Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Отчет по практике - Звіт з навчально-ознайомчої практики з ЕОМ - файл 1.doc


Отчет по практике - Звіт з навчально-ознайомчої практики з ЕОМ
скачать (1762 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc1762kb.17.11.2011 12:01скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

1   2   3   4
Реклама MarketGid:
Загрузка...
^

Табл. 2

Витрати часу в годинах і відсотках.


п/п

Назва розділу

Витрати часу в

годинах

% витрат

часу від

загального

обсягу

рекомендовані

дійсні

min

max

1

Опис робочого місця

1

3

2

2,59

2

Побудова графіків

1,5

3

2

2,59

3

Пошук інформації в мережі Internet

20

35

25

32,47

4

Форматування документів, одержаних з мережі Internet

5

8

9

11,69

5

Формулювання висновків

2

5

4

5,39

6

Підготовка та редагування звіту

25

32

30

38,96

7

Друкування та захист звіту

2,5

5

5

6,49




Всього

57

91

77

100


Див. Рис. Д.1 Діаграма "Витрати часу у днях"

Див. Рис. Д.3 Діаграма "Розподіл часу у процентах"

Див. Рис. Д.3 Діаграма "Розподіл часу у процентах"

Розділ 2

Створення документу із формулами

Наступним завданням навчально-ознайомчої практики є набрати одну сторінку тексту із формулами, застосувавши редактор формул.

Так як мій варіант номер 58, то я набрала сторінку тексту з формулами під номером 58.

  1. .

  2. .







  3. ,







  4. .














Висновок: За допомогою редактора формул я набрала одну сторінку тексту з формулами. Під час виконання цього практичного завдання, використавши редактор формул, я отримала певні знання для роботи з цим редактором, навчилася набирати математичні формули з використанням різних знаків і функцій.

Розділ 3

Розпізнавання тексту та його корегування

За допомогою програми ABBYY FineReader розпізнати сторінку документу.


Мягкая

рухлядь


это подходит как нельзя лучше, так как по­добная система неуязвима для ви-русов, не способных «записаться» на CD, но дан­ное ограничение распро-страняется и на антивирусные програ-ммы, требующие ин­сталляции, в про-



тать без установки в системные каталоги. Для этого нужно загрузить с официально­го сайта пакет с про-граммой (www.bitde-fender. соm/en/ Маіп/view/DоwnІоad-Fгее-Products. html) и сохранить его



мы используем обыкновенный флэш-брелок) для установки про­граммы. Поместим USB-устройство в соответствующий разъем и, пос­ле его автоматического распозна­вания системой, не забудем подключить и перевести в режим чтения-записи. Далее создаем образ документа на флэш-накопителе, воспользовавшись пунктом «Создание KNOPPIX-образа на диске» (Create a per­sistent KNOPPIX home directory)2 в

цессе которой все необ­ходимые для работы файлы размещаются в сис-темных каталогах. Итак, мы опреде­лили один важный критерий для выбора «лечебного» приложения: про-грамма должна уметь работать без привязки к си­стемным каталогам. Дру-гая проблема — очень не хотелось бы повторять всю про­цедуру превращения Knoppix в спасатель­ный диск каждый раз, когда в этом возник­нет необходи-мость. Для ее решения мы используем встроенные возможности са­мого Kno-ppix, позволяющие размещать часть данных на внешнем USB-накопите­ле. В данной статье все операции будут про-водиться с использованием Knoppix Live-CD HomePC Edition, который вы могли получить с журналом «Домаш-ний компьютер» #11 за прошлый год,


^ Обновление антивирусных баз


Если по каким-то причинам вы не можете провести автомати-ческое онлайновое обнов­ление антивирусной базы BitTorrent, разработчики предусмотрели альтернативный способ: чтобы вручную «освежить» программу, можно любым доступным способом загрузить с сай­та разработчиков (www.bitdefender.com /site/Main/view/Free-Products-Updates.html) еже­недельно обновляю-щийся архив cumulative.zip и в распакованном виде сохранить его на том же флэш-брелоке, например, в каталоге cumulative. После загруз-ки Knoppix открываем root-консоль и проделываем следующие операции:

cp –reply=yes /mnt/uba1/cumulative/* bdc/Plugins/

chown root:rot bdc/Plugins/*

chmod 644 bdc/Plugins/*

Теперь BitDefender готов к борьбе с вирусами




но если у вас другой CD или DVD (www.knoppix.net) но не ниже версии 4.0. Теперь, когда четко определен круг предстоящих задач, мож­но переходить к практической реализа­ции, предвари-тельно загрузившись с Knoppix Live-CD или DVD.

К сожалению, все антивирусные программы для Linux от именитых раз-ра­ботчиков нам не подходят, так как устанав­ливаются в системные катало-ги, что, как мы выяснили, в нашем слу-чае неприемле­мо. Поэтому воспользу-емся менее извест­ным в широких кру-гах (но не уступающим коллегам) про-граммным продуктом от ком­пани Bit Defender (www.bitdefender.com) свобо-дная версия которого отвечает нашему главному критерию: способна рабо­-


в домашнем каталоге. Из трех вариантов предлага­емых к загрузке файлов — с расширением RPM, RUN или DEB — нам подходит вто­рой, так как остальные пакеты предназна­чены для стационарно установленных опе­рационных систем. Для загрузки лучше воспользоваться контекстным меню пра­вой кнопки мыши, выбрав пункт «Сохра­нить содержимое как...» (рис. 1). Размер пакета небольшой — 4,2 Мбайта, поэтому процесс будет не очень долгим даже при модемном подключении.

Следующий этап — подготовка места на USB-накопителе (в качестве которого



^ Краткий экскурс по командам

Команда

Описание

Использование

cd

Переход в указанный каталог

cd [каталог_назначения]

ср

Копирование данных

rp [источник] [назначение]

rm

Удаление данных

rm [файл или каталог]

Is

Просмотр содержимого каталога

Is или Is [каталог]

me

Запуск файлового менеджера

mc


Поскольку в данном случае управление антивирусом осуществляется из консоли, пред-ься с кратким описанием наиболее необходимых консольных команд (для ее действий приведенного набора вполне достаточно):

Также все команды обладают большим списком дополнительных опций, которые вы можете просмотреть, выполнив команду с префиксом - -help. Например, cp - -help.

Для ознакомления с руководством введите перед ее именем команду man. Например: man ср.

Меню KNOPPIX, указав в качестве раздела тот, что находится на флэш-брелоке (в дан­ном случае это uba1).Чтобы процесс не слишком затягивался, лучше указать не очень большой размер — вполне доста­точно 50 Мбайт. На этом подготовительные действия окончены – переходим к инсталляции


1. Более подробно все стандартные оперции с KNOPPIX описываются в журнале ДК 11_2005 в статье «Первые шаги», а также по адресу dk.compulenta.ru/offline/2005/113/239941.


2. В скобках дано английские названия пунктов меню, используемое в других версиях Knoppix Live CD/DVD.



Висновок: Під час виконання даного завдання я використовувала програму FineReader 9.0. Дана програма добре справилася зі своїм завданням, але все одно текст потребував корекції. Я вручну відкоригувала текст та скомпонувала його, розмістивши у таблиці з невидимими межами.

Розділ 4

Переклад тексту за допомогою систем машинного перекладу та оцінка результатів

Завданням було перекласти одну сторінку тексту з англійською мови на українську.

^ Текст англ. мовою (оригінал)

Nonetheless, humanistic culture, related especially to philosophy and life style, beliefs, literature of cultural (as opposed to instrumental) languages, is not primarily purposeful and is not, therefore, at the service of economic development. Moreover, development, if isolated or separated from its human and cultural context, is merely "soulless growth".

The cultural dialogue that is now so urgently needed is required from an increasingly universalising, tolerant and democratic standpoint, in contrast to attitudes which affirm individual cultural identifies based, more and more frequently, on ethnic considerations. Assertions of cultural identity should be made in the full awareness that no culture can survive on its own or if it remains inert, but that, on the contrary, they all need to interact and evolve.

Cultural identity is, then, at the hub of present debates on globalism and localism. Regardless of the changes involved and their depth or pace in specific historic contexts, awareness of the right of each cultural identity to live according to its own values has become more and more widespread over the last few decades. This has led to a certain amount of confusion, due to the tendency to equate cultural identity to nationality and to believe that every nationality should necessarily adopt the form of a State at a time when even States' sovereignty is being undermined by internationalisation. This is all the more disturbing in view of the thousands and thousands of existing and well defined cultural identities (calculated by the United Nations at over ten thousand) in a world that is rapidly becoming more urbanised, creating huge metropolitan centres which in themselves constitute new entities of community living, seeming almost to want to return civilisation to the city-states that gave rise to the concept of citizen.

However, the model adopted the world over continues to be the sovereign nation-state whose relations, deriving from material interdependence and based on formal interdependence, governs public international law. Intergovernmental bodies are willed into being by States and are vested with only those powers or competencies that the latter assign them. This is the case, in particular, of the United Nations, whose political, economic and moral power has been declining since the Allies, the victorious nations of World War II, have been resorting to other mechanisms (G 7, for instance) in view of the end of the "cold war" with the Communist bloc Eastern European countries and given the predominance of neo-liberal capitalistic economic philosophies in the most developed democracies, whose ranks were joined by Germany, Italy and Japan. Other such arrangements include customs unions and the more advanced formula adopted by the European Union in its attempt to create an expanded community of economic, political and defence interests to lend it coherence and world leadership capacity, despite the huge disparities between countries. This context of relative world peace, fraught with armed conflicts deriving from ethnic, economic and religious interests and differences, together with horrifying genocides, is the backdrop against which the apparent paradox of cultural and ethnic affirmation of minorities inside nation-states has grown. Thus, the peoples that history has united inside the borders of modern States have been drawn into more coherent units, organising into states inside federations or communities governed by a single state-wide constitution.

Словник


^ Машинний переклад тексту

"Проте, гуманістична культура, пов'язана особливо з філософією і життєвим стилем, вірою, літературою культурних (в протилежність інструментальному) мов, перш за все не цілеспрямований і немає, тому, в обслуговуванні економічного розвитку. Окрім того, розвиток, якщо ізольовано або відокремлено від його людського і культурного контексту, - просто "бездушне зростання".

Культурний діалог, який є зараз так терміново потрібно, потрібний все більш і більш universalising, терпима і демократична точка зору, в контрасті до відносин, які підтверджують індивідуальним культурний, виділяє засновано, ще і ще часто, на етнічних розглядах. Затвердження культурної ідентичності потрібно зробити в повному усвідомленні, яке ніяка культура не може витримати на його власному або якщо це залишається інертним, але що, навпаки, їм всім потрібно взаємодіяти і еволюціонувати.

Культурна ідентичність є, потім, в центрі справжніх дебатів на глобалізмі і місцевому інтересі. Не дивлячись на зміни, залучені і їх глибина або темп в специфічних історичних контекстах, усвідомлення права кожної культурної ідентичності, щоб жити згідно його власним значенням стало ще і ще широким поширеним за останні трохи десятиліть. Це привело до певної кількості замішання, завдяки тенденції, щоб рівняти культурну ідентичність до національності і вважати, що кожна національність повинна обов'язково прийняти форму Держави за один раз, коли навіть суверенітет Держав' підриває internationalisation. Це всього більше неспокою зважаючи на тисячі і тисячі існування і well визначив культурні ідентичності (обчислено організаціями об'єднаних націй в понад десяти тисячах) в світі, який швидко стає більше urbanised, створивши величезні столичні центри, які в собі, складають нові об'єкти community мешкання, здається майже, хоче повернути цивілізацію містам, які дали початок поняттю громадянина.

Проте, модель прийняла світ продовжує бути суверенною етнічною державою, чиї відносини, походить від матеріальної взаємозалежності і заснував на формальній взаємозалежності, управляє суспільним міжнародним правом. Міжурядові тіла willed в існуванні Державами і одягнені тільки з тими повноваженнями або компетентністю, що останнє призначають їх. Це випадок, зокрема, з організацій об'єднаних націй, чий політична, економічна і моральна влада зменшується з тих пір, як Союзники, звитяжні нації Світової Війни II, удаються до інших механізмів (G 7, наприклад) зважаючи на кінець "Холодна війна" з Комуністичними Східними Європейськими країнами блоку і отримали переважання ліберального для нео-реалізму капіталістичного економічного philosophies в демократіях, що найбільш розвивалися, до чиїх розрядів приєдналися Німеччина, Італія і Японія. Інший такі аранжування включають митні союзи і більш авансовану формулу, прийняту Євросоюзом в його спробі створити розширене суспільство економічного, політичного і інтереси захисту, щоб позичити цьому послідовність і місткість світового лідерства, не дивлячись на величезні невідповідності між країнами. Цей контекст відносного світового миру, чреватий з озброєними конфліктами, що походять від етнічних, економічних і релігійних інтересів і відмінностей, разом з жахнув геноцид, - фон, проти якого очевидний парадокс культурного і етнічного підтвердження меншин усередині етнічних держав ріс. Тому, народи, яких історія об'єднала усередині меж сучасних Держав, були відтягнуті в більш послідовних одиницях, організувавши в державах усередині федерацій або суспільств, керованих єдиною широкою для держави конституцією."


^ Коригований текст

Проте, гуманістична культура, особливо пов'язана з філософією і життєвим стилем, вірою, літературою культурних (в протилежність інструментальним) мов, перш за все вона не є цілеспрямованою, і тому не обслуговує економічний розвиток. Крім того, саме слово "розвиток", якщо ізолювати (відокремити) його від усього людського і культурного контексту, - означає просто "бездушне зростання".

Культурний діалог, який є зараз таким необхідним, потрібний для зростання універсалізації, встановлення терпимої і демократичної точки зору, порівняно зі ставленням, яке підтверджують індивідуальне культурне становлення, все частіше виділяють те, що базується на етнічних засадах. Формування культурної індивідуальності потрібно зробити в повному усвідомленні того, що ніяка культура не може вижити самостійно, а, навпаки, всім потрібно взаємодіяти і еволюціонувати.

Культурна оригінальність зараз знаходиться в центрі дебатів на глобальному і місцевому рівні. Не звертаючи уваги на зміни, що до них призвели, та їх значимість чи темп в специфічних історичних контекстах, усвідомлення права для кожної культури жити згідно з її власними цінностями, набуло все більшого поширення за останні декілька десятиліть. Це призвело до деякого замішання, внаслідок схильності прирівнювати культурну оригінальність до національності, і вважати, що кожна національність повинна неминуче прийняти форму Штату за раз, навіть коли суверенітет держави підриває контроль. Все це найбільш хвилююче, беручи до уваги тисячі й тисячі існуючих і добре визначних культур (обчислено Організацією об'єднаних націй з більше ніж десяти тисяч) в світі, що швидко стають більш урбанізованими, створивши величезні міські центри, які в собі створюють нові організації територіального існування, що очевидно майже хоче повернути культуру містам-державам, які дали початок поняттю громадянина.

Проте, модель прийнята світом, продовжує бути суверенною етнічною державою, чиї відносини, отримані з матеріальної взаємозалежності і базуються на формальній взаємозалежності, управляє суспільним міжнародним правом. Міжурядові тіла змушені Штатами до існування та є законними тільки згідно з тією владою або компетентністю, які останні встановлюють. Це випадок, зокрема, стосується Організації об'єднаних націй, чия політична, економічна і моральна влада зменшується з тих пір, як Союзники, звитяжні нації II Світової Війни, вдаються до інших механізмів (G 7, наприклад), приймаючи до уваги кінець "Холодної війни" з Комуністичними блоками Східних Європейських країн і отримане домінування неоліберальної капіталістичної економічної філософської доктрини в найбільш розвинених демократіях світу, до рядів яких приєдналися Німеччина, Італія і Японія. Інші такі домовленості включають в себе митні союзи і більш успішну формулу, прийняту Європейським Союзом в його спробі створити суспільство розширених економічних, політичних і оборонних інтересів, щоб позичити йому зв'язки і здібності світового лідерства, не дивлячись на величезну нерівність країн. Цей контекст відносного світового миру, переповнений озброєними конфліктами, що походять від етнічних, економічних і релігійних інтересів та відмінностей, разом з жахливим геноцидом, - фон, проти якого ріс очевидний парадокс культурного і етнічного ствердження меншин усередині національних етнічних держав. Тому, народи, яких історія об'єднала усередині меж сучасних Штатів, були зібрані в більш послідовні одиниці, організувавши штати усередині федерацій або суспільств, керованих єдиною широко-державною конституцією.

Підрахунок якості перекладу:

g =

g ==55%

Висновок: Під час виконання завдання я навчилася користуватися програмами-перекладачами, створила власний електронний словник, навчилася вставляти в текст посилання та створювати спливаючі підказки до нього. На завершальному етапі роботи з цим розділом я провела підрахунок якості перекладу тексту програмою-перекладачем. Якість перекладу склала 55%.

Розділ 5

Пошук інформації в мережі Інтернет

Завдання: Знайти в мережі Інтернет 5 – 10 статей (не менш як 5 сайтів) та статистичні дані для заданої країни, які розкривають політичний устрій, показники розвитку економіки за останні 5-7 років (ВВП, експорт-імпорт та інші (всього не менш 7 показників)), відносини України з відповідною країною (вся інформація має бути викладена українською мовою). Статистичні показники представити у вигляді графіків, діаграм, таблиць за допомогою MS Excel.

Інформація про Естонію

ЕСТОНІЯ, Естонська Республіка, держава в північно-західній частині Європи. Естонія омивається з півночі водами Фінської затоки, із заходу - Балтійським морем і Ризькою затокою, граничить з Латвією на півдні і з Росією - на сході. Довжина берегової лінії 3794 км. До складу Естонії входить 1521 острів в акваторії Балтійського моря загальною площею 4,2 тис. кв. км. Найбільші з них - Сааремаа і Хийумаа.


^ ОСНОВНІ ФАКТИ ПРО ЕСТОНІЮ [3]

Територія - 45227 кв. км.

Населення - 1 453844 чоловік. (01.01.1998)

Основна національність - естонці (65%)

Національні меншини - росіяни, українці, білоруси та інші.

Столиця - Таллінн (415200 жителів - на початок 1998 року).

Інші важливі міста - Тарту (104907), Нарва (77770), Кохтла-ярве (71006), Пярну (51526).

Адміністративне ділення - 15 повітів.

Державна мова - естонський.

Основна релігія - лютеранська.

Валюта - естонська крона (ЄЄК), рівна 100 сентам.

Фіксований валютний курс – 8 EEK = 1 DEM.


^ ПРИРОДА [1]

Рельєф місцевості. Естонія розташована в межах Східноєвропейської рівнини. Висота поверхні поступово підвищується від узбережжя Ризької і Фінської заток в східному і південно-східному напрямах. Середні висоти поверхні 50 м над рівнем моря. Західні райони і острови мають середні висоти менше 20 м над рівнем моря. У післяльодовиковий час відбувається стабільне підняття поверхні із швидкістю близько 1,5 м за 100 років, міліє прибережна зона, деякі острови з'єдналися між собою або з материком.

На заході Естонії поширені морські, абразійні, моренні і заболочені рівнини. У формуванні рельєфу Естонії особливо важливу роль зіграла діяльність плейстоценових льодовиків. У центральних і південних районах разом з моренними рівнинами простежуються звичайно-моренні вали, ланцюги озів і друмлінних гряд. На південному сході на виходах девонських пісковиків переважає горбисто-моренний рельєф з піднесеністю Хаанья, де знаходиться найвища точка країни - гора Суур-Мунамяги (318 м над рівнем моря). На південь від неї простежується зандрова рівнина, що сформувалася в результаті діяльності талих льодовикових вод. На півночі на поверхню виходять вапнякові корінні породи ордовіку і силуру, що оголюються в крутих уступах (глінтах) уздовж всього узбережжя Фінської затоки.

^ Клімат Естонії - перехідний від морського до континентального. Зима - відносно м'яка, літо - помірно тепле. Середня температура липня бл. 16° С на побережжі і бл. 17° C у внутрішніх районах країни; середня температура лютого варіює від -4° C на о. Сааремаа до -8° C в Нарві, на північному сході. Річна кількість опадів змінюється від 510 мм на західних островах до 740 мм в найбільш піднесених районах південного сходу.

Ґрунти. Завдяки різноманітності материнських порід, гідрологічного режиму і умов рельєфу в Естонії сформувався строкатий ґрунтовий покрив. Так, на півдні переважають дерново-підзолисті і дерново-глеєві ґрунти, в північній половині - типові дерново-карбонатні, вилужені дерново-карбонатні і опідзолені дерново-карбонатні ґрунти, що чергуються з ділянками підзолистих, підзолисто-болотяних і болотяних ґрунтів. На крайній півночі і північному сході зустрічаються ареали підзолистих кам'янистих ґрунтів. В цілому заболочені ґрунти займають більше половини площі Естонії, а справжні болота - бл. 22%.

^ Водні ресурси. Естонія має в своєму розпорядженні густу річкову мережу. Річки північної і західної Естонії (Нарва, Піриту, Казарі, Пярну та ін.) впадають безпосередньо в затоки Балтійського моря, а річки східної Естонії мають стік у внутрішні водоймища: у озеро Виртс'ярв на півдні (р. Пильтсамаа) і Чудське (р. Емайіги) та Псковське на сході. Найдовша річка - Пярну має протяжність 144 км. і впадає в Ризьку затоку Балтійського моря. Найбільш повноводні річки - Нарва, якою стік Чудського озера прямує у Фінську затоку, і Емайіги. Судноплавна тільки р. Емайіги, причому нижче міста Тарту. Під час весняних паводків рівень води в річках значно підвищується (до 5 м).

У Естонії налічується більше 1150 озер і понад 250 штучних ставків. Озера мають в основному льодовикове походження і займають бл. 4,8% територій. Найбільше озеро країни Чудське (або Пейпсі) розташоване на сході і утворює природну і історичну межу з Росією. Площа Чудського озера 3555 кв. км., з них 1616 кв. км. належать Естонії. Найкрупніше внутрішнє водоймище Естонії - оз. Виртс'ярв - має площу 266 кв. км.

^ Рослинний світ. Естонія розташована в зоні мішаних хвойно-широколистяних лісів. Збереглося мало корінних лісів. Найбільш родючі дерново-карбонатні ґрунти, на яких колись росли широколистяні ліси, в даний час зайняті ріллею. В цілому під лісами знаходиться бл. 48% площі країни. Найбільш характерні породи - сосна звичайна, ялина звичайна, берези бородавчаста і пухнаста, осика, а також дуб, клен, ясен, в'яз, липа. У складі підліска ростуть горобина звичайна, черемха, верба. Рідше, в основному на заході, в підліску зустрічаються тис ягідний, дика яблуня, горобина скандинавська і арія, терен, глід.

Ліси мають найбільше розповсюдження на сході країни - в центральній і південній Естонії, де вони представлені ялинниками і змішаними ялиново-широколистяними лісами. На піщаних ґрунтах на південному сході країни ростуть соснові ліси. На заході Естонії великі площі займають своєрідні ландшафти - поєднання суходільних лугів з ділянками рідкостойних лісів. На північному заході і півночі країни широко поширена лугова рослинність. Низинна, періодично затоплювана прибережна смуга зайнята приморськими лугами. Тут поширена специфічна флора, що переносить ґрунтове засолення.

Територія Естонії сильно заболочена. Болота (в основному низинні) поширені в долинах річок Пярну, Емайіги, Пільтсамаа, Педья, на берегах Чудського і Псковського озер. Верхові болота приурочені до головного вододілу Естонії. На північ від Чудського озера широке розповсюдження мають заболочені ліси.

Флора Естонії налічує 1560 видів квіткових, голонасінних і папоротевидих рослин. З них приблизно три чверті видів зосереджено в західних прибережних районах і на островах. Великою видовою різноманітністю відрізняється флора мохів (507 видів), лишайників (786 видів), грибів (бл. 2500 видів), водоростей (більше 1700 видів).

^ Тваринний світ. Видова різноманітність дикої фауни невелика - бл. 60 видів ссавців. Найбільш численні лосі (бл. 7000 особин), косулі (43 000), зайці, кабани (11 000). У 1950-1960-х роках інтродуційовані марал, благородний олень, єнотовидний собака. У найбільш крупних лісових масивах в багатьох районах Естонії водяться бурий ведмідь (бл. 800 особин) і рись (бл. 1000 особин). У лісах водяться також лисиці, лісова куниця, борсук, білки. Поширені лісовий тхір, горностай, ласка, по берегах водоймищ - європейська нірка і видра. Вельми звичайні їжак, бурозубка, кріт.

Прибережні води рясніють такими промисловими тваринами, як кільчаста нерпа (у Ризькій затоці і біля західно-естонського архіпелагу) і довгомордий тюлень (у Фінській затоці).

Найбільш різноманітна орнітофауна. Вона налічує 331 вид, причому 207 видів кубляться постійно в Естонії (бл. 60 мешкають круглий рік). Найбільш численні глухар і рябчики (у хвойних лісах), вальдшнеп (на болотах), тетерук (на лісових полянах), лисуха, вип, пастушок, комишівки, кряква і інші качки (на озерах і морському побережжі), а також неясить, дятли, жайворонки, боривітер. Під охороною знаходяться такі рідкісні види птахів, як орлан-білохвост, беркут, змієїд, великий і малий підорлик, скопа, біла і чорна лелека, сірий журавель. На островах західного архіпелагу кубляться звичайна гага, чубата чорніти, широконіска, великий крохаль, турпан, сірий гусак, чайки. Особливо численні птахи під час весняного і осіннього масового прольоту до місць літніх гніздовій або на зимівлю в тропічні країни.

Зустрічаються 3 види ящірок і 2 види змій, зокрема звичайна гадюка.

У прісних водоймищах і прибережних водах мешкають більше 70 видів риб (коропові, лососеві, сниток, ряпушка, чудський сиг, лящ, плітка, окунь, судак щука, минь, форель, карась, лінь, сазан, салака, кілька, тріска, камбала, морський сиг, вугор і ін.). Багато мають промислове значення.

У деяких районах Естонії склалася несприятлива екологічна обстановка. На північному сході країни, де діють ТЕС, що працюють на горючих сланцях, повітряний басейн забруднений діоксидом сірки. Невеликі водоймища, розташовані в сільськогосподарських районах, забруднені продуктами життєдіяльності тварин. Прибережні води також в багатьох місцях забруднені.

В цілому для Естонії характерне дбайливе відношення до природи. З метою її вивчення, збереження генофонду і охорони ландшафтів створені декілька національних парків і державних заповідників та заповідників. Всього під охороною знаходиться приблизно 10% територій Естонії. До 1995 парламент прийняв закон про стійкий розвиток країни, а в 1996 уряд затвердив стратегію з охорони довкілля.


НАСЕЛЕННЯ

На липень 2003 населення Естонії складало 1408,56 тис. чоловік.

У 2003 приблизно 15,8% населення було молодше 15 років, 15,4% - старше 65 років, 68,8% відносилися до вікової групи від 15 до 65 років.

Найбільша концентрація населення спостерігається в урбанізованих промислових районах країни, причому майже третина населення проживає в Талліні і його околицях, 10% - в промислових центрах Нарва і Кохтла-Ярве на північному сході країни. На південному сході розташовано крупне університетське місто Тарту, а на південному заході - курортне місто Пярну. У сільських районах постійний відтік населення.

^ Етнічний склад. У 1945 частка естонців у складі населення республіки досягала 93%, до 1989 знизилася до 62%. У останнє десятиліття частка естонців росте (65,3% в 2000), а частка росіян скорочується (28,1%). Серед національних меншин виділяються українці (2,5%), білоруси (1,5%), фіни (1%), інші (1.6%). Естонці рівномірно розподілені по всій країні. Росіяни та інші неестонці зосереджені в основному в таких промислових містах, як Таллін, Нарва, Кохтла-Ярве, Силламяе.

Мови. Офіційна мова - естонська, така, що відноситься до прибалтійсько-фінської гілки угро-фінської мовної сім'ї. Мова спілкування більшості неестонців - російська.

Релігія. У Радянській Естонії влада активно втручалися в церковні справи, діяльність релігійних організацій була украй обмежена, хоча в деяких храмах, зокрема православних, здійснювалися богослужіння. Діяв заснований в 1898 Пюхтіцкий Успенський жіночий монастир. З 1946 по 1982 була строго заборонена публікація і ввезення релігійної літератури. В даний час ніяких обмежень на релігійну діяльність не існує. Серед віруючих переважають лютерани (80-85%), зустрічаються також православні (в т.ч. естонці), баптисти, методисти, адвентисти сьомого дня, католики, п'ятидесятники. У 1993 був прийнятий спеціальний закон про діяльність церков і приходів. В даний час на території Естонії зареєстровано 8 церков, 8 прибуткових союзів і 66 приватних приходів. У 1993 була відновлена діяльність Естонської православної церкви, яка з 1996 підкоряється Константинопольському патріархату. Діє і Російська православна церква, що підкоряється московському патріархату. Взаємини двох православних церков є одній з причин, що утрудняють естонсько-російський політичний діалог.

Міста. У 2000 в Естонії три міста мали чисельність населення понад 50 тис. чоловік: Таллін (400,4 тис.), Тарту (101,2), Нарва (68,7).

Таллін - політичний, економічний і культурний центр країни. Тарту - університетський центр, в якому вчиться майже половина студентів Естонії. Нарва і Кохтла-Ярве - промислові міста на північному сході, що спеціалізуються на видобуванні і переробці сланців. На південному заході, на узбережжі Ризької затоки, знаходиться Пярну - портове і популярне курортне місто. У 1934 в містах проживали тільки 30% населення Естонії, до 1953 у зв'язку з прискореними темпами індустріалізації в СРСР в них було зосереджено 53% населення. В даний час в естонських містах проживає 67,1% населення країни (дані на 2000 р.).


^ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ

Державне управління. Перший досвід парламентської політичної системи Естонія отримала в 1920-х - початку 1930-х років. За ним слідували шість років закритої консервативної диктатури (1934-1940) і 50 років однопартійного правління у складі СРСР.

З 28 червня 1992 в Естонії діє прийнята референдумом нова конституція. В даний час Естонія є парламентською республікою. Законодавча влада належить однопалатному парламенту, Рійгикогу (Державним зборам), що складається з 101 депутата, які обираються загальним таємним голосуванням строком на чотири роки. Виборчим правом наділені всі громадяни Естонії, що досягли 18-річного віку. Парламент розробляє закони, ратифікує і денонсує міжнародні договори, обирає президента країни, надає кандидатові в прем'єр-міністри повноваження по формуванню уряду країни, приймає державний бюджет, за представленням президента країни призначає таких вищих чиновників, як голова Державного суду і (за представленням останнього) членів цього суду, канцлер юстиції, державний контролер, голова ради і члени ради Банку Естонії, головнокомандуючий Оборонними силами.

^ Адміністративний устрій. Повіти Естонії. Естонія поділяється на 15 адміністративних одиниць першого порядку. За географічним та демографічним розміром це — повіти (ест. maakond, множ. maakonnad).

Повіти: Валґамаа, Вільяндімаа, Вирумаа, Гар’юмаа, Гіюмаа, Іда-Вірумаа, Йиґевамаа, Ляянемаа, Ляяне-Вірумаа, Пилвамаа, Пярнумаа, Рапламаа, Сааремаа, Тартумаа, Ярвамаа [4].


ЕКОНОМІКА

До кінця 1930-х років Естонія стала промислово-аграрною країною. Надалі, вже в післявоєнні роки, проводилася прискорена індустріалізація Естонії, чому сприяло її вигідне географічне положення. У 1980-і роки був побудований новий таллінський крупний морський порт Мууга. З початку 1990-х років Естонія приступила до формування ринкової економіки, до диверсифікації господарства і перегляду пріоритетів своєї зовнішньої торгівлі.

Естонія має в своєму розпорядженні найбільші в Європі родовища горючих сланців і фосфоритів (розвідані запаси оцінюються в 3,8 млрд. т, прогнозні, - бл. 6 млрд. т), багаті лісові ресурси і великі запаси будівельних матеріалів. Сланці почали здобувати під час Першої світової війни. Об'єм їх здобичі до 1980 збільшився в 9 разів в порівнянні з 1950 (з 3,5 млн. т в рік до 31,3 млн. т), але до 2001 скоротився до 10 млн. т. До середини 1970-х років Естонія стала найбільшим в світі виробником сланців, проте унаслідок низького рівня технології здобичі розробка їх родовищ супроводжувалася сильним забрудненням навколишнього середовища. У 1980-і роки бл. 80% здобутих сланців використовувалося як паливо для ТЕС і бл. 20% - в хімічній промисловості.

Промислові підприємства в країні зосереджені в найбільш крупних містах. Так, в Талліні переважають машинобудування, металообробка і приладобудування, розвинена легка промисловість. У Нарве знаходиться крупний бавовняний комбінат (Кренгольмськая мануфактура), в Силламяе - завод по виробництву рідкісних металів (Сильмет). У містах Кохтла-ярве, Силламяе і Нарва зосереджені основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової і деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. Найменш промислово розвиненими районами Естонії є два крупні острови в Балтійському морі - Сааремаа і Хийумаа, де переважають землеробство, м'ясомолочне тваринництво і рибальство.

Транспорт. Густа мережа доріг була створена в Естонії ще при російському правлінні в кінці 19 в., а потім розширена в 20 в. В даний час 29,2 тис. км. автомобільних доріг мають тверде покриття. Число автомобілів в особистому користуванні стрімко збільшується: якщо на початку 1994 в Естонії було 211 легкових автомашин на 1000 жителів, то в 1997 - 428 автомашин на 1000 жителів.

Ширококолійна залізнична мережа має протяжність 1018 км. (не рахуючи шляхів, що забезпечують спеціалізовані виробничі перевезення), з них електрифіковано лише 132 км. шляху. У 2001 естонські залізниці були приватизовані місцевим і іноземним капіталом.

На території Естонії діє газопровід протяжністю більше 400 км., що зв'язує комбінат по виробленню сланцевого газу в Кохтла-ярве з Талліном, Тарту і іншими містами, а також з російською газопровідною мережею.

У Естонії розвинене цілорічне морське повідомлення. Основні порти країни: 6 портів в Талліні, зокрема новий вантажний порт Таллін-мууга, Палдіськи, Пярну, Хаапсалу і Кунда. Діє регулярне поромне повідомлення з Хельсінкі і Стокгольмом. Торговий флот Естонії налічує 44 судна водотоннажністю більше 1000 брутто-реєстрових тонн кожне (сумарна водотоннажність 253 460 брутто-реєстрових тонн). Влітку відкривається навігація по Чудському озеру і нижній течії р. Ємайіги від гирла до Тарту. У 2002 відкривається повідомлення по маршруту Тарту - Псков.

Розвинене як внутрішнє, так і міжнародне повітряне повідомлення. Через аеропорт Талліну виконуються рейси в багато європейських столиць і міста СНД.

^ Сільське господарство. Не дивлячись на заходи, що робляться, сільське господарство залишається найвідсталішим сектором економіки. Естонія втратила ринок збуту сільськогосподарській продукції на сході, а експорт продукції на захід обмежений різними квотами. Лише третина продукції тваринництва і свиноводства експортується Негативно відбилися на стані галузі і повільні темпи приватизації сільськогосподарських угідь. До 1998 було зареєстровано бл. 35 тис. приватних ферм, середній розмір господарства складав 23 га. У останнє десятиліття відбувалося скорочення площі орних угідь, і в даний час під ріллею знаходиться бл. 25%, під пасовищами - 11% територій країни. У структурі сільського господарства переважає м'ясомолочне тваринництво і беконне виробництво. Крім того, вирощують картоплю, овочі, зернові і плодові культури [6].

Рис 1. Темпи росту реального ВВП Естонії (1996—2006) [2]




Таб. 1

Економіка Естонії [2]

Валюта

Естонська крона (EEK)

Членство в організаціях

СОТ, ЄС, МБРР, МВФ

Статистика

ВВП (номінальний)

21 280 млн. доларів США (2007)

ВВП по ППС

29 350 млн. доларів США

Місце по ВВП по ППС

57[1], 59[2]

Ріст ВВП

7,1 % (2007)

ВВП на душу населення по ППС

21 860 доларів США

ВВП по секторах

сільське господарство: 3%,

промисловість: 28,5%,

сфера послуг: 68,5%

Інфляція (ІПЦ)

6.6 % (2007)

Населення за межею бідності

5 % (2003), індекс Джині 34 (2005)

ІРЧП

0,860 [3]

Активне населення

687 000 чол.

Активне населення по секторах

сільське господарство: 11%,

промисловість: 20%,

сфера послуг: 60% (1999)

Безробіття

2,6 %

Галузі

добувна, текстильна, машинобудівна,

деревообробна, хімія, сільське господарство

Зовнішня торгівля

Експорт

11,8 млрд. доларів США

Статті експорту

машини и устаткування 33 %,

дерев'яні та паперові вироби 15 %,

текстиль 14 %,

харчові продукти 8 %,

меблі 7 %,

метали, хімічні вироби (2001)

Партнери по експорту

Фінляндія 18.2 %,

Швеція 12.2 %,

Латвія 9.1 %,

Росія 7.9 %,

США 6.6 %,

Німеччина 5 %,

Литва 4.8 %,

Гибралтар 4.5 % (2006)

Імпорт

14,69 млрд. доларів США

Статті імпорту

машини и устаткування 33.5 %,

хімічні вироби 11.6 %,

текстиль 10.3 %,

харчові продукти 9.4 %,

транспортне устаткування 8.9 % (2001)

Партнери по імпорту

Фінляндія 18.4 %,

Росія 12.9 %,

Німеччина 12.3 %,

Швеція 9.2 %,

Литва 6.4 %,

Латвія 5.8 % (2006)

Державні фінанси

Державний борг

3,4 % ВВП

Зовнішній борг

23 080 млн. доларів США (30 червня 2007)

Державні доходи

7 854 млн. доларів США

Державні витрати

7 171 млн. доларів США

Економічна допомога

отримувач, 135,5 млн. доларів США (2004)
1   2   3   4



Скачать файл (1762 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации