Logo GenDocs.ru

Поиск по сайту:  

Загрузка...

Курсова робота - Сучасний стан та перспективи виробництва функціональних харчових продуктів в Україні - файл 1.doc


Курсова робота - Сучасний стан та перспективи виробництва функціональних харчових продуктів в Україні
скачать (136.5 kb.)

Доступные файлы (1):

1.doc137kb.19.11.2011 08:23скачать

содержание

1.doc

Зміст




Вступ

3

1.

Огляд літератури




1.1.

Нормативно-правова база, що регулює виробництво та реалізацію функціональних продуктів

4

1.2.

Характеристика стану ринку функціональних продуктів в Україні

9

1.3

Виробництво функціональних продуктів

13

2

Обговорення огляду літератури

16




Висновки

22




Список використаної літератури

23

ВСТУП

Фактично сучасна людина, що харчується стихійно, переїдає й недоїдає одночасно. Такий "синдром часткового голодування" і спричиняє горезвісним хворобам цивілізації. До речі сказати, ця проблема стоїть перед жителями всіх розвинених країн, що пішли шляхом прогресу. [3].Що ж робити? Учені знайшли кілька шляхів виходу із ситуації, що створилася.

Ефективним підходом до оздоровлення раціону сучасної людини є створення харчових продуктів з регульованим складом - їх називають "скоректовані", "збагачені", але частіше "функціональні" продукти. Сам термін "функціональна їжа" був введений вперше фахівцями-нутріціологами в Японії в 80-х роках XX століття й містить у собі досить широке коло харчових продуктів. Їхнє основне призначення - поліпшення окремих функцій і стану серцево-судинної системи, підвищення неспецифічної резистентності (опірності) до факторів навколишнього середовища й енергетичного обміну організму людини, нормалізація мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Японські дослідники визначають три основних якості функціональних продуктів: необхідна харчова цінність, приємний смак, позитивний фізіологічний вплив. Продукти здорового харчування не є ліками й не можуть виліковувати, але допомагають попередити хвороби й старіння організму в сформованій напруженій екологічній обстановці.

У групу функціональних продуктів входять і функціональні напої, які крім відомих для них властивостей (здатність вгамовувати спрагу й приносити смакове задоволення) приносять додаткову користь здоров'ю людини. Як частина щоденного раціону функціональні продукти харчування можуть брати участь у регулюванні або поліпшенні захисних біологічних механізмів, допомагати в попередженні або захисті від конкретних захворювань або сповільнювати процес старіння, підвищувати витривалість і поліпшувати емоційний стан людини. [5]
^ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Нормативно-правова база що регулює виробництво та реалізацію функціональних продуктів

На сьогодні основними документами, що регулюють обіг спеціальних харчових продуктів в Україні є:
• Закони України від 06.09.2005 р. «Про безпечність та якість харчових продуктів»,

- від 17.07.1997 р. «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції»,

- від 03.07.1996 р. «Про рекламу»,

- від 01.12.2005 р. «Про захист прав споживачів»;

• Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. «Про стандартизацію і сертифікацію»;

• укази Президента України від 07.08.2001 р. «Про заходи розвитку продовольчого ринку та сприяння експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів»,

- від 05.09.2001 р. «Про додаткові заходи прискорення вступу України до Всесвітньої торгової організації»,

- від 05.02.2002 р. «Про програму заходів по завершенню вступу України у Всесвітню торгову організацію»;

• постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 р. «Питання Національної комісії України Кодексу Аліментаріус»,

- від 26.07.2006 р. «Про реалізацію статті 28 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів

-від 26 липня 2006 р. N 1023 „Порядок віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок „

- від 27.08.2003 р. «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи та послуги, які здійснюються та надаються за оплату установами та організаціями державної санітарно-епідеміологічної служби України»;

• накази Міністерства охорони здоров’я України від 26.11.2004 р. № 577 «Про затвердження переліку товарів, які мають право придбавати та реалізовувати аптечні заклади та їх структурні підрозділи»,

- від 14.03.2006 р. № 120 «Про внесення змін та доповнень до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи»,

- від 30.10.2006 р. № 715 «Про затвердження Переліку уповноважених установ»,

- від 06.11.2006 р. № 739 «Про організацію роботи по державній реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, віднесенню харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного застосування, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок та приведення їх до державної реєстрації»,

- від 30.01.2007 р. № 42 «Про затвердження змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19.07.2005 р. № 360»;

• спільний наказ Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 21.03.2006 р. № 139/84 «Про взаємодію між Міністерством охорони здоров’я України та Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики»;

• ДСТУ 4161-2003 «Система управління безпекою харчових продуктів. Вимоги». А також Наказ МОЗУ N 23.01.2007м.Київ

„Про порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок».
В майбутньому регулюючі органи скоріш всього почнуть приділяти більше уваги виробникам функціональних продуктів, так як наприклад в США.

Згідно до Закону України “Про якість та безпечність харчових продуктів”[1,2] , функціональний харчовий продукт визначається як:

- харчовий продукт, який містить як компонент лікарські засоби та/або пропонується для профілактики або пом'якшення перебігу хвороби людини.

в статті 5 вказано що виробництво функціональних продуктів підконтрольне Санітарній службі.

1. Санітарна служба здійснює державний нагляд (державний санітарно-епідеміологічний нагляд) за всіма об'єктами санітарних заходів. Санітарна служба здійснює державний контроль у визначених санітарним законодавством випадках за такими харчовими продуктами на потужностях (об'єктах) з їх виробництва та/або обігу (далі - харчові продукти, підконтрольні санітарній службі):

1) усі харчові продукти для спеціального дієтичного споживання;

2) усі функціональні харчові продукти;

В Статті 28 цього закону вказано як проводиться реєстрація дієтичних та функціональних продуктів

1. Забороняється введення в обіг харчових продуктів спеціального дієтичного використання, функціональних продуктів та дієтичних добавок, які не пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та державну реєстрацію.

2. Кабінет Міністрів України встановлює:

1) порядок віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок;

2) процедуру державної реєстрації харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок;

3) процедуру ведення Державного реєстру харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок;

4) процедуру надання інформації, яка міститься у Державному реєстрі харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок;

5) вартість робіт, пов'язаних з Державною реєстрацією харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, відповідно до положень статті 57 цього Закону.

Стаття 29 цього закону встановлює вимоги що до виробництва харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок і згідно нього Забороняється виробництво харчових продуктів спеціального дієтичного використання, функціональних продуктів та дієтичних добавок, які не пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та державну реєстрацію.

Сировина, що використовуються для виробництва харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, повинні відповідати обов'язковим параметрам безпечності і мінімальним специфікаціям якості, що є прийнятними для споживача з особливими дієтичними потребами відповідно до санітарних заходів та технічних регламентів.

Дієтичні добавки можуть додаватися до окремих харчових продуктів з урахуванням рівня включень, визначеного у відповідних санітарних заходах, а також вироблятися для безпосереднього споживання як самостійний харчовий продукт.

Стаття 39 даного закону регламентує вимоги до реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, згідно неї забороняється:

- реклама харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

- Забороняється для реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок використовувати:

1) вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;

2) листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;

3) вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану[1].

До державного реєстру з 1 вересня 2006 року№ державної реєстрації внесено харчові продукти спеціального дієтичного споживання, функціональні харчових продукти та дієтичні добавки[9].

Наказом МОЗ України від 30.10.2006р. N 715 було затверджено перелік установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, уповноважених на проведення експертизи, пов'язаної з віднесенням харчових продуктів до категорії харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів і дієтичних добавок та переліку установ та закладів, організацій та лабораторій, уповноважених на проведення їх досліджень (ідентифікації, випробування та оцінки ефективності)[15].

Згідно ЗУ"Про основні засади державного нагляду у сфері госп. діяльності"Стаття 38. Вимоги до етикетування харчових продуктів

П.4. Забороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

П.5. Текст для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов'язковому затвердженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.[16].

^ 1.2. Характеристика стану ринку функціональних продуктів в Україні

Розвиток продуктів харчування - одна з найбільш актуальних тенденцій на ринку харчової продукції . До створення все нових і нових продуктів збагачених корисними бактеріями, вітамінами та мінеральними речовинами, виробників підштовхує зростаюча з кожним днем армія прихильників здорового харчування. Їжа повинна бути не тільки смачною а й корисною [4].

Останнім часом на полицях магазинів з’являється все більше продуктів харчування, які за рахунок спеціальних добавок чи спеціальної рецептури, володіють профілактичними та оздоровчими властивостями, функціональних або збагачених [5].

Functional Food – англійський термін функціональних продуктів, котрі зайняли особливу нішу на ринках харчових продуктів, не тільки всього світу, а й в Україні.

Концепція функціонального харчування вперше була сформульована в Японії в 1984 році. Саме цього року в Японії був даний старт Національному Проектові Функціонального Харчування і введений термін — "функціональний продукт". По задуму творців, новий дизайн продуктів повинний стати рецептом поліпшення здоров'я людства і способом зниження економічних втрат національних бюджетів на охорону здоров'я. Зростаючий інтерес до цієї проблеми в Європі і США привів до появи зовсім нових "функціональних" продуктів, а підсумком небувалого змагання, що розгорнулося між харчовою промисловістю і фармацевтичною індустрією стало підвищення рівня життя мільйонів жителів трьох континентів.

Відповідно до прийнятої термінології, продукт харчування став вважатися функціональним, якщо вдається продемонструвати його сприятливий вплив на визначені функції організму людини, або якщо при його застосуванні знижується ризик виникнення якого-небудь захворювання. Під це визначення, наприклад, підходять продукти, що несуть у своєму складі біологічні субстанції, — пробіотики — безумовно корисні біфідо і лактобактерії.[17]. Їх основне призначення – покращення функції травлення в шлунково-кишковому тракті і стану серцево-судинної системи, посилення неспецифічної стійкості організму до шкідливих факторів зовнішнього середовища і підвищення енергетичного обміну організму людини [6].

За тридцять років дії оздоровчої програми, в яку входило і поширення функціонального харчування в Японії, термін життя збільшився в середньому на 5 років, японське правління визначає функціональне харчування як альтернативу медикаментозному лікуванню і визначає його як Food for Specific Health Use (FOSHU).

На сьогодні в Японії існує близько 150 найменувань таких продуктів. І Японія є єдиною країною що в законодавчому порядку визначила функціональні продукти. І на сьогоднішній день ринок функціональних продуктів харчування Японії самий передовий у світі. Тому досягнення японців в цій сфері беруться за основу країнами Європи та США [6].

Всупереч існуючому стереотипу несумісності смаку та корисності функціональні продукти можуть володіти як добрим смаком так і корисними властивостями, а також володіють лікувально-профілактичним ефектом на організм людини [6].

За кордоном прийнято збагачувати майже чи не всі продукти харчування: хліб, печиво, сир, консервовані супи та морозиво.

Зараз в країнах ЄС до 25% харчових продуктів – функціональні. На Україні найбільше поширення отримали кисломолочні продукти, також на ринку можна зустріти збагачені соки, мюслі, сухі сніданки, хлібобулочні вироби [4].

Визначення функціональні продукти харчування досить не визначено з погляду спеціалістів по питанням харчування, виробників та споживачів даної категорії. Функціональний продукт – це продукт, який:

  • отриманий з природних інгредієнтів і містить велику кількість біологічно активних речовин.;

  • може входити в щоденний раціон харчування людини;

  • регулює певні процеси в організмі.

Визначаючи функціональні продукти від традиційно корисних, дану категорію можна визначити як продукти будь-якого складу і що володіють функціональною дією, в тому числі продукти призначені для вузьких цільових груп.

Найбільш динамічно на ринку України розвиваються як функціональні кисломолочні та хлібобулочні вироби.

Отже - функціональні продукти це продукти , що піддаються збагаченню мікронутрієнтами, біологічно активними речовинами (вітамінами, харчовими волокнами, антиоксидантами, мінеральними речовинами).

Ринок збагачених продуктів є молодим і буде рости далі. Таємниця популярності цих продуктів в тому що: компанії виробники не шкодують грошей на розкрутку ідеї про їх корисність, тому що нова ніша дає їм можливість розвиватися на конкурентному ринку. До того ж збагачені продукти часто мають додану вартість чим звичайні.

Компанії лідери забезпечують свою продукцію сильною рекламною підтримкою. Збагачені продукти – це товар що зовсім не рухається без спеціальних інформаційних зусиль [6].

Всі виробники при вказуванні на корисність посилаються на рекомендації професійних організацій, проте рекомендації останніх не є вирішальним фактором при прийнятті рішення про покупку товару споживачем.

В усіх продуктових групах відмічається висока популярність низькокалорійних продуктів.

В молочній групі слід відмітити масовий попит на кисломолочні продукти з пробіотиками (йогурти, кефір). До діабетичної продукції проявляють інтерес цільові, або так звані проблемні групи покупців [5].Такий стан є загрозливим і вимагає найшвидшого вирішення. Одним із шляхів розв‘язання цих проблем є застосування функціональних продуктів нового покоління, що створюються на основі мікроорганізмів-пробіотиків.[8].

Попит на збагачені (вітамінізовані, йодовані, фторовані і так далі), комбіновані і нетрадиційні за своїм складом продукти не високий. Що пояснюється недостатньо наданою інформацією про даний вид продукції і корисності компонентів які входять до їх складу.

Аналітики прогнозують ріст споживання функціональних продуктів групи хлібобулочних та кулінарних виробів та соковмівних напоїв на молочній основі при умові масового руху виробників по інформуванню.

В Західній Європі на соковмісні напої припадає близько 40% ринка. Серед них значну частину займають АСЄ-напої , так звані breakfast drinkins, та спортивні вітамінні напої.

Існують спеціальні напої для покращення серецево-судинної системи, для омолодження.

На вітчизняному ринку в категорії “функціональні молочні продукти” лідирують компанії Danone, Ehrmann.

В категорії рослинне масло перше місце займає Олейна, в категорії хлібних і кондитерських виробів лідирує компанія Nestle. Великий потенціал розвитку мають функціональні продукти масложирової групи, за умови широкої підтримки інформаційного характеру зі сторони виробника і чіткого позиціювання продукції з орієнтацією на окремі споживацькі групи [7].

Ще один крок, який використовують в продуктовій компанії, - в пересіканні інтересів з фармацевтами. Багато виробників функціональних продуктів вказують на упаковці, яку долю добової норми вітамінів забезпечує їх їжа. Привабливість вітамінів використовується для реалізації навіть тих продуктів, які формально збагаченими не являються. Наприклад, на етикетці масла «Корівка» з’явилась помітка – з вітаміном Е, а на етикетці масла Олейна – «Без холестерину» [5].

У той час, як багато складових функціональних харчових продуктів мають природне походження або додаються під час виробництва, деякі можуть надходити до продукту в результаті застосування сільськогосподарських засобів вирощування, включаючи схрещування і біотехнології. [10].
^ 1.3. Виробництво функціональних продуктів

В процесі виробництва в продукти або додають нові корисні речовини, або збільшують концентрацію тих, що є, або ж знижують вміст не бажаних компонентів. Для збагачення продуктів використовують інгредієнти, яких більш всього не вистачає в раціоні того чи іншого регіону. Для нас це перш за все вітаміни С, А і групи В, йод, залізо, кальцій.

При виробництві функціональних продуктів використовують метод отримання сировини з заданим компонентним складом. Даний метод передбачає підбір харчового раціону тварин, що дозволяє регулювати співвідношення жирних кислот в продуктах, отриманих із них. Для рослинної сировини великі можливості відкриває генна інженерія [5].

^ Збагачення харчових продуктів корисними компонентами.

Вітаміни. Ще за радянських часів вітаміни вводили в молоко і муку, які призначались для жителів півночі. На сьогодні асортимент таких продуктів значно зріс, так вітамін С можна знайти як в шинці з індички, так і в льодяниках та жувальній гумці, споживати хліб і булочки з β-каротина.

Фітодобавки. Найпоширенішими є похідні сої: волокна білків, лецитин. Лецитин містить в своєму складі холін, що знижує рівень холестерину в крові, покращує роботу серця, печінки, мозку. Соєвий білок знижує ризик серцево-судинних захворювань, його використовують при виробництві м’ясного фаршу, ковбаси, майонезу, макарон. Як відомо що в Америці з’явились яблука оброблені екстрактом червоного вина і містять ударну дозу флавоноїдів, котрої допомагають боротися з раком.

Біодобавки. В якості функціональних добавок широко використовують молочнокислі біфідобакткрії. Вони нормалізують мікрофлору кишечнику, підвищують імунітет, а продукти їх життєдіяльності імуноглобуліни та лактоглобуліни володіють антимікробною та противірусною дією., попереджають розвиток ракових клітин. Бактерії добавляють в кефір, ряжанку, сир, морозиво. Росту і розвитку корисних бактерій в організмі сприяють перебіотики, або активні харчові волокна. Отримують із рослин або перероблюючи молочний цукор. Особливе місце займають пробіотики, які є досить корисними для організму і продукти з їх вмістом характеризуються добрими органолептичними даними, мають чудовий смак, та добре сумісні з харчовими ароматизаторами [5].

^ Метод вилучення шкідливих речовин харчових продуктів.

В деяких випадках з продуктів харчування вилучають шкідливі та не корисні для організму речовини.

Досить багато дорослих людей не переносять лактозу молока, проте як відомо воно є джерелом корисних для організму вітамінів, кальцію та бактерій, тому було запропоновано виробництво без лактозного молока та молочних продуктів, в яких лактоза має розщеплений стан, так як наприклад молочні продукти серії HYLA. В них доданий такий фермент як лактаза, що розчіплює лактозу на легко засвоювані цукри. Також таким прикладом може бути наприклад поварена сіль зі зниженим вмістом натрію, що може стати причиною гіпертонії [5].

^ Принцип механічного змішування.

Багато виробників притримуються “механічного” принципу: змішуючи кілька корисних продуктів в одному, проте при цьому змінюється смак, а корисні властивості збільшуються. Наприклад до чіпсів додають цибулю або часник., хлібці зі смородиною та медом [5].

Ще одним із найбільш актуальних питань, що турбують операторів вітчизняного ринку СХП, є формулювання змісту інструкції для застосування власної продукції та відповідне оформлення етикеток.[11].

Чи видає Центр реєстрів реєстраційні свідоцтва на нові категорії СХП: дієтичні добавки, функціональні харчові продукти, «харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання)»? Відповідаючи на це запитання, зазначиється, що, оскільки дотепер відповідних підзаконних актів не видано, процедура зарахування тих або інших видів ФХП до нових категорій відбувається виключно за змістом визначень нової редакції Закону. [12].

09-11 червня 2009 року в місті Жиліна в Словаччині відбуватиметься «Food and Function» Міжнародна конференція на тему «Food and Function» відбуватиметься. Програма конференції буде спрямована на останні досягнення в дослідженні нутроцевтик і функціональних харчових продуктів і їх завдання в сучасності і в майбутньому для збереження здоров’я і профілактики від захворювань.[13]
^ 2. Обговорення огляду літератури

Тенденцією сучасного ринку харчових продуктів є збільшення сектору натуральних та так званих “продуктів для здоров‘я”, або функціональних продуктів Швидкий ріст ринку функціональних продуктів викликає не менш бурхливі суперечки в колі вчених. Одні бачать в них вирішення проблеми нестачі поживних речовин в раціоні людини і панацею від більшості захворювань. З іншого боку надто захоплюватися медичною стороною цього питання навіть небезпечно і необхідно пам’ятати, що їжа це не лікарський препарат і вона повинна бути в першу чергу безпечною для здоров’я, смачною та корисною. Відомо безліч випадків коли ідеальні з точки зору функціональності продукти потерпали від невдач, оскільки не задовольняли споживача за смаковими якостями.

Безперечно, ЗУ«Про безпечність та якість харчових продуктів»[2], висвітлює основні питання щодо поняття функціональний харчовий продукт, виробництва функціональних продуктів, підконтроль Санітарній службі, вимоги що до виробництва функціональних харчових продуктів, регламентує вимоги до реклами. Проте, я вважаю, що певною мірою наявні прогалини в законодавстві щодо реалізації та дистриб'юції ФХП.

Хоча запровадження державної реєстрації на спеціальні харчові продукти (СХП) стало для операторів даного сектору українського ринку, без перебільшення, однією з найбільш значущих подій, які мали суттевий вплив на їх бізнес.[9].

ЗАКОН УКРАЇНИ № 142-V ”Про дитяче харчування” визначає питання П.6) розвитку вітчизняного виробництва функціональних харчових продуктів для дітей з різними вадами розвитку і захворюваннями;.[14].Однак, на мою думку, одним пунктом не можна все охопити і треба ще працювати у напрямку дитячого харчування.

Також провівши огляд ринку України можна сказати, що споживачі даного виду продукції надають перевагу продуктам натурального та збалансованого складу. І продуктові групи що найбільш динамічно розвиваються на нашому ринку це є молочна та масложирова група. Досить багато дорослих людей не переносять лактозу молока, проте як відомо воно є джерелом корисних для організму вітамінів, кальцію та бактерій, тому було запропоновано виробництво без лактозного молока та молочних продуктів, в яких лактоза має розщеплений стан, так як наприклад молочні продукти серії HYLA. В них доданий такий фермент як лактаза, що розчіплює лактозу на легко засвоювані цукри. Також таким прикладом може бути наприклад поварена сіль зі зниженим вмістом натрію, що може стати причиною гіпертонії [5]. Багато виробників притримуються “механічного” принципу: змішуючи кілька корисних продуктів в одному, проте при цьому змінюється смак, а корисні властивості збільшуються. Наприклад до чіпсів додають цибулю або часник., хлібці зі смородиною та медом [5]. Але інколи виробники недотримуються правил змішувань при цьому смакові якості залишаються, а корисні властивості зменшуються або взагалі відсутні.

Асортимент функціональних продуктів на молочному ринку України доволі обмежений через відсутність адекватних заквашувальних препаратів і відповідних технологій. Я думаю, що це все вимагає глибокого наукового обґрунтування проблеми, кардинальних змін у виборі та оцінці заквашувальних культур мікроорганізмів, нових технологічних рішень щодо виробництва бактеріальних препаратів та продуктів з їхнім використанням. Отже, дослідження у цьому напрямку є актуальними і своєчасними..[8].

Схрещування рослин для забезпечення специфічних генетичних рис, таких як високий вміст вітаміну А, може тривати десятиріччя або й більше. Однак, сучасні біотехнології дають можливість вибирати специфічні генетичні особливості від будь-яких рослин і долучати їх у генну систему в інших рослин за більш короткий проміжок часу і з більшою точністю, ніж дозволяє гібридизація. Дослідники з фермерами працюють по всьому світу для збільшення кількості функціональних харчових продуктів шляхом використання цих перспективних технологій.[10]. Наші науковці мають також працювати в даному напрямку.

Я вважаю, що дослідження функціональних продуктів Міністерством охорони здоров'я повинно бути обов'язковим,а також проходження санітарно – епідеміологічної експертизи та державної реєстрації перед тим як почати їхнє виробництво і надати дозвіл на реалізацію даної продукції на ринку України.

В молочній групі слід відмітити масовий попит на кисломолочні продукти з пробіотиками (йогурти, кефір). До діабетичної продукції проявляють інтерес цільові, або так звані проблемні групи покупців [4].

Попит на збагачені (вітамінізовані, йодовані, фторовані і так далі), комбіновані і нетрадиційні за своїм складом продукти не високий. Що пояснюється недостатньо наданою інформацією про даний вид продукції і корисності компонентів які входять до їх складу, для цьго потрібно надати точну і в необхідній кількості інформацію споживачам даного виду продукції.

Багато виробників функціональних продуктів вказують на упаковці, яку долю добової норми вітамінів забезпечує їх їжа. Привабливість вітамінів використовується для реалізації навіть тих продуктів, які формально збагаченими не являються. Наприклад, на етикетці масла «Корівка» з’явилась помітка – з вітаміном Е, а на етикетці масла Олейна – «Без холестерину» [5].

Проте останнім часом прогнозують ріст споживання функціональних продуктів групи хлібобулочних та кондитерських виробів і соковмісних напоїв на молочній основі за умови, що ці продукти будуть забезпечені достатньою рекламною підтримкою на ринку харчових продуктів.

З цього приводу [11] хочеться зазначити, що ФХП може вживати як хвора, так і здорова людина. У першому випадку в змісті інструкції для застосування необхідно уникати виразів, що той чи інший вид ФХП має терапевтичні чи оздоровчі властивості, адже цей вид продукції можна розглядати виключно як додаток до дієти, котра, у свою чергу, є невід’ємною складовою схеми терапії пацієнтів. Тому, наприклад, допускається така фраза: «Даний ФХП рекомендовано включати до раціону харчування людей з тією чи іншою хворобою». Як профілактичний засіб, ФХП — складова комплексу заходів, спрямованих на профілактику захворювань. Це має бути вказано і на етикетці. У жодному разі ФХП не повинен бути позиціонований як самостійний засіб для профілактики, а тим паче — для лікування. Допускається його позиціонування як джерела корисних для організму людини речовин, наприклад, вітамінів чи мінералів.

Разом з тим, до кінця не з’ясованою залишається ситуація із реєстрацією «функціональних продуктів», які можуть містити «як компонент лікарські засоби» (згідно з визначеннями нової редакції Закону). Щоб уникнути помилок у цій процедурі, на мою думку, доцільно залучати фахівців Державного фармакологічного центру до розгляду питання про державну реєстрацію даного виду СХП. Це дасть змогу більш чітко визначитися з його допустимим кількісно-якісним складом.[12].

Головною метою конференції [13]являється посередництво наукових дискусії для всіх, хто займається проблематикою нутроцевтик і функціональних харчових продуктів, а також надання можливості для бесіди і інтерактивного обміну відомостями про останні досягнення.

На «FF 09» передові наукові працівники будуть презентувати і вести дискусію про сучасні кроки в дослідженні нутроцевтик і функціональних харчових продуктів. Мова буде також торкатися нових наукових фактів, які підтримують або кладуть питання про дію вже існуючих або перспективних речовин та їх аплікацію. Крім цього будуть презентуватися не досліджені структури, суперечливі, але надійні з погляду науки думки, підхід і погляди.Підтримуючи свій науковий об’єм, «FF 09» буде також являтися подією, яка повинна допомогти створити міжнародні стосунки. Я вважаю, що і для України це можливість зустріти усіх, хто займається проблематикою нутроцевтик і функціональних харчових продуктів. Зустріти тих, що мали вплив на минулість, впливають на присутність і, що являється дуже важливим фактом – що буде надано можливість для майбутнього в області нутроцевтик і функціональних харчових продуктів при умові проведення основного дослідження, клінічних спроб і регулярної участі усіх присутніх. В процесі конференції буде можливо також покласти початки для співпраці між науковими працівниками і інститутами, які займаються даною проблематикою, тому сподіваюся що з наших громадян хтось там буде.

Всі виробники при вказуванні на корисність посилаються на рекомендації професійних організацій, проте рекомендації останніх не є вирішальним фактором при прийнятті рішення про покупку товару споживачем.

Безсумніву, затвердження переліку установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби,.[14]. уповноважених на проведення експертизи, пов'язаної з віднесенням харчових продуктів до категорії харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів і дієтичних добавок та переліку установ та закладів, організацій та лабораторій, уповноважених на проведення їх досліджень (ідентифікації, випробування та оцінки ефективності) стало переломним етапом у контролюванні проходження ФХП на ринок.

Для того щоб функціональні продукти стали привабливішими для українського споживача, вони повинні органічно увійти, як в склад традиційного національного харчування, так і в структуру виробництва харчових продуктів.

На жаль, тільки НУХТ на факультеті технології цукристих речовин та функціональних харчових продуктів готує спеціалістів неодноразово згаданого профілю. А я вважаю, що і в нашому університеті було б доцільно ввести таку спеціальність у вже існуючому напрямку „Харчові технології та інженерія”.
Висновки

На мою думку, ринок функціональних продуктів на Україні ще недостатньо розвинений, проте має досить значні перспективи для свого подальшого існування.

Гостро стоїть проблема ідентифікації та реєстрації функціональних продуктів в Україні, встановлення якості, безпеки та оцінки ефективності їх дії, яка в більшості випадків проводиться, виходячи лише з хімічного складу продукту, що в умовах погіршення санітарно-виховної та просвітницької роботи, необізнаності населення з цього питання сприяє появі недостовірної та недобросовісної реклами деяких продуктів, обігу сумнівної продукції, що вводить в оману споживачів.

Для цього необхідно забезпечити достатню нормативно-правову базу для даного виду продукції, так як це зроблено в таких країнах як США та Японія.

Забезпечити споживачів достатньою інформацією про даний вид продукції, а саму продукцію якісною та правдивою рекламою, яка відіграє не останню роль в реалізації продукції на ринку.

Також необхідно посилити контроль за даною продукцією, оскільки досить часто виробники розміщують недоброякісну рекламу, обіцяючи потенційним покупцям відмінний ефект від споживання їх продукції, якого на справді не може бути.


Список використаної літератури

  1. Закон України “Про захист прав споживачів”.

  2. Закон України “Про якість та безпечність харчових продуктів”

  3. А.А.Кочеткова 1999; C.Stanton et al., 2001.

  4. Селивестрова И. Современная концепция питания. Витрина № 7 2003 с. 7-8.

  5. Танащюк С.В., Савченко О.А. Подосинников., Применение лактулозы, как функциональной добавки в производстве молочных продуктов. Молочное дело №8 2005 с. 22- 23.

  6. Танащюк С.В., Савченко О.А. Подосинников., Полезные свойства лактулозы. Молочное дело № 7, 2005 с. 6-7.

  7. Цибульская С.А. Функциональные продукты. Молочное дело № 6, 2004 с.5-7.

  8. disser.com.ua/contents/10827.html

  9. http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/mdodoc.findhelpadv?p_file=97_287

  10. http://www.food-info.net/ua/qa/qa-bt16.htm

  11. http://forum.liga.net/Messages.asp?did=82730

  12. http://www.apteka.ua/online/22794/

  13. www.foodandfunction.com

  14. http://www.president.gov.ua/documents/5006.html

  15. http://document.org.ua/sanpin/tdoc8098.php

  16. http://zakon.rada.gov.ua

  17. http://www.medbook.lviv.ua/article/61/



Скачать файл (136.5 kb.)

Поиск по сайту:  

© gendocs.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации