Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності - файл


скачать (24.3 kb.)


Ковальчук Богдан 032

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

1 Аксіоми безпеки життєдіяльності

Аксіома 1. Потенційна небезпека являється універсальною властивістю взаємодії людини із середовищем існування та його компонентами. Дана аксіома має виняткове методологічне й пізнавальне значення.

Аксіома 2. Небезпека проявляється у вигляді потоків речовини, енергії або інформації. Вона може впливати на людину тільки у тому разі, коли її просторово-часові характеристики співпадають з аналогічними характеристиками людини.

Аксіома 3. Коли людина очікує небезпеку, а також має інформацію про її негативні властивості, потужність шкідливих факторів, місце і час прояву, то може адекватно реагувати на неї, тобто захиститись.

Аксіома 4. Порогові, чи інакше, граничнодопустимі значення (ГДЗ) небезпек встановлюються, виходячи із умов збереження функціональної і структурної цілісності людини і природного середовища. Дотримання ГДЗ потоків створює безпечні умови життєдіяльності людини в життєвому просторі і виключає негативний вплив тєхносфери на природне середовище.

2 Принципи безпеки життєдіяльності

В основі культури безпечної життєдіяльності лежать такі принципи: передбачати небезпеку; уникати небезпечних ситуацій; уміти діяти в небезпечних ситуаціях; дотримуватись балансу (співвідношення) життєво важливих інтересів людини, колективу, суспільства й держави.



3 Методологічні основи безпеки життєдіяльності

Системно-структурний підхід - це спосіб теоретичного уявлення і відтворення об'єктів як систем. Його основні поняття: "елемент", "структура", "функція". Основні моменти системно-структурного підходу наступні:



  • 1. Вивчення феномену цілісності і встановлення складу цілого та його елементів.

  • 2. Дослідження закономірностей з'єднання елементів в систему, тобто структури об'єкту, що утворює ядро системного підходу.

  • 3. Вивчення функцій системи і її складових, тобто структурно-функціональний (системний) її аналіз.

  • 4. Дослідження походження системи, її меж і зв'язків з іншими системами.

Системно-структурний підхід - напрям методології спеціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об'єктів як систем.

4 Системний підхід у безпеці життєдіяльності

Системний підхід – це методологічний напрям у науці, основне завдання якого полягає в розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів – систем різних типів і класів.

У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов’язані та взаємозумовлені. І якщо нам потрібно пояснити будь-яке явище, то слід розкрити причини, що породжують його.

Системний підхід є теоретичною і методологічною основою системного аналізу

До найважливіших завдань системного підходу належать: Розробка засобів представлення досліджуваних і конструкційних об’єктів як систем.



  • Побудова узагальнених моделей системи, моделей різних класів і специфічних властивостей систем.

  • Дослідження структури теорій систем і різних системних концепцій і розробок.



Скачать файл (24.3 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации