Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции - Экономика города - файл 1.doc


Лекции - Экономика города
скачать (978 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc978kb.14.12.2011 08:38скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9
Реклама MarketGid:
Загрузка...





^ Рис. 5.2. Ефект множника від продажу промисловим сектором товарів на 100 грн. кінцевому попиту

Таблиця результатів множника, чи “циклів витрат” (Таб. 5.2), демонструє застосування цього рівняння. У цій таблиці, підсумковий стовпець — T. Цикл 0 — IX, початкові витрати, що будуть простежені (I — одинична матриця, що є оперативно еквівалентом числу 1 у звичайній алгебрі). Цикл 1 — AX, результат множення матриці A на вектор X. Це відповідає на запитання, які випуски вимагаються для кожного постачальника, щоб зробити товари й послуги, куплені при початковій зміні. Цикл 2 — A2X, що є тим же самим як і AAX, чи A (AX); це — результат множення матриці A на результат циклу 1. Це відповідь для Циклу 2 на те ж саме питання, що застосовувалося до Циклу 1, які випуски вимагаються для кожного постачальника, щоб зробити товари й послуги, куплені в Циклі 1. Цикл 3 — A3X, що є тим же самим як і A (A2X). І історія повторюється, цикл після циклу. Кожний зі стовпців від 1 до 6 у таблиці множника представляє результат у продовженні по шляху зменшень витрат для досягнення рішення рівняння.




Рис. 5.3. Ефект “загасання брижі” від експорту 100 грн. промислового випуску

Показ цих циклів таблиці 5.2 може бути представлений у виді тривимірної діаграми. Рис. 5.3 показує ще раз результати множника (тепер ми це назвали “ефект брижі”) при експортному продажі 100 промислових товарів нашою економікою. Відзначте великий потік грошей через домашні господарства, особливо в циклі 1, а так само, як швидко зменшується циркуляція.

Цей процес має кілька переваг, щоб рекомендувати його перед рішенням методом інверсії. Аналітик будує прямий вектор впливу (Цикл 0), використовуючи звіт, чи припущення і потім врегулює ітеративний процес на персональному комп'ютері. Він ясно може бачити шляхи, по яких ідуть непрямі витрати в кожнім циклі, і може здійснювати перевірку і на своєму прямому векторі впливу і на моделі “витрати-випуск” безпосередньо. Далі, він має зручний матеріал, щоб робити графічне представлення результатів.

Перед появою мікрокомп'ютерів, типове дослідження моделі “витрати-випуск” уключало довгі набори зворотних матриць і таблиць множників, у яких аналітик шукав ті множники, що застосовувалися б до рішення його проблеми. Ці числа тоді застосовувалися наосліп і з вірою.
^

5.3. Перетворення Множника


Тепер дозвольте нам повертатися до рішення моделі “витрати-випуск” методом інверсії. Це має перевагу для узагальнення й висновку різних видів множників, що можливі в системі “витрати-випуск”.
^

5.3.1. Множники Випусків


Перше зауваження щодо таблиці 5.3 полягає в тому, що елементи інверсії тепер називаються як “часткові множники випусків”. Тобто в термінології множника, вони повинні інтерпретуватися, як результат повного впливу на випуск однієї гривні виробничого ряду, який приніс в економіку стовпець промисловості. Суми цих стовпців — множники випусків.

Помітьте, що ми повідомляємо про три види множників випусків. Перший – “прямий множник випусків”, що просто дорівнює 1.0, прямі продажі промисловістю (вид очевидний, але включено для паралелізму).

Другий — “ множник індустріальної діяльності “, що є сумою для кожного виробництва вектора стовпця часткових множників випусків. Щоб уникнути розгляду домашніх господарств як “виробництва”, ми порушимо принципи векторного множення, підводячи підсумок по галузях виробництва (п'ять рядів), а не по галузях виробництва і домашніх господарств (шість рядів):
QMULTj = i INVij

де i — номер галузі виробництва.

Третій множник випусків, представлений у таблиці 5.3, іноді називається “множник валових продуктів”. Це — сума галузей виробництва й ряду домашніх господарств у стовпці зворотної матриці. Щоб підкреслювати його змішане походження, маркіруємо його як “множник виробництва і домашніх господарств” і, при цьому, оголошуємо його як невідповідний для використання. Його застосування приводить до подвійного підрахунку випусків і кінцевих доходів.

У більш ранній практиці аналізу “витрати-випуск”, відмітьте, це була звичайна практика побудови моделі “Тип 1”, із домашніми господарствами, виключеними з матриці, і моделі “Тип 2”, із включеними домашніми господарствами. Множники випусків були відповідні з моделлю “Тип 1” і невідповідні з моделлю “Тип 2”. Аналітики часто перебували в зніяковілості.

Тепер, майже всі регіональні аналітики моделі “витрати-випуск” відмовилися від моделі “Тип 1” і концентруються на розширених моделях, що описані тут. Якщо множники випусків повинні мати конкретне значення, вони повинні бути засновані тільки на виробничій діяльності.

Більшу кількість відповідних множників, однак, перетворили в терміни зайнятості і кінцевих доходів. Вони представляють інформацію про динаміку робочих місць і доходів людей, дві важливі міри виробничих дій.
^

5.3.2. Множники Зайнятості


Наступне питання — як оцінити вплив на зайнятість нової експортної діяльності. Щоб відповідати на це питання, необхідно перетворити вплив випуску у вплив зайнятості. Ми використовуємо для цього відношення зайнятість / випуск.
^ Таблиця 5.3. Множники випусків, зайнятості, доходів, доходів місцевої влади й доходів уряду для гіпотетичної економіки

Назва виробництва

Видобуток (1)

Будівництво (2)

Промисловість (3)

Торгівля (4)

Послуги (5)

Домашні господарства (6)

Часткові множники випусків (елементи інверсії)

Видобуток (1)

1,139

0,033

0,062

0,015

0,023

0,021

Будівництво (2)

0,019

1,011

0,012

0,015

0,040

0,014

Промисловість (3)

0,184

0,253

1,173

0,092

0,128

0,146

Торгівля (4)

0,165

0,207

0,138

1,159

0,166

0,245

Послуги (5)

0,346

0,351

0,280

0,428

1,494

0,498

Домашні господарства (6)

0,684

0,593

0,516

0,785

0,745

1,381

Множники Випусків

Прямий випуск

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

Індустріальна діяльність

1,853

1,855

1,664

1,708

1,850

0,924

Виробництво і домашні господарства

2,538

2,448

2,180

2,494

2,595

2,305

Множники Доходів

Прямий Доход

0,355

0,264

0,261

0,495

0,406

0,006

Весь Доход

0,684

0,593

0,516

0,785

0,745

0,381

Зайнятість (у мільйонах)



















Пряма зайнятість

30

12

16

30

25

5

Повна зайнятість

54

35

34

51

49

30

Місцевий орган влади



















Прямий Доход

0,020

0,010

0,009

0,014

0,024

0,023

Весь Доход

0,,051

0,038

0,032

0,046

0,057

0,049

Уряд



















Прямий Доход

0,001

0,004

0,008

0,120

0,016

0,021

Весь Доход

0,042

0,049

0,041

0,163

0,061

0,068


Щоб мати числа розумними, ми виражаємо кількість службовців у мільйонах грн. випуску. (Для того, щоб перейти до безпосередньої кількості службовців, досить буде знати виробіток у мільйонах грн. на одного робітника.) Повні множники зайнятості для виробництва одержуємо, множачи вектор ряду прямих множників зайнятості (які є відношеннями зайнятості / випуску) на відповідний вектор стовпця у зворотній матриці. Формула для множника зайнятості для виробництва j може бути представлена як:
EMULTj = i (ei /qi)* INVij

І може бути знову показана в матричній термінології для всіх галузей виробництва як:

,

де e — тепер вектор виробничої зайнятості, інші символи визначені раніше. Помітьте, що ми використовували поточні відношення зайнятість/випуск, щоб одержати результати. Це накладає обмеження на термін прогнозу, тому що ми закріплюємо існуючу технологію. Тому максимальний період прогнозу визначається самим мінімальним періодом ділового циклу з періодів ділових циклів усіх галузей. Фактично, застосування моделі “витрати-випуск” до оцінки поточного чи майбутнього впливу, вимагає, щоб ми організували поточні чи майбутні оцінки відношень зайнятість / випуск.
^

5.3.3. Множники Доходів


Перехід від термінів випуску до індексів доходу подібний. Тут, прямий множник доходів — просте відношення доходу домашнього господарства до випуску і прийнятий безпосередньо від ряду домашніх господарств прямої матриці потреб. Множник сукупних доходів зроблений перетворенням повних змін у випуску до повних змін у доході, використовуючи ці відношення.

Символічно, множник доходів домашнього господарства написаний майже ідентично множнику зайнятості:
HMULTj = i (hi /qi)* INVij

Тут, hi представляє доход домашнього господарства виробництва i.

Множники Доходів більш корисні в порівнянні з множниками випусків. Множники Випусків використовують подвійні трансакції. Одна з проблем множників економічної бази — цей подвійний розрахунок, що приводив наївних глядачів до думки, що ми могли чарівно одержувати більшу кількість матеріалу з економіки, чим ми поміщаємо в неї. Множники Доходів повідомляють про гроші, що потрапляють як доход у руки власників ресурсів.
^

5.3.4. Множники урядових доходів


Той же самий процес може застосовуватися до урядових доходів, просто, заміняючи “доход домашнього господарства” на “доход місцевих органів влади” чи “урядовий доход”, у формулі перетворення. Отримані множники — відносно малі, тому що невеликі значення відношень доход/випуск.

Множники урядових доходів страждають від інтерпретації, тому що, у той час, як ми розглядаємо уряди, як власників ресурсів, і звертаємося з ними, як із домашніми господарствами, вони фактично організовані, як підприємство, а ми сподіваємося, що вони роблять випуски у відповідь на свої доходи. Ця аномалія означає, що вони повинні інтерпретуватися як суб'єкт, що видає надлишок доходу в деякому короткочасному періоді (у який, цей надлишок, використовується для будівництва й експлуатації вулиць, оборону, для підприємств комунального обслуговування, і т. д.), але, у кінцевому рахунку, праця пожежника повинна бути оплачена, і нова можливість повинна фінансуватися.
^

5.4. Контрольні Питання


1. Обговорити множники як “трансформатори”, що передають енергію від однієї форми до іншої.

2. Чому множники випусків роблять “подвійний рахунок”, у той час як множники зайнятості не роблять?

3. Як множники можуть використовуватися в розробці стратегії розвитку міста й регіону? Обговорити.

4. Обговорити моделювання міського й регіонального розвитку за допомогою моделі “витрати-випуск”.

5. Можете продемонструвати, що маленькі регіональні коефіцієнти ведуть до швидкої збіжності в ітеративному рішенні моделі “витрати-випуск”, а великі коефіцієнти ведуть до повільної збіжності. Поясніть чому.

6. Виразити обчислення множників доходів цілком апаратом матричної алгебри.
^

Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення


Розглянете наступну міжгалузеву матрицю трансакцій (X) і вектор загальних випусків (Z) для економіки з двома секторами.


  1. Які два елементи у векторі кінцевого попиту (fd)?



Покажіть ваші обчислення.

  1. Розглянути наступну міжгалузеву матрицю трансакцій (X) і вектор загальних випусків (Z) для економіки з двома секторами.



  1. Які два елементи у векторі повних витрат (q) і у векторі остаточних платежів (fp)?



Покажіть ваші обчислення. Що нагадує тепер повна таблиця трансакцій?

  1. Розглянути знову наступну міжгалузеву матрицю трансакцій (^ X) і вектором повних витрат (q) для економіки з двома секторами.



Яке алгебраїчне представлення A матриці, де aij = xij/qj?

  1. Обчислите числові значення для A матриці і для (I-A):
A =

(I — A) =

  1. Використовуйте персональний комп'ютер для підрахунку матриці Леонтьева.

  2. З цієї A матрицею і наступним новим вектором кінцевого попиту (тепер y), обчислите перші 3 цикли витрат, що відбулися б при визначенні нових випусків для задоволення нового кінцевого попиту.



Які рівняння для цих “циклів витрат” рішення моделі?

Цикл 0:

Цикл 1:

Цикл 2:

  1. Яке було би рішення, якщо використовувати інверсію? Порівняєте з методом використання циклів витрат, як у вищенаведеному прикладі.
^

Література до конспекту лекцій.


Демин Н. М. Управление развитием градостроительных систем. – Киев: Будівельник, 1991.

Мерлен П. Город. Количественные методы изучения / Пер. с фр. – М.: Про-гресс, 1977.

Яргина З. Н. Градостроительный анализ. – М.: Стройиздат, 1984.

Изард У. Методы регионального анализа. – М.: Прогресс, 1966.

Форрестер Дж. Динамика развития города. – М.: Прогресс, 1974.

Тимчук Н. Ф. Город и район: регулирование комплексного развития. – М.: Экономика, 1980.

Бочаров Ю. П., Фильваров Г. И. Производство и пространственная организа-ция городов. – М.: Стройиздат, 1987.

Города и системы расселения. М.: Стройиздат, 1981.

Гутнов А. Э. Эволюция градостроительства. – М.: Стройиздат, 1984.

Лаврик Г. И., Демин Н. М. Методологические основы районной планировки. М.: Стройиздат, 1975.

Бочаров Ю. П., Демин Н. М., Заец Р. В., Колчанов В. Л. Социально-экономическое развитие крупного города как объект имитационного моделиро-вания. – Киев: Институт кибернетики АН УССР, 1982.

Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. – М.: Прогресс, 1982.

Фильваров Г. И. Социально-пространственная организация производственного комплекса крупного города // Градостроительство. – Киев, Будивельник, 1983. – Вып. 36.

Бочаров Ю. П. О связи градостроительства с народнохозяйственным плани-рованием // Повышение эффективности градостроительных решений в услови-ях комплексного социально-экономического развития городов. – М.: ЦНИИПградостроительства, 1981.

Хорев Б. С. Территориальная организация общества. М.: Мысль, 1981.

Осітнянко А. П. Планування розвитку міста: Монографія. — К., КНУБА, 2001. – 460 с. (в 2005 році кафедри міського будівництва і міського господарства КНУБА планують перевидати монографію в авторській редакції проф. Осітнянка А.П.)

Зміст


Вступ 6

Розділ 1. Методи аналізу й прогнозування економічного розвитку міста 13

1.1. Концепції аналізу економіки міста й регіону 13

1.2. Теорія економічних циклів. 14

1.3. Контрольні питання 25

Розділ 2. Теорія економічної бази 25

^ 2.1 Концепції Економічної бази 25

2.1.1 Історія 26

2.1.2 Сучасні походження 27

2.2 Структура макроекономічних моделей 28

2.3. Експортно – базова модель 30

2.4 Типова модель економічної бази 32

^ 2.5 Методи для обчислення значень множника 34

2.5.1 Порівняння відносин планувальника й моделі економіста 34

2.5.2 Метод звіту 35

2.5.3 Спеціальний підхід припущення 35

2.5.4 Коефіцієнти місцевості 36

2.5.5 Мінімальні потреби 38

2.5.6 “Диференціальні” множники: багаторазовий аналіз регресу 39

^ 2.6. Модель зрушень і часток 39

2.7. Критичний аналіз: переваги, незручності, похвала, критика 42

2.8. Контрольні питання 43

Розділ 3. Таблиці витрати — випуск і регіональні рахунки доходу 45

3.1. Вступ 45

3.2 Міська таблиця трансакцій 45

3.3 Доходи і рахунки виробництва 49

3.4 Резюме 52

3.5 Контрольні питання 52

3.6. Виміри регіонального добробуту 53

3.6.1 Проблема з оцінками ВПР 53

3.7.2 Використання персональних оцінок доходу 53

Розділ 4. Логіка моделей “витрати — випуск” 54

4.1 Вступ 54

4.2 Пояснення моделі: аналіз через опис 54

^ 4.3 Підготовка таблиці трансакцій: економіка закрита щодо домашніх господарств 55

4.4 Економічна модель 56

4.4.1 Тотожності: таблиця трансакцій 56

4.4.2 Технічні умови: таблиця безпосередніх потреб 59

4.4.3 Умова рівноваги: пропозиція дорівнює попиту 60

4.4.4 Рішення системи: таблиця повних потреб 60

^ 4.5. Економічні зміни в моделях “витрати-випуск” 65

4.5.1. Причини і наслідки змін 65

4.5.2. Структурні зміни 66

4.5.3. Зміни в кінцевому попиті 67

4.6. Контрольні питання 68

Розділ 5. Регіональні множники “витрати-випуск” 71

5.1 Вступ 71

^ 5.2. Концепція множника 71

5.2.1. Інтуїтивне пояснення 71

5.2.2. Ітеративний підхід 74

5.3. Перетворення Множника 78

5.3.1. Множники Випусків 78

5.3.2. Множники Зайнятості 79

5.3.3. Множники Доходів 80

5.3.4. Множники урядових доходів 81

^ 5.4. Контрольні Питання 81

Маніпуляції з моделлю “витрати-випуск”. Розробка й рішення 82

Література до конспекту лекцій. 84

Зміст 85


С П И С О К

наукових та навчально-методичних праць

завідувача кафедри міського господарства Київського національного університету будівництва і архітектури,

доктора технічних наук, професора

^ ОСІТНЯНКА АНДРІЯ ПЕТРОВИЧА




пор


Назви

наукових

праць

Рук.

чи

дру-

ков.

Видавництво,

журнал(номер,

рік) чи номер

авторського

свідоцтва

Кільк.

друк

арку-шів


Прізвище І.П.

співавторів

праць
1   2   3   4   5   6   7   8   9



Скачать файл (978 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации