Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Реферат - Ділова мова в Україні у XVII столітті - файл 1.doc


Реферат - Ділова мова в Україні у XVII столітті
скачать (69.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc70kb.15.12.2011 09:19скачать

Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...


Зміст

Вступ

1. Ділова українська мова як різновид літературної мови

2. Ділова мова в Україні у XVII столітті. Вплив документів Богдана Хмельницького на її розвиток

Висновки

Список використаних джерел


Вступ
Мова — найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передавання ду­мок, почуттів, волевиявлень. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто пе­редати все те, що виражається, наприклад, мімікою, жестами, чи дорож­німи знаками, тоді як жоден із цих засобів спіл­кування не може конкурувати у вираженні з мо­вою.

Мова — явище суспільне. Вона виникає, роз­вивається, живе і функціонує в суспільстві. Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок: не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення сус­пільства, що не вберегло свою мову.

Мова — не тільки витвір історії суспільства, але й активний чинник цієї історії: не тільки об'єкт, а й суб'єкт історії.

Дослідник обрав тему: «Ділова мова в Україні у XVII столітті», тому що саме цей період став основою становлення сучасного українського ділового мовлення.

Перед написанням роботи дослідник ставить певні задачі перед собою, зокрема:

- дослідити ділову українську мову як різновид літературної мови;

- визначити основні аспекти розвитку ділової мови у XVII столітті;

- дослідити вплив документів Богдана Хмельницького на розвиток ділової мови в Україні.
1.Ділова українська мова як різновид літературної мови
Ділова українська мова як різновид літературної мови виявляється в офіційно-діловому стилі, в основному в його адміністративно-канцелярському різновиді, який має писемну й усну форми вживання.

Історично цей стиль базується на документах доби Київської Русі та адміністрації Великого князівства Литовського, на юридичних актах міських урядів (XV - XVII століть), на документах гетьманських канцелярій, має лексико-синтаксичний вплив російської канцелярії та мови австро-угорських і польських канцелярій.

Основна одиниця документа – текст, що оформляється за певними правилами з використанням відповідних реквізитів ( за класифікацією управлінських документів ). Композиція, або структура, тексту [вступ, доказ (розповідь, міркування, пояснення), закінчення (висновки, мета, заради якої укладено документи пропозиції)] вимагає стандартизації (для кожної групи документів зразок, еталон, який є нормативним, вихідним), тобто єдиних обов’язкових вимог до відповідних груп документів з погляду мовних засобів.

Так, на рівні лексики в основі ділової української мови лежать загальнозрозуміла, нейтральна, нормована, так звана книжна, між стильова лексика, відповідно термінологія та професійно-виробнича лексика; відтінок книжності мають слова з абстрактним значенням (виконання, дозволяється, розробляється, посвідчення), дієслова (здійснювати, надіслати, призначити), вмотивовані слова (що відповідають змісту документа); іншомовні слова (за доцільністю вживання); на рівні словоформ – вибір найточнішої граматичної форми слова (з погляду відмінків – прізвища, звертання), вживання роду (назви посад, професій) і числа; написання числівників, вживання відповідних займенників (Ви, ми) та відповідних форм дієслів (інфінітиву, першої та третьої особи теперішнього часу, наказового способу); на рівні синтаксису документ в основному має розповідний характер, отже, вимагає розповідних поширених речень, найчастіше простих з прямим порядком слів, у деяких документах (контрактах, договорах) – складних речень з умовними, причиновими підрядними реченнями; можливі інфінітивні конструкції та вживання розщепленого присудка (зробити огляд, провести операцію, давати вказівки); важливим є вибір прийменника у синтаксичних конструкціях (відповідно до, підготуватися до...) і таке інше [5].

2. Ділова мова в Україні у XVII столітті. Вплив документів Богдана Хмельницького на її розвиток
Початком діловодства на теренах України вважаються угоди Русі з Візантією 911 та 945 рр. У них вже проглядається практика складання типових документів. Для першого випадку - заповітів, для другого - подорожніх грамот для купецьких кораблів. З 978 по 1015 рр., в основному, документуються правові відносини, створюються жалувані і вкладні грамоти, заповіти. З розвитком державних відносин створюються правові акти – «Руська Правда», Новгородська і Псковська судні грамоти, Двінська статутна грамота.

XV - XVII століття - це наказний період розвитку діловодства. Використовується специфічна форма документа - стовпчик (підклеєні один до одного вузькі листки паперу). Процедура підготовки документа в наказному діловодстві:

- надходження документа на розгляд;

- підготовка діла до доповіді;

- розгляд та рішення діла;

- оформлення документа, що містив рішення [6].

Петро I відміняє дану форму і впроваджує зошитну форму документа (у вигляді листка паперу, складеного навпіл), а у 1699 р. впроваджує гербовий папір.

Визвольна війна українського народу 1648-1654 років була переломним моментом в історії України. Саме тому вона завжди привертала увагу дослідників.

Серед багатьох керівників визвольної війни українського народу в період феодалізму особливу роль відіграв видатний державний діяч і полководець Богдан Хмельницький, історичною заслугою якого було те, що «він, виражаючи споконвічні сподівання і прагнення українського народу до тісного союзу з російським народом і очолюючи процес складання української державності, правильно розумів її завдання і перспективи, бачив неможливість врятування українського народу без його об’єднання з великим російським народом, наполегливо добивався возз’єднання України з Росією» [1, с.8].

Богдан Хмельницький був людиною своєї епохи, свого класу. Десять років він як гетьман України стояв у центрі соціально-економічних процесів, які відбувалися в країні, проводив класову політику козацької старшини. Як видатний полководець він доклав багато зусиль, щоб створити збройні сили, які не раз завдавали відчутних ударів арміям іноземних загарбників. Багато зробив Хмельницький для створення нової адміністрації, для налагодження дипломатичних зв’язків з сусідніми державами.

Діяльність Богдана Хмельницького знайшла яскраве відображення в листах та універсалах. Ось чому документи українського гетьмана завжди привертали увагу дослідників як в дореволюційний і радянський час, так і в наші дні. Проте жодна з публікацій не охоплювала всіх відомих документів. Чимало листів та універсалів Богдана Хмельницького ніде не публікувалось.

40-і роки XVII століття були часом зміцнення магнатських латифундій, найбільш розгнузданої сваволі панів, посилення наступу католицької реакції на українські землі. Магнати докладали всіх зусиль, щоб остаточно придушити будь-які прояви невдоволення народних мас. Соціальний гніт, що його зазнав український народ, тісно переплітався з національним та релігійним гнобленням. Нестерпним було становище і Запорізького Війська. Тяжкий гніт з боку польської шляхти являв собою величезне гальмо для розвитку України. Питання стояло про саме існування українського народу. Позбутись іноземного гніту було його першочерговим завданням.

У своїх перших виступах Богдан Хмельницький заявляв, що Запорізьке Військо підняло боротьбу «за волности свої, криваве заслужониє» і за віру «старожитну грецьку». У середні віки «всякий суспільний і політичний рух змушений був прибирати теологічну форму. Почуття мас живилися виключно релігійною поживою; через це, щоб викликати бурхливий рух, треба власні інтереси цих мас виставляти їм у релігійному вбранні»[2, с.255].

Богдан Хмельницький скептично ставився до переговорів, не вірив у їх позитивні наслідки, про що свідчить його лист до хотмизького воєводи Семена Волховського від 20 червня 1648 року. І він мав рацію. Поки урядова комісія збиралася виїхати на Україну для розгляду козацьких вимог, польські загони знову почали воєнні дії.

Виражаючи волю народних мас, гетьман України встановив дипломатичні зв’язки з російським урядом, висунув пропозицію про возз’єднання України з Росією і просив царя надіслати козакам військову допомогу. У листі до Олексія Михайловича від 8 червня 1648 року, повідомивши про перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем, Богдан Хмельницький писав: «Зичили биймо собі самодержца господаря такого… яко ваша царская велможност… А меновите будет то вашому царському величеству слушно, єслі ляхи знову на нас схотят наступати, в тот же час чим боржей поспешайся із своєї сторони на їх наступати, а ми їх за божею помощу от сул возмем »[3].

У 1649 році пожвавились дипломатичні зв’язки між російськими і українськими урядами. 22 квітня 1649 року Богдан Хмельницький писав у листі до російського царя Олексія Михайловича, що війна неминуча і що вона повинна принести визволення Україні. Гетьман висловлював побажання, щоб Олексій Михайлович «яко правдивий і православний государ християнський, єдиним государем нам, слугам своїм, бил…» [4, с.132] , і просив подати військову допомогу.

Богдан Хмельницький розумів, що магнати ніколи не відмовляться від своїх претензій на Україну. Готуючись до вирішальних битв, гетьман насамперед шукав допомоги в Росії.

Документи Богдана Хмельницького характеризують складну міжнародну обстановку з середини XVII століття у Східній Європі.

Своєю дипломатичною діяльністю Богдан Хмельницький забезпечив Україні допомогу Криму, добився прихильного нейтралітету Туреччини і Семиграддя, змусив Молдовію розірвати союз із Польщею, підготовляв союз із Швецією, встановив дружні відносини з Венецією.

Свою вірність союзу з Росією Богдан Хмельницький підкреслював не тільки в листах до російського уряду, а й до державних діячів інших країн.

Публіковані листи дають можливість з’ясувати хід і характер зносин царського уряду з Богданом Хмельницьким, викрити тенденційні твердження Михайла Грушевського, який, вороже ставлячись до возз’єднання України з Росією, дорікав українському гетьману за те, що він вступив у підданство Росії, замість того, щоб укласти союз із Швецією. Михайло Грушевський ігнорував одне: братерські зв’язки, які лежали в основі возз’єднання України з Росією.

Документи Богдана Хмельницького у значній мірі висвітлюють роль міст у подіях 1648-1654 років. Існують також універсали, якими гетьман застерігав полковників від зазіхань на міську власність, забезпечував права міст, насамперед Києва та Ніжина.

Документи Богдана Хмельницького містять цінні відомості про фінанси. Навіть побіжний огляд цих документів показує, що вони висвітлюють різні сторони соціально-економічних відносин на Україні в період визвольної війни і після неї, воєнні і політичні події того часу, розвиток українсько-російських зв’язків, взаємовідносин України з Польщею, Угорщиною, Швецією та іншими.

Гетьманська канцелярія підтримувала зв’язки з іншими країнами шляхом листування. Російський уряд у березні 1649 року передав через посла Унковського «образцове письмо», яким гетьман мав користуватися при зносинах з царем. Встановленої «образцовим письмом» форми звертання і дотримувалась українська дипломатія з літа 1649 року у зносинах з Росією.

Листи у Швецію, Семиграддя та інші країни написані латинською мовою у пишномовному стилі. До речі, і переговори з чужоземними послами Богдан Хмельницький та козацька старшина вели латинською мовою, якою вони добре володіли. В усіх листах Богдана Хмельницького помітне пристосування до звичаїв тих країн, в які вони адресувалися.

Листи та універсали, як правило, підписувались гетьманом і скріплювались військовою печаткою. На окремих документах зустрічається підпис генерального військового писаря.

Пізніше документи писав генеральний військовий писар та за його вказівкою канцеляристи. Це підтверджують оригінали, написані різними почерками. Зразка, за яким би складалися листи та універсали, очевидно, не було, бо навіть документи, написані в дин і той же день, відрізняються щодо стилю. На стиль документів, безперечно, мали вплив ті, хто писав їх проекти.
Висновки
Ділова українська мова як різновид літературної мови виявляється в офіційно-діловому стилі, в основному в його адміністративно-канцелярському різновиді, який має писемну й усну форми вживання.

Початком діловодства на теренах України вважаються угоди Русі з Візантією 911 та 945 років.

Великий внесок у розвиток ділової мови, можливо й не свідомо, зробив гетьман Богдан Хмельницький. Його діяльність знайшла яскраве відображення в листах та універсалах. Ось чому документи українського гетьмана завжди привертали увагу дослідників як в дореволюційний і радянський час, так і в наші дні.

Документи Богдана Хмельницького характеризують складну міжнародну обстановку з середини XVII століття у Східній Європі. Публіковані листи дають можливість з’ясувати хід і характер зносин царського уряду з Богданом Хмельницьким.

Документи Богдана Хмельницького у значній мірі висвітлюють роль міст у подіях 1648-1654 років. Існують також універсали, якими гетьман застерігав полковників від зазіхань на міську власність, забезпечував права міст, насамперед Києва та Ніжина.

Документи Богдана Хмельницького містять цінні відомості про фінанси. Навіть побіжний огляд цих документів показує, що вони висвітлюють різні сторони соціально-економічних відносин на Україні в період визвольної війни і після неї, воєнні і політичні події того часу, розвиток українсько-російських зв’язків, взаємовідносин України з Польщею, Угорщиною, Швецією та іншими.

Отже, документація видатного українського гетьмана стала основою для сучасної ділової мови в Україні.


Список використаних джерел:


  1. Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією (1648-1654рр.). Схвалені ЦК КПРС. – К.: Держполітвидав, 1954.

  2. К.Маркс, Ф.Енгельс. Вибрані твори в 2-х томах. Т.2. – К.: Держполітвидав, 1955. – 345 с.

  3. Лист до Олексія Михайловича з повідомленням про перемоги на Жовтій Воді та під Корсунем і про бажання Запорізького Війська возз’єднання з Росією. 1648. 8(18) червня. Черкаси.

  4. Возз’єднання України з Росією. Т.2. - М., 1954. – 177с.

  5. http://revolution.allbest.ru/languages/00014790.html

  6. http://lit.lib.ru/s/shportxko_oleksandr_wolodimirowich/text_0010.shtml



Скачать файл (69.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации