Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольна робота з Міжнародного маркетингу - файл n1.doc


Контрольна робота з Міжнародного маркетингу
скачать (167 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc167kb.24.12.2012 05:02скачать


n1.doc



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

з дисципліни «Міжнародний маркетинг», варіант № 5
Хмельницький 2012

Зміст

  1. Охарактеризуйте причини появи концепції глобального маркетингу? Хто був її засновником?.......................................................................3

  2. Назвіть та охарактеризуйте критерії визначення якості маркетингової інформації………………………………………………………….14

  3. «У міжнародному маркетингу інтеграційне угруповання слід розглядати як єдиний ринок». Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть……………………………………………………………………………..24

Список використаних джерел інформації………………………………….28

1. Охарактеризуйте причини появи концепції глобального маркетингу? Хто був її засновником?
Глобалізація сучасної економічної діяльності людства зараз ні в кого не викликає сумнівів.

Глобалізація – процес розростання міжнаціональних економічних, політичних, соціальних і культурних зв'язків. Якщо раніше всесвітня економіка пов'язувала окремі, взаємовиключні, географічно обмежені національні ринки за допомогою міжнародної торгівлі та інвестицій, то глобальна економіка кінця ХХ і нинішнього століття означає, що національні ринки не пов'язані між собою, а «сплавляються». Глобальна економіка заснована на розвитку технологій, міжнародної кооперації між компаніями та інтеграції інформаційних потоків. У сучасній літературі глобалізацію економіки визначають:

  • як якісно новий рівень інтегрованості, цілісності і взаємозалежності світу;

  • як об'єктивне посилення проникності міждержавних перегородок;

  • як різке збільшення обсягів, масштабів і інтенсивності трансдержавних, транснаціональних перетоків капіталу, інформації, послуг та людських ресурсів;

  • як формування єдиного економічного, правового та інформаційного простору для вільної й ефективної підприємницької діяльності всіх суб'єктів господарювання;

  • як вирішення приватних національних економічних проблем з урахуванням світових господарських інтересів і мобілізації світових ресурсів;

  • як посилення ролі недержавних регуляторів світової економіки і т.д.

Одна з головних рис глобалізації – формування та розвиток потужних світових і регіональних коаліцій (Європейський союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі, Азіатсько–Тихоокеанське економічне співробітництво і т.д.), що дозволяють досягати мультиплікації зусиль і більш ефективного захисту локальних інтересів на світовій арені.

Глобалізація світогосподарських зв'язків приводить до процесу міжнародної концентрації та централізації капіталу. Збільшується обсяг операцій зі злиття і поглинання компаній як спосіб розвитку та підвищення конкурентоспроможності, розширення ринку і т.д. Виникають транснаціональні корпорації (ТНК) та монополії.

Стає звичним поняття «мережева економіка» – перенесення в електронне середовище Інтернету різних видів соціально–економічної діяльності, процес перетворення традиційних організацій у віртуальні структури [6].

З’являється поняття міжнародного маркетингу.

Міжнародний маркетинг – це ринкова концепція управління міжнародною діяльністю фірми, орієнтована на запити кінцевих споживачів різних країн і формування їхніх переваг у відповідності зі стратегічними цілями оптимізації і розширення бізнесу в глобальних світових масштабах.

Міжнародний маркетинг – це макро– і мікроекономічна категорія, яка визначає маркетингові технології щодо міжнародної діяльності на рівні фірми.

Міжнародний маркетинг визначає маркетингову діяльність фірми перш за все при переміщенні капіталів, товарів, послуг через кордон держав, тобто виступає насамперед як експортний маркетинг, маркетинг на ринках зарубіжних країн. Але в той же час міжнародний маркетинг можна розуміти лише як експортний, зовнішньоторговельний маркетинг або як просту форму ефективної організації продажів товарів за кордоном. Це більш широке і ємне поняття.

Міжнародний маркетинг передбачає маркетингову діяльність як поза країною, так і всередині її, якщо:

  • фірма є частиною організації або компанії, що працює і за кордоном (якщо це її філія чи дочірня фірма і т.д.);

    • фірма зазнає впливу і / або контролю за своєю діяльністю з–за кордону (в тому числі якщо компанія є аффілірованною)

Крім того, міжнародний маркетинг включає в себе питання ефективної організації імпортних закупівель.

Міжнародний маркетинг – це перш за все маркетингова діяльність транснаціональних компаній (ТНК) та міжнародних монополій (ММ), яка поширюється на зарубіжні країни, але також включає роботу на зовнішніх ринках дрібних і середніх підприємств.

Міжнародний маркетинг – це образ мислення, філософія, підхід компанії до підприємництва з міжнародних, глобальних позицій. Він передбачає можливості пошуку і оптимізації на плановій і систематичної основі прибутку в масштабах усією земної кулі, а не тільки на національному ринкової території [7].

Еволюція міжнародного маркетингу відбувалася поетапно (див. рис. 1.1). З метою глибинного розуміння сутності маркетингу розглянемо більш докладно кожний етап розвитку. Зазначимо, що кожний з наступних етапів є логічним продовженням попереднього етапу розвитку.


Етапи розвитку міжнародного маркетингу

стрелка вниз 4

Традиційний

стрелка вниз 6

Експортний

стрелка вниз 8

Міжнародний

стрелка вниз 10

Багатонаціональний

стрелка вниз 12

Глобальний




Рис. 1.1. Етапи розвитку міжнародного маркетингу
Традиційний маркетинг – це традиційний продаж товарів за кордон, коли експортер несе відповідальність перед покупцем лише до моменту поставки.

Для даного етапу характерні:

  • продаж товару за кордон без подальшого його супроводу;

  • відповідальність перед покупцем лише до моменту поставки або продажу.

Даний етап розвитку характерний для національних компаній, фірм з обмеженими масштабами діяльності в рамках, як правило, своєї держави, хоча не виключені і разові експортні поставки. При цьому підприємець як би прицілюється на цьому етапі «освоєння міжнародного ринку, проходить своєрідну практичну школу ведення бізнесу на міжнародному ринку.

Зазначимо, що на даному етапі навіть великі підприємства змушені освоювати традиційний маркетинг, тому що продукція, яка випускається ними, не витримує конкуренції на світовому ринку через свою низьку конкурентоспроможність.

Експортний маркетинг. На даному етапі експортер проводить детальне і систематичне дослідження цільового зарубіжного ринку і пристосовує своє виробництво до вимог цього ринку, що постійно змінюються. Це більш досконалий і перспективний етап розвитку міжнародного маркетингу і ним можуть дозволити собі займатися фірми та компанії, що характеризуються високими темпами росту на основі використання сучасних технологій, а також володіють широкими можливостями для випуску конкурентоспроможної продукції. Для багатьох суб'єктів ринку, які займають міцні позиції на національному ринку, експортні поставки можуть бути джерелом для отримання додаткового прибутку. Експортна активність часто пояснюється насиченням внутрішнього ринку і несприятливими факторами чисто кон'юнктурного характеру. Експортер систематично досліджує закордонний ринок і пристосовує своє виробництво під вимоги цього ринку. При цьому експортер постійно досліджує цей ринок і намагається контролювати весь шлях товару до кінцевого споживача.

Міжнародний маркетинг. Міжнародний маркетинг передбачає всебічне дослідження освоюваного ринку, використовуючи при цьому всі досягнення сучасних форм і методів міжнародного маркетингу, враховуючи всі особливості країни, що мають вплив на формування ринку. Міжнародний маркетинг поширюється не тільки, на суто торгові операції, але і на інші сфери зовнішньоекономічних зв'язків: створення спільних і дочірніх підприємств, науково–технічний обмін, передачу ліцензій і ноу–хау, надання транспортних, страхових, туристичних та інших послуг, міжнародні орендні операції і т. д. Для сучасної моделі міжнародного маркетингу характерно те, що вона за своєю суттю ближче до виробничо–інвестиційної (на відміну від колишньої – торгово–посередницької) моделі.

Багатонаціональний маркетинг. Для багатонаціонального маркетингу характерна більш досконала форма розвитку міжнародного маркетингу, що здійснює маркетингові операції в масштабі світового ринку. Цей вид маркетингу використовується великими транснаціональними компаніями. На відміну від міжнародного маркетингу, де фірми орієнтуються на один або кілька іноземних ринків, виробляють товари в своїй державі, далі збуваючи їх за кордоном, багатонаціональний маркетинг транснаціональних компаній функціонує в багатьох країнах і використовує при цьому зарубіжні виробничі і збутові відділення, що працюють на світовий ринок.

Глобальний маркетинг. Даний вид маркетингу розглядає весь світ як єдиний ринок і побудований на однаковості національних, культурних, поведінкових і інших характеристик ринку, а не на обліку національних особливостей. Як наочний приклад можна привести найбільші компанії, що використовують у своїй діяльності глобальний маркетинг: «Coca–Cola», «Procter & Gamble», «Eastman Kodak», «Sony» та ін. [2].

Поширення знань з міжнародного маркетингу бере початок з другої половини 60–х рр., коли вийшли праці таких авторів як Філіп Катер «Міжнародний маркетинг» (1966), Девід Гарсон «Міжнародний маркетинг: порівняльно–системний підхід» (1967), Раймонд Вернон «Менеджер у міжнародній економіці», Джон Файєрвезер «Міжнародний маркетинг» (1970), Верн Терпстра «Міжнародний маркетинг» (1972). Ці роботи розглядали міжнародний маркетинг з позицій експортування домінуючої форми діяльності фірми на зарубіжних ринках. Але, разом з тим, виникла потреба систематизації знань і розробки рекомендацій щодо діяльності ТНК.

Із середини 70х рр.. у наукових дослідженнях відомих сьогодні маркетологів В. Кіггана, Д. Карсона, Г.Торрелі, Ч. Найєра, Р.Буззела, переважають проблеми міжнародної маркетингової діяльності ТНК. У цих роботах узагальнено досвід діяльності ТНК і розроблено концепцію та інструментарій транснаціонального маркетингу.

Підвищення рівня інтернаціоналізації діяльності фірм, тенденції розвитку світової економіки та певні зміни у поведінці споживачів на світовому ринку обумовили появу концепції глобального маркетингу як субкатегорії міжнародного маркетингу.

Термін глобальний маркетинг почав широко використовуватися в науковій, дослідницькій та практичній діяльності починаючи з 1983 р., коли в «Гарвард Бізнес Рев’ю» була надрукована стаття професора Теодора Левітта «Глобалізація ринків», у якій він узагальнив успішну практику тих ТНК, які застосовували принцип стандартизації міжнародного маркетингового комплексу та створювали єдину (глобальну) стратегію діяльності.

Дослідженню проблем глобального маркетингу присвячено також праці Ж.–П. Жаннета і Г. Геннесі (1978), Лі Дахринжера та Г. Мюхелбахера (1991), В. Кіігана (1989).

Згодом відомий американський економіст Майкл Портер сформулював ознаки конкурентної країни та виділив чинники її конкурентоспроможності, а Стефан Гареллі сформулював десять «золотих правил» конкурентного суспільства.

Єдина стратегія компанії для товару (послуги), яка підходить усьому світовому (глобальному) ринку та забезпечує конкурентоспроможність та можливості економії ресурсів, – це сутність останньої стадії розвитку міжнародного маркетингу, тобто глобального маркетингу. Як зазначає Кііган, для маркетологів, які працюють у глобальних компаніях, у психологічному плані не існує «зарубіжних» ринків – це просто ринки в різних частинах світу, на різних стадіях розвитку, з різними характеристиками.

У наукове та практичне використання термін «глобальний маркетинг» було введено 1983 р. професором Гарвардської школи бізнесу Теодором Левіттом.

Поняття «глобальний маркетинг» – це не просто новий термін, а нова маркетингова концепція, основними причинами появи якої були:

  • зміни в характеристиках попиту і пропозиції в усьому світі;

  • насиченість внутрішніх ринків багатьох країн, досягнення піку пропозиції на них;

  • посилення конкуренції між фірмами всередині індустріально розвинутих країн;

  • динамізація міжнародного конкурентного середовища і змін лідерів у світовій економіці в останні десятиріччя;

  • зниження торговельних бар'єрів унаслідок домовленостей у ході проведення раундів ГАТТ;

  • поглиблення та динамізація інтеграційних процесів у світі;

  • розвиток міжнародного інфраструктурного середовища (транспорт, зв'язок, системи збору, обробки, передачі та збереження інформації);

  • формування однорідного ринку країн «Тріади» (Північна Америка, Західна Європа, Японія) завдяки інтенсивному розвитку зв'язку, транспорту, туризму;

  • критична питома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 – 80 % виробництва та споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на території країн «Тріади»;

  • необхідність стрімкого розповсюдження технічних та технологічних винаходів унаслідок високого рівня конкуренції всередині «Тріади»;

  • економічна необхідність інтернаціоналізації діяльності внаслідок того, що вартість розробки деяких видів обладнання настільки висока, що досягти окупності можливо лише на світовому рівні;

  • наявність товарів «глобальної природи» (високотехнічне обладнання, унікальні товари, «універсальні» споживчі товари, деякі послуги) [11].

Концепція глобального маркетингу. Компанія, яка керується цією концепцією чи філософією, зазвичай іменується глобальної компанією, а її маркетингова діяльність – глобальним маркетингом, і ринок цієї компанії охоплює весь світ. Компанія, яка застосовує глобальну тактику маркетингу, прагне до ефективних шкал стандартизованої продукції, що ними розробляється, надійної якості і ця продукція повинна продаватися за прийнятною розумною ціною на глобальному ринку.

Таким чином, глобальний ринок – це те ж саме, що внутрішній ринок країни, але встановлений в усьому світі. Головний постулат глобальної маркетингової концепції передбачає орієнтацію світового ринку до народу, до покупця для задоволення його потреб і бажань. Таким чином, покупці становлять значні ринкові сегменти покупців з аналогічним попитом на певний продукт в усьому світі. З цією орієнтацією компанія намагається стандартизувати чимало своїх методик (підходів), і надати їм практичну спрямованість у всьому світі. Певні рішення стають прикладними і застосовуються у всіх країнах, доки іншим фірмам потрібно дослідження і розгляд локальних особливостей ринків кожної зарубіжної країни, глобальна компанія розглядає світ в цілому як єдиний ринок і розробляє глобальну стратегію маркетингу.

На основі концепції глобального маркетингу велика кількість ринків країн (незалежно від того, чи буде це внутрішній (вітчизняний) ринок і тільки один зарубіжний ринок, або внутрішній і 100 зарубіжних) розглядається як єдиний ринок. При цьому групи передбачуваних покупців з аналогічними потребами визначають глобальні ринкові сегменти і глобальна компанія розробляє план маркетингу, спрямований на стандартизацію продукції в широкому сенсі. Це може означати, що план глобального маркетингу передбачає стандартизований продукт для глобального ринку, але спеціальну рекламу в залежності від країни, або продукцію певної тематики для всіх країн із залученням особливих ринкових відмінних характеристик продукції, фабричної марки чи образу продукції, щоб вона відповідала потребам країни. Іншими словами, маркетингове планування виходить з перспективи глобального ринку, для якого стандартизований продукт у відомому сенсі знайдений. При цьому допускається адаптація продукту для ринків країн, етнічні та соціальні особливості яких вимагають цієї адаптації.

Що наводить на думку про орієнтацію фірм на глобальні ринки, так це аналогія з успішною діяльністю компаній США на внутрішньому американському ринку. Справа в тому, що США (всі 50 штатів), або, якщо цілі компанії виключають деякі з 50 штатів, тільки ті штати, в яких компанія має намір торгувати, можна розглядати як єдиний ринок. Концепція глобального маркетингу припускає стандартизований продукт для цілого ринку, крім регіонів, особливості яких вимагають адаптації продукту. Наприклад, щільна тканина для зимових чоловічих костюмів призначається більшою мірою для північних і північно–східних ринків, ніж для південних і західних ринків.

Слід вказати причину, що змушує всі компанії, великі і не дуже, які торгують в одній країні або в цілому світі, керуватися глобальною маркетинговою концепцією. Оскільки середовище конкуренції, в якій діють підприємства США, стає більш інтернаціональним – і цей фактор безсумнівно зростатиме – то найефективнішою орієнтацією для всіх фірм, що вступили в торгівлю на ринках інших країн, буде глобальна орієнтація. Це означає, що всі ринки зарубіжних країн (включаючи також внутрішній ринок), що знаходяться в сфері діяльності компанії, об'єднуються в єдиний ринок (що наближається до глобального ринку), для якого можлива стандартизація всіх маркетингових засобів і підходів (стандартизація продукції), коли це ефективно і може бути здійснене з урахуванням соціально–культурних особливостей країн.

Ми повинні визнати принаймні дві сторони в питанні глобального бізнесу: перша сторона стосується орієнтації фірм, як це обговорювалося вище, з іншого боку задаємося питанням: чи існує глобальний ринок, як він визначений професором Теодором Левіттом. (Theodore Levitt, «The Globalization of Markets», Harvard Business Review, May–Jun 1983, pp. 92–102.)

Іншими словами, чи існують сегменти, що створені споживачами з різних країн, що мають аналогічні потреби, які можна задовольнити стандартизованими товарами.

Хоча світ і не став однорідним ринком, але тим не менш є ґрунтовні підтвердження наявності ідентифікованих груп інтернаціональних споживачів з аналогічними потребами, бажаннями, способами поведінки. Ці сегменти утворюються зі споживачів різних країн і «пронизують» у певному сенсі державні кордони. Важливо те, що незалежно від ступеня існування глобальних ринків, компанія може отримати користь із глобальної орієнтації свого бізнесу і маркетингу [10].

Підводячи підсумок можна сказати, що міжнародний маркетинг – це комплекс взаємопов'язаних між собою заходів експортера в процесі реалізації товару (послуг) поза межами своєї країни. Внутрішній і міжнародний маркетинг тісно взаємопов'язані і разом з тим міжнародний маркетинг є більш досконалим щаблем розвитку.

Міжнародний маркетинг повинен враховувати різне економічне, культурне, правове середовище кожного національного ринку. Нарешті, міжнародний маркетинг більш складний, ніж традиційний (внутрішній), в силу різних ризиків, пов'язаних з розрахунками в іноземній валюті, з ціновим, транспортним ризиком, ризиком при несплаті або недотриманні умов про поставки товару. Не виключені труднощі, пов'язані з митними особливостями і цілим рядом інших факторів, що впливають на формування світового ринку. На підставі викладеного вище слід зазначити, що міжнародний маркетинг значною мірою сприяє збільшенню прибутку за рахунок зменшення ризиків та невизначеності на світових ринках.

Міжнародний маркетинг тепер все частіше розглядається не тільки як міжнаціональний або мультинаціональний, але і як глобальний. Такі всесвітньо відомі американські фірми, як «Coca–Cola», IBM, «Procter & Gamble» та інші, досягли нинішнього рівня своєї могутності, перш за все тому, що вийшли на світовий ринок і успішно освоїли його завдяки використанню можливостей міжнародного маркетингу. Відповідно до концепції міжнародного маркетингу основне значення в бізнесі набуває довгострокова рентабельність. У цьому контексті метою міжнародного маркетингу національних фірм є досягнення стійких ринкових позицій і отримання прибутку в умовах жорстко конкуруючих міжнародних ринків. Цілі міжнародного маркетингу конкретної фірми, перш за все, ґрунтуються на результатах аналізу діяльності ринку та пов'язаних з нею ризиків. Різним цілям діяльності на світовому ринку притаманні такі особливості:

  • географічний простір (регіон, країна або група країн);

  • тимчасові параметри термінів досягнення мети;

Цілі міжнародного маркетингу можна підрозділити на наступні дві групи:

Економічні цілі:

  • забезпечення цільової частки ринку (кількісні або вартісні характеристики збуту продукції фірми по відношенню до загальної місткості ринку за певний період);

  • забезпечення виходу на нові ринки;

  • отримання максимального прибутку;

  • нарощування обсягів збуту;

  • збільшення ступеня участі на вже освоєних ринках.

Психографічні цілі (вплив на купівельну поведінку):

  • підвищення ступеня поінформованості місцевого населення про товари і послуги фірми;

  • формування у споживачів позитивного іміджу та прихильності до товарів і послуг фірми;

  • підвищення ступеня задоволеності при використанні куплених товарів;

  • стимулювання рішень про купівлю товарів [5].


2. Назвіть та охарактеризуйте критерії визначення якості маркетингової інформації.
Розвиток міжнародного маркетингу пов'язано з революційними змінами в засобах інформації, інтенсивним розвитком комунікаційних систем і устаткування зв’язку. Супутники і оптичне волокно розширили комунікаційні можливості засобів зв'язку. Розвивається кабельне телебачення, відеотекс (система, яка дає можливість використовувати клавіатуру в поєднанні зі звичайним телевізором і телефоном). У 80–і рр. відбувся перехід з коаксійних на волоконно–оптичні та мікрохвильові лінії зв'язку, з координатних на електронні комунікаційні станції, з аналогового на цифровий код передачі інформації. Супутникова система зв'язку не тільки зруйнувала комунікаційні монополії, вона дозволила впровадити в життя і практику як ділового, так і особистого спілкування цифрові форми комунікації, стільникові телефони, відеофони, які хоч і з'явилися вперше в 60–і рр., але чекали практичного і широкого впровадження за рахунок оптимізації технології та комерціалізації послуг зв'язку.

Інформатизація суспільства та управління – це неодмінна умова для забезпечення оптимального використання маркетингового підходу в управлінні на макро– і мікрорівні, в тому числі і в світовому масштабі. Розвинена сучасна інформаційна інфраструктура є одним з найважливіших умов забезпечення високої конкурентоспроможності Компанії та її товарів.

Індустрія інформації, інформаційних систем та мереж зв'язку, а також інформаційної техніки має величезне значення для розвитку міжнародного маркетингу та вирішення маркетингових завдань, так як дозволяє маркетологам проводити широкомасштабні і глибокі маркетингові дослідження, оперувати величезною кількістю даних по світовому маркетинговому середовищі, ринкам, товарам і фірмам зарубіжних країн, у тому числі і за рахунок підключення до банків даних інших організацій і через об'єднання комунікаційних систем в локальному, національному, регіональному та міжнародному масштабах. Вона сприяє здійсненню ефективного збору, накопичення, обробки, систематизації та аналізу багатопланової за своєю структурою маркетингової інформації, розширює можливості застосування математичних методів, складних, оптимальних економетричних моделей для економічного та ринкового прогнозування та моделювання, створює умови для підвищення ефективності і значного прискорення процесу складання маркетингових програм та прийняття управлінських рішень, проведення імітаційних тестів в лабораторних умовах, веде до розвитку нових видів маркетингу (наприклад, електронного маркетингу, маркетингу ТБ) і т. д.

Інформатизація – глобальний процес, обумовлений стрімким розвитком науково–технічного прогресу, переходом до нових поколінь наукомістких технологій, систем техніки та матеріалів і нових видів інформаційного обміну, що викликає кардинальні зміни структури і характеру світового економічного і соціального розвитку і лежить в основі визначення нової стадії в розвитку суспільства – інформаційного суспільства, в якому в значних масштабах виробляється, накопичується, надається і споживається величезна кількість інформації і де постійно розвивається сфера інформаційних послуг

Процес інформатизації включає в себе три провідних напрямки:

  • в економічній структурі зростає частка галузей, що надають різного роду інформаційні послуги;

  • у виробничій структурі економіки збільшується частка галузей, що спеціалізуються на виробництві інформаційної техніки,

  • збільшується обсяг витрат фірм та організацій на передачу та обробку інформації, тобто відбувається інформатизація виробництва та управління.

Наприклад, в США коефіцієнт інформатизації суспільства, виражений співвідношенням осіб, зайнятих у сфері послуг, до всієї кількості зайнятих в країні. За 90–і рр. цей показник виріс з 71,4 до 82,1%, а в Японії з 59,2 до 65,4% В даний час розвинені країни мають інтенсивну і розгалужену інформаційну інфраструктуру та інформаційне середовище. Суспільство в цих країнах характеризується значним розвитком інтелекту, культом знань, зростанням у виробничо–збутових, науково–технічних та управлінських сферах числа фахівців з високим рівнем освіти та професіоналізму, активним розвитком засобів масової інформації, що посилює значення інформаційного забезпечення економічного розвитку, внутрішньофірмового управління та маркетингу.

Збір, обробка і аналіз маркетингової інформації набувають особливого значення у зовнішньоекономічній та міжнародної діяльності компанії, і важливість маркетингової інформації в сучасний період постійно збільшується Це визначається насамперед наростанням інформаційних потоків, у зв'язку з чим ускладнюється завдання відбору необхідних, достатніх, оптимальних за змістом, якості і кількості даних, їх систематизації та визначення достовірності. Крім того, в результаті розвитку засобів масової комунікації, зв'язку та транспорту спостерігається прискорення ринкових змін, що вимагає постійного спостереження за ринковими процесами та прогнозування тенденцій їх трансформації. І нарешті, одна фірма практично не в змозі контролювати чи визначати розвиток ринкової ситуації, однак повинна прагнути до розробки стратегій і заходів адаптації до ринкових вимог або заходів протидії небажаним впливам ринкових тенденцій, а також наданню конструктивного, формуючого впливу на свою конкурентну позицію, розвиток ринку і світового маркетингового середовища.

Інформаційне забезпечення дозволяє фірмі не тільки орієнтуватися в процесах і явищах в навколишньому маркетинговому середовищі, а й оптимізувати побудову маркетингових програм і прийняття управлінських рішень, а також реалізовувати стратегію активного впливу на формування ринкового попиту і стимулювання збуту, конструювання ринку і в ряді випадків здійснення інформаційної, а не тільки збутової атаки на певні ринкові сегменти. Нові технології інформаційних систем дали основу високоефективним, науково обґрунтованим, комплексним маркетинговим дослідженням, підготували базу для побудови якісних маркетингових програм і розробки оптимальних планів розвитку виробничо–збутової і науково–технічної діяльності фірм.

Крім економії часу використання інформаційної технології є джерелом підвищення ефективності роботи фірми і її управління, оскільки:

  • дозволяє мати постійний, своєчасний і прямий доступ до точної інформації про продукцію, споживачі, стан справ на ринку і внутрішньому стані і діяльності фірми;

  • забезпечує ефективну координацію внутрішньофірмової діяльності через систему передачі звукових сигналів (мови) і електронну пошту;

  • організовує ефективну взаємодію із замовниками за рахунок використання більш інформативних та наочних документів, а також швидкодіючих систем передачі повідомлень;

  • вивільняє необхідний час на такі високопродуктивні види діяльності, як аналіз, оцінка, інтерпретація, висновки, рекомендації.

Звичайно, подібні операції з інформаційними потоками під силу тільки великим компаніям або спеціалізованим агентствами вимагають значних фінансових і тимчасових витрат, наявності компетентних професіоналів, а також технологічно розвиненої системи інформаційного забезпечення, і перш за все передових засобів зв'язку, комунікацій, новітньої комп'ютерної техніки та софт–забезпечення.

Як приклад наведемо характеристики японського ринку продукції та послуг інформаційної технології, який займає друге місце в світі, поступаючись лише Північній Америці і споживає 12–18% світової продукції інформаційної технології. Зі ста провідних компаній світу в області виробництва комп'ютерної техніки і засобів зв'язку 18 японських. При цьому фірми Японії постійно збільшують свою діяльність в галузі виробництва споживчої електроніки, конторського обладнання та персональних ЕОМ, принтерів та іншого електронного обладнання. З кінця 70–х рр. Японія виробила близько 50% світового обсягу споживчої електроніки. За даними японської «Білої книги по компаніях», в 2000 р. інформаційними мережами володіли 7/8 загальної кількості японських фірм.

Інформаційна технологія, забезпечуючи маркетингові дослідження і розробку маркетингових програм, використовується також у здійсненні комерційної діяльності, виробничо–технічному обслуговуванні та складській справі, при реалізації системи логістики товарообігу і т.д. При цьому застосування інформаційної технології для обслуговування і забезпечення бізнесу є надзвичайно інтенсивним і відрізняється високою систематичністю. Термін роботи більшості інформаційних систем забезпечення бізнесу, включаючи перманентну модернізацію, досить тривалий і становить 8–12 років. Це пояснюється тим, що вони органічно входять до циклу створення доданої вартості, вимагають спеціальних систем захисту і відносно консервативні для реорганізації.

Результати досліджень, проведених найбільшим в світі агентством по вивченню фірм Dun & Breadstreet, свідчать, що використання мікрокомп'ютерів в маркетингу значно відстає порівняно з такими управлінськими функціями, як фінансова політика, обробка даних і робота з документами, управління виробництвом, запасами, персоналом і планування, що, в свою чергу, залежить від розмірів компанії [7].

Міжнародне маркетингове дослідження – це система збору, обробки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь–якого міжнародного маркетингового дослідження є зменшення ризику від рішень стосовно міжнародної активності фірми. Мінімізація ризику досягається на основі використання висновків міжнародного маркетингового дослідження в прийнятті рішень. Під висновками міжнародного маркетингового дослідження розуміється систематизована інформація про стан та можливі варіанти розвитку об’єкта дослідження.

Стан інформації визначає ступінь обґрунтованості міжнародного маркетингового рішення [3].

Маркетингові дослідження зовнішніх ринків спираються на наступні принципи:

  • цілеспрямованість – робота з дослідження ринку повинна бути тісно пов'язана з цілями і завданнями підприємства, напрямами його діяльності, цілі і проблеми експорту підприємства диктують йому напрями, масштаби, глибину такої роботи;

  • комплексний підхід означає необхідність вивчення всіх основних елементів досліджуваного ринку, аналіз даного товарного ринку у взаємозв'язку з факторами впливу на нього, прогнозування розвитку ринку;

  • систематичність – спостереження та аналіз ринку слід проводити регулярно і рівномірно; в іншому випадку можуть бути втрачені ті чи інші явища і процеси, що в результаті призведе до невірної оцінки можливостей ринку;

  • різноманіття інформаційних джерел – використання не одного, а багатьох джерел інформації, дозволяє мати всебічні дані, які «перекривають» один одного і тим самим уточнюють, перевіряти відомості, «відсіювати» сумнівні дані;

  • науковість означає об'єктивність, обґрунтованість та точність досліджень.

Маркетингові дослідження на зовнішніх ринках являють собою другий рівень складності в порівнянні з маркетинговими дослідженнями на внутрішньому ринку за рахунок додаткових зовнішніх чинників і пов'язаної з ними більшою складністю отримання та обробки необхідної інформації. Тому проведення відповідних заходів на зарубіжних ринках силами власного відділу маркетингу не завжди прийнятно. Це призводить до необхідності вдаватися до послуг іноземних дослідницьких компаній.

Наявність широкої, дуже розгалуженої, розвинутої інформаційної інфраструктури з обслуговування маркетингової діяльності в країнах Заходу, що включає в себе автоматизовані банки даних, тисячі дослідницьких та консультаційних фірм, інститутів, дозволяє отримувати практично будь–яку необхідну споживачеві інформацію в найкоротші терміни.

Основні критерії доцільності отримання промисловими компаніями інформації за посередництвом незалежних спеціалізованих фірм – це доповнюваність, вища якість, швидкість отримання, більш низька вартість у порівнянні з власною інформацією [6].

Для визначення якості та рівня забезпеченості інформацією для прийняття міжнародних маркетингових рішень використовуються такі критерії:

  • релевантність – змістовна значущість, інформація стосовно тільки конкретного об’єкта чи проблеми дослідження;

  • точність – недвозначність, можливість чіткої диференціації;

  • надійність – гарантія правильності, відсутність синтаксичних та технічних помилок;

  • зрозумілість – відсутність семантичних помилок, кодування однаковим набором знаків;

  • актуальність – своєчасність представлення, швидкість отримання;

    • гнучкість – можливість охарактеризувати різні аспекти об’єкта дослідження;

    • кількість – повнота, достатність для прийняття управлінського рішення.

Проведення міжнародного маркетингового дослідження необхідно для прийняття рішень з таких питань:

      • сегментація світового чи зарубіжного ринку, її необхідність, критерії та умови успішної сегментації;

      • вибір ринку, країни для розвитку міжнародної діяльності;

      • обґрунтування стратегії виходу на зарубіжний ринок (експортування, спільне підприємництво чи пряме інвестування);

      • обґрунтування елементів міжнародного маркетингового комплексу (товарної та цінової стратегії, каналів розподілення, системи просування);

      • розробка міжнародної маркетингової стратегії;

      • створення міжнародного маркетингового плану.

Особливості міжнародного маркетингового дослідження:

1. Велике поле дослідження – цікавити повинно все (див. рис. 2.1).



Рис. 2.1. Схема поля маркетингового дослідження

2. Технічні труднощі збору інформації:

        • повна відсутність інформації;

        • ненадійна статистична інформація;

        • обмеження на доступ до інформації;

        • мовні труднощі (переклад, діалекти);

        • поведінка респондентів.

3. Висока вартість досліджень, особливо збору первинної інформації.

4. Труднощі порівнянь та пояснень.

5. Проблеми розробки рекомендацій [3].

Міжнародне маркетингове дослідження має чотири логічно взаємопов’язані, послідовні стадії:

I. Визначення вимог до інформації;

II. Збір даних;

III. Аналіз;

IV. Упровадження

Визначення вимог до інформації, як перший етап дослідження, містить в собі проблему ідентифікації цілей та завдань. Якщо маркетолог (чи замовник дослідження) може чітко сформулювати мету майбутньої роботи, то завдання стають певними етапами, складовими досягнення цілі. У цьому класичному підході визначення вимог до інформації формується зверху вниз:

  • мета;

  • завдання;

  • перелік необхідних показників та процесів, що необхідно дослідити.

Зміст другої стадії процесу міжнародного маркетингового дослідження полягає в зборі даних і має такі складові:

        • інвентаризація банку даних (зіставлення наявної вторинної інформації з потребами, визначеними на попередньому етапі);

        • збір вторинної інформації (оновлення банку даних згідно з визначеними вимогами до інформації);

        • планування дослідження (розробка плану проведення польових досліджень з метою отримання первинної інформації);

        • проведення дослідження (отримання первинної інформації за допомогою інтерв’ю, розсилання опитувальних листів, спостережень, телефонного опитування тощо).

Найскладнішою стадією є аналіз інформації. Отримана кількісна та якісна інформація аналізується за допомогою методів статистики, економетрії, соціометрії, кваліметрії, біхевіоризму. Якщо отримана інформація не відповідає критеріям якості для прийняття маркетингових рішень (релевантність, точність, надійність, актуальність тощо), то необхідно повернутися на попередній етап та оновити банк даних.

На останньому етапі дослідницький колектив представляє результати та рекомендації (у випадку виконання дослідження на замовлення). Якщо дослідження проводилося власними силами (працівниками маркетингового підрозділу), то цей колектив несе відповідальність і за остаточне впровадження, тобто використання під час прийняття управлінських рішень [9].

Тобто, підсумовуючи, можна сказати, що основне призначення міжнародного маркетингу полягає в тому, щоб виявити реальні потреби і потреби споживачів товару на закордонних ринках і забезпечити їх задоволення краще, ніж це роблять конкуренти. Зробити так буде можливо лише тоді, коли менеджери фірми будуть приймати обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на усунення проблем, що не дозволяють на належному рівні здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Обґрунтоване рішення зазначених проблем і має забезпечити проведення міжнародних маркетингових досліджень.

Міжнародне маркетингове дослідження представляє собою вивчення деякої проблеми на зовнішньому ринку і розробку на цій основі рекомендацій щодо забезпечення її ефективного вирішення [1].

3. «У міжнародному маркетингу інтеграційне угруповання слід розглядати як єдиний ринок». Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть.
Регіональна економічна інтеграція передбачає співробітництво окремих країн з метою більш ефективного використання їх ресурсів завдяки створенню сприятливих умов для здійснення ефективної підприємницької діяльності одночасно на ринках кількох країн (регіональних ринках). Така співпраця декількох держав призводить до створення окремих блоків. Наприклад, було створено Євросоюз (ЄС), Асоціацію держав Південно–Східної Азії (АСЕАН), Співдружність Незалежних Держав (СНД), Північноамериканську угода про вільну торгівлю (НАФТА).

Кожен із створених блоків має свій рівень економічної інтеграції. При цьому залежно від такого рівня зазвичай виділяють:

• зони вільної торгівлі;

• митні союзи;

• країни спільного ринку;

• економічні союзи.

Найбільш високий рівень економічної інтеграції на регіональних ринках притаманний економічним союзам і найнижчий рівень такої інтеграції мають зони вільної торгівлі.

Для зон вільної торгівлі характерна свобода здійснення торгових операцій між суб'єктами господарювання окремих країн даного об'єднання.

Країни, що входять до митного союзу, мають загальну політику здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а країнам, що сформували спільний ринок, притаманна мобільність у переміщенні трудових ресурсів, капіталів і технологій. Нарешті, в економічних союзах забезпечується гармонізація економічної політики.

Найбільш простою формою регіональної економічної інтеграції є створення зони вільної торгівлі. У таких зонах усунені всі бар'єри для проведення торгових операцій між суб'єктами господарювання, що знаходяться в країнах, що входять до цього об'єднання. Разом з тим кожна з таких країн може зберегти торгові бар'єри по відношенню до країн, що не входять до складу зони вільної торгівлі.

Як і в зонах вільної торгівлі, в митних союзах створюються всі необхідні умови для здійснення безперешкодної діяльності на регіональному ринку підприємств всіх країн, що входять в такі союзи. Однак ще не встановлені єдині правила проведення торгових операцій з суб'єктами господарювання, що знаходяться в країнах, що не входять в даний митний союз.

У свою чергу спільний ринок має всі атрибути, властиві митному союзу. Крім того, в умовах спільного ринку скасовані всі обмеження на можливе переміщення трудових ресурсів, капіталів і технологій. Останнє надає найбільш істотний вплив на ефективність регіональної економічної інтеграції окремих країн (9).

Подальшим розвитком спільного ринку є створення економічного союзу. Останнє передбачає інтеграцію економічної політики окремих країн. Така інтеграція включає гармонізацію бюджетної, монетарної та податкової політики. Очевидно, що для формування і діяльності повноцінного економічного союзу є доцільним створення наднаціональних структур, що призводить до часткової втрати національного суверенітету окремих держав. Останнє характерно і для інших форм економічної інтеграції. Проте рівень втрати національного суверенітету не є таким значним і залежить від рівня економічної інтеграції.

Певна втрата національного суверенітету в умовах регіональної економічної інтеграції багатьма вважається одним з її недоліків. Іншим недоліком регіональної інтеграції зазвичай вважається можливість порушення торговельних зв'язків країн цього блоку з країнами, що не входять в нього. В результаті цього можуть бути надані більш пільгові умови для підприємницької діяльності фірмам, що здійснюють менш ефективно діяльність, ніж фірми, що входять у цей блок. Останнє може негативно позначитися на пропозиції товарів, їх ціну, здатності задовольняти потреби і потреби споживачів.

Нарешті, недоліком регіональної інтеграції часто вважається зміна зайнятості населення окремих країн, що входять у цей блок. Це відбувається в основному за рахунок скорочення робочих місць у цій країні і створення їх в інший, що пояснюється, насамперед, відмінностями в заробітній платі, вартості сировини та інших використовуваних ресурсів.

Незважаючи на зазначені недоліки, в цілому регіональна економічна інтеграція вигідна країнам, оскільки дозволяє їм збільшити обсяги виробництва і споживання товарів, а отже, забезпечити більш високий рівень життя населення. Це досягається завдяки становленню та розвитку торговельних зв'язків між окремими країнами, встановленню між ними більш високого рівня згоди в усуненні існуючих бар'єрів на шляху здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Розвиваючи регіональну економічну інтеграцію, окремі країни приділяють велике значення і створення політичних союзів, що дозволяє їм чинити певний вплив на співпрацю з іншими країнами, дає можливість істотно знизити політичні та економічні ризики [8].

Тобто, економічна інтеграція є якісно новим етапом інтернаціоналізації господарського життя. Це зближення та взаємне пристосування національних структур, що забезпечується: концентрацією виробництва, переплетінням капіталів, проведенням узгодженої міждержавної політики. Можна виділити чотири основні форми міжнародної економічної інтеграції (див. таб. 3.1) [4].

Таблиця 3.1

Основні форми міжнародної економічної інтеграції

Форма інтеграції

Ключові характеристики





Усунення внутрішніх тарифів

Спільний зовнішній

тариф

Вільний рух капіталів та робочої сили

Гармонізація економічної політики

Зона вільної торгівлі













Митний союз














Спільний ринок














Економічний союз














Отже, чим вищий ступінь економічної інтеграції країн, тим більш однорідним і гармонійним є ринок. Саме тому я погоджуюся із твердженням, що у міжнародному маркетингу інтеграційне угруповання слід розглядати як єдиний ринок.


Список використаних джерел інформації:
1. Акулич И.Л. Международный маркетинг : учеб. пособие – Мн. : Выш. шк., 2006. – 544 с.

2. Артюхова Т.З. Курс лекций «Международный маркетинг». – МАУ, 2010 г.

3. Васильківський Д.М. «Менеджмент і маркетинг». Методичні вказівки до вивчення курсу студентами спеціальності 6.030201 «Міжнародний бізнес» – Хмельницький: ХНУ, 2009.

4. Каніщенко О. Л. Міжнародний маркетинг: Теорія і господарські ситуації: Навч. посіб. – 2–ге вид., переробл. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»”, 2004. – 152 с.

5. Моргунов В. И. Международный маркетинг: Учебное пособие / Под ред. проф. Л. П. Дашкова. – 2–е изд. – М.: Издательско–торговая корпорация «Дашков и К°», 2006.– 152с.

6. Никифорова Е.П., Никифоров А.Н. Международный маркетинг: Учебное пособие. – Н.Новгород: Нижегород. гос. архит.– строит. ун–т, 2004. – 65 с.

7. Ноздрева Р.Б. Международный маркетинг: учебник – М.: Экономистъ, 2005. – 990 с.

8. Сак А.В. Международный маркетинг: Учебно–методический комплекс для студентов специальности I–26 02 03 Маркетинг – Мн.: БГУИР, 2007.

9. Циганкова Т.М. Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 120 с.

10. «Концепция глобального маркетинга» http://www.labex.ru/page/ osnmegdmark_16.html

11. «Міжнародний маркетинг» http://www.osvita–plaza.in.ua/index/ shpargalki_mizhnarodnij_marketing/0–1737




Скачать файл (167 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации