Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Лекция - Вакуолі і включення рослинної клітини - файл 1.doc


Лекция - Вакуолі і включення рослинної клітини
скачать (46 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc46kb.17.11.2011 07:14скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
Тема 6. Вакуолі і включення рослинної клітини


1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.

2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.

3. Функції вакуолей.

4. Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургор ний тиск, плазмоліз і деплазмоліз. (Самостійне вивчення за: Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії.)

5. Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.

6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.

7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.

8. Ліпідні краплі як форма включень.

9. Кристалічні включення: утворення та форми.


1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.

Вакуолі (від лат. vacuus — порожній) — порожнини цитоплазми, оточені тонопластом і заповнені клітинним соком.

Вакуом (від лат. vacuus — порожній) — сукупність вакуолей рослинної клітини. У клітинах, які перебувають в ембріональній фазі розвитку, вакуом складається з багатьох дрібних вакуолей, а в диференційованих клітинах вакуом становить одна велика центральна вакуоля.

Питання щодо виникнення вакуолей є дискусійним, існує рід гіпотез щодо виникнення вакуолей. Одна з них стверджує, що виникнення вакуолей пов’язане з цистернами цитоплазматичного ретикулюму. Деякі його ділянки розширюються, поступово звільняються від рибосом, заокруглюються, формуються в окремі порожнини, згодом відокремлюються і запасають клітинний сік. Друга гіпотеза говорить, що вакуолі утворюються внаслідок від членування ретикулярними цистернами, агранулярні пухирці, які зливаються один з одним, утворюють порожнину, яка стає вакуолею. Але як в першому так і в другому випадках, мембраною (тонопластом) вакуолі стає мембрана ендоплазматичного ретикулюму.


^ 2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.

Вакуолярна мембрана (від лат. vacuus — порожній і membrana — оболонка) (тонопласт) — біологічна мембрана клітин, що відокремлює цитоплазму від вакуолі і володіє вибірковою проникністю та здатністю до активного транспорту іонів.

Вакуолярний сік (від лат. vacuus — порожній) — рідина, що виповнює вакуолі рослинних клітин. У хімічному відношенні являє собою розчини різних речовин: мінеральних солей, амінокислот, вуглеводів, органічних кислот, дубильних речовин, алкалоїдів, водорозчинних пігментів тощо.

Клітинний сік, що заповнює вакуолю, складається з води, в якій розчинені продукти обміну речовин клітини. Хімічний склад його може змінюватися.

Хімічний склад клітинного соку:

Вуглеводи клітинного соку представлені цукрами, що їх поділяють на три групи — моносахариди (глюкоза, фруктоза). Глюкоза і фруктоза в невеликій кількості зустрічаються в кожній клітині, бо вони є продуктом дихання. Часто ці речовини накопичуються в клітині як енергетичний матеріал для майбутніх проростків. Глюкоза і фруктоза відкладаються у плодах винограду, яблук, груш; дисахариди (сахароза). Сахароза відкладається як запасна поживна речовина не лише в плодах вищих рослин, а і в підземних органах — корені, цибулині, кореневищі; полісахариди мають найбільшу молекулярну вагу та найскладнішу хімічну структуру. До них відносять інулін, який входить до складу клітинного соку рослин з родини складноцвіті (соняшник, топінамбур, жоржина, цикорій) і тирличеві (тирлич). Інулін відкладається в тканинах паренхіми підземних органів рослин як запасна речовина.

Крім первинних продуктів обміну речовин, у вакуолі розчинені речовини вторинної природи — алкалоїди, глюкозиди, таніди, пігменти клітинного соку.

Алкалоїди — лужні сполуки, які містять азот і легко утворюють солі. Найвідоміші з них морфін, кодеїн, папаверин. Глюкозиди складні органічні речовини, утворені молекулою цукру та так званим аглюконом — нецукровою частиною глюкозиду. Аглюконом можуть бути ароматичні цикли, полі фенольні сполуки, альдегіди.

Часто в клітинному соці містяться дубильні речовини (таніни). Зовні це безбарвні речовини, аморфні, що розчиняються в воді. Вони досить поширені рослинному світі — їх знаходять в корі дуба, в листі бадану, скумпії, в кореневищах перстачу, ревеню, в корені тарану, щавлю тощо.

В тканинах рослини зустрічаються ділянки, забарвлені в яскравий колір (червоний, фіалковий, жовтий). Це обумовлено тим, що в клітинному соці є пігменти — антоціани і антохлори — сполуки типу глюкозидів.

Антоціани обумовлюють фіалковий та червоний кольори плодів вишні, сливи, полуниці, коренів буряку, редису. Численні дослідження показали, що наявність в клітинах антоціанів підвищує активність поглинання світла, при цьому використовується частина сонячного спектра, яка не засвоюється зеленими пігментами листка, внаслідок чого підвищується температура тканин рослин. Таким чином, антоціани захищають рослину від низьких температур. Жовті пігменти клітинного соку — антохлори — за хімічною природою близькі до антоціанів. Яскраві барви мають в житті рослин велике значення: полегшують процеси запилення квітки та розповсюдження плодів.


^ 3. Функції вакуолей.


Функції вакуолей:

1) вакуолі є місцем накопичення запасних поживних речовин і продуктів відпрацювання;

2) є своєрідними органами осморегуляції. Зміни концентрації клітинного соку обумовлюють зміни осмотичного тиску в клітині. Підвищення рівня осмотичних процесів спричиняється до збільшення осмотичного тиску та всисної сили. Завдяки різниці концентрацій між клітинами та зовнішнім середовищем виникає рух води в напрямі більшої концентрації розчину .


^ 4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургор ний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.

(Самостійне вивчення за: Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії.)


^ 5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.

В процесі життєдіяльності рослинних організмів виробляються певні речовини, які використовуються на побудову рослинами свого тіла, мембран, органоїдів тощо. Такі речовини називають структурні або конструктивні. Однак не всі речовини використовуються на побудову. Ті речовини, які не використовуються на даному етапі функціонування рослинного організму відкладаються в запас і називаються запасними поживними речовинами. До запасних поживних речовин належать: запасні білки, запасні вуглеводи, запасні олії. Крім запасних поживних речовин в життєдіяльності рослинного організму виробляються кінцеві продукти відпрацювання, які виводяться за межі рослинного організму або відкладаються безпосередньо в його клітинах. Розрізняють газоподібні, кристалічні включення, олії (ефірні олії, смоли, камеді, терпени).

Ергастичні речовини (від грец. ergasticos — діяльний) — речовини, що утворюються в процесі життєдіяльності рослинних клітин. До ергастичних речовин належать запасні речовини (крохмальні зерна, білкові речовини, олії) та кінцеві продукти відпрацювання (смоли, камеді, ефірні олії, відклади мінеральних речовин тощо). Термін ввів французький вчений Гарн’є у 1887 році


^ 6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.

Крохмальні зерна — форма відкладання запасного крохмалю в рослинних клітинах. За формою розрізняють концентричні (центр крохмалоутворення розміщений в центрі крохмального зерна) і ексцентричні (центр зміщений в той чи інший бік) крохмальні зерна.

За будовою: прості, які мають один центр крохмалоутворення (у пшениці, гороху, вівса), складні, які складаються з багатьох простих (у гречки, вівса, шпинату) і напівскладні, які мають один – два центри крохмалоутворення і оточені спільною гідратаційною оболонкою (картопля).


^ 7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.

Алейронові зерна (від грец. aleuron — борошно) — форма відкладання білкових речовин у клітинах насіння рослин. Алейронове зерно складається з: 1) оболонки, 2) кристалоїда — білкове утворення, 3) аморфного білка, 4) глобоїда — скупчення мінеральних солей (від одного до кількох).

За будовою розрізняють алейронові зерна: прості, які складаються з оболонки і аморфного білка (пшениця, кукурудза, жито); складні, крім аморфного білка та оболонки до складу входять кристалоїди (гарбуз) та глобоїд (насіння рицини). Реактиви для виявлення: реактив Мілонова, розчин Люголя.


^ 8. Ліпідні краплі як форма включень.

У процесі життєдіяльності рослинних організмів крім білків і вуглеводів виробляються ще й жирові включення, які прийнято називати оліями. Жирові включення відкладаються в тканинах рослин у вигляді крапель за допомогою олеопластів. Найчастіше олії відкладаються в запасаючих тканинах насіння та плодів. У вегетативних органах тих рослин, які зимують, частот спостерігається перетворення крохмальних включень на жирові, цю найбільш економну форму запасних речовин в умовах низьких температур. Вміст жирів у насінні рослин може бути досить високим: насіння соняшника, льону, бавовнику, конопель містить до 60 % олії, насіння грецьких горіхів — до 74%. Реактиви для виявлення олій: розчин Судан ІІІ, реактив Мілонова, бром – феноловий синій.


^ 9. Кристалічні включення: утворення та форми.

В процесі життєдіяльності рослинного організму виробляються шкідливі для рослинного організму речовини, зокрема кислоти (щавелева, оцтова). Рослинні організми, щоб позбутися шкідливих кислот, виробили механізми взаємодії з неорганічним компонентом рослинної клітини:

НООС=СООН + Са → СаС2 О4 + Н2 ↑

Щавелевокислий кальцій СаС2 О4 у рослинній клітині може міститися у різних формах:

Кристалічний пісок — скупчення дрібних кристалів оксалату кальцію, які можна спостерігати в тканинах рослин родини пасльонових.

Друзи — складні кристали, які утворюються з кристалічних пірамідок, що зрослися основами і мають зірчасту форму. Зустрічаються у представників родин розоцвітих, гречкових, в корі дуба, липи тощо. В тканинах кори дерев ними заповнені цілі ділянки, що свідчить про те, що рослини їх використовують для механічного захисту тканин.

Рафіди — це скупчення голчастих кристалів, що заповнюють клітину цілком, протопласт такої клітини відмирає. Рафіди найчастіше спостерігаються в тканинах однодольних рослин — конвалії, купини, алое.


Скачать файл (46 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации