Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Реферат - Гімнастика - файл 1.doc


Реферат - Гімнастика
скачать (80 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc80kb.18.12.2011 03:46скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІКИ

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ФІЛІЯ

РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни

«Фізичне виховання»

на тему:

«Гімнастика»

Олександрія

2008 н.р.
В наш час підлітки та юнаки часто захоплюються атлетичною гімнастикою. Ці захоплення цілком можна використати для формування Інтересу до занять фізичними вправами взагалі та справи виховання сили м'язів зокрема.

Для всіх вікових груп школярів (у плані силової підготовки) потрібно передбачити зміцнення якомога більшої кількості м'язових груп. Особливої уваги заслуговують ті групи, що формують поставу.

У фізичному вихованні дітей шкільного віку при виборі методів силової підготовки перевагу необхідно надавати методу повторних зусиль, що супроводжується збільшенням м'язової маси.

На уроках фізичної культури спеціальні гімнастичні атлетичні вправи на силу повинні розумно поєднуватись з програмовим матеріалом, що вивчається в даний час. Так, в більшості шкіл в першій чверті навчального року вивчається переважно програмовий матеріал зі спортивних ігор та легкої атлетики. За допомогою цих вправ впливають на розвиток сили м'язів ніг, тому допоміжні вправи повинні бути спрямовані на розвиток сили рук, черевного пресу, спини та ін. Це доцільніше ще й тому, що дітей потрібно готувати заздалегідь до оволодіння матеріалом, передбаченим планом у наступній чверті. Там переважають гімнастика та елементи акробатики, де якраз навантаження припадає на м'язи рук, плечового пояса, спини тощо.

Дівчатам більш відповідають ритмічна і елементи художньої гімнастики, вправи з рівноваги, танцювальні рухи.

Велике значення у вихованні дівчат, майбутніх жінок і матерів, мають гімнастичні вправи. Вони, як засіб фізичного виховання, повинні, на думку Ж. Руссо, забезпечити дівчатам прекрасну будову тіла, розвинути грацію і силу, підготувати до легких пологів і народження здорового потомства. Адже здоров'я матерів є одним з вирішальних факторів, які зумовлюють здоров'я народжених

ними дітей. У свою чергу, здоров'я жінок дітородного віку формується протягом всього попереднього періоду життя і, особливо, у підлітковому віці. Проте у по­передні роки увага підліткової медичної служби зосереджувалося на хлопчи-ках-підлітках. Цей пріоритет був зумовлений їхньою майбутньою військовою службою. 1 тільки останнім часом почали усвідомлювати важливість збережен- . ня здоров'я дівчаток як майбутніх матерів, змістилися акценти на збереження їхнього соматичного і репродуктивного здоров'я.

Для дівчат (особливо починаючи з сьомого класу) акцент варто робити на вправи, що сприяють підтриманню гарної постави і фігури (вправи для тулуба, танцювальні рухи, комплекси ритмічної гімнастики).

Однією з найпоширеніших і доступних форм самостійних занять є ран­кова гімнастична зарядка, її головне призначення — оптимізувати перехід від тривалого відпочинку (сну) до повсякденної життєдіяльності. Ця своєрідна розминка активізує функції систем організму, долає "інерцію спокою". Лю­дина поступово занурюється в повсякденні справи в нормальному тонусі та доброму настрої. У межах зарядки можна частково розв'язати й такі завдання, як відновлення і збереження правильної постави, підтримання досягнутого рівня розвитку окремих рухових якостей, загальної тренованості. Але все це можливе лише доти, доки не призводить до невиправданого форсування навантажень.

Пропонуємо схему комплексу ранкових вправ:

- "вирівнюючі" вправи ("потягування" з випрямленням кінцівок і ту­луба, лежачи і стоячи);

- вправи, що не форсовано активізують кровообіг переважно у вели­ких м'язових групах нижніх кінцівок і тазової області (ходьба, по­вільні присідання або розтягування гумового джгута ногами в поло­женні сидячи);

- нахили, повороти, обертання тулуба з одночасними рухами рук, поступовим збільшенням амплітуди і темпу рухів;

- вправи загального або регіонального впливу, але не з граничними зусиллями ("віджимання" в упорі лежачи, тренування з гумовими амортизаторами);

- серія "розтягуючих" рухів (почергові махові рухи руками і ногами з поступовим збільшенням амплітуди до максимальної);

- циклічні вправи, що активізують функції дихання і серцево-судинної системи в межах аеробного режиму (серійні підскоки на місці або біг 3-5 хв, що викликають підвищення частоти пульсу до 140-150 уд/хв.;

- заключна, заспокійливо-перехідна серія рухів (ходьба, вправи на дихання, розслаблення).

Тривалість заняття 15-18 хв.

У процесі адаптації до комплексу вправ ранкової гімнастики, що викори­стовується, є сенс дещо підвищувати навантаження, але перетворювати її у тренувальне заняття основного типу, мабуть, недоцільно. Такі заняття краще проводити в добовому режимі не раніше як через годину-півторй після сніданку, їхня структура і методика організації відповідають структурі та методиці уроку.

При цьому майте на увазі, що ні на яких стадіях фізичне виховання не повинно втрачати рис педагогічне спрямованого процесу. Самовиховання також повинно бути націлене на реалізацію значущих з освітньо-виховних позицій завдань і ґрунтуватися на відповідних педагогічних принципах, пра­вилах, положеннях.

Фактори, які визначають вплив гімнастичних вправ на організм учнів. У практиці фізичного виховання можна спостерігати, коли одні і ті ж гімнастичні вправи дають різні ефекти, а різні фізичні вправи можуть привести до однакових результатів. Аналіз цих явищ показує, що ефективність фізичного виховання залежить не лише від фізичних вправ, які використовуються, але й від тих факторів, які супроводжують їх виконання, тому знання факторів, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів, дозволить підвищити рівень керованості педагогічним процесом і, як наслідок, посилити його ефективність. Таких факторів є багато, але всі вони можуть бути об'єднані в чотири великі групи.

До першої групи відносяться індивідуальні особливості учнів, їх моральні, вольові й інтелектуальні якості; тип нервової діяльності; рівень знань, умінь і навичок; фізичний розвиток і підготовленість; стан здоров'я; інтерес до занять, активність; любов до праці тощо.

Другу групу складають особливості самих вправ, їх характер, складність і трудність; новизна й емоційність. Залежно від характеру вправи можуть впливати на різні якості, м'язові групи, вирішувати різні завдання (підготовчі, підвідні). Сила впливу вправ визначається і їх структурною складністю та фізичною трудністю. Немаловажне значення має новизна вправ: якщо рухова дія використовується тривалий час без змін, то учні адаптуються до неї, і вона перестає сприяти розвитку і вдосконаленню функцій організму.

Велике значення має емоційний стан учнів при виконанні вправ. Вчитель повинен прагнути до забезпечення оптимального емоційного стану учнів. Відомо, Що надмірно високий чи низький емоційний настрій дітей гальмує не тільки процес засвоєння техніки фізичних вправ, але й розвиток фізичних якостей.

Третя група факторів включає зовнішні умови виконання вправ (місце проведення, кліматичні, метеорологічні і санітарно-гігієнічні умови, стан матеріально-технічної бази, рельєф місцевості).

У різних клімато-географічних зонах (вологість повітря, високогір'я, температурні режими); за певних метеорологічних умов (холод і спека, атмосферний тиск, вітер) виконання однієї і тієї ж вправи викличе різні реакції організму учнів. Це стосується і матеріально-технічних умов виконання вправ, рельєфу місцевості тощо. Наприклад, біг по жорсткій чи пружній доріжці, вгору чи згори, по піску, у воді і снігу по-різному вплине на функціональні можливості, процес засвоєння техніки.

Четверту групу факторів, що визначають вплив фізичних вправ, представляють дії вчителя щодо раціональної побудови процесу фізичного виховання. Як суб'єкт цього процесу, вчитель зобов'язаний пізнати його закономірності, психологічні, фізіологічні і біохімічні реакції на виконання фізичних вправ. Це дозволить йому регулювати фізичні навантаження, враховувати післядії попередньо виконаних вправ, реалізувати принципи розвиваючого навчання, індивідуалізувати його.

Забезпечуючи високу результативність фізичного виховання, вчитель, з одного боку, повинен враховувати ці фактори, з іншого, — використовувати їх для вирішення конкретних педагогічних завдань.

Фази виконання гімнастичних вправ. Рухи, що входять до складу рухової дії (фізичної вправи), виконуються у певній послідовності і їх можна умовно поділити на три фази: підготовчу, основну (або головну) і заключну. Всі три фази взаємопов'язані, протікають плавно і обумовлюють одна одну.

У підготовчій фазі — створюються найсприятливіші умови для виконання рухів основної фази. Це досягається, наприклад, за допомогою виконання ряду послідовних рухів у вигляді розбігу, стрибка або обертових рухів, напрямок яких наближається до напрямку рухів в основній фазі. Але є рухові дії, підготовча фаза яких пов'язана з рухами, напрямок яких протилежний рухові в головній фазі. Наприклад, завдяки замаху в метаннях, опорних стрибках і ударних рухах розтягуються ті м'язи, які в головній фазі повинні сильно і швидко скоротитися. Ефективність такої підготовчої фази полягає і в тому, що вона сприяє збільшенню амплітуди робочого руху.

Рухи в основній фазі спрямовані безпосередньо на вирішення основного рухового завдання. З біодинамічної точки зору найважливішим у цій фазі є

раціональне використання зусиль у потрібному місці, напрямку і в необхідний момент. Наприклад, передчасний активний робочий рух руки при плаванні кролем викличе піднімання тіла над водою і утворення хвиль.

У деяких ациклічних рухів може бути не одна, а декілька основних фаз: наприклад, у стрибках з жердиною — відштовхування і вхід на жердину, перехід в упор з поворотом; у потрійному стрибку з розбігу — три відштовхування.

Рухи в заключній фазі спрямовані на успішне завершення вправи і полягають у пасивному згасанні або активному гальмуванні рухової дії. Наприклад, біг після фінішу, утримуючі рухи після випуску предметів у метаннях, піднімання голови і розведення ніг вперед-назад в кінці оберту вперед в упорі верхи та ін.


^ Основа краси-постава.
Правильна постава-найважливіша складова частина гармонійно розвиненої,досконалої фігури.Поставою називають звичайну позу людини,звичну манеру її триматися в положенні стоячи.Постава вважається правильною,якщо у людини відсутні бокові викривлення(так званий сколіоз) і,крім того,в обмежених межах,в міру виражені нормальні фізіологічні кривизни хребта.Наявність сколіозу неважко виявити за допомогою простого спостереження за тілом спокійно і невимушено стоячої людини.При цьому в якості орієнтирів слід використовувати слідуючі ознаки:
1) гармонійно розвинена ,досконала фігура характеризується

розміщенням хребців на прямій лінії,тобто вертикально.Цей признак легко виявляється дивлячись: досліджуваний нахиляє голову,шкіра над хребцями білієі лінія на якій розміщений хребет,легко продивляється.Таким самим способои виявляються викривлення хребта-сколіози;
2) плечі,точніше передпліччя,повинні бути симетричними і знаходитися на одному рівні.Якщо ж одне передпліччя нижче за інше,то це вказує на дисгармонію фігури;
3) повинні бути рівними і симетричними трикутники талії,які утворені боковою поверхнею вільно опущених рук.Різниця у величині чи формі цих трикутників вказує на викривлення хребта,асиметрію грудної клітки або,насамкінець,на асиметрію рук в їх звичайному положенні.
Порушення нормальної форми хребта можуть проходити і в передньо-задньому напрямку і проявляються у вигляді плоскої чи круглої спини,а також виступаючого живота.Слід мати на увазі,що глибина нормальних викривлень хребта становить 3-4 см.Ці викривлення відіграють важливу фізіологічну роль,забезпечуючи ресорну функцію хребтового стовпа:дякуючи їм головний мозок при ходінні,бігу і,особливо,при стрибках не має значних стусів.При порушенні тіла нормальні викривлення хребта або зглажені,або,навпаки , посилені.Найбільш часті патологічні викривлення хребта в грудному і поясному відділах.В поясному відділі,наприклад,таке порушення проявляється у зачному викривленні хребта і,внаслідок цього,у збільшенні животав:зміщені вперед нутрощі не знаходять звичайної опори в тазових кістках(“провисають”) розтягують м”язи,що різко псує тіломолодої людини,роблячи негарною навіть найкращу фігуру.

Порушення постави легко встановити в домашніх умовах.Для цього може бути використаний контупно-тіньовий метод.так як про гармонійність ми судимо по зовнішніх контурах тіла,то,направивши на стоячу у звичній позі людину світло,по тіні можемо судити про поставуданої людини.Для того,щоб тінь була з чіткими контурами,слід використовувати світильник без абажура.На стіні закріплюється листок паперу.,Поставивши людину між лампою і стінкою,олівцем обводимо його тінь на листку паперу і отримуємо зображення тулуба ,яке характеризує поставу.

Контур слід накреслити у двох проекціях:в анфас (фіксується наявність чи відсутність сколіозу) і в профіль( це дозволяє визначити наявність і ступінь шийного та поясного викривлень,а також викривлення в грдній області хребта).
^ Способи усунення порушення постави.

Витяжка і вольова напруга.
Виправлення порушення постави проводиться добре і повністю.Успіх вам гарантовано ,якщо виправлення постави проходить при вольовій напрузі,тобто,якщо стоячи перед дзеркалом,ви можете зусиллям м”язівтулуба заставити себе,наприклад,усувати різний рівень положення плечей(те саме при витяжці- висячи на перекладині або гімнастичній стінці).Якщо порушення постави при тому як ви висите не проходить повністю,переживати не слід-при систематичних заняттях корегуючою гімнастикою і в цьому випадку вдається,як правило,виправити ситуацію.

Займаючись усуненням порушення постави пам”ятайте,що потрібно не тільки багаторазовими витяжками і м”язовими зусиллями надати хребту і плечовому поясу правильне,симетричне положення,але привчити себе до дотримання цьго положення безсвідомо,чисто автоматично.У нашому житті-і в коледжі ,і вдома,на вулиці і у спілкуванні з людьми-кожен робить безкількісну множину рухів хребтом,цим звичайним амортизаторомдля головного мозку,всієї центральної нервової системи і внутрішніхорганів.

Здатність відчувати положення свого хребта по м”язово-суглобному відчуттю,виключно важлива як для зберігання правильної постпви,так і для усунення її порушень.
^ Корегуюча гімнастика.

Якщож сколіоз не проходить при вольовій напузі,а усувається лише при витяжці,вправ для вдосконалення м”язово-суглобної чуйності вже недостатньо.Тут потрібні спеціальні вправи корегуючої гімнастики,які проводять спеціалісти у відділах лікувальної фізкультури.Такі заняття слід співставляти з тренуванням м”язово-суглобних відчуттів ,при чому реєструючі в процесі вправ дані можуть служити одним із важливих показників ефективності корегуючої гімнастики.Присильному викривленні хребта,коли і витяжка не повністю виправляє поставу,необхідне спеціальне лікування,яке може включати і хірургічне вмішування.На цій стадії виправити поставу дуже важко,зробивши її досконалою і тому важливо не пропустити навіть найменших порушень постави,які на початкових стадіях легко усуваються.
^ Плавання і спортивна гімнастика.

Для усунення порушень постави також застосовують деякі види спорту.Насамперед, це плавання і спортивна гімнастика.

Плавання має особливе для боротьби з порушенням постави:перебування тіла у воді ”виклячає” силу притягання і вииконує невагомість,що веде до розслабленням”язів.Ось чому навіть порівняно міцно закріплені в тонусі м”язів спини і,ставші звичними порушення постави у студентів в умовах водяного середовища проходять менше.Добре впливають і симетричні рухи рук і ніг,які становлять основу всіх способів плавання.

Заняття спортивною гімнастикою ефективні в усуненні сколіозів так як мають багато корегуючих вправ.Основною із них вважається витяжка:кожний вис,розвантажуючи хребет,надає лікувальну дію,Особливо корисне поєднання витяжок із суворо симетричними нагрузками на плечевий пояс.Таке поєднання є в будь-якій вправі на перекладині,кольцах,брусах.

Чудовим способом боротьби із сколіозом є також заняття художньою гімнастикою,акробатикою,а також і майже всіма видами спорту.Слід утриматись тільки від занять важкою атлетикою,так як великі нагрузки на деформований хребет при слабкій м”язовій системі спини можуть збільшити розвиток порушень.Не слід також займатися такими видами спорту ,в яких виконуються асиметричні вправи (наприклад,кидання дисків,м”ячів).
^ Волейбол і баскетбол
Добре впливають на поставу волейбол і баскетбол.Частота асиметрій грудної клітки у спортсменів цих видів спорту у три рази менша,ніж у велосипедистів і конькобіжців,в чотири рази менша,ніж у борців і боксерів і в п”ять раз менша у порівнянні з лижниками.Хоча заняття тенісом,а також стрільбою з лука часто викликають асиметрію гудної клітки і плечевого поясу,у зв”язку з чим їх не можна широко використовувати і рекомендувати для виправлення порушення постави,все ж в окремих випадках – по заключенню спеціаліста з лікувальної фізкультури-ці види спорту можуть виявитися корисними.Призначення(або заборона) їхв водять,враховуючи в кожному конкретному випадку особливості порушення постави.
Використана література:
1.І.В.Муравов.Спорт и физическая красота человека.,Київ,”Радянська школа”,1981 Р.
2.Б.С.толкачев.Физкультурный заслон ОРЗ.,Москва,”Физкультура и спорт”,1988 р.
3.В.С.Ярмовецький.Физическое воспитание подростков с ослабленным здоровьем. Київ,”Здоров”я”,1987 р.


Скачать файл (80 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации