичних організацій, засобів масової інформації зарубіжних країн;

відкрити, підтримувати та постійно оновлювати- Київську туристичну сторінку в Інтернеті.

Вирішення: Для покращання існуючого стану інформатизації в галузі вважаємо необхідним:

- запровадити 50-відсоткове цільове скерування надходжень від готельного збору на інформаційно-рекламне забезпечення туристично-готельної діяльності;

- забезпечити тісніше співробітництво з представництвами України за кордоном, які б могли розповсюджувати рекламно-презентаційні видання у відповідних країнах для створення іміджу нашої держави як туристично-привабливого регіону;

- проводити масову пропаганду поїздок до України під час проведення міжнародних туристичних ярмарків;



- організувати рекламні тури в Україну представників туристичних організацій, засобів масової інформації зарубіжних країн.


  1. ^ Неефективна організація праці

Обумовлює| відставання її продуктивності від європейських показників на 18%. Співвідношення між чисельністю працівників і кількістю номерів в готелях розвинених країн складає близько 0,9, в країнах, що розвиваються, - від 1,5 до 1,9. Такий незадовільний стан справ|речей| викликаний|спричинений| тим, що функції персоналу готелів України надто спеціалізовані. Це означає|значить|, що працівники недозавантажені (наприклад, чергові на поверхах займаються тільки|лише| наглядом і видачею ключів|джерел|, покоївки закріплені за певними поверхами і практично нічого не роблять|чинять|, коли там немає постояльців, і т. д.).

Низька якість пропонованого набору послуг.

Цей показник формується рівнем ціни і якістю послуг. Через високі податкові ставки (готельний збір|збирання|) готелю вимушені|змушені| встановлювати високі ціни. В умовах ринкової економіки ціноутворення в готельній індустрії України відбувається|походить| впливом конкретної ситуації, за відсутності державного регулювання цін. Розглядаючи|розглядуючи| процеси, пов'язані з ціноутворенням на світових ринках послуг, треба уважно вивчити всі чинники|фактори| формування цін, оскільки|тому що| від них залежать продаж товару, рівень доходів, прибули і витрати готелю. Ціни визначаються умовами конкуренції, станом і співвідношенням попиту і пропозиції|речення|. На ринку діє багато конкурентів, тому кожен його учасник повинен бачити перед собою всю внутрішню і міжнародну ситуацію, постійно порівнювати власні витрати з|із| внутрішніми ринковими цінам, витратами|затратами| конкуруючих суб'єктів і т.д.

Зіставимо, наприклад, ціни на готелі в м. Києві:

"Прем'єр палац" (5*) - 600 дол., "Дніпро" (4*) - 350 дол., "Националь" (4*) - 400 дол., "Презідент-Киевській" (4*) - 460 дол., "Русь" (3*) - 3800 дол., 

"Турист" (3*) - 180 дол., "Братислава" (2*) - 160 долл|.; середня завантаженість складає 22 - 30%.

Відень в 2007 р. пропонував такі ціни: 5* готелю для організованих туристів, що знаходяться|перебувають| до 3 днів (Inter-Continental Radisson SAS) -410 євро, 4* - 230 євро, 3* - 165 євро (при середньому завантаженні|загрузці| 40 - 60%). А 5-зіркова готельна мережа|сіть| "Sheraton", що має 400 готелів в 70 країнах, пропонує середні ціни від 170 до 375 дол.

Отже, у київських готелях тарифи на проживання для іноземних громадян в середньому майже в 1,5 разу вище, ніж у|в,біля| в інших європейських країнах (у співвідношенні ціна - якість).

В цілому|загалом| ж штучна підтримка високих цін веде до розвитку монополізму, зниженню завантаження|загрузки| готелів, збільшенню собівартості на одиницю реалізованої продукції, зменшенню ефективності виробництва і рентабельності.

Вирішення: Створення для робітників і службовців сприятливого клімату для роботи робить можливим вищий рівень трудової активності, який, будучи правильно організований, стимулює високу трудову активність кожного і відбивається на доходах підприємства в цілому.

Сприятливий клімат для роботи полягає в наступному:

· Справедливий процес підбору і розставляння кадрів;

· Наявність на кожному робочому місці закріплених у письмовій формі службових обов'язків (посадова інструкція), які б встановлювали критерії оцінки виконання норм і стандартів;

· Оцінка потреб в підвищенні кваліфікації працівників і умови підвищення кваліфікації з погляду просування по службі; і підвищення заробітної плати (підвищення розряду);

· Постійне підвищення кваліфікації;

· Перевірки роботи всього персоналу, що проводяться періодично;

· Програма заохочень і умови заохочення працівників підприємства на всіх рівнях;



· Офіційний план просування працівників по службових сходах, що містить критерії і умови просування;

· Періодичне підвищення рівнів заробітної плати з метою збереження конкурентності існуючих розцінок;

· Періодичне вдосконалення системи пільг для тих, що працюють з метою збереження їх конкурентності;

· Зафіксовані в документальній формі цілі і завдання підприємства в питаннях скорочення штатної чисельності, узгоджені з колективом працівників;

· Порядок розгляду трудових суперечок, обов'язковий для виконання адміністрацією.


  1. ^ Відсутність кваліфікованих фахівців у галузі.

Відсутністю кваліфікованих кадрів на ринку готельних послуг пояснюється незадовільна організація праці в українських готелях. Наприклад, в Європі готельні мережі|сіті| можуть справитися|впоратися| з|із| сезонними потребами в робочій силі, використовуючи резерв підготовлених працівників. У|в,біля| нас такого резерву немає, а щоб добре навчити працівника тонкості професії, потрібне багато часу. Наприклад, кваліфікована покоївка може підготувати за день 55 номерів, новачок - тільки|лише| 35 номерів. На задоволенні в сезонній робочій силі негативно позначається недосконалість бухгалтерських процедур і великі охоронні послуги. Зниження заповнюваності готелів негативно|заперечний| відобразилося|відбилося| на показниках продуктивності праці, оскільки чисельність певної категорії працівників неможливо варіювати залежно від ситуації (до цієї категорії належать представники адміністрації, інженерно-технічних служб, служби чергових на поверхах). У більшості готелів збереглося також багато «зайвих» штатних одиниць, потреба в яких залежить від рівня попиту.

За даними державної статистичної звітності №1-ТУР за 2007 р., із 1556 працівників, зайнятих на ліцензованих туристичних підприємствах 

Львівської області, лише 46% мають вищу освіту (з них до 15% - спеціальну вищу освіту), 25% мають середню спеціальну, 30% - середню, 3% - іншу освіту [3]. Аналогічна ситуація має місце на готельних підприємствах, де загальна кількість зайнятих становить 1540 осіб.

Вирішення: Для вирішення проблеми відсутності кваліфікованих працівників в готельній сфері пропоную:

- створити при вузах, які готують фахівців в галузі готельного бізнесу, систему підвищення кваліфікації кадрів готельної індустрії;

- забезпечити короткотермінову тренінгову підготовку працівників готелів на базі бізнес-центрів міста (за сприяння проекту TACIS “Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону”);

- залучати іноземних фахівців для навчання наших працівників готельного бізнесу.

За умови усунення вищевказаних перешкод розвитку готельного бізнесу, готелі могли б підвищити якість готельних послуг, збільшити обсяги їх надання, що дало б поштовх формуванню розвиненого ринку туристичних послуг в регіоні.



  1. Чинники, які стали причиною збільшення динаміки розвитку готельного бізнесу на Україні:


• стабілізація української економіки (ВВП за одинадцять місяців 2007 року збільшився на 7,3% і склав $142 млрд. грн. У 2006 році зростання ВВП було на рівні 6,7%.)

• позитивні зміни в зовнішній політиці;

• поліпшення інвестиційного клімату усередині України;



• збільшення об'єму турпотоків і зростання туристичної привабливості України;

• наближенням меж ЄС до меж України і поступова інтеграція держави в європейське і світове співтовариство;

• поступове зростання бізнес-актівності усередині країни;

• нездатність існуючих готелів задовольнити існуючий попит;

• збільшення попиту на апартаменти світового рівня;

• збільшення капіталу інвестиційних компаній
Головним чином проведення спільно з Республікою Польща фінальної частини чемпіонату по футболу УЄФА в 2012 р. вплинуло на активізацію інтересу інвесторів до Українського ринку готельного бізнесу.

Певного впливу надало рішення на проведення молодіжного футбольного чемпіонату УЄФА в 2009 р. в Донецьку.

Проведення щорічного засідання Європейського Банку реконструкції і розвитку в 2008 р. в Києві.

Як відомо готельний сектор - це в першу чергу сектор, цілком і повністю орієнтований на споживача і напряму залежний від якості надання послуг. Зовнішні чинники низької ефективності готельних підприємств значно впливають на формування готельного ринку. Проблема неякісного сервісу достатньо часто зустрічається на Українському ринку і своєму існуванню багато в чому зобов'язана стійкості навиків старої радянської школи.

Таким чином, динаміку розвитку готельного сектору можна оцінити як позитивну. Україна має величезний потенціал і можливості для подальшого розвитку готельної і туристичної сфери, ефективного використовування природно-рекреаційних, історико-культурних, туристично-екскурсійних ресурсів, всебічного задоволення оздоровчо-спортивних, пізнавальних, духовних потреб вітчизняних і іноземних туристів, сприятливих умов для активізації діяльності інвесторів у сфері туризму і гостинності. В 2007 р. інвестиції в розвиток готельної сфери склали 1232,4млн. грн., що на 0,7 % 

більше з попереднім роком. За січень-березень 2008 р. об'єм послуг, реалізованих споживачам, підприємствами сфери готельних послуг, склав 573,1 млн. грн., за аналогічний період минулого року - 391,5 млн. грн.

Однією з основних тенденцій розвитку готельного ринку України є активізація інтересу до нашої країни з боку міжнародних операторів, які активно шукають Українських партнерів, зацікавлених в реалізації готельних проектів. Багато в чому прихід міжнародних брендів і управляючих компаній є природним показником розвитку готельного сектора України: на Українському ринку представлено трьох міжнародних операторів Global Hyatt Corporation, Rezidor Hotel Group, Rixos Hotel і національна управляюча компанія Premier International, а такі компанії як: Hilton Hotels Corporation, InterContinental Hotels & Resorts, Marriott International, Kempinski Hotels&Resorts, Accor Group, Starwood Hotels & Resorts, Magic Life, Continent Hotels & Resort, Choice Hotel International, Wyndham Worldwide і інші, задекларували свій інтерес до України.


  1. ^ Перспективи розвитку галузі.


У Польщі після|потім| приватизації готелів і проведення ринкових реформ кількість готельних номерів збільшилася на 50% в результаті|унаслідок,внаслідок| появи нових підприємств, особливо у складі мереж|сітей|. Розширення останніх збільшує продуктивність дякуючи, по-перше, поліпшенню|покращанню| структури галузі, а по-друге, зміцненню конкурентних позицій на ринку. За таких умов готелі, що не входять в ту або іншу мережу|сіть|, зроблять більше зусиль для підвищення ефективності роботи. Зваживши|важивши| польський досвід|дослід|, можна припустити|передбачити|, що продуктивність праці в українському секторі готельних послуг протягом 10 років могла б досягти 60 - 65% її рівня в передових готелях світу|світу|, якщо прийняти низку заходів.



По-перше треба змінити|поміняти| структуру галузі: повинні з'явитися|появитися| готелі високої категорії у складі мережі|сіті| і малі готелі сімейного|родинного| типа. Зростання|зріст| продуктивності праці стало б результатом більшого завантаження|загрузки| готелів (до 55 - 60%) і вдосконалення організації праці. Поліпшення|покращання| показників двох позицій дозволить підвищити продуктивність праці з 16 до 50% середнього рівня передових готелів миру|світу|.

Але|та| реалізація приведених розрахунків вимагає конкретних дій з боку уряду. Йдеться про політику розвитку внутрішнього і іноземного туризму. Основні статистичні показники за 2003 р. свідчать про збереження|зберігання| тенденції активізації туризму, почало|розпочало,зачало| якій виникло в 2002 р. В'їзний туристичний потік протягом 2003 р. виріс на 4,1%, за рахунок|лічбу| збільшення тих, що приїхали з|із| Росії і Молдови. Важливу|поважну| роль в розвитку галузі гратимуть можливості|спроможності| збільшення зайнятості. Середньостатистична чисельність працівників туристичних організацій, що пройшли|минули,спливли| ліцензування, зросла за 2003 р. на 4,7 тис. чіл, або на 14%, і досягла 37,9 тис. чіл. Галузь має великий потенціал щодо|відносно| працевлаштування людей, що вивільняються унаслідок|внаслідок| реструктуризації інших галузей.

Тепер, в обставинах жорсткої конкуренції, жоден готель не може повноцінно функціонувати без застосування|вживання| сучасних інформаційних технологій (ІТ|). Можливості|спроможності| автоматизації обслуговування набрали комплексного характеру|вдачі|, охоплюючи всі процеси функціонування готельного комплексу. Сьогодні українська готельна індустрія знаходиться|перебуває| на етапі масштабного переходу до застосування|вживання| автоматизованих інформаційних технологій (АІТ|) по управлінню готельними комплексами; 60% останніх вже упровадили|запровадили,впровадили| АІТ| у|в,біля| себе. Цей чинник|фактор| є критично важливим|поважним| для успішного розвитку бізнесу в ситуації гострої конкуренції. Найбільш відомі фірми пропонують комплексні програмні засоби|кошти| і післяпродажне обслуговування АІТ|; серед них -"Inter Hotel", "Lodging Touch Libica", "Intellect Service", "Галактика" і ін.




Висновки
Стратегія розгортання туристичної індустрії в Україні полягає, в першу чергу|передусім,насамперед|, у виробленні державної політики, основою якої є відношення|ставлення| до туризму як до одного з пріоритетних напрямів|направлень| розвитку національної культури і економіки. Впродовж|упродовж| останніх років було прийнято ряд|лаву,низку| нормативних актів, регулюючих функціонування галузі і готельного господарства зокрема. Але|та| не дивлячись на|незважаючи на| "нормативну наповнюваність", ще багато аспектів роботи готельної індустрії чекають уваги з боку держави. Чинне законодавство, на жаль, містить|утримує| нечіткі визначення основних понять, що стосуються сфери туристичних послуг, відомчого підпорядкування|підкорення| і т.д.

Для реалізації туристичного потенціалу України повною мірою держава повинна:

забезпечити туристам комфортні і безпечні умови для приїзду до України;

проводити ефективну політику розвитку масового туризму, відпрацювати|відробити| відповідну концепцію;

спростити і прискорити оформлення віз, відмінити|скасувати| візовий режим для країн ЄС, США, Канади, Японії;

зменшити готельний збір|збирання|;

вжити заходи до поліпшення|покращання| стани визначних пам'яток і створення|створіння| нових об'єктів масового туризму.

внести зміни в закони про землекористування, до правил видачі відповідних дозволів організаціям суміжних галузей, щоб привертати|приваблювати,залучати,притягати| інвестиції у відкриття|відчинення| нових осередків|чарунок,вічок,комірок| відпочинку;

створити можливості|спроможності| для будівництва і роботи малих мотелів і готелів сімейного|родинного| типа, які забезпечать збільшення робочих місць для населення і можуть стати джерелом валютних надходжень|вступів|;

розвернути реалізацію проектів по будівництву готелів високої категорійности|.



Адміністративному складу готелів треба буде вирішити|розв'язати| ряд|лаву,низку| завдань|задач| для вдосконалення роботи підприємств:

- поліпшення|покращання| організації праці

- забезпечення особистої|особової| безпеки клієнтів

- застосування|вживання| сучасних інформаційних технологій

- розширення набору готельних послуг

- вдосконалити систему обліку поселення

Отже, за умови впровадження вищезгаданих рекомендацій щодо розвитку готельного бізнесу, готелі могли б збільшити обсяг надання своїх послуг. Це дало б поштовх до створення розвиненого ринку туристичних послуг, слугувало б джерелом надходження іноземної валюти. І як наслідок, появу готелів міжнародного класу.




Список використаної літератури :

1. Котлер Ф., Боуен Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостинність і туризм. - М: ЮНІТІ, 1998. - 787 с.

2. Браймер Р. А. Основи управління в індустрії гостинності. -М.: Аспект Пресе, 1995. -З82с.

3. Фатхудинов Р. А. Стратегічний менеджмент. - М.: ЗАТ "Бізнес школа "Інтел-Синтез", 1999. -416с.

4. Уокер Дж. Р. Введення в гостинність: Підручник. - М.: ЮНІТІ, 1999. -463с.

5. Яновский А. Въездной туризм: нереализованные возможности // Бизнес-Информ. – 1997. - №11. – С. 51.

6. Цыбух В. Туризм – зеркало державы // Зеркало недели. – 15 мая 1999 г. - №19(240). – С.10.

7. Полюга В.О. Стан та перспективи туристичної освіти у Львівській області в контексті загальнодержавних тенденцій її становлення // Регіональна економіка. – 1999. - №3. – С. 118.

8.Чигирь Л. Сетевой осмотр: К гостиничному рынку Украины приглядываются иностранные операторы // Бизнес. -2004. -29 марта. - С. 114

9. Лебедько С. Не до сервиса // Компаньон. -2004. -№ 5. - С. 36-38

10. Крапива С. Дешевенький формат // Бизнес. -2005. -№ 23. - С. 98-99

11. Левковська Л. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу Україні // Економіка України. -2003. -№ 6. - С.31-36

12. Столяр З. Готелі столиці: нескінченний довгобуд // The Ukrainian. -2004. -№ 1. - С. 25-27

13. www.accor.com

14. www.sheraton.com

15. www.marriott.com


Скачать файл (49 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации