Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Олекса́ндр Микола́йович Поль - файл


скачать (40.7 kb.)


Олекса́ндр Микола́йович Поль (20 серпня (1 вересня) 1832, с. Малоолександрівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 26 липня (7 серпня) 1890, Катеринослав, Російська імперія) — український дослідник-археолог українсько-німецького походження, верхньодніпровський поміщик, шляхтич, краєзнавець і підприємець, меценат і громадський діяч.

Брав участь у впровадженні селянської, земської і судової реформ на Катеринославщині, 15 років присвятив вивченню залізних руд Кривого Рогу і доведення їхнього промислового значення. Особисто сприяв тому, щоб у 1881 році розпочались промислові розробки, які визначили подальший бурхливий економічний розвиток Придніпровського регіону.

Життэпис:

Народився у дворянській родині підпоручика Миколи Івановича Поля та Ганни Павлівни Полетики (праправнучка сестри гетьмана Павла Полуботка).

У 1850 році закінчив Полтавську губернську гімназію.

У 1854 році закінчив юридичний факультет Дерптського (зараз Тартуський) університету.

У 1858–1861 роках брав участь у впровадженні селянської реформи в Катеринославській губернії. З 1866 року входив до лав Катеринославського губернського земського зібрання.

У 1868–1869 роках брав участь у впровадженні судової реформи в Катеринославській губернії.

У 1870 році обраний дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей.

У 1885 році обраний членом-кореспондентом Імператорського московського археологічного товариства.



1887 — надано звання почесного громадянина м. Катеринослава.

Помер 26 липня (7 серпня) 1890 р. у Катеринославі, був похований на Севастопольському кладовищі. Нині могила О. М. Поля є втраченою.

Внесок:

*рудорозробник



Починаючи з 1866 року, Олександр Поль проводив детальне геологічне і геогностичне дослідження корисних копалин Криворізького регіону. У 1873 р. на прохання Поля тут проводив дослідження відомий німецький гірничий інженер Л. Штріпельман. У результаті цих досліджень на кошти Поля у Лейпцигу і Петербурзі була видана (в перекладі) книга «Южно-русские месторождения магнитных железных руд и железного блеска в Екатеринославской (Верхнеднепровского) и Херсонской губерниях» (автор Л. Штріпельман). У 1873-75 роках Поль взяв в оренду багаті на залізну руду криворізькі землі з метою їх подальшого промислового використання.  Поль разом із князем С. В. Кочубеєм розпочав розробку аспідного сланцю, родовище якого містилося на відстані 6 кілометрів від Кривого Рогу в с. Покровському. Це родовище було відоме ще з козацьких часів і славилося якісним матеріалом, який використовували для покривання стріх і настилу підлоги. У 1872 р. Поль їздив до Європи з метою вивчення досвіду промислового видобутку аспіду. Розробки Покровського аспіду розпочались у 1872 р. Аспідні плити з Покровського родовища вирізнялись високою якістю, що неодноразово було підтверджено на різноманітних виставках (1873 р. — Москва). Під час будівництва Катерининської залізниці аспідом перекрили багато залізничних станцій і різних будівель для адміністрації Катерининської залізниці.

*археологічні дослідження



Поль — археолог-аматор, самостійно проводив археологічні розкопки, колекціонував старожитності, створивши одну з найбільших приватних колекцій на півдні Російської імперії. Брав участь у роботі археологічних з'їздів в Петербурзі (1872 р.) та Одесі (1884 р.). У 1887 р. на базі своєї колекції створив приватний археологічний музей у Катеринославі. Велику частину колекції Поля становило зібрання предметів, пов'язаних з історією Запорозької Січі. . У 1905 р. в Катеринославі відкрився Обласний музей (зараз Дніпропетровський історичний музей), складовою частиною експозиції якого стала колекція старожитностей Поля. Значну частину експонатів відділу історії запорізького козацтва у Дніпропетровському історичному музеї (зала № 2) становлять речі з колекції Поля.

*Проспект Олександра Поля — центральна вулиця Центрального району міста Дніпра.



Олександр Миколайович Поль




Скачать файл (40.7 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации