Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции - Організація і планування виробництва - файл Лекц__я ОП.ТЕМА 10.doc


Лекции - Організація і планування виробництва
скачать (321.1 kb.)

Доступные файлы (21):

Лекц__я ОП.ТЕМА 10.doc92kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 12.doc45kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 1.doc31kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 2.doc67kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 3.doc79kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 4.doc62kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 5.doc44kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 6.doc73kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 7.doc90kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 8.doc58kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ОП.ТЕМА 9.doc47kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 10.doc53kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 11.doc69kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 12.doc80kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 13.doc76kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 1.doc56kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 5.doc131kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 6.doc68kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 7.doc54kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 8.doc118kb.07.01.2011 16:46скачать
Лекц__я ПП.ТЕМА 9.doc68kb.07.01.2011 16:46скачать

содержание
Загрузка...

Лекц__я ОП.ТЕМА 10.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...




ТЕМА 10. ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ


  1. Основи стандартизації.

  2. Сертифікація продукції.

  3. Якість продукції: показники та оцінка рівня.




  1. Основи стандартизації.


Під стандартизацією розуміють визначення і застосування єдиних правил з метою упорядкування діяльності у певній галузі.


Результати стандартизації знаходять відображення у нормативно-технічній документації.


Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містяться у міжнародних стандартах, які розроблюються Міжнародною організацією стандартизації — ІСО і використовуються для сертифікації виробів, що експортуються у інші країни і реалізуються на світовому ринку.


Державні стандарти України установлюються на: 1) вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструменти, деталі кріплення тощо); 2) продукцію міжгалузевого призначення; 3) продукцію для населення і народного господарства; 4) організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти (науково-технічна термінологія, класифікація та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, організація робіт по стандартизації і метрології, довідкові дані щодо властивостей матеріалів і речовин); 5) елементи народногосподарських об'єктів державного значення (транспорт, зв'язок, енергосистема, оборона, оточуюче природне середовище, банківсько-фінансова система тощо); 6) методи випробувань.

Галузеві стандарти розробляють на ту продукцію, на яку відсутні державні стандарти України, або у випадку необхідності установлення вимог, що доповнюють чи перевищують останні в державних стандартах, а стандарти науково-технічних та інженерних товариств ~ на випадок потреби розповсюдження результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.

Технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції. Вони регламентують норми і вимоги щодо якості тих видів продукції, для яких державні або галузеві стандарти не розробляються та які виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також нових видів виробів на період їх освоєння виробництвом.

Стандарти підприємств виокремлюють у самостійну категорію умовно (без правової основи). Вони розробляються підприємствами за власною ініціативою з метою конкретизації вимог до продукції і самого виробництва, що містяться звичайно у інших видах нормативно-технічної документації. Об'єктами стандартизації на підприємствах можуть бути окремі деталі, вузли, складальні одиниці, оснащення і інструмент власного виготовлення, певні норми у галузі проектування і продукування виробів, організації та управління виробництвом тощо. Такі стандарти використовують для створення внутрішньої системи управління якістю праці і продукції.


Стандарти і технічні умови — це документи динамічного характеру. Вони повинні періодично переглядатись і уточнюватись з урахуванням інноваційних процесів і нових вимог споживачів до вироблюваної або проектованої продукції.



  1. ^ Сертифікація продукції.


В умовах розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі і системи управління якістю зокрема є сертифікація продукції. Кожний вид товарів, який те чи інше підприємство хоче вигідно продати на світовому ринку, повинен мати сертифікат — документ, що засвідчує високий рівень його якості, відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000.


Набутий нашими підприємствами досвід зовнішньої комерційної діяльності показує, що так звана безсертифікатна продукція оцінюється на світовому ринку у 3-4 рази дешевше, тобто фактично реалізується за безцінь.


В Україні прийнято розрізняти обов'язкову і добровільну сертифікацію.

Обовязкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи управління господарюючими суб'єктами, охоплює у всіх випадках перевірку і випробування продукції з метою визначення її характеристик (показників) та подальший державний технічний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність продукції вимогам, котрі не є обов'язковими, за ініціативою самих суб'єктів господарювання (тих або інших видів суспільної діяльності) на договірних засадах.


Господарюючі суб'єкти (виготовлювачі, постачальники, виконавці та продавці продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації) повинні:

• у встановлених терміни і порядку проводити сертифікацію відповідних об'єктів;

• забезпечувати виготовлення продукції відповідно до вимог того нормативного документа, на узгодженість до якого вона сертифікована;

• реалізовувати продукцію виключно за умови наявності сертифікату відповідності;

• припиняти реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлена її невідповідність вимогам певного нормативного документу або закінчився термін до сертифікату.


Організаційною основою сертифікації продуктивних підприємствами виробів слугує створювана мережа державних випробувальних центрів (ДВЦ) по найважливіших видах продукції виробничо-технічного і культурно-побутового призначення.


Упродовж останніх років почали формуватися міжнародні системи сертифікації. Координацією заходів по створенню таких систем займається спеціальний комітет по сертифікації — СЕРТИКО, що діє у складі ІСО. Цим комітетом розроблені:

• правила і порядок здійснення сертифікації продукції;

• критерії акредитації випробувальних центрів (лабораторій);

• умови вступу до міжнародної системи сертифікації (наявність нормативно-технічної документації, що містить вимоги до сертифікованої продукції; високий рівень метрологічного забезпечення виробництва;

- функціонування спеціальної системи нагляду за діяльністю випробувальних центрів і якістю продукції).

У ряді країн уже функціонують акредитовані у СЕРТИКО ІСО і визнані світовим співтовариством випробувальні центри, що видають сертифікати на певні види продукції. Зокрема у США діє центр по випробуванню тракторів і сільськогосподарських машин, у Франції — автомобілів, Чехії і Словаччині — електроустаткування та медичної техніки.


На початку 1993 року Україна стала членом ІСО та Міжнародної електротехнічної комісії — ІЕС. Це дає їй право нарівні з 90 іншими країнами світу брати участь у діяльності більш ніж 1000 міжнародних робочих органів технічних комітетів по стандартизації і сертифікації та використовувати понад 12000 міжнародних стандартів.


Для набуття максимально можливого зиску та іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку підприємствам бажано створювати і сертифікувати також власні системи якості. Згідно з міжнародним стандартом ІСО 8402 "Якість. Словник" система якості являє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечує здійснення загального керування якістю. Відповідний рівень такої системи підтримується сертифікатом, який видається підприємству на певний строк — один рік, два роки тощо. Правом видачі сертифікату на систему якості може володіти національний орган по сертифікації; у необхідних випадках йому надається можливість делегувати таку функцію акредитованій для цієї мети організації. Для оцінки системи якості та отримання сертифікату на неї дозволяється залучати будь-яку закордонну фірму, що займається сертифікацією. Вагомість сертифікату і рівень довіри до нього залежить від іміджу організації, яка видає такий Документ.

На підприємствах України аналогічні системи якості ще треба створювати. Вони повинні обов'язково передбачати комплексне управління якістю, що вимагає лише колективної діяльності і спільних зусиль.


  1. ^ Якість продукції: показники та оцінка рівня.


Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, то зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.


Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості у процесі проектування, виготовлення і використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дозволяє визначати і контролювати рівень якості усіх видів продукції (рис.1).


^ Рис. 1. Система і зміст показників якості продукції.





Поряд із специфічними показниками, властивими лише певному виду виробів, якість (технічний рівень) знарядь праці характеризується також рядом загальних показників. До них в першу чергу відносять надійність, довговічність. ремонтопридатність, продуктивність, патентну чистоту тощо.

Під надійністю розуміють властивість виробу виконувати свої функції при збереженні експлуатаційних показників у встановлених межах протягом того або іншого проміжку часу. Кількісно вона характеризується тривалістю безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями. Довговічність — це властивість виробу тривалий час зберігати свою працездатність у певних умовах експлуатації, їх оцінюють двома головними показниками — строком служби (календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану) і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах). Ремонтопридатність техніки характеризує її спроможність до швидкого виявлення і усунення несправностей. Показник патентної чистоти виробу відображає використання при його розробці запатентованих винаходів і можливість безперешкодного продажу на світовому ринку.


До комплексних показників якості (технічного рівня) знарядь праці відносяться, наприклад: коефіцієнт готовності обладнання, що характеризує одночасно його безвідмовність і ремонтопридатність; питомі витрати на один кілометр пробігу автомобіля тощо.


Таблица 1. Одиничні показники якості продукції

Групи показників

Окремі показники груп

Перелік

Суттєва характеристика

Призначення

Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)

• Продуктивність

- Потужність

• Міцність

• Вміст корисних речовин

• Калорійність

Надійності,

довговічності

і безпеки

Виокремлюють ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини

- Безвідмовність роботи

• Можливий термін використання

• Технічний ресурс

• Термін безаварійної роботи

• Граничний термін зберігання

Екологічні

Характеризують ступінь впливу на здоров'я людини та оточуюче довкілля

• Токсичність виробів

- Вміст шкідливих речовин

• Обсяг шкідливих викидів у довкілля в одиницю часу

Економічні

Відображають ступінь економічної вигоди виробництва

продуцентом і придбання споживачем

• Ціна одиниці виробу

• Прибуток з одиниці виробу

• Рівень експлуатаційних витрат часу і фінансових коштів

Ергономічні

Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)

• Ступінь легкості керування робочими органами

• Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників

• Величина наявного шуму, вібрації тощо

Естетичні

Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу

• Виразність і оригінальність форми

• Кольорове оформлення

• Ступінь естетичності тари (упаковки)

Патентно-правові

Відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів

• Коефіцієнт патенпюго захисту

• Коефіцієнт патентної чистоти


Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначений абсолютного, відносного, перспективного і оптимального рівня.


Для визначення рівня якості виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів: об'єктивний, органоліптичний методи використову­ють для визначення абсолютного рівня якості, а диференційований і комплексний — відносного рівня якості окремих видів продукції.


^ Об'єктивний метод означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та приборних вимірювань, лабораторного аналізу. Такий метод є найбільш вірогідним і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Зокрема його використовують для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників: засобів праці — продуктивність, потужність, точність обробки матеріалів; предметів праці — вміст металу у руді, міцність фарбування тканини; споживчих товарів — еластичність та вологостійкість взуття, вміст цукру або жиру у харчових продуктах тощо.

^ Органоліптичний метод ґрунтується на наслідках аналізу сприймання органами почуттів людини (зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком) без застосування технічних вимірювальних та регістраційних засобів. При цьому методі застосовують балову систему оцінки показників якості, виходячи з визначеного переліку ознак (властивостей), які найповніше охоплюють основні якісні характеристики виробу. Кожній оцінці ("відмінно", "добре", "задовільно", "погано") надають певну кількість балів (наприклад, відповідно 5, 4, 3 і 0).

^ Диференційований метод оцінки рівня якості передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів або ж базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінка рівня якості цим методом зводиться до обчислення значень відносних показників, які за абсолютною величиною менше одиниці (при зіставленні з еталонними показниками), повинні бути більшими або дорівнювати одиниці (при порівнянні з вимогами стандартів чи технічних умов).

^ Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу. Одним із варіантів комплексної оцінки якості може слугувати інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення і використання. В окремих випадках для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням при її обчисленні коефіцієнтів вагомості усіх розрахункових показників.


Скачать файл (321.1 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации