Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Мелікаев Ю.М., Шишацький А.Г., Агапова В.Т. Методичні вказівки до написання розділу Охорона праці в дипломних роботах бакалаврів та дипломних роботах (проектах) сту - файл n1.doc


Мелікаев Ю.М., Шишацький А.Г., Агапова В.Т. Методичні вказівки до написання розділу Охорона праці в дипломних роботах бакалаврів та дипломних роботах (проектах) сту
скачать (610.5 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc611kb.23.01.2013 19:13скачать

Загрузка...

n1.doc

1   2   3   4   5   6
Реклама MarketGid:
Загрузка...

Таким чином, персонал який обслуговує рентгенівські дефектоскопії відноситься до категорії А. Допустимі норми опромінення таких робітників регламентуються НРБУ – 97, «Основними санітарними правилами забезпе-чення радіаційної безпеки України» -2005, та СП 2191-80 «Санитарными правилами при проведении рентгеновской дефектоскопии».


Відповідно до діючих нормативів для категорії А встановлені регламенти першої групи, зокрема, ліміти доз (ліміт індивідуальної річної ефективної дози та ліміту еквівалентної дози зовнішнього опромінення кристалика ока, шкіри, кистей рук та стоп ніг), похідні рівні, допустимі та контрольні рівні. Ліміти ефективної та еквівалентних доз для категорії А наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Ліміти ефективної та еквівалентних доз (мЗв/рік)

Ліміти доз

Категоря А

DLE (ліміт ефективної дози)

20

Ліміти еквівалентних доз зовнішнього опромінення:




- DLlens (для кристалика ока)

150

- DLskin (для шкіри)

500

- DLextrim (для кистей рук та стоп)

500


Допустимі норми опромінення осіб категорії А, що обслуговують рентгенівські дефектоскопи, встановлені за наступними показниками:

- допустиме надходження радіонуклідів через органи дихання;

- допустима потужність дози зовнішнього опромінення PFPA.

До роботи з рентгенівськими дефектоскопами не допускаються особи віком до 18 років. Обов’язковий індивідуальний дозиметричний контроль виконується для осіб, у яких річна ефективна доза може перевищувати 10 мЗв/рік.

Допустима потужність дози визначається за формулою

, мкЗв/год

Де DLліміти до за табл. 1, а tчас перебування протягом року на робочому місці (для категорії А t=1700 год).

Потужність поглиненої дози в повітрі від стаціонарних дефектоскопічних і терапевтичних апаратів із радіонуклідними джерелами, що проектуються, не повинна перевищувати 10 мкГр/год на відстані 1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом іонізуючого випромінювання (ДІВ) [2].

Потужність поглиненої дози в повітрі за рахунок супутнього невикористовуваного рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати 0,1 мкГр/год. на відстані 0,1 м від поверхні пристрою, під час роботи якого воно виникає.
4.2. Заходи безпеки при експлуатації рентгенівських дефектоскопів
Комплекс заходів радіаційної безпеки для кожного радіаційно небезпечного об’єкту розробляється з врахуванням його категорії та особливостей експлуатації. Відповідно до ОСП [2] встановлено три категорії:

До категорії I належать підприємства, на яких під час їх роботи чи аварії є можливим радіаційний вплив на населення. До них належать АЕС, установи, що мають промислові та дослідницькі ядерні реактори, транспортні ядерні установки, критичні складання, підприємства з видобутку і переробки уранових руд, а також радіохімічні виробництва, підприємства з переробки ядерних матеріалів, підприємства з переробки і захоронення радіоактивних відходів.

До категорії II належать підприємства та об'єкти, на яких радіаційний вплив обмежується СЗЗ. До цієї категорії належать установи, що мають прискорювачі протонів і інших важких частинок, а також електронів з енергією більше 25 МеВ, потужні гамма-установки, підприємства з виробництва виробів із незбагаченого урану, пункти захоронення і переробки низько активних відходів, підприємства з видобутку і переробки кольорових і рідкісних металів, видобутку нафти і газу, деякі підприємства з виробництва мінеральних добрив.

До категорії III належать підприємства та об'єкти, на яких радіаційний вплив обмежується територією або приміщенням, де проводяться роботи з ДІВ. До цієї категорії належать установи, що мають гамма-терапевтичні установки, лабораторії та відділення радіонуклідної діагностики і терапії, стаціонарні гамма та рентгенодефектоскопічні установки, прискорювачі електронів з енергією менше 25 МеВ, а також лабораторії радіонуклідної діагностики, радонові лабораторії, рентгенотерапевтичні та рентгенодіагностичні кабінети.

Таким чином, виробничі об’єкти, на яких використовується рентгено- дефектоскопічні апарати відносяться до категорії III. Для діючих підприємств і об'єктів категорія встановлюється адміністрацією установи за узгодженням із державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України.

До початку експлуатації таких об’єктів повинно бути розроблено Санітарний паспорт та ліцензію на практичну діяльність, які розробляє та видає заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Крім того, такі об’єкти приймаються в експлуатацію комісією, до складу якої повинні входити представники державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Комісія встановлює:

- відповідність прийнятого об'єкта проектові, вимогам санітарних норм і правил;

- забезпечення необхідних і достатніх умов радіаційної безпеки персоналу та населення як під час нормальної експлуатації джерел, так і у випадку проектної аварії.

Термін дії Санітарного паспорта зазначається в ньому і не може перевищувати п'яти років. Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, що видав Санітарний паспорт, здійснює санітарний нагляд та контроль за дотриманням умов Санітарного паспорта, переліку дозволених у ньому робіт.

Необхідний рівень протирадіаційного захисту персоналу підприємств забезпечується:

- радіаційно-гігієнічними та організаційно-технічними заходами для забезпечення умов праці, що відповідають вимогам чинного законодавства України, норм радіаційної безпеки та Правил;

- обмеженням у встановленому порядку допуску до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ) осіб у залежності від їхнього віку, статі та стану здоров'я;

- достатністю захисних бар'єрів, включаючи фактори, що лімітують відстань до джерела і час роботи з ним;

- достатньою надійністю безвідмовністю конструкцій, механізмів, інших засобів та систем, що забезпечують низькі проектні рівні ймовірності критичних подій, щодо джерел потенційно опромінюючих;

- призначенням наказом роботодавця особи, відповідальної за радіаційну безпеку;

- системою підготовки і підтримки високої кваліфікації персоналу і дотриманням правил роботи з джерелом;

- забезпеченням персоналу лікувально-профілактичними засобами захисту від опромінення;

- організацією системи інформування про радіаційний стан;

- установленням контрольних рівнів;

- організацією і здійсненням радіаційного контролю, що відповідає вимогам ОСП та інших профільних санітарних правил;

- плануванням і проведенням ефективних заходів щодо захисту персоналу у випадку загрози і під час виникнення радіаційної аварії. При організації робіт із джерелами іонізуючих випромінювань на робочому місці необхідно враховувати що практична діяльність на підприємстві повинна здійснюватись відповідно до інструкцій з радіаційної безпеки, у яких встановлюється:

- обладнання, контейнери, упакування, апарати, пересувні установки, приміщення, призначені для роботи з джерелами, повинні бути відмічені знаком радіаційної небезпеки;

- порядок проведення робіт, обліку, зберігання, видачі та транспортування джерел, утримання приміщень;

- заходи і засоби індивідуального захисту;

- заходи радіаційної безпеки під час робіт із джерелами;

- заходи попередження, виявлення і ліквідації радіаційних аварій;

- організація здійснення дозиметричного контролю;

- проводити навчання, інструктаж і перевірку знань з радіаційної безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та інших правил і постійно контролювати дотримання їх персоналом;

- проводити позачерговий інструктаж перевірку знань правил радіаційної безпеки у випадку зміни характеру і класу робіт із джерелами;

- організовувати своєчасне проходження персоналом категорії А медичних оглядів (не менше одного разу на рік).

Заходи з обмеження професійного опромінення осіб персоналу категорії А необхідно в першу чергу спрямовувати на джерело випромінювання і обладнання робочих місць. Використання засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) повинне, як правило, розглядатися як додатковий, (або) вимушений, (або) надзвичайний захід щодо більш значущих першочергових та застосовуватись у ситуаціях, коли безпеку робіт неможливо забезпечити конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.

Особи, які працюють або відвідують ділянки робіт з джерелами іонізуючого випромінювання, повинні бути забезпечені ЗІЗ у залежності від виду і класу робіт.

До комплекту повинні входити основні та додаткові ЗІЗ у залежності від рівня і характеру виконуваної роботи. Основний комплект ЗІЗ складається з комбінезона або костюма, шапочки, спецбілизни, шкарпеток, легкого взуття або черевиків, рукавичок, паперового рушника та носової хустинки разового використання, а також ЗІЗ органів дихання в залежності від характеру можливого радіоактивного забруднення повітря. Персонал категорії А повинен бути забезпечений халатами, шапочками, рукавицями, легким взуттям і за необхідності - засобами захисту органів дихання. Найбільш доцільним є застосування білого (нефарбованого) бавовняного спецодягу.

Під час використання дефектоскопічних апаратів, що генерують іонізуючі випромінювання, необхідно:

- забезпечити фізичний захист джерела;

- направляти випромінювання переважно в бік землі або в бік, де немає людей;

- розміщувати джерела в окремих приміщеннях або якнайдалі від обслуговуючого персоналу та інших осіб;

- обмежувати час перебування людей поблизу джерел;

- застосовувати системи дистанційного управління та автоматизації;

- застосовувати пересувні огородження, захисні екрани і засоби індивідуального захисту;

- вивішувати плакати, які попереджатимуть про небезпеку і будуть чітко помітні на відстані не менше 3 м.

Фізичний захист джерела забезпечується герметичністю та ефективністю зменшення інтенсивності випромінювання корпусів апаратів, ефективністю послаблення іонізуючого випромінювання стінами перегородок, боксів, приміщень, герметичністю та ефективністю зменшення інтенсивності випромінювання дверей у приміщенні.

Радіаційний захист робочої камери повинна забезпечувати зниження дози опромінення персоналу і обмеженої частини населення до регламентованих величин.

При проведенні рентгенівської дефектоскопії в умовах цеху радіаційний захист робочої камери повинен забезпечувати зниження потужності експозиційної дози на зовнішній поверхні камери до 0,3 мР / год (0,12 мр / год) для категорії Б у 10 разів менше, ніж для А.

Захисні пристрої технологічних отворів для подачі виробів на просвічування повинні забезпечувати зниження потужності експозиційної дози випромінювання у цих отворів до зазначеного вище значення. Екрануючі засоби, перегородки, вигородки чи стіни боксів переважно виконують із свинцю, бетону або баритобетону.

Захисне оглядове вікно в робочій камері (у разі необхідності його пристрою) повинно забезпечувати зниження потужності експозиційної дози випромінювання на зовнішній поверхні його до 3 мР / год.

Вимоги до радіаційного захисту підлоги робочої камери, розміщеної на першому поверсі (при відсутності розташованих під нею підвальних приміщень), не пред'являються.

Вхід в робочу камеру повинен виконуватися захисним ( наприклад, шляхом обличкування внутрішньої поверхні дверей свинцевою фольгою).

При просвічуванні деталей в робочій камері без захисного стельового перекриття типу "вигородка" рівні випромінювання на робочих місцях персоналу цеху не повинні перевищувати 0,3 мР / год.

Спорудження в захисних пристроях каналів, отворів і т.д. для технологічних цілей рекомендується в місцях з найменшим рівнем випромінювання. Рівні випромінювання на зовнішній поверхні захисних пристроїв у місцях проходження каналів, отворів і т.д. не повинні бути вище розрахункових для захисту.

Усі стаціонарні захисні пристрої після їх спорудження і встановлення апаратів повинні бути перевірені на відповідність вимогам НРБУ і ОСП.

На зовнішній поверхні установок з рентгенівськими апаратами, на вхідних дверях робочих камер, кордоні радіаційно-небезпечної зони повинні бути знаки радіаційної небезпеки, виконані відповідно до вимог ГОСТ 17925-72 «Знак радіаційної небезпеки» На кордоні радіаційно-небезпечної зони встановлюються попереджувальні плакати (написи), чітко видимі з відстані не менше 3-х метрів.

Робоча частина стаціонарних апаратів і установок із необмеженим за напрямком пучком випромінювання повинна розміщуватися в окремому приміщенні (бажано в окремому будинку або окремому крилі будинку); матеріал і товщина стін, підлоги, стелі цього приміщення при будь-яких реальних положеннях ДІВ і напрямках
пучка повинні забезпечувати ослаблення первинного розсіяного випромінювання в суміжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень.

Пульт управління апаратом (установкою) слід розміщувати в окремому від ДІВ приміщенні. Замок вхідних дверей у приміщення, де знаходиться апарат, повинен бути зв'язаний із механізмом переміщення ДІВ або з пристроєм вмикання високої (прискорювальної) напруги таким чином, щоб виключити можливість випадкового опромінення персоналу.

У разі відсутності автоматизованої системи входження обслуговуючого персоналу в приміщення, в яких проводиться дефектоскопія, при необхідності допускається тільки при включеній вентиляції через 20 хв після відключення апарату.
4.3. Розрахунок величини дози та необхідної ефективності захисного екрану
Визначити дозу та необхідну ефективність і характеристики екрануючого пристрою, якщо для проведення дефектоскопії зварювальних швів стальних виробів використовується рентгенівський дефектоскоп типу МАРТ-200 (див. табл. 4.2), робоче місце персоналу категорії А знаходиться на відстані rA=4 м, а постійне робоче місце персоналу категорії Б знаходиться в сусідньому приміщенні. Врахувати, що робочий час персоналу за тиждень складає 36 год., а ліміти доз для категорії А і Б наведені в табл.. 4.3.

Таблиця 4.2. Технічні характеристики дефектоскопу

Технічні характеристики

МАРТ-200

Робоча напруга (регулюється) на рентгенівскій трубці (кВ)

100-200

Номінальний стум рентгенівської трубки (мА)

20

Доза рентгенівського випромінювання в прямому пучку на відстані 500 мм от фокуса трубки за 1 хв (Р)


4

Діаметр фокусної плями (мм)

3

Максимальна товщина просвічуваної сталі з фокусної відстані 700 мм за період експозиції 10 хв при використанні високо контрастної плівки зі свинцевою фольгою (мм)



20


Потужність апарату (Вт)

100

Метод просвічування

направлений,

Вага випромінювача (кг)

5

Габарити випромінювача (мм)

420х100


Таблиця 4.3. Допустимі потужності дози на робочих місцях [3]



Категорії опромінюваних осіб

Призначення приміщень

Допустима потужність при робочому часі 36 год/тиждень, мР/год.

Категорія А

Приміщення постійного перебування персоналу
Приміщення, в яких персонал перебуває не більше половини робочого дня


1,4

2,8

Категорія Б

Будь-які приміщення підприємства
Будь-які приміщення або зони підприємства в межах спостереження


0,1

0,03



Ефективність зниження потужності рентгенівського випромінювання для різних матеріалів наведена в табл.. 4.4
Таблиця 4.4. Товщина захисного шару із свинцю ? (мм) половинного ослаблення випромінювання

 

┌────────────┬────────────────────────┬──────────────────────────┐

│ U , кВ │ ДЕЛЬТА 1/2, мм │ ДЕЛЬТА 1/10, мм │

│ 0 ├───────────┬────────────┼─────────────┬────────────┤

│ │ свинець │ бетон │ свинець │ бетон │

├────────────┼───────────┼────────────┼─────────────┼────────────┤

│ 100 │ 0,2 │ 15 │ 0,7 │ 51 │

│ 150 │ 0,3 │ 23 │ 1 │ 76 │

│ 200 │ 0,5 │ 28 │ 1,7 │ 91 │

│ 250 │ 0,9 │ 29 │ 3 │ 97 │

│ 300 │ 1,7 │ 31 │ 5,6 │ 102 │

└────────────┴───────────┴────────────┴─────────────┴────────────┘
Рішення:

  1. Визначимо потужність експозиційної дози на відстані r1=500 мм від фокуса трубки ;




  1. Враховуючи, що потужність дози рентгенівського випромінювання обернено пропорціональна відстані від джерела випромінюванні, визначимо потужність експозиційної дози на відстані r2= 4м і r3=14 м із співвідношення:


? ;

Аналогічно




  1. Необхідна кратність ослаблення потужності експозиційної дози складає:

  • на робочому місці персоналу категорії А за умови, що допустима потужність випромінювання складає 2,8 мР/год (табл..4.3)

К=3,75∙103/2,8=1,34 ∙103 ;

  • на робочому місці персоналу категорії Б за умови, що допустима потужність випромінювання складає 0,03 мР/год (табл..4.3)

К=0,306∙103/0,1=3,06 ∙103 ;

  1. Враховуючи, що кратність ослаблення випромінювання визначається за формулою

,

знаходимо (- число шарів половинного ослаблення випромінювання);

  1. Із табл. 4.4 знаходимо, що при робочій напрузі 200 кВ ?1/2=0,5 мм, тоді для захисту персоналу категорії А необхідна товщина захисного екрану із свинцю повинна бути ?1/2·= 0,5·10,38~6 мм.

  2. Аналогічно, враховуючи дані табл. 4.4 знаходимо, що для захисту персоналу категорії Б в сусідньому приміщенні необхідно, щоб товщина стін із бетону між приміщеннями становила не менше 40 мм.



2.2. Приклад 2

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Тема «Атестація робочого місця оператора ПК»


    1. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці


Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків.

Атестація робочих місць передбачає:

  • виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення;

  • дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

  • комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

  • обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці;

- розв'язання спорів, які можуть виникнути між роботодавцем і працівниками стосовно умов праці, пільг і компенсацій;

  • розроблення комплексу заходів по покращенню умов праці;

- вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять атестовані санітарні лабораторії підприємств і організацій, а також на договірній основі лабораторії територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці визначеної форми.

На робочому місці користувача ПК згідно з /1/ виникають небезпечні та шкідливі фактори: підвищений рівень шуму, несприятливі мікрокліматичні умови, недостатній рівень освітленості, шкідливі речовини, підвищений рівень електромагнітних випромінювань радіочастот, висока напруга електричної мережі, статична електрика та інші. Робота з ПК супроводжується також підвищеним ступенем напруженості трудового процесу. При систематичному впливі виробничих факторів, які не відповідають нормативним показникам, зростає рівень професійно зумовленої захворюваності працюючих та можуть виникнути професійні захворювання органів зору, руху, нервової системи. Таким чином, атестація робочого місця користувача ПК є необхідною умовою запобігання негативних наслідків впливу небезпечних та шкідливих факторів.


    1. Досліджувані виробничі фактори та їх нормовані параметри


Проведемо атестацію робочого місця оператора ПК ( місце роботи –аудиторія № 415а кафедри експериментальної фізики ФФЕКС). За результатами атестації робочого місця складемо та заповнимо карту умов праці.

Дослідження санітарно-гігієнічних умов у приміщенні будемо проводити з використанням приборів вимірювання параметрів мікроклімату (психрометр Августа), освітленості (люксметр Ю–116) та шуму (шумомір Шум 1М), а також відомих розрахункових методик.

Аудиторія являє собою приміщення загальною площею 20 м2, і висотою стелі 3 м. У приміщенні знаходиться 7 робочих місць з ПК. Кожне робоче місце обладнане робочім столом площею 1,2 м2, стільцем та персональним комп'ютером, що складається з монітора, системного блоку, клавіатури та миші. Слід відзначити, що площа одного робочого місця оператора ПК не повинна бути меншою за 6м2 ,а об'єм не менший за 20м3 /1/, тобто площі та об'єму даного приміщення не вистачає для розташування 7 робочих місць операторів ПК.

Проаналізуємо санітарно-гігієнічні характеристики вказаного приміщення на відповідність нормованому рівню показників.
4.2.1. Параметри мікроклімату

Нормування параметрів проводиться в залежності від періоду року та категорії важкості виконуваних робіт. Для постійних робочих місць, якими є робочі місця операторів ПК, встановлені оптимальні параметри мікроклімату, а при неможливості їх дотримання використовують допустимі параметри. Робота оператора ПК за енерговитратами відноситься до категорії легких робіт Іа, Іб. В таблиці 4.1. наведені оптимальні параметри мікроклімату в приміщеннях, де виконуються роботи операторського типу.
Таблиця 4.1. - Параметри мікроклімату для приміщень з ПК

Період року

Параметр мікроклімату

Величина

Холодний

Температура повітря в приміщенні

Відносна вологість

Швидкість руху повітря

22...24°С

40... 60%

до 0,1 м/с

Теплий

Температура повітря в приміщенні

Відносна вологість

Швидкість руху повітря

23...25 °С 40...60% 0,1...0,2 м/с


Виміряні за допомогою приладів температура та вологість у лабораторії відповідають вказаним у таблиці для теплого періоду року.

Слід зазначити, що для нормалізації параметрів мікроклімату слід використовувати у приміщеннях кондиціювання повітря, або забезпечити подачу свіжого повітря системами вентиляції. Норми подачі свіжого повітря наведені у табл. 4.2.

Таблиця 4.2 - Норми подачі свіжого повітря в приміщення з ПК


Характеристика приміщення

Об'ємна витрата свіжого повітря, що подається в приміщення, мЗ на одну людину в годину

Об'єм до 20м3 на людину

20... 40 м3 на людину

Більше 40 м3на людину

Не менше 30

Не менше 20

Може біти використана природна вентиляція


Розташовані у приміщенні 7 ПК являються джерелами тепловиділень, крім того для підтримання у приміщенні в холодний період року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи. Нормованим показником ІЧВ являється гранично допустима густина потоку енергії Іг.д, вт/м2, яка встановлюється в залежності від площі опромінюваної поверхні тіла людини (Sопр).

Нормовані рівні складають:

Іг.д =35 Вт/м2 при Sопр > 50%;

Іг.д =70 Вт/м2 при Sопр ~ 25-50%;

Іг.д =100 Вт/м2 при Sопр < 25%

4.2.2. Освітленість

Нормованим параметром природного освітлення являється коефіцієнт природного освітлення (КПО).

КПО встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Робота оператора ПК відноситься до робіт середньої точності (ІV розряд зорових робіт, мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0,5 – 1,0мм), для яких при використанні бокового освітлення КПО=1,5%.

Для штучного освітлення нормованим параметром виступає Емін - мінімальний рівень освітленості, та Кп - коефіцієнт пульсації світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%.

Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІV розряда зорових робіт вона складає 300- 500 лк.

Перевіримо освітленість робочого місця користувача ПК аудиторії № 415а кафедри експериментальної фізики ФФЕКС на відповідність розряду зорової роботи. За даними вимірювань рівень природної освітленості поверхні, де розташований ПК, складає 200 лк при освітленості тієї же поверхні відкритим небосхилом в 20000 лк, тобто КПО = 1%, що не відповідає нормативному КПО.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг:

за спектральним складом світла вони близькі до природного світла;

мають підвищену світлову віддачу (у 2-5 разів вищу, ніж у ламп розжарювання);

мають триваліший термін служби (до 10 тис. часів).

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 20 м2, ширина якої складає 5м, довжина - 4м, висота - 3м. Скористаємося методом використання світлового потоку.

Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за формулою:
, де

F – світловий потік, що розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=20м2 );

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1... 1,2, в нашому випадку Z =1,1);

K –коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

n – коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (?ст.) і стелі (?стелі)), значення коефіцієнтів дорівнюють ?ст = 40% і ?стелі=60%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою:

, де

S – площа приміщення, S = 20м2;

h – розрахункова висота підвісу, h = 2,9 м;

A – ширина приміщення, А = 4 м;

B – довжина приміщення, В = 5 м.

Підставивши значення отримаємо:


Знаючи індекс приміщення І, за таблицею 4 /2/ знаходимо п =0,22. Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

Лм

Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких F = 4320 Лм.

Розрахуємо необхідну кількість ламп у світильниках за формулою:

, де

N - визначуване число ламп;

F - світловий потік, F = 45000 Лм;

Fл- світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.

.

В приміщенні використовуються світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Тобто необхідно використовувати 6 світильників із 12 працюючими лампами в них. На момент атестації робочого місця оператора працювало 7 ламп, тому рівень штучного освітлення не задовольняв санітарним нормам .

Для покращення умов праці рекомендуємо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення 5 додаткових ламп.
4.2.4 Випромінювання монітору

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітору комп'ютера представлені в табл. 4.3.

Нормованим параметром невикористаного рентгенівського випромінювання виступає потужність експозиційної дози. На відстані 5 см від поверхні екрану монітору її рівень не повинен перевищувати 100 мкР/год. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера зазвичай не перевищує 20 мкР/год.
Таблиця 4.3. - Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних

випромінювань

Найменування параметра

Допустимі значення

Напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора

10 В/м

Напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора

0,3 А/м

Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати:

для дорослих користувачів

для дітей дошкільних установ і що вчаться середніх спеціальних і вищих учбових закладів


20кВ/м

15кВ/м



4.2.5 Шум

Як було вказано вище, в лабораторії знаходиться сім робочих місць операторів ЕОМ, кожне з яких устатковане монітором, вінчестером в системному блоці, трьома вентиляторами системи охолоджування ПК та клавіатурою. Крім того поряд працює периферійна техніка. Таким чином у приміщенні мають місце шуми механічного і аеродинамічного походження, широкосмугові із аперіодичним підсиленням при роботі принтерів.

Орієнтовні еквівалентні рівні звукового тиску джерел шуму, що діють на оператора на його робочому місці, представлені в табл.4.4.

Допустимий еквівалентний рівень шуму для робочого місця оператора складає 65 дБА /1/.

Розрахуємо середній рівень шуму на робочому місці оператора при роботі всієї вказаної техніки.


Таблиця 4.4 - Рівні звукового тиску від різних джерел.


Джерело шуму

Рівень шуму, дБА

Жорсткий диск

45

Вентилятор

45

Принтер

55

Сканер

50


Рівень шуму, що виникає від декількох некогерентних джерел, що працюють одночасно, підраховується на підставі принципу енергетичного підсумовування рівня інтенсивності окремих джерел:

, де

де Li - рівень звукового тиску і-го джерела шуму;

п - кількість джерел шуму.

Підставивши значення рівня звукового тиску для кожного виду устаткування у формулу, отримаємо:

дБ

За наявності декількох джерел шуму з однаковим рівнем інтенсивності Li загальний рівень шуму визначають за формулою:

L= Li+ 10lg n.

У нашому випадку таких джерел сім, отже загальний рівень шуму буде визначатися так:

L=44,2+ 10lg 7 = 52,7дБ.
Отримані результати розрахунку порівнюється з допустимим значенням рівня шуму для даного робочого місця. Якщо розрахований рівень шуму перевищує допустиме значення, то необхідні спеціальні заходи по зниженню шуму. До них відносяться: облицьовування стін і стелі залу звукопоглинальними матеріалами, зниження шуму в джерелі, правильне планування устаткування і раціональна організація робочого місця оператора.

Розраховане значення середнього рівня шуму не перевищує гранично допустимого рівня шуму для робочого місця оператора, тобто спеціальні заходи по зниженню рівня шуму не потребуються.
4.2.6 Напруженість праці

Оцінка напруженості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні. Спочатку встановлюється клас кожного з показників, що визначались. Кінцева оцінка напруженості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь напруженості. У тих випадках, коли більше трьох показників мають оцінку 3.1 та 3.2, напруженість трудового процесу оцінюється на один ступінь вище, тобто класами 3.2-3.3.

При атестації робочого місця користувача ПК значущими є такі показники:

Інтелектуальні навантаження - належить до класу 3.1 (Передбачає рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота за серією інструкцій).

Розподіл функцій за ступенем складності завдання - належить до класу 2 (Обробка, виконання завдання та його перевірка).

Характер виконуваної роботи - належить до класу 2 (Робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням у ході діяльності).

Навантаження на зоровий аналізатор (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше 0,5 м), при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни))- належить до класу 2 (5,0-1.1 мм більше 50 % часу; 1,0-0,3 мм до 50 % часу; менше 0,3 мм до 25 %).

Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну) - належить до класу 3.2 (більше 4 годин).

Монотонність праці. Кількість елементів (прийомів, необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово) - належить до класу 3.1 (5-3 прийоми).

Режим праці (Фактична тривалість робочого дня (год.)) - належить до класу 1 (6-7 годин).

Наявність регламентованих перерв та їх тривалість - належить до класу 2 (Перерви регламентовані, недостатньої тривалості: від 3 % до 7 % часу зміни).

Отже за даними атестації робоче місце за показниками напруженості трудового процесу відноситься до класу 3.1 - Шкідливий (напружена праця).
4.2.7 Важкість праці

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості.

При атестації робочого місця користувача ПК значущими є такі показники:

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну):

При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук) – належить до класу 1 (до 20000).

При загальному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) - належить до класу 1 (до 10000).

Робоча поза - належить до класу 2 (Періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом) тулуба, незручним розташуванням кінцівок) та/або фіксованій позі (неможливість зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни.)

Нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість за зміну - належить до класу 1 (до 50).

Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км:

По горизонталі - належить до класу 1 (до 4).

По вертикалі - належить до класу 1 (до 2).

Отже за даними атестації робоче місце за показниками важкості трудового процесу відноситься до класу 2 – Допустимий, середнє фізичне навантаження.
4.2.8 Карта умов праці

Результати аналізу умов праці занесемо до карти умов праці:
1   2   3   4   5   6



Скачать файл (610.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации