Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Мелікаев Ю.М., Шишацький А.Г., Агапова В.Т. Методичні вказівки до написання розділу Охорона праці в дипломних роботах бакалаврів та дипломних роботах (проектах) сту - файл n1.doc


Мелікаев Ю.М., Шишацький А.Г., Агапова В.Т. Методичні вказівки до написання розділу Охорона праці в дипломних роботах бакалаврів та дипломних роботах (проектах) сту
скачать (610.5 kb.)

Доступные файлы (1):

n1.doc611kb.23.01.2013 19:13скачать

Загрузка...

n1.doc

1   2   3   4   5   6
Реклама MarketGid:
Загрузка...


У теплі дні проводять заняття при відкритих фрамугах та кватирках.

Навчальний кабінет обладнано з урахуванням правил техніки безпеки. Кожний учитель їх дотримується, виконуючи свої функціональні обов'язки. Меблі та інше навчальне обладнання кабінету розміщені відповідно до санітарно-гігієнічних норм, які передбачають урахування відстані парт від класної дошки (3 м - мінімальна), між рядами парт, між вікнами та рядом парт біля них (коли занадто близько - діти взимку застуджуються); стелажі, полки, портрети, технічні засоби навчання укріплені та встановлені так, щоб було зручно ними користуватись і щоб вони не загрожували життю та здоров'ю учнів [ 7 ]. Кут зору між площиною класної дошки та лінією погляду учнів дорівнює 90°, а для учнів, які сидять за першими партами - 35°.

Основні вимоги до гігієни праці трансформувались по відношенню до вчителя й учнів як основних суб'єктів навчально-виховного процесу, тобто їхньої розумової праці на уроці. Унаслідок довгої або напруженої роботи в організмі з'являється об'єктивний стан стомлення, зниження працездатності. Багато в чому динаміка працездатності дитини визначається віком і властивостями її нервової системи. У молодших школярів розумове стомлення настає досить швидко, тому навчальне навантаження для них обмежується у школі та вдома. У підлітків період оптимальної працездатності повної компенсації подовжується, у старшокласників - стабілізується та наближається до норм праці дорослої дитини.

Серед зовнішніх факторів, що сприяють поліпшенню розумової працездатності суб'єктів навчально-виховного процесу, є вимоги до їх посадки за столом чи партою. Висота стільця підібрана такою, щоб ноги спирались повною стопою на підлогу, утворюючи в тазостегновому й колінному суглобах прямі або трохи тупі кути. Стегна на 2/3-3/4 довжини знаходяться на сидінні. Під час роботи стілець засувають на 3-5 см за кришку столу. Під час читання й писання учні приймають найбільш доцільну позу з легким нахилом уперед. Під час слухання пояснення вчителя можлива «задня» поза, коли учень сидить, відкинувшись на спинку стільця. Правильна посадка учнів, відкинувшись на спинку стільця, умови для роботи органів зору, кровообігу, дихання, травлення запобігають ранньому стомленню, сприяють збереженню правильної постави. Вчителям слід стежити за робочою поставою учнів, щоб запобігти викривленню хребта, дефектів зору.

Інтенсивність розумової праці вчителя й учнів значною мірою залежить від їхнього емоційного стану. Позитивні емоції сприятливо впливають на працю, негативні - навпаки.

Гігієна праці передбачає раціональне чергування розумової та фізичної діяльності. Установлено, що легка м'язова робота стимулює розумову діяльність, а інтенсивна - погіршує її [ 6 ]. Тому під час 10-хвилинних перерв, що влаштовуються через кожні 45 (35) хвилин роботи, роблять кілька легких фізичних вправ, що підвищує розумову працездатність. На уроці української мови чи літератури обов'язково проводять фізкультхвилинку, музичну паузу тощо.

Шум сильно впливає на дітей та підлітків. Зміна функціонального стану слухового та інших аналізаторів спостерігається у дітей під впливом "шкільного" шуму, рівень інтенсивності якого в основних приміщеннях школи коливається від 40 до 110 дБ. У кабінеті української мови та літератури рівень інтенсивності шуму в середньому становить 50-80 дБ, під час перерв може сягати 95 дБ.

Шум, який не перевищує 40 дБ, не викликає негативних змін в функціональному стані нервової системи. Зміни стають помітними при впливі шуму, рівень якого становить 55-60 дБ. Згідно з даними досліджень, розв'язання математичних задач потребує при шумові гучністю 50 дБ на 15-55 %, 60 дБ — на 81 -100 % більше часу, ніж до дії шуму [ 2 ] . Послаблення уваги школярів в умовах впливу шуму вказаної гучності сягає 16 %. Зниження рівнів "шкільного" шуму і його несприятливого впливу на здоров'я учнів досягається завдяки низці комплексних заходів: будівельних, технічних і організаційних.

Так, ширина "зеленої зони" з боку вулиці становить 6 м, що є достатньою для зменшення поширення шуму.

Допустимі значення шуму в кабінеті встановлені у відповідності з санітарними нормами ДСН 3.3.6.037–99 (50 ДбА).

Гігієнічним стандартам, спрямованим на збереження зору і слуху учнів та вчителів, відповідають розміри навчального приміщення: довжина (розмір від дошки до протилежної стінки) та глибина класних кімнат. Довжина досліджуваного кабінету забезпечує учням з нормальною гостротою зору і слуху, які сидять на останніх партах, чітке сприймання мови вчителя і ясне бачення того, що написане на дошці. За першими і другими партами (столами) у будь-якому ряді відводяться місця для учнів з послабленим слухом, оскільки мовлення сприймається від 2 до 4 м, а шепіт — від 0,5 до 1 м. Відновити функціональний стан слухового аналізатора і попередити зрушення в інших фізіологічних системах організму підлітка допомагають невеликі перерви (10-15 хв.)

Електрообладнання, яким доводиться користуватися працівникам школи, являє собою потенційну небезпеку. Нещасні випадки з працівниками, які користуються електроприладами у школі, пов’язані з ударом електричним струмом при порушенні вимог електробезпеки.

Тяжкість ураження електричним струмом залежить від цілого ряду чинників: значення сили струму; електричного опору тіла людини і тривалості протікання через нього струму; роду і частоти струму (змінний, постійний); індивідуальних особливостей людини та умов оточуючого середовища. Основним фактором, що зумовлює ступінь ураження людини, є сила струму. Поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. Найнебезпечнішими є шляхи струму: рука - ноги, рука - рука, особливо при проходженні струму через мозок, серце, легені [ 6 ].

Тому у кабінеті української мови та літератури вчителя та учні виконують загальні вимоги електробезпеки. Перед включенням електроприладу візуально перевіряють електрошнур, електропроводку та корпус на наявність механічних порушень. Електропристрої надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Вчителя чітко слідкують за тим, щоб ніхто не працював з електроприладами вологими руками, вони не залишають електропристрої без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевіряють, чи всі прилади вимкнені. При виявленні або виникненні несправності, задимленості роботу негайно припиняють, вимикають пристрій та повідомляють директора школи.

Користувачі не можуть виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно. Ремонтні роботи в електроприладах та електроустановках здійснюють кваліфіковані працівники, які мають ІV групу допуску з електробезпеки, яким виданий відповідний наряд для цього виду робіт. Ці роботи виконуються з повним знеструмленням мережі.

До користування електрообладнанням школи допущені особи з числа персоналу школи, які пройшли навчання та атестацію з питань Правил користування електроенергією, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил пожежної безпеки, Правил надання першої допомоги потерпілим. Навчання та атестацію на ІІ-ІІІ групу допуску з електробезпеки організовує комісія, яка призначена наказом директора школи. Інструктаж персоналу на І групу допуску з електробезпеки організовує та проводить відповідальний за електрогосподарство школи. Реєстрація перевірки знань з електробезпеки відбувається у журналі протоколів.

Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості і правильності дій осіб, що здійснюють допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Якщо неможливо відключити електричне обладнання від мережі, потрібно відразу приступити до звільнення потерпілого від струмопровідних частин, не торкаючись при цьому до потерпілого.

Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого залежать від його стану, її потрібно надавати негайно, по можливості на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів, потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатись до прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але прослуховується пульс, потрібно негайно зробити йому штучне дихання. При відсутності дихання, розширенні зіниць і посинінні шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Надавати допомогу необхідно постійно до прибуття лікаря, оскільки є багато випадків, коли штучне дихання і масаж серця повертали потерпілих до життя.

Швидку медичну допомогу слід викликати за телефоном 103.

Весь персонал навчального закладу під час прийняття на роботу і за місцем праці проходить протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки не рідше одного разу на рік за затвердженою програмою.

У навчальному кабінеті української мови та літератури розміщені лише необхідні для забезпечення навчально-виховного процесу (навчальних та позаурочних занять) меблі, прилади, моделі, речі, приладдя тощо (у шафах, на стелажах або на стаціонарно встановлених стояках).

Електромережі, електроприлади та іншу електроапаратуру експлуатують тільки у технічно справному стані, враховуючи рекомендації підприємств-виробників.

У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, інших електроприладів їх негайно знеструмлюють та вживають заходи щодо приведення їх до пожежобезпечного стану.

Евакуаційні шляхи та виходи завжди утримують вільними, нічим не захаращеними.

Усі працівники навчального закладу вміють користуватися вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння, знають місця їх розташування.

Після закінчення занять у кабінеті учителі, викладачі та інші працівники школи № 119 оглядають приміщення, усувають виявлені недоліки і зачиняють приміщення, знеструмивши електромережу.

Кожен працівник навчального закладу, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні тощо), негайно повідомляє про це за телефоном до пожежної частини (при цьому чітко називає адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище), приводить в дію систему оповіщення людей про пожежу, розпочинає сам і залучає інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації.

Навчальний заклад забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем та засобами зв'язку.

Біля кожного телефону вивішено табличку, на якій зазначено номер телефону пожежної частини (101).

Пожежний інвентар розміщено на видних місцях, забезпечено вільний і зручний доступ до нього. Вогнегасники розташовані у легкодоступних місцях, де виключається можливість дії на них прямих сонячних променів, опалювальних, нагрівних приладів та інших джерел тепла.

Переносні вогнегасники навішено за кронштейни на стіну на висоті 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та на відстані від краю дверей, достатній для їх повного відкривання так, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі інструкцію по користуванню, а також зручно було його зняти.

В разі виникнення будь-якої аварійної ситуації працівник негайно повідомляє про це відповідні органи чи служби, а також керівництво школи.

У випадку травмування учасників навчально-виховного процесу педагог негайно повідомляє директора школи, або відповідального за охорону праці, звертається до шкільної медсестри, або викликає швидку допомогу.

У випадку виникнення пожежі дії працівників школи спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу дітей, на їх рятування та евакуацію.

2.5. Приклад 5

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

тема «Дослідження кінетики процесів нейтралізації хімічних речовин»
Виконання дипломної роботи пов’язано з використанням розчинів кислот та лугів, а також з застосуванням електрообладнання напругою, що не перевищує 220в змінного струму. Проведення експериментальної частини роботи здійснювалось в умовах можливого впливу хімічних реагентів , електричного струму, а також інших факторів, що визначаються санітарно-гігієнічними показниками виробничого приміщення.

При використанні електрообладнання аварійні умови виникають при замкненні робочої фази на корпус. Оскільки в хімічних лабораторіях застосовуються розчини луг та кислот , створюються умови підвищеної електробезпеки і тому необхідно використовувати електричну мережу з заземленою нейтраллю. До того ж необхідно використовувати захисне заземлення корпусу електрообладнання. Небезпечність дії електричного струму полягає в тому, що виникають обставини електричної травми або електричного удару. Електрична травма характеризується локальним ураженням цільності організму. Форми місцевого ураження під дією електричного струму: електричні знаки; металізація шкіри; електричні опіки; механічні травми. Електричні опіки поділяються на три види: контактні, дугові та комбіновані. В умовах застосування електрообладнання напругою 220в електричні опіки виникають лише в результаті проходження електричного струму.

Більша небезпека для життя людини виникає в умовах електричного удару. Існує чотири ступеня електричного удару.

Перша ступінь – судомне скорочення м’язів без втрати свідомості. Друга ступінь проявляється судомним скороченням м’язів з втратою свідомості. Третя ступінь характеризується порушенням режиму скорочення серцевих м’язів та легенів (фібриляція). Четверта ступінь характеризується станом – клінічна смерть. Від біологічної смерті клінічна смерть відрізняється тим, що в умовах надання невідкладної першої допомоги (непрямий масаж серцевих м’язів та штучне дихання) відновлюється система життєдіяльності людини. Величина змінного струму 0,05А прийнято вважати за фібриляційний , а 0,1А характеризує смертельну величину.

Небезпечність дії електричного струму залежить не тільки від його величини, а і від тривалості замкнення електричної мережі. Тому в аварійних умовах необхідно негайно відключити систему електроживлення.

Небезпечна дія електричного струму залежить від індивідуальних особливостей людини: стану здоров’я, вікових ознак, величини електричного опору шкіри людини, тощо.

Небезпека електричного струму велика, внаслідок чого була розроблена ефективна система по її запобіганню. Основними мірами захисту від поразки електричним струмом є:

  • правильне улаштування і експлуатація електричного устаткування;

  • електрична ізоляція; усі струмоведучі частини електроустановок повинні мати гарну ізоляцію з урахуванням напруги в ланцюзі;

  • захисні пристрої, що забезпечують неприступність для людини елементів, що знаходяться під напругою;

  • заземлення елементів устаткування; занулення;

  • застосування індивідуальних засобів захисту;

  • наявність попереджувальних плакатів, написів.

При різних несправностях частини електроустаткування можуть виявитися під напругою. Так як людина включається в ланцюг заземлення паралельно, то відбувається розподіл струму відповідно до законів Кірхгофа: струм, що протікає по двом паралельним провідникам прямо пропорційний опору провідника. Так як опір людини на кілька порядків перевищує опір провідника, то струм, що протікає через людину, буде на кілька порядків менше.

Несправності електричних мереж, устаткування і запобіжних пристроїв можуть призвести до пожеж і вибухів.

Основними мірами профілактики в таких випадках є: щільне приєднання проводів у місцях контакту,скручування і пропайка з’єднань проводів; застосування захисного заземлення і системи захисного відключення. Захисне відключення виконується на додаток чи замість заземлення. Відключення здійснюється автоматично.

У випадку загоряння проводів необхідно їх знеструмити і погасити за допомогою вуглекислого газу чи покривалами з азбесту.

Для виключення випадків загоряння електропроводки, необхідно застосовувати провідник такого діаметру, при якому не відбувається розігріву. А також не перевантажувати електромережу.

При ураженні людини електричним струмом необхідно застосовувати такі перші міри:

  • відключити напругу;

  • відтягнути людину від струмоведучих частин устаткування;

  • винести на свіже повітря, розстебнути комір;

  • викликати лікаря.


4.1. Пожежна безпека
В лабораторіях часто використовують пожежо- та вибухонебезпечні речовини, які при невірній організації технологічного процесу та недотриманні вимог пожежної безпеки можуть спалахнути, викликати пожежі та вибухи, що ведуть до аварій, термічних опіків та травм працівників.

Необережне ставлення до легкозаймистих рідин (ЛЗР) найчастіше буває причиною виникнення пожеж. Одним з важливих показників пожежної небезпеки речовини є її температура спалаху – найнижча температура при якій пари такої рідини, що нагріваються в особливих умовах, утворюють з повітрям суміш, яка спалахує при наближенні до неї полум’я у нормальних умовах. Чим нижча температура спалаху рідини, тим більша обережність вимагається при роботі з нею. При роботі з такими речовинами не допускається використання пальників з відкритим полум’ям або електроплиток з відкритою спіраллю.

У кожній хімічній лабораторії повинні бути засоби для гасіння пожежі: вогнегасники, ящики з піском, азбестова ковдра. Крім того повинен бути пожежний водопровід з краном та рукавами для гасіння пожежі. Якщо загорілася навіть невелика кількість ЛЗР необхідно негайно вимкнути всі електронагрівальні прилади, погасити пальники, прибрати від місця загорання всі легко запалювальні предмети. Якщо загорілася рідина треба накинути на полум’я вологу вовняну або азбестову ковдру. При загоранні одягу на людині необхідно збити полум’я. При опіках обов’язково необхідно надати медичну допомогу. До надання медичної допомоги треба обережно звільнити потерпілого від одягу і накрити місця опіків стерильною пов’язкою. Не можна доторкатися руками до опеченого місця, скривати пухирі, обривати приставші до шкіри шматки одягу, обмивати або змазувати поранену поверхню будь-якими розчинами або мазями. Це може робити тільки лікар у відповідних умовах.


    1. Правила особистої гігієни


Одним із заходів, що сприяють забезпеченню безпеки праці в хімічних лабораторіях є обов’язкове виконання правил особистої гігієни.

Забороняється в лабораторіях знаходитися у верхньому одязі, роздягатися в лабораторії та класти одяг на лабораторні пристрої. Не загромаджувати своє робоче місце речами, що не мають відношення до виконання роботи. При виконанні дослідів працювати треба стоячи, сидячи дозволяється виконувати роботу, яка не викликає небезпеки спалаху, вибуху та розбризкування їдких речовин. На робочому місці забороняється приймати їжу, пити, використовувати лабораторний посуд, як харчовий. По закінченні праці, а також перед їжею, необхідно старанно вимити руки, обличчя та прополоскати рот. Кожний робітник повинен вміти користуватися засобами вогнегасіння і знати місце їх розташування. В хімічній лабораторії у наявності повинен бути наступний спецодяг: халат, хустинка, рукавички (гумові, бавовняні), окуляри, щитки, маски, респіратори.


    1. Шкідливі речовини


Шкідливі речовини розподіляються на 4 групи небезпеки: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні.

Всі роботи із шкідливими речовинами проводять у витяжній шафі. Для розведення токсичних газів до безпечних концентрацій роботи проводять при максимальному постачанні повітря в приміщення. Поточна - витяжна вентиляція в усіх приміщеннях вмикається за 30 хвилин до початку проведення робіт і вимикається по закінченню робочого дня. Робітники лабораторії можуть розпочати роботу тільки в спецодязі і засобах індивідуального захисту, які передбачені інструкцією з техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки. В кожному робочому приміщенні лабораторії на видному та легкодоступному місці повинна знаходитись аптечка з необхідними медикаментами для надання першої допомоги.

Кожен посуд з хімічною речовиною повинен мати етикетку, на якій зазначено назву продукту, його кваліфікацію та інші данні згідно з ГОСТ 3885-73.


    1. Робота з кислотами та лугами


Роботу з кислотами та лугами необхідно проводити тільки у витяжній шафі. При розведенні кислот (особливо сульфатної) необхідно приливати кислоту тільки в холодну воду невеликими кількостями при помішуванні скляною паличкою, а не інакше. Всі хімічні операції, пов’язані з розчиненням аналізованих мінеральних кислот, з випарюванням мінеральних кислот та їх розчинів, з нейтралізацією кислих розчинів аміаком повинні проводитися в витяжній шафі.

Натрію гідроксид та калію гідроксид в сухому вигляді не можна брати безпосередньо пальцями, їх треба брати фарфоровою (порцеляновою) ложкою або нікельованим шпателем.

Концентровані кислоти , луги та інші їдкі рідини не можна набирати ротом у піпетку – необхідно користуватися гумовою грушею. Забороняється виливати в каналізацію отруйні речовини, концентровані кислоти, луги.
Натрію гідроксид діє на тканини, розчиняючи білки з утворенням лужних альбумін атів, спричиняє опіки. При попаданні розчинів на шкіру і, особливо, на слизисту оболонку, утворюється м’який струп. Луг проникає й у більш глибокі тканини.

Після «опіків» залишаються рубці. Розчини лугів діють тим сильніше, чим вище їхня концентрація і температура. При постійній роботі з ними дуже часто з’являються виразки на пальцях рук.

Небезпечне попадання навіть найменших кількостей лугу в очі. При цьому уражається не тільки роговиця, але унаслідок швидкого проникнення лугу всередину, страждають і більш глибинні частини очного яблука. Результатом може бути сліпота.

Для запобігання дії лугу при попаданні на шкіру необхідно промити уражені ділянки струменем води протягом десяти хвилин, потім зробити примочки з 5% розчину оцтової чи борної кислоти. При попаданні лугу в очі необхідно негайно промити струменем води чи фізіологічними розчинами 10 – 30 хвилин. Потім закапати 2% розчином кокаїну чи 0,5% розчином дикаїну. Промивання варто повторювати кілька разів у день. ГДК= 0,5 мг/м3 .
Хлоридна кислота діє на шкірний покрів і слизисті оболонки, викликає руйнування структури білка, веде до тимчасових, а іноді необоротних процесів і ушкоджень. Туман хлоридної кислоти, що утворюється при нагріванні розчинів для травлення, а також при розведенні концентрованої кислоти водою, викликає різку хворобливість шкіри обличчя. При попаданні кислоти на шкіру, необхідно полити уражене місце теплою водою, потім варто промивати 20% розчином карбонату натрію Na2 CO3. При утрудненні дихання через ніс – 2 – 3% розчин ефедрину 3 – 4 рази на день. ГДК=5 мг/м3.


Сульфатна та нітратна кислоти. Концентрована сульфатна кислота відноситься до групи сильнодіючих хімічних речовин. Вона вражає слизові верхніх дихальних шляхів, легені. Крім поразки верхніх дихальних шляхів можуть виникати перепони подиху, спазми голосової щілини, печіння в очах, кривава мокрота, блювота, пізніше – важкі запальні захворювання бронхів і легень. При попаданні на шкіру сульфатна кислота викликає важкі опіки. Якщо її відразу змити водою, дія може обмежитися почервонінням. У противному випадку кислота швидко потрапляє всередину тканини. Створюючи струп, при відпаданні якого оголюється глибока виразка. Загоєння проходить довгостроково і закінчується утворенням плоских рубців або м’ясистих наростів. При дуже великій поверхні поразки можливий смертельний випадок. Особливо небезпечно потрапляння сульфатної кислоти в очі та на слизові оболонки.

При підготовці електроду до роботи використовувалася НNО3, що має токсичну дію. Дим, що містить NО2, N2О3 і туман чистої НNО3 може викликати руйнування зубів, кон’юктивіти, поразку роговиці ока. При потраплянні на шкіру концентрована НNО3 викликає важкі опіки, струп має жовтий колір. НNО3 є окисником і при потраплянні у кров (через легені тощо) окислює гемоглобін у метгемоглобін.

Забороняється працювати з концентрованими кислотами без захисних окулярів та рукавичок. Концентровані Н24 та НNО3 повинні зберігатися в товстостінному скляному посуді ємністю не більш 2л у витяжній шафі на скляних або порцелянових піддонах. Розлив концентрованої Н24 або НNО3 повинен робитися при включеній тязі у витяжній шафі. Якщо кислота випадково буде розлита, її спочатку засипають піском, щоб він ввібрав кислоту, потім пісок забирають, і місце. Де була розлита кислота, засипають вапном або содою, а потім заливають водою і витирають насухо.

При розведенні Н24 і НNО3 кислоту варто повільно доливати у воду. Додавання води до кислоти категорично забороняється, тому що супроводжується розбризкуванням.

Відпрацьовані кислоти збирають в окремий спеціальний посуд і після нейтралізації виливають у каналізацію. Забороняється зливати в каналізацію концентровані кислоти. Кислоту, що потрапила на шкіру, відразу змивають великою кількістю води і промивають уражене місце слабким розчином соди. ГДК(НNО3)=2 мг/м3, ГДК(Н24)=1 мг/м3.
. 2.6. Приклад 6

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Тема: «Розробка заходів по створенню безпечних умов праці на очисних спорудах акумуляторного заводу»

Основними заходами на виробництві ВАТ «Іста-центр», які направлені на забезпечення нормальних умов праці та захисту працівників від виробничого травматизму:

- розміщення розливних машин у ливарних автоматах виключають можливість попадання вологи та розбризкування свинцю;

- на транспортних з'єднаннях трубопроводів в сірчаній кислоті та електроліту передбачено захисне обладнання;

- ланцюги постійного струму формувальних групах забезпеченні приладами контролю опору ізоляції;

- механізація та автоматизація технологічних операцій з важкими та шкідливими умовами праці, конструкції устаткування передбачують максимальне суміщення операцій в однієї лінії (установки виготовлення струмовідводів, лінії намазування та підсушки, установки приготування свинцевого порошку, лінія промивання та сушки електродів, збірка батарей);

- розміщення обладнання виконано згідно з вимог «Норм технологічного проектування підприємства по виробництву свинцево-кислотних акумуляторів» та забезпечує нормальні проходи та проїзди;

- ділянки з видаленням тепла, свинцевого пилу, водню та аерозолів сірчаної кислоти видаленні в ізольовані приміщення;

- устаткування з виділенням шкідливих речовин обладнано покриттям з місцевої витяжної вентиляції та ефективної очистки.

Також проектом передбаченні заходи по охороні праці:

- вологе прибирання підлоги приміщень, де виділяється пил свинцю та його сполуки;

- регулярне змивання підлоги на ділянках, де застосовується сірчана кислота;

- підлоги ділянок, які потребують вологе прибирання мають нахил у бік змивних приладів (каналів);

- для працівників з шкідливими речовинами (свинцевий пил, аерозоль сірчаної кислоти) передбачається носіння спецодягу, є також камера для обезпилювання спецодягу;

- на всіх ділянках передбачаються обладнання рукомийників зі 10 % розчином оцтової кислоти, а на ділянці пасто намазування – баки з содовим розчином.

Також до числа основних заходів по техніці безпеки та охороні праці відносять:

- дистанційне управління на спостереження за роботою насосів;

- забезпечення повної герметичності систем;

- обладнання резервної ємкості на випадок можливого аварійного зливу кислоти з робочих ємкостей;

- світова та звукова сигналізація о роботі елементів систем;

- приточно-витяжна вентиляція;

- пристрій фонтанчиків для промивання очей водою.

Для охорони навколишнього середовища передбачено:

- уловлювання дренажів газів кислот за допомогою лужного нейтралізатору;

- пристрій піддонів під навісами та захист підлоги від проливання кислот;

- виключення збору в атмосферу кислотних дренажів при змиво-наливних операціях;

- пристрій піддонів у місцях змиво-наливних операціях із ж/д цистерн.
4.1 Заходи по забезпеченню пожежної безпеки
Можливими причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку».

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

На підприємстві ВАТ «Іста-центр» пожежній безпеці складу передбачені наступні заходи:

- виробничі приміщення забезпечені первинними засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем згідно з діючими засобами пожежогасіння;

- заземлення та захист від статичної електрики усього обладнання та складу й трубопроводів;

  • захист складів від блискавки.

Перелік заходів які забезпечують вибухопожежну безпеку ділянок й приміщень детально представленні у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Заходи по забезпеченню вибухопожежної безпеки виробничих приміщень та ділянок


Найменування пожежонебезпечних робочих зон, приміщень, ділянок

Технологічна площа,

м2

Перелік використаних пожежонебезпечних матеріалів

Заходи які забезпечують пожежну безпеку виробництва

Ділянка збирання батарей

2300

моноблоки, кришки, готові акумулятори

Автоматичне пожежогасіння

Ділянка батарейного формування

720

Зібранні акумулятори, виділення водню під час формування

-//-

Автоматичні газоаналізатори на водень

Ділянка формування

360

Виділення водню при формування

Автоматичні газоаналізатори на водень


Закінчення табл.. 4.1

Електромонтажна ділянка

108

Кабелі в ПХВ оплетці

-//-

Склад масел та емульсій

24

Машинні масла

Автоматична пожежна сигналізація

Склад готової продукції


860

Зібранні акумулятори

-//-

Приміщення зберігання сепараторів

54

Сепаратори з полівінілхлориду

-//-

Лабораторії:

Хімічна лабораторія


54


Спалювальні хімікати


-//-

Лабораторія

промсанітарії

36

-//-

-//-

Склад хімікатів

12

-//-


-//-

Склад посуду

12

Спалювальна тара

-//-


Лабораторія електричних випробувань

36

Готові акумулятори, електронні пристрої виділення водню під час випробувань

Автоматична сигналізація на водень
1   2   3   4   5   6



Скачать файл (610.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации