Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции - Державне регулювання економіки - файл 1.doc


Лекции - Державне регулювання економіки
скачать (590 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc590kb.13.12.2011 07:30скачать

содержание

1.doc

1   2   3   4   5


  1. Сутність, цілі й засоби реалізації державної промислової політики.

  2. Державне регулювання відносин в агропромисловому комплексі України.

  3. Вплив держави на розвиток сфери товарного обігу.

  4. Державне регулювання туристичної сфери.

Ключові поняття

Державна промислова політика. Тактика “пристосування” та “активного формування”. Структура промисловості. Міжгалузевий народногосподарський комплекс. Промисловий комплекс України. Конкурентний національний ринок. Потреби держави в продукції промисловості. Аграрна політика держави. Аграрно – промисловий комплекс (АПК). Структура АПК. Земельна реформа. Торговельна політика держави. Засоби впливу на функціонування сфери товарного обігу.
За показниками розвитку Україна належить до індустріально – аграрних країн світу. Промисловість виступає провідною сферою економіки, визначає рівень її економічного розвитку, можливості участі у світогосподарському житті. Вона включає понад 20 галузей ( підгалузей ):

  • Електроенергетика;

  • Нафтодобудувна;

  • Газова;

  • Вугільна;

  • Торф’яна;

  • Чорна металургія;

  • Кольорова металургія;

  • Хімічна та нафтохімічна;

  • Машинобудівна та металообробна;

  • Деревообробна та целюлозо – паперова;

  • Промисловість будівельних матеріалів;

  • Скляна та фарфорова – фаянсова;

  • Легка;

  • Харчова;

  • Борошномельна – крупина ;

  • Комбікормова;

  • Мікробіологічна ;

  • Поліграфічна тощо

У промисловості також розрізняють добувні та переробні галузі. Добувні :

  • Вугільна ;

  • Газова;

  • Нафтова;

  • Торф’яна.

Переробні займаються переробкою продукції добувних галузей та сільського господарства.

Підприємства добувної та сільськогосподарських галузей утворюють сировинний комплекс країни.
Характеризуючи промисловість, оперують такими категоріями , як

наукоміскість, високосокотехнологічні галузі – галузі, що визначають науково – технічний прогрес, ресурсномісткі – енерго -, праце -, капіталомісткі галузі.

У статистиці і практиці управління економікою України використовують поняття міжгалузеві народногосподарські комплекси , які виступають об’єктами державного регулювання.

Міжгалузевий народногосподарський комплекс ( МГНГК )

Сукупність(система) підприємств, що економічно та організаційно взаємопов’язані між собою і випускають готовий до кінцевого споживання певний вид продукції




^ В Україні існує потужний потенціал промисловості, розвинута інфраструктура.

Державна промислова політика – цілісна система заходів, інвестиційно – структурних перетворень, що відповідними механізмами реалізації ( стимулювання , регулювання та контролю через відповідні інститути держави та ринку ) , спрямованими на розв’язання стратегічних та тактичних завдань розвитку реального сектору: зростання виробництва, підвищення конкурентноспроможності національної економіки та окремих галузей.

Об’єктом промислової політики виступає весь індустріальний комплекс країни як єдиний механізм.

Цілі промислової політики:

    • Підтримка галузей індустрії , що забезпечують економічне зростання в майбутньому.

    • Модернізація традиційних галузей.

    • Досягнення соціального прийнятності економічних процесів у депресивних , неперспективних галузях

Світовий досвід переконує , що в залежності від ситуації , яка складається у реальному секторі , держава може вдаватися до тактики “ пристосування “ або “активного формування “, здійснювати галузеві або горизонтальні підходи до здійснення промислової політики.

    • Тактика “пристосування” - поступове скорочення виробництва у певній галузі з метою попередження занадто великих соціальних потрясінь.

    • Тактика “ активного формування “ – активне стимулювання державою ринкових процесів , впровадження нових технологій, підпорядкування розвитку певних галузей суспільним цілям.

    • Галузевий підхід – захист та стимулювання окремих галузей, протекціонізм у зовнішній торгівлі.

    • Горизонтальний підхід – створення загально сприятливих умов для забезпечення конкурентоноспроможності підприємств на світовому рівні.

Суб’єкти державного регулювання промисловості в Україні:

        • Міністерство економіки;

        • Міністерство палива і енергетики;

        • Державний комітет промислової політики;

        • Державний комітет з енергозбереження;

        • Державний комітет стандартизації , сертифікації та метрології;

        • Національна комісія регулювання електроенергетики тощо


МГНГК в економіці України





^ Паливно - енергетичний

Металургійний

Машинобудівний

Хіміко- лісовий

Комплекс

Будівельних

матеріалів


Військово –

промисловий

транспортний

Аграрно - промисловий

Соціальний




Стратегічна мета промислової політики – формування перспективних та конкурентноспроможних національних комплексів та виробництв.
Основні методи та засоби державного регулювання економіки


Кредитно – грошове регулювання

Зміна розміру облікової ставки, норм обов’язкових резервів ; податкові, експортні, кредитні пільги





Макроекономічне

планування та

програмування

^ Визначає цілі та пріоритети розвитку промисловості в цілому та окремих МГНГК;

Зосереджує ресурси на стратегічно важливих, перспективних напрямках промислового виробництва, визначає орієнтовані напрямки промислового виробництва.





Розміщення держконтракту і держзамовлення

^ Стимулює виробництва, сприяє прогресивним структурним зрушенням в економіці, забезпечує поповнення державного матеріального резерву.

Аграрно – промисловий комплекс ( АПК ) –це сукупність галузей пов’язаних із виробництвом сільського господарської продукції, її переробки, реалізацією та обслуговуванням самого сільського господарства.


^ Структура АПК


Сфера

Функції

Ресурсо - виробнича

Виробництво засобів виробництва для сільського господарства

^ Аграрно – сировинна

Власне сільськогосподарське виробництво

Переробна

Заготівля та переробка сільськогосподарської продукції

Інфраструктура

Транспортування , зберігання, реалізація сільськогосподарської продукції


Загально світові тенденції розвитку відносин “ держава – аграрний сектор економіки”:

    • Дотаційність сільського господарства;

    • Посилення регулюючої ролі держави в аграрному секторі

    • Державне сприяння розширенню місткості аграрного ринку

    • Державна підтримка сільськогосподарських підприємств різних форм власності

    • Протекціонізм вітчизняного сільгоспвиробника

Цілі державного регулювання АПК:

    • Забезпечення населення продуктами харчування

    • Забезпечення сировиною промисловості

    • Вирішення комплексу економічних та соціальних питань розвитку АПК у процесі його трансформування.


Зниження податкового пресу

Фінансово – інвестиційне

забеспечення

Створення умов для

кредитування

Політика державного протекціонізму






Конкурсне визначення підрядчиків для держзамовлення

Сприяння створенню інститутів ринкової інфраструктури для АПК









Підготовка та перепідготовка кадрів

Списання, прологнація боргів

Залучення іноземних інвестицій

Нетрадиційні ( компенсації)


^ Державне регулювання сфери товарного обігу – система заходів економічного , організаційного , правового характеру, за допомогою яких органи державної влади і управління впливають на процеси що відбуваються у сфері торгівлі та суб’єктів , що залучені до цього процесу.
^ Мета державного регулювання торговельно – економічних відносин – створення умов , що забезпечують нормальне функціонування галузі в цілому, задоволенні потреб споживача і стабільну участь суб’єктів комерційної діяльності у міжнародному поділі праці.

Питання для контролю:

  1. Основні цілі промислової політики.

  2. Назвіть основні МГНГК України.

  3. Методи впливу держави на вирішення основних проблем аграрного сектору України.

  4. Що таке торгівельна політика держави ?

^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України .- К., 1996.

  2. Бюджетний кодекс України. – К., 2002.

  3. Господарський кодекс України. – К, 2002.

  4. Митний кодекс України. – К., 2004.

  5. Албегова И. М., Емцов Р. Г., Холопов А. Г. Государственная экономическая политика. – М., 1998.

  6. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М.Чистов, А.Е.Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.,2000.

  7. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. - К., 2001.

  8. Мельник А., Крупка М., Залога З., Державне регулювання економіки: Підручник. – Львів, 1999.

  9. Ходов Л. Г. Основы государственной экономической политики. - М., 1997.

ДОДАТКОВАЛІТЕРАТУРА

  1. Про підприємництво: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №14.

  2. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №25.

  3. Про зайнятість населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №42.

  4. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №10.

  5. Про національний банк України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №29.

  6. Про місцеві державні адміністрації: Закон України. – К., 1999.

  7. Про місцеве самоврядування: Закон України. – К., 1999.

  8. Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2000. – 28 квітня.

  9. Про державні соціальні стандарти й державні соціальні гарантії: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2000. – 7 листопада.

  10. Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 21 березня.

  11. Про захист економічної конкуренції: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 21 березня.

  12. Про інноваційну діяльність: Закон України. – К., 2002.

  13. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики // Вопросы экономики. – 1997 - №6.

  14. Абросимова И. В. Государственная региональная инвестиционная политика как основа социально-экономической стабилизации регионов // Социология власти. – 1997- №2.

  15. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К., 1997.

  16. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика. - К., 1994.

  17. Государственное регулирование экономики и социальный комплекс: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Т. Г. Морозовой, В. А. Пикулькина. - М., 1997.

  18. Гуревичев М. М. Государственное регулирование в условиях рыночной экономики. - Харьков, 1993.

  19. Дежина И., Леонов И. Экономико-правовое обеспечение коммерциализации интеллектуальной собственности // Вопросы экономики. – 2003. - №10.

  20. Заболоцький Б. Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. - Львів, 1997.

  21. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег.- М., 1978.

  22. Кузнецова Н. В. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине: Практ. пособие. - К., 1998

  23. Мельник А. Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду. Світовий досвід і проблеми України.- Тернопіль, 1995.

  24. Науменко В., Панасюк Б. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки. – К., 1995.

  25. Основи економічної теорії: політ економічний аспект / Відп. ред. Г.М. Климко. – К., 2002.

  26. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. – К., 1996.

  27. Структурна перебудова економіки України: основні напрями та пріоритети / За ред. М. М. Якубовського.- К., 1994.

  28. Філіпенко А. С. Світова економіка. - К., 2001.

  29. Якокка Л. Карьера менеджера.- М., 1991.



^ НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Державне регулювання економіки. Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів. Х.,-ХНАМГ, 2004
1   2   3   4   5



Скачать файл (590 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации