Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольная работа - Ефективність природоохоронних заходів на рівні народного господарства - файл n1.docx


Контрольная работа - Ефективність природоохоронних заходів на рівні народного господарства
скачать (52.9 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.docx53kb.06.01.2013 13:14скачать


n1.docx

Тема: «Ефективність природоохоронних заходів на рівні народного господарства».

План

Вступ……………………………………………………………………………..3
  1. Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності………..……………………………………………..4

II. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів………………………………………………………………………………..6

1. Визначення чистого економічного ефекту………………………….6

2. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності………….7

3. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат………………………………………………………………………………..10

4. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності………………………………………………………………………...12

5. Розрахунок економічного ефекту від скорочення захворюваності населення внаслідок запобігання забрудненню навколишнього середовища………………………………………………………………………….12

6. Розрахунок ефективності економії мінеральної сировини………….13


Висновок………………………………………………………………………..15

Список літератури…………………………………………………………….17

Задача…………………………………………………………………………...18
Вступ

Проведення природоохоронних заходів в галузях народного господарства, зокрема в промисловості і у сільському господарстві вимагає значних капітальних вкладень (одноразові витрати) та експлуатаційних (поточних) витрат. Зараз потреба в капітальних вкладеннях значною мірою перевищує можливості державного бюджету і витрачати їх слід таким чином, щоб одержати максимально можливу віддачу, дати найбільший економічний ефект. Тому й виникла необхідність у визначенні економічної ефективності природоохоронних заходів.

Ефективність природоохоронної діяльності зменшується через недостатню узгодженість госпрозрахункових показників із загальною системою управління виробництвом.

На різних рівнях господарювання (в масштабі суспільства, галузі, підприємства) виникає необхідність вироблення різних показників ефективності виробництва і охорони природного середовища. Специфіка природоохоронної діяльності полягає в тому, що її ефективність може бути розрахована лише на рівні народного господарства. Це означає, що і відповідний показник повинен бути ефективним не лише з точки зору підприємства або галузі, а насамперед з точки зору народного господарства.

Недоврахування цієї вимоги спричиняє загострення екологічної ситуації. Екологічні ж інтереси підприємств через їх відносне відособлення можуть бути певною мірою відмежовані від інтересів суспільства. Тому відносини між суспільством і кожним трудовим колективом з приводу охорони природи повинні будуватися за принципом: те, що вигідно суспільству, повинно бути вигідно підприємству. Тоді підприємство буде поставлено в економічні умови, які змушуватимуть ефективно використовувати природні, матеріальні і трудові ресурси з метою найкращого задоволення суспільних потреб.

I.Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності.


Економічна ефективність заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища в першу чергу оцінюється за критерієм підвищення ефективності суспільного виробництва.

Проектований і планований комплекс природоохоронних заходів повинний забезпечувати досягнення двох цілей:

1) дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, що відповідають інтересам здоров’я людей і охорони середовища з урахуванням перспективних змін, обумовлених розвитком виробництва і демографічних зрушень;

2) одержання максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, заощадження і більш повного використання природних ресурсів.

Ступінь досягнення вищезгаданих цілей визначається за допомогою показників загального екологічного і соціально-економічного результатів чи ефектів природоохоронних заходів.

Загальний екологічний результат полягає у:

• зменшенні негативного впливу на навколишнє середовище, поліпшенні його стану;

• зниженні обсягів забруднень, що надходять у середовище;

• збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів.

Загальний соціально-економічний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і збільшенні національного багатства країни. Він визначається рядом конкретних соціальних і економічних результатів.

Соціальні результати полягають у:

• поліпшенні фізичного розвитку населення;

• скороченні захворюваності;

• збільшенні тривалості життя і періоду активної діяльності;

• поліпшенні умов праці і відпочинку;

• підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду;

• збереженні естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам’яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій.

Екологічні результати полягають у:

• зменшенні обсягів забруднення довкілля;

• поліпшенні якості довкілля.

Економічні результати природоохоронних заходів полягають у:

• економії чи запобіганні втрат природних ресурсів;

• живої й упредметненої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства, а також у сфері особистого споживання, що досягаються завдяки їхньому здійсненню.

Іншими словами можна сказати, що економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:

• відверненого економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, тобто не виробничих, завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища, витрат у матеріальному виробництві, невиробничій сфері і витрат населення;

• приросту економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, що заощаджуються за рахунок реалізації природоохоронних заходів;

• приросту грошової оцінки реалізованої продукції, одержаного за рахунок повної утилізації сировинних, паливно енергетичних і інших матеріальних ресурсів в результаті здійснення природоохоронних заходів.



II. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів.


При економічному обґрунтуванні природоохоронних заходів повинно дотримуватися народногосподарського підходу, що припускає:

а) можливо більш повне охоплення всіх позитивних і негативних соціально-економічних наслідків реалізації природозахисних заходів у різних сферах народного господарства як у найближчий, так і в більш віддалений період;

б) можливо більш повне врахування витрат, пов’язаних із здійсненням розглянутих варіантів природоохоронних заходів;

в) врахування фактору часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

г) міжгалузевий підхід до обґрунтування природоохоронних заходів з урахуванням необхідності економії витрат на поліпшення стану навколишнього середовища і забезпечення більш ефективного використання природних ресурсів у масштабах розглянутої території (району, області, країни).

1. Визначення чистого економічного ефекту.


Показник чистого економічного ефекту природоохоронних заходів є критерієм вибору варіантів одно цільового і багатоцільового призначення в тих випадках, коли розрахунок порівняльної ефективності не може бути застосований через незіставність варіантів, що порівнюються, за своїм впливом на навколишнє середовище і за параметрами об’єктів, на які поширюється дія природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект визначається у вигляді різниці між приведеними з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їхнє здійснення.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів розраховується шляхом зіставлення суми двох доданків: витрат, що запобігаються (заощаджуються) завдяки ліквідації чи зменшенню забруднення навколишнього середовища і цінності додатково одержуваної продукції з природоохоронними витратами:

(1)

де: Еч - чистий економічний ефект, грн.

Евідв. - відвернений збиток, грн.

Едод. - ефект від додатково одержуваної продукції з колишніх відходів, грн.

В - витрати на запобігання забрудненню середовища і на будівництво потужностей з переробки відходів, грн.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається з метою:

а) техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих варіантів природоохоронних заходів, що розрізняються за ступенем впливу на навколишнє середовище;

б) економічної оцінки фактично здійснених природоохоронних заходів.

Варто розрізняти фактичний і очікуваний (планово-проектний, прогнозний) чистий економічний ефект.

Фактичний Еч визначається одноваріантно на основі зіставлення досягнутого результату і витрат.

Очікуваний Еч визначається на етапах формування науково-дослідних робіт, проектування, створення й освоєння природоохоронної техніки.

2. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності.


Варто розрізняти поняття «ефект» і «ефективність» капітальних вкладень у природоохоронні заходи.

Під ефектом мається на увазі результат здійснення капітальних вкладень.

Під ефективністю - зіставлення результату капітальних вкладень з обсягом капітальних витрат.

Ефект капітальних вкладень може бути виражений у натуральній формі, наприклад, у збільшенні випуску продукції на визначену кількість одиниць, - це виробничий ефект. Ефект виражений у вартісній формі, наприклад, збільшенні валової продукції, зростання прибутку, зниження витрат виробництва на визначену суму - це економічний ефект.

Розрахунки загальної (абсолютної) економічної ефективності застосовуються в основному при розробці п’ятирічних, річних, а також довгострокових планів капітального будівництва і для аналізу їхнього виконання.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень (Ек) у природоохоронні заходи визначається шляхом розподілу річного обсягу повного економічного ефекту за винятком експлуатаційних витрат на утримання і обслуговування природоохоронних об’єктів на величину капітальних вкладень, що забезпечують цей результат:

(2)

де Eij - повний економічний ефект і-го виду від запобігання втрат на j-ому об’єкті, грн;

С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування і ремонт основних фондів природоохоронного призначення, грн;

К - капітальні вкладення, грн.

До капітальних вкладень природоохоронного призначення незалежно від джерел фінансування відносяться одноразові витрати на:

• створення нових і реконструкцію існуючих основних фондів, що запобігають негативному впливу господарської діяльності на навколишнє середовище;

• модифікацію технології виробництва з метою зниження його несприятливого впливу на навколишнє середовище;

• модифікацію технології виробництва в частині, що забезпечує досягнення природоохоронних заходів.

До експлуатаційних витрат природоохоронного призначення відносяться:

• поточні витрати на будівництво і обслуговування основних фондів природоохоронного призначення;

• поточні витрати, пов’язані зі здійсненням заходів, що сприяють поліпшенню якісних характеристик елементів природного середовища;

• додаткові витрати на експлуатацію основних фондів, обумовлені вдосконалюванням виробничої технології, з метою зниження несприятливого впливу господарської діяльності на навколишнє середовище;

• витрати на оплату послуг, пов’язаних з охороною навколишнього середовища.

Показники загальної економічної ефективності капітальних вкладень порівнюються з відповідними галузевими нормативами, а також з показниками витрат на аналогічні заходи на передових підприємствах відповідних галузей, що забезпечують досягнення планованих кінцевих результатів охорони навколишнього середовища.

Кінцевим результатом (економічним ефектом) реалізації засобів, які виділяються на захист навколишнього середовища, повинен стати приріст національного доходу. У зв’язку з тим, що не по всіх галузях і підгалузях народного господарства обчислюється національний доход, він може бути обчислений як різниця між повними народногосподарськими витратами за варіантами, що передбачає функціонування народногосподарського комплексу за умови проведення природоохоронних заходів і існуючими витратами.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат визначається відношенням річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, що викликали цей ефект:

(3)

де Ен - нормативний коефіцієнт ефективності, рівний 0,15;

Eij - повний економічний ефект і-го виду від запобігання втрат на j-ому об’єкті, грн;

С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування і ремонт основних фондів природоохоронного призначення;

К - капітальні вкладення в будівництво основних фондів.

Нормативний коефіцієнт ефективності Ен встановлений на рівні не нижчому 0,15. Таким чином, нижня межа одержання ефекту від зниження собівартості складає при порівнянні різних варіантів 15 коп. на 1 грн додаткових витрат. Для одержання економії на собівартості в розмірі 15 коп. потрібно витратити не більше 1 грн додаткових капіталовкладень.

Для галузей з низькою рентабельністю, а також для районів нового освоєння значення Ен може бути занижене до 0,08 - 0,1; для високорентабельних галузей нормативний коефіцієнт може бути підвищений до 0,15 - 0,20.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат визначається з метою:

а) встановлення народногосподарських результатів витрат на охорону навколишнього середовища;

б) виявлення динаміки ефективності витрат і темпів їхнього росту;

в) оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;

г) оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;

д) характеристики фізичної і планованої ефективності витрат;

з) прийняття рішень про черговість проведення природоохоронних заходів.

Розрахований показник ефективності капітальних вкладень чи природоохоронних витрат є величиною безрозмірною і використовується для порівняння:

• з таким самим середньогалузевим показником;

• проводиться аналіз динаміки цього показника за роки функціонування даного виробництва;

• якщо дане виробництво розташоване в зоні з особливим статусом (столиця держави, історичний центр, мільйонне місто, центр рекреації чи інше), то в цьому разі регіональний показник ефективності може бути вищий за середньо галузевий і дотримуватися треба його;

• якщо дане виробництво не має аналогів у країні, показники ефективності його функціонування порівнюються зі світовими аналогами

3. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат.


При розробці довгострокових прогнозів, програм з охорони навколишнього середовища в регіоні, проектуванні природоохоронних об’єктів і комплексів виникає необхідність вибрати найбільш ефективні варіанти технічних рішень, що забезпечують заданий рівень якості навколишнього середовища (при Р - const) для всіх порівнянних варіантів, Р - економічний результат.

Показником економічної ефективності порівнянних варіантів у цьому випадку є мінімум сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, приведених до річної розмірності з урахуванням фактора часу.

При порівнянні варіантів вибирається той, що відрізняється мінімальною величиною приведених до річної розмірності витрат за формулою:

; (4)

Умовою проведення розрахунків порівняльної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір їхніх варіантів у межах однієї і тієї ж території, де досягається однакова якість навколишнього середовища.

Порівнювані варіанти повинні відповідати вимогам, що передбачаються системою державних стандартів за умовами праці, технологічними і економічними показниками, комплексному використанню відходів і вторинних ресурсів.

При порівнянні варіантів, що розрізняються тривалістю будівництва об’єктів і комплексів, варто враховувати ефекти від їхнього дострокового введення в експлуатацію.

У випадку зіставлення двох чи більше варіантів будівництва, частина з яких не відповідає вимогам, встановленим нормативами якості навколишнього середовища, у проекті останніх варто передбачити реалізацію додаткових технічних рішень, що дозволяють усунути ці розходження за допомогою суспільно визнаних засобів.

У якості додаткових до показників загальної економічної ефективності природоохоронних витрат використовуються показники їх екологічної і соціальної ефективності.

Екологічна ефективність природоохоронних витрат визначається шляхом віднесення величини екологічних результатів до витрат, які викликані.

Екологічні результати розраховуються за різницею показників негативного впливу на навколишнє середовище, за різницею показників стану навколишнього середовища до і після проведення заходу.

Соціальна ефективність природоохоронних витрат вимірюється відношенням натуральних показників, що виражають соціальні результати, до витрат, що потрібні для їхнього досягнення.

4. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності.


При розрахунках витрат і ефекту від впровадження планованих природоохоронних заходів на тривалу перспективу варто враховувати фактори, що згодом можуть вплинути на ці величини:

  • зміна стану навколишнього середовища, яка викликана зростанням виробництва, проведенням комплексу природоохоронних заходів;

    • зміна чисельності населення, що проживає в умовах запланованого стану навколишнього середовища;

    • підвищення вимог до якості навколишнього середовища;

    • подальший ріст великих міст і міських агломерацій, збільшення їхньої кількості і чисельності проживаючого в них населення;

    • зміна вартості будівельно-монтажних робіт і устаткування;

    • розвиток науки і техніки, створення нових технічних засобів і технологій, що зменшують негативний вплив виробничої діяльності на навколишнє середовище;

    • зростання обсягу виробленої па одиницю часу чистої продукції чи іншого показника обсягу продукції, за яким обчислюється продуктивність праці;

    • підвищення продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь, зміна рибних запасів;

    • зростання згодом економічної цінності мінерально-сировинних, земельних і інших ресурсів.

5. Розрахунок економічного ефекту від скорочення захворюваності населення внаслідок запобігання забрудненню навколишнього середовища.


Загальний економічний ефект від скорочення захворюваності населення завдяки запобіганню чи зменшенню забруднення:

а) запобігання втрат чистої продукції за час хвороби трудящих, зайнятих у матеріальному виробництві:

(5)

де Ч – середній розмір чистої родукції на 1 чол./день;

Б – кількість трудящих, що взяли лікарняні аркуші;

Р1, Р2 – середньорічний час хвороби до і після проведення природоохоронних заходів.

б) скорочення суми виплат з фондів соціального страхування за період тимчасової чи постійної непрацездатності людям, що занедужали при умовах забруднення навколишнього середовища:

(6)

де: Бн – кількість хворих людей протягом року, чол..;

Вн – середній розмір виплати по непрацездатності на 1 день хвороби, грн.;

в) скорочення витрат у сфері охорони здоров΄я на лікування трудящих від хвороб, викликаних забрудненням навколишнього середовища:

(7)

де: Ва, Вс – середні витрати в сфері охорони здоровя на лікування протягом 1 дня хворого в стаціонарі чи амбулаторії, грн..;

Ба, Бс – кількість хворих, що лікувалися впродовж року, чол..;

Да, Дс – середня кількість днів хвороби одного хворого в тих самих умовах.

6. Розрахунок ефективності економії мінеральної сировини.


Економія мінеральної сировини - один з аспектів загальної проблеми раціонального використання природних ресурсів. Економія мінеральної сировини є одним зі шляхів захисту навколишнього середовища, а зниження промислових викидів у навколишнє середовище - один із засобів економії мінеральної сировини.

Всяка економія мінеральної сировини практично означає відносне зниження потреби в знову виробленій сировині, отже, дозволяє зменшити негативний вплив на навколишнє середовище процесів її видобутку і переробки, критерій якого можна використовувати як величину економічного збитку.

Ефект економії мінеральної сировини можна виразити такими основними складовими:

(8)

де Э - ефект економії витрат на розвідку, видобуток і переробку сировини,

У1 - зниження економічного збитку від забруднення навколишнього середовища,

У2 - зниження економічного збитку внаслідок відносного скорочення видобутку і переробки мінеральної сировини;

Э2 - інші вигоди економії сировини (ефект поліпшення розміщення промисловості, зовнішньоторговельний ефект).

Говорячи про складовий сумарний економічний ефект, необхідно відзначити вилив на нього фактора часу. Адже виробництво продукції із заощадженого матеріалу випереджає за часом еквівалентне виробництво продукту, що пройшов усі стадії видобутку і переробки, починаючи з геологорозвідки. Екологічні складові В1, і В2 пов’язані зі зменшенням негативного впливу промислових викидів на навколишнє середовище. Механізм прояву обох факторів аналогічний: зменшення технологічних викидів в атмосферу, воду, ґрунт дозволяє запобігти чи знизити негативний вплив забруднення цих середовищ на людину, об’єкти його життєдіяльності, рослинний і тваринний світ.


Висновок

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, серед них — будівництво та експлуатація очисних та знезаражувальних споруд і устаткування, розвиток маловідходних і безвідходних технологічних процесів і виробництв, розміщення підприємств і систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог, рекультивація земель, заходи щодо боротьби з ерозією грунту, охорони та відтворення флори і фауни, охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів та інші.

Природоохоронні заходи повинні забезпечувати:

а) дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, що відповідає інтересам охорони здоров'я людей і охорони навколишнього природного середовища з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва і демографічними зрушеннями;

б) одержання максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, збереження і більш раціонального використання природних ресурсів.

Ефективність природоохоронних заходів на різних рівнях оцінюється з допомогою показників або результатів — екологічних, соціальних та економічних.

Екологічний результат полягає в обмеженні негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшенні його стану і проявляється в зменшенні об'ємів забруднень, що надходять у середовище, та рівня його забруднення (концентрації шкідливих речовин у землі, водоймах, атмосфері, рівнів шуму, радіації тощо), збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів, у поліпшенні атмосферного повітря.

Соціальний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, підвищенні ефективності соціального виробництва і збільшенні національного багатства країни. Соціальні результати виражаються в поліпшенні фізичного розвитку населення і в зниженні захворюваності, продовженні тривалості життя і періоду активної діяльності, поліпшенні умов праці та відпочинку, підтриманні екологічної рівноваги (включаючи збереження генетичного фонду), збереженні естетичної цінності природних ландшафтів, пам'ятників природи, заповідних зон та інших територій під охороною, створенні сприятливих умов для розвитку і росту творчого потенціалу особи і культури, для вдосконалення свідомості людини.

У сучасних умовах можлива лише неповна, часткова оцінка соціальних результатів у грошовій формі. Наприклад, можна визначити приріст валового суспільного продукту і національного доходу внаслідок збільшення періоду активної діяльності населення, але не можна в грошовій формі визначити соціальні результати підтримання екологічної рівноваги, зростання свідомості людини та інші. Соціальний результат, який можна виразити в грошовій формі, називається соціально-економічним.

Економічний результат полягає в економії або попередженні втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства і в сфері особистого споживання і виражається в грошовій формі.
Список літератури

  1. Білевський Г.О. Падун М.М. «Основи загальної екології»

  2. Хачатуров Т.С. «Экономика природопользования»

  3. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В. «Экономика природопользования и охрана окружающей среды»



Назва забруднюючої речовини

Напрям забруднення

Маса забруднюючої речовини, т/рік

Норматив збору, грн./т

до

після

лімітна

Кадмій

атмосфера

100

85

70

381

Бензин неетилований

атмосфера

460

400

440

3

Нітрати

р. Дніпро

336

300

305

3

Травильні розчини

полігон

80

70

80

2

Кнас

Кф

Кб

Км

Ко

Кп

1,55

1,00

2,50

1,00

1,00

5,00

Варіант № 48*

Визначити зміну суми збору за забруднення довкілля після введення природоохоронних заходів.

Розв’язання

Для визначення зміни суми збору необхідно визначити розміри платежів:

  • за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

  • за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;

  • за скиди забруднюючих речовин до водних об'єктів;

  • за розміщення відходів в навколишньому середовищі.

До природоохоронних заходів:

  1. Сума збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Пас = ? (Млі Ч Нбі Ч Кнас Ч Кф) + ? (Мпі Ч Нбі Ч Кнас Ч Кф Ч Кп)

Млі – обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту;

Нбі – норматив збору за викиди в атмосферу 1т і-ої забруднюючої речовини;

Кнас – коефіцієнт що враховує чисельність мешканців населеного пункту;

Кф - коефіцієнт що враховує народно-гсподарське значення населеного пункту;

Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду та лімітом);

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид до атмосфери.

Пас = (70 Ч 381 Ч 1,55 Ч 1,00) + ((100-70) Ч 381 Ч 1,55 Ч 1,00 Ч 5,00) = 41 338,5 + 88 582,5 = 129 921 грн.

  1. Сума збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення:

Пап = ? Мті Ч Нбі Ч Кнас Ч Кф

? Мті – кількість пального;

Нбі – норматив збору за викиди в атмосферу 1т і-ої забруднюючої речовини;

Кнас – коефіцієнт що враховує чисельність мешканців населеного пункту;

Кф - коефіцієнт що враховує народно-гсподарське значення населеного пункту;

Пап = 460 Ч 3 Ч 1,55 Ч1,00 = 2139 грн.

  1. Сума збору за скиди забруднюючих речовин до водних об'єктів:

Пс = ?(Млі Ч Нбі Ч Кб) + ?(Мпі Ч Нбі Ч КбЧ Кп)

Млі – обсяг скиду забруднюючої речовини в межах ліміту;

Нбі – норматив збору за 1т і-ої забруднюючої речовини;

Кб – регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості і еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

Мпі – обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду та лімітом).

Пс = (305 Ч 3 Ч 2,50) + ((336-305) Ч 3 Ч 2,50Ч 5,00) = 2287,5 + 1162,5 = 3450 грн.

  1. Сума збору, що стягується за розміщення відходів в навколишньому середовищі:

Прв = ?(Млі Ч Нбі Ч Км Ч Ко) + ?(Мпі Ч Нбі Ч Км Ч Ко Ч Кп)

Млі – обсяг відходів в межах ліміту;

Нбі – норматив збору за 1т відходів;

Км – коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів;

Ко - коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Мпі – обсяг понадлімітного розміщення (різниця між обсягом фактичного викиду та лімітом).

Прв = (80 Ч 2 Ч 1,00 Ч 1,00) + ((80-80) Ч 2 Ч 1,00 Ч 1,00 Ч 5,00) = 160 + 0 = 160 грн.

Сума збору до природоохоронних заходів:

? Пдо = Пас + Пап + Пс + Прв

? Пдо = 129921 + 2139 + 3450 + 160 = 135 670 грн.

Після природоохоронних заходів:

  1. Сума збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Пас = ? (Млі Ч Нбі Ч Кнас Ч Кф) + ? (Мпі Ч Нбі Ч Кнас Ч Кф Ч Кп)

Млі – обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту;

Нбі – норматив збору за викиди в атмосферу 1т і-ої забруднюючої речовини;

Кнас – коефіцієнт що враховує чисельність мешканців населеного пункту;

Кф - коефіцієнт що враховує народно-гсподарське значення населеного пункту;

Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду після природоохоронних заходів та лімітом);

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид до атмосфери.

Пас = (70 Ч 381 Ч 1,55 Ч 1,00) + ((85-70) Ч 381 Ч 1,55 Ч 1,00 Ч 5,00) = 41 338,5 + 44291,25 = 85629,8 грн.

  1. Сума збору за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення:

Пап = ? Мті Ч Нбі Ч Кнас Ч Кф

? Мті – кількість пального;

Нбі – норматив збору за викиди в атмосферу 1т і-ої забруднюючої речовини;

Кнас – коефіцієнт що враховує чисельність мешканців населеного пункту;

Кф - коефіцієнт що враховує народно-гсподарське значення населеного пункту;

Пап = 400 Ч 3 Ч 1,55 Ч1,00 = 1860 грн.

  1. Сума збору за скиди забруднюючих речовин до водних об'єктів:

Пс = ?(Млі Ч Нбі Ч Кб) + ?(Мпі Ч Нбі Ч КбЧ Кп)

Млі – обсяг скиду забруднюючої речовини в межах ліміту;

Нбі – норматив збору за 1т і-ої забруднюючої речовини;

Кб – регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості і еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

Мпі – обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду після природоохоронних заходів та лімітом).

Пс = (305 Ч 3 Ч 2,50) + ((300-305) Ч 3 Ч 2,50Ч 5,00) = 2287,5 – 187,5 = 2100 грн.

  1. Сума збору, що стягується за розміщення відходів в навколишньому середовищі:

Прв = ?(Млі Ч Нбі Ч Км Ч Ко) + ?(Мпі Ч Нбі Ч Км Ч Ко Ч Кп)

Млі – обсяг відходів в межах ліміту;

Нбі – норматив збору за 1т відходів;

Км – коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів;

Ко - коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Мпі – обсяг понадлімітного розміщення (різниця між обсягом фактичного викиду після природоохоронних заходів та лімітом).

Прв = (80 Ч 2 Ч 1,00 Ч 1,00) + ((70-80) Ч 2 Ч 1,00 Ч 1,00 Ч 5,00) = 160 - 100 = 60 грн.

? Після = Пас + Пап + Пс + Прв

? Після = 85629,8 + 1860 + 2100 + 60 = 89649,8 грн.

Таким чином зміна суми збору за забруднення довкілля після введення природоохоронних заходів дорівнює:

∆П = ? Після - ? Пдо = 89649,8 – 135670 = - 46020,2 грн.

Відповідь: - 46020,2 грн.


Скачать файл (52.9 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации