Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Аудит - файл 1.docx


Аудит
скачать (26 kb.)

Доступные файлы (1):

1.docx26kb.14.12.2011 07:35скачать

содержание
Загрузка...

1.docx

Реклама MarketGid:
Загрузка...
План

План

Вступ

Варіант №23

Завдання:

1. Описати причини відмови аудитора від надання аудиторського висновку.

2. Описати, як повинна визначатися винагорода за надання аудиторських послуг.

3. Описати процедури, які необхідно виконати при аудиті розрахунків з бюджетом із прибуткового податку.

Висновок

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

У цій контрольні висвітлено особливості аудиторського висновку і причини, при яких аудитор може відмовитися його надати, і вказано критерії за якими дається винагорода за аудиторські послуги. У третьому питанні практично описано процедури, які необхідно виконати при аудиті розрахунків з бюджетом із прибуткового податку.



1. Причини відмови аудитора від надання аудиторського висновку

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.

Коли складається негативний висновок або дається відмова від надання висновку, то можуть наводитись аргументи, якими керувався аудитор під час підготовки таких видів висновків, які відрізняються від позитивного.

Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови:

  • аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ на підприємстві;

  • дані достовірні за суттєвими питаннями;

  • фінансова звітність відповідає прийнятій на підприємстві системі бухгалтерського обліку, що, у свою чергу, відповідає вимогам чинного законодавства України;

  • фінансова звітність складена на підставі правильних облікових даних і позбавлена суттєвих відхилень від нормативних положень;

  • фінансова звітність складена відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Враховується також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства



Основні причини фундаментальної непевності - значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через незадовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клієнтом).

Причини незгоди такі:

  • неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій;

  • фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у обліку і звітності;

  • невідповідність порядку оформлення або здійснення господарських операцій чинному законодавству.

Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ.

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від видання аудиторського висновку. Якщо аудитор відмовляється від надання аудиторського висновку, він аргументує про неможливість сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства приблизно так.(див. додаток 1)



^ 2. Описати, як повинна визначатися винагорода за надання аудиторських послуг.

Під час надання аудиторських послуг аудитор оцінює свою відповідальність перед клієнтом, яка обумовлюється обов'язком застосування ним відповідних норм і правил, що регулюють аудиторську діяльність і принципи об'єктивності. Ця відповідальність також передбачає обов'язкову наявність в аудитора професійних знань, яких він набув на відповідних курсах підготовки аудиторів, за допомогою самоосвіти й використання особистого досвіду роботи. З урахуванням цих чинників аудитор визначає винагороду за надані ним аудиторські послуги.

Розмір винагороди повинен реально відбивати вартість послуг професійного характеру, наданих клієнтові, і встановлюється з Урахуванням:

а) навичок і знань, необхідних для цього виду професійних послуг;

б) рівня підготовки і наявності практичного досвіду осіб, які безпосередньо зайняті в наданні професійних послуг;

в) часу, витраченого кожною особою, котра бере участь у наданні професійних послуг;

г) рівня відповідальності, необхідного для надання відповідних послуг.

Звичайно оплату професійних послуг встановлюють на підставі відповідних погодинних або денних розцінок для кожної особи, зайнятої наданням таких послуг. Ці розцінки повинні ґрунтуватися на принципі, згідно з яким організація роботи аудитора правильно спланована, контролюється й керується належним чином. При цьому необхідно брати до уваги положення Закон України «Про аудиторську діяльність». Для кожного аудитора необхідно визначити відповідні розцінки за роботу.

В угодах або в листах-пропозиціях аудитор не повинен вказувати, що в даний час чи в майбутньому певні професійні послуги надаватимуться за встановлену (фіксовану) оплату, приблизну оплату або за оплату у певних 

межах, якщо очікується істотне зростання цієї оплати, але майбутньому клієнтові про це невідомо.

Під час надання клієнту професійних послуг може виникнути потреба конкретніше домовитися про вартість послуг заздалегідь.



^ 3. Описати процедури, які необхідно виконати при аудиті розрахунків з бюджетом із прибуткового податку.

Аудит прибуткового податку з громадян доцільно проводити в два етапи:

Перевірка нарахування і обліку податку протягом звітного року.

Перевірка декларації, що подається до державної податкової адміністрації, про сукупний оподатковуваний дохід, після чого перевіряються перерахування оподатковуваного доходу з урахуванням суми податків, сплачених протягом року.

Розпочинаючи проведення перевірки, аудитор повинен встановити кількість працівників підприємства, переглянути трудові книжки, трудові угоди, контракти, які засвідчують законність найму працівника.

. Прибутковим податком обкладаються доходи, одержані за виконання трудових обов’язків, у тому числі за сумісництво, за роботи за договорами підряду, дивіденди, а також інші грошові доходи, які підприємство виплачує своїм працівникам.

Для обліку сум податків, утриманих з громадян на користь державного бюджету використовують рахунок 64 „Розрахунки за податками і платежами” , на якому узагальнюють інформацію про розрахунки підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи прибутковий податок з доходів працівників. Тому аудитор повинен перевірити результат річного перерахунку податку показаного кореспонденцією рахунків: Дт641 Кт661, що відображає повернення працівнику переплати з податку з доходів або Дт661 Кт641, утримуючи недоплату. Суму податку перерахованого до бюджету відображають кореспонденцією рахунків Дт641 Кт311.

Аудитор повинен перевірити правильність поставлення кореспонденції рахунків за кожним платежем і реальність сум, підтверджених первинними документами (платіжними дорученнями), а також звірити обороти по рахунках: 661, 641, 331.



Аудитор перевіряє нарахування виплат до бюджету як для основних працівників, так і для тих що працюють за сумісництвом.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати аудитор повинен перевірити чи правильно визначається об’єкт оподаткування, тобто чи зменшується сума нарахованої заробітної плати на суму збору до Пенсійного фонду України, внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, соціальних внесків, а не лише на суму податкової соціальної пільги (якщо вона звичайно застосовується до доходу працівника даного підприємства).

Крім цього, аудитор перевіряє чи застосовується ставка податку 15%, яка визначена ст. 7 Закону України №889 і чи вірно визначено розмір податку для кожного працівника, що підлягає сплаті до бюджету. Звірити ці дані з даними занесеними в податкову декларацію.

Наступним етапом аудиторської перевірки є встановлення чи не включаються до сукупного доходу працівників суми, які не підлягають оподаткуванню згідно із п. 4.3 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Крім цього, перевіряється чи зменшується сукупний оподатковуваний дохід на суму податкових соціальних пільг передбачених ст. 6 даного закону.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування. Тому аудитор повинен перевірити наявність заяв працівників, які мають право на пільгу, про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги, до отримання якої пільга не може застосовуватись до доходу, крім випадків, зазначених у п. 6.3.3. Так само, у разі зміни за самостійним рішенням місця отримання податкової соціальної пільги, аудитор повинен перевірити наявність заяви про відмову від пільги за даним місцем роботи.



Наявність усіх цих заяв повинна фіксуватись згідно законодавства в річній податковій звітності, але за відсутності у ній відповідних граф і рядків (а спеціальної форми звітності не затверджено) дана інформація не фігурує.

Без подання заяви про застосування пільги, податкова соціальна пільга застосовується за місцем одержання працівником основного доходу (що перевіряється записами в трудовій книжці).

Аудитор повинен прослідкувати і за тим чи дохід отриманий протягом місяця, до якого застосовується податкова соціальна пільга, не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня 2004р., помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (540 грн.).

Аудиторській перевірці підлягає і те чи не застосовується податкова соціальна пільга з двох і більше підстав, адже згідно із п. 6.2. Закону України податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір (згідно п. 22. 4 визначено суму підвищеної соціальної пільги у 2004р.):

для платників податку із 150% правом на пільгу – 45% суми податкової соціальної пільги (106,65 грн.);

для платників податку із 200% правом на пільгу – 60% суми податкової соціальної пільги ( 142,20 грн.).

Якщо аудитором виявлено факт порушення працівником отримання податкової соціальної пільги (наприклад, отримання пільг у декількох працедавців), то підприємство має утримати суму недоплати і штраф у розмірі 100% суми недоплати за рахунок доходу працівника.

За наслідком звітного податкового року при звільненні працівника або під час зміни місця застосування податкової соціальної пільги працівником працедавець здійснює, а аудитор перевіряє перерахунок сум доходів, нарахованих працівнику у вигляді заробітної плати і сум податкових соціальних пільг. Тому аудитор повинен встановити чи подали громадяни, 

які змінили місце роботи протягом року на нове місце роботи, довідки (форма №3) про суму доходів, одержаних на попередньому місці роботи з початку року.



Висновок

На сьогоднішній день важко уявити собі будь-яку велику компанію, яка б не користувалася послугами професійного аудиту, що обумовлено інтенсивним розвитком ринкових відносин в Україні та інтеграцією у систему міжнародних економічних відносин. Потрібно відмітити, що аудиторська діяльність в Україні представлена широким спектром професійних послуг, основною з яких є, безпосередньо, аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Отже, завдяки аудиторам можна дізнатись про реальний фінансово-майновий стан компанії та наскільки прозорою є її діяльність. Саме завдяки цим факторам українські компанії формують собі позитивний міжнародний імідж. А оскільки саме це приваблює закордонних інвесторів, послугами аудиторських компаній користуються все більше українських підприємств, що призводить до зростання ринку аудиторських послуг.



Список використаної літератури

  1. Закон України «Про аудиторську діяльність» Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 23, ст.243

  2. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб.» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 37, ст.308

  3. Закон України «Про аудиторську діяльність». Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 23, ст.243

  4. В. Я. Савченко, В. О. Зотов, С. А. Кириленко та ін. Аудит: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: кнеу, 2003. — 268 с.

  5. А.Г.Загородній, М.В.Корягін, А.В.Єлісєєв, Л.М.Полякова . Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник.- 2-ге вид., перероб. та доп.- Львів: Львівська політехніка, 2004.- 456с.

  6. Усач Б.Ф. Аудит: Підручник.- 3-тє вид., перероб. і доп.- К.: Знання-Прес, 2004.- 223с



Додаток 1

Відмова від подання висновку аудитора.
У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються (вказати факти), з причин (вказати причини) не можемо надати висновок стосовно вказаних моментів.
Вищеназвані моменти істотно впливають на достовірність стану справ у цілому (в основному).
У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських доказів ми не можемо видати об'єктивний аудиторський висновок про фінансову звітність, підготовлений станом на 1 __________ 20__ року
Печатка





Скачать файл (26 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации