Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции - Історія економічних вчень - файл Історія економічних вчень.doc


Лекции - Історія економічних вчень
скачать (145.8 kb.)

Доступные файлы (1):

Історія економічних вчень.doc792kb.14.09.2005 16:59скачать

Історія економічних вчень.doc

1   2   3   4   5
^

Теорія ефективного попиту в умовах недосконалої конкуренції


  1. Розробляється теорія недосконало конкурентних ринків і досліджується процес встановлення макроекономічної рівноваги в даних умовах.

  2. Формується теорія політичного циклу, за якою зростання безробіття є наслідком політики правлячого класу, спрямованої на стримування вимог робітників щодо збільшення заробітної плати в умовах монополізму.

  3. Вважається, що зниження сукупного попиту, а значить і зростання безробіття, в більшості випадків пов’язане з економічною практикою монополій, які, з одного боку, прагнуть до максимізації прибутку, а з іншого – до обмеження інвестування у виробництво.

Література

  1. Всемирная история экономической мысли / Под ред. И.П Фоминского. – Т. 4. – М.:Мысль,1990. – С. 488 – 504; Т. 5. – С. 13 – 31; 61 – 109.

  2. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко, А.М. Поручник та ін.; За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 41 – 54.

  3. История экономических учений. – Ч.2: Учебное пособие / Под ред. В. А. Жамина, Е. Г. Василевского – М.: Издательство МГУ, 1989. – С. 138 -152.

  4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег // В кн.: Антология экономической классики. – М.: МП ЭКОНОВ, КЛЮЧ, 1993. – С. 137 – 494.

  5. Мешко І.М. Історія економічних вчень. Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1994. – С. 60 – 80; 93 – 112.

  6. Несторенко О.П. Історія економічних вчень: Курс лекцій. – К.:МАУП, 2000. – С. 104 – 113.

  7. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. – М.: Прогресс, 1968. – С. 470 – 522.

  8. Мюллер К. Неокейнсианство. – М.: Прогресс, 1971.

  9. История экономических учений (современный етап) / Худокормов А.Г. – М.: 2002. – С. 15 -58.

  10. Юхименко П.І., ЛеоненкоП.М. Історія економічних вчень: навч.посібник. – К.,2002.

  11. Ядгаров Я.С. История экономических учений. – М.:Инфра-М, 2003. – С. 179 – 195.


Тема 8. СОЦІАЛЬНО-ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ НАПРЯМОК ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
Питання для вивчення

  • Стара історична школа

  • Нова історична школа

  • Соціальна школа Німеччини

  • Ранній інституціоналізм

  • Повоєнний інституціоналізм

  • Технологічний детермінізм


8.1. Історична школа Німеччини

Засновником історичної школи економісти вважають Фрідріха Ліста (1798 – 1846), який написав роботу “Національна система політичної економії” (1841). У центрі уваги його теорії – національна економіка і взаємозв’язок її із зовнішнім світом.

^ Основні ідеї

  1. Принцип “промислового навчання” нації. Багатство народу полягає в повному і всебічному розвитку виробничих сил нації. “Промислове навчання” важливіше, ніж максимальне забезпечення нації товарами споживання. Здорова і розвинена нація повинна мати однаково гармонійно розвинуті виробничі сили в трьох секторах: у сільському господарстві, промисловості і зовнішній торгівлі.

  2. Теорія економічного зростання. У своєму розвитку нормальна нація проходить ряд стадій:

  • стан первісності;

  • пастуший стан;

  • землеробський стан;

  • землеробсько-промислова стадія;

  • стадія рівномірного розвитку всіх галузей.

На кожній стадії розвитку держава повинна проводити економічну політику, що найбільше відповідає головній меті – розвитку виробничих сил.

Звичайно економісти виділяють стару і нову історичні школи. Стару представляють Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд і Карл Кніс. До молодої відносять Густава Шмоллера, Карла Бюхера і Луї Брентано.

8.1.1. Стара історична школа
Вільгельм Рошер (1817 – 1894)

Карл Кніс (1821 – 1898)

Бруно Гільдебранд (1812 – 1878)
Історичні умови

  1. Завершення першого етапу промислового перевороту в Німеччині. Розвиток важкої промисловості.

  2. Розповсюдження демократичного і соціалістичного руху в Німеччині.

Особливості економічних поглядів

  1. Предметом дослідження виступає національне господарство, закономірності економічного розвитку нації, роль різних суспільних інститутів в економічному житті.

  2. Методами дослідження служать:

  • описово-статистичний;

  • історико-генетичний;

  • міждисциплінарний;

  • індукція.

  1. Декларують відмову від досліджень, які є предметом економічної теорії, і наголошують на заміні їх економічною історією. Остання має зосередитися на вивченні історичних фактів розвитку національного виробництва.

  2. Критикують класичну політекономію за абстрактність теорій і надання їм універсального характеру.

  3. Визнають лише еволюційну форму розвитку суспільства, джерелом руху якого вважають психологічні, етичні та правові норми, що склалися в суспільстві.


8.1.2. Нова історична школа
Історичні умови

  1. Завершення об’єднання німецьких земель і становлення єдиної Німеччини. Формування внутрішнього ринку країни.

  2. Швидкий розвиток промисловості на основі досягнень науки і техніки другого етапу промислового перевороту.

  3. Становлення і розвиток перших монополістичних угруповань у промисловості.

  4. Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві (“прусський шлях”).

  5. Загострення соціально-економічних суперечностей, поширення робітничого руху і впливу соціально-демократичних партій.

Особливості економічних поглядів

  1. Продовжує наукові традиції старої історичної школи Німеччини у трактуванні предмета і методів дослідження.

  2. Проводить лише нормативні дослідження, підпорядковуючи їх обґрунтуванню політичних реформ.

  3. Носить чітко виражений антимарксистський характер.


Карл Бюхер

(1847 – 1930)
Здійснює поділ історії розвитку народного господарства за трьома етапами, покладаючи в основу класифікації ступінь віддаленості споживача від виробника продукції:

  • замкнене господарство (продукти виступають як споживча вартість);

  • міське господарство (частина продуктів виступає як мінова вартість);

  • народне господарство (більшість продуктів є міновою вартістю).


Густав Шмоллер

(1838 – 1917)

Основний твір – “Основи загального вчення про народне господарство”

  1. Розвиває ідею про те, що прусська монархія є “соціальною монархією”, яка носить надкласовий характер і веде боротьбу за скасування привілеїв у суспільстві.

  2. Виступає проти розповсюдження профспілкового руху.

  3. Вважає, що запобігти поширенню революційного руху можна шляхом проведення своєчасних соціальних реформ.

  4. Виділяє три сфери діяльності в економічній практиці:

  • приватне господарство;

  • державне господарство;

  • харитативне господарство.

У першому випадку переважає приватний інтерес, у другому – суспільний, базований на принципі примусу, а в третьому – благодійність.
Луї Брентано

(1844 – 1931)


  1. Головним фактором “класового миру” вважає активну діяльність профспілок, які здатні знищити експлуатацію і поліпшити економічне становище трудящих.

  2. Закладає основи теорії “організованого капіталізму”, стверджуючи, що картелі виступають дієвим інструментом запобігання кризам надвиробництва, тому що намагаються пристосувати виробництво за допомогою планування до потреб споживачів.

  3. Для сільського господарства вважав за необхідне роздрібнення господарств і визначав останнє законом розвитку даної сфери виробництва.


8.1.3. Соціальна школа Німеччини
Історичні умови

  1. Перехід німецького суспільства до монополістичної стадії економічного розвитку.

  2. Посилення ролі держави, корпорацій та інших суспільних інститутів в управлінні економікою.

Особливості економічних поглядів

  1. Предмет дослідження – правові та етичні норми, що встановлюють зв’язок між людьми.

  2. Методи дослідження:

  • аналіз;

  • міждисциплінарний підхід;

  • індукція.

  1. Характеристика категорій політичної економії з позицій суб’єктивної теорії цінності.

  2. Аналіз соціальних суперечностей і пошук шляхів їх усунення методом державно-монополістичного регулювання.


^ Р. Штаммлер

Основний твір – “Господарство і право” (1896)
Р. Штольцман

Основні твори: “Соціальні категорії” (1896), “Ціль в народному господарстві” (1909)
Формують соціально-правовий напрямок соціальної школи, досліджуючи правові норми поведінки суб’єктів, що лежать в основі ринкового обміну.
^ Р. Опенгеймер

Основний твір – “Теорія чистої політичної економії” (1909)
Формує теорію “ліберального соціалізму”. Природним станом суспільства є просте товарне виробництво. Капіталізм – відхилення від такого стану, викликане соціальними причинами. Тому метою розвитку суспільства є повернення до простого товарного господарства, “ліберального соціалізму”.
8.2. Інституціоналізм
Напрямок економічної думки, який не зупиняється на дослідженні суто економічних відносин, а вводить до аналізу цілий комплекс умов і факторів, що впливають на економічне життя. Розглядається роль таких суспільних інститутів, як форми господарської організації, норми поведінки соціальних груп, юридичні закони, стереотипи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї та традиції.

Історичні умови

  1. Інтенсивний характер процесів концентрації та централізації капіталу в США та виникнення на цій основі монополістичних угруповань у промисловості і банківській сфері;

  2. Посилення ролі фінансового капіталу.

  3. Зміна соціальної структури суспільства:

  • формування і зростання середнього класу;

  • розорення дрібних та середніх господарств.

  1. Загострення соціальних суперечностей.

Особливості економічних поглядів

  1. Незадоволення “нежиттєздатністю” висновків класичної і неокласичної теорії, особливо статичним характером ортодоксальної теорії цін.

  2. Прагнення до створення інтегральної економічної теорії, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію. Міждисциплінарний підхід до вивчення економічних явищ.

  3. Відмова від емпіризму в економічній науці. Потяг до детальних кількісних досліджень.

  4. Предметом вивчення є роль суспільних інститутів в економічному житті суспільства, а також мегатенденції розвитку людства.

  5. Методи дослідження:

  • історико-генетичний;

  • психологічний;

  • описово-статистичний;

  • правове трактування економічних процесів;

  • математичні методи;

  • макроекономічний аналіз.

Основні течії

  1. Ранній інституціоналізм:

  • соціально-психологічний (Т. Веблен);

  • соціально-правовий (Д. Коммонс);

  • кон’юнктурно-статистичний (У. Мітчелл).

  1. Повоєнний інституціоналізм:

  • трансформаційний (Г. Мінз, А. Берлі, Дж. М. Кларк, С. Кузнець);

  • інституційно-соціологічний (Ф. Перу).

  1. Сучасний інституціоналізм:

  • технологічний детермінізм (У. Ростоу, Дж. К. Гелбрейт, Р. Хейлбронер, О. Тоффлер, Д. Белл ).


8.2.1. Ранній інституціоналізм
Торстейн Веблен

(1857 – 1929)

Американський філософ, економіст, психолог і антрополог

Основні твори – “Теорія бездіяльного класу” (1899), “Інженери та система цін” (1921), “Власність відсутнього” (1923)


  1. Предметом економічної науки вважає “інституції” – інстинкти людини, які проявляються в економічному житті під впливом суспільної психології (інстинкти самозбереження, суперництва та інше).

  2. Панівне положення корпорацій здійснює на споживача різнобічний суспільний і психологічний вплив (зростання цін, реклама, “показне споживання” і т. п.), примушуючи його приймати рішення, вигідні великим монопольним угрупованням, що призводить до зниження ефективності використання у виробництві ресурсного потенціалу країни. Виходом з такої ситуації може слугувати перехід влади у суспільстві до інженерно-технічного персоналу, здатного перетворити економіку у систему, більш чутливу до дійсних потреб споживачів.


^ Джон Роджерс Коммонс

(1862 – 1943)

Економіст, психолог, лідер “Американської федерації праці”

Основні твори – “Правові започаткування капіталізму” (1924), “Інституційна економіка” (1934), “Економіка колективних дій” (1950)


  1. Створив правовий варіант інституціоналізму, зосередивши увагу на вивченні діяльності юридичних інститутів, що забезпечують функціонування економічних відносин.

  2. Здійснив спробу доведення першості права над економікою.

  3. Визначив сутність капіталізму ринковими відносинами, що проявляються у формах недосконалої конкуренції. Довів необхідність державного втручання в економіку у формі юридичних законів, що обмежують монополізм і прояви недобросовісної конкуренції.

  4. Еволюцію і прогрес суспільства пов’язав із соціальними конфліктами, які необхідно усувати мирним шляхом за допомогою юридичних процедур. Метою останніх вважає забезпечення взаєморозуміння і співробітництва бізнесу і найманої праці.


^ Уеслі Клер Мітчелл

(1874 - 1948)

Економіст, статистик

Основні твори – “Лекції про типи економічної теорії” (1935), “Цикли ділової активності” (1913)


  1. Вважає, що економічні проблеми тісно пов’язані з неекономічними, які зумовлюють поведінку і мотивацію діяльності людей у суспільстві. Зосереджує увагу на аналізі впливу неекономічних факторів на економіку.

  2. Акцентує увагу на необхідності посилення в економічних дослідженнях ролі статистичного аналізу і встановлення закономірних зв’язків між показниками.

  3. Створив концепцію безкризового економічного циклу, який стає можливим завдяки впровадженню різних варіантів державного регулювання, основними з яких є:

  • страхування безробіття;

  • індикативне планування;

  • контроль над банківським кредитом.


8.2.2. Повоєнний інституціоналізм
Трансформаційний інституціоналізм

Історичні умови

  1. Зміни у відносинах власності і управління, які позначилися на:

  • формуванні колективних форм власності, за яких акціонерами стають особи найманої праці;

  • зосередженні функцій управління в руках виробничої інтелігенції;

  • зростанні частки робітників у національному доході розвинених країн.

  1. Перехід від суспільства, основною метою якого є максимізація прибутку, до суспільства, у якому задоволення потреб широких мас населення є єдино можливим шляхом одержання прибутку взагалі.

  2. Зростання соціалізації суспільства.


^ Гарднер Мінз

Основні твори – “Корпоративна революція в Америці” (1962), “Влада над цінами і суспільний інтерес” (1962)
Автор концепції “колективного капіталізму”. Вважає, що сучасне суспільство за своєю суттю є колективним:

  • корпорації об’єднують сотні тисяч акціонерів і наймають сотні тисяч робітників;

  • корпорації створюють і використовують високотехнологічне обладнання і забезпечують потреби у товарах мільйонів споживачів;

  • має місце “дифузія капіталу“ – відокремлення управління і контролю над виробництвом від власності на капітал.


^ Адольф Берлі

Основні твори – “Влада без власності” (1959), “Американська економічна республіка” (1963)
Автор теорії “народного капіталізму”. Сучасний американський капіталізм вважає народним в силу таких обставин:

  • зміна приватної власності на колективну у формі акціонерної;

  • перехід функцій контролю над власністю до народних органів – найманих менеджерів;

  • наявність розвиненої демократії;

  • можливість використання передових досягнень НТП;

  • державне регулювання монополізму, циклічного характеру

розвитку, розподілу доходів.
Джон Моріс Кларк

(1884 – 1963)

Економіст, історик

Основний твір – “Конкуренція як динамічний процес” (1961)


  1. Першим в американській економічній науці увів розрізнення приватних і суспільних витрат виробництва і проаналізував фактори, що впливають на зведення їх до єдиної основи:

  • заходи, спрямовані на вирівнювання кон’юнктурних коливань ділової активності;

  • зменшення негативних “зовнішніх ефектів” у соціальному і природному середовищі.

  1. Довів, що взаємодія монополії і конкуренції провокує фрикційний характер розвитку економіки.

  2. Розрізняє комерційну і соціальну ефективність, розуміючи під першою показник результативності приватного підприємства у створенні прибутку, а під другою – ефективність економічної системи у створенні “соціальних цінностей”.

  3. Основним засобом підтримання стійкості і ефективності функціонування економічного механізму вважає систему соціально-ліберального планування.


^ Саймон Кузнець

(1901 – 1985)

Американський економіст

Основний твір – „Частки вищих за доходами груп у доході та заощадженнях” (1953)


  1. Розробив методи визначення національного доходу – “подвійний облік” національного доходу як суму витрат і як суму доходів. Ці методи було взято на озброєння сучасними статистиками.

  2. На основі дослідження економіки Сполучених Штатів Америки виявив існування довгострокових економічних циклів (приблизно 20-річних). Пов’язував їх з несталістю інвестицій у приватне житлове будівництво.


Інституційно-соціологічний інституціоналізм
Франсуа Перру


  1. Основні особливості теорії:

  • прагнення реалізації ідеї соціального контролю над виробництвом шляхом планування;

  • пошук шляхів вирішення соціальних проблем суспільства;

  • розробка рекомендацій щодо усунення економічної відсталості “третіх” країн.

  1. Критикує економічну теорію за відрив теоретичних моделей від реальної практики. Наголошує на посиленні прагматичної функції економічної науки.

  2. Розробляє концепцію “трьох економік” і конфліктів:

  • перша – економіка домінуючої сили. Характерна для повоєнного часу, коли вільне виробництво відсутнє, а існують сектори домінування і підпорядкованості. Конфлікт – між підприємцями різних секторів;

  • друга – економіка гармонізованого суспільства. Існує одна домінуюча сила – держава, що усуває суперечності між підприємцями шляхом планування і прогнозування. Конфлікт – між групою суб’єктів, що отримують доход від праці, і групою, що отримує доход від капіталу;

  • третя – глобальна економіка, в якій вирішуються конфлікти перших двох шляхом введення законодавства, за яким робітники мають права стати співвласниками корпорацій, а підприємці – менеджерами.


8.2.3. Технологічний детермінізм
Загальна характеристика теорій технологічного детермінізму

  1. Науково-технічна революція вважається головним фактором еволюційного оновлення суспільства. Наука і техніка – автономні сили, що визначають характер економічного і соціального розвитку.

  2. Економічне зростання ототожнюється з економічним прогресом, а останній – із суспільним прогресом в цілому.

  3. Джерелом економічного прогресу є великі корпорації, а носієм нової системи цінностей – “техноструктура”.

  4. Якісний аналіз характеристики економічних систем не застосовується.

  5. З позиції технократизму розглядаються економічні кризи, безробіття, заробітна плата і зрушення у соціальній структурі суспільства.


^ Уолт Ростоу

Економіст, історик

Основні твори – “Стадії економічного зростання” (1960), “Політика і стадії зростання” (1971)

  1. Виділяє в історичному розвитку людського суспільства п’ять стадій:

  • традиційне суспільство;

  • перехідне суспільство;

  • стадія підйому;

  • стадія швидкого зростання;

  • стадія високого масового споживання.

Сучасне йому суспільство називає стадією високого масового споживання.

  1. У подальших дослідженнях доповнює дану періодизацію шостою стадією – етапом пошуку шляхів якісного покращання умов життя людини і називає її стадією якості життя.


^ Джон Кеннет Гелбрейт

(народився у 1909 р.)

Американський економіст,

радник президента США Кеннеді

Основні твори – “Нове індустріальне суспільство” (1969), “Теорії та цілі суспільства” (1973)
Створює модель нового індустріального суспільства, для якого є характерним таке:

  1. Основа розвитку суспільства в умовах НТР – інститут великих корпорацій, “плануюча система”.

  2. Переміщення реальної влади в корпораціях від власників капіталу до техноструктури, яку становить інженерно-технічний персонал.

  3. Зміна цільового спрямування виробництва з максимізації прибутку на підтримання постійного економічного зростання.

  4. Наявність проблем макроекономічного характеру (неефективність використання ресурсного потенціалу, інфляція, мілітаризація), що знижують регулюючу роль ринкового механізму і викликають необхідність планування.


^ Л. Хейлбронер

Економіст

Основні твори – “Майбутнє як історія” (1959), “Межі американського капіталізму” (1966), “Між капіталізмом і соціалізмом” (1970)


  1. Відстоює ідею регульованого розвитку і суспільного прогресу, який пов’язує з адаптаційною перебудовою інституціональної системи.

  2. Адаптаційний механізм має бути побудованим за принципом соціальної згоди. Функції побудови мають бути покладені на державу.

  3. Державна практика перебудови інституційної системи знаходиться під впливом соціально-економічної нестабільності. Тому необхідно забезпечити:

  • стаціонарне економічне середовище;

  • гуманізм у розподілі праці і організації виробництва, вибір відповідної техніки та технології;

  • розширення використання методів та інструментів планування.


^ Данііл Белл

Соціолог.

Основні твори: “Кінець ідеології” (1960), “Перехід до постіндустріального суспільства” (1973)
Доводить, що під впливом науково-технічної революції відбувається автоматичне порушення капіталістичних підвалин і становлення нового соціально-економічного типу суспільства – постіндустріального. Для останнього характерні:

  • відхід традиційної приватної власності на засоби виробництва і капітал на другий план. Пріоритет мають інформація, теоретичні знання та відповідні їм форми власності;

  • заміна машинної технології на інтелектуальну, вихід на передній план проблем організації науки, а не корпоративного капіталу;

  • виникнення безкласової спільноти людства на основі високих знань і кваліфікації.


^ Олівер Тоффлер

Соціолог

Основні твори – “Шок майбутнього” (1970), “Третя хвиля” (1981), “Передбачення і перспективи” (1988)


  1. Визначає, що бурхливий розвиток науки і техніки (“суперіндустріальна” революція) здійснює в сучасних умовах перехід до “суперіндустріального” суспільства, в якому:

  • посилюється “ефемеризація” – темп оновлення явищ повсякденного життя;

  • самознищується власність у будь-яких формах прояву і разом з нею – поділ суспільства на класи;

  • настає ера загального добробуту, максимізація прибутку втрачає сенс, переходячи в максимізацію психологічної задоволеності.

  1. Формує теорію суспільства “третьої хвилі” як варіанта інформаційного суспільства, для якого характерні:

  • наявність нової енергетичної і технічної бази розвитку інформації;

  • покращання умов праці;

  • всебічна влада корпорації;

  • зниження регулюючої ролі держави.



Література

  1. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / Ред. Ю.Н. Давыдов – М.: Прогресс, 1990.

  2. Березин И.О. Очерки по истории экономической мысли. – М.: RISC, 1993. – С. 78 – 88.

  3. Всемирная история экономической мысли / Под ред. И.П. Фоминского – М.: Мысль, 1987. – Т. 3. – С. 169 – 184; – Т. 4. – С. 472 – 488; – Т. 5. – С. 44 – 61.

  4. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко, А.М. Поручник та ін.; За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 371 – 495.

  5. История экономических учений (современный етап) / Худокормов А.Г. – М.: 2002. – С. 90 – 103.

  6. История экономических учений: Учебник для экон. вузов / М.Н.Рындина, Е. Г. Василевский и др. – М.: Высшая школа, 1983. – С. 476 – 492.

  7. Козлова К.Б. Институционализм в американской политэкономии. – М.: Наука, 1997.

  8. Мешко І.М. Історія економічних вчень. Основні течії західноєвропейської та американської думки: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – С. 130 – 172.

  9. Несторенко О.П. Історія економічних вчень: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – С. 72 – 99.

  10. Ядгаров Я.С. История экономических учений. – М.:Инфра-М, 2003. – С. 157 – 178.


Зміст
ПЕРЕДМОВА…………………………………………….……… 3
Розділ І. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ ДОРИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ…………………………………….…….....……… 6

Тема 1. Вступ до історії економічних вчень………………….…...……... 6

    1. Методологія та методи історії економічних вчень……....… 6

    2. Функції, цілі та завдання історії економічних вчень….…… 7

Тема 2. Економічна думка стародавнього світу..........................................9

    1. Економічна думка Стародавнього Сходу і античного світу……………………………………..………..………...….. 9

    2. Економічні погляди епохи середньовіччя….…………...…. 24

Тема 3.Меркантилізм....................................................................................34

3.1. Меркантилізм як економічна політика європейських

держав у XV – XVIII ст........................................................................34

3.2. Економічна теорія меркантилізму................................................35

3.3. Меркантилізм в Росії та Україні...................................................42
Розділ ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ ЕПОХИ НЕРЕГУЛЬОВАНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ…………..………………....……….…..……. 47

Тема 4. Класична політична економія…………………...………....…… .47

4.1. Рання класична політична економія…………………...…..… .47

4.2.Зріла класична політична економія………………...….…….... 57

4.3.Пізня класична політична економія………...………..……...... 70

Тема 5. Марксистський напрямок економічної думки…......………...… 87

5.1. Історичні умови виникнення марксизму та його ідейні джерела…………………………………..............………………..... 87

5.2. Економічні ідеї “Капіталу”……………..…………………...... 88

5.3.Розвиток ідей марксизму ХІХ – на початку ХХ ст……………93

5.4. Сучасний марксизм………...........………………………...…..102

Тема 6. Неокласична економічна теорія……....………………………...105

6.1. Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму…………………..........………………………….....105

6.2. Маржиналізм...............................................................................106

6.3. Математична школа ………..................………………………117

6.4 Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм.……………...…123
Розділ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ РЕГУЛЬОВАНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ……………………………....…………………..………... 133

Тема 7. Кейнсіанство та його еволюція…..……………………....……. 133

7.1. Історичні умови виникнення кейнсіанства…..……….…..... 133

7.2. Модель державного регулювання Дж. М. Кейнса….…........ 134

7.3. Неокейнсіанство і “неокласичний синтез”…………...…...... 136

7.4. Посткейнсіанські економічні концепції……………........….. 138

Тема 8. Соціально-інституціональний напрямок економічної думки……………………………………………..…………..………...… 142

8.1. Історична школа Німеччини………..……………………...... 142

8.2.Інституціоналізм……………………..............…………..….... 148




1   2   3   4   5



Скачать файл (145.8 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации