Контрольна робота - Управління природокористуванням на підприємстві
скачать (57 kb.)
Доступные файлы (1):
| 1.docx | 58kb. | 17.12.2011 23:50 |  скачать |
содержание
- Смотрите также:
- Дипломна робота (магістерська) - Впровадження системи збалансованих показників на підприємстві [ дипломная работа ]
- Контрольна робота - Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки [ лабораторная работа ]
- Контрольна робота - Загальна характеристика планування як однієї з основних функцій менеджменту [ лабораторная работа ]
- Контрольна робота - Соціальне управління та соціальні технології [ лабораторная работа ]
- Звіт з проходження практики на приватному підприємстві [ документ ]
- Контрольна робота - Соціальні функції права [ лабораторная работа ]
- Контрольна робота - Операціна діяльність підприємства [ лабораторная работа ]
- Контрольна робота - Чому почалася ІІ світова війна? [ лабораторная работа ]
- Контрольна робота - Планування діяльності підприємства (укр. мова) [ лабораторная работа ]
- Організація системи управління ризиками на підприємстві [ лекция ]
- Контрольна робота - Реформізм: вимушена поступка робітничому рухові чи свідома соціально-економічна стратегія західних демократій [ лабораторная работа ]
- Контрольна робота - Організація бухгалтерського обліку у банках України [ лабораторная работа ]
1.docx
ЗМІСТ
| ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 1 Розрахунок економічної ефективності гасіння породного відвала шахти в Донбасі………………………………………………………………………….. | 3 |
| ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 2 Розрахунок економічної ефективності будівництва відстійника для очищення шахтних вод………………………………………………………... | 6 |
| ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 3 Визначення економічної ефективності рекультивації земель………………. | 8 |
^
Розрахунок економічної ефективності гасіння
породного відвала шахти в Донбасі
На шахті в експлуатації знаходиться порідний відвал конічної форми (терикон), що інтенсивно горить. Висота відвала 80 м. Шкідливі речовини, що скидаються в атмосферу, приведені в табл. 1.1.
Приґрунтова концентрація шкідливих газів за межами санітарно-захисної зони значно перевищує допустимі величини. Крім того, експлуатація відвала значно утруднена та небезпечна для обслуговуючого персоналу.
Необхідно визначити:
1) збиток, що наноситься навколишньому середовищу шкідливими речовинами, що відходять від терикону;
2) економічну ефективність відсипання породи у плоский відвал на відведеній новій території в 500 м від шахти при гасінні та припиненні експлуатації терикону.
Порядок розрахунку:
1. Визначимо величину збитку, що наноситься навколишньому середовищу відвалом, що горить, по формулі:
У = γ · δ ∙ (fі ∙ Ai ∙ mi), (1.1)
де γ – питома плата за збиток, що завдається, приймається рівним (2,4 грн./усл.т + 0,1№вар.)
γ = 2,4 + 0,115 = 2,515;
δ – безрозмірна величина, що характеризує відносну небезпеку забруднення атмосфери над територією розповсюдження викидів, визначається по формулі:
, (1.2)
де j = 1 до k – типи території що забруднюється ;
j – значення величини, що характеризує відносну небезпеку забруднення атмосфери над територією j-го типу (данні приведені в табл. 1.3);
Sj – площа частини активного забруднення (данні приведені в табл. 1.3).;
Sзаз – загальна площа зони активного забруднення (ЗАЗ) викидами підприємства. Залежить від висоти джерела забруднення та середньорічної різниці температур T в його гирлі та у навколишньому повітрі на рівні гирла (данні приведені в табл. 1.3);
fi – безрозмірний показник, що враховує характер розсіяння в атмосфері i-го виду шкідливих речовин, усл.т/т прийняти з табл. 1.2. Висоту джерела викидів прийняти з табл. 1.5.
mi – маса річного викиду i-го виду шкідливої речовини, т/год;
Ai – показник відносної агресивності i-го виду шкідливої речовини, усл.т/т (данні приведені в табл. 1.1).
Початкові дані та розрахунок приведеної маси викидів
з урахуванням розсіяння
Таблиця 1. 1.
Домішки, що викидаються
Маса викидів
mi, т/год
Ai
, усл.т/т
Приведена маса, усл.т/год
Значен-ня,
fi
(fі ·Ai · mi),
усл.т/год
Пил
110
40
40 · 110 = 4400
10
10 · 40 · 110 = 44 000
Ангідрид сірчистий
215
16,5
16,5 · 215 = 3547,5
0,55
0,55 · 16,5 · 215 = 1 951,13
Сірководень
14
41,6
41,6 · 14 = 582,4
0,55
0,55 · 41,6 · 14 = 320,32
Вуглецю окис
380
1
1 · 380 = 380
0,55
0,55 · 1 · 380 = 209
Азоту оксиди
90
13,5
13,5 · 90 = 1215
0,55
0,55 · 13,5 · 90 = 668,25
Всього:
47 148,7
Розсіяння забруднень для породних відвалів, fi
Таблиця 1.2.
| Висота джерела викидів, м. | Значення показників розсіяння, fi | |
| Пил | Речовини газоподібні | |
| До 20 | 10 | 0,85 |
| До 40 | 10 | 0,7 |
| До 60 | 10 | 0,65 |
| До 80 | 10 | 0,55 |
| До 100 | 10 | 0,5 |
Передбачається, що після нанесення на карту-схему розташування відвала та ЗАЗ (загальна площа зони активного забруднення), в цю зону входять території трьох типів:
Таблиця 1.3.
| Тип теріторії | j | |
| 1-промисловий майданчик | 0,4 | 0,1 |
| 2 - шахтне селище | 3 | 0,4 |
| 3- ліс | 0,2 | 0,5 |
2. Обчислимо значення δ за формулою (1.2):
δ = (0,4 · 0,1) + 3· 0,4 + 0,2 · 0,5 = 1,34
3. Обчислимо приведену масу викидів з урахуванням їх розсіяння в атмосфері (результати розрахунків занесемо в таблицю 1.1).
4. Обчислимо значення «У» за формулою (1.1):
У = 2,215 · 1,34 · 47 148,7 = 158895,8 грн.
5. Враховуючи, що після гасіння відвалу виключаються викиди шкідливих речовин в атмосферу, таким чином значення збитку після цього заходу приймемо рівним 0. Перехід на відсипання породи в плоский відвал та реконструкція породовідвального господарства дозволяють шахті економити з урахуванням додаткових витрат на цю реконструкцію 6 000 грн. за рік. Звідси величина річного приросту доходу D приймається 6 000 грн.
6. Обчислимо величину приведених витрат на гасіння відвалу. Капітальні витрати на устаткування та будівельні споруди складають 10 тис. грн., а експлуатаційні витрати – 70 тис. грн. за рік.
Нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (Ен = 10%).
Обчислимо економічну ефективність заходу (результати розрахунків занесемо в таблицю 1.4).
Таблиця 1.4
| Показник | Розрахункова формула | Значення |
| Відвернутий збиток (П) | П = У1 – У2 | 158895,8 + 0 =158895,8 246399,11 |
| Економічний результат (Р) | Р = П + ΔD | 158895,8 + 6 000 = 164895,83 |
| Приведені витрати (3) | 3 = С + ЕнК | 70 000 + 10% · 10 000 = 71 000 |
| Чистий економічний ефект (R ) | R = Р – 3 | 164895,83 – 71 000 = 93895,83 |
| Загальна економічна ефективність капіталовкладень (Е) | Е = (Р – С)/К | (164895,83 – 70 000)/10 000 = 9,49 |
Індивідуальні початкові дані для виконання завдання
Таблиця 1.5
| | Висота відвала, м | Пил | Ангідрид сірчистий | Сірководень | Вуглецю окис | Азоту оксиди |
| 15 | 80 | 110 | 215 | 14 | 380 | 90 |
Відповідь: збиток, що наноситься навколишньому середовищу шкідливими речовинами, що відходять від терикону становить 158895,8 грн.; економічна ефективність відсипання породи у плоский відвал на відведеній новій території в 500 м від шахти при гасінні та припиненні експлуатації терикону складає 9,49.
Висновок: Так як економічна ефективність відсипання породи у плоский відвал на відведеній новій території при гасінні та припиненні експлуатації терикону менша за нормативний коефіцієнт, то такий захід є не вигідним.
^
Розрахунок економічної ефективності будівництва відстійника
для очищення шахтних вод
Шахтні води поступають в підземний водозбірник, з якого після первинного відстоювання перекачуються на поверхню в обсязі 195 т/час. Далі скидаються в природне водоймище басейну річки з підвищеним вмістом зважених речовин та нафтопродуктів, завдаючи істотного збитку.
Для зниження забруднень у водах, що скидаються в природне водоймище, планується будівництво відстійника з очисними пристроями.
Необхідно визначити економічну ефективність запланованого заходу.
Порядок розрахунку:
Збиток, що наноситься скиданням неочищених шахтних вод природному джерелу визначається за формулою:
У = γ ∙ δ ∙ f ∙ M, (2.1)
γ – питома плата збитку, що завдається = 135 грн/ усл.т.;
fi – безрозмірний показник, що враховує характер розсіяння в воді i-го виду шкідливих речовин, усл.т/т прийняти = 1.
δ – безрозмірна величина, що характеризує відносну небезпеку забруднення водного джерела в результаті розповсюдження викидів (прийняти = 2,1);
M – річна приведена маса скидання домішки, шахтою у водогосподарську ділянку, усл.т.
М = (Ai∙ mi), (2.2)
де, i = 1,2,3...n – вид домішки, що скидається джерелом;
mi – маса річного викиду i-го виду шкідливої речовини, т/год;
Ai – показник відносної агресивності i-го виду шкідливої речовини, усл.т/т (приймається з табл. 2.1).
Розрахунок величини збитку зведений в табл. 2.1
Після проведених розрахунків, обчислимо значення збитку, що наноситься скиданням неочищених шахтних вод природному джерелу до очищення та після:
У1 = 135 · 2,1 · 1 · 18,58 = 5 267,43 грн.
У2 = 135 · 2,1 · 1 · 8,81 = 2 497,64 грн.
Таблиця 2.1
| Вид домішки, яка скидається у водоймище | Концентрація домішки г/кг | Ступінь очищення % | Загальна маса скидань, т/год | Показник відносної небезпеки, усл.т./т. | Річна приведена маса скидання домішки, усл.т./год | ||
| До очищення | Після очищення | До очищення | Після очищення | ||||
| Органічні речовини | 15 | 98 | 195 000 · 15/ 1 000 000 = 2,93 | 2,93 · (1 – 0,98) = 0,059 | 0,33 | 2,93 · 0,33 = 0,97 | 0,059 · 0,33 = 0,02 |
| Нітрати | 5 | 50 | 195 000 · 5/ 1 000 000 = 0,98 | 0,98 · (1 – 0,5) = 0,49 | 2 | 0,98 · 2 = 1,96 | 0,49 · 2 = 0,98 |
| Сульфати | 75 | 0 | 195 000 · 75/ 1 000 000 = 14,63 | 14,63 · (1 – 0) = 14,63 | 0,4 | 14,63 · 0,4 = 5,85 | 14,63 · 0,4 = 5,85 |
| Хлориди | 5 | 0 | 195 000 · 5/ 1 000 000 = 0,98 | 0,98 · (1 – 0) = 0,98 | 0,003 | 0,98 · 0,003 = 0,003 | 0,98 ·0,003 = 0,003 |
| Нафтопродукти | 2,5 | 80 | 195 000 ·2,5/ 1 000 000 = 0,49 | 0,49 · (1 – 0,8) = 0,098 | 20 | 0,49 · 20 = 9,8 | 0,098 · 20 = 1,96 |
| Всього: | | | 20,01 | 16,26 | | 18,58 | 8,81 |
Враховуючи, що в результаті впровадження заходу не очікується змін у виробничій діяльності шахти, економія ΔD приймається 0.
Обчислимо величину приведених витрат (З), якщо будівництво відстійників потребує капіталовкладень (К) у сумі 515 тис. грн.
Додаткові витрати на експлуатацію (С) складають 105 тис. грн./рік.
Нормативний коефіцієнт капітальних вкладень Ен = 10%.
Обчислимо економічну ефективність будівництва відстійників, результати розрахунків занесемо в табл. 2.2.
Таблиця 2. 2
| Показник | Розрахункова формула | Значення |
| Відвернутий збиток ( П ) | П = У1 – У2 | 5267,43 – 2497,64 = 2 769,8 |
| Економічний результат (Р) | Р = П + ΔD | 2 769,8 + 0 = 2 769,8 |
| Приведені витрати (3) | 3 = С + ЕнК | 105 000 + 10% · 515 000 = 156 500 |
| Чистий економічний ефект (R) | R = Р – 3 | 2769,8 – 156 500 = -153730,2 |
| Загальна економічна ефективність капіталовкладень (Е) | Е = (П – С)/К | (2 769,8 – 105 000)/ 515 000 = -0,2 |
Відповідь: Економічна ефективність від будівництва відстійника з очисними пристроями для зниження забруднень у водах, що скидаються в природне водоймище становить – 0,2.
Висновок: Через те, що економічна ефективність від будівництва відстійника з очисними пристроями для зниження забруднень у водах, що скидаються в природне водоймище, більша за нормативний коефіцієнт (Ен), запланований захід є ефективним.
^
Визначення економічної ефективності
рекультивації земель
Визначити економічну ефективність рекультивації земель за такими умовами:
Загальна площа, призначена до рекультивації, складає 40 тис. га.
Заплановане використання угідь – сільськогосподарське.
Частка обробки культури в посівному клині складає:
А – 44 % ; Б – 16 %; В – 30 %; Г – 10 %.
Решта даних по культурах приведена в табл. 3.1.
Після розв’язання завдання результати розрахунків привести у формі таблиці 3.2.
Таблиця 3.1
| Культура, ц/га | Врожайність ц/га | Рекультивіруєма площа земель, га | Витрати на виробництво, грн./ц | Ціна за 1 ц, грн.. | Податок з обігу % від роздрібної ціни | Витрати на рекультивацію, грн./га | ||
| матеріальні | заробітна плата | Закупочна | роздрібна | |||||
| А | 41 | 8 250 | 4,6 | 1,6 | 10,5 | 21,5 | 50 | 2600 |
| Б | 41 | 6 000 | 3,9 | 1,3 | 7,5 | 16,5 | 60 | 2300 |
| В | 100 | 6 500 | 6,2 | 3,2 | 11,5 | 12,5 | – | 3880 |
| Г | 140 | 4 250 | 16,0 | 8,1 | 31,5 | 46,5 | 20 | 4700 |
Порядок розрахунку:
Культура А займає: 41 000 · 0,44 = 18040 га рекультивуємої площі;
культура Б займає: 41 000 · 0,16 = 6560 га рекультивуємої площі;
культура В займає: 41 000 · 0,3 = 12300га рекультивуємої площі;
культура Г займає: 41 000 · 0,1 = 4100 га рекультивуємої площі;
Загальна врожайність:
для культури А: 18040 · 41 = 739640 ц
для культури Б: 6560 · 41 = 268960 ц
для культури В: 12300 ·100 = 1 230000 ц
для культури Г: 4100 · 140 = 574000 ц
3. Знаходимо матеріальні витрати на виробництво:
для культури А: 739640 · 4,6 : 1 000 = 3402,34 тис. грн.
для культури Б: 268960 · 3,9 : 1 000 = 1048,94 тис. грн.
для культури В: 1 230000 · 6,2 : 1 000 = 7626 тис. грн.
для культури Г: 574000 · 16 : 1 000 = 9184 тис. грн.
4. Знаходимо витрати на заробітну плату:
для культури А: 739640 · 1,6 : 1 000 = 1183,42 тис. грн.
для культури Б: 268960 · 1,3 : 1 000 = 349,65 тис. грн.
для культури В: 1230000 · 3,2 : 1 000 = 3936 тис. грн.
для культури Г: 574000 · 8,1 : 1 000 = 4649,4 тис. грн.
5. Знаходимо виручку по закупочній ціні:
для культури А:
(739640 · 21,1 – (739640 · 10,1 – 4585,77)) : 1 000 = 8140,63 тис. грн.
для культури Б:
(268960 · 16,1 – (268960 · 7,1 – 1398,59)) : 1 000 = 2422,04 тис. грн.
для культури В:
(1230000 · 12,1 – (1230000 · 11,1 –11562,00)) : 1 000 = 1241,56 тис. грн.
для культури Г:
(574000 · 46,1 – (574000 · 31,1 – 13833,4)) : 1 000 = 8623,83 тис. грн.
6. Знаходимо податок з обігу:
для культури А: 739640 · 21,1 : 1 000 · 0,5 = 7951,13 тис. грн.
для культури Б: 268960 · 16,1 : 1 000 · 0,6 = 2662,7 тис. грн.
для культури В: 1230000 · 12,1 : 1 000 · 0 = 0 тис. грн.
для культури Г: 574000 · 46,1 : 1 000 · 0,2 = 5338,2 тис. грн.
7. Знаходимо загальну виручку:
для культури А: 8140,63 + 7951,13= 16091,76
для культури Б: 2422,04+ 2662,7 = 5084,74
для культури В: 1241,56 + 0 = 1241,56
для культури Г: 8623,83 + 5338,2 =13962,03
8. Знаходимо умовний чистий прибуток держави:
для культури А: 16091,76 · 0,15 = 2413,76
для культури Б: 5084,74 · 0,15 = 762,71
для культури В: 1241,56 · 0,15 = 186,23
для культури Г: 13962,03· 0,15 = 2094,31
9. Знаходимо витрати на рекультивацію земель:
для культури А: 8 250 · 2 600 = 21 450 тис. грн.
для культури Б: 6 000 · 2 300 = 13 800 тис. грн.
для культури В: 6 500 · 3 880 = 25 220 тис. грн.
для культури Г: 4 250 · 4 700 = 19 975 тис. грн.
Заповнюємо таблицю з результатами розрахунків:
Таблиця 3.2
| Культура | Витрати на виробництво, тис. грн. | Разом | Виручка, тис. грн. | Разом | Умовний чистий прибуток держави | Загальні витрати на рекультивацію тис. грн. | ||
| матеріальні | заробітна плата | по закупочній ціні | податок з обігу | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| А | 3 402,34 | 1 183,42 | 4 585,77 | 8 140,63 | 7 951,13 | 16 091,76 | 2 413,76 | 21 450 |
| Б | 1 048,94 | 349,65 | 1 398,59 | 2 422,04 | 2 662,70 | 5 084,74 | 762,71 | 13 800 |
| В | 7 626,00 | 3 936,00 | 11 562,00 | 1 241,56 | 0,00 | 1 241,56 | 186,23 | 25 220 |
| Г | 9 184,00 | 4 649,40 | 13 833,40 | 8 623,83 | 5 338,20 | 13 962,03 | 2 094,31 | 19 975 |
| Разом | 21 261,29 | 10 118,47 | 31 379,76 | 20 428,06 | 15 952,03 | 36 380,09 | 5 457,01 | 80 445 |
Економічна ефективність рекультивації земель визначається по формулі:
,
де У – умовний чистий прибуток держави, грн.;
З – Загальні витрати на рекультивацію грн.
Тобто Е = 6,8%
Порівняємо отриманий показник ефективності рекультивації земель з нормативом Ен = 10%.
Так як Е < Ен, (6,8% < 10%), то не має сенсу займатися рекультивацією.
Відповідь: економічна ефективність рекультивації земель дорівнює 6,8%.
Висновок: Так як показник ефективності рекультивації земель менший за норматив, то не має сенсу займатися рекультивацією.
Скачать файл (57 kb.)