Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекции по бизнес-плану (на укр. яз) - файл Тема 6, 7 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН.doc


Лекции по бизнес-плану (на укр. яз)
скачать (155.6 kb.)

Доступные файлы (7):

Тема 1 Б-П2008МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ.doc60kb.12.10.2010 10:29скачать
Тема 2 Б-П2008Характеристика галузі, підприємства та продукту (послцуги) аналітична сторона.doc126kb.12.10.2010 10:31скачать
Тема 3 Б-П 2008ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ.doc99kb.12.10.2010 10:44скачать
Тема 4 Б-П 2008МАРКЕТИНГ-ПЛАН.doc200kb.29.09.2010 14:10скачать
Тема 5ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН.doc358kb.29.09.2010 14:11скачать
Тема 6, 7 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН.doc99kb.29.09.2010 14:11скачать
Финансовый план.doc106kb.29.09.2010 14:11скачать

Тема 6, 7 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН.doc





ТЕМА 6: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН.

1. Основні завдання та інструментарій розробки розділу.

2. Алгоритм розробки розділу.

(Для розробки розділу необхідно засвоїти навчальні дисциплі­ни: «Економіка підприємств», «Економіка праці», «Трудове право», «Підприємницьке право», «Основи менеджменту», «Менеджмент підприємств малого бізнесу», «Системи технологій», «Управління персоналом», «Бізнес-планування»)

6.1. Основні завдання та інструментарій розробки розділу

У цьому розділі наводиться інформація щодо існуючої виробни­чо-технологічної структури підприємства, пропозиції щодо її вдоско­налення та управління окремими інвестиційними проектами, функції ключових підрозділів, організація координації і взаємодії служб і під­розділів підприємства, оцінка відповідності організаційної структури управління цілям і стратегії розвитку підприємства, забезпеченості підприємства робочою силою, структури кадрів, кваліфікації робітни­ків. Визначається перелік заходів щодо реалізації інвестиційного біз­нес-плану з визначенням виконавців та термінів виконання.

Опрацьовуючи програмне завдання «Цілі та структура органі­заційного плану», необхідно послідовно засвоїти цілі розробки і перелік підрозділів організаційного плану. Стосовно цього треба ус­відомити, що, як правило, підприємець має завдання:

  • переконати потенційних інвесторів і кредиторів у правильності вибраної організаційно-правової форми започаткованого бізнесу;

  • пояснити, з ким підприємець намагатиметься організувати новий бізнес, тобто дати характеристику команди провідних менеджерів, показати їхню роль у процесах становлення та управління фірмою;

  • довести, що підприємець, команда менеджерів та інший персо­нал фірми здатні належним чином реалізувати запропонований бізнес-проект.

Стосовно структури організаційного плану, то необхідно знати, що він, як правило, складається з таких підрозділів:

  • організаційна форма бізнесу;

  • потреба фірми в персоналі;

  • власники фірми, команда менеджерів і зовнішні консультанти:

  • організаційна схема управління;

  • кадрова політика і стратегія.

Підрозділ «Потреба фірми в персоналі» пояснює функції, види ді­яльності та конкретні завдання формування персоналу організації. Роз­робляють підрозділ з допомогою методу «дерева цілей»: спочатку визна­чають загальні цілі, а потім їх конкретизують до необхідного рівня. Далі складають перелік видів діяльності і конкретних завдань (установити сфери відповідальності). На основі такої інформації визначають, скільки працівників, якої спеціалізації та якої кваліфікації потрібно, щоб викону­вати поставлені завдання (виробничий персонал, допоміжні працівники, службовці). На цій основі роблять попередні розрахунки вартості матері­альної винагороди персоналу (основну заробітну плату, премії, інші ви­ди винагород, відрахування на соціальне страхування, податки на оплату праці тощо). Необхідно також вказати конкретні джерела задоволення потреби в персоналі (внутрішні або зовнішні).

Розробляючи підрозділ «Власники бізнесу, команда менедже­рів і зовнішні консультанти», передусім потрібно дати коротку ха­рактеристику всім названим особам (зрозуміло, тим, які обіймають найважливіші посади). При цьому слід мати на увазі, що потенцій­них інвесторів цікавлять не стільки рівень освіти керівника, скільки і їхня придатність для ефективної спільної пращ.

До списку осіб, яким потрібно дати детальну характеристику, належать:

* підприємці — засновники бізнесу;

* активні інвестори (ті, хто вкладає гроші у створення та функ­ціонування фірми);

* провідні менеджери фірми (керівник служби маркетингу, фінансовий менеджер, технічний директор тощо); зовнішні консультанти, експерти.

Як окремий підрозділ організаційного плану подається «Орга­нізаційна схема управління», яка дає змогу зрозуміти управлінську ієрархію, структуру підрозділів фірми та систему координації діяль­ності цих структурних підрозділів. Розробка організаційної схеми управління фірмою, як правило, проходить у декілька етапів:

  • спочатку формується перелік основних функцій (маркетинго­вих, виробничих, управління персоналом, фінансових);

  • потім наводиться перелік організаційних одиниць — цехів, від­ділів, служб;

  • далі розробляють матрицю «функції — організаційні одиниці», при цьому дотримуються стандартних правил:

а) усі функції мають бути розподілені;

б) за виконання кожної функції має відповідати лише один підрозділ (виконавець);

в) одному керівникові може бути підпорядковано не більше 5-6 структурних підрозділів.

На кінцевому етапі наводять графічну інтерпретацію організа­ційної структури управління фірмою, з усіма її організаційними одиницями. їхньою ієрархією та зв'язками.

Підрозділ організаційного плану «Кадрова політика і стратегія» має дати зацікавленим особам уявлення про філософію фірми щодо ви­рішення кадрових питань Здебільшого в ньому висвітлюють питання стосовно конкретних строків комплектування штатів фірми; стандар­тів процедур відбору персоналу; структури заробітної плати, пакета пільг, премій, участі в прибутках фірми тощо, а також докладно характеризують механізм мотивації керівників та співробітників фірми.

^ 6.2. Алгоритм розробки розділу

Під час розробки розділу необхідно (див. додаток 7):

  1. Обґрунтувати рішення щодо вибору юридичної форми організації бізнесу:

  • яка юридична форма організації бізнесу була вибрана і чому?

  • які чинники обумовили такий вибір і в чому ви бачите потен­ційні переваги такого рішення?

  • якщо підприємницька структура є господарським товариством, то треба сформулювати умови, на яких його створено; якщо ак­ціонерним товариством, то необхідно навести інформацію про кількість і тип акцій, що випускаються, назвати прізвища чле­нів ради директорів.

Охарактеризуйте потреби фірми в персоналі:

  • які саме працівники (спеціалісти, службовці, основні і допоміж­ні робітники) необхідні фірмі? З якими діловими навичками, освітою, досвідом, кваліфікацією?

  • як саме передбачається залучати до роботи на фірмі робітників і службовців, що мають необхідну кваліфікацію?

  • яка передбачувана вартість утримання персоналу фірми з ура­хуванням усіх винагород, відрахувань на соціальне страхуван­ня, пенсійних платежів тощо?

  • хто конкретно входить до керівного складу фірми? Наведіть короткі відомості про них;

  • як розподілено обов'язки між членами команди менеджерів фірми?

  • які встановлено умови та форми винагородження діяльності кожного з членів команди менеджерів?

  • хто конкретно залучатиметься зі сторони (професійні консуль­танти, радники з юридичних, банківських, рекламних та інших питань) для роботи за сумісництвом?

  1. Обґрунтувати вибір організаційної форми бізнесу:

• з'ясувати переваги та недоліки кожної з передбачених за­конодавством України організаційних форм підприємницької діяльності (індивідуальне підприємництво без створення юридичної особи; приватне підприємство; товариство з обмеженою відповідальністю: товариство з додатковою від­повідальністю: повне товариство: командитне товариство;

• визначити критерії вибору форми організації бізнесу (характер відповідальності, сума податків, розміри початкового фінансування, наявність та збалансованість потрібних управлінських здібностей, оперативність управління, складність ліквідації, перспективи розвитку фірми у майбутньому тощо).

• ідентифікувати фактори, що обумовлюють вибір відповідної форми організації бізнесу та охарактеризувати переваги такого рішення;

• навести додаткову інформацію залежно від вибраної форми організації бізнесу (наприклад, для господарських товариств: відомості про утворення статутного фонду, умови розподілу прибутку та збитків, компетенцію органів управління, порядок ліквідації та реорганізації). Копії відповідних юридичних документів наводяться в додатках;

• охарактеризувати можливі зміни юридичного статуту фірми в перспективі.

  1. Пояснити організаційну схему управління фірмою:

    • як побудовано організаційну схему управління фірмою?

    • Чи узгоджено цю організаційну схему управління фірмою з рішеннями, які вже було прийнято в маркетинг-плані та виробничому плані?

4. Визначити потреби фірми в персоналі:

  • Скласти перелік необхідних видів діяльності (або конкретних завдань), установити сфери відповідальності й на основі цього розробити специфікації робіт, кваліфікаційні характеристики, посадові інструкції.

  • визначити необхідну чисельність персоналу фірми за окремими категоріями (основні робітники, допоміжні, службовці);

  • зробити попередні розрахунки вартості утримання персо­налу (враховуючи заробітну плату, усі види винагород, відрахування на соціальне страхування, пенсійні платежі, податки на оплату праці тощо).

  • визначити конкретні джерела задоволення потреби в пер­соналі (внутрішні або зовнішні).

^ Таблиця 6.1

Виробничий персонал



з/п

Посади

^ Штатна

одиниця,

од.

Зарплата,

грн.

Нарахування

грн.

Всього,

грн.

1

Швачка (6го розряду)

9

550,00

203,50

6781,50

2

Швачка (4го розряду)

12

470,00

173,90

6781,50

3

Комплектувальник

продукції, виворітник

1

400,00

148,00

7726,80

4

Технолог-розкрійник

1

600,00

222,00

548,00

5

Бухгалтер (0,5 ставки)

1

300,00

111,00

822,00

6

Прибиральниця

1

150,00

55,50

411,00

Разом




25




913,90

205,50
















16494,80

5. Охарактеризувати «Власників фірми, команду менеджерів та зовнішніх консультантів»:

  • чітко визначитися з тим, кого конкретно бажано охаракте­ризувати в організаційному плані;

  • з'ясувати, які саме відомості про кожного з ключових співробіт­ників фірми мають бути надані в організаційному плані; можливі різні варіанти: найчастіше на кожного з ключових керівників необхідно підготувати коротку біографічну довід­ку і зазначити посадові обов'язки, що на них покладаються. У біографічній довідці слід указати кваліфікацію, досвід і до­сягнення кандидата на цю посаду у попередній його діяльнос­ті, що підтверджують його здатність успішно виконувати до­ручену справу.

Детальніші анкетні характеристики на ключових керівників пода­ються в додатках. Іноді до організаційного плану досить включити лише старанно відібрані відомості про рівень кваліфікації та профе­сійні досягнення кожного з ключових керівників. Складаючи під­розділ «Власники фірми, команда менеджерів та зовнішні консуль­танти», слід мати на увазі, що для потенційних інвесторів важливими є не стільки здібності кожного окремого керівника, скільки зба­лансованість знань, кваліфікації і досвіду команди менеджерів фірми в цілому, їхня «сумісність» для ефективної співпраці.

6. ^ Розробити «Організаційну схему управління»:

  • скласти список основних функцій управління, які мають бути виконані на фірмі (виробництво, маркетинг, фінанси, облік, управління персоналом тощо); у подальшому, у ви­падку необхідності, ці функції можуть деталізуватися;

  • скласти список організаційних одиниць фірми (цехів, діль­ниць, відділів, служб тощо);

  • опрацювати матрицю типу «функції — організаційні оди­ниці»; практично це означає побудову таблиці, у заголов­ках граф якої записано функції, а рядків — організаційні одиниці фірми; якщо організаційний підрозділ фірми виконує дану функцію, про це робиться позначка на перехресті від­повідних графи і рядка; кожна з визначених на першому етапі функцій (підфункцій) має бути спроектована на пев­ний структурний підрозділ організації, який відповідатиме за її реалізацію, при цьому необхідно дотримуватися пев­них правил:

а) всі визначені функції (підфункції) мають бути розпо­діленими;

б) за виконання певної функції має відповідати лише один підрозділ;

в) у процесі деталізації функцій (розподілу функції на підфункції) не слід забувати про діапазон контролю (одному керівникові може підпорядковуватись не біль­ше 5-6 підрозділів);

• розробити схеми організаційної структури управління фір­мою; зі схеми має бути видно:

а) хто з керівного складу фірми чим займатиметься;

б) як підрозділи фірми взаємодіятимуть між собою.

До рисунка, на якому зображено організаційну схему управління фірмою, як правило, додається короткий текст, який пояснює особ­ливості організаційної побудови фірми і розкриває окремі її деталі. Дати коротку характеристику кадровій політиці та стратегії фірми:

  • коли передбачається комплектувати штати фірми?

  • які стандарти і процедури застосовуватимуться в процесі відбору персоналу?

  • вкажіть рівень і структуру заробітної плати персоналу фірми. У межах цього підрозділу необхідно висвітлити питання:

  • конкретних термінів комплектування штатів фірми;

  • стандартів та процедур підбору персоналу;

  • структури заробітної плати персоналу, пакета пільг, пре­мій, планів стимулювання, участі в прибутках тощо;

  • механізмів мотивації ключового управлінського персоналу фірми.

Оцінка ризиків

(Для розробки розділу необхідно засвоїти навчальні дисциплі­ни: «Фінанси підприємств», «Фінансовий менеджмент», «Управлін­ня ризиками», «Бізнес-планування»)

^ 2.6.1. Основні завдання та інструментарій розробки розділу

В реальній підприємницькій діяльності існує багато типів та видів ризиків. У бізнес-плані потрібно назвати та по можливості оцінити




найімовірніші та найбільш загрозливі (за критерієм величини мож­ливих збитків) ризики, що стосуються бізнесу фірми. Як правило, в бізнес-плані розглядаються ризики, що виникають як наслідок.

  • несприятливих тенденцій розвитку галузі, до якої належить да­ний бізнес;

  • реакції конкурентів на зміну ситуації на ринку (наприклад, ціно­вої реакції);

  • циклічності обсягів продажу фірми протягом року;

  • появи нових технічних та технологічних досягнень;

  • перевищення фактичних виробничих витрат над запланованими;

  • труднощів отримання кредитів;

  • циклічності потоку готівки.

Навіть якщо перелічені фактори не є ризиковими, іноді варто їх проаналізувати.

^ Оцінка міри ризику може здійснюватися різними способами від використання математичних моделей до інтуїтивних міркувань та аналізу колишнього досвіду.

^ Реагування на можливі негативні наслідки ризикової діяль­ності передбачає розробку організаційних та операційних процедур запобіжного (профілактичного) характеру. Ці процедури містять кон­кретні рекомендації щодо дій за несприятливих обставин. Одним з популярних способів реагування на загрози для бізнесу фірми є роз­робка альтернативних планів зі вказівками щодо порядку дій того чи іншого працівника фірми у випадку несприятливої ситуації та мож­ливих позитивних наслідків таких його дій.

^ Процедура розробки альтернативних планів охоплює такі етапи:

  1. Виявлення основних чинників зовнішнього та внутрішнього се­редовища фірми, які спричиняють ситуації ризику.

  2. Визначення масштабів можливого впливу цих факторів на біз­нес фірми.

  3. Визначення ймовірностей впливу цих факторів на бізнес фірми.

  4. Опрацювання альтернативного плану дій. При цьому мають бути визначені:




  • критичні точки, досягнення яких свідчить про несприятли­вий перебіг подій та про необхідність застосування альтер­нативних планів;

  • контрольні орієнтири, які визначають ефективність засто­сування альтернативних планів.

У підрозділі «Заходи для нейтралізації або мінімізації нега­тивних наслідків можливих ризиків» потрібно пояснити, які саме способи будуть застосовані фірмою для зменшення негативних на­слідків кожного із заздалегідь визначених типів ризиків. Необхідно також указати, які типи страхових полісів та на які суми передбача­ється придбати.

Основними способами зменшення ризику в підприємницькій діяльності є:

  1. Підвищення якості та ефективності управління фірмою

  2. Делегування частини ризику іншим фізичним та юридичним особам через:




  • хеджування — укладання довгострокової угоди на постав­ку продукції між постачальником і споживачем:

  • страхування — укладання угоди, в якій одна сторона — страхова компанія за відповідну оплат}' (страховий внесок) зобов'язується відшкодувати другій стороні — страхуваль­нику (фірмі) — у разі настання страхового випадку обумов­лену страховим контрактом суму;




3. Самострахування — створення на фірмі спеціального резервно­го фонду для покриття збитків за рахунок частини власних обо­ротних коштів.

^ 2.6.2. Алгоритм розробки розділу

При розробці розділу необхідно дотримуватись наступної логіки (додаток 8):

1. Охарактеризувати можливі типи ризиків, що стосуються біз­несу фірми:

  • 3 якими типами ризиків пов'язаний бізнес?

  • Які типи ризиків є найкритичнішими?

  • Які типи ризиків є найімовірнішими?

  • За яких умов є найбільш імовірним настання не­сприятливих ситуацій?

  • У чому ви бачите джерела виникнення загрозливих ситу­ацій та які фактори можуть сприяти цьому?

  • Як би ви оцінили рівень ймовірності настання найкритичніших для бізнесу фірми типів ризиків?















Скачать файл (155.6 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации