Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Шпаргалки - Информационные технологии - файл Копия Инфармацирнные системы.doc


Шпаргалки - Информационные технологии
скачать (392.1 kb.)

Доступные файлы (3):

ИС1.doc316kb.27.05.2009 03:27скачать
Копия Инфармацирнные системы.doc240kb.04.01.2009 20:03скачать
ответы Информац системы Аня прислала.doc571kb.27.05.2009 00:54скачать

Копия Инфармацирнные системы.doc

  1   2
1. Архітектура «багаторівневий клієнт-сервер». На рабочей станции установлены только программные средства, поддерживаю­щие интерфейс с БД. На сервере БД находятся БД под управлением СУБД, архитектура сети — «клиент-сервер». В архитектуре ИС выделен сервер прило­жений, на котором находятся программные средства общего пользования. Эти серверы выполняют всю содержательную обработку данных. В отличии от двухуровневой архитектуры, данная архитектура обеспе­чивает эффективное использование приложений общего пользования многими клиентами. Клиенты преобразуются в «тонких» клиентов, при этом снижаются требования к оборудованию рабочих станций. Если серверов приложений и БД в сети несколько, архитектура ИС становится многоуровневой клиент-серверной архитектурой. Наличие самостоятельных уровней в информационно-техно­логической архитектуре ИС дает возможность варьировать аппаратными и про­граммными средствами: выбирать операционные системы, СУБД, интерфейсы конечных пользователей, типы серверов и рабочих станций. При построении больших ИС актуальна проблема на основе интеграции неоднородных аппаратно-про­граммных платформ. Многоуровневая архитектура ИС обеспечивает изоляцию параллельно работающих процессов, в результате ошибки в работе одной про­граммы не влияют на работу других программ либо операционной системы. Ком­пьютерные сети могут включать отдельные, сегменты, для связи которых ис­пользуются стандартные протоколы. Для БД осуществляется администрирова­ние, регистрация каждого имевшего место доступа к базе данных и выполнен­ных изменений в специальном журнале БД. Как правило, для больших БД созда­ются страховые копии, осуществляется «зеркализация» дисков.
2. Архітектура «клієнт-сервер». Распределенная обработка дан­ных типа «двухуровневый клиент-сервер» предполагает, что на сер­вере находится БД под управлением СУБД в архитектуре «клиент-сервер». Все рабочие станции (клиенты) посылают запросы на данные к серверу, кото­рый осуществляет извлечение и предварительную обработку данных. Единицей обмена по сети является запрос и релевантная запросу выборка данных из БД. Существенно уменьшается трафик сети, снимаются ограничения на доступность данных БД различным приложениям. «Клиентская» часть приложений становится несколько облегченной, но в боль­ших ИС со сложной логикой обработки данных возникает проблема «толстого» клиента. Рабочая станция должна иметь достаточно высокие технические пара­метры для выполнения сложных приложений. Недостатком архитектуры явля­ется наличие очень высоких требований к техническому комплексу сервера БД, который становится центральным звеном всей ИС и определяет ее надежность.


Рабочая станция

Сервер БД



Приложение

3. Архитектура «файл-сервер» Архитектура файл-сервер не имеет сетевого разделения компонентов диалога РS и РL и использует компьютер для функций отображения, что облегчает построе­ние графического интерфейса. Файл-сервер только извлекает данные из файлов, так что дополнительные пользователи и приложения добавляют лишь незначи­тельную нагрузку на центральный процессор. Каждый новый клиент добавляет вычислительную мощность к сети. Объектами разработки в файл-сервером приложении являются компоненты приложения, определяющие логику диалога РL, а также логику обработки ВL и управления данными DL. Разработанное приложение реализуется либо в виде законченного загрузочного модуля, либо в виде специального кода для интер­претации. Однако такая архитектура имеет существенный недостаток: при выполнении не­которых запросов к базе данных клиенту могут передаваться большие объемы данных, загружая сеть и приводя к непредсказуемости времени реакции. Значи­тельный сетевой трафик особенно сильно сказывается при организации удален­ного доступа к базам данных на файл-сервере через низкоскоростные каналы связи. Одним из вариантов устранения данного недостатка является удаленное управление файл-серверным приложением в сети. При этом в локальной сети размещается сервер приложений, совмещенный с телекоммуникационным сер­вером (обычно называемым сервером доступа), в среде которого выполняются обычные файл-серверные приложения. Особенность состоит в том, что диалого­вый ввод-вывод поступает от удаленных клиентов через телекоммуникации. Приложения не должны быть слишком сложными, иначе велика вероятность перегрузки сервера.
^ 4. Види економічної інформації за рівнем управління (місцю виникнення). Класифікація економічної інформації за рівнем управління (місцю виникнення) містить у собі вхідну і вихідну інформацію. Вхідна інформація - це інформація, що надходить у фірму (структурний підрозділ) ззовні і використовується як первинна інформація для реалізації економічних і управлінських функцій і задач управління. Вихідна інформація - це інформація, що надходить з однієї системи управління в іншу. Та сама інформація може бути вхідною для одного структурного підрозділу як її споживача, так і вихідною - для підрозділу, що її виробляє. При цьому форма представлення економічної інформації може бути: алфавітно-цифрова (текстова) - у виді сукупностей алфавітних, цифрових і спеціальних символів і графічна - у виді графіків, схем, малюнків; а фізичним носієм інформації - папір, магнітний диск, зображення на екрані дисплея.
^ 5. Види економічної інформації за функціями управління. По функціях управління економічна інформація розділяється на: планово-облікову, нормативно-довідкову, звітно-статистичну інформацію. Планова (директивна) інформація містить у собі директивні значення планованих і контрольованих показників бізнес-планування на деякий період у майбутньому (п'ятирічка, рік, квартал, місяць, доба). Наприклад, випуск продукції в натуральному і вартісному вираженні, плановані попит на продукцію і прибуток від її реалізації і т.д. Облікова інформація відбиває фактичні значення запланованих показників за визначений період часу. На підставі цієї інформації може бути скоригована планова інформація, проведен аналіз діяльності організації, прийняті рішення по більш ефективному керуванню фірмою. У якості облікової інформації виступає інформація натурального (оперативного) урахування, бухгалтерського обліку, фінансового урахування. Наприклад, обліковою інформацією є: кількість деталей даного найменування, виготовлених робочим за зміну (оперативне урахування), заробітна плата робітника за виготовлення деталі (бухгалтерський облік), фактична собівартість виготовленого виробу (бухгалтерське і фінансове урахування). Нормативно-довідкова інформація містить різноманітні довідкові і нормативні дані, пов'язані з виробничими процесами і відношеннями. Це самий об'ємний і різноманітний вид інформації. Достатньо відзначити, що в загальному обсязі інформації, що циркулює на фірмі, нормативно-довідкова інформація складає 50-60%. Прикладами нормативно-довідкової інформації можуть служити: технологічні нормативи виготовлення деталей, вузлів, виробів в цілому; вартісні нормативи (розцінки, тарифи, ціни); довідкові дані по постачальниках і споживачах продукції і т.д. У фірмі кількість нормативів може досягати декількох мільйонів, а обсяг нормативно-довідкової інформації - сотень мегабайт. Звітно-статистична інформація відбиває результати фактичної діяльності фірми для вищих органів управління, органів державної статистики, податкової інспекції і т.д., наприклад, річний бухгалтерський звіт про діяльність фірми

.

7. Визначення електронного документообігу. Документооборот- это обработка и использование документа для целей управления. Согласно длительности жизненного цикла различают: 1. документы длительного срока использования; содержат нормативно-справочную или иную условно-постоянную информацию, сохраняющую свою актуальность для многократного решения задач; 2. документы короткого срока использования, содержат оперативную информацию, актуальную для однократного решения задач. В соответствии с содержанием операций обработки и схемой документооборота, документы по отношению к конкретной задаче делятся на первичные и производные, содержащие результаты ее обработки. В зависимости от функции управления, для которой используются документы, различают: нормативные, плановые, учетные, расчетные, аналитические и другие виды документов. По каждой функции управления или предметным областям существует набор форм документов, в том числе унифицированных. Унифицированные формы документов обеспечивают: 1. сокращение многообразия форм документов для функций управления; 2. использование минимально необходимого состава реквизитов в форме документа; 3. соблюдение порядка размещения и форматов значений реквизитов в форме документа.
8. Визначення інформації, Вимоги до інформації. Інформація-структурована сукупність даних у вигляді наборів,повідомлень,документів, що представляє собою деякі факти або поняття. Інформація в побутовому значенні-це все те, що доповнює відомі, сталі факти. Існуютьь 3 рівні інформації: интаксичний, семантичний та прагматичний. Вимоги до інформації: Повнота інформації, точність, достовірність, своєчасність, актуальність(ступінь відповідності відображення реального стану системи та обєктів управління).
9. Визначення інформаційнних технологій, інф.систем.базові компоненти інформаційних систем. Інформаційні технології - сукупність методів і засобів створення та використання інформаційних ресурсів на базі обчислювальної та комунікаційної техніки і широкого застосування математичних методів. Інф.система - сукупність технічних, програмних, інформаційних і людських ресурсів, використовуваних для обробки інформації і видачі результатів користувачу. В склад базових компонентів інформаційних систем входить: інформація, інформаційні технології: технічне забезпечення та програмне, організаційна структура (методи управління), функціональні компоненти (моделі прийняття рішень).

11. Електронна комерція. Визначення, характеристика видів бізнесу в Інтернет. Електронна комерція – це будь-яка форма ведення бізнесу, в якій взаємодія між сторонами відбувається за допомогою електронних засобів. Придбання товарів та послуг в системі електронної комерції відбувається наступним чином: підприємство встановлює постійно працюючий комп’ютер – сервер з виходом до Інтернету і спеціальне програмне забезпечення. На екрані комп’ютера потенційний клієнт бачить рекламне оголошення з декількома варіантами вибору. Вибір одного з них веде до сторінки з іншою інформацією на екрані і так далі. Електронний магазин – це об’єднання двох складових: комп’ютерних даних та електронного розташування цих даних з метою ведення бізнесу в мережі Інтернету. Електронний магазин буде працювати незалежно ні від чого, пропонуючи свої послуги стільки часу, скільки запланує продавець, не обмежуючи відвідувачів часом перегляду. Інструменти, якими організація може користуватись для реалізації можливостей електронної торгівлі, можна умовно поділити на 4 групи: бізнес-програми, власне Internet-магазин, шлюз до системи електронного обміну даними, сервер платежів. Існують три класи суб’єктів електронної комерції: фінансові інститути, бізнес-організації, клієнт. Фінансові інститути – фінансово-кредитні установи, де суб’єкти електронної комерції мають рахунки, по яким відбувається реальний рух грошових коштів. Бізнес-організації – будь-які організації, що взаємодіють через Internet( це організації які або продають, або купують товари або послуги через Internet, здійснюючи торгові операції. Коли кінцевий покупець-клієнт купує будь-що для себе, то такий сектор ринку називається роздрібним сектором електронної комерції.
12.Жизненный цикл ИС. Жизненный цикл ИС включает этапы: 1. Анализ системы и объекта управления. На этом этапе выполняется обследование и изучение системы управления. Анализируется существующая организационная структура управления, применяемая технология производства, система документооборота, связи с внешними организациями и системами. Создается модель системы и объекта управления, которая предназначена для выявления и анализа недостатков существующей системы управления. Моделируется деятельность организации, проводится бизнес-инжиниринг важнейшей функций управления. 2. Проектирование ИС. Этап связан с разработкой концепций ИС, созданием организационной и функциональной структуры управления, разработкой архитектуры ИС. На этом этапе проектируется структура БД, выполняется конфигурирование вычислительной сети ИС. Для приложения определяются требования к информационным технологиям, разрабатываются алгоритмы обработки данных, осуществляется выбор программных средств базового и прикладного назначения ИС. 3.Реализация ИС. Этап реализации обеспечивает программную и техническую реализацию проектных решений по ИС. Создание БД, проектирование форм документов, заполнение классификаторов и кодификаторов технико-экономической информации, программная реализация информационных технологий приложений, создание проектной документации по ИС. Для пользователей ИС разрабатывается эксплуатационная документация. 4. Внедрение ИС. Внедрение ИС занимает, как правило, длительное время, от нескольких месяцев до нескольких лет. Осуществляется первоначальная загрузка нормативно-справочной информации, ввод в схему документооборота новых форм документов, обучение пользователей. Внедрение ИС разбивается на опытную и промышленную стадии эксплуатации ИС, которая начинается после приемки ИС. 4. Сопровождение и развитие ИС. Этот этап является наиболее длительным в жизненном цикле ИС. Осуществляется регистрация ошибок, проводится экспертиза проектных решений, формулируются требования к модификации ИС в связи с изменениями объекта и функций управления, появлением новых информационных технологий. Модели жизненного цикла ИС: - каскадная: последовательное выполнение всех этапов проектирования и реализации ИС, полная определенность требований к компонентам; - спиральная: особый акцент делается на начальных этапах ЖЦ ИС: анализе и проектировании. На основании полученных разработок уточняются требования к ИС, выполняется корректировка спецификаций ИС, создается новая версия. Если результаты удовлетворительные, выполняется переход на следующий этап с параллельным завершением работ предыдущих этапов.
13. Засоби зберігання даних. Вимоги до засобів зберігання даних. Хранение информации — процесс такой же древний, как и существование человеческой цивилизации. Он имеет огромное значение для обеспечения поступательного развития человеческого общества (да и любой системы), многократного использования информации, передачи накапливаемого знания последующим поколениям. Компьютер и средства телекоммуникации предназначены для компактного хранения информации с возможностью быстрого доступа к ней. Информация, предназначенная для хранения и передачи, как правило, представлена в форме документа.Под документом понимается информация на любом материальном носителе (глиняные дощечки, бумага, киноплёнка, магнитная лента, компакт-диск и т. д.), предназначенная для распространения в пространстве и времени. Ключевой задачей файлового сервера является хранение больших объемов информации. Эффективность и возможности системы хранения данных сервера определяются совокупностью и согласованностью аппаратных средств хранения данных и возможностями операционной системы. К аппаратным средствам системы хранения данных относятся собственно накопители с носителями информации и контроллеры их интерфейсов. Фиксированный диск - винчестер, не предполагающий оперативной смены. Накопители со сменными носителями - CD-ROM, стримеры, магнитооптические устройства и тому подобные. Данные на сервере хранятся в виде файлов, для которых характерен большой разброс частоты использования, размеров и требований по ограничениям на время ожидания доступа. Накопители на жестких магнитных дисках являются основными устройствами оперативного хранения информации. Для современных одиночных накопителей характерны объемы от сотен мегабайт до нескольких гигабайт. Относительно корпуса сервера различают внутренние и внешние накопители. Внутренние накопители существенно дешевле, но их максимальное количество ограничивается числом свободных отсеков корпуса, мощностью и количеством соответствующих разъемов блока питания сервера. Установка и замена обычных внутренних накопителей требует выключения сервера, что в некоторых случаях недопустимо. Устройства считывания компакт-дисков CD-ROM расширяют возможности системы хранения данных NetWare. NetWare позволяет монтировать компакт-диск как сетевой том, доступный пользователям для чтения. Объем тома может достигать 682 Мбайт. Устройства CD-ROM выпускаются с различными интерфейсами, как специфическими, так и общего применения. Устройства хранения данных на магнитной ленте - стримеры - являются распространенными средствами архивации данных. Они относятся к категории устройств хранения Off-Line, для них характерно очень большое время доступа, обусловленное последовательным методом доступа, средняя скорость обмена и большая емкость носителя - от сотен мегабайт до нескольких гигабайт. Носителем информации обычно являются картриджи с лентой шириной 1/4 дюйма (6.25 мм). Стримеры могут иметь специфические интерфейсы, требующие специальных адаптеров; некоторые дешевые модели подключаются к стандартному контроллеру накопителей на гибких дисках вместе с дисководами; существуют устройства, подключаемые к параллельному порту. Использование стримеров с другими интерфейсами может оказаться невозможным из-за отсутствия соответствующих драйверов. Магнитооптические устройства - MOD - используют лазерный луч для записи информации на сменный магнитный носитель, весьма устойчивый к воздействию внешних магнитных полей и некритичный к температуре и влажности. Емкость одного носителя составляет от сотен мегабайт до нескольких гигабайт. Устройства обеспечивают скорость считывания и время доступа, приближающиеся к параметрам винчестера, но существенно более длительный процесс записи.
14. Засоби збирання й реєстрації інформації(І). Сбор И. – это процесс целенаправленного извлечения и анализа И. о предметной области, в роли к-ой может выступать тот или иной процесс, объект и т.д. Цель сбора - обеспечение готовности И. к дальнейшему продвижению в информационном процессе. Поскольку эта фаза начинает цикл обращения И., она очень важна, от качества ее исполнения во многом зависит качество И., к-ая будет использоваться потребителем при решении целевых задач информационной технологии. Поиск И. — один из важных информационных процессов. От того, как он организован, во многом зависит своевременность и качество принимаемых решений. В широком плане поиск является основой познавательной Д. человека во всех ее проявлениях: в удовлетворении любопытства, путешествиях, научной работе, чтении и т. п. В более узком смысле поиск означает систематические процедуры в организованных хранилищах И.: библиотеках, справочниках, картотеках, электронных каталогах, базах данных. Используйте разнообразные методы поиска И., это поможет вам собрать более полную И. и повысит вероятность принятия вами правильного решения. Собранная И. в обязательном порядке регистрируется, или фиксируется, на каком-либо материальном носителе. Это может быть бумага, машинный носитель (например, магнитный диск) и т.д. Только после регистрации И. образуется сигнал. Для регистрации на бумажном носителе в современной информатике используются ср-ва, к-ые относятся к офисной технике, или оргтехнике: пишущие машинки (механические; электрические; электронные, имеющие вн. и внеш. память и могущие подключаться к компьютеру и иметь монитор); организационные автоматы. Это агрегированные комплексы электромеханических и электронных устройств, предназначенных для автоматизации процесса составления, редактирования и изготовления табличных и текстовых док-тов. По функциональным возможностям превосходят электронные пишущие машинки. Промежуточным звеном регистрации И. при создании бумажного сигнала служит диктофонная техника. Используются следующие виды бумажных носителей: носители, содержащие открытый текст, т.е. текст, иллюстрации и т.п. произвольного вида; стилизованные, ориентированные на использование информации автоматом, например, индекс на почтовом конверте. В результате регистрации на машинном носителе формируется некоторый машинный код (говорят еще об электронном носителе), который может выполнять дополнительные функции эффективного, криптографического или помехозащитного характера. При этом используется, как правило, клавиатура компьютера.
^ 16. Засоби обробки даних. Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є: 1. збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення; 2. формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми; 3. фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень; 4. сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання; 5. архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі; 7. захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних; 8. транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом; 9. перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або зміна типу носія. Засоби обробки інформації –  комп’ютерні системи та спеціалізовані АСУ.
^ 17. Засоби складання, розмноження і зберігання інформації. 1. Засоби виготовлення документів (складання інформації) - друкарські машинки, засоби комп’ютеризованого набору, диктофони тощо; 2. Засоби копіювання та розмноження документів (інформації) - копіювальна техніка, мікрофільмування, комп’ютерні засоби обробки та зберігання інформації. 3.Засоби зберігання, групування і пошуку документів - стелажі, папки, каталоги, комп’ютерні системи –масиви, бази даних.

^ 19. Каскадна модель життєвого циклу інформаційних систем. Відомі наступні моделі життєвого циклу: каскадна, поетапна і спіральна. Каскадна модель припускає перехід на наступний етап тільки після повного завершення робіт на попередньому етапі. Каскадна модель виділяє такі основні етапи життєвого циклу програм: 1.Аналіз проблеми, постановка задачі і специфікація вимог до майбутньої програми. Як правило, цей етап повинен передбачати взаємодію між виконавцем та замовником. Результатом повинно бути технічне замовлення, сформульоване в письмовому вигляді. 2.Проектування. Повинен бути вибраний метод вирішення задачі та спроектований відповідний алгоритм. 3.Кодування, яке полягає в написанні тексту програми відповідно до розробленого алгоритму. 4.Відлагодження, яке полягає у виявлення та виправленні помилок. 5.Тестування, що передбачає перевірку правильності програми на тестових прикладах - спеціально підібраних наборів вхідних даних. Для цих наборів даних повинні бути відомими правильні відповіді. Якщо відповіді програми на всіх тестових прикладах співпадають з очікуваними, програма вважається правильною. Тестування повинно бути якомога більш повним, і правильний підбір тестових прикладів часто є дуже непростою задачею. Повинні бути перевірені всі типи вхідних даних і всі можливі варіанти виконання програми. Повинен бути проведений тест в нормальних умовах (дані, характерні для реальних умов функціонування), тест в екстремальних умовах (перевірка функціонування програми в крайніх випадках, коли вхідні дані перебувають на межі припустимого діапазону) і тест за виняткових обставин (коли вхідні дані виходять за рамки припустимого діапазону). 6.Впровадження і експлуатація. 7.Модифікація програми у випадку необхідності. Необхідність модифікації програми може бути пов'язана, наприклад, зі зміною умов її функціонування або з посиленням вимог до неї. 8. Зняття з експлуатації. Обмеженість каскадної моделі. Каскадна модель життєвого циклу програми є задовільною у випадку, якщо з самого початку вдається визначити чіткі вимоги і розробити повноцінний проект. Але так буває далеко не завжди. Часто замовник сам не до кінця уявляє, що йому потрібно, і може уточнити вимоги лише після певного досвіду використання програми. Особливо це стосується великих, в тому числі наукомістких проектів. Часто замовника в класичному розумінні цього слова взагалі немає. Програмний продукт може бути призначений для масового ринку та конкурувати з іншими аналогічними продуктами. Тоді його переваги та недоліки проявляються лише в процесі реальної експлуатації. Ці та інші обставини призводять до того, що переважна частина помилок робиться на ранніх етапах - аналіз задачі, розробка вимог, проектування. Виправити ж ці помилки тоді, коли вони уже втілені в програмному продукті, дуже важко.
^ 20. Класифікація інформаційних систем. Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних завдань і рядом інших ознак. Загальноприйнятої класифікації ІС у даний час не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками.1.За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів. Державні ІС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів у них складають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть облік результатів та регулюють діяльність окремих ланцюгів народного господарства, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання і т. ін. Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Сюди належать ІС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам. Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві, ІС діють у промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транспорті і т. ін. У них розв'язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві ІС відрізняються сферами застосування — промислова, наукова. Інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУВ) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язування завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. Інформаційні системи управління технологічними процесами (ІСУТП) керують станом технологічних процесів (робота верстата, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управління — для ІСУТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших ІСУ — це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для ІСУТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших ІСУ — документи. 2.За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС. Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв'язування завдань пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах відсутня. В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій. Інформаційно-керівні системи являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола завдань управління. До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні ІС). СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається. Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складаних творчих завдань. Розрізняють три види інтелектуальних АС: 1.інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи типу «запитання — відповідь»), які в процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до природних;2.розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим користувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі прикладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням складаних методів і відповідних прикладних програм;3.експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, у яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних моделей утруднене або неможливе. В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних комп'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).3.За ступенем централізації обробки інформації — централізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колективного використання.4.За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єднання — галузь і т. ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.

^ 21. Классификация информационных систем по способу организации. Организационные системы, в которых переработка информации происходит с помощью средств вычислительной техники, называют информационными системами управления. Классификация информационных систем по способу организации: 1) на основе архитектуры «файл-сервер» - ИС с распределенной обработкой данных типа «файл-сервер» использует компьютерные сети локального типа. Компьютеры в сети делятся на рабочие станции и серверы. На рабочей станции установлены программные средства пользовательского интерфейса, программные средства приложений, выполняющие содержательную обработку данных. На файловом сервере находится БД. Достоинство архитектуры «файл-сервер» — обеспечение высокого уровня защиты данных от несанкционированного доступа. Недостатки архитектуры «файл-сервер»: обмен на уровне файлов, доступ к которым в режиме корректировки блокируется для других пользователей; перегрузка трафика сети; высокие требования к техническому оснащению рабочих станций, на которых выполняется содержательная обработка данных.


Рабочая станция

Файловый сервер







Приложение

2) на основе архитектуры «клиент-сервер» - предполагает, что на сервере находится БД под управлением СУБД в архитектуре «клиент—сервер». Все рабочие станции (клиенты) посылают запросы на данные к серверу, который осуществляет извлечение и предварительную обработку данных. Единицей обмена по сети является запрос. Существенно уменьшается трафик сети, снимаются ограничения на доступность данных БД различным приложениям. Рабочая станция должна иметь достаточно высокие технические параметры для выполнения сложных приложений. Недостатком архитектуры является наличие очень высоких требований к техническому комплексу сервера БД, который становится центральным звеном всей ИС и определяет ее надежность.


Рабочая станция

Сервер БД







Приложение

3) на основе многоуровневой архитектуры - на рабочей станции установлены только программные средства, поддерживающие интерфейс с БД. На сервере БД находятся БД под управлением СУБД, архитектура сети — «клиент—сервер». В архитектуре ИС выделен сервер приложений, на котором находятся программные средства общего пользования. Эти серверы выполняют всю содержательную обработку данных. В отличие от двухуровневой архитектуры, данная архитектура обеспечивает эффективное использование приложений общего пользования многими клиентами. Многоуровневая архитектура ИС обеспечивает изоляцию параллельно работающих процессов, в результате ошибки в работе одной программы не влияют на работу других программ либо операционной системы.



4) на основе технологии Интернет и Интранет – Интернет – глобальная система соединенных компьютерных сетей, составляющими которой являются электронная почта и всемирная паутина. Главным принципом использования Интернета является открытость, что дает возможность заменять программное и аппаратное обеспечение без существенных изменений в вычислительной системе, а также позволяет использование широкого диапазона технических средств с разной вычислительной мощностью. Интранет – закрытые корпоративные сети, основаны на стандартах и принципах, которые используются в сети Интернет. Предприятие может соединить свою внутреннюю сеть Интранет с Интернет, после чего отдаленные пользователи получат возможность доступа к внутренней сети через Интернет. Средства Интранет можно использовать также при построении сетевых бухгалтерских программных систем. Особенно эффективны сети Интранет для больших ТНК. Главное задание сетей Интранет – организация удобного и простого доступа к корпоративной информации, поэтому на первый план выходит удачная структура Интранет и правильный подбор прикладного программного обеспечения. Другой проблемой, унаследованной от Интернет, является поиск информации, что решается с помощью поисковых машин.


^ 22. Комп’ютерні мережі в фінансово-економічній діяльності. Підприємство може використовувати декілька видів електронних мереж. За принципами побудови комп’ютерні мережі поділяються на локальні регіональні та глобальні. Локальними обчислювальними мережами(ЛОМ)- мережі які об’єднують комп’ютери розташовані недалеко один від одного сполучені в мережу за допомогою високошвідкисних адаптерів (високошвидкісних цифрових ліній зв’язку зі швидкістю передачі даних 10-1000 Мбіт/ с).ЛОМ – це технічна база для розподіленої обробки даних. Регіональні (територіальні) мережі організовуються на регіональному або державному рівні й призначені для надання в режимі реального часу інформаційно-обчислювальних ресурсів абонентам значно віддаленими один від одного. Якщо потрібно об’єднати комп’ютери або локальні мережі, розташовані на значній відстані один від одного, то для поєднання використовують модеми і далекі низькошвидкісні аналогові лінії зв’язки. Такі мережі прийнято називати глобальними. Глобальні мережі важливі для багатьох підприємств, оскільки вони допомагають подолати роздробленість багатьох офісів. З’єднавши всі офіси глобальною мережою, підприємство значно зменшує ризик повторного виникнення помилок, що відбулись в одній філії , або в інших частинах. За технологією обробки фінансово-бухгалтерської інформації розрізняють одно - , двох - і багаторівневі обчислювальні мережі. Однорівнева обробка передбачає створення безпосередньо в бухгалтерії ЛОМ зіркової топології (інформація між 2 периферійними робочими місцями проходить через головну машину обчислювальної мережі) , охоплює всі ділянки обліку. При дворівневій обробці доцільне проектування ЛОМ з шинно-зірковою топологією. Шинна топологія (передача інформації виконується у формі комунікаційного шляху, до якого вони повинні бути підключені) Характеризується наявністю 2 сегментів , що відображають відповідно матеріальну і фінансову складові бухгалтерського обліку. Чотирьохрівнева (і N-рівнева) передбачає подальшу деталізацію б/о. Проектування з цього рівня є доцільним для великих і середніх п/п. Робота в мережах найчастіше оформлюється у вигляді електронної пошти (e-mail).Вона є одним з найпопулярніших видів спілкування на багатьох п/п. Використання електронної пошти нагадує розповсюдження внутрішньо офісних повідомлень, але її набагато легше читати і обробляти. Її переваги: швидке надходження, легке управління листами в електронних сховищах, інтелектуальна допомога з відповідями, групові листи – можливість написати листа 1 раз, а потім надіслати його багатьом. Найпоширенішою мережою для зовнішнього зв’язку у планетарному масштабі є Internet. Internet – глобальна система з’єднаних комп’ютерних мереж, складовими якої є електронна пошта та всесвітня павутина WWW. Головним принципом використання Internet є відкритість, що надає можливість замінювати програмне і апаратне забезпечення без суттєвих змін в обчислювальній системі, а також дозволяє використання широкого діапазон технічних засобів з різною обчислювальною потужністю. Глобальна мережа Internet використовувалась передусім для обміну електронною поштою. Решта можливостей були засновані на електронній пошті. Останніми роками з’явилась і набула розповсюдження нова служба Internet – всесвітня павутина ( World Wide Web). WWW являє всесвітню розподілену базу гіпертекстових документів. На кожному комп’ютері, що має постійне підключення до Internet, можна розмістити документи , які планується зробити загальнодоступними. Тоді цей комп’ютер стає Web- сервером. Для перегляду змісту серверів користувач повинен мати спеціальну програму – Web – браузер.Intranet – закриті корпоративні мережі, засновані на стандартах і технологіях, що застосовуються в мережі Internet. П/п без особливих витрат може з’єднати свою внутрішню мережу Intranet з Internet, після чого віддалені користувачі отримають можливість доступу до внутрішньої мережі через Internet. П/п може обмежувати доступ користувачів до документів , а іншу частину робити доступною тільки для певного кола користувачів. Великі перспективи має використання Intranet-технологій в організації обліку. Засоби Intranet можна використовувати при побудові мережених бухгалтерських програмних систем. Особливо ефективними є мережі Intranet для великих транснаціональних корпорацій: вони надають можливість створити єдину інформаційну систему для співробітників по всьому світу, доступ до якої здійснюється простими засобами ( а саме Web – браузерами ), і управління якою легко централізувати. Використання Internet та Intranet дозволяє централізувати облік незалежно від розташування підрозділів п/п. Мережу Intranet дуже просто побудувати і просто припуститися помилок, тому основною проблемою таких мереж є проблема правильної організації. Головне завдання мереж Intranet – організація зручного та простого до корпоративної інформації, і тому на перший план виходить вдала структура Intranet та правильний підбір прикладного програмного забезпечення. Іншою проблемою Intranet, успадкованою від Internet, є пошук інформації. Якщо в мережі опубліковано багато документів , особливо якщо вони знаходяться на кількох серверах , що обслуговують різні групи розробників, оперативно знайти потрібний документ досить важко. Вирішенням цієї проблеми може стати створення пошукових машин ( search engines). Схожих на такі, що використовуються в Internet. До економічних програм відносять: 1. програми автоматизації управлінської діяльності – програми-організатори робочого часу менеджера, програми для планування впровадження нової продукції, оцінки інвестиційних проектів. 2. програми для маркетингових досліджень – призначені для дослідження попиту та пропозиції, вивчення поведінки покупців та каналів розповсюдження товарів. 3. програми автоматизації бухгалтерського обліку – програми, що дозволяють вести б/о за допомогою комп’ютерів.
^ 23. Комплекс задач моделей стратегического планирования. Под моделью стратегического планирования понимают описание и взаимодействие функциональных областей деятельности предприятия (производство, торговля, финансы, учет), выраженного языком математических уравнений для формирования различных отчетов. Компоненты модели стратегического планирования. 1.Перспективное планирование: 1)модель производственных функций; 2)имитационная бизнес-модель. Результатом их обработки является стратегический план. 2.Текущее планирование: 1)модели производственного баланса; 2)модели оптимизации производства; 3)финансовые модели (модели финансовой отчетности). Результатом их обработки является бизнес-план. 3.Экономико-математические модели производственных процессов: 1)модели календарного планирования; 2)модели управления запасами; 3)модели массового обслуживания; 4)сеточные модели. Результатом их обработки является решение оперативных потребностей производственных подразделений. 4.Учетные модели производственных процессов: 1)модель документирования; 2)модель счетов; 3)модели оценки и калькулирования; 4)модели хозяйственных операций, результатом их обработки является решение оперативных потребностей производственных подразделений; 5)комплекс учетных моделей по участкам учета: - необоротные активы; - труд; - запасы; - финансы. Финансовая модель показывает комплексный характер финансово-хозяйственной ситуации в виде упрощенных математических уравнений. Финансовая модель – основной инструмент для планирования и составления бюджета. Примеры: модель сметы, модель анализа затрат, модель учета объема производства и прибыли. Цели финансовой модели: - получение максимальной прибыли; - анализ риска. Необходимость использования информационных технологий вызвана:- сложностью расчетов; - большой объем информации; - жесткие требования к срокам получения результатов.
25. Комплекс засобів передавання інформації. Комп'ютерна мережа являє собою сукупність комп'ютерів, об'єд­наних засобами передачі даних. Найважливішими характеристиками мережі є: швидкодія, пропус­кна здатність, вірогідність, надійність. Наприклад, сучасні широкополосні канали забезпечують швид­кість передачі даних 1 Гбіт/с і більше. Вірогідність переданої інформа­ції повинна бути не більш 10-6 – 10-7 помилок на один знак. Сучасні мережі можна класифікувати по різних ознаках: по далекості комп'ютерів - локальні, регіональні, глобальні; по топології - статичні, у яких структура взаємозв'язків фіксова­на; динамічні, у яких конфігурація взаємозв'язків може бути опе­ративно змінена програмними засобами; призначенню - мережі загального призначення і корпоративні; принципам керування - централізовані й децентралізовані; видам середовища передачі і т.д. Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ) - мережа передачі да­них, що зв'язує ряд комп'ютерів, що знаходиться на обмеженій площі (максимум 10 км у кабельних мережах і до 20 км із радіозв'язком). Ко­ристувачі можуть працювати в автономному режимі, розділяти ресурси комп'ютера й інформацію, можуть спільно працювати над проектами і задачами, що вимагають тісної координації й взаємодії. Комп'ютери, що входять у ЛКМ, поділяються на два типи: робочі станції, призначені для користувачів, і файлові сервери, що, як прави­ло, не доступні для звичайних користувачів. Файлові сервери - це швидкодіючі комп'ютери, що оснащують­ся швидкодіючими високонадійними накопичувачами великої ємності, наприклад, знімними пакетами дисків. Сервери повинні бути високо­якісними і високонадійними машинами, тому що при обслуговуванні комп'ютерної мережі вони багаторазово виконують роботу звичайної робочої станції. Кожна робоча станція й файл-сервер містять карти мережних адаптерів, що за допомогою мережних кабелів з'єднуються між собою. Робоча станція відправляє запит через мережний адаптер до файлового сервера й одержує відповідь через мережний адаптер, коли файловий сервер готовий передати чергову порцію файлу. У випадку, коли робоча станція збирається надіслати запит на файловий сервер, адаптер чекає перерви в потоці даних (трафіку) мережі і виставляє своє повідомлення у вікно, що утворилося. Адаптер також автоматично про­водить перевірку того, що повідомлення було передано без помилок і якщо це не так, то передача повторюється. З'єднання комп'ютерів у мережі здійснюється за допомогою кабелів. Використовуються також безпровідні канали передачі даних між комп'ютерами, що використовують радіохвилі. Крім апаратних засобів ЛКМ необхідна мережна операційна сис­тема. Прикладами ОС однорангових ЛКМ є Windows for Workgroups Microsoft Corporation, LANtastic фірми Artisoft, WEB фірми WebCorp, NetWare Lite and Personal NetWare фірми Novell. Глобальні мережі поєднують окремі локальні мережі. Уся робота в глобальних мережах будується на базі трьох основних компонентів: 1)технічній основі; 2)використанні протоколів; 3)використанні мережних додатків. Технічною основою, що з'єднує всю розмаїтість комп'ютерів у єдину мережу, є лінії зв'язку, від яких залежить швидкість і якість пере­дачі інформації у мережі, вартість підключення до мережі (через вар­тість установки (оренди) і експлуатації ліній зв'язку). Робота по з'єднанню двох ЛКМ буде простішеглкщо вони мають однакові топології й однакові мережні операційні системи, задоволь­няють широко розповсюдженим стандартам і протоколам. Для з'єд­нання різних ЛКМ можуть знадобитися мости, шлюзи, звичайні й гіб­ридні маршрутизатори. Мости призначені для з'єднання мережних сегментів (окремих ЛКМ), що мають різні фізичні середовища, наприклад, для з'єднання сегмента з оптоволоконним кабелем і сегмента з коаксіальним кабелем. Мости аналізують, фільтрують, направляють повідомлення, праг­нучи понизити трафік (потік даних) сегмента, до якого вони підключе­ні. Цим пояснюється їхня важлива роль в об'єднанні мереж. Маршрутизатори не мають таку здатність до аналізу повідом­лень, як мости, але зате можуть приймати рішення про вибір оптималь­ного шляху для даних між двома мережними сегментами. Для роботи маршрутизаторів потрібен той самий протокол у всіх сегментах, із яки­ми він зв'язаний. Необхідність у мере­жних шлюзах виникає при об'єднанні систем, що мають різну архітек­туру. У цих випадках потрібно переводити увесь потік даних, що про­ходять між двома системами. Прикладами глобальних мереж є: Internet, європейська мережа Eunet, частиною якої є мережа RelCom, CompuServe, BITNET, Uunet і т.д. За Internet ніхто централізовано не платить. Представники мереж збираються разом і вирішують, як їм з'єднуватися й утримувати ці вза-
ємозв'язки. Користувач платить за підключення до деякої мережі, яка у свою чергу платить власникові більш високого масштабу. Приєднані до мережі комп'ютери одержали назву хостів мережі. Такий хост може бути частиною вашої власної ЛКМ або належати ко­мерційному постачальнику послуг доступу до мережі (провайдеру). З'єднання ЛКМ із Internet здійснюється за допомогою мостів, маршру-тизаторів або шлюзів через виділені волоконооптичні, супутникові або телефонні лінії. Швидкість передачі даних залежить від застосовуваних ліній зв'язку і коливається в діапазоні від 28,8 Кбіт/с (модем на звичай­них телефонних лініях - ледве менш 2-х заповнених екранів) до 45 Мбіт/с (більш 2800 повних екранів) і більш. Швидкість передачі по оптоволоконих лініях опорних магістралей Інтернету досягає одного гигабіта в секунду.


26. Комплекс учетных моделей. Учетные модели производственных процессов, как компоненты модели стратегического планирования представляют собой следующее: 1. модель документирования; 2. модель счетов; 3. модели оценки и калькулирования; 4. модель хозяйственных операций. Комплекс учетных моделей по участкам учета: 1. Необоротные активы; 2. Труд; 3. Запасы; 4. Капитал (финансы). Финансовая модель – показывает комплексный характер финансово-хозяйственной ситуации в виде упрощенных математических уравнений. Финансовая модель – это основной инструмент для планирования и составления бюджета. Примеры финансовых моделей: 1.модель сметы; 2.модель анализа величины затрат; 4. модель учета объемов производства и прибыли. Финансовая модель обеспечивает достижение следующих целей: - максимизации прибыли; - анализ риска. Необходимость использования информационных технологий для работы с финансовыми моделями вызвана: - сложностью расчетов; - большим объемом обрабатываемой информации; - жесткие требования к срокам получения результата.
28. Моделирование в экономике. Понятие модели, моделирование.

Модель – это природный или искусственный , материальный или идеальный заменитель объекта, который имеет общие свойства с исследуемым объектом. Модели делятся на 2 класса: - математические (аналитический); - имитационные. Модели в бухгалтерском учете классифицируют следующим образом:1. экономико-организационная – отображает методологические основы ведения учета и тесно связана с учетной политикой предприятия; 2. экономико-математическая – построена на использовании методов целочисленного программирования; 3. учетно-экономическая – строиться на принципах двойной записи, при этом отображается экономическая сущность объектов и их процессов; 4. функциональная – отображает функциональные особенности объекта или процесса; 5. структурная – основана на структурном подобии объекта и позволяет очень точно описывать поведение объекта или процесса. Уровни информационных моделей: - предметная область (сбор информации, часть реального мира, который исследуется или используется);- концептуальная модель (обеспечивает интегрированное представление о предметной области; имеет слабо формализованый характер); - логическая модель (формируется из концептуальной путем выделения какой-либо конкретной части ее дальнейшей детализации и формализации); - математическая модель (логическая модель выраженная языком формул); - алгоритмическая модель (определяет последовательность действий, которые обеспечивают цели управления); - компьютерная программа (модель выраженная языком программирования.
^ 29. Моделювання в управлінні підприємством. Моделирование — это создание модели, т. е. образа объекта, заменяющего его, для получения информации об этом объекте путем проведения экспериментов с его моделью . К моделям выдвигается ряд обязательных требований. Во-первых, модель должна быть адекватной объекту, т. е. как можно более полно соответствовать ему с точки зрения выбранных для изучения свойств. Во-вторых, модель должна быть полной. Это означает, что она должна давать возможность с помощью соответствующих способов и методов изучения модели исследовать и сам объект, т. е. получить некоторые утверждения относительно его свойств, принципов работы, поведения в заданных условиях. Модели управления п\п можно делить на следующие виды: 1) Функциональные модели - выражают прямые зависимости между эндогенными и экзогенными переменными. 2) Модели, выраженные с помощью систем уравнений относительно эндогенных величин. Выражают балансовые соотношения между различными экономическими показателями (например, модель межотраслевого баланса). 3) Модели оптимизационного типа. Основная часть модели - система уравнений относительно эндогенных переменных. Но цель - найти оптимальное решение для некоторого экономического показателя (например, найти такие величины ставок налогов, чтобы обеспечить максимальный приток средств в бюджет за заданный промежуток времени). 4) Имитационные модели - весьма точное отображение экономического явления. Имитационная модель позволяет отвечать на вопрос: «Что будет, если…». Имитационная система - это совокупность моделей, имитирующих протекание изучаемого процесса, объединенная со специальной системой вспомогательных программ и информационной базой, позволяющих достаточно просто и оперативно реализовать вариантные расчеты. Сам процесс моделирования может быть представлен в виде цикла, в котором можно выделить пять этапов : 1. Постановка проблемы и ее анализ — выделяются важные черты. и свойства объекта, исследуются взаимосвязи элементов в структуре объекта, формулируются гипотезы, объясняется поведение и развитие объекта. 2. Построение модели — выбирается тип модели, оценивается возможность его применения для решения поставленных задач, уточняется перечень отображаемых параметров моделируемого объекта и связи между ними. Для сложных объектов определяется возможность построения нескольких моделей, отражающих различные аспекты функционирования объекта. 3. Подготовка исходной информации — осуществляется сбор данных об объекте (на основании изучения модели). Затем происходит их обработка с помощью методов теории вероятности, математической статистики и экспертных процедур.4. Проведение расчетов и анализ результатов эксперимента — производится оценка достоверности результатов.5. Применение результатов на практике — работа с моделируемым объектом с учетом его предполагаемых свойств, полученных при изучении моделей. При этом полагается, что эти свойства с достаточным уровнем вероятности действительно присущи данному объекту. Последнее положение должно основываться на результатах предыдущего этапа. Если полученные на пятом этапе результаты недостаточны, изменился сам объект или его окружающая среда, то происходит возврат к первому этапу и новое прохождение цикла моделирования.

^ 30. Основний носій інформації в інформаційній системі. Структура документу. Основной носитель информации – документ, который состоит из: 1) заголовка – постоянные реквизиты; 2) содержательная часть – текст, таблица, анкета; 2) оформляющая часть. Жизненный цикл документа – интервал времени от момента создания до момента попадания в архив (уничтожение). Документооборот – движение документа в пределах жизненного цикла. По экономическому содержанию различают документы: - длительного срока пользования – нормативно-справочная литература; - короткого срока пользования – оперативные, для решения одной задачи. По функциям управления: - нормативные; - плановые; - аналитические; - учётные; - расчётные. При создании документов обязательно должна выполнятся их унификация: - сокращение многообразия форм документов, использование min необходимого состава реквизитов и соблюдение порядка размещения реквизитов, форм. Основная форма организации информации – это база данных под управлением СУБД. Наиболее применяемые СУБД: - для наибольших п/п Acces, Fox P; - на крупных п/п Oracle, SQL-сервер.
  1   2



Скачать файл (392.1 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации