Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольна робота - Управління природокористуванням на підприємстві - файл 1.docx


Контрольна робота - Управління природокористуванням на підприємстві
скачать (57 kb.)

Доступные файлы (1):

1.docx58kb.17.12.2011 23:50скачать

содержание

1.docx





ЗМІСТ


ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 1

Розрахунок економічної ефективності гасіння породного відвала шахти в Донбасі…………………………………………………………………………..



3

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 2

Розрахунок економічної ефективності будівництва відстійника для очищення шахтних вод………………………………………………………...



6

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 3

Визначення економічної ефективності рекультивації земель……………….


8




^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 1
Розрахунок економічної ефективності гасіння

породного відвала шахти в Донбасі
На шахті в експлуатації знаходиться порідний відвал конічної форми (терикон), що інтенсивно горить. Висота відвала 80 м. Шкідливі речовини, що скидаються в атмосферу, приведені в табл. 1.1.

Приґрунтова концентрація шкідливих газів за межами санітарно-захисної зони значно перевищує допустимі величини. Крім того, експлуатація відвала значно утруднена та небезпечна для обслуговуючого персоналу.

Необхідно визначити:

1) збиток, що наноситься навколишньому середовищу шкідливими речовинами, що відходять від терикону;

2) економічну ефективність відсипання породи у плоский відвал на відведеній новій території в 500 м від шахти при гасінні та припиненні експлуатації терикону.
Порядок розрахунку:
1. Визначимо величину збитку, що наноситься навколишньому середовищу відвалом, що горить, по формулі:

У = γ · δ ∙ (fі ∙ Ai ∙ mi), (1.1)

де γ – питома плата за збиток, що завдається, приймається рівним (2,4 грн./усл.т + 0,1№вар.)

γ = 2,4 + 0,115 = 2,515;

δ – безрозмірна величина, що характеризує відносну небезпеку забруднення атмосфери над територією розповсюдження викидів, визначається по формулі:

, (1.2)

де j = 1 до k – типи території що забруднюється ;

j – значення величини, що характеризує відносну небезпеку забруднення атмосфери над територією j-го типу (данні приведені в табл. 1.3);

Sj – площа частини активного забруднення (данні приведені в табл. 1.3).;

Sзаз – загальна площа зони активного забруднення (ЗАЗ) викидами підприємства. Залежить від висоти джерела забруднення та середньорічної різниці температур T в його гирлі та у навколишньому повітрі на рівні гирла (данні приведені в табл. 1.3);

fi – безрозмірний показник, що враховує характер розсіяння в атмосфері i-го виду шкідливих речовин, усл.т/т прийняти з табл. 1.2. Висоту джерела викидів прийняти з табл. 1.5.

mi – маса річного викиду i-го виду шкідливої речовини, т/год;



Ai – показник відносної агресивності i-го виду шкідливої речовини, усл.т/т (данні приведені в табл. 1.1).
Початкові дані та розрахунок приведеної маси викидів

з урахуванням розсіяння

Таблиця 1. 1.

Домішки, що викидаються

Маса викидів

mi, т/год

Ai



, усл.т/т

Приведена маса, усл.т/год

Значен-ня,

fi

(fі ·Ai · mi),

усл.т/год

Пил

110

40

40 · 110 = 4400

10

10 · 40 · 110 = 44 000

Ангідрид сірчистий

215

16,5

16,5 · 215 = 3547,5

0,55

0,55 · 16,5 · 215 = 1 951,13

Сірководень

14

41,6

41,6 · 14 = 582,4

0,55

0,55 · 41,6 · 14 = 320,32

Вуглецю окис

380

1

1 · 380 = 380

0,55

0,55 · 1 · 380 = 209

Азоту оксиди

90

13,5

13,5 · 90 = 1215

0,55

0,55 · 13,5 · 90 = 668,25

Всього:

47 148,7
Розсіяння забруднень для породних відвалів, fi

Таблиця 1.2.

Висота джерела викидів, м.

Значення показників розсіяння, fi

Пил

Речовини газоподібні

До 20

10

0,85

До 40

10

0,7

До 60

10

0,65

До 80

10

0,55

До 100

10

0,5


Передбачається, що після нанесення на карту-схему розташування відвала та ЗАЗ (загальна площа зони активного забруднення), в цю зону входять території трьох типів:

Таблиця 1.3.

Тип теріторії

j




1-промисловий майданчик

0,4

0,1

2 - шахтне селище

3

0,4

3- ліс

0,2

0,5


2. Обчислимо значення δ за формулою (1.2):

δ = (0,4 · 0,1) + 3· 0,4 + 0,2 · 0,5 = 1,34
3. Обчислимо приведену масу викидів з урахуванням їх розсіяння в атмосфері (результати розрахунків занесемо в таблицю 1.1).
4. Обчислимо значення «У» за формулою (1.1):

У = 2,215 · 1,34 · 47 148,7 = 158895,8 грн.
5. Враховуючи, що після гасіння відвалу виключаються викиди шкідливих речовин в атмосферу, таким чином значення збитку після цього заходу приймемо рівним 0. Перехід на відсипання породи в плоский відвал та реконструкція породовідвального господарства дозволяють шахті економити з урахуванням додаткових витрат на цю реконструкцію 6 000 грн. за рік. Звідси величина річного приросту доходу D приймається 6 000 грн.
6. Обчислимо величину приведених витрат на гасіння відвалу. Капітальні витрати на устаткування та будівельні споруди складають 10 тис. грн., а експлуатаційні витрати – 70 тис. грн. за рік.

Нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (Ен = 10%).

Обчислимо економічну ефективність заходу (результати розрахунків занесемо в таблицю 1.4).
Таблиця 1.4

Показник

Розрахункова формула

Значення

Відвернутий збиток (П)

П = У1 – У2

158895,8 + 0 =158895,8 246399,11

Економічний результат (Р)

Р = П + ΔD

158895,8 + 6 000 = 164895,83

Приведені витрати (3)

3 = С + ЕнК

70 000 + 10% · 10 000 = 71 000

Чистий економічний ефект (R )

R = Р – 3

164895,83 – 71 000 = 93895,83

Загальна економічна ефективність капіталовкладень (Е)

Е = (Р – С)/К

(164895,83 – 70 000)/10 000 = 9,49


Індивідуальні початкові дані для виконання завдання

Таблиця 1.5





Висота відвала, м

Пил

Ангідрид сірчистий

Сірководень

Вуглецю окис

Азоту оксиди

15

80

110

215

14

380

90


Відповідь: збиток, що наноситься навколишньому середовищу шкідливими речовинами, що відходять від терикону становить 158895,8 грн.; економічна ефективність відсипання породи у плоский відвал на відведеній новій території в 500 м від шахти при гасінні та припиненні експлуатації терикону складає 9,49.
Висновок: Так як економічна ефективність відсипання породи у плоский відвал на відведеній новій території при гасінні та припиненні експлуатації терикону менша за нормативний коефіцієнт, то такий захід є не вигідним.



^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 2
Розрахунок економічної ефективності будівництва відстійника

для очищення шахтних вод
Шахтні води поступають в підземний водозбірник, з якого після первинного відстоювання перекачуються на поверхню в обсязі 195 т/час. Далі скидаються в природне водоймище басейну річки з підвищеним вмістом зважених речовин та нафтопродуктів, завдаючи істотного збитку.

Для зниження забруднень у водах, що скидаються в природне водоймище, планується будівництво відстійника з очисними пристроями.

Необхідно визначити економічну ефективність запланованого заходу.
Порядок розрахунку:
Збиток, що наноситься скиданням неочищених шахтних вод природному джерелу визначається за формулою:

У = γ ∙ δ ∙ f ∙ M, (2.1)

γ – питома плата збитку, що завдається = 135 грн/ усл.т.;

fi – безрозмірний показник, що враховує характер розсіяння в воді i-го виду шкідливих речовин, усл.т/т прийняти = 1.

δ – безрозмірна величина, що характеризує відносну небезпеку забруднення водного джерела в результаті розповсюдження викидів (прийняти = 2,1);

M – річна приведена маса скидання домішки, шахтою у водогосподарську ділянку, усл.т.

М = (Ai∙ mi), (2.2)

де, i = 1,2,3...n – вид домішки, що скидається джерелом;

mi – маса річного викиду i-го виду шкідливої речовини, т/год;

Ai – показник відносної агресивності i-го виду шкідливої речовини, усл.т/т (приймається з табл. 2.1).

Розрахунок величини збитку зведений в табл. 2.1

Після проведених розрахунків, обчислимо значення збитку, що наноситься скиданням неочищених шахтних вод природному джерелу до очищення та після:

У1 = 135 · 2,1 · 1 · 18,58 = 5 267,43 грн.

У2 = 135 · 2,1 · 1 · 8,81 = 2 497,64 грн.



Таблиця 2.1


Вид домішки, яка скидається у водоймище


Концентрація домішки

г/кг

Ступінь очищення

%



Загальна маса скидань, т/год

Показник відносної небезпеки, усл.т./т.

Річна приведена маса скидання домішки, усл.т./год

До очищення

Після очищення

До очищення

Після очищення

Органічні речовини

15

98

195 000 · 15/ 1 000 000 = 2,93

2,93 · (1 – 0,98) = 0,059

0,33

2,93 · 0,33 = 0,97

0,059 · 0,33 = 0,02

Нітрати

5

50

195 000 · 5/ 1 000 000 = 0,98

0,98 · (1 – 0,5) = 0,49

2

0,98 · 2 = 1,96

0,49 · 2 = 0,98

Сульфати

75

0

195 000 · 75/ 1 000 000 = 14,63

14,63 · (1 – 0) = 14,63

0,4

14,63 · 0,4 = 5,85

14,63 · 0,4 = 5,85

Хлориди

5

0

195 000 · 5/ 1 000 000 = 0,98

0,98 · (1 – 0) = 0,98

0,003

0,98 · 0,003 = 0,003

0,98 ·0,003 = 0,003

Нафтопродукти

2,5

80

195 000 ·2,5/ 1 000 000 = 0,49

0,49 · (1 – 0,8) = 0,098

20

0,49 · 20 = 9,8

0,098 · 20 = 1,96

Всього:







20,01

16,26





18,58

8,81


Враховуючи, що в результаті впровадження заходу не очікується змін у виробничій діяльності шахти, економія ΔD приймається 0.

Обчислимо величину приведених витрат (З), якщо будівництво відстійників потребує капіталовкладень (К) у сумі 515 тис. грн.

Додаткові витрати на експлуатацію (С) складають 105 тис. грн./рік.

Нормативний коефіцієнт капітальних вкладень Ен = 10%.

Обчислимо економічну ефективність будівництва відстійників, результати розрахунків занесемо в табл. 2.2.

Таблиця 2. 2

Показник


Розрахункова формула

Значення

Відвернутий збиток ( П )

П = У1 – У2

5267,43 – 2497,64 = 2 769,8

Економічний результат (Р)

Р = П + ΔD

2 769,8 + 0 = 2 769,8

Приведені витрати (3)

3 = С + ЕнК

105 000 + 10% · 515 000 = 156 500

Чистий економічний ефект (R)

R = Р – 3

2769,8 – 156 500 = -153730,2

Загальна економічна ефективність капіталовкладень (Е)

Е = (П – С)/К

(2 769,8 – 105 000)/ 515 000 = -0,2


Відповідь: Економічна ефективність від будівництва відстійника з очисними пристроями для зниження забруднень у водах, що скидаються в природне водоймище становить – 0,2.
Висновок: Через те, що економічна ефективність від будівництва відстійника з очисними пристроями для зниження забруднень у водах, що скидаються в природне водоймище, більша за нормативний коефіцієнт (Ен), запланований захід є ефективним.



^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 3
Визначення економічної ефективності

рекультивації земель
Визначити економічну ефективність рекультивації земель за такими умовами:

Загальна площа, призначена до рекультивації, складає 40 тис. га.

Заплановане використання угідь – сільськогосподарське.

Частка обробки культури в посівному клині складає:

А – 44 % ; Б – 16 %; В – 30 %; Г – 10 %.

Решта даних по культурах приведена в табл. 3.1.

Після розв’язання завдання результати розрахунків привести у формі таблиці 3.2.
Таблиця 3.1

Культура, ц/га


Врожайність

ц/га


Рекультивіруєма

площа земель, га

Витрати на

виробництво, грн./ц

Ціна за 1 ц, грн..

Податок з обігу % від роздрібної ціни

Витрати на рекультивацію,

грн./га

матеріальні

заробітна

плата

Закупочна

роздрібна

А

41

8 250

4,6

1,6

10,5

21,5

50

2600

Б

41

6 000

3,9

1,3

7,5

16,5

60

2300

В

100

6 500


6,2

3,2

11,5

12,5



3880

Г

140

4 250

16,0

8,1

31,5

46,5

20

4700


Порядок розрахунку:


  1. Культура А займає: 41 000 · 0,44 = 18040 га рекультивуємої площі;

культура Б займає: 41 000 · 0,16 = 6560 га рекультивуємої площі;

культура В займає: 41 000 · 0,3 = 12300га рекультивуємої площі;

культура Г займає: 41 000 · 0,1 = 4100 га рекультивуємої площі;

  1. Загальна врожайність:

для культури А: 18040 · 41 = 739640 ц

для культури Б: 6560 · 41 = 268960 ц

для культури В: 12300 ·100 = 1 230000 ц

для культури Г: 4100 · 140 = 574000 ц

3. Знаходимо матеріальні витрати на виробництво:

для культури А: 739640 · 4,6 : 1 000 = 3402,34 тис. грн.

для культури Б: 268960 · 3,9 : 1 000 = 1048,94 тис. грн.

для культури В: 1 230000 · 6,2 : 1 000 = 7626 тис. грн.



для культури Г: 574000 · 16 : 1 000 = 9184 тис. грн.

4. Знаходимо витрати на заробітну плату:

для культури А: 739640 · 1,6 : 1 000 = 1183,42 тис. грн.

для культури Б: 268960 · 1,3 : 1 000 = 349,65 тис. грн.

для культури В: 1230000 · 3,2 : 1 000 = 3936 тис. грн.

для культури Г: 574000 · 8,1 : 1 000 = 4649,4 тис. грн.

5. Знаходимо виручку по закупочній ціні:

для культури А:

(739640 · 21,1 – (739640 · 10,1 – 4585,77)) : 1 000 = 8140,63 тис. грн.

для культури Б:

(268960 · 16,1 – (268960 · 7,1 – 1398,59)) : 1 000 = 2422,04 тис. грн.

для культури В:

(1230000 · 12,1 – (1230000 · 11,1 –11562,00)) : 1 000 = 1241,56 тис. грн.

для культури Г:

(574000 · 46,1 – (574000 · 31,1 – 13833,4)) : 1 000 = 8623,83 тис. грн.

6. Знаходимо податок з обігу:

для культури А: 739640 · 21,1 : 1 000 · 0,5 = 7951,13 тис. грн.

для культури Б: 268960 · 16,1 : 1 000 · 0,6 = 2662,7 тис. грн.

для культури В: 1230000 · 12,1 : 1 000 · 0 = 0 тис. грн.

для культури Г: 574000 · 46,1 : 1 000 · 0,2 = 5338,2 тис. грн.

7. Знаходимо загальну виручку:

для культури А: 8140,63 + 7951,13= 16091,76

для культури Б: 2422,04+ 2662,7 = 5084,74

для культури В: 1241,56 + 0 = 1241,56

для культури Г: 8623,83 + 5338,2 =13962,03

8. Знаходимо умовний чистий прибуток держави:

для культури А: 16091,76 · 0,15 = 2413,76

для культури Б: 5084,74 · 0,15 = 762,71

для культури В: 1241,56 · 0,15 = 186,23

для культури Г: 13962,03· 0,15 = 2094,31

9. Знаходимо витрати на рекультивацію земель:

для культури А: 8 250 · 2 600 = 21 450 тис. грн.

для культури Б: 6 000 · 2 300 = 13 800 тис. грн.

для культури В: 6 500 · 3 880 = 25 220 тис. грн.

для культури Г: 4 250 · 4 700 = 19 975 тис. грн.

Заповнюємо таблицю з результатами розрахунків:


Таблиця 3.2

Культура

Витрати на виробництво,

тис. грн.

Разом

Виручка, тис. грн.

Разом

Умовний чистий прибуток держави


Загальні витрати на

рекультивацію

тис. грн.



матеріальні

заробітна плата

по закупочній ціні

податок з обігу

1

2

3

4

5

6

7

8

9

А

3 402,34

1 183,42

4 585,77

8 140,63

7 951,13

16 091,76

2 413,76

21 450

Б

1 048,94

349,65

1 398,59

2 422,04

2 662,70

5 084,74

762,71

13 800

В

7 626,00

3 936,00

11 562,00

1 241,56

0,00

1 241,56

186,23

25 220

Г

9 184,00

4 649,40

13 833,40

8 623,83

5 338,20

13 962,03

2 094,31

19 975

Разом

21 261,29

10 118,47

31 379,76

20 428,06

15 952,03

36 380,09

5 457,01

80 445


Економічна ефективність рекультивації земель визначається по формулі:

,

де У – умовний чистий прибуток держави, грн.;

З – Загальні витрати на рекультивацію грн.
Тобто Е = 6,8%

Порівняємо отриманий показник ефективності рекультивації земель з нормативом Ен = 10%.

Так як Е < Ен, (6,8% < 10%), то не має сенсу займатися рекультивацією.
Відповідь: економічна ефективність рекультивації земель дорівнює 6,8%.
Висновок: Так як показник ефективності рекультивації земель менший за норматив, то не має сенсу займатися рекультивацією.


Скачать файл (57 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации