Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Шпаргалки - Информационные технологии - файл ИС1.doc


Шпаргалки - Информационные технологии
скачать (392.1 kb.)

Доступные файлы (3):

ИС1.doc316kb.27.05.2009 03:27скачать
Копия Инфармацирнные системы.doc240kb.04.01.2009 20:03скачать
ответы Информац системы Аня прислала.doc571kb.27.05.2009 00:54скачать

содержание

ИС1.doc

  1   2   3   4
1. Архітектура «багаторівневий клієнт-сервер». На рабочей станции установлены только программные средства, поддерживаю­щие интерфейс с БД. На сервере БД находятся БД под управлением СУБД, архитектура сети — «клиент-сервер». В архитектуре ИС выделен сервер прило­жений, на котором находятся программные средства общего пользования. Эти серверы выполняют всю содержательную обработку данных. В отличии от двухуровневой архитектуры, данная архитектура обеспе­чивает эффективное использование приложений общего пользования многими клиентами. Клиенты преобразуются в «тонких» клиентов, при этом снижаются требования к оборудованию рабочих станций. Если серверов приложений и БД в сети несколько, архитектура ИС становится многоуровневой клиент-серверной архитектурой. Наличие самостоятельных уровней в информационно-техно­логической архитектуре ИС дает возможность варьировать аппаратными и про­граммными средствами: выбирать операционные системы, СУБД, интерфейсы конечных пользователей, типы серверов и рабочих станций.\\При построении больших ИС актуальна проблема на основе интеграции неоднородных аппаратно-про­граммных платформ. Многоуровневая архитектура ИС обеспечивает изоляцию параллельно работающих процессов, в результате ошибки в работе одной про­граммы не влияют на работу других программ либо операционной системы. Ком­пьютерные сети могут включать отдельные, сегменты, для связи которых ис­пользуются стандартные протоколы. Для БД осуществляется администрирова­ние, регистрация каждого имевшего место доступа к базе данных и выполнен­ных изменений в специальном журнале БД. Как правило, для больших БД созда­ются страховые копии, осуществляется «зеркализация» дисков.
2. Архітектура «клієнт-сервер». Распределенная обработка дан­ных типа «двухуровневый клиент-сервер» предполагает, что на сер­вере находится БД под управлением СУБД в архитектуре «клиент-сервер». Все рабочие станции (клиенты) посылают запросы на данные к серверу, кото­рый осуществляет извлечение и предварительную обработку данных. Единицей обмена по сети является запрос и релевантная запросу выборка данных из БД. Существенно уменьшается трафик сети, снимаются ограничения на доступность данных БД различным приложениям. «Клиентская» часть приложений становится несколько облегченной, но в боль­ших ИС со сложной логикой обработки данных возникает проблема «толстого» клиента. Рабочая станция должна иметь достаточно высокие технические пара­метры для выполнения сложных приложений. Недостатком архитектуры явля­ется наличие очень высоких требований к техническому комплексу сервера БД, который становится центральным звеном всей ИС и определяет ее надежность.
3. Архитектура «файл-сервер» Архитектура файл-сервер не имеет сетевого разделения компонентов диалога РS и РL и использует компьютер для функций отображения, что облегчает построе­ние графического интерфейса. Файл-сервер только извлекает данные из файлов, так что дополнительные пользователи и приложения добавляют лишь незначи­тельную нагрузку на центральный процессор. Каждый новый клиент добавляет вычислительную мощность к сети. Объектами разработки в файл-сервером приложении являются компоненты приложения, определяющие логику диалога РL, а также логику обработки ВL и управления данными DL. Разработанное приложение реализуется либо в виде законченного загрузочного модуля, либо в виде специального кода для интер­претации. Однако такая архитектура имеет существенный недостаток: при выполнении не­которых запросов к базе данных клиенту могут передаваться большие объемы данных, загружая сеть и приводя к непредсказуемости времени реакции. Значи­тельный сетевой трафик особенно сильно сказывается при организации удален­ного доступа к базам данных на файл-сервере через низкоскоростные каналы связи. Одним из вариантов устранения данного недостатка является удаленное управление файл-серверным приложением в сети. При этом в локальной сети размещается сервер приложений, совмещенный с телекоммуникационным сер­вером (обычно называемым сервером доступа), в среде которого выполняются обычные файл-серверные приложения. Особенность состоит в том, что диалого­вый ввод-вывод поступает от удаленных клиентов через телекоммуникации. Приложения не должны быть слишком сложными, иначе велика вероятность перегрузки сервера.
^ 5. Визначення І, Вимоги до І. І - структурована сукупність даних у вигляді наборів ,повідомлень,документів, що представляє собою деякі факти або поняття. І в побутовому значенні-це все те, що доповнює відомі, сталі факти. Існуютьь 3 рівні І: интаксичний, семантичний та прагматичний. Вимоги до І: достовірність І, необхідність і достатність її обсягу, своєчасність передачі і подання, актуальність (ступінь відповідності відображення реального стану системи та обєктів управління). Порядок переліку названих вимог не залежить від значення. Вони рівнозначні, і недотримання кожної з них призводить до негативних наслідків.\\Закономірність економічної інформації, її адекватність господарським явищам визначають достовірність результатів аналізу, правильність, обгрунтованість висновків і пропозицій, що з них випливають. Використання в аналізі недостовірних даних спотворює наше уявлення про реальну економічну дію і призводить до помилкових висновків. Тому вся інформація, необхідна для аналізу, має підлягати ретельній перевірці.\\ Дотримання умов необхідності і достатності має подвійне значення. Умова необхідності означає, що для високоякісного проведення аналізу потрібно мати всю необхідну для цього інформацію. При недостатності даних стан керівного об'єкта буде вивчений недостатньо, що може призвести до непідтверджених, помилкових рішень.\\ Небажаним також є надлишок інформації, бо, по-перше, при затратах на збір і обробку зайвих даних зростають загальні затрати на управління, а по-друге - збільшується період використання інформаційної бази і проведення аналізу, що також призводить до несвоєчасності керівних дій.\\ Вимоги щодо своєчасності реєстрації і передачі економічної інформації пов'язані з необхідністю скорочення розриву в часі між виникненням відхилень від передбаченого у плані руху виробничих процесів, спричинених різними збуреннями у внутрішньому і зовнішньому середовищах, керівними діями, спрямованими на встановлення втраченої планомірності. Несвоєчасність інформації знижує або зводить нанівець їх ефективність. У подібних випадках затрати на збір і обробку даних, на проведення аналізу і підготовку рішень не дають належної віддачі.
^ 6. Базові компоненти інформаційних систем. В склад базових компонентів інформаційних систем входить: інформація, інформаційні технології: технічне забезпечення та програмне, організаційна структура (методи управління), функціональні компоненти (моделі прийняття рішень).\\ Інформація-структурована сукупність даних у вигляді наборів,повідомлень,документів, що представляє собою деякі факти або поняття. Інформація в побутовому значенні-це все те, що доповнює відомі, сталі факти.\\ Інформаційні технології - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.\\ Програ́мне забезпе́чення — загальне поняття, що вказує на набір кодованих інструкцій (комп'ютерна програма) для керування процесором. Процесор зчитує такі кодовані інструкції та виконує їх. Виконання програмного забезпечення комп'ютером полягає у маніпулюванні інформацією та керуванні апаратними компонентами комп'ютера. Наприклад, типовим для персональних комп'ютерів є відображення інформації на екран та прийом її з клавіатури. \\ Технічне забезпечення - це інформаційне та інші види забезпечення, необхідні для функціонування та обслуговування виробів протягом їх використання.\\ Методи управління — це способи впливу на окремих праців ників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації).\\ Виділяють три основні моделі прийняття рішень:1) класична модель;2) поведінкова модель;3) ірраціональна модель. \\Класична модель спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи. \\Отже, основні характеристики класичної моделі такі: – особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення; – особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення; – особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо всіх можливих альтернатив і наслідків їх реалізації;– особа, яка приймає рішення, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості; – мета особи, яка приймає рішення, завжди полягає у тому, щоб зробити вибір, який максимізує результат діяльності організації.\\Отже, класична модель передбачає, що умови прийняття рішення повинні бути достатньо визначеними. Маючи повну інформацію, менеджери можуть вибирати альтернативу, яка щонайкраще відповідає потребам організації. Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають чисельні обмежуючі та суб’єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель.\\Поведінкова модель.\\ Навідміну від класичної, поведінкова модель має такі основні характеристики: – особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення; – особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив; – особа, яка приймає рішення, не здатна або не схильна (або і те, і інше) передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи.
Враховуючи ці характеристики Г.Саймон сформулював два ключових поняття поведінкової моделі: 1) поняття “обмеженої раціональності”, яке означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте); 2) поняття “досягнення задоволеності”. Оскільки досягти “повної раціональності” неможливо, менеджери бажають аби їх “страх” щодо прийняття не найкращого рішення пересилив намагання досягти оптимального рішення. Саме такий стан (той момент, коли приймається рішення) Г.Саймон охарактеризував як “досягнення задоволеності”, розуміючи під цим вибір, який є достатньо добрим за даних умов. \\Прагнення менеджерів “досягти задоволеності” може бути обумовлено кількома причинами: - вони можуть просто не хотіти ігнорувати власні інтереси, тобто продовжувати пошук нових альтернатив, коли вже ідентифіковані декілька прийнятних; - вони можуть бути не здатними зважити та оцінити велику кількість альтернатив; - можливо також втручання в процес прийняття рішень особистих, суб’єктивних факторів.
Ірраціональна модель грунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. \\Ірраціональна модель найчастіше застосовується: а) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню; б) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу; в) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав’язати своє рішення.
^ 7. Зміна функцій бухгалтера при використання АРМ (автоматизоване робоче місце). При застосуванні АРМ функції бухгалтерів змінюються наступним чином: - основним обов'язком бухгалтера, відповідального за ведення обліку на конкретній ділянці, є обробка локальної інформації на відносно невеликій інформаційній базі;- інформація надходить або у вигляді заповнених первинних документів з регламентованою структурою, або первинний документ заповнюється, і оформлюється на комп'ютері безпосередньо бухгалтером; - обробка документів полягає у відображенні інформації з документів в облікових регістрах шляхом введення їх реквізитів та формування проводок; - обробка облікової інформації суворо регламентується як інструктивними матеріалами, так і технологією роботи з нею в системі.\\Cyттєво змінюються також функції контролю бухгалтерських даних. Інформаційна програмна систeма за наявності адекватного супроводу з боку розробника або провайдера забезпечує, по суті, безперервний контроль за веденням облікових записів та складанням документів. Практичний результат для підприємства – ­зменшення імовірності штрафу через неграмотність або випадкову помилку бухгалтера.\\Оперативність результатної облікової інформації дозволяє також посилити контроль за законніcтю та економічною ефективністю господарських операцій. В комп'ютерній сиcтемі бухгалтерського обліку є можливість посилити функцію контролю не підвищуючи і не ускладнюючи при цьому трудомісткості ведення обліку.
^ 8. Класифікація інформаційних систем. Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних завдань і рядом інших ознак. Загальноприйнятої класифікації ІС у даний час не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками.1.За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів. Державні ІС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів у них складають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть облік результатів та регулюють діяльність окремих ланцюгів народного господарства, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання і т. ін. Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Сюди належать ІС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам. Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві, ІС діють у промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транспорті і т. ін. У них розв'язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві ІС відрізняються сферами застосування — промислова, наукова. Інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУВ) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язування завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. Інформаційні системи управління технологічними процесами (ІСУТП) керують станом технологічних процесів (робота верстата, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управління — для ІСУТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших ІСУ — це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для ІСУТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших ІСУ — документи. 2.За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС. Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв'язування завдань пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах відсутня. В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій. Інформаційно-керівні системи являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола завдань управління. До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні ІС). СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається. Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складаних творчих завдань. Розрізняють три види інтелектуальних АС: 1.інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи типу «запитання — відповідь»), які в процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до природних;2.розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим користувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі прикладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням складаних методів і відповідних прикладних програм;3.експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, у яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних моделей утруднене або неможливе. В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних комп'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).3.За ступенем централізації обробки інформації — централізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колективного використання.4.За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єднання — галузь і т. ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.
^ 9. Комп’ютерізовані процедури аудиту. Визначення. Складові аудиту в умовах застосування КІСП.\\ В связи с недостаточным разделением обязанностей исполь­зование вычислительной техники на малом предприятии может приводить к возрастанию риска системы контроля. Например, пользователи системы бухгалтерского учета часто имеют возможность выполнять две или несколько следующих функций: подготавливать и визировать первичную документацию; вводить данные в систему; управлять компью тером; менять программы и файлы; использовать или распространять выходную информацию; изменять операционную систему. В то же вре мя использование компьютерных информационных систем на малых предприятиях может уменьшить риск системы контроля, повышая тем самым уверенность аудитора в достоверности и точности данных уче та. Хорошие компьютеризованные системы обеспечивают точность двойной записи и сверку регистров аналитического учета с данными синтетического учета.
^ 10. Комп’ютерні мережі в фінансово-економічній діяльності. Підприємство може використовувати декілька видів електронних мереж. За принципами побудови комп’ютерні мережі поділяються на локальні регіональні та глобальні. Локальними обчислювальними мережами(ЛОМ)- мережі які об’єднують комп’ютери розташовані недалеко один від одного сполучені в мережу за допомогою високошвідкисних адаптерів (високошвидкісних цифрових ліній зв’язку зі швидкістю передачі даних 10-1000 Мбіт/ с).ЛОМ – це технічна база для розподіленої обробки даних. Регіональні (територіальні) мережі організовуються на регіональному або державному рівні й призначені для надання в режимі реального часу інформаційно-обчислювальних ресурсів абонентам значно віддаленими один від одного. Якщо потрібно об’єднати комп’ютери або локальні мережі, розташовані на значній відстані один від одного, то для поєднання використовують модеми і далекі низькошвидкісні аналогові лінії зв’язки. Такі мережі прийнято називати глобальними. Глобальні мережі важливі для багатьох підприємств, оскільки вони допомагають подолати роздробленість багатьох офісів. З’єднавши всі офіси глобальною мережою, підприємство значно зменшує ризик повторного виникнення помилок, що відбулись в одній філії , або в інших частинах. За технологією обробки фінансово-бухгалтерської інформації розрізняють одно - , двох - і багаторівневі обчислювальні мережі. Однорівнева обробка передбачає створення безпосередньо в бухгалтерії ЛОМ зіркової топології (інформація між 2 периферійними робочими місцями проходить через головну машину обчислювальної мережі) , охоплює всі ділянки обліку. При дворівневій обробці доцільне проектування ЛОМ з шинно-зірковою топологією. Шинна топологія (передача інформації виконується у формі комунікаційного шляху, до якого вони повинні бути підключені) Характеризується наявністю 2 сегментів , що відображають відповідно матеріальну і фінансову складові бухгалтерського обліку. Чотирьохрівнева (і N-рівнева) передбачає подальшу деталізацію б/о. Проектування з цього рівня є доцільним для великих і середніх п/п. Робота в мережах найчастіше оформлюється у вигляді електронної пошти (e-mail).Вона є одним з найпопулярніших видів спілкування на багатьох п/п. Використання електронної пошти нагадує розповсюдження внутрішньо офісних повідомлень, але її набагато легше читати і обробляти. Її переваги: швидке надходження, легке управління листами в електронних сховищах, інтелектуальна допомога з відповідями, групові листи – можливість написати листа 1 раз, а потім надіслати його багатьом. Найпоширенішою мережою для зовнішнього зв’язку у планетарному масштабі є Internet. Internet – глобальна система з’єднаних комп’ютерних мереж, складовими якої є електронна пошта та всесвітня павутина WWW. Головним принципом використання Internet є відкритість, що надає можливість замінювати програмне і апаратне забезпечення без суттєвих змін в обчислювальній системі, а також дозволяє використання широкого діапазон технічних засобів з різною обчислювальною потужністю. Глобальна мережа Internet використовувалась передусім для обміну електронною поштою. Решта можливостей були засновані на електронній пошті. Останніми роками з’явилась і набула розповсюдження нова служба Internet – всесвітня павутина ( World Wide Web). WWW являє всесвітню розподілену базу гіпертекстових документів. На кожному комп’ютері, що має постійне підключення до Internet, можна розмістити документи , які планується зробити загальнодоступними. Тоді цей комп’ютер стає Web- сервером. Для перегляду змісту серверів користувач повинен мати спеціальну програму – Web – браузер.Intranet – закриті корпоративні мережі, засновані на стандартах і технологіях, що застосовуються в мережі Internet. П/п без особливих витрат може з’єднати свою внутрішню мережу Intranet з Internet, після чого віддалені користувачі отримають можливість доступу до внутрішньої мережі через Internet. П/п може обмежувати доступ користувачів до документів , а іншу частину робити доступною тільки для певного кола користувачів. Великі перспективи має використання Intranet-технологій в організації обліку. Засоби Intranet можна використовувати при побудові мережених бухгалтерських програмних систем. Особливо ефективними є мережі Intranet для великих транснаціональних корпорацій: вони надають можливість створити єдину інформаційну систему для співробітників по всьому світу, доступ до якої здійснюється простими засобами ( а саме Web – браузерами ), і управління якою легко централізувати. Використання Internet та Intranet дозволяє централізувати облік незалежно від розташування підрозділів п/п. Мережу Intranet дуже просто побудувати і просто припуститися помилок, тому основною проблемою таких мереж є проблема правильної організації. Головне завдання мереж Intranet – організація зручного та простого до корпоративної інформації, і тому на перший план виходить вдала структура Intranet та правильний підбір прикладного програмного забезпечення. Іншою проблемою Intranet, успадкованою від Internet, є пошук інформації. Якщо в мережі опубліковано багато документів , особливо якщо вони знаходяться на кількох серверах , що обслуговують різні групи розробників, оперативно знайти потрібний документ досить важко. Вирішенням цієї проблеми може стати створення пошукових машин ( search engines). Схожих на такі, що використовуються в Internet. До економічних програм відносять: 1. програми автоматизації управлінської діяльності – програми-організатори робочого часу менеджера, програми для планування впровадження нової продукції, оцінки інвестиційних проектів. 2. програми для маркетингових досліджень – призначені для дослідження попиту та пропозиції, вивчення поведінки покупців та каналів розповсюдження товарів. 3. програми автоматизації бухгалтерського обліку – програми, що дозволяють вести б/о за допомогою комп’ютерів.
^ 11. Комплекс задач моделей стратегического планирования. Под моделью стратегического планирования понимают описание и взаимодействие функциональных областей деятельности предприятия (производство, торговля, финансы, учет), выраженного языком математических уравнений для формирования различных отчетов. Компоненты модели стратегического планирования. 1.Перспективное планирование: 1)модель производственных функций; 2)имитационная бизнес-модель. Результатом их обработки является стратегический план. 2.Текущее планирование: 1)модели производственного баланса; 2)модели оптимизации производства; 3)финансовые модели (модели финансовой отчетности). Результатом их обработки является бизнес-план. 3.Экономико-математические модели производственных процессов: 1)модели календарного планирования; 2)модели управления запасами; 3)модели массового обслуживания; 4)сеточные модели. Результатом их обработки является решение оперативных потребностей производственных подразделений. 4.Учетные модели производственных процессов: 1)модель документирования; 2)модель счетов; 3)модели оценки и калькулирования; 4)модели хозяйственных операций, результатом их обработки является решение оперативных потребностей производственных подразделений; 5)комплекс учетных моделей по участкам учета: - необоротные активы; - труд; - запасы; - финансы. Финансовая модель показывает комплексный характер финансово-хозяйственной ситуации в виде упрощенных математических уравнений. Финансовая модель – основной инструмент для планирования и составления бюджета. Примеры: модель сметы, модель анализа затрат, модель учета объема производства и прибыли. Цели финансовой модели: - получение максимальной прибыли; - анализ риска. Необходимость использования информационных технологий вызвана:- сложностью расчетов; - большой объем информации; - жесткие требования к срокам получения результатов.


^ 12. Комплекс засобів передавання інформації. Комп'ютерна мережа являє собою сукупність комп'ютерів, об'єд­наних засобами передачі даних. Найважливішими характеристиками мережі є: швидкодія, пропус­кна здатність, вірогідність, надійність. Наприклад, сучасні широкополосні канали забезпечують швид­кість передачі даних 1 Гбіт/с і більше. Вірогідність переданої інформа­ції повинна бути не більш 10-6 – 10-7 помилок на один знак. Сучасні мережі можна класифікувати по різних ознаках: по далекості комп'ютерів - локальні, регіональні, глобальні; по топології - статичні, у яких структура взаємозв'язків фіксова­на; динамічні, у яких конфігурація взаємозв'язків може бути опе­ративно змінена програмними засобами; призначенню - мережі загального призначення і корпоративні; принципам керування - централізовані й децентралізовані; видам середовища передачі і т.д. Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ) - мережа передачі да­них, що зв'язує ряд комп'ютерів, що знаходиться на обмеженій площі (максимум 10 км у кабельних мережах і до 20 км із радіозв'язком). Ко­ристувачі можуть працювати в автономному режимі, розділяти ресурси комп'ютера й інформацію, можуть спільно працювати над проектами і задачами, що вимагають тісної координації й взаємодії. Комп'ютери, що входять у ЛКМ, поділяються на два типи: робочі станції, призначені для користувачів, і файлові сервери, що, як прави­ло, не доступні для звичайних користувачів. Файлові сервери - це швидкодіючі комп'ютери, що оснащують­ся швидкодіючими високонадійними накопичувачами великої ємності, наприклад, знімними пакетами дисків. Сервери повинні бути високо­якісними і високонадійними машинами, тому що при обслуговуванні комп'ютерної мережі вони багаторазово виконують роботу звичайної робочої станції. Кожна робоча станція й файл-сервер містять карти мережних адаптерів, що за допомогою мережних кабелів з'єднуються між собою. Робоча станція відправляє запит через мережний адаптер до файлового сервера й одержує відповідь через мережний адаптер, коли файловий сервер готовий передати чергову порцію файлу. У випадку, коли робоча станція збирається надіслати запит на файловий сервер, адаптер чекає перерви в потоці даних (трафіку) мережі і виставляє своє повідомлення у вікно, що утворилося. Адаптер також автоматично про­водить перевірку того, що повідомлення було передано без помилок і якщо це не так, то передача повторюється. З'єднання комп'ютерів у мережі здійснюється за допомогою кабелів. Використовуються також безпровідні канали передачі даних між комп'ютерами, що використовують радіохвилі. Крім апаратних засобів ЛКМ необхідна мережна операційна сис­тема. Прикладами ОС однорангових ЛКМ є Windows for Workgroups Microsoft Corporation, LANtastic фірми Artisoft, WEB фірми WebCorp, NetWare Lite and Personal NetWare фірми Novell. Глобальні мережі поєднують окремі локальні мережі. Уся робота в глобальних мережах будується на базі трьох основних компонентів: 1)технічній основі; 2)використанні протоколів; 3)використанні мережних додатків. Технічною основою, що з'єднує всю розмаїтість комп'ютерів у єдину мережу, є лінії зв'язку, від яких залежить швидкість і якість пере­дачі інформації у мережі, вартість підключення до мережі (через вар­тість установки (оренди) і експлуатації ліній зв'язку). Робота по з'єднанню двох ЛКМ буде простішеглкщо вони мають однакові топології й однакові мережні операційні системи, задоволь­няють широко розповсюдженим стандартам і протоколам. Для з'єд­нання різних ЛКМ можуть знадобитися мости, шлюзи, звичайні й гіб­ридні маршрутизатори. Мости призначені для з'єднання мережних сегментів (окремих ЛКМ), що мають різні фізичні середовища, наприклад, для з'єднання сегмента з оптоволоконним кабелем і сегмента з коаксіальним кабелем. Мости аналізують, фільтрують, направляють повідомлення, праг­нучи понизити трафік (потік даних) сегмента, до якого вони підключе­ні. Цим пояснюється їхня важлива роль в об'єднанні мереж. Маршрутизатори не мають таку здатність до аналізу повідом­лень, як мости, але зате можуть приймати рішення про вибір оптималь­ного шляху для даних між двома мережними сегментами. Для роботи маршрутизаторів потрібен той самий протокол у всіх сегментах, із яки­ми він зв'язаний. Необхідність у мере­жних шлюзах виникає при об'єднанні систем, що мають різну архітек­туру. У цих випадках потрібно переводити увесь потік даних, що про­ходять між двома системами. Прикладами глобальних мереж є: Internet, європейська мережа Eunet, частиною якої є мережа RelCom, CompuServe, BITNET, Uunet і т.д. За Internet ніхто централізовано не платить. Представники мереж збираються разом і вирішують, як їм з'єднуватися й утримувати ці вза-
ємозв'язки. Користувач платить за підключення до деякої мережі, яка у свою чергу платить власникові більш високого масштабу. Приєднані до мережі комп'ютери одержали назву хостів мережі. Такий хост може бути частиною вашої власної ЛКМ або належати ко­мерційному постачальнику послуг доступу до мережі (провайдеру). З'єднання ЛКМ із Internet здійснюється за допомогою мостів, маршру-тизаторів або шлюзів через виділені волоконооптичні, супутникові або телефонні лінії. Швидкість передачі даних залежить від застосовуваних ліній зв'язку і коливається в діапазоні від 28,8 Кбіт/с (модем на звичай­них телефонних лініях - ледве менш 2-х заповнених екранів) до 45 Мбіт/с (більш 2800 повних екранів) і більш. Швидкість передачі по оптоволоконих лініях опорних магістралей Інтернету досягає одного гигабіта в секунду.
^ 13. Критерии выбора програмного обеспечения для большого предприятия и объединений предприятий. Выбор программного обеспечения (ПО) — дело ответственное. И на это есть несколько причин. \\Во-первых, ПО обычно приобретаются на достаточно долгий срок .\\Во-вторых, чтобы ПО приносило ожидаемый эффект, оно должно соответствовать данному предприятию — его возможностям, уровню развития и т.д. \\Наконец, стоимость ПО для большого предприятия и объединения предпритий не так уж и мала.\\ Иначе говоря, ошибка при выборе ПО может обойтись дорого.\\Значит, имеет смысл выяснить, по каким критериям следует выбирать ПО.\\Критерии выбора ПО.\\Критериев выбора ПО, как и многих других достаточно сложных и дорогих товаров (например, автомобилей), существует, конечно же, много. Какие-то из них крайне важны, какие-то могут отражать очень индивидуальные потребности. В подобных ситуациях следует во многом ориентироваться на "здравый смысл", а также иметь в виду некоторые ключевые моменты, носящие специальный характер.\\Выбирая ПО, стоит обратить внимание на следующее:1.Что ПО может делать, или какова ее функциональность.2.Во что обойдется приобретение системы, запуск ее в эксплуатацию и поддержание в рабочем состоянии, т.е. какова ее совокупная стоимость владения (крайне важно знать именно общую стоимость, а не просто цену программного обеспечения). 3. Есть ли гарантии успешного завершения проекта внедрения и полноценного ввода ПО в эксплуатацию. 4. Что у ПО "внутри" и, следовательно, насколько оно надежно, долговечно, производительно, в конце концов, современно. 5. Какова эффективность и возможные сроки окупаемости ПО. 6. Уровень и качество сервиса в послепродажный период. 7. Возможность сопровождать и развивать ПО силами специалистов предприятия. 8. Каковы перспективы ПО, будет ли оно развиваться и поддерживаться поставщиком в будущем.


^ 14. Критерии выбора программного обеспечения для малого и среднего предприятий. Для выбора программного обеспечения для малых и средних предприятий необходимо провести его анализ. Все программные продукты в данной области практически сопоставимы по ряду критериев, таких как функциональные возможности программы, качество программной реализации, удобство пользовательского интерфейса, степень "закрытости" пакета.\\Критерии, по которым производится выбор программного обеспечения, можно разделить на три группы: 1)  операционные критерии, относящиеся к функциональным возможностям программного обеспечения;

2)  критерии, по которым оценивается возможность функционирования программного обеспечения в рамках любой информационно-управля ющей системы (они соотносятся с требованиями программного обеспечения к аппаратным средствам и оборудованию, с возможностью интеграции с другими приложениями); 3)  критерии, связанные с затратами на программное обеспечение – покупка, инсталляция, оплата технической поддержки, обслуживание на протяжении всего времени функционирования.
^ 15. Критерії вимог до програмного забезпечення бухгалтерського обліку. Технічні вимоги. Для кращої орієнтації між десятками пропозицій бухгалтерських програм відзначимо найважливіші для бухгалтера критерії вибору майбутньої покупки: - Функціональні вимоги; - використання ієрархічно організованих вимірів бюджету; - багатоваріантність бюджету; - контроль за коректністю даних що вводяться; - засоби розрахунку, консолідації та рознесення даних; - підтримка і контроль регламенту бюджетування; - формування бюджетної звітності; - контроль за виконанням бюджету Технічні вимоги; - Єдина база даних; - Підтримка великої кількості користувачів; - Інтеграція з іншими системами; - Засоби безпеки даних; - Налаштованість системи.\\ До технічних вимог слід віднести: 1) невибагливість до комп'ютерних систем - Можливість ефективно працювати на комп'ютерах із середніми технічними характеристиками; 2) швидкість виконання поставлених завдань; 3) можливість редагування бухгалтерських форм персоналом бухгалтерії залежно від змін на законодавчому рівні, від потреб управління підприємством - Вбудовані в програму засоби створення і коригування форм первинних документів, розрахунків та звітів; 4) обмін даними з іншим програмним забезпеченням; 5) обмін інформацією через мережу - Здатність працювати на кількох комп'ютерах із поєднанням даних за допомогою комп'ютерної мережі; 6) надійний захист і збереження інформації - Забезпечення кодування інформації та обмеження доступу за допомогою системних паролів; 7) замінити програму (поновити версію); 8) Архів документів - Вбудовані засоби архівації даних з можливістю швидкого відновлення інформації.
^ 16. Критерії вимог до програмного забезпечення бухгалтерського обліку. Функціональні вимоги.\\ Для кращої орієнтації між десятками пропозицій бухгалтерських програм відзначимо найважливіші для бухгалтера критерії вибору майбутньої покупки: - Функціональні вимоги; - використання ієрархічно організованих вимірів бюджету; - багатоваріантність бюджету; - контроль за коректністю даних що вводяться; - засоби розрахунку, консолідації та рознесення даних; - підтримка і контроль регламенту бюджетування; - формування бюджетної звітності; - контроль за виконанням бюджету Технічні вимоги; - Єдина база даних; - Підтримка великої кількості користувачів; - Інтеграція з іншими системами; - Засоби безпеки даних; - Налаштованість системи. \\Функціональні вимоги: 1) Ведення Журналу операцій - Здатність вводити та накопичувати всі господарські операції, що відображають господарську діяльність підприємства; 2) Ажур - Можливість розраховувати підсумки за рахунками бухгалтерського обліку (обороти, залишки) на будь-який момент часу при довільній кількості введених господарських операцій; 3) Аналітичний облік - Можливість вести аналітичний облік у таких розрізах і з таким рівнем деталізації, як цього вимагають потреби управління; 4) Валютний облік - Облік у валютах, що відрізняються від базової (основної) валюти; 5) Кількісний облік - Можливість ведення обліку в натуральному вимірнику; 6) Гнучкість - Можливість пристосувати програму до особливостей конкретного підприємства та змін у законодавстві.
^ 17. Критерії вимог до програмного забезпечення бухгалтерського обліку. Комерційні та ергономічні вимоги.\\ Для кращої орієнтації між десятками пропозицій бухгалтерських програм відзначимо найважливіші для бухгалтера критерії вибору майбутньої покупки: - Функціональні вимоги; - використання ієрархічно організованих вимірів бюджету; - багатоваріантність бюджету; - контроль за коректністю даних що вводяться; - засоби розрахунку, консолідації та рознесення даних; - підтримка і контроль регламенту бюджетування; - формування бюджетної звітності; - контроль за виконанням бюджету Технічні вимоги; - Єдина база даних; - Підтримка великої кількості користувачів; - Інтеграція з іншими системами; - Засоби безпеки даних; - Налаштованість системи. Критерії вимог до програмного забезпечення бухгалтерського обліку: 1) вести синтетичний та аналітичний облік активів, капіталу, зобов'язань з елементами управлінського обліку; 2) формувати фінансову, податкову, статистичну звітність; 3) надавати іншу довідкову інформацію для потреб ведення господарської діяльності; 4) на базі даних можливостей проводити автоматизований аналіз-прогноз і контроль за діяльністю підприємства.\\ Стосовно комерційних характеристик, то їх має забезпечити фірма-виробник або фірма-постачальник: 1) ціна програми - Прийнятна для підприємства ціна програмного забезпечення та його супроводу ; 2) документація - Якісна детальна друкована документація до програм; 3) супровід програмного забезпечення (навчання, консультації, післяреалізаційний сервіс).\\ Ергономічні вимоги до бухгалтерських програм: 1) Інтерфейс користувача - Зручні та нешкідливі для здоров'я користувача засоби забезпечення діалогу «людина – комп'ютер»; 2) Програмна допомога - Розвинена система програмної допомоги, що дозволяє отримати «підказку» щодо будь-якої функції або дії в програмі
  1   2   3   4



Скачать файл (392.1 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации