Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Клещерова І.М. Батькам про реабілітацію, навчання та виховання дитини з органічним ураженням нервової системи - файл n1.doc


Клещерова І.М. Батькам про реабілітацію, навчання та виховання дитини з органічним ураженням нервової системи
скачать (292 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc292kb.01.01.2013 11:04скачать


n1.doc

  1   2   3


БАТЬКАМ ПРО РЕАБІЛІТАЦІЮ,

НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

З ОРГАНІЧНИМ УРАЖЕННЯМ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Поради психолога


Київ 2006


Батькам про реабілітацію, навчання та виховання дитини з органічним ураженням нервової системи: Поради психолога / Клещерова І. М. – К., 2006. – 50 с.

Анотація.

Брошура висвітлює питання соціальної реабілітації, навчання та виховання дітей з органічним ураженням нервової системи в родині.

Розраховано на батьків дітей з обмеженнями здоров’я та працівників реабілітаційних закладів.

ISBN © І. М. Клещерова, 2006

©

Шановні батьки!

Запропонована Вам брошура побудована на матеріалі лекцій, які традиційно, протягом тривалого часу, читаються психологом батькам дітей, що вперше потрапили на курс в Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України. Перед батьками хворих дітей постає багато питань, несвоєчасність відповідей на які може в кінцевому результаті зашкоджувати дитині. Тому основне призначення лекцій психолога, а також цієї брошури, – надати первинну інформацію з питань, які постають перед більшістю батьків, допомогти їм зорієнтуватися у нових обставинах реабілітаційного курсу та раціонально спланувати свій час і розподілити сили як під час перебування у Центрі, так і вдома, після закінчення курсу реабілітації. В основному брошура розрахована на батьків дітей раннього та дошкільного віку, хоча деякі аспекти можуть бути цікавими та корисними і для батьків більш старших дітей. Сподіваємось, що ця викладена інформація буде корисною для Вас.
Лекція І. Цілі, завдання, організаційні особливості курсу медико-соціальної реабілітації.
Цілі та завдання медико-соціальної реабілітації дитини з органічним ураженням нервової системи.

Органічне ураження нервової системи виникає внаслідок дії шкідливих факторів на дитину під час вагітності матері (коли дитина ще не народилася), пологів та після них. Дитина одержує медичну допомогу, але, на жаль, в багатьох випадках навіть після лікування можливості такої дитини залишаються обмеженими. Однак, навіть ті можливості, той потенціал, який є притаманним такій дитині, не розвивається повною мірою, і дитина, в кінцевому результаті, виявляється пристосованою до життя набагато гірше, ніж це могло б бути. Це пов’язано як із закономірностями розвитку пошкодженої нервової системи, так і з особливостями досвіду дитини, ставленням до неї оточуючих людей. Пошкоджений мозок дитини розвивається повільніше, гірше переробляє інформацію з довкілля. В деяких випадках ушкоджуються також зір або/та слух дитини, що також обмежує поступлення інформації з оточуючого середовища до мозку. Якщо у дитини є рухові порушення, її можливості одержувати інформацію про довкілля знов-таки суттєво обмежуються. Все це призводить до зниження потоку тої інформації, яка поступає до мозку та є необхідною для його повноцінного розвитку. Однак навіть та інформація, яка поступає в мозок, не завжди повноцінно ним переробляється внаслідок його пошкодження. Таким чином, дитина з органічним ураженням нервової системи одержує недостатню кількість інформації з довкілля та не завжди добре її переробляє і використовує.

Чи можливо повне відновлення того, що було ушкоджено? З впевненістю відповісти на це питання неможливо, оскільки ушкодження відбулося дуже рано, коли нервова система ще фізіологічно не дозріла. Тому є надія, що з дозріванням відповідних структур ушкодження буде хоча б частково компенсоване. Однак, з іншого боку, чим раніше відбулося пошкодження, тим більш глобальним є його вплив на розвиток нервової системи і, відповідно, менші можливості для компенсації. Враховуючи все це, найбільш правильною позицією по відношенню до майбутнього дитини буде сподівання на покращення її стану, але з тверезим усвідомленням того, що деякі (можливо, досить суттєві) наслідки ураження мозку будуть залишатися у дитини протягом всього її життя. Але й у тих випадках, коли такі наслідки є вираженими, існують можливості суттєво покращити якість життя як самої дитини, так й її родини.

Якість життя людини складають різні складові: кохання, сім’я, робота, друзі, освіта, хобі, все те, що в комплексі дає людині відчуття задоволеності життям. Чи можливо мати таке відчуття дитині з неврологічним захворюванням та її рідним? Без сумнівів. Як Ви гадаєте, у кого вище якість життя та задоволення ним – у неврологічно здорового п’яниці-бомжа чи у інваліда, який навчається у вищому навчальному закладі (наприклад, багато юнаків та дівчат з ДЦП навчаються в університеті “Україна”, причому безкоштовно), оволодіває гарною професією (наприклад, пов’язаною з комп’ютерами), реалізує себе в мистецтві і навіть займається спортом і бере участь в паралімпійських іграх? Але і в тих випадках, коли все це дитині недоступно або доступно в обмеженому обсязі, все одне життя для неї може бути цікавим і наповненим смислом, якщо в ньому будуть любов, доброзичливе спілкування, цікаві заняття, впевненість у власній здатності організовувати своє життя і самому задовольняти свої потреби. Чи це реально? Так. Це реально в будь-якому випадку, навіть при дуже сильних обмеженнях здоров’я та розумових здібностей дитини. Але досягти цього можливо тільки при певних умовах.

Медико-соціальна реабілітація є необхідною ланкою інтеграції дитини, яка перенесла органічне ураження нервової системи, у суспільство. Основною метою реабілітації є покращення якості життя дитини (і, як наслідок, всієї родини) шляхом компенсації тих обмежень, які є, і максимального розвитку того потенціалу, який закладений в дитині. Ця робота не може обмежитися рамками одного курсу, вона повинна тривати роки для того, щоб були стійкі позитивні результати. Тому роботу треба буде продовжувати вдома, працювати систематично, наполегливо та планомірно.

Динаміка за час курсу буває різною у різних дітей. Іноді буває, що за час курсу дитина робить великий скачок у психічному, мовленнєвому та руховому розвитку, іноді дитина взагалі нібито зовсім не просувається. Частіше вона стає дещо кращою в тому чи іншому відношенні. В будь-якому випадку, дитина змінюється на краще меншою мірою, ніж це очікувалося батьками. Втім, ті зміни, які відбулися, є дуже важливими; вони показують, що дитина може навчатися, в неї є потенціал, який можна розвивати, і вона зробила перший крок до свого майбутнього гідного життя. Якщо дитина за час курсу взагалі ні в чому не просунулася, чи означає це, що вона взагалі безперспективна? Ні. Іноді буває так, що дитині треба нібито “набрати” певну кількість впливів на неї, і тоді після деякого (іноді досить довгого) періоду “безрезультатних” зусиль дорослих навчити її чомусь, дитина робить певний “стрибок” в своєму розвитку, і стає очевидним, що робота не була марною. Однак навіть у найкращому випадку успіхи дитини під час курсу – це тільки її перші кроки у пристосуванні до суспільства. Ні в якому разі не можна цю роботу після курсу переривати, бо це не тільки сповільнює розвиток дитини, але може й привести до втрати того, що було сформоване або почало складатися під час реабілітаційного курсу. Тому зрозуміло, що реабілітація дитини з органічним ураженням нервової системи є тривалим процесом, який відбувається роками. В ньому є періоди, коли дитина займається з фахівцями нашого Центру або інших реабілітаційних закладів. Однак більш тривалий час дитина знаходиться вдома, де рідко є можливість отримувати систематичну допомогу з боку кваліфікованих фахівців, і батьки повинні покладатися тільки на власні сили. Від того, як ці сили будуть використовуватися, значною мірою залежить кінцева ефективність реабілітації дитини, її можливості у дорослому віці. Тому одним з основних завдань першого курсу реабілітації є навчити батьків (а для батьків, відповідно, навчитися) працювати зі власною дитиною. Необхідно узнати від фахівців про наявний стан розвитку (рухового, психічного, мовленнєвого) дитини, про те, що дитина вміє, а чого не вміє. Вияснити, на що треба звертати увагу при роботі з дитиною, що формувати в першу чергу, що – потім. Спостерігати за роботою фахівців з Вашою дитиною і намагатися відтворювати цей стиль роботи при самостійних спробах попрацювати з дитиною. Поцікавитися, які ігрові матеріали та літературу треба знайти/придбати для продуктивної роботи з дитиною, та, якщо це можливо, придбати. І їхати додому треба з чіткими уявленнями про те, що, як і коли Ви будете робити з дитиною вдома. Тільки в цьому випадку можна вважати, що перший курс реабілітації відбувся успішно.

Організаційні аспекти реабілітаційного курсу.

Перші дні реабілітаційного курсу.

Зазвичай курс реабілітації в Центрі триває чотири тижні. Спочатку дитину повинні оглянути всі фахівці, які будуть працювати з дитиною: лікар-невролог та фахівці соціально-педагогічного відділу, а саме психолог (досліджує та корегує психічний розвиток дитини, її поведінку, особливості стосунків батьків та дитини), логопед (досліджує та корегує мовлення дитини), спеціальний педагог (досліджує та формує знання, вміння та навички дитини). Іноді лікуючий лікар призначає консультації інших фахівців, які потрібні дитині. Інформація про те, коли відбудеться консультація або якась процедура чи заняття фахівця з дитиною, вказується на папірці-розкладі курсу, який Вам видається в перший день заїзду. Для того, щоб фахівець соціально-педагогічного відділу призначив Вам час консультації, Ви повинні зайти до нього та записатися (його прізвище та номер кабінету також указаний у Вас у розкладі курсу); зробити це треба в перший же день або на наступний, оскільки запис на прийом іде в порядку черги, і той, хто раніше прийшов, буде записаний на більш ранній час, ніж той, хто прийде пізніше. Графік прийому фахівцями розписується заздалегідь, тому краще не гаяти часу, а намагатися в перший же день відвідати всіх фахівців та записатися на консультації до них.

Перша консультація фахівців соціально-педагогічної служби.

Під час першої консультації спеціаліст соціально-педагогічного відділу проведе тестування Вашої дитини, визначить рівень її розвитку в тому напрямку, який відповідає його спеціальності. В результаті огляду та тестування дитини фахівець ставить свій діагноз. Іноді постановка діагнозу потребує додаткових спостережень, детальних перевірок деяких аспектів розвитку дитини, і тому відбувається при наступних зустрічах, а іноді, у складних випадках, навіть наприкінці курсу. Якщо фахівець не впевнений в діагнозі, він може запропонувати винести Вашу дитину на консиліум соціально-педагогічного відділу, де її обговорюватимуть всі психологи, логопеди та спеціальні педагоги Центру з метою складення загальної думки про стан дитини і рекомендацій щодо роботи з нею.

Організація занять фахівців з дитиною.

Після першої консультації та встановлення діагнозу фахівець, виходячи з потреб дитини та можливостей свого фаху, вирішує питання про проведення корегувальних занять з дитиною. Фіксованої кількості занять, яку повинен був би провести фахівець соціально-педагогічної служби з дитиною, не встановлено. Кількість занять з дитиною встановлюється виходячи з потреб дитини та її можливостей витримувати навантаження. Деякі батьки прагнуть, щоб їх дітям було прописано якнайбільше різних занять, які б проводилися щоденно. Але слід зауважити, що “багато” не завжди означає “добре”. Заняття для дитини – це велике навантаження, особливо у випадку важких розладів здоров’я, значного відставання в розвитку. Ті завдання, які нам здаються дуже простими, елементарними, можуть вимагати від дитини напруження всіх її сил, бути на межі її можливостей, тому потрібна певна обережність у навантаженні дитини заняттями. Невірно думати, що чим дитина більше навантажена різними заняттями та процедурами, тим краще для її здоров’я та розвитку. Іноді внаслідок пере навантажень діти починають хворіти під час реабілітаційного курсу, псується їх поведінка. У всьому потрібна міра. Завдання курсу не в тому, щоб “перегодувати” дитину заняттями та процедурами, від яких вона разом одужає, а плавно ввести її в той режим, до якого дитина повинна буде поступово звикати і який буде продовжено вдома.

Іноді буває не бажано, щоб всі фахівці займалися з дитиною в один і той же день; краще, щоб їх заняття були рівномірно розсереджені протягом всього тижня. Це пов’язано з тим, що за змістом заняття різних фахівців соціально-педагогічної служби з дитиною мають певні загальні риси, зокрема, можуть співпадати окремі завдання. Буває, що, якщо в один день поставлені заняття психолога, логопеда та спеціального педагога, дитина занадто втомлюється від однотипної роботи, починає капризувати, відмовляється займатися з фахівцями, заняття яких призначені на більш пізній час. Краще, щоб денні навантаження на дитину не були надмірними. Втім, абсолютизувати цього побажання також не слід; все залежить від можливостей дитини, її здатності витримувати навчальне навантаження, її ставлення до занять з фахівцями.

В деяких випадках фахівець соціально-педагогічної служби не призначає дитині занять, обмежившись консультативним оглядом та рекомендаціям батькам по роботі з дитиною. Це стосується, наприклад, немовлят, а також дітей з серйозними вадами поведінки, які роблять неможливими продуктивні заняття з логопедом та педагогом. З дітьми, що мають проблеми поведінки, певний час працює тільки психолог. В той же час, якщо проблеми дитини спостерігаються в основному в мовленні або пов’язані з недостатнім володінням певними навичками та вміннями, з такою дитиною будуть працювати більшою мірою логопед та спеціальний педагог, а психолог може обмежитися наданням рекомендацій батькам по роботі з дитиною. Фахівець може обмежитися тільки консультацією та рекомендаціями батькам також в тому випадку, якщо розвиток дитини задовільний і в корегувальних заняттях з його боку немає необхідності.

Заняття з дитиною індивідуальні, хоча іноді, якщо дитині це необхідно і на курсі є така можливість, можуть бути проведені сумісні заняття з іншою дитиною (наприклад, для розвитку вміння спілкуватися з дітьми). Необхідно так організовувати свій час, щоб приходити вчасно на призначені консультації та заняття. Якщо Ви затримуєтесь на якихось процедурах, повідомте про це фахівця, щоб він зміг організувати свій час так, щоб Ваша дитина нічого не втратила. Обов’язково заздалегідь повідомте фахівця, якщо з якоїсь причини Ви повинні будете пропустити призначений прийом, і перезапишіться на іншій час. Якщо Ви цього не зробите, наступна зустріч з фахівцем може відбутися через досить тривалий проміжок часу, адже фахівці планують свій прийом заздалегідь. При призначенні часу консультацій та занять слідкуйте за тим, щоб одні призначення не накладалися на той же час, що й інші, бо в цьому випадку Ваша дитина щось упустить.

При визначенні часу заняття запропонований Вам фахівцем час може бути чомусь незручним для Вас, наприклад, зазвичай дитина тоді спить або Вам треба здалека їхати в Центр в цей день заради одного цього заняття чи довго його чекати. В цьому випадку треба попросити фахівця призначити інший час.

В більшості випадків фахівці, які працюють з дитиною, схвалюють Вашу присутність на своїх заняттях (виключення – якщо при Вас дитина погано себе веде й не хоче займатися, а без Вас добре працює). Намагайтеся цей час використовувати плідно, спостерігайте за роботою фахівця. Дуже добре, якщо Ви придбаєте зошит або записну книжку і будете записувати туди Ваші спостереження та рекомендації фахівців. Що туди можна записувати? Які іграшки пропонуються дитині, як їй пропонується гратися з ними, якими словами фахівець пояснює дитині, чого він від неї хоче, яким чином фахівець допомагає дитині виконати завдання. Якщо Ви будете вести такі записи, вони дуже допоможуть Вам вдома перші тижні та місяці після курсу, оскільки вдома Ви повинні будете продовжувати і розвивати ту роботу, яка започаткована на курсі. В деяких випадках фахівці можуть запропонувати Вам взяти участь у роботі з дитиною. Не відмовляйтеся від цього. Спробуйте себе в ролі реабілітолога власної дитини. Це не так просто. Краще спробувати себе в цій ролі ще під час курсу та, у випадку виникнення труднощів, одержати допомогу фахівця для їх подолання, ніж приїхати додому і там виявити, що труднощі є, а допомогти їх вирішити нікому. Проявляйте активність, ставте питання фахівцям, пробуйте працювати з дитиною самі. Однак, якщо фахівець під час заняття Вам не пропонує втручатися, краще сидіти тихо і не заважати йому. В деяких випадках втручання матері може навіть погіршувати поведінку дитини і дезорганізовувати роботу фахівця. Тому проявляти активність слід у відповідності до ситуації.

Медична карта.

Результати оглядів та занять з дитиною фахівці відображають у медичній картці дитини. Тому, приходячи на прийом, необхідно мати з собою медичну карту. Медична карта береться Вами в реєстратурі вранці, коли Ви приходите до Центру, і повинна здаватися в реєстратуру, коли Ви закінчуєте денні процедури, обстеження та заняття. Брати з собою додому картку заборонено, оскільки вона може бути необхідна комусь з фахівців, які працюють з Вашою дитиною.
Лекція ІІ. Вплив хвороби на психічний розвиток дитини. Оцінка особливостей розвитку дитини фахівцями соціально-педагогічної служби.
  1   2   3



Скачать файл (292 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации