скачать (155.6 kb.)
Доступные файлы (7):
Тема 1 Б-П2008МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ.doc | 60kb. | 12.10.2010 10:29 | ![]() |
Тема 2 Б-П2008Характеристика галузі, підприємства та продукту (послцуги) аналітична сторона.doc | 126kb. | 12.10.2010 10:31 | ![]() |
Тема 3 Б-П 2008ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ.doc | 99kb. | 12.10.2010 10:44 | ![]() |
Тема 4 Б-П 2008МАРКЕТИНГ-ПЛАН.doc | 200kb. | 29.09.2010 14:10 | ![]() |
Тема 5ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН.doc | 358kb. | 29.09.2010 14:11 | ![]() |
Тема 6, 7 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН.doc | 99kb. | 29.09.2010 14:11 | ![]() |
Финансовый план.doc | 106kb. | 29.09.2010 14:11 | ![]() |
Финансовый план.doc

ТЕМА 8: ФІНАНАСОВИЙ ПЛАН
(Для розробки розділу необхідно засвоїти навчальні дисципліни: «Фінанси підприємств», «Фінансовий менеджмент», «Бухгалтерський облік», «Ціноутворення», «Система оподаткування», «Бізнес-планування»).
8.1. Основні завдання та інструментарій розробки розділу
Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плат — узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-план}', зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, наочно продемонструвати рівень привабливості, ефективності та доцільності даного підприємницького проекту за економічними критеріями.
Особливий інтерес до фінансового плану пов'язаний з тим, що в ньому:
узагальнюються у вартісній формі результати розробки всіх розділів бізнес-плану;
кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях;
відображені розміри прибутку, податків, обсяги інвестицій, використання власних і залучених коштів, резерв виплати дивідендів, фінансові резерви тощо.
Фінансове планування діяльності фірми поділяється на перспективне, поточне й оперативне. Вказані види планування органічно пов'язані між собою.
Першим етапом фінансового планування є прогнозування фінансової діяльності бізнесу підприємства (перспективне фінансове планування на період 3 років). Другий етап — поточне планування що конкретизує фінансовий прогноз на плановий період (рік) і є основою для застосування оперативного фінансового планування протягом коротших проміжків часу (квартал, місяць) в межах планового періоду.
Цей розділ є узагальнюючим для всіх попередніх розділів бізнес-плану, тому всі фінансові показники фінансового плану повинні підтверджувати інформацію, яка наведена в інших розділах.
^
1. Охарактеризувати результативність майбутньої діяльності фірми з погляду формування і динаміки прибутку в плановому періоді (додаток 9):
Якими передбачаються обсяги продажу продуктів (послуг) фірми в плановому періоді (за місяцями за перший рік і за кварталами за другий і третій роки)?
На яких припущеннях ґрунтуються прогнози очікуваних обсягів продажу?
Які прямі та операційні витрати на виробництво і реалізацію продуктів (послуг) фірми ви прогнозуєте?
Які, на вашу думку, будуть обсяги валового, операційного і чистого прибутку фірми?
Якими (згідно з графіком беззбитковості) мають бути обсяги продажу фірми, щоб вона стала прибутковою?
2. Пояснити, як саме узгоджуватимуться в часі грошові надходження й виплати фірми протягом планового періоду (додаток 10):
Скільки готівкових коштів буде у фірми на початок кожного місяця протягом першого року її функціонування?
Які грошові надходження й виплати плануються протягом кожного місяця?
В якому періоді фірма відчуватиме дефіцит (або надлишок) готівки?
Скільки коштів потрібно взяти в борг на періоди дефіциту і коли вони будуть повернуті?
3. Охарактеризувати фінансовий стан фірми на кінець кожного року планового періоду і дати оцінку очікуваної ефективності фінансової діяльності фірми (додаток 11):
Обчислити активи, пасиви і власний капітал фірми на кінець кожного року планового періоду, скласти баланси.
З'ясувати, чи буде фірма спроможна сплачувати свої короткострокові боргові зобов'язання (яким є рівень ліквідності фірми)?
З'ясувати, чи буде фірма спроможна виконувати свої довгострокові зобов'язання по мірі настання строків платежів (яким є рівень платоспроможності фірми)?
Якого рівня рентабельності прагне досягти фірма в плановому періоді?
Як розраховані фінансові коефіцієнти співвідносяться з показниками аналогічних фірм та із середньо галузевими? Які коефіцієнти не збігаються і як це пояснити?
Наскільки вірогідними є прогнози, на яких ґрунтувалися фінансові розрахунки? У якому діапазоні можуть змінюватися ці прогнози, щоб реалізація даного підприємницького проекту залишалася економічно доцільною?
4 ^
Скільки коштів потрібно для фінансування даного підприємницького проекту (у тому числі наявних, і тих, що потрібно додатково залучити)?
Звідки передбачається одержати ці кошти?
Якою є бажана форма участі кредиторів та інвесторів у проекті (участь в акціонерному капіталі, надання кредиту, лізинг тощо)?
На які цілі буде витрачено залучені кошти?
Як передбачається гарантувати кредит?
Як і коли здійснюватиметься повернення коштів кредиторам та інвесторам?
Які вигоди матимуть кредитори та інвестори у разі їхньої участі в реалізації даного проекту?
^ Головне завдання фінансовою плану — узагальнити результати всіх попередніх розділів бізнес-плану у вартісній формі та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту за економічними критеріями.
Значення фінансового плану полягає в тому, що розрахунки, які він містить, мають дати чіткі та вичерпні відповіді на такі запитання:
1. Для підприємця:
Звідки і коли фірма отримуватиме кошти і на що конкретно їх буде витрачено?
Як співвідносяться поточні потреби фірми в грошах з рухом готівки?
Яким буде фінансовий стан фірми па кінець прогнозованого періоду?
2. Для потенційних інвесторів або кредиторів:
Чи зможе підприємець виконати взяті на себе фінансові зобов'язання?
Чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал.
^
^ плану | Необхідна інформація | Перелік дій |
Фінансовий план | 1.________________ 2. -_______________ 3.________________ | 1.__________________ 2.__________________ 3. __________________ |
У процесі розробки фінансового плану слід враховувати певні його особливості:
Фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану, оскільки містить певну обов'язкову кількість фінансових документів (а також таблиць і графіків). Кожен з цих документів має стандартну форму для забезпечення стандартної методики розрахунків.
Як правило, фінансовий план складається з перспективою на З роки (найчастіше з помісячною розбивкою інформації за перший рік та поквартальною — за другий та третій роки).
3 Фінансові показники цього розділу не можуть суперечити інформації, наведеній в усіх інших розділах бізнес-плану.
У зв'язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певною мірою ймовірності, у фінансовому плані доцільно опрацювати декілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум три варіанти фінансового плану (один ґрунтується на оптимістичних прогнозах, другий — на прогнозах середнього рівня сприятливості, третій — на прогнозах несприятливої ситуації).
У фінансовому плані слід (наскільки це можливо) використовувати реальну (конкретну) інформацію. Якість такої інформації безпосередньо позначається на достовірності фінансових розрахунків.
^
Цілі та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність опрацювання і рівень докладності. Фінансовий план містить такі основні підрозділи:
План доходів і витрат (план прибутків і збитків).
План грошових надходжень (план руху готівки).
Плановий баланс.
4 Фінансові коефіцієнти (дозволяють прогнозувати фінансову
привабливість та майбутнє підприємства.
Поряд з основними показниками вищевказаних підрозділів у фінансовому плані необхідно навести припущення (прогнози), на яких ґрунтуються ці показники. Ці припущення (прогнози) наводяться в текстовій частині фінансового плану.
Для фірми, яка вже створена, у фінансовому плані обов'язково наводиться динаміка основних фінансових показників за минулі роки (як правило, за три останні роки) Копії документів бухгалтерської звітності наводяться у додатках.
^
1. Алгоритм розробки підрозділу фінансового плану «План доходів і витрат» визначається за критерієм прибутковості та можливості виживання:
визначити відповідні середні показники в галузі, до якої належить бізнес фірми;
скласти прогнози обсягів продажу продуктів (послуг) фірми для кожного виду продукції на три роки; при цьому рекомендується дотримуватися багатоваріантного підходу (оптимістичний, середньої результативності та несприятливий прогнози обсягів продажу); у текстовій частині дається пояснення щодо передбачуваних змін обсягів продажу, пов'язаних з сезонними коливаннями попиту, застосуванням політики знижок цін тощо;
розрахувати прямі витрати фірми на виробництво і реалізацію продукції (послуг), які включають.
а) прямі матеріальні витрати (вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та інших змінних витрат, пов'язаних з виготовленням продукції на фірмі);
б) прямі витрати праці (заробітна плата та інші виплати виробничому персоналу фірми);
• визначити валовий прибуток фірми (різниця між вартістю загального обсягу продажу фірми і сумою прямих витрат фірми на виробництво та реалізацію продукції);
розрахувати операційні витрати фірми на виробництво і реалізацію продукції (послуг), які включають усі інші витрати (крім прямих втрат), які є необхідними для нормальної діяльності фірми;
обчислити операційний прибуток фірми (шляхом відраховуванням від валового прибутку фірми операційних витрат);
розрахувати суму сплати відсотків за отримані кредити;
обчислити прибуток до сплати податків як різниця між операційним прибутком і сумою сплати відсотків за кредит;
обчислити суму податків з прибутку фірми (згідно з чинним законодавством);
визначити чистий прибуток фірми (різниця між прибутком до сплати податків і сумою податків з прибутку фірми). Додатково у підрозділі потрібно провести аналіз беззбитковості
та обчислити точку беззбитковості. Аналіз беззбитковості з'ясовує, якими повинні бути обсяги виробництва та продажу продукції (послуг) фірми, щоб досягти прибутковості. Точка беззбитковості показує, скільки одиниць продукції має продати фірма, щоб її втрати окупилися її доходами. Продаж кожної наступної одиниці продукції даватиме фірмі прибуток. Навпаки, зменшення обсягів продажу продукції нижче точки беззбитковості, означає, що фірма має збитки. Обчислення точки беззбитковості здійснюється за формулою:
ТБ = ∑Вп / (Ц - Взм)
де ТБ — точка беззбитковості;
∑Вп — сума постійних витрат;
Ц— ціна одиниці товару; Взм — змінні витрати на одиницю товару.
2. Головне завдання розробки «Плану руху готівки» полягає в узгодженні в часі грошових надходжень та виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для розрахунків за її зобов'язаннями.
Складання плану грошових надходжень і виплат створює основу для:
визначення періодів, коли фірма матиме тимчасовий дефіцит або надлишок готівки;
обчислення, скільки коштів потрібно взяти у борг на період дефіциту;
визначення цільового призначення цих коштів;
з'ясування, коли ці кошти можуть бути повернені.
План грошових надходжень і виплат («План руху готівки») складається на основі «Плану доходів і витрат» з поправкою на очікувані зрушення у надходженнях та виплатах готівкових коштів. Для того, щоб скласти план грошових надходжень і виплат, необхідно:
визначити готівкові кошти, що будуть у розпорядженні фірми на початок першою місяця розрахунковою періоду (для другого, третього і наступних місяців ця сума дорівнює готівковим коштам на кінець попереднього місяця),
обчислити загальну суму всіх передбачуваних грошових надходжень на фірму протягом кожного місяця (надходження від продажу продукції чи надання послуг, кошти, отримані від дебіторів, готівка від продажу акцій, кошти, які власники додатково інвестують у фірму, отримані позики тощо);
розрахувати загальну суму всіх обов'язкових платежів фірми протягом кожного місяця (перелік усіх платежів є достатньо широким, а том}' в процесі розрахунків важливо не пропустити жодного з них);
визначити чистий потік готівки за кожний місяць як різницю між загальною сумою всіх передбачуваних грошових надходжень і загальною сумою всіх обов'язкових платежів фірми за місяць (якщо грошові надходження за місяць перевищують платежі, то фірма має позитивний баланс руху готівки; навпаки,коли грошові надходження за місяць менші за платежі — фірма має від'ємний баланс руху готівки):
розрахувати суму готівкових коштів на кінець кожного місяця;
для цього до готівкових коштів на початок кожного місяця додають позитивний або відраховують від'ємний баланс руху готівки за відповідний місяць.
У текстовій частині плану грошових надходжень і виплат мають бути чітко сформульовані прогнози щодо методів погашення дебіторської заборгованості, цінових знижок, циклічності обсягів продажу. Ці прогнози складають основу планування руху готівки.
3. Підрозділ «Плановий баланс» складається, щоб отримати «фотографію» фінансового стан}' фірми на певну дату (за стандартом — на 31 грудня поточного року), яка має зафіксувати фінансові позиції фірми.
У бізнес-плані складається баланс, форма якого потребує вертикального розміщення інформації:
верхня частина — активи;
середня — пасиви;
нижня — зобов'язання перед власниками.
У балансі мають бути зведені в єдине ціле й описані:
активи фірми (ресурси, які має фірма у своєму розпорядженні і завдяки яким формується її прибуток);
пасиви фірми (зобов'язання фірми перед кредиторами, іншими фірмами, організаціями, банками);
власний капітал (зобов'язання фірми перед власниками + нерозподілений прибуток).
Баланс складається згідно з універсальним бухгалтерським рівнянням:
Активи - Пасиви + Власний капітал.
4. «План доходів і витрат», «План руху готівки» та «Плановий баланс» містять усю необхідну інформацію для оцінки майбутнього фінансового стану фірми за допомогою розрахунків стандартних «Фінансових коефіцієнтів». Користуючись ними, кредитори, інвестори, а також самі власники фірми можуть;
порівняти показники фірми, в яку вони вкладають кошти, з показниками інших аналогічних компаній та з середніми показниками в галузі;
простежити тенденцію зміни відповідного показника протягом планового періоду.
У бізнес-плані «Фінансові коефіцієнти», як правило, групують за сферами інтересів кредиторів, інвесторів та власників фірми:
• фінансові коефіцієнти, що відбивають інтереси короткострокових кредиторів:
а) чистий оборотний капітал;
б) коефіцієнт поточної ліквідності;
в) коефіцієнт термінової ліквідності.
• фінансові коефіцієнти, що відбивають інтереси довгострокових
кредиторів (інвесторів):
а) коефіцієнт заборгованості;
б) коефіцієнт співвідношення довгострокових боргів і власних коштів.
• фінансові коефіцієнти, що відбивають інтереси власників фірми:
а) коефіцієнт валового прибутку;
б) коефіцієнт операційного прибутку;
в) коефіцієнт чистого прибутку;
г) окупність інвестицій;
д) окупність власного капіталу.
Складаючи фінансовий план, необхідно усвідомлювати, що середні по галузі значення фінансових коефіцієнтів різняться за сферами бізнесу (оскільки кредитори та інвестори обов'язково враховують такі моменти, будь-які відхилення відповідних фінансових коефіцієнтів від середніх по галузі параметрів, обов'язково слід пояснити в текстовій частині фінансового плану

^
Основною характеристикою здатності фірми виконувати свої короткострокові зобов'язання, є ліквідність (спроможність активів фірми перетворюватися на готівку, яка і є абсолютно ліквідним засобом). Недостатня ліквідність може підвищити витрати на фінансування фірми та призвести до нездатності сплатити рахунки та виплатити дивіденди.
Основними показниками та коефіцієнтами ліквідності є:
• чистий оборотний капітал, який створюється за рахунок довгострокових джерел і не потребує повернення найближчим часом, розраховується за допомогою формули:
Ок = Па - Пп
де Ок — чистий оборотний капітал;
Па — поточні активи ; Пп — поточні пасиви ;
• коефіцієнт поточної ліквідності, за його допомогою можна оцінити, яку частку своїх короткострокових зобов'язань фірма може покрити за рахунок реалізації поточних активів; розраховується за формулою:
Кпл = Па / Пп
де Кпл— коефіцієнт поточної ліквідності;
• коефіцієнт термінової ліквідності, він дає можливість більш точно визначити рівень ліквідності фірми:
Кпл = (Па – Мз) / Пп
де Ктл— коефіцієнт термінової ліквідності; М3— матеріальні запаси.
Методика розрахунку фінансових коефіцієнтів, які розраховуються з метою отримання довгострокових кредитів.
Основною характеристикою здатності фірми виконувати свої довгострокові зобов'язання по мірі настання строків платежів є платоспроможність.
Основними показниками (коефіцієнтами) платоспроможності є:
^ показує, який відсоток активів фінансується за рахунок боргу. Чим нижче значення цього показника, чим нижчим є фінансовий ліверидж, який означає фінансування інвестицій за рахунок позик
Кз = З / А
де К3 — коефіцієнт заборгованості; З — загальна сума зобов'язань; А — загальна сума активів.
Ще одним показником заборгованості є співвідношення довгострокової заборгованості та власного капіталу або співвідношення довгострокової заборгованості та сумарних активів. Він показує, якою мірою підприємство фінансує свої активи за рахунок довгострокового боргу (Він показує здатність фірми повернути борги та відшкодувати збитки за рахунок власного капіталу:
Ксвбск = (ДЗ / ВК) х 100%
де Ксдбвк — коефіцієнт співвідношення довгострокових боргів і власного капіталу;
^ — сума довгострокових зобов'язань ; ВК— власний капітал.
При прийнятті управлінських рішень, важливо мати інформацію про можливості підприємства щодо сплати процентів за свої борги
Для нього використовують коефіцієнт кратності процентів:
К.к.пр.1 = Преал / Пр
К.к.пр.2 = (Преал + А) / Пр
де Преал — сума прибутку від реалізації продукції, тис. грн.;
Пр - сума проценті за рік, твис. грн.
^
Основною характеристикою здатності фірми отримувати прибуток на вкладений капітал є рентабельність. Показники рентабельності є індикаторами фінансового стану та ефективності управління фірмою.
Основними показниками (коефіцієнтами) рентабельності є:
* коефіцієнти валового чистого прибутку
Квал.пр. = Пвал / Вреал; Кчист.пр. = Пчист. / Вреал.
Пвал – валовий прибуток підприємства, тис.грн.; Пчист. – чистий прибуток підприємства, тис. грн..; Вреал. – доход (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.
* коефіцієнт окупності власного капіталу:
Кок.вл = Пчист. / Квл
де Квл – сума власного капіталу, тис. грн.
* коефіцієнт окупності загального капіталу за балансом:
Кок = Пчист. / К
де К – сума загального вкладеного капіталу, тис. грн.
*При плануванні фінансових показників розраховують коефіцієнти рентабельності коштів підприємства:
Кр.1 = Пвал / Сп.реал.
Кр.2 = Поп / Сп.реал.
Кр.3 = Пчист / Сп.реал.
де Пвал., Поп., Пчист. – валовий, операційний і чистий прибуток підприємства, тис. грн.;
Сп.реал – повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн..
* Чистий доход на акціонерний (власний)капітал:
Дчист = _____Пчист_____
Азаг – Пзаг
де Азаг і Пзаг – сума загальних активів і пасивів підприємства, тис. грн.
Проведений за допомогою фінансових коефіцієнтів аналіз майбутнього фінансового стану фірми, так само як і розробка планових фінансових документів фірми, ґрунтується на певних прогнозах та припущеннях. Тому часто виникає потреба перевірити початкові припущення. Таку перевірку заведено називають аналізом чутливості.
Аналіз чутливості — це процес оцінки достовірності прогнозів та припущень, на яких ґрунтувались розрахунки фінансових документів. Процедура аналізу чутливості передбачає розрахунки декількох варіантів прогнозів з допомогою послідовного введення в них ключових припущень та оцінки впливу відповідних змін на майбутні фінансові результати діяльності фірми. Дтя того, щоб не втратити відправну точку аналізу та запобігти плутанині, рекомендується вводити припущення по одному, залишаючи решту умов незмінними. Після цього можна досліджувати результати змін різних пар припущень. У процесі аналізу чутливості підприємець повинен самостійно визначити межі доцільної зміни припущень.
Результати аналізу чутливості слід розглядати з позиції вже визначених у бізнес-плані рішень. Тоді аналіз чутливості дасть змогу встановити такий діапазон варіацій похідних припущень, за межами якого здійснення даного підприємницького проекту є проблематичним.
У підсумковій частині фінансового плану мають бути зведені в єдине ціле і охарактеризовані потреби фірми у фінансових ресурсах, які фірма прагне отримати, презентуючи свій бізнес-план, а також подано план повернення кредиторам та інвесторам їхніх коштів, тобто конкретні розрахунки та пропозиції щодо:
• загальних фінансових потреб фірми в плановому періоді:
а) за напрямками використання;
б) за передбачуваними джерелами фінансування (власні кошти, акціонерний капітал, торговий кредит, позики).
• бажаних умов і порядку отримання фінансових коштів:
а) загальна сума позики (як правило, не більше 2/3 загальної вартості проекту);
б) терміни позики (максимум 3 роки в невизначеному середовищі);
в) відсоткові платежі;
г) пільговий період погашення боргу (як правило, не більше 1/3 загального терміну позики);
д) вартість застави, яка пропонується для гарантування позики (вартість застави має перевищувати вартість позики не більше, ніж в 2-3 рази).
• умов та термінів повернення коштів кредиторам та інвесторам:
а) графік погашення заборгованості;
б) умови сплати суми боргу (здебільшого передбачається сплата рівними частками кожні 6 місяців);
в) умови сплати кредитних платежів (типовою є щомісячна сплата, починаючи з моменту отримання позики).
Результати фінансових розрахунків заносяться у табл. 8.2-8.8.

Скачать файл (155.6 kb.)