УДК 633. 521 - Удк 633. 521 Містобудівна та функціонально-планувальна організація позашкільних навчальних закладів...

скачать (65.3 kb.)

УДК 633. 521
МІСТОБУДІВНА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Ніфонтова А.А., студентка 2 курсу магістратури будівельного факультету Сумського національного аграрного університету (спеціальність 191 – архітектура та містобудування)

Науковий керівник:

Бородай А.С., кандидат архітектури, старший викладач кафедри архітектури та інженерних вишукувань Сумського національного аграрного університету,
Анотація. У статті описано основні напрями у проектування позашкільних навчальних закладів. Перспективний розвиток мережі закладів та впровадження їх у містобудівне середовище, Зроблено акцент на важливість і потенціал ПНЗ як соціально-педагогічний інститут. Описаний аналіз зарубіжного досвіду та його інтерполяція на вітчизняну практику.

Ключові слова. Позашкільний навчальний заклад, «концепція піклування», містобудівна організація, модель перспективного розвитку мережі закладів позашкільної освіти, функціонально-планувальна організація ПНЗ.
Містобудівне формування мережі закладів позашкільної освіти залежить від тенденції розвитку соціально-педагогічних програм та реформування освітньої галузі в цілому.

Аналіз соціально-педагогічних факторів показав, що сучасні педагогічні концепції розвитку передбачають великий діапазон освітніх програм, зв‘язків із закладами громадського обслуговування та мають значний потенціал у створенні нових типів закладів позашкільної освіти. Таким чином, разом із державними позашкільними установами створюються приватні, комунальні, муніципальні та інші заклади з різними формами та методами навчання, як у провідних країнах світу.

С лід зазначити, що вагомим чинником розвитку проектування позашкільних навчальних закладів стала інтеграція України до єдиного загальноєвропейського освітнього простору та прагнення удосконалення національної системи освіти, у тому числі позашкільної.

Рис. 2. Модель перспективного розвитку мережі закладів позашкільної освіти.

Рис. 1. Розвиток мережі позашкільних навчальних закладів як містобудівної системи.

Аналіз зарубіжного досвіду та його інтерполяція на вітчизняну практику, дає підстави визначити перспективні напрями діяльності закладів позашкільної освіти з формування творчо спрямованої особистості дитини, як от:

– вбачати місце позашкільної освіти серед інших складових системи освіти у цілісному освітньому просторі: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійна освіта, вища освіта тощо;

– відстоювати розвиток позашкільної освіти як державного інституту, котрий вирішує завдання соціальної політики щодо потреб дітей (виховання свідомої, культурної, здорової творчої особистості, здатної до самореалізації в суспільстві на основі загальнолюдських і національних цінностей), батьків (безпечна, змістовна зайнятість дітей у вільний час, їх навчання, виховання, творчий розвиток, соціалізація, допомога у підготовці дітей до самостійного відповідального життя), держави (найефективніша інвестиція у майбутнє);

– збереження та розвиток мережі державних позашкільних навчальних закладів (створення відповідних соціально-економічних умов, розширення закладів позашкільної освіти в сільській місцевості);

– залучення обдарованих дітей з дисфункційних та дистантних сімей, соціальних сиріт (дітей заробітчан);

– забезпечення державних гарантій доступності та рівних можливостей здобуття позашкільної освіти різними соціальними категоріями населення;

– удосконалення змісту, організаційних форм, методів і технологій позашкільної освіти на основі сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та практики, соціально-культурного замовлення;

– розвиток творчих здібностей у дітей з особливими потребами.

Аналізуючи систему додаткового навчання у країнах Європи, слід зазначити, що всі сучасні педагогічні концепції можна звести до двох домінуючих типів «концепції піклування» та «концепції розвитку».

«Концепція піклування» передбачає роботу держави лише з проблемними дітьми (діти з вадами розвитку, діти з девіантною поведінкою, психологічно нестабільні та інші), решта дітей отримують позашкільну освіту в приватних чи комунальних установах сфери позашкільної діяльності. Більшість установ мережі – приватні. У свою чергу, «концепція розвитку» передбачає державну підтримку організації мережі закладів позашкільної освіти з метою залучення найбільшого числа учнів. Таким чином формується широка мережа державних установ, приватна позашкільна освіта в даній концепції вважається елітарною. Слід зазначити, що зарубіжна мережа позашкільних установ тісно пов‘язана з мережею об‘єктів громадського обслуговування.

Аналіз зарубіжних моделей мереж позашкільних закладів дає змогу сформувати варіанти відновлення і подальшого розвитку української мережі закладів позашкільної освіти як складової частки єдиної навчальної системи. Всі містобудівні системи поділяються на прості та складні. Прості системи мають невелику кількість структурно-функціональних елементів і зв‘язків.

Прикладом простої системи може бути автономний позашкільний навчальний заклад. У свою чергу, складна система налічує значну кількість структурно-функціональних елементів та зв‘язків між ними. Прикладом складної системи може бути мережа позашкільних навчальних закладів, яка включає в себе будівлі навчально-виховних закладів та їх території, будівлі інших освітніх установ, де є функція позашкільної роботи, органи управління, та доповнюється об‘єктами громадського обслуговування: бібліотеками, театрами, планетаріями, спортивними закладами, рекреаційними просторами тощо.

У рамках дослідження визначено основні системні властивості мережі позашкільних навчальних закладів:

структурованість – забезпечує просторово-функціональні зв‘язки між елементами системи, їх організацію та упорядкування. Система формується на різних ступенях містобудівної організації та передбачає трансформацію традиційних позашкільних установ за впливу соціальноекономічних, політичних та демографічних змін;
цілісність – розглядає мережу позашкільних установ як багаторівневу ієрархічно підпорядковану структуру. Позашкільні навчальні установи є елементами системи навчально-виховних закладів державної чи приватної форми власності, які розташовані в різних населених пунктах. На систему навчальновиховних закладів впливають соціальні, економічні та демографічні зміни в державі, таким чином створюються нові елементи системи;
типологічна направленість – це орієнтація за профілем позашкільної діяльності, за віком учнів та чисельністю позашкільних закладів. В умовах розвитку освітньої системи можливе виникнення нових типів позашкільних установ;
автономність – це можливість самостійної організації навчального процесу в умовах взаємодії з іншими навчальними установами та закладами громадського обслуговування.
взаємодія з іншими елементами містобудівної системи передбачає взаємозв‘язок з іншими елементами системи мережі навчально-виховних закладів: дошкільними закладами, загальноосвітніми школами, професійними училищами, вищими навчальними закладами та закладами соціальної сфери: бібліотеками, планетаріями, театрами, парками тощо;

Отже, системний підхід передбачає зв‘язок позашкільних закладів освіти з усією міською забудовою. Формування мережі закладів позашкільної освіти напряму залежить від тенденції розвитку соціально-педагогічних програм та реформування освітньої галузі в цілому. Визначено основні системні властивості мережі позашкільних навчальних закладів: структурованість, цілісність, типологічна направленість, автономність, взаємодія з іншими елементами містобудівної системи.

У державних програмах реформування освіти зазначається, що кооперація ресурсів позашкільних та загальноосвітніх закладів це один з ефективних шляхів розвитку безперервної освіти. Наприклад, доцільним бачиться кооперування закладів позашкільної освіти із загальноосвітньою школою з метою розширення навчальних можливостей закладів та раціоналізації використання матеріально-технічної бази. У рамках цього дослідження ці положення дають можливість значно розширити мережу позашкільних навчальних установ та створити нові типи позашкільних закладів у структурі територіальних освітніх округів.

Перелік використаних джерел

Ковальська Г. Л. Містобудівні основи розвитку мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів : автореф. дис. докт. арх: 18.00.04/ Ковальська Г. Л.; КНУБА. - К., 2016. – 42с.
Ковальський Л. М., Мерилова І. О. Мережа закладів позашкільної освіти в структурі міської забудови (на прикладі м. Дніпропетровська): зб. наук. пр. Досвід та перспективи розвитку міст України. Проблеми реконструкції в теорії та практиці містобудування. Київ: КНУБА, 2015. Вип. 27. 177с.
Мерилова И. А. Варианты развития сети внешкольного образования в Украине на основе анализа мировых концепций: сб. науч. тр. Вестник Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. Днепропетровск, ПГАСА, 2015. Вып. 2. 70 с.

Скачать файл (65.3 kb.)

Удк 633. 521 Містобудівна та функціонально-планувальна організація позашкільних навчальних закладів ніфонтова А. А - файл