Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Контрольна робота - Політичний маркетинг і його роль у підвищенні ефективності діяльності політичних партій - файл 1.doc


Контрольна робота - Політичний маркетинг і його роль у підвищенні ефективності діяльності політичних партій
скачать (77 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc77kb.18.11.2011 19:01скачать

содержание
Загрузка...

1.doc

Реклама MarketGid:
Загрузка...
ЗМІСТ


ВСТУП 2

Політичний маркетинг і його роль у підвищенні ефективності діяльності політичних партій 4

ВИСНОВКИ 8

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 10

ВСТУП



Політичний маркетинг є міждисциплінарним гібридом, що увібрав у себе методологічний арсенал відразу декількох  областей знань, адаптованих до досліджень політичних явищ і процесів. Предмет політичного маркетингу як наукової й навчальної дисципліни в цей час перебуває в стадії свого становлення. Робіт, присвячених розробці теоретико-методологічних підстав даної дисципліни, її проблемній структурі поки дуже небагато.

Досить розповсюдженою є думка, відповідно до якої головним предметом вивчення політичного маркетингу є маркетингові відносини в сфері виборчого процесу. Інакше кажучи,  все різноманіття політичних явищ, де проявляються маркетингові відносини, більшість дослідників зводить тільки до однієї зі сфер–  виборчому процесу й виборчим технологіям. Та предметом вивчення політичного маркетингу є не тільки виборчий процес, але й все різноманіття політичних комунікацій, пов'язане з виробленням політичних пропозицій і із задоволенням попиту на певні політичні послуги.

Вихідним методологічним принципом в осмисленні предметної області політичного маркетингу виступає принцип єдності комунікативного й системного підходів. Взявши за основу характер основних суб'єктів політичної комунікації, а також найважливіші функції, виконувані даними суб'єктами в політичній системі суспільства, можна виділити основні предметні галузі політичного маркетингу:

1) державний політичний маркетинг;

2) партійно-політичний маркетинг;

3) міжнародний політичний маркетинг;

4) виборчий маркетинг.

У цілому ж у сучасну епоху маркетингові відносини пронизують всі сфери громадського життя, і насамперед такі, де щільно «гніздиться» політична влада. При цьому сама політична влада з незапам'ятних часів була об'єктом найсильніших прагнень, купівлі, продажу, обміну. У цьому зв'язку можна стверджувати, що політичний маркетинг як соціальна практика існував з того самого моменту,  коли з'явилося прагнення до присвоєння політичної влади.

Протягом сторіч вироблялися перевірені досвідом прийоми просування до влади, технології політичного торгу й обміну. З’явилися віртуози політичного маркетингу. У своєму практичному втіленні політичний маркетинг став не тільки технологією, але й мистецтвом. Паралельно йшов процес концептуального осмислення маркетингового досвіду в політичній сфері, що не могло не привести до появи особливих теоретичних знань. 3 Таким чином, сферою застосування політичного маркетингу є не тільки виборчі кампанії (хоча ця сфера безумовно пріоритетна), але й весь простір взаємодії держави й суспільства, що управляють і якими управляють 11 с. 60.


^

Політичний маркетинг і його роль у підвищенні ефективності діяльності політичних партій



На сьогоднішній день серед спеціалістів з політтехнологій панують дві полярні думки.

Перша, що політичний маркетинг (від англ. marketing – ринок, збут) – це не що інше, як «калька» промислового (комерційного) на політичних теренах. Прихильники даного підходу використовують навіть славнозвісні маркетингу: place, price, promotion та product (дослівно: місце, ціна, просування та продукт), тобто те, чим взагалі є промисловий маркетинг. Кандидата, звісно, порівнюють з товаром, який потрібно продати, бо необхідно, щоб виборці проголосували саме за нашого кандидата, «купились» на нього. Для цього використовуються маркетингові закони й в ідеалі підручник Філіпа Котлера з основ маркетингу (промислового) береться за основу.

Друга не менш популярна думка підкреслює, що промисловий маркетинг та політичний – це зовсім різні напрямки, хоча й мають дещо спільне (зокрема, назву). Дана робота написана з урахуванням саме цього підходу. Таким чином, політичний маркетинг – система цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку людей, їхніх об’єднань і організацій, що дозволяє в умовах політичних і цивільних свобод сформувати в них такі інтереси й потреби, які є вигідними діючому суб'єкту політичних відносин. Ця система містить у собі політичні теорії, методи, прийоми й способи вивчення політичного середовища, а також шляхи формування політичних запитів і очікувань, задоволення яких покликано впливати на поведінку громадян 1].

^ Суб'єкти політичного маркетингу – політичні інститути (державні організації, політичні партії, суспільно-політичні об'єднання), етнічні й соціальні спільності, фізичні особи, що беруть участь у процесі виробництва, просування, розподіли й обміну політичної продукції.

^ Предмет політичного маркетингу – відносини із приводу присвоєння й розподілу влади в процесі виробництва, просування, розподілу й обміну політичної продукції.

Враховуючи тему роботи, не зайвим буде й визначення партійно-політичного маркетингу. Отже, партійно-політичний маркетинг – галузь політичного маркетингу, теорія й практика діяльності політичних партій, блоків, союзів, рухів у сфері виробництва, просування, розподілу й обміну політичної продукції. Партійно-політичний маркетинг як субдисципліна вивчає маркетингову діяльність політичних партій, блоків, союзів, рухів. Основними напрямками даної діяльності є:

  • виробництво й просування партійних програм;

  • просування й розподіл партійних кадрів;

  • лобіювання партійних інтересів в органах державної влади;

  • реклама партії й партійних лідерів. 3

Політичний маркетинг виходить із того, що політичні смаки, пристрасті, переконання в людей різні й потрібно враховувати цю своєрідність, а не боротися з ним шляхом політичного примусу й насильства. У тому суспільстві, де політика робиться на самому верху суспільної піраміди, а потім політичні ідеї й установки пропонуються громадянам, які змушені споживати не те, що подобається, а те, що їм пропонує діючий режим, політичний маркетинг неможливий. А там, де політика формується з урахуванням політичних устремлінь рядових громадян, потреба в політичному маркетингу з'являється неминучою. Невипадково в країнах з розвиненими демократичними традиціями партії витрачають на маркетингові дослідження для своїх лідерів щорічно значні кошти. Сама політична практика підказує, що в сучасних умовах без маркетингового забезпечення будь-який претендент на лідерство виявляється приреченим на провал.

Різновидом політичного маркетингу є виборна інженерія або виборча технологія. Цим терміном позначається напрямок наукових досліджень, у рамках якого досліджується сукупність проблем організації й проведення виборчих кампаній, зокрема, порівняльний аналіз різних виборчих округів і облік особливостей поведінки в них претендента, з метою підвищення його шансів на обрання. У сучасних умовах політика міцно ґрунтується на товарному ринку. Стає очевидним, що вона такий же товар, як і все інше. Однак політичний маркетинг займається не моральним осудом політичної продажності, а ефективністю ринкового просування політичного товару. У якості останнього можуть виступати політична влада, політичні ідеї, організації, гасла, переконання, самі політики, тобто все, що може бути предметом політичного обміну між людьми не тільки на індивідуальному, але й на масовому рівні. 1] Від того, наскільки вміло організована виборча кампанія, наскільки повно враховані всі нюанси політичного вибору, наскільки правильно розставлені акценти в поданні кандидатів і їхніх програм у вирішальному ступені буде залежати успіх тих або інших політичних сил на виборах 4]. Тут чітко простежується переплетіння першої та другої думок на політичний маркетинг.

Політичний маркетинг включає три етапи. На першому здійснюється соціальний, економічний, політичний, психологічний аналіз місця дії. На другому – вибір стратегії, визначення цілей для обробки серед різних груп виборців, вибір теми кампанії, тактики використання місцевих і національних ЗМІ. Потім наступає етап просування кандидатів, або на професійному жаргоні, що встиг затвердитися, «товару».

Це досить добро показано в російському фільмі «День радіо», там, звісно, було доведено все до абсурду (кандидат – масажист людини, що лобіювала свої інтереси), але не буває диму без вогню.

Як політичний маркетинг впливає на ефективність діяльності політичних партій досить важко математично виміряти, бо критерії ефективності партії досить розмиті. Наприклад, російська партія «Союз правых сил» навіть документ створила під назвою «Критерії ефективності політичної діяльності в партії» 7, в якому який відсоток членів партії має бути присутнім у Думі, скільки має бути однопартійців в кожному регіоні, лобіювання інтересів партії на державному рівні, самофінансування, дотримання графіку поїздок по регіонам, вимоги до членів партії тощо. Тобто на критерії це зовсім не схоже. Щодо підручників з політичної психології, то ні Д. Ольшанський 8, О. Шестопал 9, редакційна колегія О.Деркача, В. Жукова, Л. Лаптева 10 взагалі не використовують термін «політичний маркетинг».

Та можна з впевненістю казати, що політичний маркетинг відіграє ключову роль в ефективній діяльності партій. Врахування законів даної науки, сприятиме впорядкуванню, легітимізації політичного життя, гармонізації відносин між владою і народом, підвищенню авторитету й ефективності діяльності владних структур, повнішому задоволенню інтересів і прагнень громадян, реальному забезпеченню їхніх прав, вдосконаленню демократичних інститутів держави тощо. Завдяки політичному маркетингу змінюються й самі партії, уникаючи процесу стагнації, розуміючи так би мовити «хто вони й для чого».

ВИСНОВКИ



За визначенням Д. Ліндона політичний маркетинг – це сукупність теорій і методів, якими можуть користуватися політичні організації й публічна влада для визначення своїх цілей і програм та для одночасного впливу на поведінку громадян 11. Таким чином, політичний маркетинг – це комплекс методів з метою створення адекватності кандидата його потенційному електорату, подання його як можна більшому числу виборців і кожному з них, створення розходжень між кандидатом і його конкурентами-супротивниками й збільшення числа голосів, необхідних для перемоги на виборах 4.

При обґрунтуванні значимості політичного маркетингу часом справа доходить до того, що ряд авторів проводять аналогію між рекламою товарів у бізнесі й кандидатів у політиці. Стверджується, що поведінка індивідуума в кабіні для голосування принципово не відрізняється від його поведінки в універмазі. При цьому виходять із того, що всякий товар має свої відмінні властивості: колір, форму, упакування. Як і будь-який інший товар, кандидат на виборні посади теж повинен пропонувати виборцям певні фізичні якості. Деякі автори говорять про тотожність комерції й політики, маркетингу комерційного й політичного. 5

Та Ф. Маарек застерігає від механістичного перенесення принципів, методів і напрямків комерційного маркетингу в сферу політичного 4. Вони значно різняться специфікою процесу придбання й споживання, а політичні події набагато більше непередбачені, ніж розвиток комерційного сценарію. Політичний маркетинг крім цього не зводиться до використання суми методів «промоушена», він із самого початку задіює цілу систему політичної комунікації 6, с. 30. Наявність серйозних робіт дозволяє розглядати політичний маркетинг як сплав теорії й практики, як академічну й у той же час прикладну дисципліну, завдяки якій політика є сьогодні не тільки мистецтвом, але й наукою [11, c. 58-59].

Нині фахівці й консультанти займають одне із центральних місць в апарату претендентів на політичні пости у всіх скільки-небудь великих розвинених країнах. Психологів залучають в основному для роботи з кандидатом – навчити розмовляти або правильно поводитися перед телекамерами. Однак залучення психологів доцільно й для аналізу й коректування структури партії. Інше застосування психологічного знання й досвіду – це конфлікти усередині структури партії. Робота на межі психологічних можливостей, передстресовий стан працівників – родючий ґрунт для виникнення внутрішніх конфліктів, яких практично не уникнути. Вчасно ліквідувати наслідки конфлікту, а в ідеалі – і запобігти йому – завдання внутріпартійного психолога. Ще одне призначення психологів – робота з агітаторами або іншими працівниками, які безпосередньо будуть зустрічатися й розмовляти з виборцями. Від їхнього настрою й відношення до роботи часом прямо залежить формування думки про партію. Представляється важливою також робота психологів над мотивацією на роботу й успіх всіх ланок системи. Зробити головною метою в роботі всіх членів і працівників партії перемогу кандидата на виборах, а не, наприклад, розмір і своєчасність виплати зарплати, цілком під силу психологові. Безумовно, перераховані напрямки роботи психолога на виборах не є вичерпними. Особливо активно їх залучають також для тестування агітаційних продуктів (психолінгвістика, психодизайн). 6, с. 30–35

^

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ





  1. Маркетинг Политический // http://mirslovarei.com/content_pol/ MARKETING-POLITICHESKIJ-1204.html.

  2. Тугуши О. Party political communication II Political public relations // http://pressclub.host.ru.

  3. Спасский А. Е. Политический маркетинг как научная и учебная дисциплина // http://eng.espi.ru/Content/Conferences/Papers2004/Spasskiy.htm.

  4. Политический маркетинг как основа политкампании // http://www.adv-energy.com.ua/infos/v/298.

  5. СМИ как инструмент «политического маркетинга» // http://www.mediacenter.kiev.ua/smi/marketing.

  6. Гозман Л. Я. Психология в политике – от объяснения к воздействию // Вопросы психологии. – 2002. – №1.

  7. Критерии эффективности политической деятельности в политической партии «Союз правых сил» // http://www.sps.ru/?id=42038&PHPSESSID=c8384c.

  8. Ольшанский Д. В. Основы политической психологии. – Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 496 с.

  9. Политическая психология. Шестопал Е. Б. – М.: Инфра-М, 2002. – 448 с.

  10. Политическая психология: Учебное пособие для вузов / Под общей ред. А.А. Деркача, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева. – М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 858 с.

  11. Артем Войнаровський. Политический маркетинг идеологически недоразвит // http://www.polittech.org/index.php?option=com_frontpage&Itemid=1.

  12. Морозова Е. Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологии. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. – 247 с.



Скачать файл (77 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации