Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольна робота - Соціальні функції права - файл n1.docx


Контрольна робота - Соціальні функції права
скачать (26.7 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.docx27kb.04.01.2013 17:29скачать


n1.docx

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

Інститут соціальних наук та самоврядування ім.. Г.Алієва

Група:С-10-11-М5СПР(1,6з)

Ляшенко Євгенія Олександрівна

04211 Київ Лайоша Гавро 9 кв.55

Тел..:096-918-72-39

419-89-91

Контрольна робота

З Соціології права

За темою: «Соціальні функції права»

Макаренко Едуард Миколайович

Київ 2012

План:

Вступ( стор.1);

1.Історичний вклад науковців світу у розвиток соціології права та соціальних функцій права (стор. 2-3);

2.Соціальні функції права

1)соціальні функції права (стор.3-4);

2)соціальний контроль - функції , схема , різновиди (стор. 4-6);

3)соціальні регулятори – групи , різновиди ( стор.6-8);

4)соціалізація особистості – ступені , агенти (стор.8-9);

3.Соціальні норми та право (стор.9);

Висновок (стор. 10);

Перелік використаної літератури (стор.11).

Вступ:

насамперед , слід зазначити , що без всебічного аналізу соціально – правових проблем важко розкрити актуальні задачи та перспективи

розвитку правової системи , її роль у якісному удосконаленні соціальних

відносин , а також розробити наукову платформу для здійснення великої

правової реформи у соціальній галузі , що може забезпечити більш високий рівень життя у нашій країні , поліпшити механізми підтримки правопорядку.

Здійснення досліджень у сфері соціальної обумовленості права , а також

факторів законотворчої діяльності є необхідною умовою підвищення якості прийнятих законів та передумовою їх ефективності.

Об’єктом даної наукової праці є дослідження соціальних функцій права.

Предметом – сутність та особливості соціальних функцій права , їх

класифікація та характеристика , вплив на суспільство.

Мета цієї роботи – охарактеризувати та класифікувати соціальні функції

права.
1

1.Історичний вклад науковців світу у розвиток соціології права та соціальних функцій права:

соціологія права визначила себе наукою тільки наприкінці 20ст.У 1913 р.

австрієць Євгеній Ерліх опублікував роботу «Основи соціології права».

У 1956 р. на факультеті права Паризького університету був введений курс юридичної соціології. У 1962 р. Міжнародна соціологічна асоціація

Заснувала комітет по дослідженню у області соціології права.

Що до відомих науковців , що відзначилися у розвитку соціології права

взагалі , а насамперед у розвитку соціальних функцій права , слід виділити: Томас Гоббс (1588-1649 рр.. життя) - згідно його поглядам , усі

від природи наділені однаковими здібностями та якостями , усі люди

намагаються реалізувати свої егоїстичні інтереси , нічим не стримуючи це

своє бажання.

Шарль Луи Монтеск’є (1689 -1755 рр.. життя) - автор роботи «Про дух

законів» , у цій праці він висловлював думку про те , що закони існування людини витікають безпосередньо з характеру людської природи ,

тому і можуть бути названі природніми ; від природи людина добра , миролюбива та товариська , не намагається порушувати права інших , дружня. Але життя у суспільстві робе її агресивною по відношенню до інших людей. Для стримання її агресивності та взаємної ворожнечі необхідно введення держави та законів.

Ієремія Бентам (1748 – 1832 рр.. життя ) англійський лібераліст , засновник утилітаризму , його головні постулати:

-мета кожної діяльності - намагання одержувати задоволення та уникати страждань; 2

- усі соціальні явища повинні оцінюватись з точки зору їх користі;

- морально те , що найбільш корисно для більшості людей;

- мета розвитку людства є у гармонізації суспільства та у забезпеченні найбільшого щастя для найбільшої кількості людей.

Габріель Тард (1843 – 1904 рр.. життя) - французький соціолог та психолог , відомий своїми роботами «Закони наслідування» (1890) ,

«Суспільна думка та натовп» (1902), «Соціальні етюди» (1902) , «Філософія

покарання» (1905) , «Зрівняльна злочинність» (1907) , «Злочинці та злочин»

(1906) та ін.. У своїх роботах Г.Тард соціальні явища , злочин пояснював дією психологічної потреби у наслідуванні.

Також важливий вклад внесли видатні вчені як - Адольф Кетлє , Огюст

Конт , Герберт Спенсер , Еміль Дюркгейм , Макс Вебер , Фердинанд Тєнніс ,

Николас Луман , Толкот Парсонс.

2.Соціальні функції права:

1)соціальні функції права :

у праві як соціальному інституті слід виділити зовнішню форму виявлення

та внутрішній зміст. Зовнішньо - це сукупність установ , фінансових та

матеріальних засобів , кадрових ресурсів. Внутрішня ж сторона соціальних

інститутів - це сукупність стандартизованих примірників поведінки правомочних осіб , відповідаючи за здійснення деяких функцій.

Серед функцій , що виконує право як соціальний інститут , слід виділити такі:

-інтегративна функція – право забезпечує існування та зберігання у суспільстві об’єднаного порядку. Це здійснюється шляхом підтримки 3

суспільства як системи , необхідного рівня конформності;

-регулятивна функція – регулює усі процеси у суспільстві , виконуючи роль

універсального соціального регулятора. Предписує кожному індивіду ,

організації , групі виконувати певні забов’язання , а також користуватись

певними правами;

-охоронна (оберігаюча) функція – захист індивідів , груп та організацій від

можливих порушень їх прав та ущемлення інтересів. Накладуються заборони на деякі дії , що підпадають під категорію протиправних;

-комунікативна функція - право , як і усі соціальні інститути , належить до єдиного інформаційного простору , яким є суспільство. Усі правові документи , як то - законотворчі акти , постанови суду , є не тільки регуляторами соціальних процесів , але й носіями дуже важливої для індивідів інформації , повідомляючи їм зміст їх прав обов’язків , вимоги

до них з боку держави та суспільства;

-соціалізуюча функція - це продовження інтегративної функції . Для того щоб інтеграція суспільства залишалась стабільною , необхідно , щоб підростаюче покоління глибоко засвоїло соціальні цінності та норми , зміст

яких орієнтує на підтримку соціального порядку.

Більш глибше я вважаю слід розглянути наступні соціальні функції права:

2) соціальний контроль - функції , схема , різновиди:

соціальний контроль - особливий механізм соціальної регуляції поведінки

людей та підтримки суспільного порядку. Він включає в себе сукупність

матеріальних та символічних ресурсів , якими володіє суспільство для підтримки конформної поведінки його членів у рамках передписаних 4

нормами та санкціями.

Функція соціального контролю полягає в тому , щоб мінімізувати

розбіжності між соціальними очікуваннями та фактичною поведінкою

індивідів . Вона включає в себе три окремі функції: регулятивну , охоронну ,

стабілізуючу ( забезпечує передбачуваність поведінки людей у стандартних

ситуаціях та тим сприяє незмінності соціального порядку).

П . Бергер представляє систему контролю у вигляді декількох концентричних кругів , у центрі яких знаходиться індивід . Зовнішній

круг - політико-юридична система у особі держави. Другий круг – суспільна

мораль , звичаї . Ближче до індивіду знаходяться малі круги , що відповідають тиску , який здійснюють на нього робота - співпрацівники ,

начальник , виробничі обов’язки , неформальна оточуюча середа . Найбільш

близький до нього круг – сім’я та особисте життя.

В залежності від суб’єкту , що виконує контроль , він може бути :

-формальним ( контроль з боку соціальних інститутів суспільства - держави, судових органів , міліції , начальства , церкви);

-неформальним (контроль з боку суспільної думки , особливо думка

найближчого кругу).

За формою здійснення контроль може бути :

-загальний (контролюючий суб’єкт обмежується тільки тим , що стежить за

виконанням вимог в цілому) ;

надзор (контролюючий суб’єкт стежить за кожною дрібницею , регламентуючи хід виконання робіт , строки , кожний етап). 5

Санкції , що застосовуються у процесі соціального контролю розділяються на позитивні та негативні , формальні та неформальні.

Формальні позитивні санкції - схвалення та заохочення з боку тих чи

інших офіційних інстанцій.

Неформальні позитивні санкції - схвалення , що здійснюється не

офіційними інстанціями , а неформальним оточенням.

Формальні негативні санкції - це покарання , що передбачені законами ,

постановами , інструкціями.

Неформальні негативні санкції - це покарання , що не передбачені

законами та офіційними інстанціями та здійснюється неформальним оточенням.

Методи соціального контролю класифікують за типом здійснюючих

санкцій та можуть бути м’якими та жорсткими , прямими та непрямими.

3)соціальні регулятори – групи , різновиди:

-або регулююча функція права.

Правове регулювання визначається - як вплив на соціальну поведінку

індивідів , суспільні відносини , соціальні процеси , системи , які надають їм соціально необхідний , бажаний стан , який визначається правовою нормою. Регулювання здійснюється на базі норм , які можуть випадково

формуватись у самоорганізуючий системі.

Соціальне регулювання поширюється на такі сфери , як то - сімейна ,

трудова , культова , політична , економічна та ін.. Важливе значення має

регулювання відносин власності - суспільної , державної , групової , сімейної , інтелектуальної . Соціальне регулювання здійснює розподіл 6

соціальних ролей у суспільстві , визначає соціальну підлеглість , ієрархію ,

організацію та функціонування влади та ін..

Шляхи соціального регулювання поведінки людей слід розрізняти за характером на три основні групи : спонукання , примус , силування.

Спонукання - метод соціального регулювання звернений до психологічної сфери людини , переконуючий у користі певної поведінки ,

розподілу тих чи інших соціальних ролей. Акцент робиться на авторитет ,

а не на силування.

Примус - матеріальне стимулювання ( заохочення , винагорода або

позбавлення привілей , майна) , коли та чи інша користь визначає поведінку.

Силування - бажаємо поведінка досягається шляхом сили , фізичних чи психічних страждань.

Важливе місце у соціальному регулюванні займають структури та способи контролю за результатами впливу на суспільні відносини та процеси. У якості контролюючих інстанцій можуть виступати вищі державні органи законотворчої та виконавчої влади , суспільні органи засобів масової інформації , спеціалізовані контролюючі органи.

Соціальне регулювання може здійснюватись у правових ( окремі закони,

статути ) , моральних (честь , етика) , естетичних (мода , стиль ) , організаційно-технічних (правила безпеки , стандарти) , централізованих

( директиви , програми ) формах .

У системі соціального регулювання розрізняють нормативні та ненормативні регулятори.

До нормативних регуляторів відносять – правовий , моральний , 7

релігійний , юридично-технічний , груповий та діловий звичаї.

До ненормативної регулюючої системи належать ціннісний , директивний

та інформаційний регулятори , а також такий дивний соціальний інститут передбачень.

4)соціалізація особистості – ступені , агенти :

-процес розвитку у людини поглядів про свої соціальну роль та місто у суспільстві. Це засвоєння культури , норм , цінностей , ідей , правил поведінки та шаблонів розуміння суспільства.

Американський психолог Л.Кольберг виділяє наступні ступені морального розвитку :

-преконвенціальний рівень - дитина виконує вимоги дорослих заради

слухняння , тому вона і не порушує норм ;

-конвенціальний рівень - формуються моральні засади , закладаються

особисті , а не займані уявлення про добре та погане;

-рівень автономної моралі - людина здатна сама розуміти , що у певній

ситуації є добром , а що злом.

У роботах соціологів Р. Клут’є та А.Рено виділені чотири ієрархічні

структури , що виконують соціалізацію :

-мікросистема - у функціонуванні якої індивід приймає безпосередню

участь : сім’я , школа , дитячий садочок , друзі .

-мезосистема – відношення між елементами мікросистеми , наприклад ,

між сім’єю та школою;

-екзосистема - складається з інститутів , які не спілкуються з індивідом 8

безпосередньо , але приймають участь у соціалізації , іноді дуже впливаючи на нього , наприклад , робота батьків ;

-макросистема - культурне оточення , соціальні цінності та ідеологія ,

ідеологічні засади суспільства в цілому.

3.Соціальні норми та право.

Взаємодія права та соціальних норм - це взаємний процес , який не є

однобічним впливом одного явища на інше . Враховуючи це , можна виділити наступні форми взаємодії права та інших соціальних норм.

Вплив права на соціальні норми :

-норми права можуть підтримувати дію соціальних норм;

-норми права можуть включати в свій склад інші соціальні норми;

-норми права можуть витісняти деякі соціальні норми;

Вплив на право соціальних норм :

-деякі соціальні норми можуть підтримувати право;

-деякі соціальні норми використовують у процесі реалізації права;

-деякі соціальні норми допомагають з’ясувати зміст норм права.

Протиріччя між правом та соціальними нормами - при цьому явищі

пріоритетна дія завжди належить нормам права. Але слід пам’ятати , що норми права повинні виходити з тих соціальних передумов , що й інші

соціальні норми . За допомогою правових заборон можна впливати на негативні відхилення від нормального стану суспільних відносин . Але також не всі соціальні норми можна витісняти за допомогою правових

норм.

9

Висновок:

таким чином у даній науковій праці я розглянула історичні погляди різних науковців світу на соціальні функції права та їх вклад у розвиток

соціології права . З’ясувала основні соціальні функції права , як то :

інтегративна , регулятивна , охоронна , комунікативна , соціалізуюча.

Детально розглянула функцію соціального контролю , соціальні регулятори

права , функцію соціалізації особистості. Виділила взаємодію права та соціальних норм , їх взаємний вплив . Аналізуючи все це я прийшла до таких висновків :

-право корисно для суспільства , держави та окремих індивідів , як регулятор суспільних відносин - інструмент впливу на суспільні відносини.

За допомогою позитивного права держава створює у суспільстві необхідний для себе порядок;

-право , насамперед и спочатку , за своєю природою є мірою та гарантом

свободи для кожного окремого індивіду . Воно захищає та забезпечує

свободу особистості , права та інтереси . Право - є мірою справедливості.


10

Перелік використаної літератури :

1.Алексеев С.С. Общая теория права .-М.,1981

2.Бергер П. Л. Приглашение в соціологію .-М.,2001

3.Гаврилов О.А. Стратегия правотворчества и социального прогнозирования.

-М.,1993

4.Гурвич О. Диалектика социологии.Фламарион .-1992

5.Касьянов В. Нечипуренко В. –Социлогия права .Феникс.,2001

6.Радько Г.К. Функции права .- Н.Новгород.,1995

7.Спенсер Г. Грехи законодателей .-Социологические иссследования.,1992

8.Спиридонов Л.И. Социология развития и право.-СПб.,1993

9.Татаринцев И.В. Правоое воспитание.-.,1990

10.Туманов В.А.Буржуазная правовая ідеологія .-М.,1995

11


Скачать файл (26.7 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации